Вирок № 84345631, 16.09.2019, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 335/12070/14-к

Провадження № 1-кп/333/99/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2019 року м. Запоріжжя

Колегія суддів Комунарського районного суду м. Запоріжжя в складі головуючого судді: Стоматов Е.Г., суддів Холода Р.С., Наумової І.Й., за участю секретаря судового засідання Кабанової К.О., представників потерпілих Артьомова О.І., Гнідого О.В., захисників Тягунова Ю.В, Заболотного О.А., Гнатюк О.А., Самарської Н.В., Григор'єва А.В., Кривко Ю.М., обвинувачених ОСОБА_9, ОСОБА_10, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжя кримінальне провадження №12013080000000202, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування 03.10.2013 року відносно:

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у с. Нерюнгри Якутія (РФ), українця, громадянина України, освіта вища, не одруженого, працював приватним підприємцем, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, п.7 ч.2 ст.115, п.п.7,13 ч.2 ст.115, ч.2 ст.189, ч.4 ст.189, ч.1 ст. 307 КК України,

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка народилася у м. Запоріжжі, українки, громадянки України, освіта вища, заміжньої, працювала депутатом Запорізької міської ради, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7, та проживає в АДРЕСА_6, раніше не судима,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

26 листопада 2006 року приблизно о 02 годині ОСОБА_9, будучи у стані алкогольного сп'яніння, знаходився в приміщенні нічного клубу «Кроубар», розташованого в готелі «Інтурист» по проспекту Леніна, 135 в м. Запоріжжі. Проходячи повз танцювальний майданчик клубу ОСОБА_9, діючи умисно, з хуліганських мотивів, на ґрунті явної неповаги до суспільства, нехтуючи загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, використовуючи малозначний привід (поштовх його невідомою особою), побачив ОСОБА_12, що проходив поруч, та, помилково вважаючи його винним у поштовху, спричинив бійку з останнім, під час якої ОСОБА_9 наніс потерпілому ОСОБА_12 один удар кулаком руку в обличчя та декілька ударів по тулубу.

Крім того, 26 листопада 2006 року приблизно о 02 годині ОСОБА_9, будучи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на танцювальному майданчику нічного клубу «Кроубар», розташованому за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 135, під час розмови із арт-директором нічного клубу «Кроубар» ОСОБА_14, який робив йому зауваження з приводу вчиненої бійки з ОСОБА_12, діючи умисно, з хуліганських мотивів, на ґрунті нехтування загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, з метою демонстрації своєї явної неповаги до суспільства, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання смерті потерпілого, наніс ОСОБА_14 один удар ножем в область грудної клітини, чим спричинив одиночне проникаюче колото-різане поранення лівої бокової поверхні грудної клітини з пораненням серця, яке ускладнилось тампонадою серця кров'ю, що вилилась, що має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, внаслідок якого настала смерть потерпілого о 02.30 год. у приміщенні нічного клубу «Кроубар».

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у вчиненні хуліганських дій відносно ОСОБА_12 визнав частково та пояснив, що 26 листопада 2006 року він перебував у приміщенні «Кроубар», де вживав спиртні напої та відпочивав. У якийсь момент, коли він перебував на танцювальному майданчику, невідома особа вдарила його чимось по голові, від чого він впав на стіл. Коли він підвівся, то побачив перед собою ОСОБА_12, із яким раніше знайомий не був, вирішивши, що це саме та особа, яка йому нанесла удар, він один раз вдарив потерпілого в обличчя. Потім невідомий чоловік став роботи йому зауваження, так як він вже був розлючений, то намагався нанести удар головою цьому чоловіку, однак не зміг. Потім хтось із його знайомих відтягнув його, тому він вирішив більше не конфліктувати та пішов з клубу. На вулиці, коли він намагався домовитися із таксистом про поїздку додому, він вдарив рукою по автомобілю та загубив свій годинник. Пізніше якийсь невідомий щось дав йому у руку, він машинально поклав цей предмет до кишені. Потім у присутності працівників міліції, він намагався зателефонувати своїм знайомим, однак у кишені замість телефону виявив ніж, який йому не належав, тож він його викинув. ОСОБА_12, він удари ножем не наносив.

Щодо вбивства ОСОБА_14 обвинувачений ОСОБА_9 свою провину не визнав, та пояснив, що 26 листопада 2006 року знаходячись в приміщенні «Кроубар», під час конфлікту в клубі взагалі нікому не наносив ножові поранення, до вбивства потерпілого ОСОБА_14 ніякого відношення не має.

Не дивлячись на невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_9, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, п.7 ч.2 ст.115 та п.п.7,13 ч.2 ст.115, його вина за вказаними епізодами злочинних дій підтверджується наступними доказами.

Потерпілий ОСОБА_12 у судовому засіданні показав, що 25 листопада 2006 року він разом з компанією своїх друзів святкував день народження однокласниці. О 21.00 годин вони зайшли до приміщення готелю «Інтурист» в «Кроубар», пройшли через адміністрацію, заплатили за вхід, далі пройшли через охорону безпосередньо до зали закладу. В клубі вони проводили час, спілкувалися, танцювали. На той час потерпілий знаходився в стані алкогольного сп'яніння, але повністю контролював себе та пам'ятав події. Людей було багато. Голосно грала музика, було темно, працювали стробоскопи. Знаходились вони там приблизно до півночі, після чого почали збиратися додому та направилися у бік виходу. Потерпілий йшов останнім. Коли він проходив поблизу барної стійки, то хтось збоку схопив його за ліве плече, розвернув його та він отримав удар рукою у щелепу. Якою рукою було нанесено удар, він не побачив. Після удару він відійшов на декілька кроків назад, підняв голову та побачив перед собою ОСОБА_9 Після цього між ними зав'язалась бійка, яка тривала близько 20 секунд. Під час бійки вони стояли один перед одним на відстані приблизно півтора метри, обоє з витягнутими уперед руками, у стійках, при цьому наносячи один одному удари руками та ухиляючись від ударів противника. Ножа в руках у ОСОБА_9 він не бачив. Якби він був, то потерпілий би його побачив. Так само потерпілий би помітив, якби ОСОБА_9 тягнувся за ножем, наприклад в кишеню. Але цього не було, оскільки руки ОСОБА_9 весь час були в полі зору потерпілого і вони були пусті. У якийсь момент зі сторони танцювального майданчику до ОСОБА_9 підійшов невідомий чоловік, високого зросту, який частково закрив собою потерпілого. Що між собою з'ясовували ОСОБА_9 та цей чоловік, потерпілому невідомий. Почекавши декілька секунд потерпілий зрозумів, що конфлікт вичерпано і що час виходити. У момент, коли він йшов до виходу, то відчув на собі зліва, в районі ребер щось мокре та тепле і побачив на собі кров. Він зрозумів, що його поранили, хоча самого моменту удару він не відчув. На виході з клубу він присів на крісло біля місця адміністратора, щоб подивитись, що з ним сталося. Майже одразу повз нього в бік виходу пройшов ОСОБА_9, він йшов спокійно, не поспішаючи, взяв свої речі та вийшов з приміщення. Через декілька секунд забігли працівники «Беркуту», які підбігли до потерпілого та запитали «Хто?», на що він описав їм ОСОБА_9, оскільки у потерпілого лише з ним у клубі був конфлікт. Працівники «Беркуту» вибігли на вулицю. Після цього батько однокласниці на своєму автомобілі відвіз потерпілого до лікарні. В подальшому, під час слідства потерпілому пред'являли для впізнання за фото розкладний ніж, яким нібито йому був нанесений удар. На цей час потерпілий не знає достеменно, хто саме наніс йому удар ножем у приміщенні нічного клубу. Вважає, що це навряд чи міг бути ОСОБА_9, оскільки у нього в руках ножа не було, під час бійки ОСОБА_9 весь час був у полі зору потерпілого. Водночас потерпілий пояснив, що на момент початку конфлікту з ОСОБА_9 у нього тілесних ушкоджень не було. У приміщенні нічного клубу конфліктів з іншими особами, крім ОСОБА_9, у нього не було.

Свідок ОСОБА_16 суду показав, що у листопаді 2006 року він у компанії своїх знайомих, у тому числі потерпілого ОСОБА_12, святкував день народження однієї з дівчат у нічному клубі «Кроубар». Приблизно о першій чи другій годині ночі їх компанія вирішила їхати додому і всі попрямували в бік виходу з клубу. Людей було багато, голосно грала музика. Свідок йшов останній, а перед ним йшов потерпілий ОСОБА_17 Коли вони проходили повз барну стійку, то на ОСОБА_12 наштовхнувся ОСОБА_9, ОСОБА_12 у свою чергу відштовхнув ОСОБА_9 і між ними почалася штовханина. Як такої бійки не було, ударів руками ніхто не наносив, ножа у ОСОБА_9 свідок не бачив. Навколо ОСОБА_12 та ОСОБА_9 знаходились люди, але ніхто близько не підходив, у бійку не втручався. Конфлікт продовжувався недовго, після чого він вивів ОСОБА_12 з приміщення клубу і вже на виході вони разом побачили у ОСОБА_12 рану та кров. У холі вони присіли на стілець, у цей момент повз них в бік виходу з приміщення пройшов ОСОБА_9 і ОСОБА_12 вказав на нього як на людину, з якою у нього був конфлікт, і яка нанесла йому ножове поранення. Після цього ОСОБА_12 відвезли до лікарні. Самого удару ножем свідок не бачив, вважає, що він був нанесений таємно, оскільки в приміщенні клубу було недостатньо світла.

Свідок ОСОБА_18 суду показав, що працює на посаді заступника генерального директора ПАТ «Інтурист-Запоріжжя». У 2006 році на території готелю почав діяти нічний клуб «Кроубар». Восени в клубі відбулися події, які призвели до смерті чоловіка, який знаходився в клубі. На той час охорону клубу здійснювали співробітники служби безпеки готелю. Працівники охорони стояли на вході до клубу та перевіряли відвідувачів на наявність зброї тощо, у них був ручний металодетектор. Також вхід до клубу охоронявся співробітниками «Беркуту». На той час був список осіб, яким дозволялося проходити до клубу безкоштовно, який знаходився у касира. Але їх все рівно перевіряли охоронці. Свідок, як керівник служби охорони готелю ввечері приїжджав перевірити роботу працівників служби безпеки і коли вже збирався від'їжджати, йому зателефонували та сказали про ножове поранення на території клубу. Коли свідок прибув на місце, постраждалий вже був біля службового виходу, потім його поклали в автомобіль та доставили до 5 міської лікарні. Постраждалим від ножового поранення виявився чоловік на ім'я ОСОБА_12, який незадовго до цих подій приїхав з м.Києва з перспективою працевлаштування адміністратором цього клубу. У 5-й міській лікарні свідок зустрів чоловіка, який повідомив, що привіз до лікарні свого сина з ножовим пораненням, яке він також отримав у нічному клубі «Кроубар». Зі слів працівників охорони свідку відомо, що вони побачили бійку, після якої постраждалий впав на підлогу біля барної стійки, у нього з грудей йшла кров. За результатами тих подій була проведена службова перевірка, за наслідками якої було звільнено двох охоронців за неналежне виконання службових обов'язків, а саме за те, що не виявили ножа, яким було спричинено ножове поранення.

Свідок ОСОБА_19 суду показав, що у листопаді 2006 року працював у спецпідрозділі міліції «Беркут». Періодично, один-два рази на місяць, а бувало і частіше, він разом з напарниками заступав на чергування з охорони громадського порядку в «Кроубарі», на підставі укладеного договору. В ніч з 25 на 26 листопада 2006 року приблизно о 21.00 годині разом з напарником ОСОБА_20 він заступив на чергування у вказаному закладі. Місцем їх розташування в готелі «Інтурист» був безпосередньо вхід до «Кроубару». Охорону території самого бару здійснювала служба охорони цього клубу. До обов'язків свідка та його напарників входила перевірка відвідувачів на стан сп'яніння, а також наявність чи відсутність зброї та інших заборонених предметів. Чи була встановлена на той час металева рамка для пошуку у відвідувачів зброї, та чи здійснювалась така перевірка іншими мобільними пристроями, свідок не пам'ятає. В ту ніч вони з напарником почули шум у барі, коли прибігли туди, то побачили в клубі на підлозі танцювального майданчика лежачого закривавленого чоловіка. Через деякий час цього чоловіка перенесли до підсобного приміщення. Пізніше свідок дізнався, що це один з працівників клубу, який під час бійки отримав ножове поранення. Також біля входу до клубу свідок побачив ще одного хлопця, на вигляд приблизно 18 років, який сидів на дивані та тримався за бік. Цей хлопець повідомив, що його вдарили ножем, сказав, що нападник вийшов з клубу, а також надав його прикмети. Далі вони вибігли з приміщення та на вулиці на відстані приблизно 30 метрів від готелю затримали обвинуваченого ОСОБА_9, після чого передали його іншим правоохоронцям. Деталей затримання та інших обставин свідок не пам'ятає через значний проміжок часу від дати події. Також свідок пояснив, що на відстані витягнутої руки в приміщенні клубу людину було роздивитись важко. Після бійки паніки в клубі не було, люди масово не вибігали. Детально ніж свідок не роздивлявся. Бачив ніж на відстані приблизно 5 метрів. Чи міг він бачити сліди крові на ножі з такої відстані, не знає. Пам'ятає, що біля ОСОБА_9 були ще якісь люди, була розмова на підвищених тонах.

Свідок ОСОБА_20 суду показав, що у листопаді 2006 року працював у спецпідрозділі міліції «Беркут», до його посадових обов'язків входила охорона громадського порядку. У вказаний час періодично він залучався до охорони громадського порядку в нічному клубі «Кроубар». Обвинуваченого ОСОБА_9 свідок бачив у вказаному клубі лише у день його затримання. Пам'ятає, що комусь з осіб, які перебували у клубі були завдані тілесні ушкодження та він з напарником за зовнішніми прикметами затримали особу, якою виявився ОСОБА_9 Також свідок пояснив, що під час охорони порядку вони знаходились на вході до клубу, а в самому клубі охорону здійснювала служба охорони. Огляд відвідувачів перед входом до клубу, в тому числі на наявність зброї, здійснювала служба охорони клубу. Чи був перелік осіб, яких не доглядали, свідок не пам'ятає. У клубі зазвичай було темно, блимало світло, як у звичайних нічних клубах. Вхід до клубу був освітлений достатньо добре. Хто саме повідомив йому з напарником ОСОБА_19 про бійку в клубі, не пам'ятає, але вони одразу побігли в клуб. Коли зайшли, то бійки вже не було, вони побачили чоловіка, який лежав на підлозі. У цей час робота клубу не була припинена, музика продовжувала грати. Людей було багато. Свідок допоміг віднести постраждалого до підсобного приміщення, в цей час уже була викликана швидка допомога. Хтось повідомив їм прикмети можливого злочинця, у тому числі те, що він не бритий, і вони направилися на вулицю у його пошуках. На вулиці вони помітили чоловіка, який за прикметами підходив під опис злочинця, ним виявився обвинувачений ОСОБА_9 Вони підійшли до нього, відбулася розмова на підвищених тонах, потім його затримали. Біля нього були ще якісь люди. Для надання допомоги була викликана патрульна служба. Коли вони знаходились біля патрульного автомобіля у ОСОБА_9 був якийсь рух рукою і потім на землі помітили предмет, схожий на ніж. Деталей цих обставин свідок не пам'ятає через сплив значного проміжку часу. Також пояснив, що на момент проведення слідчих дій на досудовому розслідуванні свідок більш повно пам'ятав обставини події. Чи можна було в клубі розпізнати людину на відстані витягнутої руки, свідок точно повідомити не зміг. Паніки в клубі не було. Людей в клубі було близько двохсот. ОСОБА_9 вони помітили недалеко він входу до готелю «Інтурист». Свідок не бачив, щоб у ОСОБА_9 на вулиці був конфлікт з таксистом. Спецзасоби до ОСОБА_9 не застосовувались. Біля ОСОБА_9 були ще якісь люди. Чи бачив свідок, щоб ОСОБА_9 хтось передавав якість предмети на вулиці, він не пам'ятає. Ніж, який викинув ОСОБА_9 біля автомобіля свідок роздивився. У ОСОБА_9 про цей ніж вони не запитували.

Свідок ОСОБА_21 суду показав, що перебуваючи на посаді заступника начальника слідчого відділу слідчого управління ГУМВС України в Запорізькій області проводив допит потерпілого ОСОБА_12 в рамках розслідування кримінальної справи, порушеної за фактом спричинення останньому тяжких тілесних ушкоджень. Так, 26.11.2006 у приміщенні 5 міської лікарні м.Запоріжжя було проведено вказаний допит, під час якого потерпілий ОСОБА_12 показав, що відпочивав з друзями у нічному клубі «Кроубар» та з його показань проходячи мимо ОСОБА_9 останній раптово, без всякого приводу завдав йому удар в обличчя та тулубу. Після допиту потерпілому ОСОБА_12 також було пред'явлено для впізнання за фотографіями ОСОБА_9 У ході впізнання потерпілий вказав на ОСОБА_9 як на особу, яка нанесла йому вказані тілесні ушкодження. Потерпілий ОСОБА_12 перебував в нормальному стані та давав чіткі показання, медичних протипоказань до цього не було. Під час допиту та впізнання потерпілий не сумніваючись вказав на ОСОБА_9 як на особу, що нанесла йому тілесні ушкодження. На скільки свідок пам'ятає, інших осіб під час допиту в палаті не було. Ніж для огляду потерпілому свідок не пред'являв.

Свідок ОСОБА_22 суду показав, що на момент затримання у 2006 році обвинуваченого ОСОБА_9 працював у патрульно-постовій службі міліції на посаді міліціонера-водія. У той день (дату не пам'ятає, це була осінь чи весна) він знаходився на чергуванні та від працівників охорони «Кроубару» отримали виклик про необхідність допомоги. Коли на патрульному автомобілі прибули до «Кроубару», то працівники «Беркуту», у тому числі ОСОБА_19, підвели до їх автомобіля затриманого, яким виявився ОСОБА_9. У що останній був одягнений не пам'ятає. Коли затриманий знаходився біля патрульного автомобілю, з правої його сторони, то свідок почув дзвін від того, що якийсь металевий предмет упав на асфальт. Подивившись, він побачив ніж, який лежав біля автомобіля, з правої сторони. Ніж детально не роздивлявся. В подальшому цей ніж було вилучено працівниками слідчо-оперативної групи, яка була викликана його напарником ОСОБА_23. Біля патрульного автомобілю крім ОСОБА_9 та працівників міліції більше нікого не було. Свідок не бачив, щоб до приїзду слідчо-оперативної групи хтось торкався ножа. Вони зберігали ніж на місці, охороняли від доступу інших осіб. Потім вони відвезли ОСОБА_9 до райвідділу міліції та передали до чергової частини. Також свідок пояснив, що показання, надані ним під час досудового розслідування є більш точними, ніж ті, що дає зараз у судовому засіданні, оскільки пройшло багато часу.

Свідок ОСОБА_23 суду показав, що у листопаді 2006 року працював у міліції, на посаді інспектора патрульної служби. 26 листопада 2006 року знаходився на чергуванні разом з напарником ОСОБА_22 та вони отримали виклик про необхідність надання допомоги в «Кроубарі», оскільки там вчиняються хуліганські дії. Коли вони прибули на місце, то біля входу до готелю «Інтурист» виявили двох працівників «Беркуту», однин з яких був ОСОБА_19, які затримали ОСОБА_9 Далі вони усі разом прослідували до патрульного автомобілю, який знаходився на відстані приблизно 10 метрів від входу до готелю, супроводжуючи затриманого ОСОБА_9 Під час слідування до авто працівники міліції знаходились з обох боків ОСОБА_9, контролювали його рухи, тому ніхто не міг непомітно для них передати йому якийсь предмет. У цей час ОСОБА_9 опір не здійснював, намагався лише поговорити з таксистом. Коли затриманого підвели до патрульного автомобіля та збиралися посадити всередину, свідок побачив рух ОСОБА_9 рукою, ніби він щось викинув, та почув як щось металеве впало на асфальт. Подивившись, вони виявили поруч з автомобілем на асфальті складний ніж, у якому стані, складеному чи розкладеному він був, на цей час не пам'ятає. Далі була викликана СОГ та ще один екіпаж патрульної поліції. Працівники патрульної служби, які прибули, доставили ОСОБА_9 до райвідділу, а СОГ провела огляд ділянки місцевості, де було виявлено ніж.

Свідок ОСОБА_25 суду показав, що у 2006 році працював на посаді оперуповноваженого УБОП ГУМВС України в Запорізькій області. Після подій 26 листопада 2006 року у нічному клубі «Кроубар» свідок відбирав у лікарні від потерпілого ОСОБА_12 заяву про злочин, а також вилучав одяг потерпілого та одяг і речі ОСОБА_9, про що склав відповідні протоколи. Під час відібрання заяви потерпілий ОСОБА_12 пояснив, що 26 листопада 2006 року приблизно о 01 год. 30 хв. у приміщенні нічного клубу «Кроубар» в готелі «Інтурист» раніше невідомий йому чоловік наніс удар ножем в область живота, також ОСОБА_12 описав вказаного чоловіка та сказав, що зможе його упізнати. Також свідок був присутнім у лікарні під час допиту ОСОБА_12 слідчим як потерпілого. Під час допиту ОСОБА_12 показав, що коли проходив повз барну стійку у «Кроубарі», то невідомий чоловік безпричинно розвернув його та наніс один удар рукою в обличчя та один удар рукою в живіт. Описання нападника потерпілий надав працівникам «Беркута». Також свідок був присутнім під час проведення за участю ОСОБА_12 впізнання особи за фотознімками, під час якого він упізнав ОСОБА_9 як нападника. Під час вказаних слідчих дій ОСОБА_12 перебував у нормальному стані, сприймав все адекватно.

Свідок ОСОБА_23 суду показав, що станом на 26 листопада 2006 року працював інспектором патрульної служби міліції. В ніч з 25 на 26 листопада 2006 року разом з напарником перебував на чергуванні та отримав виклик про те, що в «Кроубарі» хтось хуліганить, після чого вони попрямували до місця події та по прибуттю виявили біля входу до «Інтуриста» працівників «Беркуту» та ОСОБА_9 Свідку повідомили, що у ОСОБА_9 стався конфлікт з кимось у «Кроубарі» та потерпілого забрала швидка допомога. ОСОБА_9 посадили до патрульного автомобіля, потім прибула слідчо-оперативна група. Під час того, як ОСОБА_9 сідав до патрульного автомобіля, він викинув щось з руки на асфальт, як потім стало відомо це був розкладний ніж. Цей ніж був оглянутий слідчо-оперативною групою, а ОСОБА_9 був доставлений до райвідділу міліції.

За клопотанням сторони захисту допитаний експерт ОСОБА_26 суду показав, що у 2006 році проводив криміналістичні експертизи одягу, вилученого у потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_12 та ножа, вилученого під час огляду місця події. Під час проведення експертизи експертом вирішувалось питання про те, чи залишені сліди на одязі наданим на експертизу ножем. У разі, якщо внаслідок удару ножем фіксатори, які розташовані на ньому проходили через тканину одягу, в який був одягнутий потерпілий, то наявність на одязі додаткових слідів від цих фіксаторів є малоймовірною, оскільки трикотажна тканина має погані слідосприймаючі властивості. Шкіра має кращі слідосприймаючі властивості, але в даному випадку рана від удару ножем має рівні краї, ознак проникнення фіксаторів ножа всередину рани не вбачається. В залежності від сили удару наявність слідів не змінилась би.

За клопотанням сторони захисту допитаний експерт ОСОБА_28 суду пояснила, що нею складено висновок експертизи №125м від 22.12.2006 р. Дану експертизу вона проводила за медичною документацією, виходячи з даних історії хвороби потерпілого. Щодо розміру вхідного отвору рани, експерт пояснила, що в історії хвороби зазначено, що рана розташована в поперечному напрямку - косому напрямку розмірами 0,4 см з рівними краями, кути загострені; на третьому сегменті печінки виявлена рана довжиною 2 см. З цього випливає, що показник 0,4 см означає ширину рани на вході, а не її довжину. Згідно з даними медичної документації глибина раневого каналу складає 10 см, раневий канал розташований зліва-направо та зверху-вниз. Експерт пояснила, що рану глибиною 10 см можливо нанести предметом, що має довжину 5см, оскільки як слідує з медичної документації удар прийшовся в міжребір'я, тобто перешкод для ножа у виді твердих частин (кісток) не було. Щодо відчуття потерпілим удару ножем пояснила, що доволі часто потерпілі не відчувають моменту удару, не помічають цей момент, особливо якщо не бачать сам предмет - ніж. Щодо того, чи проникав ніж у рану разом з фіксаторами, пояснила, що в такому разі залишились би сліди від цих фіксаторів, рана не мала б рівних, гладких країв, чого не спостерігається в даному випадку. Щодо можливості нанесення ножового поранення ОСОБА_12 наданим ножем, то вона не виключається.

За клопотанням сторони захисту допитаний як свідок ОСОБА_29 суду показав, що в 2006 році працював лікарем-хірургом у 5 міській лікарні та заповнював історію хвороби потерпілого з ножовим пораненням черевної порожнини. Згідно з історією хвороби зазначено, що розмір рани 0,4 см. Мається на увазі її довжина, оскільки якщо б це була ширина, то зазвичай тоді вказується окремо і довжина, тобто обидва параметри. Кути рани гострі, що свідчить про те, що травмуючий предмет мав гострі краї. Випадок, щоб довжина рани внутрішнього органу була більшою, ніж довжина рани на шкірі не виключається, але при певних обставинах. Щодо напрямку удару пояснив, що напрямок зліва-направо значить від лівої сторони тіла потерпілого в напрямку правої сторони потерпілого. Щодо можливості нанесення ножового поранення ОСОБА_12 наданим ножем, то вона виключається.

