Ухвала суду № 84347067, 11.09.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2019 Справа №607/21742/19

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбич В.Л., з участю секретаря судового засідання Нюні H.A., прокурора Романів Д.Я., адвоката Бакалець І.Г., слідчої Крупи М.П. підозрюваного ОСОБА_1 , у залі суду у м. Тернополі, розглянувши клопотання старшої слідчий СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області лейтенант поліції Крупи М.П., яке погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Романів Д.Я., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бучач, Тернопільська області, із середньо освітою, неодруженого, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідності до ст. 89 КПК України раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ ТВПГУНП в Тернопільській області Крупа М.П. в межах кримінального провадження №12019210010002137 від 22.07.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187КК України звернулася із клопотанням, погодженим прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Романів Д.Я. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , якому 10.09.2019 р. повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, яке мотивується наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 22 липня 2019 року близько 17.30 год. ОСОБА_2 , 1983 р.н., діючи спільно із ОСОБА_1 , 1996 р.н., перебуваючи на території спортивного майданчику ТСШ №3, що на вул. Грушевського, 3 у м.Тернополі. Здійснили напад з метою заволодіння нього майном, під час якого ОСОБА_2 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_3 , а ОСОБА_1 відкрито викрав зі шиї потерпілого золотий ланцюжок з кулоном вагою 30 гр., внаслідок чого ОСОБА_3 втратив свідомість, а ОСОБА_2 та ОСОБА_1 із викраденим майном втекти з місця події, чим завдали матеріальної шкоди заявнику на суму близько 35000 гривень.

10.09.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненнікримінальних правопорушень,передбаченогоч.2 ст.187 КК України.

У клопотанні слідчий зазначає та підтримує прокурор в судовому засіданні, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.187 КК України повністю підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події від 22.07.2019 року, яким зафіксовано факт вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, а саме спортивний майданчик ТСШ №3, що по вул. Грушевського, 3 в м. Тернопіль.;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 від 23.07.2019 року яким встановлено факт відкритого викрадення майна, а саме золотого ланцюжка 585 проби вагою 21,18 грамів загальною вартістю 13 555 гривень 20 копійок та золотого хрестика, який знаходився на зазначеному ланцюжку, 585 проби вагою 2,16 грамів загальною вартістю 1382 гривень 40 копійок;

- висновком судової – медичної експертизи №832, яким встановлено факт нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , які відносяться до легких тілесних ушкоджень;

- протоколом пред`явлення для впізнання по фотознімками потерпілому ОСОБА_3 яким зафіксовано факт відкритого викрадення вище зазначених золотих виробів, під час нанесення тілесних ушкоджень невідомою особою. Під час яких невідома особа зловила останнього за комір та шляхом ривка зірвав із шиї ОСОБА_3 вище зазначені золоті вироби, на якого вказав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

Як зазначає старший слідчий у клопотанні та що підтримує прокурор в судовому засіданні, відповідно до ст. 177 КПК України підставою для застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.187 КК України, також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_1 є забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органу досудового слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризиком того, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що підозрюваний, раніше вчиняв умисні корисливі злочини, не має постійного джерела доходу, що свідчить про небажання останнього ставати на шлях виправлення.

Існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме незаконно впливати на потерпілих, свідків обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілого та свідків є те, що шляхом погрози він може схиляти потерпілих до дачі неправдивих показів, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування.

Окрім того, існує ризик, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі продовжуватиме злочинну діяльність, тому це вказує про підвищену його суспільну небезпеку, як особи, що може продовжувати вчиняти й інші кримінальні правопорушення, а також на наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України. Вказане підтверджується тим фактом, що на даний час у Тернопільському міськрайонному суді знаходяться на розгляді обвинувальні акти відносно ОСОБА_1 за вчинення останнім корисливих злочинів, передбачених ч.2 ст.189 ч.2 ст.185 ч. 2 ст.190 ч. 2 ст.185 ч.2 ст. 186КК України.

Вказані обставини в цілому свідчать про наявність вищезазначених ризиків та не можливості обрання до ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних із триманням під вартою.