Крім показань потерпілого та свідків винуватість ОСОБА_9 підтверджується наступними письмовими та речовими доказами, дослідженими у судовому засіданні:

- заявою потерпілого ОСОБА_12 про притягнення до кримінальної відповідальності невідомої особи, яка 26.11.2006 року приблизно о 01 год. 30 хв. у приміщенні клубу «Кроубар», розташованого в готелі «Інтурист» у м.Запоріжжі, нанесла йому удар ножем, чим спричинила тілесні ушкодження (т.6, а.с.4);

- протоколом огляду та вилучення 26.11.2006 року у приміщенні лікарні одягу потерпілого ОСОБА_12, у якому він знаходився у приміщенні «Кроубару», а саме: кофта, джинси, майка (т.6, а.с.6);

- рапортом співробітника міліції про надходження повідомлення з 5 міської клінічної лікарні про звернення за медичною допомогою потерпілого ОСОБА_12 з діагнозом: різана рана живота; тілесне ушкодження отримав у приміщенні готелю «Інтурист» від невідомої особи (т.6, а.с.7);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.11.2006 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_12 за фотознімками впізнав особу під №1 (ОСОБА_9.) як ту, яка спричинила йому тілесні ушкодження (удар у щелепу та удар ножем у живіт) 26.11.2006 року у нічний час (т.6, а.с.9-12);

- протоколом огляду місця події від 26.11.2006, згідно з яким об'єктом огляду було приміщення нічного клубу «Кроубар» за адресою м.Запоріжжя, пр. Леніна, 135, де на танцювальному майданчику між колонами на підлозі виявлено нашарування невідомої речовини забруднено-сірого кольору неправильної форми; у підсобному приміщенні виявлена швабра із плямами бурого кольору. Під час огляду вилучено швабру синього кольору та змиви з речовини бурого кольору. До вказаного протоколу долучена фототаблиця приміщення нічного клубу «Кроубар» (т.6, а.с.13-20);

- протоколом медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння ОСОБА_9 від 26.11.2006 року, відповідно до якого ОСОБА_9 перебував у стані алкогольного сп'яніння, наявність алкоголю складає 0,36 проміле, що відповідає алкогольному сп'янінню середньої тяжкості (т.6, а.с.21);

- висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_9 №2925 від 27.11.2006 року, згідно з висновками якої у ОСОБА_9 виявлено садно у правій тім'яній ділянці, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень (т.6, а.с. 22-24);

- протоколом додаткового огляду місця події від 26.11.2006 року - нічного клубу «Кроубар» за адресою м.Запоріжжя, пр.Леніна, 135, у ході якого здійснено фото- та відеофіксацію місця події (т.6, а.с.27);

- протокол огляду та вилучення від 26.11.2006 року, відповідно до якого у ОСОБА_9 вилучено одяг, у якому він 26.11.2006 знаходився у приміщенні «Кроубар», а саме: кофта з капюшоном чорного кольору, блейзер чорний, куртка синя, джинси сірого кольору (т.6, а.с.50);

- висновком судово-імунологічної експертизи №2 від 16.01.2007 року, згідно з висновками якої на кофті із капюшоном та правій туфлі ОСОБА_9 виявлена кров людини та антигени А, В, Н, що не виключає походження крові від особи групи АВ із супутнім антигеном Н, у тому числі від потерпілого ОСОБА_12 На лівій туфлі ОСОБА_9 виявлена кров, видова належність якої не встановлена. На інших речах ОСОБА_9 кров не виявлена (т.6, а.с.56-59);

- протоколом виїмки жорсткого диску систем відеоспостереження готелю «Інтурист» від 27.11.2006 року із фотознімками, на яких зафіксовано, як потерпілий ОСОБА_12 о 01 год. 49 хв. 48 сек. знаходився біля входу у «Кроубар», о 01 год. 49 хв. 53 сек. - 01 год. 49 хв. 54 сек. повз нього пройшов ОСОБА_9, після чого о 01 год. 51 хв. 11 сек. ОСОБА_9 у верхньому одязі знаходиться у приміщенні холу, о 01 год. 51 хв. 12 сек. останній виходить із приміщення холу на вулицю, а о 01 год. 51 хв. 52 сек. із приміщення холу на вулицю виходять працівники «Беркуту» (т.6, а.с.64-101);

- протоколом огляду місця події від 26.11.2006 року, відповідно до якого оглянуто ділянку місцевості, розташовану поблизу входу до будівлі готелю «Інтурист» по пр.Леніна, 135 у м.Запоріжжі, де виявлено службовий автомобіль працівників міліції «ВАЗ 2107», під задніми правими пасажирськими дверима якого на відстані 20 см від правого заднього колеса виявлено складний ніж із рукояткою та лезом, який був вилучений. На лезі вказаного ножа виявлено нашарування речовини бурого кольору (т.6, а.с.103-110);

- висновком судово-криміналістичної експертизи №78 від 05.02.2007 року, згідно з висновками якої ніж, викинутий ОСОБА_9 та вилучений під час огляду місця події 26.11.2006 біля будівлі готелю «Інтурист» відноситься до категорії складних ножів господарсько-побутового призначення та холодною зброєю не є (т.6, а.с.117-122);

- протоколом відібрання зразків для порівняльного дослідження від 27.11.2006 року, згідно з яким у ОСОБА_9 відібрані відбитки пальців рук та долоней (т.6, а.с.125);;

- висновком дактилоскопічної експертизи №356 від 30.11.2006 року, згідно з висновками якої відбиток пальця руки №1, вилучений 26.11.2006 року під час огляду ножа, що знаходився під автомобілем «ВАЗ 2107», придатний для ідентифікації особи, відбиток пальця руки №2 - непридатний. Слід пальця руки №1 залишений вказівним пальцем правої руки ОСОБА_9 (т.6, а.с.131-135);

- висновком судово-імунологічної експертизи №930 від 28.12.2006 року, відповідно до висновків якої на лезі ножа виявлена кров людини, визначити групу крові не виявляється можливим через не усунений вплив предмета-носія; на рукоятці ножа виявлена кров, видова належність якої не встановлена через встановлення видових якостей (т.6, а.с.146-148);

- висновком судово-медичної експерти №38 від 29.01.2007 року, відповідно до висновків якої схожість справжнього та експериментального пошкоджень за загально груповими ознаками, за відсутності між ними суттєвої різниці, не виключають можливість спричинення пошкоджень на джемпері та майці ОСОБА_12 клинком наданого на експертизу ножа, а також клинком іншого ножа зі схожими конструктивними особливостями та розмірними характеристиками (т.6, а.с.156-158);

- висновком судово-медичної експертизи №125/м від 22.01.2007 року, відповідно до висновків якої під час огляду ОСОБА_12 виявлено проникаючу рану грудної клітини зліва у проекції 8 міжребер'я із пораненням діафрагми, із проникненнями раневого каналу у черевну порожнину, із пошкодженням третього сегмента печінки, зі скупченням крові у черевній порожнині, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх заподіяння. Зазначені пошкодження утворились від дії предмету, який наділений колючо-ріжучими властивостями, що підтверджується наявністю характерної для впливу такого предмету лінійної шкірної рани із переважанням глибини раневого каналу над довжиною шкіряної рани (т.6, а.с.165-167);

- висновком судово-медичної експертизи №2634 від 27.12.2006 року, відповідно до висновків якої причиною смерті ОСОБА_14 стало одиночне проникаюче колото-різане поранення лівої бокової поверхні грудної клітини із пошкодженням серця, ускладненого тампонадою серця кров'ю, що вилилась. Під час експертизи також виявлено проникаюче колото-різане поранення лівої бокової поверхні грудної клітини з пошкодженням по ходу раневого каналу: шкіри, підшкірно-жирової клітковини, м'язів грудей, верхнього краю хрящової частини п'ятого ребра, пристіночної плеври, навколосерцевої сорочки та задньої стінки правого шлуночка у ділянці основи серця - утворилися від одноразової травматичної дії плоского одностороннього гострого предмета, що володіє колючо-ріжучими властивостями, яким міг бути клинок ножа, що має обушок і лезо, на що вказує веретеноподібна форма рани, П-подібний нижній кінець рани і гострокутній верхній, рівні краї, гладкі стінки раневого каналу, переважання глибини рани над її довжиною і шириною, які мають ознаки тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх заподіяння, перебувають у прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Напрямок раневого каналу спереду назад, знизу вверх, довжина близько 5 см. Садна на обличчі виникли від трангенціального травматичного впливу тупого предмету (предметів) у відповідні ділянки незадовго до прибуття у прийомний покій ЗМКЛЕ та ШМД, мають ознаки легких тілесних ушкоджень, у прямому причинному зв'язку зі смертю не перебувають (т.6, а.с.176-180);

- висновком медико-криміналістичної експертизи №37 від 29.01.2007 року, відповідно до висновків якої схожість справжнього та експертиментального пошкодження за загально груповими ознаками, за відсутності між ними суттєвої різниці, не виключають можливості спричинення відповідних один одному за локалізацією пошкоджень на футболці та шкіряному лоскуті від трупу ОСОБА_14 клинком наданого на експертизу ножа, а також клинком іншого ножа зі схожими конструктивними особливостями і розмірними характеристиками (т.6, а.с.188-192);

- висновком судово-імунологічної експертизи №927 від 28.12.2006 року, відповідно до висновків якої на підлозі «Кроубару» та вилученій з нічного клубу швабрі виявлена кров людини, видову належність якої не встановлено (т.6, а.с.199-200);

- висновком судово-психіатричної експертизи №128 від 21.02.2007 року, відповідно до висновків якої ОСОБА_9 хронічними та психічними захворюваннями не страждав і не страждає, у період вчинення інкримінованого йому злочину ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв, знаходився у стані алкогольного сп'яніння, відповідно міг усвідомлювати свої дії та керувати ними (т.6, а.с.205-209);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 18.04.2007 року за участю обвинуваченого ОСОБА_9, відповідно до якого останній пояснив, що в ніч на 26.11.2006 року перебував у нічному клубі «Кроу-бар», де біля барної стійки випив близько 200 грам текіли. У клубі було багато людей, гучно грала музика. Напроти нього зав'язалась штовханина, у якій приймало участь 5-6 чоловік, вони кричали та штовхаючи один одного падали на ОСОБА_9 Останній у свою чергу відштовхнув одного з них від себе. Цей чоловік розвернувся і штовхнув ОСОБА_9, від чого він упав на стіл. Піднявшись він побачив свого кривдника перед собою, розвернув його та наніс удар рукою в голову, пізніше дізнався, що це був потерпілий ОСОБА_12 Далі до нього підійшов потерпілий ОСОБА_31, який став кричати, хапати його за одяг, у відповідь на це ОСОБА_9 наніс йому удар головою, а потім руками, однак йому здалося, що не попав. У цей час хтось відтягнув його в бік та він вирішив припинити конфлікт і піти з клубу. На вулиці, біля виходу з клубу він намагався вмовити водія таксі відвезти його додому, однак у цей час підійшли працівники «Беркуту». У якийсь момент невідомий чоловік його покликав та зі словами «Забери своє» дав щось у руки, він не подивившись поклав предмет до кишені. У той момент, коли працівники міліції запропонували йому сісти до патрульного автомобілю, він з метою здійснення телефонного дзвінка родичам засунув руку до кишені та виявив там не телефон, а складний ніж, який він машинально відкинув на землю. Знаходячись у приміщенні «Кроубару» ОСОБА_9 показав місце, де у нього та у потерпілого сталася сутичка, а також механізми нанесення ударів головою та руками ОСОБА_12 та ОСОБА_14 Після цього показав місце на вулиці, де його затримали працівники «Беркуту» та де він викинув ніж (т.6, а.с.211-231);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 30.12.2013 року за участю потерпілого ОСОБА_12, згідно з яким останній детально відтворив механізм нанесення ОСОБА_9 ударів; при цьому зауважив, що у руках ОСОБА_9 він ножа не бачив, після серії ударів з боку ОСОБА_9 він трохи відійшов назад та відчув щось тепле збоку та зрозумів, що він поранений (т.6, а.с.199-200);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.12.2013 року, згідно з яким свідок ОСОБА_16 упізнав особу під №3 як ОСОБА_9, з яким у ОСОБА_12 у листопаді 2006 року виник конфлікт у «Кроубарі» (т.6, а.с.247-250);

- висновком експертизи комп'ютерної техніки та програмних продуктів №1665/14-35 від 20.03.2014 року, а саме жорсткого диску систем відеоспостереження нічного клубу «Кроубар», згідно з висновками якої на досліджуваному диску містяться відеозаписи за період 25, 26, 27 листопада 2006 року, які записані на оптичний диск; знищеної інформації на диску не виявлено, будь-які які корективи не вносились (т.7, а.с.16-19);

- висновком медико-криміналістичної експертизи №515 від 12.10.2007 року, відповідно до висновків якої результати проведених експертиз не виключають можливість спричинення на предметах одягу ОСОБА_14 та ОСОБА_12 клинком наданого на експертизу ножа, вилученого під час досудового слідства (т.7, а.с.34);

- протоколом огляду від 26.11.2006 року, у ході якого оглянуто ніж, вилучений біля патрульного автомобіля поблизу будівлі готелю «Інтурист», встановлено наявність на ножі нашарувань речовини бурого кольору та відбитків пальців рук, які були зафіксовані на дактилоленту (т.7, а.с.82-83);

- відеозаписами, що містяться на оптичному диску, з приміщення «Кроу-бару» з 25 на 26 листопада 2006 року, на яких зображено потерпілого ОСОБА_12, який о 01 год. 49 хв. 52 сек., вийшовши з приміщення нічного клубу, виявляє на собі поранення, після чого повз нього проходить ОСОБА_9, забирає свій верхній одяг і потерпілий ОСОБА_12 вказує на нього рукою; до потерпілого ОСОБА_12 підходять працівники «Беркуту», розмовляють з ним про щось, після чого йдуть в бік виходу з клубу (т.7, а.с.84-88);

- матеріалами кримінальної справи (судового розгляду) відносно ОСОБА_9 за ч.3 ст.296 КК України (т.7, а.с.89-133);

- протоколом від 26.11.2006 року затримання ОСОБА_9 в порядку ст.115 КПК України (в ред. 1960 року) (т.7, а.с.134-137);

- речовим доказом - ніж складний, вилучений 26.11.2006 року, який досліджений у судовому засіданні; встановлено, що відкривання та закривання ножа можливо за допомогою однієї руки;

- речовий доказ - одяг та речі, вилучені у ОСОБА_9;

- речовий доказ - одяг ОСОБА_12 та ОСОБА_14, на якому маються отвори від ударів ножем та нашарування речовини бурого кольору;

Органами досудового слідства дії ОСОБА_9 щодо заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_12 кваліфіковані як незакінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне противоправне заподіяння смерті іншій особі, з хуліганських мотивів за ч.3 ст.15, п.7 ч.2 ст. 115 КК України.

Однак, колегія суддів, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами докази, прийшла до висновку про необхідність зміни правової кваліфікації дій ОСОБА_9 за даним епізодом на ч.1 ст. 296 КК України з наступних підстав.

Під час судового засідання було встановлено, що ОСОБА_9 затіяв сутичку із потерпілим ОСОБА_12, використовуючи незначний привід (поштовх останнього), при цьому початок бійки обидва її учасники здійснювали виключно кулаками, що виключає наявність у ОСОБА_9 умислу на позбавлення життя потерпілого. Крім того, потерпілий ОСОБА_12 як у судовому засіданні, так і під час досудового слідства зазначав про те, що коли конфлікт з ОСОБА_9 закінчився, то останній втратив до потерпілого цікавість, активних дій відносно нього не продовжував, його увагу відволік хтось інший із відвідувачів клубу, тому потерпілий спокійно вийшов із приміщення танцювальної зали до холу «Кроубару». Аналогічні пояснення щодо відсутності будь-яких активних дій з боку ОСОБА_9 на адресу потерпілого ОСОБА_12 підтвердив у судовому засіданні і свідок ОСОБА_16, який був разом із ОСОБА_12 у нічному клубі. При цьому ніхто з них у сутичку не втручався, ані ОСОБА_9, ані ОСОБА_12 за допомогою примусу вони не зупиняли. Крім того, під час перебування потерпілого ОСОБА_12 у холі клубу разом із друзями повз них пройшов ОСОБА_9, не висловлюючи жодних погроз щодо доведення свого умислу на вбивство до кінця та не здійснюючи жодних активних дій для цього. Зазначені факти підтвердив у судовому засіданні свідок ОСОБА_16, а також вони узгоджуються із протоколом вилучення жорсткого диску систем відеоспостереження готелю «Інтурист» від 27.11.2006 року із фотознімками, згідно яких зафіксовано, як потерпілий ОСОБА_12 об 1.49 годин 48 секунд знаходився біля входу у «Кроубар», о 1.49 годин 53-54 секунди повз нього пройшов ОСОБА_9, не вчиняючи ніяких активних злочинних дій на доведення свого умислу до кінця та не спілкуючись із потерпілим ОСОБА_12, після чого о 1.51 годині 11 секунд ОСОБА_9 у верхньому одязі знаходиться у приміщенні холу, а о 1.51 годині 12 секунд ОСОБА_9 виходить із приміщення холу на вулицю, о 1.51 годині 52 секунди із приміщення холу на вулицю виходять працівники «Беркуту».

Крім того, з метою з'ясування причин розбіжностей у показаннях потерпілого ОСОБА_12, які були дані ним під час досудового розслідування та в судовому засіданні під час допиту, відповідно до положень ч.9 ст.224 КПК України прокурором були оголошені показання ОСОБА_12 під час досудового слідства, а саме: заява про злочин від 26.11.2006 року, протокол упізнання за фотознімками, протоколи його допитів від 26.11.2006 року, 27.12.2006 року, в яких потерпілий зазначав, що удар ножем йому спричинив саме ОСОБА_9, при цьому із протоколу допиту від 14.12.2006 року вбачається, що ОСОБА_12 пояснював, що удар ножем в живіт йому завданий не тією людиною, яка нанесла удар у щелепу (т.6, а.с.4, 9-12).

Розбіжності між своїми показаннями на досудовому слідстві та в суді потерпілий пояснює тим, що під час складання процесуальних документів працівниками міліції знаходився у лікарні, після проведеної операції та після наркозу, у зв'язку з чим обставини проведення з ним слідчих дій пам'ятає погано. Запевняє, що показання, які він дає у судовому засіданні є більш точними та об'єктивними, ніж ті, що давав під час досудового розслідування, оскільки зараз він відтворює події у пам'яті самостійно, а тоді перед слідчими діями йому давали знайомитися з матеріалами справи, в тому числі з протоколами слідчих дій з іншими особами, крім того працівники міліції підказували йому як саме відбувалися події та як необхідно їх відтворювати, що у сукупності вплинуло на його показання. На цей час матеріальних претензій до ОСОБА_9 він не має.

Відповідно до ч.4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне прийняти як доказ показання, які були надані потерпілим ОСОБА_12 безпосередньо під час судового слідства. Саме з цих показів слідує, що в ОСОБА_12 з ОСОБА_9 був конфлікт, який вони вирішували через бійку, знаходячись один перед одним на відстані приблизно півтора метри, обоє з витягнутими уперед руками, у стійках, при цьому наносячи один одному удари руками та ухиляючись від ударів противника. Ножа в руках у ОСОБА_9 потерпілий ОСОБА_12 не бачив. Якби він був, то потерпілий би його побачив. Так само потерпілий би помітив, якби ОСОБА_9 тягнувся за ножем, наприклад в кишеню. Але цього не було, оскільки руки ОСОБА_9 весь час були в полі зору потерпілого і вони були пусті. Ножа в руках ОСОБА_9 під час чи одразу після бійки з ОСОБА_12 не бачив жоден з опитаних свідків.

Обвинувачений ОСОБА_9 при його допиті в судовому засіданні винуватості у вчиненні інкримінованих йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.15, п.7 ч.2 ст. 115 КК України, не визнавав та пояснив, що в барі в нього сталася сутичка з ОСОБА_12, із яким раніше знайомий не був, і якого вважав особою, що нанесла йому удар, в ході якої він один раз вдарив потерпілого в обличчя, при цьому, чи наносив він ще удари, він не пам'ятає.

Крім того, допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_28 пояснила, що нею складено висновок експертизи №125м від 22.12.2006 року, яку вона проводила за медичною документацією, виходячи з даних історії хвороби потерпілого, а не з безпосереднього дослідження рани.

Допитаний як свідок ОСОБА_29 лікар-хірург 5 міській лікарні, який заповнював історію хвороби потерпілого ОСОБА_12 з ножовим пораненням черевної порожнини показав, що розмір рани 0,4 см. мається на увазі її довжина, кути рани гострі, що свідчить про те, що травмуючий предмет мав гострі краї. Випадок, щоб довжина рани внутрішнього органу була більшою, ніж довжина рани на шкірі не виключається, але при певних обставинах. Щодо можливості нанесення ножового поранення ОСОБА_12 наданим йому для огляду в судовому засіданні ножем, то вона виключається.

Висновки ряду проведених експертиз, а саме: судово-імунологічної експертизи № 2 від 16.01.2007 року, згідно з якими на кофті із капюшоном та правій туфлі ОСОБА_9 виявлена кров людини та антигени А, В, Н, що не виключає походження крові від особи групи АВ із супутнім антигеном Н, у тому числі від потерпілого ОСОБА_12 На лівій туфлі ОСОБА_9 виявлена кров, видова належність якої не встановлена. На інших речах ОСОБА_9 кров не виявлена (т.6, а.с.56-59);судово-імунологічної експертизи № 930 від 28.12.2006 року, відповідно до яких на лезі ножа виявлена кров людини, групу якої визначити не уявляється можливим через не усунений вплив предмета-носія; на рукоятці ножа виявлена кров, видова належність якої не встановлена через встановлення видових якостей (т.6, а.с.146-148); судово-медичної експерти № 38 від 29.01.2007 року, відповідно до яких схожість справжнього та експериментального пошкоджень за загально груповими ознаками, за відсутності між ними суттєвої різниці, не виключають можливість спричинення пошкоджень на джемпері та майці ОСОБА_12 клинком наданого на експертизу ножа, а також клинком іншого ножа зі схожими конструктивними особливостями та розмірними характеристиками (т.6, а.с.156-158); медико-криміналістичної експертизи №515 від 12.10.2007 року, відповідно до яких не виключається можливість спричинення пошкоджень на предметах одягу ОСОБА_14 та ОСОБА_12 клинком наданого на експертизу ножа, вилученого під час досудового слідства (т.7, а.с.34) суд оцінює як такі, що встановлюють ймовірність, утім достовірно не свідчать про винуватість ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Оцінюючи наданий документ, колегія суддів виходить з того, що відповідно до ч.10 ст. 101 КПК України висновок експерта не є обов'язковим для особи або органу, яка здійснює провадження.

За клопотанням сторони захисту досліджений висновок експерта № 20-826 від 15.01.2014 року, згідно якого генетичні ознаки слідів крові на клинку ножа збігаються між собою та не збігаються з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_12 та ОСОБА_9 і належать невстановленій особі чоловічої генетичної статі. Походження вказаних слідів від ОСОБА_12 та ОСОБА_9 виключається.

Оцінюючи вищезазначені висновки експертиз, суд виходить з того, що найбільшу (конкретну) доказову цінність мають однозначно позитивні або негативні висновки ідентифікаційних і діагностичних досліджень, на основі яких встановлюється наявність (існування в минулому) або відсутність певних фактів. Висновок експерта про однакову групову належність порівнюваних об'єктів не можна розцінювати як висновок про їх тотожність. Водночас, висновок про різну групову належність об'єктів, що ґрунтується на відмінностях їх загальних ознак, свідчить, що досліджуваний об'єкт у жодному разі не міг відноситись до розслідуваної події. Достовірно встановити напрямок та довжину раневого каналу не представляється можливим через недостатність судово-медичних даних (відсутність детального опису проникаючого поранення в наданій на експертизу медичній карті стаціонарного хворого).

Суд, оцінюючи покази обвинувачених, потерпілого, свідків, які були безпосередньо допитані в судовому засіданні, а також надані письмові докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, та даючи правову оцінку діям обвинуваченого ОСОБА_9 прийшов до висновку, що стороною обвинувачення не надані докази на підтвердження того, що обвинувачений мав умисел, який виник раптово, на вбивство потерпілого ОСОБА_12, але не довів його до кінця з причин, що не залежали від його волі, не встановлено, що саме ОСОБА_9 під час бійки із потерпілим ОСОБА_12 наніс йому один удар ножем у грудну клітину.

Відповідно до ст. 94 КК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Враховуючи такі обставини та вимоги ч. 4 ст. 17 КПК України про те, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, суд скористався правом, наданим ч. 3 ст. 337 КПК України, і вийшов за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення з ч.3 ст.15, п.7 ч.2 ст.115 КК України на ч.1 ст.296 КК України, оскільки це покращує становище обвинуваченого.

Таким чином, колегія суддів, приходить до висновку, що дії ОСОБА_9 за епізодом бійки з ОСОБА_12 необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 296 КК України, тому що він вчинив умисні дії, які виразилися у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.

У судовому засіданні за клопотанням сторони захисту судом досліджено висновок експерта № 20-826 від 15.01.2014 року, згідно якого генетичні ознаки слідів крові на клинку ножа збігаються між собою та не збігаються з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_9 і належать невстановленій особі чоловічої генетичної статі. Походження вказаних слідів від ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_9 виключається.

Оцінюючи наданий документ, колегія суддів виходить з того, що відповідно до ч.10 ст. 101 КПК України висновок експерта не є обов'язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у вироку.

Колегія суддів не погоджується із висновками, висловленими експертом, оскільки вони суперечать встановленим судом обставинам справи та сукупності інших доказів, проаналізованих у судовому засіданні, та вважає, що сам по собі факт не встановлення генетичної приналежності крові на ножі, не може свідчить про невинуватість ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому злочині, виявлену експертом невідповідність суд пов'язує із відсутністю точних методів дослідження такого виду речовин.

За клопотанням сторони захисту допитаний як свідок ОСОБА_33 суду пояснив, що працює заступником завідувача лабораторії криміналістичних видів досліджень Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. На адвокатський запит Тягунова Ю.В. ним, як спеціалістом у відповідній галузі готувалась відповідь на питання, що містилися у ньому. До запиту був доданий диск з фотокопіями документів: протокол огляду місця події, фото таблиця, висновок дактилоскопічної експертизи, дослідження холодної зброї. За результатами дослідження вказаних документів свідок дійшов висновку, що під час проведення огляду місця події проведено неповний опис обстановки, фотографування проведено не в повному обсязі, під час детального фотографування не застосовано масштабну лінійку. Ніж сфотографовано тільки у складеному вигляді, не зазначено як вилучався, де знаходився. Щодо використання магнітного порошку «малахіт», пояснив, що він є дрібнодисперсним, магнітним, а згідно методичних рекомендації металеві предмети обробляються немагнітними порошками. Під час огляду місця події сліди з ножа вилучені на липку стрічку ЛТ, яка буває шириною 19 мм та 15 мм. У висновку дактилоскопічної експертизи зазначено, що липка стрічка має розміри 14х30,5 мм та 14,5х31 мм. Тобто фрагменти стрічки мають не прямокутну, ступінчату форму, що свідчить про те, що одна з її сторін обрізалася. Крім того, згідно з рекомендаціями, слід необхідно вилучати повністю, а в даному випадку вилучено частину сліду. Вилучений ніж складається з наступних частин: клинок, лінія заточки леза, ріжуча кромка. Якщо змоделювати і накласти фрагмент липкої стрічки розмірами 14х30,5 мм на клинок ножа, то помітно, що спочатку стрічка контактує з поверхнею клинка, далі з лінією заточки, яка розташована під певним кутом. Тобто сама поверхня є рельєфною. Липка стрічка виходить за межі клинка. Якщо мав місце контакт пальця руки з клинком ножа, то на останньому більше відображається центральна частина пальця, а не дельта та латеральна зона, як в цьому випадку. Також в ситуації, що розглядається, липка стрічка має так звані брижі, які не є характерними для плоских предметів, а характерні для округлих, овальних предметів. Липка стрічка копіює всі частки, до яких прилипає (повністю або частково). Дактилоскопічний порошок є магнітним, прилипає до магнітних поверхонь, тобто він повинен залишатися на клинку ножа. На адвокатський запит Тягунова Ю.В. свідок готував не висновок експерта, а консультативну відповідь. Це він робив на підставі Закону України «Про звернення громадян». Процесуального документу (ухвали, постанови) про призначення експертизи із зазначених питань до нього не надходило.

За клопотанням сторони захисту в судовому засіданні до матеріалів кримінального провадження було долучено лист Дніпровського НДЕКЦ центру МВС України №19/104-Аз31 із додатками (т.51 а.с.16--177), підготовлений на підставі адвокатського запиту від 04.11.2018 року за №04/1/18-18 про надання науково обґрунтованої оцінки в галузі криміналістики експертом ОСОБА_33 Останній в якості свідка пояснив, що вказаний документ підготовлено ним на підставі копій документів наданих адвокатом, який містить данні про фактичне здійснення перевірки висновків експерта від 30.11.2006 року за № 356. Оскільки процесуального документу (ухвали, постанови) про призначення експертизи із зазначених питань до нього не надходило, на підставі Закону України «Про звернення громадян» він оцінює свій висновок як консультативний.

Виходячи з приписів ст.84 КПК України про те, що процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів та статей 243-244 КПК України, що регламентують порядок залучення експерта та розгляд слідчим суддею клопотання про проведення експертизи, колегія суддів визнає лист Дніпровського НДЕКЦ центру МВС України №19/104-Аз31 із додатками недопустимим доказом. Колегія суддів вважає, що вказаний документ за своїми ознаками не підпадає під вимоги, що пред'являються до висновку спеціаліста або експерта, відповідно до вимог чинного КПК України, а покази свідка ОСОБА_33 відповідно не є показаннями спеціаліста або експерта.

Аналіз наведених вище доказів, а також висновку медико-криміналістичної експертизи № 515 від 12.10.2007 року, згідно висновків якої результати проведених експертиз не виключають можливість спричинення на предметах одягу ОСОБА_14 клинком представленого на експертизу ножа, вилученого під час досудового слідства, колегія суддів обґрунтовано приходить до висновку про винуватість ОСОБА_9 в умисному заподіянні смерті ОСОБА_14 із хуліганських мотивів. При цьому, оскільки дії обвинуваченого ОСОБА_9 за першим епізодом злочинний дій щодо потерпілого ОСОБА_12 були перекваліфіковані з ч.3 ст.15, п.7 ч.2 ст.115 КК України на ч.1 ст. 296 КК України, колегія суддів приходить до висновку про відсутність у діях останнього такої кваліфікуючої ознаки, як умисне вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, відповідальність за яке передбачене п.13 ч.2 ст.115 КК України, тому вона підлягає виключенню.

Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_9 за епізодом злочинних дій щодо ОСОБА_14 суд кваліфікує за п.7 ч.2 ст.115 КК України, а саме умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі, вчинене з хуліганських мотивів.

Крім того органом досудового розслідування ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України, вчиненого ним за наступних обставин.

Не пізніше 01.10.2011 року, при невстановлених обставинах та місці ОСОБА_9 у порушення порядку обігу наркотичних засобів, визначених Законами України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», з метою збуту, придбав наркотичний засіб КОКАЇН, вагою 0,1384 г, який він умисно, незаконно, зберігав за місцем проживання у будинку АДРЕСА_5. 01.10.2011 року, приблизно у вечірній час, знаходячись за місцем свого проживання у будинку АДРЕСА_5 ОСОБА_9, діючи умисно, у порушення порядку обігу наркотичних засобів, визначених Законами України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», збув ОСОБА_35 наркотичний засіб КОКАЇН, вагою 0,1384 г., що відповідно до висновку експерта № 1772 від 24.10.2011 року є наркотичним засобом, обіг якого обмежено.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства злочину передбаченогоч.1 ст.307 КК України не визнав та пояснив, що з ОСОБА_35 він не знайомий, ніколи з нею не зустрічався, наркотичні засоби їй не передавав. Він взагалі веде здоровий спосіб життя, активно займається спортом, наркотичні засоби ніколи не вживав і нікому та ніколи не збував. Деякий час у 2011 році він мешкав у будинку АДРЕСА_5, який винаймав, у будинок приходили його друзі із дівчинами, вони відпочивали у компанії друзів.

Свідки сторони обвинувачення ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37 у судові засідання жодного разу не з'явилися. Відповідно до ч.2 ст.327 КПК України прибуття в суд свідка забезпечується стороною кримінального провадження, яка заявила клопотання про його виклик. Разом з тим, ухвали суду про примусовий привід свідків залишились невиконаними,у зв'язку з чим провести допит вказаних осіб безпосередньо в суді не виявилося можливим.

На підтвердження винуватості ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.1 ст.307 КК України стороною обвинувачення надані наступні докази:

- вирок Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 22.12.2011 року відносно ОСОБА_35 за ч.1 ст.309 КК України, який нібито має преюдиціальне значення та яким встановлено факт збуту ОСОБА_9 наркотичного засобу - кокаїну ОСОБА_35, а також місце, час, спосіб, обставини незаконних дій (т.7, а.с.57);

- протокол від 08.11.2013 року впізнання ОСОБА_9 за фотознімками за участю свідка ОСОБА_36, згідно з яким свідок впізнала особу під №2 як хлопця, який орендував будинок АДРЕСА_5 у 2011 році (т.7, а.с. 58);

- протокол від 11.11.2013 року впізнання ОСОБА_9 за фотознімками за участю свідка ОСОБА_35, згідно з яким свідок упізнала особу під №2 як ОСОБА_9, який 01.10.2011 року збув їй кокаїн (т.7, а.с. 60);

- протокол від 15.11.2013 року впізнання ОСОБА_9 за фотознімками за участю свідка ОСОБА_37, згідно з яким свідок упізнала ОСОБА_9 як особу яка орендувала будинок АДРЕСА_5 (т.7, а.с. 144-145);

- копія висновку судово-хімічної експертизи №1772 від 24.10.2011 року, якою встановлено, що збута ОСОБА_9 та вилучена у ОСОБА_35 речовина є наркотичним засобом - кокаїном (т.7, а.с. 146-148).

Надаючи оцінку вказаним доказам з точки зору їх належності, допустимості та достатності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з положеннями ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ст.62 Конституції України та ч.3 ст.373 КПК України кожна людина має право на справедливий розгляд справи, не може піддаватися кримінальному покаранню, доки не буде визнана винною в законному порядку, обвинувачення не може ґрунтуватися на отриманих незаконним шляхом доказах або припущеннях, а обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях та ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.124 Конституції України, ст.7 КПК України одними з основних засад кримінального провадження є презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 91 КПК України визначені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;

6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;

7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Обов'язок доказування зазначених обставин, відповідно до вимог ст.92 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.

На думку суду докази, надані прокурором та досліджені у судовому засіданні не доводять винуватість ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.

Так, у дослідженому судом вироку Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22.12.2011 відносно ОСОБА_35 за ч.1 ст.309 КК України, в описовій його частині вказано, що 01.10.2011 приблизно о 07.00 годині ОСОБА_35, перебуваючи у будинку АДРЕСА_5, незаконно придбала у невстановленої слідством особи наркотичний засіб кокаїн у кількості не менше 0,1384 г. Згідно з текстом вироку у судовому засіданні ОСОБА_35 пояснювала, що 30.09.2011 приблизно о півночі їй подзвонив її знайомий на ім'я ОСОБА_9 та запропонував пригостити наркотичною речовиною, на що вона погодилася та поїхала до нього додому за адресою АДРЕСА_5, де ОСОБА_9 насипав їй у паперовий згорток кокаїн, після чого вона поїхала додому (т.7, а.с. 57). Разом з тим, колегія суду звертає увагу на те, що судом в описовій частині вироку не зазначені повні анкетні дані особи, яка збула ОСОБА_35 наркотичний засіб, ця особа ані на досудовому розслідуванні, ані в суді встановлена не була. Пояснення обвинуваченої ОСОБА_35, які вона давала під час розгляду справи щодо неї, не можуть бути належними доказами на підтвердження винуватості ОСОБА_9 у даному кримінальному провадженні, оскільки не сприймались колегією суддів безпосередньо у судовому засіданні під час розгляду даної справи.

Стверджуючи про преюдиціальний характер вироку суду відносно ОСОБА_35, і як наслідок про відсутність необхідності встановлення усіх обставин справи, сторона обвинувачення посилається на ст.533 КПК України, згідно з якою вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов'язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.

Однак, суд не може погодитись із такою позицією, оскільки вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов'язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою і стосується лише цивільного, господарського та адміністративного судочинства (ст.82 ЦПК України, ст.75 ГПК України, ст.78 КАСУ). У кримінальному ж процесі преюдиціальне значення має лише рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили, і яким встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст.90 КПК України). Крім того, згідно з ч.2 ст.94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Протоколи впізнання ОСОБА_9 свідками ОСОБА_36 та ОСОБА_37, на думку колегії суддів, не є належними доказами, оскільки підтверджують лише факт його проживання у зазначеному будинку.

Згідно з вимогами ст.228 КПК України пред'явлення для впізнання проводиться безпосередньо за участю особи, що упізнається. Впізнання за фотознімками може проводитися за необхідності, як от у разі смерті особи, її місцезнаходження невідомо, особа перебуває у розшуку, тривалому відрядженні або ж відмовляється від впізнання. Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_9 з 21.10.2013 був затриманий працівниками міліції за вчинення інших злочинів та перебував під вартою. Отже для впізнання його саме за фотознімком на думку колегії суддів не було необхідності.

Щодо висновків судово-хімічної експертизи №1772 від 24.10.2011 року колегія суддів зауважує, що зазначений доказ не підтверджує факту збуту наркотичної речовини ОСОБА_9, оскільки зазначений наркотичний засіб було вилучено під час особистого огляду ОСОБА_35, а не у самого обвинуваченого.

Інших доказів, які б безпосередньо підтвердили факт збуту ОСОБА_9 наркотичних засобів (показання очевидців, речові докази, матеріали негласних слідчих (розшукових) дій тощо), суду не надано.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №12 рп/2011 від 20.10.2011 року визнаватися допустимими і використовуватись як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Капо проти Бельгії», в кримінальних справах питання прийняття доказів належить досліджувати загалом в світлі пункту 2 статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і вимагає воно, окрім іншого, щоб тягар доказування лежав на стороні обвинувачення.

Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з положеннями ст.17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Надаючи оцінку всім доказам винуватості ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.307 КК України у їх сукупності, колегія суду враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої необхідно оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України»). Також має враховуватись якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (рішення у справі «Вєренцов проти України»).

За таких обставин, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, оцінивши докази в їх сукупності приходить до висновку, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано безсумнівних доказів причетності обвинуваченого ОСОБА_9 до вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.

Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності в межах пред'явленого обвинувачення, суд приходить до переконання про недоведеність того, що вказане кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим ОСОБА_9, у зв'язку з чим вважає визнати ОСОБА_9 невинуватим та виправдати за ч.1 ст.307 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України.

Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_9 та ОСОБА_10 обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.189 КК України - вимога передачі чужого майна чи права на майно, вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, вчинене повторно, організованою групою, щодо потерпілих ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41), вчинених ними за наступних обставин.

На початку 2010 року мешканець м. Запоріжжя ОСОБА_42, будучи з 2005 року співвласником Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал-2005», яке здійснює свою діяльність у сфері посередництва у торгівлі паливом, рудами, металами тощо, маючи навики у здійсненні господарської діяльності, особисто познайомився з приватними підприємцями, власниками та директорами найбільш прибуткових господарських товариств Запорізької області, вивчив їх фінансові можливості, вирішив з метою незаконного збагачення, шляхом вимагання, отримувати їх майно та права на майно, а саме частини від їх доходів у виді грошових коштів та частки уставних фондів підприємств.

Під час підготовки до вчинення злочинів ОСОБА_42, маючий відповідну освіту, достатній рівень знань в галузі господарської діяльності підприємств та досвід роботи у цій сфері, маючи злочинний намір на незаконне збагачення шляхом вимагання, розробив злочинну схему отримання майна прибуткових господарських товариств Запорізької області, а саме частин від доходів у виді грошових коштів, а також прав на майно у вигляді часток їх уставних фондів, шляхом вимагання їх у приватних підприємців, власників та директорів господарських товариств.

Маючи відповідні знання та досвід роботи у сфері господарської діяльності, підтримуючи дружні стосунки з керівництвом органів державної влади та місцевого самоврядування Запорізької області, ОСОБА_42 завдяки власному авторитету, як неформального «керівника» Запорізької області, що склався та підтримувався у суспільстві завдяки засобам масової інформації, а також розраховуючи на участь у вчиненні злочинів інших осіб та їх підтримку, вирішив під час особистих зустрічей погрожувати насильством над потерпілими чи їх близькими родичами, обмеженням прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодженням чи знищенням належного їм майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, вчиняти дії щодо дискредитації ділової репутації підприємців, їх господарських товариств, при цьому виказував усні вимоги приватним підприємцям, власникам та директорам господарських товариств Запорізької області передавати визначену ОСОБА_42 суму грошових коштів від доходів прибуткових підприємств особисто йому та іншим залученим до злочинної діяльності особам, а також частки їх уставних фондів шляхом укладання удаваних угод з господарськими товариствами, діяльність яких організована або контролювалась ОСОБА_42 та особами, які сприяли його злочинній діяльності.

Розуміючи, що для досягнення відповідних цілей, самостійно не зможе реалізувати злочинний план у життя, ОСОБА_42 організував та очолив стійку злочинну групу, до якої залучив своїх знайомих, пов'язаних з ним підприємницькою діяльністю, попередньо зорганізувавшись у стійке об'єднання для вчинення злочинів, пов'язаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого учасникам групи, до якої увійшли: ОСОБА_9, ОСОБА_43 та ОСОБА_10, які розділяли його погляди на незаконне збагачення, та разом з ним могли б скоювати злочини.

Так, приблизно на початку лютого 2010 року, ОСОБА_42 повідомив про свої злочинні плани своєму знайомому та відомому у кримінальній середі м. Запоріжжя ОСОБА_9, який мав добру фізичну підготовку, володів прийомами рукопашного бою, підтримував відносини із представниками злочинного середовища м. Запоріжжя, а також, здійснюючи господарську діяльність, обізнаний у принципах її ведення.

При цьому, згідно розробленого ОСОБА_42 плану, ОСОБА_9 повинен був організувати та забезпечити безпеку діяльності організованої групи та її членів, а у разі необхідності, виконати інші доручення ОСОБА_42 щодо висловлювання погроз насильства над потерпілими, близькими родичами останніх, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною.

Як планував ОСОБА_42, присутність ОСОБА_9 при зустрічах із підприємцями повинна слугувати засобом залякування останніх та надати переконливості у виказаних ОСОБА_42 погрозах під час вимагання.

Маючи достатній досвід підприємницької діяльності, відповідну освіту, ОСОБА_42 та ОСОБА_9 розуміли, що безпосереднє отримання ними грошових коштів від підприємців Запорізької області призведе до викриття їх злочинної діяльності та схеми незаконного отримання грошових коштів. Тому, з метою маскування злочинної діяльності, надання їй виду легальної, вирішили епізодично отримувати грошові кошти, ставши власниками часток у статутному капіталі прибуткових господарських товариств Запорізької області, шляхом вимагання прав на майно, яке оформлювалось під час укладання удаваних господарських угод з підприємствами, фінансово-господарська діяльність яких контролювалась ОСОБА_42

У свої злочинні наміри ОСОБА_42 та ОСОБА_9 посвятили раніше їм знайому ОСОБА_10, яка поділяла та підтримала їх наміри щодо злочинного збагачення, мала відповідну освіту, досвід роботи в управлінні господарськими товариствами та обізнана в фінансовій діяльності комунальних підприємств міста Запоріжжя.

За фінансової підтримки ОСОБА_42, з метою реалізації спільних злочинних намірів, 03 грудня 2010 року ОСОБА_10 обрано депутатом Запорізької міської ради шостого скликання, у наступному стала членом постійної комісії з питань соціального та економічного розвитку, бюджету та фінансів цієї ради. Перебуваючи на виборній посаді та використовуючи статус депутата міської ради, ОСОБА_10, згідно з розподілом ролей, повинна була встановлювати результати фінансово-господарської діяльності комунальних підприємств м. Запоріжжя, розробляти та впроваджувати схеми прихованого, незаконного заволодіння частинами грошових коштів цих підприємств, а також проводити за дорученням ОСОБА_42 дискредитацію суб'єктів господарювання та їх керівників і засновників, з метою усунення їх з ринку надання відповідних послуг на території м. Запоріжжя, з яких планувалось, шляхом вимагання, отримати майно, а саме грошові кошти з частини прибутку підприємств та прав на майно підприємств.

Також, ОСОБА_42 з метою моніторингу та виявлення прибуткових господарських товариств, стосовно власників яких він планував здійснювати вимагання, залучив до реалізації спільних злочинних дій свого знайомого ОСОБА_43, який маючи економічну освіту та стаж роботи у сфері реєстрації та перереєстрації, злиття та об'єднання господарських товариств, а також аудиторської діяльності, погодився брати участь у злочинній діяльності з метою отримання грошових коштів від вчинення злочинів.

Згідно розробленого плану злочинної діяльності, ОСОБА_43 повинен був за вказівкою ОСОБА_42 на суб'єктах господарювання, з яких планувалось шляхом вимагання отримати майно, грошові кошти з частини прибутку підприємств, або прав на майно підприємств, здійснювати перевірку та аналіз стану фінансово-господарської діяльності, повідомляти власників підприємств про необхідність та суму сплати грошових коштів з частини їх прибутку, а також їх отримання для ОСОБА_42

Заручившись підтримкою ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_43, які були об'єднані єдиним злочинним умислом, направленим на незаконне збагачення шляхом вимагання майна, грошових коштів із частини прибутку та прав на майно господарських товариств Запорізької області, ОСОБА_42 організував стійку злочинну групу для досягнення спільної злочинної мети.

Таким чином, вищевказані особи умисно, попередньо та добровільно зорганізувались у стійке об'єднання для вимагання з власників та директорів найбільш прибуткових господарських товариств Запорізької області їх майна та прав на майно у вигляді грошових коштів від їх доходів та часток уставних фондів їх підприємств, маючи єдиний план злочинних дій з розподілом функцій кожного з учасників злочинної групи, який відомий всім учасникам групи, підкоряючись під час злочинної діяльності організатору злочинної групи ОСОБА_42, що виразилось у свідомому виконанні всіх його вказівок.

Очолювана ОСОБА_42 злочинна група характеризувалась:

- попередньою зорганізованістю в спільне об'єднання для вчинення злочинів;

- стабільністю учасників групи, яка виразилась у тривалості їх дій, з серпня 2010 року по жовтень 2013 року, до часу затримання учасників організованої групи;

- вчинення злочинів за єдиним планом із розподілом функції кожного з учасників групи, спрямованих на досягнення єдиної злочинної мети;

- обізнаністю всіх учасників злочинної групи з планом злочинних дій;

- визначеністю у способі психологічного впливу на осіб під час готування та безпосередньо в ході вчинення злочину.

Відповідно до розробленого плану злочинної діяльності, ОСОБА_42 розподілив функції кожного з учасників організованої групи наступним чином.

ОСОБА_42, будучи організатором злочинної групи, планував злочинну діяльність, розподіляв ролі кожного з членів групи та брав участь у вчиненні злочинів, розподіляв між співучасниками здобуті злочинним шляхом грошові кошти.

ОСОБА_9, будучи активним учасником організованої групи, згідно розробленого ОСОБА_42 плану, повинен був безпосередньо супроводжувати ОСОБА_42 під час висловлення ним незаконних вимог, організовувати його охорону та забезпечити безпеку діяльності організованої групи та її членів; при необхідності виконував доручення ОСОБА_42 щодо завдання фізичного насилля стосовно потерпілих від злочинних дій організованої групи; бути присутнім при зустрічах ОСОБА_42 з підприємцями та власниками господарських товариств під час висунення незаконних вимог останнього щодо передачі йому або членам організованої ним групи майна, грошових коштів від доходів та прав на майно у вигляді часток у статутному капіталі прибуткових підприємств Запорізької області, з метою реального сприйняття останніми висунутих вимог та погроз; чинити на потерпілих постійний психічний вплив з метою їх схиляння до виконання незаконних майнових вимог, а у разі протидії з їх боку, висловлювати погрози застосування насильства.

ОСОБА_43, будучи активним членом організованої групи, повинен був за вказівкою ОСОБА_42 здійснювати на суб'єктах господарювання, з яких планувалося шляхом вимагання отримати майно, грошові кошти з частини прибутку підприємств, або прав на майно підприємств, перевірку та аналіз стану їх фінансово-господарської діяльності та, за дорученням ОСОБА_42, повідомляти власників підприємств про необхідність та суму сплати грошових коштів з частини їх прибутку, а також їх отримання для ОСОБА_42

ОСОБА_10, будучи активним членом організованої групи, за вказівкою ОСОБА_42, повинна була встановлювати результати фінансово-господарської діяльності комунальних підприємств м. Запоріжжя, розробляти та впроваджувати схеми прихованого, незаконного заволодіння частиною грошових коштів цих підприємств, а також за дорученням організатора, використовуючи статус депутата міської ради, проводити дискредитацію суб'єктів господарювання та їх керівників, з метою усунення їх з ринку надання відповідних послуг на території м. Запоріжжя, з яких планувалось шляхом вимагання отримати майно, грошові кошти з частини прибутку підприємств, або прав на їх майно у вигляді часток статутного фонду.

Крім того, ОСОБА_42 з метою здійснення незаконного впливу на потерпілих, пов'язаного з вимаганням, через невстановлені джерела, здійснював пошук особистих даних про осіб потерпілих та їх родичів, їхні зв'язки, місця проживання та реєстрації, а також місця, де потерпілі могли переховуватись від членів організованої групи.

Також, у свою чергу, кожен із співучасників, як особисто, з відома інших співучасників групи, так і діючи спільно, планували здійснювати постійний психологічний тиск на потерпілих з метою схилити до виконання незаконних майнових вимог, а в разі протидії з їхнього боку, шляхом психічного залякування з висловлюванням погроз застосування насильства, фізичної розправи стосовно потерпілих та їхніх близьких родичів, обмеження їх законних прав та інтересів, схилити проти їх волі, до передачі грошових коштів та прав на майно.

Місцем для висунення незаконних вимог та отримання грошових коштів від підприємців ОСОБА_42 обрав офісне приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит», розташоване за адресою: АДРЕСА_27, а в подальшому - офісне приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудформат», розташоване за адресою: АДРЕСА_8, в яких він та ОСОБА_10 мали власні кабінети.

Для мобільності членів організованої групи при скоєнні злочинів, можливості швидкого пересування до місця знаходження потерпілих, учасники групи використовували транспортні засоби, які були зареєстровані на ОСОБА_42, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_43, членів їх родин та підприємства, співвласниками яких є учасники групи.

Приступаючи до реалізації спільного злочинного плану, ОСОБА_42 на початку 2010 року отримав відомості про те, що група господарських товариств торгівельної марки «Хлібодар», до якої входять: Відкрите акціонерне товариство «Запорізький хлібокомбінат № 1», Публічне акціонерне товариство «Запорізький хлібозавод № 3», Публічне акціонерне товариство «Запорізький Хлібозавод № 5», Публічне акціонерне товариство «Бердянський хлібокомбінат» та Відкрите акціонерне товариство «Оріховський хлібокомбінат», співзасновниками яких є також ОСОБА_39 і ОСОБА_40 та Приватне акціонерне товариство «Запоріжзв'язоксервіс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ВКФ «ГЮСС», співзасновником яких є ОСОБА_41, отримують значні прибутки від виготовлення та реалізації хлібобулочної продукції, а також надання послуг в сфері обслуговування житлово-комунального господарства м. Запоріжжя відповідно.

Після повідомлення членам організованої групи про суб'єктів господарської діяльності та їх керівництва, про можливу кількість незаконного отримання з них грошових коштів, а також принципової їх згоди на вчинення злочинів, ОСОБА_42, діючи умисно, у складі організованої ним групи, з відома та погодження її учасників, вирішив вчинити вимагання грошових коштів та прав на майно у зазначених ним підприємців.

У подальшому, в період часу з серпня 2010 року по жовтень 2013 року, ОСОБА_42, діючи умисно, з метою отримання незаконної вигоди, в складі організованої ним групи, до якої увійшли ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_43, вчинив ряд вимагань на території України, за наступних обставин.

На початку серпня 2010 року у денний час ОСОБА_42, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, діючи умисно, з корисливих мотивів, в складі організованої групи, перебуваючи в одному з кабінетів у будинку АДРЕСА_27, який належить приватному підприємству «Торгово- виробнича компанія «Фаворит», з метою незаконного одержання чужого майна, усвідомлюючи протиправність своїх дій, погрожуючи насильством ОСОБА_39 та його близьким родичам, а також обмеженням його прав, свобод або законних інтересів, а саме: влаштувати дорожньо-транспортну подію, у якій постраждає ОСОБА_39 та його близькі родичі, або ж йому підкинуть зброю чи наркотичні засоби, за що його буде притягнуто до кримінальної відповідальності, а також обмеженням його прав під час здійснення господарської діяльності, оскільки буде порушено технологію виробництва хлібобулочних виробів, у результаті чого господарське товариство буде дискредитоване на ринку відповідного товару, пред'явив незаконну майнову вимогу ОСОБА_39 - співзасновнику групи господарських товариств торгівельної марки «Хлібодар» про щомісячну передачу йому, або за його вказівкою членам організованої ним групи, майна, а саме грошових коштів в сумі 500 000 грн. від одержуваних ОСОБА_39 доходів з ведення господарської діяльності вказаною групою компаній.

Будучи проінформованим із засобів масової інформації про те, що ОСОБА_42, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, нібито є лідером «кримінального угрупування», яке діє на території Запорізького регіону та у своїй злочинній діяльності використовує «корупційні зв'язки» у органах державної влади та місцевого самоврядування, а також присутність під час висунення незаконної вимоги ОСОБА_9, який будучи членом організованої групи виказував погрози на адресу ОСОБА_39 та причетний до вчинення злочинів щодо нанесення тілесних ушкоджень приватним підприємцям, а також до вбивства у нічному клубі «КроуБар», який розташований у готелі «Інтурист» м. Запоріжжя.

Оцінивши висунуту ОСОБА_42, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження погрозу, як об'єктивну, а також усвідомлюючи реальність небезпеки заподіяння йому шкоди у разі ігнорування вказаних вимог, ОСОБА_39 погодився передавати частину прибутку підприємств у вигляді грошових коштів. При цьому, ОСОБА_39 пояснив особі-1, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, що у зв'язку з невеликою рентабельністю очолюваного ним підприємства, сплачувати щомісячно грошові кошти в розмірі 500 тис. грн. він об'єктивно не зможе.

ОСОБА_42, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, переслідуючи мету незаконного збагачення, діючи у складі організованої групи, з відома інших її учасників, з метою визначення розміру коштів, які щомісячно повинен буде сплачувати ОСОБА_39, вказав останньому надати особі-2, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, документи первинної фінансово-господарської діяльності групи компаній «Хлібодар» для проведення аналізу такої діяльності підприємств.

У серпні 2010 року ОСОБА_43,, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, перебуваючи в офісному приміщенні ВАТ «Запорізький хлібзавод №1», діючи умисно, з корисливих мотивів, виконуючи відведену йому роль у складі організованої групи, за вказівкою ОСОБА_42, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, із залученням професійного аудитора ОСОБА_45, не посвідченого у злочинні наміри, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Верхня, буд. 1, провів аналіз фінансового стану групи компаній «Хлібодар» та встановив неможливість сплати ОСОБА_39 визначеної суми грошових коштів, про що повідомив організатору. У подальшому Особа-1, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, пред'явив протиправну вимогу ОСОБА_39 про передачу йому щомісячно грошових коштів в розмірі 160 тис. грн.

У період із вересня 2010 року по вересень 2011 року, виконуючи незаконні вимоги особи-1, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та особа-2, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження про передачу їм коштів, ОСОБА_39 самостійно та через генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «УК «Агросервіс 2000» ОСОБА_46 щомісячно передав частинами зазначеним особам особисте майно, а саме грошові кошти на загальну суму 2 080 000 грн.

Також у серпні 2011 року ОСОБА_42, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, діючи умисно, з корисливих мотивів, у складі та з відома членів організованої групи, діючи повторно, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, перебуваючи в офісному приміщенні Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворіт», розташованому за адресою АДРЕСА_27, під час розмови погрожуючи ОСОБА_39 повідомив про можливі насильницькі дії щодо останнього та його близьких родичів, обмеженням прав та його законних інтересів та пред'явив незаконну майнову вимогу передати йому права на майно, а саме 50% від належних йому акцій групи компаній торгової марки «Хлібодар», сума якої у відповідності до висновку експерта №76 від 20.11.2013 становить 10 740 262, 53 грн.

Не бажаючи виконувати незаконні вимоги ОСОБА_42 та інших членів організованої групи, сприймаючи реальну можливість втілення погроз, ОСОБА_39 відмовився від передачі вказаних прав на майно.