Досудовим розслідуванням не встановлено даних, за допомогою яких би обґрунтовувалася можливість запобігти зазначеним ризикам будь-яким іншим із передбачених у КПК України запобіжних заходів, ніж обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи викладене, прокурор в судовому засіданні зазначає, що приймаючи до уваги вищенаведені ризики, тяжкість злочину, конкретні обставини його вчинення, дані про особу підозрюваного, його соціальний та майновий стан, просить клопотання задовольнити, застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник Бакалець І.Г., думку і заперечення якого підтримав підозрюваний ОСОБА_1 , просить в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відмовити, застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у зв`язку з тим, що подані органом досудового розслідування докази не доводять причетності ОСОБА_1 до вчинення злочину.

Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан.

Частина 2 статті 177 цього Кодексу передбачає, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграф 1 (с) Конвенції, передбачає «наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Існування «обґрунтованої підозри» розглядається як необхідна, а при первісному обранні – навіть іноді неодмінна і достатня підстава для арешту.

Таким чином, під достатніми доказами відносно акту повідомлення особи про підозру слід розуміти достовірні відомості, зібрані, перевірені і оцінені слідчим, прокурором у встановленому законом порядку, які в своїй сукупності приводять до єдиного висновку на даний момент розслідування про те, що конкретна особа вчинила кримінальне правопорушення, яке передбачене КК України, і не підлягає звільненню від відповідальності за нього. При цьому, повідомлення особи про підозру, повинно базуватися не на простій сукупності доказів, а на їх системі. Якщо немає системи доказів, а є лише окремі докази винуватості, що не узгоджуються з іншими, значить не можна приймати рішення про повідомлення особи про підозру.

Обґрунтованість повідомлення про підозру означає, що кожне положення, сформульоване в ній, ґрунтується на зібраних доказах.

Так, під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, яке є тяжким злочином, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років. При цьому, підозра у вчиненні ОСОБА_1 вказаного злочину підтверджується оголошеними та дослідженими у судовому засіданні доказами в їх сукупності, які в даному випадку є достатніми при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу, виходячи із системного аналізу зібраних доказів.

При цьому необхідно відзначити, що на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Вивченням особи ОСОБА_1 встановлено, що він не одружений, не працюючий, раніше притягувався до кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вищевказані обставини дають підстави вважати, що з урахуванням особи ОСОБА_1 та його поведінки, обставин вчинення злочину, у випадку незастосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу, про який просять підозрюваний та його захисник, існують ризики, що підозрюваний, зважаючи на санкцію кримінального правопорушення, у якому останній підозрюється, з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а застосування менш суворого запобіжного заходу не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам.

За встановлених обставин при розгляді клопотання слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є обґрунтоване і доведене, а застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в даному випадку відповідає обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.

Доказів, які б свідчили про негативний стан здоров`я підозрюваного, який би унеможливлював перебування ОСОБА_1 під вартою, слідчим суддею під час розгляду клопотання не встановлено і стороною захисту не надано.

Крім цього, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, його вік, сімейний та майновий стан, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави в межах, встановлених законом у даному випадку та який достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 183, 193, 194, 196, 205, 206, 309, 376 КПК України, слідчий суддя –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання адвоката Бакальця І.Г. яке підтримане підозрюваним ОСОБА_1 про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту - відмовити.

Клопотання старшої слідчої СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області лейтенанта поліції Крупи М.П., яке погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Романів Д.Я., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негайно під варту із зали суду.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір застави в сумі 100350 (Сто тисяч триста п`ятдесят) гривень для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (р/р 37319038003454, МФО 820172, ідентифікаційний код 26198838, Банк Одержувача: Державна казначейська служба, призначення платежу - застава за « ОСОБА_1 » у кримінальному провадженні № 12019210010002137 за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 вересня 2019 року).

У випадку внесення застави, покласти на ОСОБА_1 , наступні обов`язки: з`являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати до відповідних органів державної влади на зберігання закордонний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд за кордон, утриматись від спілкування із потерпілим та свідками у справі.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшу слідчу СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області лейтенанта поліції Крупу М.П.,

Датою закінчення дії ухвали вважати 23 год. 59 хв. 29 жовтня 2019 року.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області В. Л. Дзюбич