Крім того, приблизно у другій половині серпня 2010 року, ОСОБА_42, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, діючи умисно, у складі та з відома членів організованої групи, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, перебуваючи в приміщенні готелю «Інтерконтиненталь» за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 2а, повторно, особисто погрожуючи ОСОБА_40 насильством щодо нього та його близьких родичів, а також обмеженням прав, свобод або законних інтересів під час здійснення ним господарської діяльності у м. Запоріжжі, пред'явив незаконну майнову вимогу ОСОБА_40, співзасновнику групи господарських товариств торгівельної марки «Хлібодар», про передачу ОСОБА_42 прав на майно зазначених підприємств, а саме 50% належних ОСОБА_40 акцій, вартість яких відповідно до висновку експерта №76 від 20.11.2013 становить 9 799 973,10 грн., а у разі відмови виконати їх незаконні вимоги Особа-1, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, пригрозив, що ОСОБА_40 може стати жертвою дорожньо-транспортної події, у якій також можуть постраждати його близькі родичі, або на нього може відбутись напад невідомих осіб, які завдадуть йому тілесні ушкодження.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 21 жовтня 2010 року, ОСОБА_42, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, з метою доведення свого злочинного умислу по вимаганню майна у ОСОБА_40 до кінця, діючи узгоджено з іншими членами організованої групи, перебуваючи в одному з терміналів аеропорту «Внуково» м. Москва, Російської Федерації, додатково погрожуючи насильством щодо близьких родичів, пред'явив незаконну майнову вимогу ОСОБА_40 про передачу йому права на майно групи господарських товариств торгівельної марки «Хлібодар», а саме 50 % належних йому акцій, зазначених підприємств, вартість яких у відповідності до висновку експерта №76 від 20.11.2013 становить 9 799 973,10 грн.

Крім того, 16 червня 2011 року, ОСОБА_43, діючи умисно, з корисливих мотивів, виконуючи відведену йому роль у складі організованої особою-1, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження групи, виконуючи вказівки останнього, перебуваючи в Ізраїлі, у м. Тель-Авів, повторно, погрожуючи насильством щодо близьких родичів, повторно, пред'явив незаконну майнову вимогу ОСОБА_40 про передачу злочинній групі 100% належних йому акцій, групи господарських товариств торгівельної марки «Хлібодар», вартість яких у відповідності до висновку експерта №76 від 20.11.2013, становить 19 599 946,20 грн.

Не бажаючи виконувати незаконні вимоги ОСОБА_42 та ОСОБА_43,, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, ОСОБА_9, сприймаючи реальну можливість втілення їх погроз, ОСОБА_40 залишився за межами України.

16 червня 2011 року, ОСОБА_43, діючи умисно, з корисливих мотивів, виконуючи відведену йому роль у складі організованої ОСОБА_42 групи, виконуючи вказівки останнього, перебуваючи в Ізраїлі м. Тель-Авів, повторно, погрожуючи насильством щодо близьких родичів, пред'явив незаконну майнову вимогу ОСОБА_40 про передачу злочинній групі 100 % належних йому акцій групи господарських товариств торгівельної марки «Хлібодар», вартість яких у відповідності до висновку експерта № 76 від 20.11.2013 р., становить 19 599 946,20 гривень.

Не бажаючи виконувати незаконні вимоги ОСОБА_42, ОСОБА_43 та ОСОБА_9, сприймаючи реальну можливість втілення їх погроз, ОСОБА_40 залишився за межами України.

Крім того, у вересні 2010 року, ОСОБА_42, діючи умисно, з корисливих мотивів, у складі організованої групи, до якої увійшли ОСОБА_9, ОСОБА_43 та ОСОБА_10, з метою незаконного збагачення, знаходячись в офісному приміщенні Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит», яке розташоване за адресою: АДРЕСА_27, повторно, пред'явив засновнику Приватного акціонерного товариства «Запоріжзв'язоксервіс» ОСОБА_41 незаконну вимогу щодо передачі їм права на майно, а саме 75% акцій вказаного підприємства, сума яких у відповідності до висновку експерта № 75 від 20.11.2013 р. становить 5 250 750,0 гривень.

У разі невиконання ОСОБА_41 вищевказаних вимог, ОСОБА_10, виконуючи відведену їй роль, діючи умисно, повторно, з відома інших учасників організованої групи, за дорученням ОСОБА_42, приблизно у жовтні 2010 року виказала погрози на адресу ОСОБА_41, повідомивши про можливі насильницькі дії щодо нього та його близьких родичів, обмеження його прав та законних інтересів, що у разі невиконання вимог ОСОБА_42, вони вчинять дії, якими позбавлять ОСОБА_41 можливості здійснювати на території м. Запоріжжя господарську діяльність, шляхом витіснення Приватного акціонерного товариства «Запоріжзв'язоксервіс» зі сфери з приймання та переводу грошових коштів від населення за житлово-комунальні послуги.

Таким чином, ОСОБА_42, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_47, діючи у складі організованої злочинної групи, з погрозою обмеженням прав та законних інтересів вимагали у співвласника Приватного акціонерного товариства «Запоріжзв'язоксервіс» ОСОБА_41 вчинити дії щодо передачі їм права на майно, а саме 75 % акцій товариства, що становило 5 250 750,0 гривень.

Крім того, у лютому 2011 року, ОСОБА_42, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, у складі організованої злочинної групи, до якої ввійшли ОСОБА_9, ОСОБА_43 та ОСОБА_10, знаходячись в приміщенні офісу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит», розташованому за адресою: АДРЕСА_27, з відома інших учасників групи, в присутності ОСОБА_9, який виконував відведену йому роль, погрожуючи обмеженням прав ОСОБА_41 шляхом припинення господарської діяльності, пред'явив співвласнику Приватного акціонерного товариства «Запоріжзв'язоксервіс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «ГЮСС» ОСОБА_41 протиправну вимогу передавати щомісячно ОСОБА_42 майно, а саме грошові кошти в розмірі 12% від суми грошових коштів, отриманих Товариством з обмеженою відповідальністю «ВКФ «ГЮСС» від грошових надходжень за договорами між товариством та комунальними підприємствами м. Запоріжжя.

ОСОБА_41, сприймаючи можливість втілення погроз щодо обмеження ОСОБА_42, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_48 його прав та законних інтересів реально, разом із співзасновниками Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «ГЮСС» ОСОБА_7 та ОСОБА_49 погодились задовольнити вказані незаконні вимоги та, у період часу з 09 березня 2011 року по 04 липня 2012 року, за дорученням ОСОБА_41, було перераховано з банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «ГЮСС» на рахунки чотирьох суб'єктів підприємницької діяльності, відомості про які ОСОБА_10 передала ОСОБА_41, а саме: Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Адженікс», Товариству з обмеженою відповідальністю «ТД «ЕКОТОП», Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія ІС-2007», Товариству з обмеженою відповідальністю «Старт Альянс», грошові кошти на загальну суму 369 812 гривень. Вказаним банківським операціям надано виду легальних шляхом укладання удаваних договорів щодо надання робіт (послуг) на адресу Товариства з обмеженою відпо-відальністю «ВКФ «ГЮСС».

В результаті вчинення вимагання, поєднаного із погрозою обмеження прав та законних інтересів ОСОБА_41, ОСОБА_7 та ОСОБА_49, ОСОБА_42, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_47, діючи у складі організованої групи, в період з 09 березня 2011 року по 04 липня 2012 року, заволоділи чужим майном, а саме грошовими коштами Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «ГЮСС» на загальну суму 369 812 гривень, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах.

Крім того, у серпні 2011 року, ОСОБА_42, діючи умисно, з корисливих мотивів, у складі організованої групи, до складу якої ввійшли ОСОБА_9, ОСОБА_43 та ОСОБА_10, діючи повторно, пред'явив незаконну вимогу засновнику сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба» (код ЄДРПОУ 30896168) ОСОБА_39 передати їм право на майно вказаного товариства, а саме право власності на: автогараж за адресою: АДРЕСА_9; автозаправочну станцію за адресою: АДРЕСА_10; вагову за адресою: АДРЕСА_11; склад запасних частин за адресою: АДРЕСА_12; склад за адресою: АДРЕСА_13; комори з підвалом АДРЕСА_14; механізований тік за адресою: АДРЕСА_15; склад за адресою: АДРЕСА_16; контору за адресою: АДРЕСА_17; свинарник № 1 за адресою: АДРЕСА_18; свинарник № 2 за адресою: АДРЕСА_19; будівлі вагової за адресою: АДРЕСА_20; насіннєвий склад за адресою: АДРЕСА_21; мехмайстерню за адресою: АДРЕСА_22; кузню-склад за адресою: АДРЕСА_23; ангар за адресою: АДРЕСА_24; автотранспорт і сільськогосподарський транспорт загальною вартістю 1 837 460,00 гривен, погрожуючи у разі відмови виконати їх протиправні вимоги, спричиненням йому та його родичам тілесних ушкоджень та обмеженням прав через припинення господарської діяльності його підприємств.

З метою реалізації злочинного умислу, у серпні 2011 року, ОСОБА_43, виконуючи відведену йому роль, за вказівкою ОСОБА_42, з метою заволодіння майном СГ ТОВ «Дружба», доручив ведучому юрисконсульту Товариства з обмеженою відповідальністю «УК «Агросервіс-2000» ОСОБА_50, не посвідченому в їх злочинні наміри, підготувати проект статутних документів для реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-плюс», статутний капітал якого всупереч волі засновників утворюватиме майно сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба».

Таким чином, у серпні 2011 р., ОСОБА_42, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_47, діючи у складі організованої злочинної групи, діючи повторно, з погрозою обмеженням прав та його законних інтересів, вимагали у ОСОБА_39 передати їм право на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба» в особливо великих розмірах, загальною вартістю 1 837 460,00 гривень.

Таким чином, з серпня 2010 р. по жовтень 2013 р., ОСОБА_42, діючи у складі організованої ним групи, до якої ввійшли ОСОБА_9, ОСОБА_43 та ОСОБА_10, повторно вимагали та отримали від ОСОБА_39 та ОСОБА_41 грошові кошти на загальну суму 2 449 812 гривень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства злочинів, передбачених ч.4 ст. 189 КК України не визнав та в судовому засіданні пояснив, що вказані злочини не скоював. Він підприємець, а також довгий час займався спортом. Завдяки цьому має багато друзів. ОСОБА_42 знає давно, він є його другом. Вони дуже часто зустрічались, могли обідати, як в офісі, так і могли кудись поїхати пообідати. При цьому звернув увагу на те, що він ніколи не був начальником його охорони, а також ніколи не мав з ним спільного бізнесу. При цьому зауважив, що іноді його знайомі звертались до нього із проханням познайомити їх з ОСОБА_42, він це робив. У судовому засіданні ОСОБА_9 підтвердив, що він міг бути присутнім на тих зустрічах, які організовував. Однак, не пам'ятає, що відбувалось на цих зустрічах. ОСОБА_39 особисто не знає, бачив декілька разів в офісі ОСОБА_42, однак для чого останній приїздив, йому невідомо.

ОСОБА_41 він знає давно. Він так само, як і ОСОБА_9, займався боротьбою. Для нього було неясним та дивувало те, чому він ходить з охороною. Він фізично дуже підготовлена людина і ОСОБА_9 завжди поважав його, як спортсмена, вони жили з ним в одному під'їзді. При зустрічі завжди вітались, спілкувались. Один раз спільно їздили на відпочинок за межі країни. Коли ОСОБА_9 був у місті, він часто в обідню перерву приїздив в офіс до ОСОБА_42 Що могло бути причиною того, що ОСОБА_41 оговорював його, ОСОБА_9 не знає. Фірми, на які перераховувались грошові кошти ОСОБА_41, йому не відомі. Директорів цих фірм він не знає. Яке він має відношення до тих структур, на які ОСОБА_41 перераховував грошові кошти, ОСОБА_9 не зрозуміло. ОСОБА_41 ОСОБА_9 завжди вважав своїм хорошим знайомим. Про яке вимагання той говорить йому не зрозуміло.

ОСОБА_39 він не знає особисто, знайомий з його сином, і у ОСОБА_9 з ним нормальні відносини. З потерпілим ОСОБА_39 йому взагалі не доводилося спілкуватись. Він декілька разів бачив його в офісі у ОСОБА_42, що потерпілий там робив, йому не відомо. Із того, що ОСОБА_39 розповів з приводу вимагання, ОСОБА_9 нічого не відомо та прокоментувати це він ніяк не може. При ОСОБА_9 ніяких грошових коштів ОСОБА_42 ОСОБА_39 не передавав.

ОСОБА_40 він знає, так як декілька разів був із ним в одній компанії. Це всього лише просте знайомство. Які відносини у ОСОБА_40 з ОСОБА_42, ОСОБА_9 не відомо, про які частки в статутних капіталах ОСОБА_40 говорить, йому не зрозуміло.

ОСОБА_10 ОСОБА_9 знає, так йому відомо, що вона знімала приміщення в офісі, там де був офіс ОСОБА_42 При зустрічі вони могли з нею обмінятися якимись новинами, жартами, попити каву. Також йому відомо, що вона є депутатом міської ради. Вже зараз йому відомо, що вона займалась реформою ЖКГ, але він вважає, що це нормальна діяльність для депутата, намагатися змінити щось найкраще, скоротити витрати для населення міста, для цього їх і обирають депутатами.

Також на уточнюючі запитання ОСОБА_9 пояснив, що займався боротьбою, є кандидатом в майстри спорту, з правилами ведення бою холодною зброєю ознайомлений не був. ОСОБА_9 є підприємцем з 2004 року. Займався посередницькою діяльністю. Займаючись посередництвом, він організовував якісь правочини, використовуючи знайомства та зв'язки, і за це отримував гроші. Познайомився з ОСОБА_42 давно, років 15 назад, він його друг, за яких обставин з ним познайомився, вже не пам'ятає. Бізнес його з ним не зв'язував, з ним зв'язувала тільки дружба. ОСОБА_42 посередницькі послуги ОСОБА_9 не надавав, коли ОСОБА_42 знайомив із людьми, винагород від нього не отримував. ОСОБА_9 відомо, що ОСОБА_42 займався бізнесом, конкретно про його діяльність йому нічого не відомо.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_10, свою вину у вчиненні інкримінованих їй органом досудового слідства злочинів, передбачених ч.4 ст. 189 КК України не визнала та в судовому засіданні пояснила, що справа проти неї є сфабрикованою. Усе обвинувачення проти неї побудоване на словах тільки потерпілого ОСОБА_41, у якого був мотив її обмовляти, що вона підтверджує документально в даній кримінальній справі. В жовтні 2010 року вона була обрана депутатом Запорізької міської ради за списком і була закріплена за бюджетною комісією. У даній комісії вона була секретарем, а очолював її депутат ОСОБА_51 Оскільки це був кінець року, то на засіданні комісії звітували підприємства комунальної сфери. За наслідком їх звіту обвинуваченій ОСОБА_10 стало зрозуміло, що підприємства працюють неефективно. Такий висновок вона зробила завдяки тому, що має більше 25 років трудового стажу в якості бухгалтера та фінансиста і досвід по виведенню підприємств з кризи. Тому обвинувачена ОСОБА_10 вирішила розібратися з цією галуззю і запропонувати шляхи виходу з кризи, про що вона повідомила на засіданні бюджетної комісії. Через нетривалий час після цього їй зателефонував потерпілий ОСОБА_41, представився і сказав, що він працює на ринку приймання платежів тривалий час, він знає всю інформацію і може бути корисним по питанням реформи. Так вони з ним домовились про їхню першу зустріч, яка відбулася орієнтовно в четвертому кварталі 2010 року в приміщенні, яке вона орендувала по АДРЕСА_27. На першій зустрічі потерпілий ОСОБА_41 повідомив обвинуваченій ОСОБА_10 про те, що він має своє бачення реформи. Тому вони домовилися, що він надасть свої пропозиції. На одній з подальших зустрічей він надав обвинуваченій ОСОБА_10 коротку анотацію до програми по впровадженню реформи житлово-комунального господарства, яка мається в матеріалах справи. Дана реформа, за свідченнями ОСОБА_10, передбачала об'єднати комунальні підприємства «Водоканал», «Міські теплові мережі», «ВРЕЖО» в одне підприємство і в подальшому акціонувати його шляхом залучення зовнішніх інвесторів. При цьому новоствореному підприємству пропонувалося передати активи, а старим підприємствам залишити пасиви, тобто борги. Обвинувачена ОСОБА_10 повідомила потерпілому ОСОБА_41, що це є протиправним, що це важкий удар по бізнесу м. Запоріжжя і підриває авторитет діючої влади, що суб'єкти господарювання, які поставили комунальним підприємствам товари та послуги за податковим правилом «першої події» заплатили податки, заробітну плату тощо. Тому залишення попередніх підприємств з боргами є протиправним. Також, як зазначила обвинувачена ОСОБА_10 з посиланням на вказану коротку анотаціюдо програми по впровадженню реформи житлово-комунального господарства, вона передбачала незалежно від природи виникнення боргу - за водопостачання, за теплопостачання тощо - боротися з боржниками шляхом відключення холодної води. У даному випадку обвинувачена ОСОБА_10 повідомила потерпілому ОСОБА_41 про те, що це також є незаконним, оскільки вода є природною монополією і позбавлення води порушує конституційні права людини. На що потерпілий ОСОБА_41 відповів, що в нього є усі висновки та «викладки» і він готовий їх надати. Також обвинувачена ОСОБА_10 відповіла потерпілому ОСОБА_41, що реформа - це складний аналіз та розрахунки. Якщо він готовий їх надати, то вона готова надалі продовжувати з ним спілкування. Загалом, як показала обвинувачена ОСОБА_10, у них відбулося близько десяти зустрічей, ініціатором яких був потерпілий ОСОБА_41 На усіх цих зустрічах він постійно намагався нав'язати своє бачення. Врешті решт вказана інформація надана не була. На останній зустрічі потерпілий ОСОБА_41 сказав, що після реалізації реформи, з урахуванням того, що він володіє програмним забезпеченням, яке наповнене міською базою даних і без якої місто не зможе існувати, він бачить себе зовнішнім інвестором. Потерпілий ОСОБА_41 повідомив обвинуваченій ОСОБА_10, що він на ринку приймання платежів за житлово-комунальні послуги працює давно і вважає його своєю нішею. На все зазначене обвинувачена ОСОБА_10 відповіла потерпілому ОСОБА_41, що вона не розділяє його погляди, методи, способи і мету, оскільки вважає їх незаконними. Також вона повідомила даному потерпілому, що якщо він не згодний, то він може особисто звернутися до виконавчої влади і запропонувати та відстоювати там свою концепцію. На це потерпілий відповів, що без нього реформа не відбудеться і після цього, приблизно в травні 2011 року, їх спілкування припинилося. Далі обвинувачена ОСОБА_10 засвідчила, що вона працювала над своєю концепцією реформування житлово-комунального господарства м. Запоріжжя. Аналіз вона робила в тому числі на підставі інформації від комунальних установ, які їй надавали таку інформацію на її депутатські запити. Проте вона зіткнулася з проблемою отримання такої інформації. Це пов'язано з тим, що, як їй пояснили керівники комунальних підприємств, юридично самі ці підприємства володіють базою даних абонентів - платників за житлово-комунальні послуги. Але фактично вона знаходиться у приватної компанії, яка належить потерпілому ОСОБА_41 У зв'язку з цим вони вимушені для отримання своєї ж інформації здійснювати запит і за це ще сплачувати кошти комунальних підприємств. У зв'язку з цим обвинувачена ОСОБА_10 проаналізувала відповідні договори, згідно яких вбачалося, що комунальні підприємства є власниками бази даних. При цьому з таких договорів вбачалося, що ціна за приймання платежів за житлово-комунальні послуги є завищеною у порівнянні з іншими фінансовими установами. Такий висновок обвинувачена ОСОБА_10 зробила на підставі наданих фінансовими установами відповідями на її запити. Згідно таких відповідей вартість їх послуг коливалася від 0,5 % до 0,7 %, у той час як підприємства потерпілого ОСОБА_41 працювали з містом за 2,4 %. Це майже в 4 - 5 разів вище ринкової вартості, як пояснила обвинувачена ОСОБА_10 Під час судового засідання обвинувачена ОСОБА_10 послалася на свій розрахунок і зазначила, що на той час усім підприємствам комунальної сфери м. Запоріжжя за рік користувачі комунальних послуг сплачували 1,2 млрд. грн. У свою чергу, 2,4 % вартості приймання платежів від населення за житлово-комунальні послуги - це 28 млн. грн. Без податку на додану вартість ця сума складає 24 млн. грн. Якщо б місто працювало з фінансовими установами за 0,5 % - то витрати на такі послуги склали б 6 млн. грн. Тобто місто могло б отримати 18 млн. економії. Також обвинувачена ОСОБА_10 після зазначених відповідей фінансових установ про вартість своїх послуг поставила запитання керівникам комунальних підприємств, чому вони не працюють напряму з фінансовими установами міста, якщо ця послуга коштує суттєво дешевше. На це вона отримала відповідь, що вони не зможуть укласти прямі договори з фінансовими установами міста, оскільки у них немає можливості їх підключити до своєї ж бази даних через те, що доступ до неї надають тільки підприємства потерпілого ОСОБА_41 Також, як вдалося з'ясувати обвинуваченій ОСОБА_10, ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс», зокрема потерпілий ОСОБА_41, створив свою платіжну систему «Інтерпейсервіс», яка дійсно працювала з фінансовими установами. При цьому такі фінансові установи працювали з підприємствами потерпілого ОСОБА_41 за 0,5 %, а потерпілий ОСОБА_41 з містом, у свою чергу, за 2,4 %. Оскільки обвинувачена ОСОБА_10 працювала над реформою, то їй було очевидно, що потрібно працювати щодо стримання зростання тарифів за рахунок ефективного використання внутрішніх ресурсів, які є у комунальних підприємств. Тільки за рахунок скорочення дублюючих функцій можна було отримати економію до 40 млн. грн. по цінам того періоду. Тому в концепції реформи житлово-комунального господарства авторства обвинуваченої ОСОБА_10 було передбачено можливість створення єдиної бази даних з єдиними довідниками, до яких зверталися б усі підприємства. Це надало б на рівні з економією 40 млн. грн. ще ряд суттєвих переваг як для комунальних підприємств, так і для містян, про які повідомила обвинувачена ОСОБА_10 Після завершення проекту реформи обвинувачена ОСОБА_10 презентувала її на засіданні комісії по життєзабезпеченню діяльності міста, на якій були присутні депутати та мер міста. Усі депутати одноголосно погодилися з тим, що концепція заслуговує на увагу і її потрібно втілювати в життя. Це було орієнтовно в листопаді 2011 року. Після цього, в грудні 2011 року мер своїм розпорядженням створив робочу групу. У неї увійшли усі представники депутатських фракцій міської ради і робоча група працювала протягом місяця, яка розглядала концепцію, заслуховували профільних спеціалістів усіх комунальних підприємств, були громадські слухання тощо. Далі дана реформа одноголосно була прийнята і була разом з техніко-економічним обґрунтуванням передана меру для втілення у життя. Під час засідання робочих груп, як пояснила обвинувачена ОСОБА_10, у засобах масової інформації була розгорнута компанія як по дискредитації самої обвинуваченої ОСОБА_10, так і її реформи. У той же час обвинувачена ОСОБА_10 презентувала свою концепцію реформування житлово-комунального господарства відповідному профільному міністру, який надав їй найвищу оцінку. Далі, під час селекторної наради в обласній адміністрації, як зазначає обвинувачена ОСОБА_10, за присутності усієї обласної влади, даний міністр зазначив, що в цій реформі закладені правильні ринкові принципи і що після її впровадження в рамках пілотного проекту в м. Запоріжжя таку реформу необхідно реалізувати по всій Україні. Разом з тим, обвинувачена ОСОБА_10 встановила, що база даних фактично утримується приватною компанією і що відсоток по прийманню платежів є очевидно завищеним. При цьому без цієї бази даних були неможливі подальші системні перетворення, стримання зростання тарифів, отримання внутрішніх резервів тощо. Тому вона відкрито звернулася до міської влади з метою витребування бази даних. Міська влада звернулася до потерпілого ОСОБА_41 з тим, щоб той привів процент за приймання платежів від населення за житлово-комунальні послуги до ринково обґрунтованого і передав базу даних місту. Відразу після цього потерплий ОСОБА_41 виступив у прес-центрі Уніан в м. Києві, де зазначив, що до нього висуваються незаконні вимоги і відкрито об'явив війну, що, як зазначила обвинувачена ОСОБА_10, підтверджується матеріалами справи. Не дивлячись на все це, місто продовжувало з ним працювати і проводило відповідні перемови з ним на протязі достатньо тривалого часу. Але це не привело до успіху, що зафіксовано відповідним протоколом, який мається в матеріалах справи. Під час проведення перемов міською владою з потерпілим ОСОБА_41, останній почав саботаж пунктів приймання платежів та вчиняв інші дії, про які повідомила обвинувачена ОСОБА_10 і які перешкоджали нормальній діяльності комунальних установ. Тому, як вона зазначила, місто стало заручником приватної компанії. У зв'язку з усім сказаним місто прийняло рішення відновити базу даних вручну. Таке відновлення здійснювалося з паперових носіїв у декілька змін на протязі приблизно шести - восьми місяців. Дану базу було зареєстровано містом у встановленому законом порядку. Створення своєї бази даних, як пояснила обвинувачена ОСОБА_10, відкрило конкурентне середовище для усіх учасників фінансового ринку і вони почали працювати за 0,5 %. Це в 4 - 5 разів менше, ніж працювало підприємство потерпілого ОСОБА_41 Тобто, місто отримало економію більше 5 млн. грн. в тій частині, де увійшли фінансові установи. Якби підприємство потерпілого ОСОБА_41 привело свій відсоток до ринкового, то економія була б ще більшою. Таким чином, як зазначила обвинувачена ОСОБА_10, місто отримало економію, а вона особисту помсту з боку потерпілого ОСОБА_41, який втратив свій протиправний монопольний стан і перестав отримувати свої протиправні надприбутки. При цьому слова про протиправний монопольний стан підприємства потерпілого ОСОБА_41 знайшли в подальшому своє підтвердження у відповідному рішенні антимонопольного комітету, яке було залишене в силі за наслідком судового оскарження Вищим господарським судом України. Дані рішення, як повідомила обвинувачена ОСОБА_10, маються в матеріалах справи. Також обвинувачена ОСОБА_10 зазначила, що інструментом для помсти потерплий ОСОБА_41 обрав власну господарську діяльність, від якої мав вигоду, що підтверджується матеріалами справи. Зокрема, як зазначила обвинувачена ОСОБА_10, потерпілий ОСОБА_41 стверджує про вимагання коштів з ТОВ ВКФ «ГЮСС», але замовчує, що з цими ж так званими фіктивними підприємствами працювало також інше його підприємство - ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс». Якщо від ТОВ ВКФ «ГЮСС» було перераховано 369 тис. грн, то з ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс», як зазначила обвинувачена ОСОБА_10, аналогічні перерахування складають більше 3 млн. грн. Це свідчить про вільні взаємовідносини відповідних суб'єктів господарювання. Також обвинувачена ОСОБА_10 повідомила, що в даній кримінальній справі потерпілий ОСОБА_41 стверджує, що відповідні перерахування були здійснені на підставі фіктивних договорів, а в суді з податковою - що ці ж самі операції є реальними. Дана обставина також підтверджується матеріалами справи. Тому обвинувачена ОСОБА_10 вважає, що мається завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину. Також, як зазначає обвинувачена ОСОБА_10, слова потерпілого ОСОБА_41 про вимагання 12 % є прикладом повідомлення суду неправди. Так, сама обвинувачена ОСОБА_10 проаналізувала первинні документи, бухгалтерські регістри тощо, які наявні в матеріалах справи та з яких видно суми надходжень на розрахунковий рахунок ТОВ ВКФ «ГЮСС», а також суми перерахованих ТОВ ВКФ «ГЮСС» коштів на адресу фіктивних компаній. Обвинувачена ОСОБА_10 послалася на слова потерпілого ОСОБА_41, який зазначив, що з усіх надходжень на адресу ТОВ ВКФ «ГЮСС» від комунальних підприємств він сплатив 12 %, які вимагалися. Однак згідно розрахунку обвинуваченої ОСОБА_10, вона, спираючись на матеріали даної кримінальної справи, зазначила, що назване підприємство отримало 2,54 млн. грн. Дванадцять відсотків від цієї величини складають 305 тис. грн. При цьому фактично перерахована сума складає 410 тис. грн., що складає 16 %. А сума, яка увійшла в обвинувальний акт, складає 369 тис. грн., що складає 14 %. Тому, як зазначила обвинувачена ОСОБА_10, показання потерпілого ОСОБА_41 не відповідають документам. Також обвинувачена ОСОБА_10 послалася на те, що в матеріалах справи відсутня експертиза 12 %, а якби вона була, то сказане нею вище було б очевидним. Далі обвинувачена ОСОБА_10 пояснила суду, які є ще підстави вважати, що потерпілий ОСОБА_41 дає проти неї неправдиві свідчення. Зокрема, вона зазначила, що потерпілий ОСОБА_41 не оскаржив розірвання містом договорів з ним на оренду нерухомості, оскільки такі розірвання були законними і він в суді не мав підстав для оскарження. Тому законну роботу юристів виконавчої влади він подає як неправомірні дії по відношенню до нього. Також обвинувачена ОСОБА_10 відповіла на запитання учасників процесу та суду. Зокрема, вона повідомила, що самостійно не зверталася в засоби масової інформації для висвітлення своєї позиції з тих чи інших питань. Однак там, де вона зверталася до міської влади, виступала на міських сесіях, в бюджетній комісії, були присутні засоби масової інформації і самостійно це висвітлювали. Також вона зазначила, що ніколи не ставила питання про розірвання угод між з ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» на приймання платежів від населення за житлово-комунальні послуги. Навпаки, міська влада офіційно, в межах звичайних договірних відносин із суб'єктом господарювання, зверталася до потерпілого ОСОБА_41 з пропозицією привести до ринкової ціни вартість своїх послуг і запропонували подальшу співпрацю. Однак той відмовився і укладені раніше договори продовжили свою дію у незмінному вигляді. Обвинувачена ОСОБА_10 ніколи не торкалася питання закупівлі бюджетними установами товарів за бюджетні кошти, зокрема хлібобулочних виробів Хлібодаром. Особа на прізвище ОСОБА_43 обвинуваченій ОСОБА_10 відомий як радник губернатора. Питання діяльності комунальних підприємств міста з ним вона не обговорювала. Їй також нічого не відомо з приводу координації особою на прізвище ОСОБА_43 комунальних підприємств з приводу витрачання бюджетних коштів. З особою на прізвище ОСОБА_42 вона познайомилася на початку 90-х років, оскільки вони мешкали по сусідству і її чоловік товаришував з ним, вони спілкувались і у них були нормальні дружні відносини. З приводу здійснення ним будь-якої діяльності обвинуваченій ОСОБА_10 нічого не відомо, оскільки на ці теми з ним ніколи не спілкувалася. Вона офіційно винаймала приміщення по АДРЕСА_27, оскільки в тому районі вона здійснювала підприємницьку діяльність і в цій же будівлі навчалася «по комп'ютерним технологіям». Згодом вона почала орендувати приміщення по АДРЕСА_8, оскільки їй це місце було зручним по розташуванню через те, що її громадська приймальня була «на правому березі» і вона приймала участь у сесіях у міській раді. Також в орендованому приміщенні надавався пакет послуг, куди входила комп'ютерна техніка, охорона, меблі і т.д. Особа на прізвище ОСОБА_42 цікавився життям міста, оскільки він цікавився тим, які відбуваються громадські заходи, оплачував свята та заходи, допомагав партії тощо. Тобто вона з даною особою могла спілкуватися загалом на предмет життя міста. При цьому він також спілкувався з іншими членами партії. Обставини спілкування особи на прізвище ОСОБА_42 з потерпілими ОСОБА_41 та ОСОБА_39 обвинуваченій ОСОБА_10 не відомі. Погрози даним потерпілим сама обвинувачена не висловлювала. Такі підприємства як ТОВ «Екотоп», ТОВ «Старт Альянс», ТОВ «Адженікс» і ТОВ «Компанія ІС-2007» обвинуваченій ОСОБА_10 не відомі. З приводу передачі договорів на виконання робіт з цими підприємствами вона не обізнана. Також з приводу комп'ютерної техніки, якою вона користувалася, обвинувачена ОСОБА_10 зазначила, що в неї було загалом три комп'ютери. Вона отримувала дуже велику кількість інформації на електронну пошту, на флеш-носії, на дисках, вона могла її отримати і ніколи не читати, оскільки обсяг інформації був вкрай великим. З приводу тих документів, які маються в матеріалах кримінальної справи і які начебто були знайдені на її комп'ютері, обвинувачена ОСОБА_10 зазначила, що вона цих документів раніше ніколи не бачила. Хоча, при цьому, навіть у цих документах немає нічого протиправного. Обвинуваченого ОСОБА_9 раніше бачила, було знайомство загального характеру, бачила його по АДРЕСА_27. Могли при зустрічі привітати один одного. З приводу його ролі там вона не знає, оскільки її це не цікавило, а цікавило лише те, чим вона сама займалася. Далі, відповідаючи на запитання, обвинувачена ОСОБА_10 заперечила слова потерпілого ОСОБА_41 про те, що заради неї «посунули» з депутатських посад 19 осіб і ця обставина легко перевіряється документами. Насправді вийшла з партії єдина особа, це її колега по партії, яка після обрання її депутатом надала перевагу оплачуваній роботі в м. Києві замість безоплатної депутатської діяльності в м. Запоріжжі. Також обвинувачена ОСОБА_10 зазначила, що вона по реформі ніяких виконавчих рішень не приймала, цим займалася виконавча влада міста, а вона могла тільки в межах депутатської діяльності виступати з пропозиціями. При цьому вона зазначила, що не обмежена як депутат у висуванні пропозицій по покращенню життєдіяльності міста межами функцій депутатської комісії, в яку вона входила. З такими ініціативами взагалі може виступити будь-яка особа. Обвинувачена ОСОБА_10 ніколи та нікому не пропонувала витіснити з ринку приймання платежів від населення за житлово-комунальні послуг підприємства потерпілого ОСОБА_41 Реформа, запропонована обвинуваченою ОСОБА_10, не була реалізована повністю, але в реалізованій частині вона дала позитивні результати, що підтверджується доповіддю першого заступника міського голови, яка мається в матеріалах справи. Особа на прізвище ОСОБА_42 участі в обранні її депутатом Запорізької міської ради ніяким чином не приймав. У ту чи іншу комісію депутати міськради потрапляють за наслідком регламентної процедури і обвинувачену ОСОБА_10 у бюджетну комісію ніхто навмисно з протиправними цілями не просував. В одній компанії разом з особами на прізвище ОСОБА_42, ОСОБА_43 та обвинуваченим ОСОБА_9 вона не збиралася. З приводу її офісу по АДРЕСА_27 обвинувачена ОСОБА_10 зазначила, що там був діловий центр, там було дуже багато приміщень і кабінетів і там можна було орендувати офіс. У подальшому, коли вона стала шукати офіс ближче до Запорізької міської ради, їй запропонував орендувати офіс по АДРЕСА_8 директор підприємства, яке є власником відповідної будівлі. З приводу оренди приміщень з особою на прізвище ОСОБА_42 обвинувачена ОСОБА_10 не спілкувалася.

На підтвердження винуватості ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованих їм злочинів, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України за клопотанням сторони обвинувачення було допитані в судовому засіданні:

Потерпілий ОСОБА_39 суду показав, що у період часу з 2002 року по 10 липня 2012 року був головою наглядової ради компанії «Агросервіс-2000», офіс якого розташований по вул. Верхній, 1 у м. Запоріжжі. Вказане підприємство з 1999 року займається виробництвом хліба та хлібобулочних виробів. Підприємство має свої заводи в різних містах України. Власниками підприємства, крім потерпілого, також є ОСОБА_40 та син потерпілого, ОСОБА_52. Вказане підприємство є холдингом, до якого входять 5 хлібзаводів. На початку листопада 2010 року, точної дати не пам'ятає, приблизно о 10 годині, коли потерпілий знаходився на своєму робочому місці в головному офісі по вул. Верхній, 1, на його мобільний телефон зателефонувала раніше невідома жінка, яка повідомила, що з ним хоче зустрітися ОСОБА_42, якого потерпілий знав візуально, оскільки приблизно в 2005 році мав з ним зустріч в одному з кафе м. Запоріжжя в колі своїх знайомих. В той час потерпілому представили ОСОБА_42 як бізнесмена і власника авторинку в м. Запоріжжі. Так, у той же день, близько 17.00 годин потерпілий приїхав до офісу ОСОБА_42, який розташований в офісному центрі на розі вулиць Анголенка та Горького у м. Запоріжжі. На зустріч потерпілий приїхав на своєму автомобілі зі своїм водієм ОСОБА_53. Зайшовши до приймальної, потерпілий побачив там багато знайомих людей, в основному підприємців, які також очікували зустрічі з ОСОБА_42 Крім підприємців в офісі знаходились люди з явно кримінальною зовнішністю, їх він ідентифікував як охоронців ОСОБА_42 За столом в приміщенні для відвідувачів, яке розташоване між приймальною та дверима кабінету знаходились підприємці ОСОБА_150, ОСОБА_151, ОСОБА_152 та інші невідомі потерпілому люди. В приймальній знаходились два секретаря та два охоронця. По зовнішньому вигляду охоронців потерпілий зрозумів, що вони мають кримінальне минуле. Дочекавшись своєї черги потерпілий зайшов до кабінету ОСОБА_42 За ним до кабінету зайшов раніше невідомий потерпілому ОСОБА_9, який присів у кабінеті та був присутнім під час усієї розмови. Під час розмови ОСОБА_42 запитав у потерпілого, чи є у останнього проблеми у бізнесі. На той час на підприємстві дійсно були деякі непорозуміння, проводились податкові перевірки, відбувався процес зміни менеджменту підприємства, також посилилась увага правоохоронних органів. За результатами перевірок податкові органи нарахували 155 млн. грн. податкових зобов'язань та керівник податкової порадив вирішувати це питання в офісі ОСОБА_42 Про це потерпілий і повідомив ОСОБА_42, на що останній сказав, що необхідно працювати з ним, і що він вирішить усі ці питання, якщо потерпілий буде платити йому щомісяця 500 тис. грн. Тим самим він нібито створить потерпілому умови для роботи та забезпечить «кришу». Також ОСОБА_42 повідомив, що виходу у потерпілого немає, що у разі відмови він доведе його підприємство до банкрутства та скупить його за безцінок. Також ОСОБА_42 став погрожувати потерпілому проблемами у виді кримінальних справ. На той час від інших підприємців потерпілий знав, що ОСОБА_42 називає себе «смотрящим» за бізнесом м. Запоріжжя і області і що він має у себе в підпорядкуванні кримінальне угрупування. Під час розмови до кабінету завели молодого хлопця, після спілкування з ним ОСОБА_42 сказав, щоб його помили, привели в порядок, дали грошей та що він буде у них працювати. Ця ситуація потерпілому багато що прояснила: ОСОБА_42 працював як злочинець 90-х років, набирав собі в оточення людей зі злочинним минулим, ставив перед ними певні задачі. Присутність ОСОБА_9 у кабінеті була використана як психологічний прийом. Він не просто сидів і слухав, він ловив кожне слово і по його поведінці було зрозуміло, що у певний момент по команді ОСОБА_42 чи за характером своїх обов'язків він застосує до потерпілого якісь дії. Потерпілий сприймав ОСОБА_9 як керівника охорони ОСОБА_42 Розуміючи положення ОСОБА_42 у місті Запоріжжі, сприймаючи його погрози як реальні, турбуючись за себе та членів своєї сім'ї, а також за своє майно та майно своїх підприємств, потерпілий вимушений був погодитися на співпрацю з ним. Разом із тим потерпілий повідомив, що не може платити 500 тис. грн в місяць, оскільки таких великих доходів підприємство не має, на що ОСОБА_42 відповів, що вони перевірять цю інформацію та дасть людину, яка буде наглядати за бізнесом та буде посередником між ОСОБА_42 та підприємством потерпілого. Цією людиною став ОСОБА_43, з яким раніше потерпілий був знайомий, приблизно з 2003-2004 років, оскільки він раніше працював на «Бердянському хлібзаводі». ОСОБА_43 добре знав хлібний бізнес, був спеціалістом у цій сфері. У той же день ОСОБА_43 приїхав до офісу фірми по вул. Верхній, де потерпілий представив його керівництву підприємства як представника нового партнера - ОСОБА_42 Потерпілий не міг представити ОСОБА_43 як посередника та вимагателя, однак, почувши прізвище ОСОБА_42 співробітники зрозуміли, у чому справа. В подальшому ОСОБА_43 разом з аудитором ОСОБА_45, якого він запросив, провели аудит підприємства та прийшли до висновку, що суму в 500 тис. грн. фірма платити не може. Приблизно через 2 тижні після цього ОСОБА_43 зайшов до потерпілого в кабінет та повідомив, що ОСОБА_42 призначив суму, яку потерпілий повинен щомісяця платити - 160тис.грн (на той час еквівалент 20 тис. дол. США). Після цього потерпілий доручив директору ТОВ «Агросервіс-2000» Свінцицькому щомісяця передавати ОСОБА_43 вказану суму, на що він повідомив, що на підприємстві таких грошей немає, тоді потерпілий сказав, що буде віддавати свої особисті заощаджені кошти. Також ОСОБА_42 повідомив потерпілому, що хоче зустрітися з ОСОБА_40 Потерпілий зв'язався з останнім, який на той час знаходився у м. Москві, оскільки переховувався від ОСОБА_42, та ОСОБА_40 погодився на зустріч. ОСОБА_42 замовив чартерний рейс, на якому ОСОБА_54, ОСОБА_159, ОСОБА_42 та ОСОБА_39 вилетіли до м. Москви, де в аеропорту ОСОБА_42 зустрічався з ОСОБА_40 Після зустрічі ОСОБА_42 повідомив потерпілому, що ОСОБА_40 погодився віддати йому 50% акцій компанії «Хлібодар». Так, приблизно в кінці листопада 2010 року потерпілий перший раз передав ОСОБА_43 гроші, які призначались ОСОБА_42 В подальшому гроші потерпілий передавав Свінцицькому, а той передавав ОСОБА_43 Всього було 13 випадків передачі коштів, з них три рази ОСОБА_39 особисто передавав кошти ОСОБА_42 в його офісі, оскільки ОСОБА_43 з якихось причин був відсутнім. Під час приїздів до офісу потерпілий неодноразово бачив там ОСОБА_9, на прізвисько «Грек». Також один раз потерпілий привозив гроші до ОСОБА_42 додому. За увесь час було передано коштів на загальну суму близько 2 млн. 100 тис. грн. Усі ці кошти були особистими збереженнями ОСОБА_39 У квітні 2011 року ОСОБА_43 повідомив потерпілому, що у ОСОБА_42 розбився «Айпад» і йому треба купити новий. Йому купили новий «Айпад», він приїхав в офіс на вул. Верхню, де у присутності свідків вручили йому новий «Айпад». Також у той же день ОСОБА_43 були передані кошти в сумі 160 тис.грн. у присутності свідка - начальника служби безпеки ОСОБА_55 Далі, приблизно в кінці 2011 року ОСОБА_43 повідомив потерпілому, що його хоче терміново бачити ОСОБА_42 На зустрічі, на якій також був присутнім ОСОБА_9, ОСОБА_42 повідомив, що у нього не вийшло відібрати акції у ОСОБА_40 і тому він висунув вимогу до ОСОБА_39 про передачу йому 50% акцій підприємств, які входили до «Хлібодару». На це потерпілий сказав, що не може це зробити, оскільки вже платить ОСОБА_42 гроші. Після цього останній прямо почав погрожувати потерпілому, що в такому разі його люди щось зроблять з ОСОБА_39 Після цієї відмови відносно ОСОБА_39 у ЗМІ почали виходити різного роду негативні публікації. Через деякий час ОСОБА_42 ще раз виказав вимогу про передачу йому акцій. Після цього була спроба через господарський суд позбавити акцій ОСОБА_40, але вона була неуспішною. В серпні 2011 року під час чергової зустрічі ОСОБА_42 висунув вимогу про додаткову передачу 50% агрогосподарства ТОВ «Дружба», засновниками якого є ОСОБА_39 та ОСОБА_40 При цьому запропонував оформити ці акції на свого брата В'ячеслава через кіпрську компанію та знову пригрозив фізичним насильством над потерпілим та його родичами. Побоюючись погроз, ОСОБА_39 погодився і почалися дії з переоформлення. Однак, після виходу в ЗМІ фільму «Шакали» потерпілий перестав платити гроші ОСОБА_42 Також потерпілий пам'ятає випадок восени 2012 року, коли він виходив з аптеки по бул.Шевченка у м. Запоріжжі і до нього на автомобілі «Мерседес» під'їхали ОСОБА_42 та ОСОБА_9 та сказали, що він винен їм 100 тис. доларів та щоб він до завтра віддав їм цю суму, інакше до нього буде застосоване фізичне насильство. Цей випадок став «останньою краплею» і потерпілий звернувся із заявою до правоохоронних органів. На думку потерпілого, свої погрози ОСОБА_42 сам би реалізувати не зміг, у нього була побудована чітка вертикаль, мафіозна структура. Відповідальним за силову сторону був ОСОБА_9 Про це, зокрема, потерпілому відомо від ОСОБА_54 Обвинувачену ОСОБА_10 потерпілий бачив в офісі ОСОБА_42, у неї там був окремий кабінет, на скільки він розумів вона є відповідальною за фінансові питання. Особисто вона потерпілому не погрожувала, кошти не вимагала та він їй кошти не передавав. На час допиту у суді потерпілий претензій до обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10, у т.ч. матеріальних не має, просить суд суворо не карати обвинувачених.

Потерпілий ОСОБА_40 суду показав, що з обвинуваченою ОСОБА_10 він не знайомий. Обвинуваченого ОСОБА_9 знає, бачився з ним один раз, ніяких відносин не підтримує. В середині 2010 року, після виборів президента України в м. Запоріжжі з'явився так званий «смотрящий», ОСОБА_42. Як стало відомо, ця людина отримала велику владу в регіоні, це потерпілий зрозумів після візиту до керівника податкової адміністрації ОСОБА_158, який розповів про «нові правила гри», та про те, що проблеми у бізнесі необхідно вирішувати в офісі ОСОБА_42 З самим ОСОБА_42 у потерпілого було декілька зустрічей. Одна з них відбулася в середині серпня 2010 року у м. Києві в готелі «Інтерконтиненталь», куди потерпілого запросили на зустріч з ним. Під час розмови ОСОБА_42 розповів про політичну ситуацію, яка змінилася, про те, кого необхідно було підтримувати, потім він показав потерпілому достатньо детальний перелік активів останнього у групі компаній «Хлібодар» та задля уникнення різного роду ризиків запропонував переписати половину цих активів, а саме частину корпоративних прав на хлібзаводи №1, 3, 5, Оріхівський, Бердянський хлібзаводи. У випадку невиконання цих вимог були висловлені різні погрози, від впливу з боку керівників силових органів, зокрема податкової служби до фізичного впливу, підкидання заборонених речовин і т.п. Після цих слів потерпілий був збентежений, дезорганізований, він взяв декілька днів на роздуми, під час яких з метою забезпечення безпеки вивіз сім'ю з країни та виїхав сам. В кінці вересня 2010 року потерпілому зателефонував співвласник «Хлібодару» ОСОБА_39 та повідомив, про те, що на підприємстві проблеми та що ОСОБА_42 хоче зустрітися з ним у м. Москві. На зустріч до м. Москви прилітали ОСОБА_42, ОСОБА_39, ОСОБА_54 і ОСОБА_159. В аеропорту відбулася коротка зустріч, під час якої ОСОБА_42 повторив раніше висловлені вимоги та додав, що процес пішов, що вже запущено чорний піар, що будуть ще кримінальні справи, тиск на родичів. Наостанок повідомив, що з потерпілим зв'яжуться його люди для узгодження механізму передачі майна.

Після цього ОСОБА_42 потерпілий більше не бачив, було лише декілька телефонних розмов, під час яких вимагання продовжувалось. Увесь подальший час потерпілому від ОСОБА_39 було відомо, що на підприємство здійснювався тиск, через що його син виїхав за кордон, а сам ОСОБА_39, віддаючи частину коштів ОСОБА_42 намагався зберігати підприємство. Приблизно через рік, на початку осені 2011 року, коли потерпілий мешкав в Ізраїлі, на його телефон прийшло повідомлення про те, що з ним хоче зустрітися ОСОБА_43 На той час ОСОБА_40 знав, що це людина ОСОБА_42, яка керує грошовими потоками на «Хлібодарі». Вони зустрілися в Ізраїлі в одному з готелів, де ОСОБА_43 висунув вимогу про передачу їм всього майна. Модель погроз була стандартною. На виконання цих вимог ОСОБА_40 не погодився. Після цього він більше ОСОБА_42 не бачив. Потерпілий ОСОБА_40 знає, що його партнер ОСОБА_39 погодився на вимоги ОСОБА_42 та періодично передавав йому кошти в розмірі 150-200 тис. грн., знає також що від виконання подальших вимог про передачу акцій підприємства ОСОБА_39 відповів відмовою. Особисто ОСОБА_9 у ОСОБА_40 нічого не вимагав. Зі слів ОСОБА_39 потерпілий знає, що ОСОБА_9 належав до оточення ОСОБА_42 як частина його бойової організації. Претензії матеріального характеру у потерпілого до ОСОБА_9 відсутні.

Потерпілий ОСОБА_41 пояснив суду, що він є співзасновником ТОВ «ВКФ «ГЮСС» та ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс», а також головою наглядової ради ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» та директором ТОВ «ВКФ «ГЮСС». З вересня 2010 року в місті почалися «акції» ОСОБА_42 та його спільників, вони почали на 1100 підприємствах виїмки, розмови в «офісі», хто скільки буде платити. Потерпілий зазначив, що вони також потрапили до цього переліку підприємств. До них прийшла перевірка та їм сказали, що для того, щоб було все в порядку, потрібно піти до ОСОБА_42 Потерпілий ОСОБА_41 попросив свого знайомого ОСОБА_9, з яким вони давно знайомі, про першу зустріч з ОСОБА_42 Після цього, потерпілий ОСОБА_41 прийшов в офіс до ОСОБА_42 по вул. Анголенка, де були міцні хлопці зі зброєю. Сам потерпілий був з охороною фірми «Титан». ОСОБА_42 сказав, щоб вони передали 75 відсотків акцій на англійську компанію. Тоді потерпілий ОСОБА_41 з ОСОБА_42 почали обговорювати це питання, після чого останній сказав, щоб потерпілий подумав над його пропозицією. Відразу почалися перевірки, обшуки, зупинили все, хотіли зупинити сервера, але не стали цього робити. Через деякий час ОСОБА_42 став запитувати, скільки потерпілий може платити. ОСОБА_41 відповів, що якщо «в ноль», то не більше 150 тисяч гривень, але ОСОБА_42 відповів, що його це зовсім не цікавить і що вони прийшли надовго. Далі потерпілий пояснив, що він почав готуватися та підготувався. Після цього ОСОБА_42 сказав потерпілому, що якщо є якась «тема» для спільної роботи, то не буде ніяких перевірок, нічого не буде. Ще при ОСОБА_160, як пояснив потерпілий ОСОБА_41, вони представляли проект реформи житлово-комунального господарства, яка полягала в об'єднанні всіх комунальних підприємств, тоді місто мало б прибуток. Цю реформу потерпілий надав особисто ОСОБА_10 При цьому, потерпілий уточнив, що проект реформи розробило ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» за участю аудиторів, але техніко-економічне обґрунтування вони не виготовляли, з приводу його реформи він спілкувався лише з ОСОБА_10 не менше 10 разів на протязі трьох місяців 2011 року, хто був ініціатором зустрічей потерпілий не пам'ятає, зустрічалися в офісі по вул. Анголенко в м.Запоріжжя, презентацію його реформи зробив тільки для ОСОБА_10 Паралельно з цим було складений акт на 8 - 10 мільйонів гривень, але в судах все виграли. Це був тиск з боку ОСОБА_42, який мав вплив на державні контролюючі органи. До кінця року після цього зустрічей більше не було, оскільки «вони» взяли документ для роздумів. Після Нового року з'явилася ОСОБА_10 і повідомила, що вона буде цим займатися. Як познайомився з обвинуваченою ОСОБА_10, потерпілий ОСОБА_41 не пам'ятає. ОСОБА_10 сиділа в офісі ОСОБА_42, вони з потерпілим ОСОБА_41 говорили про те, скільки можна на цьому заробляти. Обмінялися електронною поштою. Також ОСОБА_10 запрошувала своїх аудиторів, ОСОБА_161, для того, щоб він послухав потерпілого. Через деякий час, приблизно в 2011 році, ОСОБА_10 оголосила у себе в кабінеті в офісі по вул. Анголенка, що необхідно платити 12 % від обігу по взаємовідносинам з комунальними підприємствами, які вони почали платити від ТОВ «ВКФ «ГЮСС». Як зазначив потерпілий ОСОБА_41, він розумів, що «війна» з ОСОБА_42 назавжди, тому потерпілий і його команда почали з першого дня рекламну кампанію в пресі, вони не домовлялися з ОСОБА_42 та почали війну одразу. При цьому потерпілий пояснив, що сказав, що буде платити безготівковими коштами, оскільки, передбачав, що в майбутньому буде стояти в суді та давати свідчення. ОСОБА_10 погодилася на безготівковий розрахунок. Вона викликала ОСОБА_48 та дала реквізити, куди і з ким спілкуватися. Вони занесли в договори техніку, якої на підприємствах потерпілого немає і бути не може. Це потерпілий зробив навмисно, щоб в майбутньому довести фіктивність таких договорів та що це є вимаганням. ОСОБА_41 зазначив, що через банк легко робити звірку перерахованих коштів і кожний місяць вони платили 12 відсотків, поряд з цим вони неодноразово звірялися з самою ОСОБА_10 Одного разу ОСОБА_41, навмисно, у вересні 2011 року дав доручення своєму помічнику ОСОБА_56 відправити на електронну адресу ОСОБА_10 файл зі звіркою сплати 12 відсотків від прибутку ТОВ «ВКФ «ГЮСС», які вимагалися, щоб залишилися сліди цього. При цьому, файл було відправлено лише один раз, виключно для того, щоб залишити слід. Після цього, в своєму кабінеті ОСОБА_10 повідомила, що потрібно передати 75 відсотків акцій. Потерпілий відповів відмовою, проте продовжував платити грошові кошти, оскільки, тих сум, які вже фактично сплатили, не вистачало для частини третьої статті 189 КК України. Після досягнення необхідного розміру, ОСОБА_41 та його підприємства перестали платити 12 відсотків прибутку «ТОВ ВКФ «ГЮСС». Загалом перерахували від імені ТОВ «ВКФ «ГЮСС» приблизно 390 тисяч гривень і платили їх близько року. Далі, ОСОБА_42 знову викликав ОСОБА_41 і вони в офісі ОСОБА_42 по АДРЕСА_8 зустрілися. В кабінеті ОСОБА_42, при розмові також був присутнім ОСОБА_9, але участь у бесіді не брав. ОСОБА_42 запитав потерпілого ОСОБА_41, чим він може бути тому корисний. На поставлене запитання потерпілий не відповів. За свідченнями ОСОБА_41, він нікого не боявся. У середині червня потерпілий зустрівся з ОСОБА_57, який сказав, щоб потерпілий та його підприємства платили 15 відсотків від доходів із усієї діяльності. Потерпілий відповів, що подумає над цим. Також ОСОБА_41 пояснив, що з ними розірвали договори на оренду приміщень, де ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» розміщувало свої пункти приймання платежів від населення, що потерпілий розцінює, як тиск на нього. ОСОБА_41 пояснив, що його опоненти почали виступати в пресі, на його адресу висувалися погрози, в тому числі, за допомогою SMS-повідомлень. Проте, з боку ОСОБА_10 погроз не лунало, в неї, на думку потерпілого, були інші функції. При цьому, ОСОБА_10 єдиний раз сказала щодо передачі 75 відсотків акцій підприємств, на що потерпілий відповів відмовою. На це ОСОБА_10 відповіла, що їм не дадуть працювати, що він сприймав, як реальну погрозу господарській діяльності його підприємств, проте погроз фізичною розправою не було. Під час зустрічей у ОСОБА_9 зброї при собі не було, самого ОСОБА_9 на зустрічах ОСОБА_41 не боявся, але розумів, що він сидить праворуч від нього, щоб блокувати його праву руку, проте з ОСОБА_9 були нормальні стосунки. Також ОСОБА_41 уточнив, що у нього вимагали 75 відсотків усіх акцій ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс». Про вимоги потерпілий повідомляв своїм компаньйонам, але вони доручили це питання вирішити самому ОСОБА_41, на власний розсуд, на що ОСОБА_41 сказав, що підприємство не віддадуть. Згідно реформи, запропонованої потерпілим, передбачалося об'єднання всіх комунальних підприємств в один концерн, що дозволяло б усе спростити та об'єднати, що дало б більше прибутку до бюджету, ОСОБА_42 та його спільники зробити цього не змогли і лише об'єднали ВРЕЖО. Таким чином, вони дали вимагачам «тему» але, все ж, повинні були віддати 75 відсотків акцій підприємств, 12 відсотків платили від ТОВ «ВКФ «ГЮСС» на користь підприємств, перелік яких надала ОСОБА_56, яку викликала до себе ОСОБА_10 Суть договорів полягала в оренді обладнання. Список цих підприємств-контрагентів потерпілий не знає, хто від імені ТОВ «ВКФ «ГЮСС» підписував договори також не пам'ятає. Перестали сплачувати 12 відсотків від ТОВ «ВКФ «ГЮСС», коли зрозуміли, що доказів вимагання вже достатньо. Також потерпілий ОСОБА_41 пояснив, що присутність ОСОБА_9 розцінював, як спробу його залякати, але сам ОСОБА_9 не вів себе таким чином, щоб залякати потерпілого, тиску з боку ОСОБА_9 не було. ОСОБА_9 до 12 відсотків, які вимагалися, не має жодного відношення. Потерпілий мав договір на його особисту охорону з охоронною фірмою «Титан» з 2002 року, а сам займався боротьбою та зараз займається рукопашним боєм.

Також на уточнюючі запитання ОСОБА_41 пояснив, що вимагання почалося у вересні 2010 року, а в міліцію з цього приводу він звернувся лише в 2012 році для того, щоб самостійно зібрати докази. Як наслідок - відмови платити грошові кошти та передавати акції підприємства, в ЗМІ почалася кампанія, в якій закликалося не платити через ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс», що вони вкрали кошти та інше. Потерпілий вирішив, що ОСОБА_10 діє від імені ОСОБА_42, тому що останній сам йому про це сказав. З ОСОБА_10 ОСОБА_41 перестав спілкуватися приблизно в травні-червні 2011 року. Під час розмов з ОСОБА_10 більше ніхто не був присутній. ОСОБА_10 висувала вимоги за дорученням ОСОБА_42 Не дивлячись на те, що ОСОБА_10 виступала в ЗМІ проти підприємств потерпілого ОСОБА_41, до неї позови про спростування інформації не подавалися. Вони платили 12 відсотків і ОСОБА_41 дав доручення ОСОБА_56 відправити на адресу ОСОБА_10 файл звірки по 12 відсоткам спеціально для того, щоб були докази для звернення в правоохоронні органи.

Свідок ОСОБА_53 суду показав, що з 1998 року працює водієм у ОСОБА_39 Від останнього йому відомо, що ОСОБА_42 здійснював на нього тиск, вимагав акції підприємства. Протягом десь півроку, приблизно два рази на тиждень він з ОСОБА_39 їздили в офіс до ОСОБА_42, при цьому ОСОБА_39 носив із собою чемодан. На скільки свідок розумів ОСОБА_39 відвозив ОСОБА_42 гроші. На скільки відомо свідку ОСОБА_42 був так званим «смотрящим» у м. Запоріжжі, від нього на «Хлібодарі» був присутнім ОСОБА_43, який контролював роботу підприємства. Одного разу свідок зайшов до кабінету ОСОБА_39 та побачив на столі пачки з грошима у файлах, яка там була сума не знає, при цьому у кабінеті також знаходився ОСОБА_43 Також був випадок, коли свідку зателефонував тесть ОСОБА_43 на прізвище ОСОБА_146 та попросив передати ОСОБА_39, щоб той нічого не видумував і віддав свої акції, бо буде те, що і з ОСОБА_40, а ОСОБА_40 на той час свідок у місті не бачив. З обвинуваченими ОСОБА_9 та ОСОБА_10 свідок особисто не знайомий, знає, що ОСОБА_9 працював у ОСОБА_42 чи то водієм, чи то охоронцем, бачив ОСОБА_9 в офісі ОСОБА_42 на вул. Анголенко. Випадків, щоб ОСОБА_9 приїжджав на підприємство «Хлібодар», свідку не відомо.

Свідок ОСОБА_54 суду пояснив, що з ОСОБА_9 він знайомий приблизно з кінця 90-х років, з ОСОБА_42 десь з середини 2000-х, ОСОБА_10 та ОСОБА_43 знав візуально. На скільки свідку відомо у ОСОБА_42 та ОСОБА_9 були дружні стосунки, ОСОБА_42 займався бізнесом у сфері нерухомості та алкогольних напоїв. ОСОБА_10 була фінансовим директором чи працівником у ОСОБА_42, це йому відомо зі слів останнього, а також свідок бачив якісь розрахунки між ними, коли перебував у офісі ОСОБА_42. Взагалі в офісі ОСОБА_42 свідок був приблизно разів десять, оскільки після приходу до влади у 2011 році президента ОСОБА_58 у м. Запоріжжі почала вибудовуватись вертикаль влади, цим займався у тому числі і ОСОБА_42, про що останній сам говорив свідку. Через це на підприємствах, підконтрольних ОСОБА_54, почали проводитись необґрунтовані перевірки контролюючими органами, під час яких працівники цих органів, зокрема податківці, говорили, що всі питання необхідно вирішувати в офісі ОСОБА_42 Протягом 2010-2013 років на підприємствах свідка були проведені десятки перевірок з різних підстав, і тільки нещодавно закінчились судові розгляди по скаргам на рішення цих перевірок, які виграні підприємствами свідка. З метою зустрічі з ОСОБА_42 свідок зателефонував до нього та домовився про зустріч. Офіс знаходився в районі вул. Анголенко. У цьому приміщенні свідок бачив обвинувачену ОСОБА_10, ОСОБА_43 та ОСОБА_9 Далі було декілька зустрічей, на яких ОСОБА_42 повідомив, що йому грошей не треба, а необхідно передати начальнику податкової служби ОСОБА_158 кошти в сумі 100 тис. доларів щоб зупинити податкові перевірки. На ці пропозиції свідок не погодився та ніякі гроші не передавав. В офісі ОСОБА_42 на вАДРЕСА_8 свідок був декілька разів з тих же питань. Біля вказаного офісу свідок бачив також інших підприємців, зокрема ОСОБА_41, ОСОБА_39 Останній при цьому розповідав, що з нього вимагають 50% бізнесу та якісь гроші та скаржився на ОСОБА_43, який був поставлений ОСОБА_42 керувати фінансовими потоками компанії «Хлібодар». Щодо діяльності ОСОБА_10, свідку відомо, що вона була депутатом Запорізької міської ради та курувала кадровими призначеннями. Крім того, зі слів ОСОБА_42 ОСОБА_10 керувала фінансовими потоками комунальних підприємств міста. Одного разу свідок перебував в офісі ОСОБА_42 та на столі бачив пакунки з грошима, у цей час ОСОБА_10 зайшла до приміщення та занесла пакунок з грошима. Також свідок літав на прохання ОСОБА_42 разом із ним до м. Москва на зустріч з ОСОБА_40 для того, щоб останній обміняв свою частину акцій компанії «Хлібодар» на закриття кримінальних справ проти нього. Також з ними літав ОСОБА_39. На самій зустрічі свідок присутнім не був. На думку свідка ОСОБА_42 взяв його з собою для того, щоб показати ОСОБА_40, що з ОСОБА_42 можна спілкуватися. Також свідок пояснив, що з боку ОСОБА_9 відносно нього були погрози особистого характеру. Наскільки свідку відомо, ОСОБА_9 керував службою охорони у ОСОБА_42, а ОСОБА_10 займалась фінансовими питаннями. Взагалі ОСОБА_42 позиціонував їх як свою «команду».

Свідок ОСОБА_59 суду показав, що впродовж 2010-2013 років працював механіком на ТОВ «Украгросервіс-2000» та головою наглядової ради ПАТ «Запорізький хлібзавод №5». З розмов із співробітниками свідку стало відомо, що на підприємстві з'явилась особа на прізвище ОСОБА_43, який представляв ОСОБА_42. Про це свідку також повідомляв і ОСОБА_39. ОСОБА_40 на цей час в країні вже не було. Зі слів ОСОБА_40 свідку відомо, що на нього з боку ОСОБА_42 здійснювався тиск з вимогою віддати 50% акцій підприємства, у зв'язку з чим ОСОБА_40 виїхав з України. З розмов з ОСОБА_39 свідку стало відомо, що з нього вимагали певну суму грошей, яку саме свідку невідомо, він заплатив ці кошти, крім того ОСОБА_39 примусили ввести ОСОБА_43 на підприємство для контролю його фінансової діяльності. За характером своєї роботи свідок з ОСОБА_43 стосунків не мав. Чи проводив ОСОБА_43 аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства, свідку невідомо. Знає, що ОСОБА_42 з'являвся на «Хлібодарі», однак особисто він його не бачив. Разом з тим, свідок двічі мав зустрічі з ОСОБА_43 Перший раз ОСОБА_43 викликав свідка та попередив, що останній, як родич ОСОБА_40 повинен попередити всіх родичів про те, щоб усі вони виконували вказівки ОСОБА_43, оскільки він прийшов на «Хлібодар» щоб керувати фінансовою діяльністю. Під час другої зустрічі ОСОБА_43 вже погрожував свідку. Виникла ситуація, коли звільнявся директор ПАТ «Запорізький хлібзавод №5» ОСОБА_153. Свідок як голова наглядової ради ПАТ «Запорізький хлібзавод №5» повідомив ОСОБА_153, щоб той перед звільненням передав офіційно усі справи та документи. Це не сподобалось ОСОБА_43, який повідомив свідку, що у зв'язку з невиконанням останнім його розпоряджень необхідно писати заяву на звільнення або підписувати усе, що каже ОСОБА_43 Свідок відмовився звільнятися, після чого ОСОБА_43 почав погрожувати тим, що спалить свідку квартиру, машину та порушить кримінальну справу відносно свідка. Ця розмова з ОСОБА_43 була записана свідком. Зі слів ОСОБА_153 він звільнявся у зв'язку з фізичним впливом з боку ОСОБА_43, а саме останній вимагав проводити закупівлі у певних осіб, яких саме свідку невідомо. Вимогу ОСОБА_43 щодо звільнення свідок не виконав. Погрози з боку ОСОБА_43 свідок сприймав реально. Свідок писав заяви в СБУ, міліцію та прокуратуру щодо здійснення погроз, до яких додавав зроблений ним запис погроз з боку ОСОБА_43 На думку свідка дії ОСОБА_43 узгоджувались з ОСОБА_42, якого він знав як «смотрящого» по м. Запоріжжю. На цей час свідку відомо зі слів ОСОБА_39, що в той період він передав ОСОБА_42 певну суму коштів в доларах. На той час підприємство було в нормальному фінансовому стані. Хлібобулочні вироби постачалися на підставі договорів у тому числі і до бюджетних організацій: дитячих садків, шкіл, військових частин. Протягом 2010-2013 років кількість таких договорів зменшилась.

Свідок ОСОБА_50 суду пояснив, що обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_10 йому невідомі. Протягом 2010-2013 років він працював на посаді юрисконсульта ТОВ «Украгросервіс-2000». До кола його обов'язків входило ведення позовно-претензійної роботи, юридичне обслуговування хлібопекарських підприємств м. Запоріжжя. ОСОБА_43 свідку відомий. Влітку 2011 року свідку його представив ОСОБА_39 як представника керівництва підприємства. ОСОБА_43 надавав вказівки щодо діяльності підприємства. За його розпорядженням свідок готував позов до суду з метою обмеження впливу ОСОБА_40 на прийняття рішень вищими органами управління підприємства. На скільки відомо свідку, на той час ОСОБА_40 на території країни не перебував, у зв'язку з тим, що відчув небезпеку від ОСОБА_42 та осіб, які пов'язані з ним. З розмов з іншими особами, у тому числі від ОСОБА_39 свідку відомо, що ОСОБА_42 - це особа, яка намагалась отримати контроль над підприємствами групи «Хлібодар». ОСОБА_43 був представником ОСОБА_42 Позов був повернутий судом з процесуальних питань. При цьому свідок передбачав, що позов не буде розглянутий по суті з огляду на судову практику та суть позовних вимог, про що він попереджав ОСОБА_43. Крім цього, свідок за вказівкою ОСОБА_43 займався підготовкою статутних документів для створення підприємства ТОВ «Дружба плюс», засновниками якого повинні були стати ОСОБА_42, ОСОБА_39 та ОСОБА_60 (директор ТОВ «Дружба»). На скільки свідок пам'ятає це нове підприємство повинно було переукласти договори оренди землі, яку раніше орендувало ТОВ «Дружба». Особи, яких планувалося ввести в засновники ТОВ «Дружба плюс», раніше з діяльністю «Хлібодара» пов'язані не були. Свідку відомо, що «Хлібодар» постачав продукцію до бюджетних організацій. На скільки відомо свідку, статут ТОВ «Дружба плюс» так і не був зареєстрований. Про підготовку статуту ОСОБА_39 знав та погоджувався з цим, говорячи, що іншого вибору немає. ОСОБА_42, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на підприємстві свідок не бачив.

Свідок ОСОБА_61 суду показав, що у 2010-2011 роках працював на посаді технічного директора компанії «Хлібодар». У той період керівництво компанії, зокрема ОСОБА_39 представив працівникам підприємства особу на прізвище ОСОБА_43 як представника нового власника, кого саме не повідомлялося. Прізвище ОСОБА_42 обговорювалося на підприємстві як прізвище можливого нового власника. ОСОБА_43 діяв від імені цього нового власника. Після представлення ОСОБА_62 працівникам підприємства необхідно було виконувати його вказівки. Безпосередньо свідку він вказівок не давав, ОСОБА_43 свідок бачив лише один раз. Робоче місце ОСОБА_43 мав в кабінетах власників. Від ОСОБА_39 свідку стало відомо, що новий власник буде діяти замість ОСОБА_40 Також свідок чув від ОСОБА_39, що сплачував якість суми коштів ОСОБА_42, в якості чого не знає. Також свідок пояснив, що показання, надані ним під час досудового розслідування є більш точними, ніж ті, що дає зараз у судовому засіданні, оскільки пройшло багато часу.

Свідок ОСОБА_63 суду пояснив, що у 2010-2013 роках як працівник міліції, а саме співробітник управління державної охорони, здійснював фізичну охорону потерпілого ОСОБА_41 Обвинувачену ОСОБА_10 свідок бачив в офісі ОСОБА_42, поблизу трамвайної зупинки на вул. Анголенка у м. Запоріжжі. Туди свідок приїжджав приблизно до 10 разів разом із ОСОБА_41, коли супроводжував останнього на зустріч з ОСОБА_42 Крім того, одного разу він супроводжував ОСОБА_41 для такої ж зустрічі в офіс ОСОБА_42, розташований по АДРЕСА_8. Після першої зустрічі з ОСОБА_42 ОСОБА_41 висловив бажання посилити комплекс охорони, своєї фізичної безпеки, оскільки з його слів існувала загроза його життю та здоров'ю. Також ОСОБА_41 повідомив, що у нього будуть неприємності по бізнесу, скоріше всього у нього його хочуть відібрати. В офісі по вул. Анголенко свідок піднімався разом із ОСОБА_41 на другий поверх, там знаходились охоронці, далі ОСОБА_41 заходив у кабінет один, а свідок залишався біля секретаря і охоронців. Свідок визначив, що це були охоронці по їх зовнішньому вигляду, деяких знав раніше, у них також була зброя, яка була прикрита одягом, яка саме зброя йому невідомо, можливо пістолет «Макарова». ОСОБА_41 у кабінет іноді заводила обвинувачена ОСОБА_10, іноді запрошувала секретар. Зі слів ОСОБА_41 на цих зустрічах йому висували вимоги щодо його бізнесу, йому необхідно було бути присутнім на цих зустрічах. Обвинувачений ОСОБА_9 свідку відомий, знає його як спортсмена у м. Запоріжжі. Під час перебування у офісі ОСОБА_42 по вул. Анголенка свідок декілька разів бачив там і ОСОБА_9. Зі слів інших осіб свідку було відомо, що ОСОБА_9 там працював, а саме забезпечував охорону. Щоб ОСОБА_9 давав які-небудь вказівки працівникам охорони, свідок не бачив. Додаткові засоби захисту під час візитів до офісу ОСОБА_42 свідок з собою не брав. Про наявність у охорони ОСОБА_42 вогнепальної зброї свідок повідомляв своє керівництво, яким вживалися додаткові заходи безпеки.

Свідок ОСОБА_64, пояснив суду, що він є працівником поліції і за відповідною угодою є особистим охоронцем потерпілого ОСОБА_41 з 2003 року. Свідку зі слів самого потерпілого відомо про те, що фірма особи на прізвище ОСОБА_42 та особисто він вимагали у потерпілого ОСОБА_41 грошові кошти. Особисто під час розмов він не перебував та ніякі обставини вимагання особисто не сприймав. Свідок супроводжував потерпілого ОСОБА_41 в офіс по АДРЕСА_27. Сам потерпілий ОСОБА_41 казав свідку, що вони йдуть в офіс особи на прізвище ОСОБА_42. Далі, відповідаючи на запитання прокурора, свідок відповів, що особисто потерпілий ОСОБА_41 їм нічого не розповідав і чув про вимагання з розмов сторонніх осіб, яких свідок не назвав. Також свідок повідомив, що в офісному приміщенні по АДРЕСА_27 бачив обвинувачену ОСОБА_10, але її статус при цьому в даному приміщенні він не знає. Обвинуваченого ОСОБА_9 в даному приміщенні свідок не бачив. З ким розмовляв потерпілий ОСОБА_41 у цьому офісному приміщенні свідок не знає. Також свідок супроводжував одного разу потерпілого ОСОБА_41 в офіс по АДРЕСА_8, але свідок не знає точно, до кого він туди їздив. Свідок зазначив, що він розумів, що це офіс особи на прізвище ОСОБА_42, але більше ніяких фактів з цього приводу особисто не знає та не сприймав. На той час свідок ідентифікував для себе особу на прізвище ОСОБА_42 як підприємця. У цьому офісному приміщенні свідок бачив обвинуваченого ОСОБА_9, його статус в цьому приміщенні свідок не знає.

Свідок ОСОБА_56 суду пояснила, що з 2005 року працює помічником голови наглядової ради ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс». З обвинуваченими особисто не знайома. У 2010 році на ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» почались чисельні перевірки, проводились обшуки. ОСОБА_41 повідомляв свідку про те, що ці перевірки та тиск пов'язані з вимогами ОСОБА_42 про передачу йому частини акцій підприємства, які ОСОБА_41 виконані не були. Свідку відомо, що її керівник ОСОБА_41 знайомий з обвинуваченими та зустрічався з ними та з ОСОБА_42 Такі зустрічі почалися з 2010 року. Після однієї з таких зустрічей ОСОБА_41 дав свідку адресу електронної пошти, повідомивши, що ця адреса належить ОСОБА_10 та що в подальшому знадобиться для передачі інформації. Пізніше свідок декілька разів відправляла різного роду інформацію на цю адресу та зазначала, що ця інформація для ОСОБА_10 від ОСОБА_41 Це були текстові файли та таблиці з цифрами. Про що саме вони були, свідку невідомо, оскільки вона не цікавилася. Текстові файли стосувалися якихось питань ЖКГ. Вказані документи свідок виготовляла на ноутбуці «Hewlett Packard» підприємства, який знаходився у її користуванні. Крім свідка ніхто доступу до ноутбука не мав. Після порушення кримінальної справи вказаний ноутбук у присутності свідка оглядався працівниками міліції. При огляді був присутнім слідчий та технік, чи був ще хтось при цьому, не пам'ятає. Був проведений огляд електронного листа, який ОСОБА_41 раніше попросив зберегти в пам'яті і не видаляти. Суть вказаного листа не змінювалась. Листів-відповідей з електронної адреси ОСОБА_10 свідок не отримувала. Так само вона не отримувала листів про те, що відправлені нею листи не були прочитані.

Свідок ОСОБА_65 суду пояснив, що протягом 2010-2013 років працював технічним директором ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс», має вищу технічну освіту та є фахівцем у галузі систем зв'язку. У 2010 році за дорученням ОСОБА_41 свідком був сформований перелік обладнання, яке від когось повинно було бути взято в оренду, цей перелік був додатком до договору, деталей договору не пам'ятає. До цього переліку увійшло декілька потужних маршрутизаторів та декілька мережевих шлюзів. Цього обладнання свідок на підприємстві не бачив, хоча через нього проходить все, що закупається чи береться в оренду. Це обладнання на підприємстві не використовувалось, оскільки в ньому не було потреби. При підборі моделей обладнання свідок керувався критеріями вартості та потужності. На той час вартість одного маршрутизатора на ринку становила близько 300-500 тис. грн. Виробником обладнання була країна США. Завезти його в Україну можливо було тільки через компанію-виробника. Спочатку ОСОБА_41 не поясняв мету цього переліку та договору. Пізніше свідку стало відомо, що ці документи були складені для того, щоб відправляти кудись гроші. Протягом 2010-2013 років на підприємство здійснювався тиск, переважно підрозділами міської влади. ОСОБА_41 повідомляв, що цей тиск виходить з офісу ОСОБА_42

Свідок ОСОБА_66 суду пояснила, що з обвинуваченими не знайома. Протягом 2010-2013 років працювала заступником голови наглядової ради ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» з фінансових питань. У вказаний період часу у ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» були взаємовідносини з підприємствами ТОВ «ТД «Екотоп», ТОВ «Старт Альянс», ТОВ «ТК «Адженікс», ТОВ «Компанія ІС-2007». Так, свідку надсилались реквізити цих підприємств, на прохання ОСОБА_41 вона готувала бухгалтерські документи, акти, рахунки, договори, податкові накладні, потім надавала їх ОСОБА_41 Предметами цих договорів була оренда, юридичні послуги, послуги з розміщення обладнання. Проекти договорів з вказаними підприємствами готувала безпосередньо свідок, при цьому вона брала довідку з управління статистики, з'ясовувала, яким видом діяльності займається підприємство, та таким чином прописувала договір. В подальшому проекти цих договорів вона передавала ОСОБА_41 У підписаному вигляді договори до неї не поверталися, а передавалися до бухгалтерії. Разом з договорами свідок складала рахунки і акти виконаних робіт. При цьому свідок брала суму надходжень коштів до ТОВ «ВКФ «ГЮСС» з КП «Водоканал» та концерну «МТМ», вираховувала 12% від цієї суми, складала на цю суму рахунок, а потім - договір і акт виконаних робіт. Такі рахунки свідком складалися щомісяця. Так діяти їй наказав ОСОБА_41, сказавши, що так робити потрібно, бо вони повинні платити, кому і за що, свідку не відомо. Роботи за вказаними договорами не виконувалися, обладнання не поставлялося. На думку свідка ці договори були фіктивними. Крім того, протягом 2010-2013 років на підприємстві була велика кількість перевірок різних контролюючих органів, у тому числі податкової служби, які нараховували великі суми штрафних санкцій. У подальшому вони були оскаржені підприємством в судовому порядку і рішення судів були на користь підприємства.

Свідок ОСОБА_67 суду пояснив, що з обвинуваченими не знайомий. Протягом 2010-2013 років працював начальником відділу розвитку та зовнішніх зав'язків ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс». До кола його обов'язків входило укладення договорів оренди, робота з ВРЕЖО і т.п. Підприємства ТОВ «ТД «Екотоп», ТОВ «Старт Альянс», ТОВ «ТК «Адженікс», ТОВ «Компанія ІС-2007» свідку невідомі. У той період часу свідок близько 10 разів відвозив та забирав документи з офісу, розташованого на другому поверсі будинку по АДРЕСА_27. Йому було відомо від інших осіб, в тому числі від охоронців ОСОБА_41, що це був офіс ОСОБА_42 Документи були в конвертах, їх суть свідку невідома. Так само декілька разів у вказаному офісі свідку давали документи для передачі їх на ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс». Про що вони були, свідку невідомо.

Свідок ОСОБА_68 суду показав, що у період 2011-2012 років працював на посадах заступника директора та директора з юридичних питань ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс». Основними засновниками цього підприємства були ОСОБА_41 і ОСОБА_7 Зі слів ОСОБА_41 свідку стало відомо, що влітку 2012 року особа на прізвище ОСОБА_42 вимагає від нього частку підприємства, частину прибутку, за що саме не повідомляв. Також зі слів ОСОБА_41 з цих питань він зустрічався з ОСОБА_42 та його соратниками. Крім того у той період на підприємстві проводилось багато перевірок різними контролюючими органами, було порушено декілька кримінальних справ за несплату податків. Усі ці дії ОСОБА_41 пов'язував з тиском вимагачів. Свідку також відомо, що якісь грошові кошти підприємством перераховувались на рахунки підприємств ТОВ «ТД «Екотоп» та ТОВ «ТК «Адженікс», які суми та в якості чого, йому невідомо, однак свідок розумів, що ці підприємства підконтрольні ОСОБА_42 У серпні 2012 року у м.Києві повинна була відбутися конференція, на яку повинен був поїхати свідок, виступити там з метою захисту інтересів підприємства від великої кількості перевірок, надати інформацію з приводу неправомірності цих дій та юридичної чистоти їх підприємства. Однак за день чи за два до від'їзду свідку зателефонував незнайомий чоловік та погрозив, щоб він не їхав на конференцію. Цей дзвінок свідок пов'язав зі своєю професійною діяльністю та злякавшись погроз на конференцію не поїхав. Пізніше свідку стало відомо, що вищевказані договори з ТОВ «ТД «Екотоп» та ТОВ «ТК «Адженікс» були фіктивними. Тексти цих договорів свідок не готував. Візувати їх міг або він, або інші юристи підприємства.

Свідок ОСОБА_69 суду показала, що протягом 2010-2013 років вона була директором підприємства під назвою «Екотоп». У квітні 2012 року вона шукала роботу та їй запропонували роботу директором фірми. Як їй пояснили, для того, щоб оформити її директором їй необхідно з'явитися до нотаріуса. Особою, що запропонувала свідку цю роботу, був її знайомий ОСОБА_70. У визначений час свідок самостійно поїхала до нотаріуса, де її зустріла дівчина на ім'я ОСОБА_41. Особисто свідок документи щодо реєстрації підприємства не готувала. Під час перебування у нотаріуса реєстраційні документи підприємства перебували у ОСОБА_41 та вона давала свідку їх на підпис. Хто був власником підприємства, свідок не знає, воно займалося торгівлею. Приблизно через місяць після підписання цих документів їй подзвонив ОСОБА_24 та повідомив, що брати її на роботу передумали. В грудні 2012 року свідок зустрічався з вказаною дівчиною ОСОБА_41 з метою підписання документів щодо закриття фірми. Жодної участі у здійсненні комерційної діяльності підприємства, свідок не брала, договори, у тому числі з ПрАТ «Запоріжзвязоксервіс», податкову звітність не підписувала. Фактично підприємством свідок не керувала, оскільки їй повідомили, що її не будуть брати на роботу.

Свідок ОСОБА_15 суду показав, що з обвинуваченою ОСОБА_10 не знайомий, обвинуваченого ОСОБА_9 знає з початку 2000-х років, стосунків не підтримує. У червні 2010 року ОСОБА_42, якого він також знає з початку 2000-х років, повідомив свідку, що за 8 млн. доларів купив собі посаду «смотрящего» у м. Запоріжжі, пояснивши, що це окрема ієрархія, яка буде підміняти державну вертикаль влади, у зв'язку з чим у нього повинен бути певний фінансовий дохід, частину якого він буде передавати «наверх». У той час, як і сьогодні, свідок займався бізнесом у сфері виробництва алкогольних напоїв на ЛВЗ «Хортиця». ОСОБА_42 повідомив, що частину його фінансового потоку повинні складати 50% від доходів ЛВЗ «Хортиця», які необхідно сплачувати йому готівкою. ОСОБА_42 пригрозив, що в іншому разі свідок позбудеться або всього бізнесу, або життя. Також ОСОБА_42 повідомив, що у нього є список підприємств, які повинні будуть платити йому кошти, а почав він цю роботу з ЛВЗ «Хортиця», оскільки це найбільше підприємство в області. Після того, як свідок відмовився від запропонованих умов, на його адресу в ЗМІ почалась хвиля негативного піару. Далі зі свідком мали розмови міський голова ОСОБА_71, губернатор ОСОБА_72, голова облради ОСОБА_73, які намагались його переконати в необхідності співпраці з ОСОБА_42, на що свідок також відмовився. Через деякий час у свідка в м. Києві в готелі «Інтерконтиненталь» відбулася друга зустріч з ОСОБА_42, на якій також був присутнім і ОСОБА_9 При цьому останній нічого не говорив, однак його присутність свідок сприймав як загрозу для себе. Вважає, що ОСОБА_9 вів кримінальний спосіб життя, з ОСОБА_42 вони були друзями, партнерами, компаньйонами, ОСОБА_9 був «правою рукою» ОСОБА_42, його заступником, який виконував силову функцію. Зокрема свідку відомо, що ОСОБА_9 в офісі ОСОБА_42 побив ОСОБА_54 з метою схиляння його до співпраці з ОСОБА_42 На зустрічі ОСОБА_42 сказав, що свідок на той час вирішив свої юридичні питання, та що він його чіпати не буде, однак у м.Запоріжжі він жити не буде та його вірогідно вб'ють. Також свідку відомо, що на одного з підпорядкованих йому працівників на прізвище ОСОБА_154 співробітниками міліції здійснювався тиск з метою отримання показань про нібито незаконну діяльність ОСОБА_15 Сідок пов'язує ці події з тиском на нього ОСОБА_42 Третя зустріч з ОСОБА_42 відбулася у останнього вдома, під час якої він повідомив, що більше немає ніяких претензій до свідка. Через деякий час на свідка було вчинено напад в клубі «Капіталіст», де його побили. У телефонній розмові ОСОБА_42 заперечив свою причетність до нападу та сказав, що це може бути ОСОБА_9 Свідок вважає, що відносно нього у 2010-2013 роках діяло організоване злочинне угрупування, банда, яке очолював ОСОБА_42 Воно мало ієрархічну структуру, ОСОБА_9 відповідав за силовий блок, до якого входили ті люди, що здійснили напад на свідка. ОСОБА_42, перебуваючи у статусі «смотрящего», мав вплив на органи державної влади, правоохоронні органи. Метою цього ОЗГ було вимагання коштів з підприємців, у тому числі з ОСОБА_41, ОСОБА_40, ОСОБА_39, ОСОБА_54. З вказаними людьми в той час свідок координував свої дії, оскільки їм необхідно було захищатися від існуючої «банди», тому і знає про тиск на них та вимагання коштів ОСОБА_42 Зокрема, зі слів ОСОБА_40 та ОСОБА_39 свідку відомо про те, що через ОСОБА_9 частина дивідендів ОСОБА_40 передавалась в «золотий» офіс ОСОБА_42 Від ОСОБА_41 свідок знає, що з нього ОСОБА_42 вимагав 50 тис. доларів, які він вимушений був віддати. Перемовини з ним вела ОСОБА_10 Через якийсь час у нього вимагали віддати 75% бізнесу, але він відмовився. Від ОСОБА_40 відомо, що на нього з боку ОСОБА_42 та ОСОБА_9 здійснювався тиск, проти нього були порушені кримінальні справи і він був вимушений виїхати з країни. Після початку тиску на свідка з боку ОЗГ ОСОБА_42 кількість його охорони збільшилась вдвічі, а пізніше у тому числі і через цей тиск він виїхав з країни. Обвинувачену ОСОБА_10 свідок ніколи не бачив та з нею не спілкувався, знає про неї тільки зі слів ОСОБА_41

Свідок ОСОБА_74 суду показав, що обвинуваченого ОСОБА_9 не знає, а з обвинуваченою ОСОБА_10 познайомився у 2012 році, коли разом з нею були депутатами Запорізької міської ради. Також у 2012 році він працював першим заступником Запорізького міського голови. До його сфери діяльності відносилися сфера ЖКГ, надзвичайних ситуацій, будівництва та інші питання, у тому числі він курував діяльність комунальних підприємств. Перебуваючи на цій посаді свідок по роду діяльності знайомився з роботою ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс», зокрема були звернення від комунальних підприємств стосовно цього товариства, проводились наради за участю керівництва цього товариства та комунальних підприємств міста. Приводом до цього стало те, що депутати міської ради піднімали питання щодо вартості послуг, що надаються ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» та наявності у товариства бази даних абонентів. Серед цих депутатів була і ОСОБА_10 Хто саме скликав ці наради не пам'ятає. Чи вступала особисто ОСОБА_10 з цього приводу на нарадах, свідок не пам'ятає. Особа на прізвище ОСОБА_43 свідку відома, йому представили його як радника голови облдержадміністрації. З ним свідок зустрічався двічі чи тричі. Чи координував ОСОБА_43 діяльність комунальних підприємств, свідок не знає. Пам'ятає, що ОСОБА_43 телефонував йому один чи два рази та вони спілкувалися на тему діяльності комунальних підприємств, однак про що саме на цей час не пам'ятає. Громадянина ОСОБА_42 свідок знає, його представили йому на одному із офіційних міських свят як підприємця-мецената, хто саме представив не пам'ятає. Ініціатором реформи ЖКГ в міській раді була депутат ОСОБА_10 Її концепція була заслухана на засіданні сесії ради та підтримана більшістю депутатів та міським головою. Цю реформу впроваджував департамент ЖКГ. Вона була розпочата, було створене комунальне підприємство «Основаніє», а також ще ряд питань, які були втілені в життя, але до кінця реформа завершена не була. В результаті реформи збільшилась кількість установ, які могли приймати платежі від населення за комунальні послуги. Комунальні підприємства були ініціаторами зниження комісійної винагороди ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс», яка була в районі 2,4%. Заборони на прийом платежів іншими фінансовими установами від населення на адресу комунальних підприємств на той час не було, однак у інших фінансових установ не було даних щодо проведених нарахувань за надані комунальні послуги, така інформація була лише у ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс». Комунальні підприємства не передавали дані щодо нарахувань іншим фінансовим установам, оскільки відповідні договори були укладені з ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс».

Свідок ОСОБА_75 суду показав що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не знає, з особами на прізвище ОСОБА_42 та ОСОБА_43 особисто не знайомий. З приводу ТОВ «Адженікс» зазначив, що дане підприємство йому мабуть відоме, він там був чи то засновником, чи то директором. Про діяльність даного підприємства свідку нічого невідомо. Документи даного підприємства підписував, вірогідно, за оплату. Сам свідок діяльності від імені ТОВ «Адженікс» не вів. Про договори з ТОВ ВКФ «ГЮСС» свідку нічого не відомо. Офіси по АДРЕСА_27 та АДРЕСА_8 не знає.

На підтвердження винуватості ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованих їм злочинів, передбачених ч.4 ст. 189 КК України за клопотанням сторони обвинувачення в судовому засіданні було досліджено письмові докази:

- статут ВАТ «Запорізький хлібокомбінат № 1» від 20.10.2009 року, згідно якого статутний капітал Товариства становить 4 014 570 грн, який поділений на 16058280 штук акцій;

- статут ПАТ «Запорізький хлібозавод № 3» від 16.06.2010 року, згідно якого статутний капітал Товариства становить 21 940 400 грн., який поділено на 24 378 223 штуки простих іменних акцій;

- статут ПАТ «Запорізький хлібозавод № 5» від 16.06.2010 року, згідно якого статутний капітал Товариства становить 19 406 174,65 грн., який поділено на 388 123 493 штуки простих іменних акцій;

- статут ВАТ «Оріхівський хлібокомбінат» від 31.05.2011 року, згідно якого статутний капітал Товариства становить 2 600 020 грн., який поділено на 52 000 400 штук простих іменних акцій;

- статут ПАТ «Бердянський хлібокомбінат» від 06.09.2011 року, згідно якого статутний капітал Товариства становить 810 860 грн., який поділено на 3 243 440 штуки простих, іменних акцій

- зведений обліковий реєстр власників іменних цінних паперів ПАТ «Запорізький хлібозавод № 5» від 06.05.2011р. № 9874-118550п;

- зведений обліковий реєстр власників іменних цінних паперів ПАТ «Оріхівський хлібокомбінат» від 11.04.2011 р. № 6856-2Ю90п;

- зведений обліковий реєстр власників іменних цінних паперів ВАТ «Бердянський хлібокомбінат» від 02.09.2011р. № 14866-18208Оп;

- зведений обліковий реєстр власників іменних цінних паперів ПАТ «Запорізький хлібозавод № 3» від 13.04.2011 р. № 7Ю2-56840п;

- зведений обліковий реєстр власників іменних цінних паперів ВАТ «Запорізький хлібокомбінат № 1» від 22.04.2011 р. № 8439;

- висновок експерта № 76 від 20.11.2013 року, згідно якого ВАТ «Запорізький хлібокомбінат № 1» випущено та перебувають в обігу Акції іменні прості номінальною вартістю однієї 0,25грн., кількістю 15058280 штук, сумарною вартістю випущених акцій 4014570грн. (чотири мільйона чотирнадцять тисяч п'ятсот сімдесят грн.). ПАТ «Запорізький хлібозавод № 3» випущено та перебувають в обігу Акції іменні прості номінальною вартістю однієї 0,90грн., кількістю 24378223штук, сумарною вартістю випущених акцій 21940400,70грн. (двадцять один мільйон дев'ятсот сорок тисяч чотириста грн. 70коп.). ПАТ «Запорізький хлібозавод № 5» випущено та перебувають в обігу Акції іменні прості номінальною вартістю однієї акції 0,05грн., кількістю 388123493 шт., сумарною вартістю випущених акцій 19406174, 65 грн. ВАТ «Оріхівський хлібокомбінат» випущено та перебувають в обігу Акції іменні прості номінальною вартістю однієї акції 0,05грн., кількістю 52000400штук, сумарною вартістю випущених акцій 2600020,00грн. (два мільйона шістсот тисяч двадцять грн. 00коп.). ПАТ «Бердянський хлібокомбінат» випущено та перебувають в обігу Акції іменні прості номінальною вартістю однієї 0,25грн., кількістю 3243440штук, сумарною вартістю випущених акцій 810860,00грн. (вісімсот десять тисяч вісімсот шістдесят грн. 00коп.):

ОСОБА_39, ІНФОРМАЦІЯ_8, належать акції випущені ВАТ «Запорізький хлібокомбінат №1», ПАТ «Запорізький хлібозавод №3», ПАТ «Запорізький хлібозавод №5», ВАТ «Бердянський хлібокомбінат», ПАТ «Оріхівський хлібокомбінат» на загальну суму 1653672,30грн. (один мільйон шістсот п'ятдесят три тисячі шістсот сімдесят дві грн. 30коп.). ТОВ «Агробізнес» належать акції випущені ВАТ «Запорізький хлібокомбінат №1», ПАТ «Запорізький хлібозавод №3», ПАТ «Запорізький хлібозавод №5» на загальну суму v 9582857,25грн. (дев'ять мільйонів п'ятсот вісімдесят дві тисячі вісімсот п'ятдесят сім грн. 25коп.).

ОСОБА_39, ІНФОРМАЦІЯ_8, ТОВ «Агробізнес», ТОВ «Колос» належать акції випущені ВАТ «Запорізький хлібокомбінат №1», ПАТ «Запорізький хлібозавод №3», ПАТ «Запорізький хлібозавод №5», ВАТ «Бердянський хлібокомбінат», ПАТ «Оріхівський хлібокомбінат» (код ЄДРПОУ 00378164) на загальну суму 21480525,05грн. (двадцять один мільйон чотириста вісімдесят тисяч п'ятсот двадцять п'ять грн. 05коп.)

Сукупна вартість 50% акцій випущених ВАТ «Запорізький хлібокомбінат № 1», ПАТ «Запорізький хлібозавод №3» ПАТ «Запорізький хлібозавод №5», ВАТ «Бердянський хлібокомбінат», ПАТ «Оріхівський хлібокомбінат» належать ОСОБА_39, ІНФОРМАЦІЯ_8, ТОВ «Агробізнес»,ТОВ «Колос» складає 10740262,53грн. (десять мільйонів сімсот сорок тисяч двісті шістдесят дві грн. 53 коп.)

ОСОБА_40, ІНФОРМАЦІЯ_9 належать акції випущені ПАТ «Запорізький хлібозавод №5» на загальну суму 230,00грн. (двісті тридцять грн. 00коп.)

ОСОБА_40, ІНФОРМАЦІЯ_9, ТОВ «ММВ Інвест» , ТОВ «ДАНМАР ІНВЕСТ» належать акції випущені ВАТ «Запорізький хлібокомбінат №1», ПАТ «Запорізький хлібозавод №3», ПАТ «Запорізький хлібозавод №5», ВАТ «Бердянський хлібокомбінат», ПАТ «Оріхівський хлібокомбінат» на загальну суму 19599946,20грн. (дев'ятнадцять мільйонів п'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот сорок шість грн. 20коп.)

Сукупна вартість 50% акцій випущених ВАТ «Запорізький хлібокомбінат №1», ПАТ «Запорізький хлібозавод №3», ПАТ «Запорізький хлібозавод №5», ВАТ «Бердянський хлібокомбінат», ПАТ «Оріхівський хлібокомбінат», які належать ОСОБА_40, ІНФОРМАЦІЯ_9, ТОВ «ММВ Інвест», ТОВ «ДАНМАР ІНВЕСТ» (35105685) складає 9 799 973,1 грн.

- статут СТОВ «Дружба» від 23.11.2011 року, згідно якого учасниками товариства є ОСОБА_39, ПрАТ «КУА Славутич-Інвест», що діє від свого імені та в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду «Інноваційні системи», Пайового венчурного інвестиційного фонду «Інноваційні технології», Пайового венчурного інвестиційного фонду «Агроперспектива» та ОСОБА_60, Статутний капітал складає 188810 грн., 49,706 % якого належить ОСОБА_39, та інша частина - іншим учасникам;

- податкове повідомлення-рішення від 05.10.2010 року про донарахування ВАТ «Оріхівський хлібокомбінат» податку на додану вартість та штрафних санкцій;

- податкове повідомлення-рішення від 05.10.2010 року про нарахування ВАТ «Оріхівський хлібокомбінат» податку на прибуток та штрафних санкцій;

- рішення Державної податкової інспекції у Оріхівському районі Запорізької області від 10.12.2010 року № 4316/10/23-012 про результати розгляду первинної скарги ВАТ «Оріхівський хлібокомбінат», яким скаргу задоволено та скасовано податкові повідомлення-рішення;

- податкове повідомлення-рішення від 30.07.2010 року про донарахування ДП «ДП Агросервіс 2000» податку на прибуток та штрафних санкцій;

- податкове повідомлення-рішення від 30.07.2010 року про донарахування ДП «ДП Агросервіс 2000» податку на додану вартість та штрафних санкцій;

- рішення від 26.11.2010 року № 5427/10/25-90 Державної податкової адміністрації в Запорізькій області про результати розгляду повторної скарги ДП «Агросервіс 2000», яким скасовано податкові повідомлення-рішення;

- позовна заява КП «Водоканал» від 18.07.2013 року № 70/12 про стягнення з ПАТ «Запорізький хлібозавод № 5» заборгованості за безоблікове водокористування;

- відзивив ПАТ «Запорізький хлібозавод № 5» від 26.07.2013 року № 01/719 на позовну заяву КП «Водоканал»;

рішення Господарського суду Київської області від 01.04.2014 року по справі №911/28/57/13 про часткове задоволення позову КП «Водоканал»;

- позовна заява КП «Водоканал» від 12.08.2013 року № 8524 про стягнення заборгованості з ПАТ «Запорізький хлібокомбінат № 1»;

- відзив ПАТ «Запорізький хлібокомбінат № 1» від 19.09.2013 року № 653 на позовну заяву КП «Водоканал»;

- довідки СТОВ «Дружба», ПАТ «Запорізький хлібокомбінат № 1», ПАТ «Запорізький хлібозавод № З», ПАТ «Запорізький хлібозавод № 5», ПАТ «Бердянський Хлібокомбінат», ПАТ «Оріхівський хлібокомбінат», ТОВ «КУ Агросервіс 2000» про те, що ОСОБА_77 ніколи не працював на зазначених підприємствах та до їх штату не зараховувався;

- інформація Державної прикордонної служби щодо одночасного перетину державного кордону ОСОБА_42, ОСОБА_9 при вильоті до м. оскви для зустрічі з ОСОБА_40;

- заява ОСОБА_41 від 29.08.2012 року про притягнення до кримінальної відповідальності осіб (ОСОБА_42 та ОСОБА_10.), які з середини 2011 року вимагають у нього кошти та майно;

- договори на виконання робіт, укладеними між ТОВ ПКФ «ГЮСС» з однієї сторони та КП «Водоканал», Концерном «Міські теплові мережі» з іншої, додатковими умовами до цих договорів, калькуляціями, платіжними відомостями, предметом яких є супровід та технічне обслуговування програмного забезпечення завдання «Розрахунок нарахувань, облік, оплата сальдо населення за холодну воду та водовідведення та за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, які підтверджують факт наявності взаємовідносин між вказаними підприємствами щодо прийняття оплати від населення за комунальні послуги ТОВ ПКФ «ГЮСС» за 2008-2011 роки;

- висновок експерта №75 від 20.11.2013 року, відповідно до якого статутний капітал ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» становить 7 001 000 грн., статутний фонд розподілений на 700 100 простих іменних акцій номінальною вартістю 10 грн. кожна, власниками іменних акцій є дві фізичні особи та ТОВ ВКФ «ГЮСС», частка 75% у статутному капіталі ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» станом на 2010 рік складає 525 075 акцій на сумарну вартість 5 250 750 грн.;

- протокол огляду предмета - ноутбуку HP Pavilion DV3, який знаходився у користуванні свідка ОСОБА_56, у якому після запуску та приєднання до мережі Інтернет в додатку електронна пошта у папці «Відправлені» виявлено електронний лист з назвою «Для ОСОБА_78», датований 07.09.2011 року о 14 год. 21. хв та відправлений на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_12 та відкритий адресатом. У змістовній частині листа виявлено таблицю із даними (сума, відсоток, дата оплати);

- відомості Головного Управління Міндоходів у Запорізькій області про те, що TOB «ТК «Адженікс» визнано банкрутом 05.07.2012 року, ТОВ «Компанія ІС-2007» визнано банкрутом 18.06.2012 року, по ТОВ «ТД «Екотоп» внесено запис про припинення реєстрації підприємства 27.12.2012 року, по ТОВ «Старт Альянс» внесено відомості про припинення діяльності підприємства;

- акт від 21.01.2014 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ВКФ «ГЮСС» з питань своєчасності та повноти сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств при здійснення господарських операцій з TOB «ТК «Адженікс», ТОВ «Компанія ІС-2007», ТОВ «ТД «Екотоп», ТОВ «Старт Альянс», згідно якого виявлені порушення вимог діючого податкового законодавства;

- заперечення на акт перевірки від ТОВ ВКФ «ГЮСС» та іншими документами, які свідчать про незгоду підприємства із висновками перевірки та їх оскарження до суду у порядку адміністративного судочинства;

- договір оренди обладнання № 55 від 02.04.2012 року, укладеним між ТОВ «Старт Альянс» та ТОВ ВКФ «ГЮСС» про оренду телекомунікаційного обладнання з метою забезпечення організації доступу до мережі Інтернет на загальну вартість 9600 грн. на місяць із додатками, податковими накладними та платіжними дорученнями про оплату послуг та актом здачі-прийняття робіт за договором;

- договір № 62 від 01.04.2011 року, укладеним між ТОВ «Адженікс» та ТОВ ВКФ «ГЮСС» про надання комплексу робіт щодо розміщення територіально-рознесеного резервного серверу обробки даних та зберігання програмного забезпечення на загальну вартість 7165 грн. на місяць із додатками, податковими накладними та платіжними дорученнями про оплату послуг та актами здачі-прийняття робіт за договором;

- договір № 0107 від 01.07.2011 року, укладеним між ТОВ «Адженікс» та ТОВ ВКФ «ГЮСС» про надання юридичних послуг на загальну вартість 15000 грн. на місяць із додатками та податковими накладними та платіжними дорученнями про оплату послуг та актами здачі-прийняття робіт за договором;

- договір оренди обладнання № 133 від 01.09.2011 року, укладеним між ТОВ «ТД Екотоп» та ТОВ ВКФ «ГЮСС» про оренду телекомунікаційного обладнання з метою забезпечення організації доступу до мережі Інтернет на загальну вартість 9600 грн. на місяць із додатками, податковими накладними та платіжними дорученнями про оплату послуг та актом здачі-прийняття робіт за договором;

- договір № 134 від 01.09.2011 року, укладеним між ТОВ «ТД Екотоп» та ТОВ ВКФ «ГЮСС» про надання комплексу робіт щодо розміщення територіально-рознесеного резервного серверу обробки даних та зберігання програмного забезпечення на загальну вартість 13500 грн. на місяць із додатками, податковими накладними та платіжними дорученнями про оплату послуг та актами здачі-прийняття робіт за договором;

- договір № 135 від 01.09.2011 року, укладеним між ТОВ «ТД Екотоп» та ТОВ ВКФ «ГЮСС» про надання юридичних послуг на загальну вартість 18000 грн. на місяць із додатками та податковими накладними та платіжними дорученнями про оплату послуг та актами здачі-прийняття робіт за договором;

- договір від 30.09.2011 року, укладеному між ТОВ «ТД Екотоп» та ТОВ ВКФ «ГЮСС» про відступлення права вимоги на загальну суму 41100 грн. із додатками та податковими накладними та платіжними дорученнями про оплату послуг;

- копії документів, що містяться у реєстраційній справі ТОВ «Компанія ІС-2007»;

- копії документів, що містяться у реєстраційній справі ТОВ «ТД «Екотоп»;

- копії документів, що містяться у реєстраційній справі TOB «ТК Адженікс»;

- копії документів, що містяться у реєстраційній справі ТОВ «Старт Альянс»;

- податкові декларації ТОВ «Старт Альянс»;

- податкові декларації ТОВ «Екотоп»;

- податкові декларації ТОВ «Адженікс»;

- податкові декларації ТОВ «Компанія ІС-2007»;

- копії нормативної справи ТОВ «Старт Альянс»;

- копії нормативної справи ТОВ «Екотоп»

- копії нормативної справи ТОВ «Адженікс»;

- копії нормативної справи ТОВ «Компанія ІС-2007»;

- виписки про рух грошових коштів по рахунку № НОМЕР_15 ТОВ «Старт Альянс» в АТ «Банк Фінанси та Кредит»;

- виписки про рух грошових коштів по рахунку № НОМЕР_16 ТОВ «Старт Альянс» в АТ «ОТП Банк»;

- виписки про рух грошових коштів по рахунку № НОМЕР_17 ТОВ «Екотоп» в АТ «ОТП Банк»;

- виписки про рух грошових коштів по рахунку № НОМЕР_18 TOB «ТК Адженікс» в АТ «Мета банк»;

- виписки про рух грошових коштів по рахунку № НОМЕР_19 ТОВ «Компанія ІС-2007» в АТ «Мета банк»;

- висновок експерта № 82 від 30.12.2013 року щодо загального розміру грошових коштів, які надходили на розрахункові рахунки ТОВ «Старт Альянс», ТОВ «Екотоп», ТОВ «Адженікс», ТОВ «Компанія ІС-2007»;

- оригінали документів, які стосуються відкриття рахунків ТОВ «Старт Альянс» у банківській установі АТ «ОТП Банк»;

- оригінали документів, які стосуються відкриття рахунків ТОВ «Старт Альянс» у банківській установі АТ «Банк Фінанси та Кредит»;

- оригінали документів, які стосуються відкриття рахунків ТОВ «Старт Альянс» у банківській установі АТ «УкрСиббанк»;

- оригінали документів, які стосуються відкриття рахунків ТОВ «ТК Адженікс» у банківській установі АТ «Мета банк»;

- оригінали документів, які стосуються відкриття рахунків ТОВ «Компанія ІС- 2007» у банківській установі АТ «ОТП Банк»;

- оригінали документів, які стосуються відкриття рахунків ТОВ «Компанія ІС- 2007» у банківській установі АТ «Метабанк»;

- оригінали документів, які стосуються відкриття рахунків ТОВ «Компанія ІС- 2007» у банківській установі АТ «УкрСиббанк»;

- оригінали документів, які стосуються відкриття рахунків ТОВ «Компанія ІС- 2007» у банківській установі АТ «Райффайзенбанк Аваль»;

- оригінали документів, які стосуються відкриття рахунків ТОВ «ТД Екотоп» у банківській установі АТ «ОТП Банк»;

- копія акту про результати позапланової виїзної перевірки діяльності ТОВ «Старт Альянс» з питань дотримання податкового законодавства від 04.10.2013 року;

- копія акту про неможливість проведення перевірки ТОВ «Старт Альянс» від 20.10.2013 року;

- копія акту про результати позапланової виїзної перевірки діяльності ТОВ «ТД Екотоп» з питань дотримання податкового законодавства від 12.12.2012 року;

- відомості ТОВ «Медіакомпанія Слово» про розміщення ПрАТ «Запоріжзв»язок сервіс» інформації та статей на шпальтах газети за період з квітня до вересня 2013 року;

- протокол огляду від 25.07.2014 року оптичного диску, на якому міститься інформація щодо вхідних та вихідних дзвінків, зроблених з номеру телефону НОМЕР_1, яким користувався ОСОБА_42, на номер телефону НОМЕР_2, яким користувався ОСОБА_9, та на номер телефону НОМЕР_3, яким користувалась ОСОБА_10, що свідчить про часте телефонне спілкування між вказаними абонентами протягом 2012-2013 років;

- протокол обшуку від 22.10.2013 року, проведеного за місцем проживання ОСОБА_10 за адресою АДРЕСА_6, у ході якого вилучено комп'ютерну техніку (в тому числі два ноутбуки "Apple" та "Samsung", планшет, телефон), на якій знайдено документи щодо блокування діяльності ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс», а також інше майно обвинуваченої;

- висновок експерта №18-489 від 06.12.2013 року, відповідно до якого на носії даних ноутбуці «Apple», вилученого під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_10, в конфігураційних файлах програми «Skype» виявлено інформацію про логін електронної скриньки ІНФОРМАЦІЯ_13 інші сліди електронного листування;

- протокол огляду від 17.07.2014 року оптичного диску, наданого до висновку експерта, з інформацією, вилученою з ноутбуку "Samsung", що належав ОСОБА_10, де було виявлено текстовий файл із назвою «план дій», який стосується ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» та роздруківкою вказаного документа;

- протокол огляду від 01.09.2014 року, у ході якого проведено огляд накопичувача інформації з додатками;

- копія протоколу обшуку від 21.10.2013 року робочого кабінету ОСОБА_10, розташованого за адресою: АДРЕСА_8, під час якого вилучено комп'ютер "Apple", диск, телефон, щоденник, аркуші паперу;

- копія договору оренди нежитлового приміщення від 01.09.2012 року, який підтверджує те, що ОСОБА_10 орендувала кімнату АДРЕСА_8;

Вирішуючи питання про винуватість ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні вказаних злочинів, колегія суддів виходить з того, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому кримінальним процесуальним законодавством порядку, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Сторона обвинувачення надає кримінально-правову оцінку діям ОСОБА_9 та ОСОБА_10, як таким, що вчинені в складі організованої групи.

У кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених організованими групами, предмет доказування є ширшим у порівнянні з тим, який визначений у ст.91 КПК України, позаяк крім обставин, зазначених у вказаній статті, доказуванню підлягають ознаки організованості групи (ч. 3 ст. 28 КК України), що накладає суттєвий відбиток на весь хід досудового розслідування і визначає його особливості. Ці особливості розслідування злочинів, вчинених організованими групами, полягають, перш за все, у вирішенні специфічних завдань, пов'язаних з встановленням і доказуванням саме ознак організованості злочинної групи.

Важливим засобом встановлення цих обставин та отримання доказів є проведення допитів потерпілих і свідків-очевидців, а також підозрюваних, яких вдалося схилити до співробітництва зі слідством під час яких має бути встановлено зокрема: кількісно-якісний склад такої групи; не тільки злочинні зв'язки (регулярне залучення особи до вчинення злочинів, про що заздалегідь була домовленість), але й стабільних соціальних зв'язків між членами групи; наявність єдиного і відомого всім учасникам групи плану злочинної діяльності; розподіл функцій учасників групи, спрямованих на реалізацію плану злочинної діяльності тощо.

В обвинувальному акті зазначається, що «будучи проінформованим із засобів масової інформації про те, що ОСОБА_42 є лідером «кримінального угруповання», яке діє на території Запорізького регіону та у своїй злочинній діяльності використовує «корупційні зв'язки» в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також присутність під час висунення незаконної вимоги ОСОБА_9, який будучи членом організованої групи виказував погрози на адресу ОСОБА_39 та причетний до вчинення злочинів щодо нанесення тілесних ушкоджень підприємцям, а також до вбивства у нічному клубі «КроуБар», який розташований у готелі «Інтурист» м. Запоріжжя» ОСОБА_39 погодився передавати частину прибутку (т.8 а.с. 205).

Разом з тим з допиту потерпілого ОСОБА_39 в судовому засіданні вбачається, що він особисто не обізнаний про будь-які факти, які б свідчили про вимагання з боку ОСОБА_9 або про його участь у цьому в складі організованої групи, не обізнаний він про це і зі слів інших осіб. При цьому суд зазначає, що сам факт присутності ОСОБА_9 під час бесід з ОСОБА_42, який, з його слів, висував потерпілому незаконні вимоги щодо передачі майна або вчинення дій майнового характеру, не утворює об'єктивної сторони вимагання, яка полягає тільки в активних діях. З показів ОСОБА_39 слідує, що саме ОСОБА_42, а не ОСОБА_9 погрожував у разі відмови від виконання його вимог довести підприємство до банкрутства та скупити його за безцінь, або ж проблемами у виді кримінальних справ, погроз фізичним насильством над потерпілим та його родичами тощо. Припущення ОСОБА_39 про те, що в певний момент по команді ОСОБА_42 чи за характером своїх обов'язків ОСОБА_9 застосує до потерпілого якісь дії суд не розцінює як психологічний тиск на потерпілого, оскільки це не слідує з опису поведінки ОСОБА_9 під час розмов ОСОБА_42 з ОСОБА_39

Також з допиту потерпілого ОСОБА_39 вбачається, що він особисто не обізнаний про будь-які факти, які б свідчили про вимагання з боку ОСОБА_10 особисто, або про її участь у цьому в складі організованої групи, не обізнаний він про це і зі слів інших осіб, тому, оцінюючи даний доказ сторони обвинувачення, а саме показання потерпілого ОСОБА_39, суд приходить до висновку, що вони а ні сам по собі, а ні в сукупності з іншими дослідженими судом доказами та обставинами, не містять будь-яких відомостей про вчинення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вимагання в складі організованої групи.

За свідченнями ОСОБА_40 пропозицію переписати половину активів, а саме частину корпоративних прав на хлібзаводи №1, 3, 5, Оріхівський, Бердянський хлібзаводи висловив безпосередньо ОСОБА_42, погрожуючи в противному випадку впливом з боку керівників силових органів, зокрема податкової служби, фізичною розправою та підкиданням заборонених речовин. В усіх інших епізодах вимагання вимоги висловлювалися не ОСОБА_9, а ОСОБА_42 та ОСОБА_43 Особисто ОСОБА_9 у ОСОБА_40 нічого не вимагав.

З показань потерпілого ОСОБА_41 вбачається, що він особисто не обізнаний про будь-які факти, які б свідчили про вимагання з боку ОСОБА_9 особисто, або про його участь у цьому складі організованої групи. При цьому суд вважає, що сам факт мовчазного знаходження ОСОБА_9 біля ОСОБА_42 під час спілкування останнього з потерпілим, та без визначення, виходячи з об'єктивних даних, функцій ОСОБА_9 при цьому, не свідчить про участь ОСОБА_9 у вимаганні. Також суд зазначає, що не свідчать про участь у вимаганні і слова потерпілого про те, що він сприймав присутність ОСОБА_9, як спробу залякати його. Такий висновок ґрунтується на тому, що потерпілий не визначив об'єктивних критеріїв, через які він так сприймав присутність ОСОБА_9, обвинувачений не може відповідати за таке сприйняття його іншими особами без очевидних для цього підстав, стороною обвинувачення не надано доказів того, що ОСОБА_9 виконував би вказівки ОСОБА_42 в межах протиправної діяльності з вимагання, або вчинив би їх самостійно. Щодо можливого блокування правої руки потерпілого суд зазначає, що ОСОБА_41, за його особистими та вільними свідченнями, висловив своє суб'єктивне сприйняття цього, без посилання на об'єктивні обставини, які б дозволили зробити такий висновок. Сам факт знаходження ОСОБА_9 праворуч ОСОБА_41 об'єктивно не свідчить про якісь можливі протиправні дії з боку обвинуваченого. При цьому, суд приймає до уваги, що потерпілий, згідно його особистих та вільних показань, давно товаришував з ОСОБА_9 і з його боку ніякого залякування або тиску на потерпілого не було. Тому, оцінюючи даний доказ сторони обвинувачення, а саме показання потерпілого ОСОБА_41, суд приходить до висновку, що він а ні сам по собі, а ні в сукупності з іншими дослідженими судом доказами та обставинами, не містить будь-яких відомостей про вчинення ОСОБА_9 діянь, у вчиненні яких він обвинувачується згідно обвинувального акту.

Оцінюючи доказ сторони обвинувачення у вигляді показань свідка ОСОБА_81 суд зазначає, що свідок зі слів потерпілого ОСОБА_39 та інших невизначених осіб розповідає про певні взаємовідносини між потерпілим ОСОБА_39 і особами на прізвище ОСОБА_42 та ОСОБА_43. Проте, дані особи не є обвинуваченими в цьому кримінальному провадженні.Тому, оцінюючи даний доказ сторони обвинувачення, а саме показання свідка ОСОБА_81, суд приходить до висновку, що він ані сам по собі, ані в сукупності з іншими дослідженими судом доказами та обставинами, не містить будь-яких відомостей про вчинення ОСОБА_10 та ОСОБА_9 діянь, у вчиненні яких вони обвинувачуються згідно обвинувального акту (за ч. 4 ст. 189 КК України).

Суд зазначає, що показання свідків ОСОБА_63, ОСОБА_82, ОСОБА_50, ОСОБА_54, ОСОБА_83, ОСОБА_56, ОСОБА_64, ОСОБА_68 є показаннями з чужих слів. Сторона захисту ОСОБА_10 в судових дебатах зазначила, що відповідно до ст.ст.86, 89, ч. 4 ст. 97 КПК України не погоджується на використання показань потерпілих та свідків, даних з чужих слів, в якості доказу та просила визнати їх недопустимими доказами. Додатково до цього відсутні інші підстави визнання такого доказу допустимим. Тому, на підставі ст.ст.86,89 і 97 КПК України, суд визнає у вказаній частині показання вказаних свідків з чужих слів недопустимим доказом.

Свідок ОСОБА_15 в показаннях про активну роль ОСОБА_9 у вимаганні (відомості, що через ОСОБА_9 частина дивідендів ОСОБА_40 передавалась в «золотий» офіс ОСОБА_42 ) оперує даними, які начебто стали відомі йому від ОСОБА_40 та ОСОБА_39, хоча в своїх показах останні не вказують на цей факт.

Окрім пояснень самого потерпілого та свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_84, які суд розцінює як отримані з чужих слів, а не безпосередньо сприйняті, стороною обвинувачення не надано суду будь-яких інших доказів винуватості ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в інкримінованих їм злочинах.

Стороною обвинувачення зазначено, що ОСОБА_9, будучи активним учасником організованої групи, згідно розробленого ОСОБА_42 плану повинен був безпосередньо супроводжувати останнього під час висловлення ним незаконних вимог, організовувати його охорону та забезпечити безпеку життєдіяльності організованої групи та її членів; при необхідності виконував доручення ОСОБА_42 щодо завдання фізичного насилля стосовно потерпілих від злочинних дій організованої групи; бути присутнім при зустрічах ОСОБА_42 з підприємцями та власниками господарських товариств під час висунення незаконних вимог останнього щодо передачі йому або членам організованої ним групи майна, грошових коштів від доходів та прав на майно у вигляді часток у статутному капіталі прибуткових підприємств Запорізької області, з метою реального сприйняття останніми схиляння до виконання незаконних майнових вимог, а у разі протидії з їх боку, висловлювати погрози застосування насильства. (т.8 а.с.203).

В п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №13 зазначено, що вступ особи до організованої групи чи злочинної організації (участь у ній) означає надання цією особою згоди на участь у такому об'єднанні за умови, що вона усвідомлювала факт його існування і підтвердила певними діями реальність своїх намірів. В ході досудового слідства та в суді не встановлений мотив, яким обвинувачений керувався вчиняючи інкриміновані йому злочини.

Також органами досудового розслідування не здобуто доказів попереднього об'єднання ОСОБА_9 з іншими обвинуваченими особами з конкретною метою, існування тісних зв'язків між ними, єдиного відомого їм усім плану, спрямованого на досягнення певного злочинного результату, з розподілом функцій та чітким визначенням ролі кожного, а отже і вчинення інкримінованих злочинів у складі організованої групи. Визначена обвинуваченим роль ОСОБА_9 в діяльності організованої групи не підтверджується наданими суду доказами. Стороною обвинувачення не надано переконливих доказів того, що ОСОБА_9 заздалегідь погодився виступати пособником вимагання, яке вчинювалося ОСОБА_42, і заздалегідь чи в процесі спілкування останнього з потерпілими особисто висловлював реальні погрози насильства над ними, їх близькими родичами, безпосередньо погрожував обмеженням прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження їхнього майна або майна, що перебувало у їх віданні чи під охороною.

Згідно з ч.3 ст. 28 КК України злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи. Між тим, як слідує з наданих суду доказів жоден з них не підтверджує, що ОСОБА_9 брав участь у готуванні або вчинені інкримінованих йому вимагань.

Зі змісту обвинувального акту вбачається, що обвинувачення викладене таким чином, що грошові кошти від потерпілого ОСОБА_39, ОСОБА_40 та ОСОБА_41 фактично вимагала інша особа, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, за присутності ОСОБА_9 При цьому не доведено, що останній мав умисел на вимагання майна у вказаних потерпілих, не встановлено корисливий мотив та мету цих злочинів, що є обов'язковими елементами складу вимагання.

Окрім показань обвинуваченого ОСОБА_9, що йому взагалі нічого не відомо про ці події, та показань потерпілого ОСОБА_39, ОСОБА_40 та ОСОБА_41, що грошові кошти від нього вимагала інша особа, стороною обвинувачення не надано інших, будь-яких доказів, що ОСОБА_9 та інша особа заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення, щодо мотиву та мети ОСОБА_9 та його участі у вчиненні цього злочину. Оцінивши надані на підтвердження винуватості ОСОБА_9 у вчиненні вимагання щодо потерпілих ОСОБА_85 та ОСОБА_40 письмові докази, суд прийшов до висновку, що вони не містять інформації про фактичні данні, які би свідчили про винуватість ОСОБА_9 в інкримінованих йому злочинах.

З допиту свідка ОСОБА_69 вбачається, що вона особисто не сприймала будь-які факти, які б свідчили про вимагання з боку обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_9 особисто або про їх участь у цьому в складі організованої групи. Не обізнана вона про це і зі слів інших осіб або джерел. Тому, оцінюючи даний доказ сторони обвинувачення, а саме показання свідка ОСОБА_69, суд приходить до висновку, що вони ані самі по собі, ані в сукупності з іншими дослідженими судом доказами та обставинами, не містять будь-яких відомостей про вчинення обвинуваченими ОСОБА_10 та ОСОБА_9 вимагання, передбаченого за ч. 4 ст. 189 КК України.

У даному випадку суд також зазначає, що оцінює показання свідка ОСОБА_69 на користь обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_9 Це пов'язано з тим, що даний свідок не підтверджує зв'язок одного з підприємств, на адресу якого ТОВ ВКФ «ГЮСС» перераховувалися грошові кошти, які начебто вимагалися, з обвинуваченими ОСОБА_10 та ОСОБА_9 При цьому така можлива фіктивна діяльність ТОВ «Екотоп», яка слідує з показань свідка ОСОБА_69, узгоджується з можливою конвертацією грошових коштів з безготівкових у готівкові ТОВ ВКФ «ГЮСС», про що більш детально зазначено під час аналізу показань потерпілого ОСОБА_41

Оцінюючи дані докази сторони обвинувачення, а саме показання потерпілих та свідків, суд приходить до висновку, що вони ані сам по собі, а ні в сукупності з іншими дослідженими судом доказами та обставинами, не містять будь-яких відомостей про вчинення ОСОБА_9 діянь, у вчиненні яких він обвинувачується згідно обвинувального акту за ч.4 ст.189 КК України та його участі в організованій групі.

Оцінюючи доказ сторони обвинувачення у вигляді показань потерпілого ОСОБА_86 суд зазначає, що потерпілий прямо вказує на особу, яка безпосередньо в нього вимагала грошові кошти - це особа на прізвище ОСОБА_42. Про це зазначено і в обвинувальному акті. Проте, дана особа не є обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні. В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення. У зв'язку з цим, у межах даного кримінального провадження суд не має підстав давати оцінку діям вказаної особи і робити щодо нього будь-які висновки. Суд оцінює показання потерпілого ОСОБА_41 відносно обвинуваченої ОСОБА_10 в межах висунутого їй обвинувачення і зазначає наступне.

З допитів свідків в ході судового розгляду, саме потерпілий ОСОБА_41 єдиний, хто сприймав факти безпосередньої участі ОСОБА_10 у вимаганні, і саме його показання фактично є єдиним доказом винуватості обвинуваченої ОСОБА_10 в інкримінованому їй злочині. Однак суд такі показання потерпілого ОСОБА_41 оцінює критично та не визнає в якості доказу винуватості ОСОБА_10 в інкримінованому їй злочині з огляду на наступне.

Так, потерпілий ОСОБА_41 стверджує, і це відображено в обвинувальному акті, що сплачені вимагачам ТОВ ВКФ «ГЮСС» 12 % надходжень комунальних підприємств складають 369 812 грн. При цьому такі кошти були перераховані на підконтрольні вимагачам ТОВ «Компанія ІС-2007», ТОВ «ТК Адженікс», ТОВ «ТД «Екотоп», ТОВ «Старт Альянс».

Перерахування грошової суми у вказаному розмірі є кваліфікуючою ознакою (за розміром завданої шкоди) злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, інкримінованого обвинуваченій ОСОБА_10 і складає суттєву частину обвинувачення. При цьому така кваліфікуюча обставина за позицією сторони обвинувачення підтверджується, окрім показань потерпілого ОСОБА_41, ще і документами та висновками експертів, тобто об'єктивними даними.

Проте наявні в матеріалах справи документи та висновки експертів, складені на підставі документів, свідчать про те, що відповідні грошові перерахування відбувалися в процесі господарської діяльності ТОВ ВКФ «ГЮСС» на чолі з потерпілим ОСОБА_41, до якої обвинувачена ОСОБА_10 не мала відношення.

Так, згідно показань потерпілого ОСОБА_41, відповідні грошові кошти навмисно перераховувалися безготівковим способом. При цьому в договорах, на підставі яких перераховували 12 % з ТОВ ВКФ «ГЮСС» на адресу ТОВ «Компанія ІС-2007», ТОВ «ТК Адженікс», ТОВ «ТД «Екотоп», ТОВ «Старт Альянс», спеціально вказували неіснуючу техніку, щоби згодом довести фіктивність правочинів і факт вимагання.

Але згідно листа Головного управління міндоходів у Запорізькій області від 19.06.2014 року № 2197/10/08-01-22-12-07 (т.30, а.с. 43, 44), від 27.06.2014 року №2325/10/08-01-22-12-07 (том 14, а.с. 56, 57) та акту перевірки Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя від 21.01.2014 № 9/22-01/13626089 (т.14, а.с. 60-81; т.30, а.с. 45-87), зазначені перераховані грошові кошти ТОВ ВКФ «ГЮСС» відобразило у складі свого податкового кредиту та своїх валових витратах, занизивши тим самим розмір податку на додану вартість та податку на прибуток цього підприємства, які належать до сплати в бюджет. Після відповідного нарахування податковою службою податку на додану вартість та податку на прибуток за такими правочинами, ТОВ ВКФ «ГЮСС» акт перевірки підписало із запереченнями і згодом оскаржило нарахування до податкової служби та в суд. Під час таких оскаржень ТОВ ВКФ «ГЮСС» посилалося на дійсність правочинів і, відповідно, правомірність відображення сум у складі податкового кредиту та валових витратах і незаконність нарахування податковою службою податку на додану вартість та податку на прибуток. При цьому позовну заяву до суду підписав особисто потерпілий ОСОБА_41 Дану обставину, а саме факт зазначених податкових донарахувань та їх оскарження, підтверджують матеріали, надіслані суду на відповідний запит Державною податковою інспекцією в Шевченківському районі м. Запоріжжя разом із супровідним листом від 28.04.2015 № 7674/10/08-30-22-01 «Про надання копій документів» (т.14, а.с.59), а саме: акт від 21.01.2014 № 9/22-01/13626089 Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ВКФ «ГЮСС» з питань своєчасності та повноти сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Компанія ІС-2007», ТОВ «ТД Екотоп», ТОВ «ТК Адженікс», ТОВ «Старт Альянс» за період з 01.03.2011 по 30.06.2012», яким визначено виключити з податкового кредиту та валових витрат кошти по взаємовідносинам з названими підприємствами та донараховано відповідні податки (т.14, а.с. 60-81); заперечення ТОВ ВКФ «ГЮСС» від 24.01.2014 № 011 на акт перевірки № 9/22-01/13626089 від 21.01.2014 (т.14, а.с.82, 83); податкове повідомлення-рішення про донарахування ТОВ ВКФ «ГЮСС» податку на додану вартість від 05.02.2014 (т.14, а.с. 84); податкове повідомлення-рішення про донарахування ТОВ ВКФ «ГЮСС» податку на прибуток підприємств від 05.02.2014 (т.14, а.с. 85); рішення від 16.04.2014 №1338/10/08-01-10-04-13 Головного управління міндоходів у Запорізькій області «Про результати розгляду первинної скарги ТОВ ВКФ «ГЮСС», яким частково скасоване податкове повідомлення-рішення з донарахування податку на прибуток підприємств (т.14, а.с. 87-90); податкове повідомлення-рішення про донарахування ТОВ ВКФ «ГЮСС» податку на прибуток приватних підприємств від 23.04.2014 (т.14, а.с. 91); рішення від 06.05.2014 № 8052/6/99-99-10-01-15 Міністерства доходів і зборів України «Про результати розгляду скарги ТОВ ВКФ «ГЮСС», яким податкові нарахування залишені в силі (т.14, а.с. 93, 94); позовна заява від 26.05.2014 № 095 ТОВ ВКФ «ГЮСС» (підписана безпосередньо потерпілим ОСОБА_44.) «Про визнання протиправними та скасування наказу про проведення документальної позапланової перевірки та податкових повідомлень-рішень» (т.14, а.с. 95-98); постанова від 18.11.2014 по справі № 808/3463/14 Запорізького окружного адміністративного суду за позовом ТОВ ВКФ «ГЮСС» до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено (т.14, а.с. 99-107); ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2015 року по справі № 808/3463/14 про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.14, а.с.108).

Таким чином, особисто потерпілий ОСОБА_41 у вказаній податковій справі, на відміну від даної кримінальної справи, наполягає на реальності зазначених правочинів та господарських операцій.

При цьому, згідно висновку експерта № 82 від 30.12.2012 року та додатків до нього щодо обороту коштів на банківських рахунках ТОВ «Компанія ІС-2007», ТОВ «ТК Адженікс», ТОВ «ТД «Екотоп», ТОВ «Старт Альянс» (т.24, а.с. 118-240), грошові кошти на адресу цих чотирьох суб'єктів господарювання перераховувало і ПрАТ Запоріжзв'язоксервіс». З зазначеного вище листа Головного управління міндоходів у Запорізькій області від 27.06.2014 року № 2325/10/08-01-22-12-07 (т.14, а.с. 56, 57), ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс», так само як і ТОВ ВКФ «ГЮСС», відобразило операції по взаємовідносинам із вказаними підприємствами у складі податкового кредиту. При цьому ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» тільки до складу податкового кредиту по взаємовідносинам з ними віднесло суму коштів у розмірі 555,8 тис. грн. У свою чергу, згідно ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», а також ст. 193 Податкового кодексу України, податок на додану вартість, а відтак і податковий кредит, складають 20 відсотків від перерахованих контрагенту коштів. Тобто перерахована ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» вказаним чотирьом суб'єктам господарювання сума є значно більшою за суму, сплачену цим підприємствам ТОВ ВКФ «ГЮСС». Виходячи з розміру названого податкового кредиту в сумі 555,8 тис. грн., розмір перерахованої ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» суми має складати 3 334,8 тис. грн.

Далі, в квітні 2011 року, згідно названого висновку експерта № 82 від 30.12.2012 року та додатків до нього щодо обороту коштів на банківських рахунках ТОВ «Компанія ІС-2007», ТОВ «ТК Адженікс», ТОВ «ТД «Екотоп», ТОВ «Старт Альянс» (т. 24, а.с. 118-240), з рахунку ТОВ «ТК Адженікс» на рахунок ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» надійшли грошові кошти у сумі 49 692 грн. за товарно-матеріальні цінності. Тобто, грошові кошти перераховувалися у зворотному напрямку: від ТОВ «ТК Адженікс» на адресу ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс», що прямо суперечить позиції потерпілого ОСОБА_41 про те, що саме з боку його підприємства грошові кошти під примусом перераховувалися на адресу названих чотирьох суб'єктів господарювання.

Окрім того, прокурор надав суду акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.09.2011 року між ТОВ ВКФ «ГЮСС» і ТОВ «ТД Екотоп» (т.14, а.с. 218). Даний документ також спростовує позицію потерпілого ОСОБА_41 про те, що грошові кошти від ТОВ ВКФ «ГЮСС» перераховувалися вказаним суб'єктам господарювання під примусом, оскільки такий акт взагалі не передбачає передачу грошових коштів. Більше того, зазначений акт свідчить про те, що ТОВ «ТД Екотоп» мало грошове зобов'язання перед ТОВ ВКФ «ГЮСС», що також прямо суперечить словам потерпілого ОСОБА_41

Враховуючи усі зазначені обставини в своїй сукупності, суд приходить до висновку про те, що підприємства потерпілого ОСОБА_41, а саме ТОВ ВКФ «ГЮСС» та ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс», без примусу, за власною волею та для власної вигоди співпрацювали з ТОВ «Компанія ІС-2007», ТОВ «ТК Адженікс», ТОВ «ТД «Екотоп», ТОВ «Старт Альянс».

Суд також враховує, що стороною обвинувачення не було надано жодного доказу зв'язку названих вище чотирьох суб'єктів господарювання, куди підприємства потерпілого ОСОБА_41 перераховували свої грошові кошти, з обвинуваченими ОСОБА_10 та ОСОБА_9 При цьому окремих власників та посадових осіб цих підприємств судом було допитано і вони повідомили, що обвинувачених не знають. Також судом було досліджено установчі та реєстраційні документи даних підприємств, в яких дані особи не зазначені.

Тому наведені факти самі по собі свідчать про взаємовідносини між ТОВ ВКФ «ГЮСС» та ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» з вказаними господарюючими суб'єктами, які ґрунтуються на добровільності та взаємному волевиявленні сторін. При цьому дана обставина є очевидною, об'єктивною, підтвердженою документами (і висновками експертів на їх підставі) та поза всяким сумнівом. Таким чином, та обставина, що грошові кошти в розмірі 369 812 грн. перераховувалися під примусом, що є суттєвою складовою обвинувачення і кваліфікуючою ознакою, інкримінованого ОСОБА_10 та ОСОБА_9 вимагання за ч. 4 ст.189 КК України не знайшла належного підтвердження.

Щодо прямої вказівки потерпілого ОСОБА_41 на дії обвинуваченої ОСОБА_10 з вимагання, які він сприймав особисто, суд зазначає, що такі показання особи, є свідченням суб'єктивного сприйняття потерпілим особи ОСОБА_10 Інформація, що міститься в його показаннях не підтверджена іншими доказами (звуко-, відеозаписи, документи тощо). Отже суд приходить до висновку, що показання ОСОБА_41 проти обвинуваченої ОСОБА_10 є фактично єдиним доказом її винуватості в інкримінованому їй злочині, передбаченому ч. 4 ст. 189 КК. Між тим, обвинувачена ОСОБА_10, будучі допитаною в суді, заперечила факт своєї участі у вимаганні. З процесуальної точки зору показання як потерпілого, так і обвинуваченого по своїй силі є рівнозначними і не мають переваги один над іншим. Так, відповідно до ч. 1 ст. 95 глави 4 «Докази і доказування» КПК України, показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту, зокрема, обвинуваченим та потерпілим. У КПК відсутні норми, які б надавали перевагу показанням потерпілого над показаннями обвинуваченого. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України жоден доказ не має наперед встановленої сили. Тому відсутність інших доказів винуватості ОСОБА_10 у вчиненні злочину не дозволяє надати суду перевагу показанням потерпілого по відношенню до показань ОСОБА_10

У зв'язку із наведеними вище обставинами, виходячи з ч. 3 ст. 62 Конституції України, ч. 4 ст. 17 КПК України, суд усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачить на користь обвинуваченої ОСОБА_10 На це звертається увага і в абз.2 п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.1996 року № 9.

Суд критично сприймає показання потерпілого ОСОБА_41 в частині винуватості ОСОБА_10 у вимаганні також і через те, що, згідно його показань, він звернувся до правоохоронних органів з відповідною заявою через тривалий час після початку вимагання і навмисно сплачував грошові кошти ТОВ «Компанія ІС-2007», ТОВ «ТК Адженікс», ТОВ «ТД «Екотоп», ТОВ «Старт Альянс» до того моменту, щоби розміру сплачених коштів було достатньо для кваліфікації дій як вимагання в особливо великих розмірах. Після чого вони самостійно припинили сплачувати відповідні кошти. При цьому із самого початку кошти переводились безготівковим способом, а в зазначені вище договори свідомо було внесено неіснуюче в Україні обладнання. Зважаючи на зазначені вище обставини, суд вважає доведеним, що відповідні перерахування грошових коштів відбувалися без примусу за волевиявленням потерпілого ОСОБА_41 і в інтересах здійснюваної ним господарської діяльності, про що свідчить подання до податкової звітності.

Отже інформація щодо події кримінального правопорушення, що кваліфікується за ч.4 ст. 189 КК, яка міститься в показаннях потерпілого ОСОБА_41 не є достатньою й такою, що свідчить про не причетність обвинуваченої ОСОБА_10 до вимагання грошових коштів у ОСОБА_41

Суд критично оцінює показання ОСОБА_41 висунення вимоги ОСОБА_42 про сплату 12 % у лютому 2011 року. Для того, щоб зафіксувати факт перерахування грошових коштів вимагачам і довести в майбутньому фіктивність правочинів, на підставі яких було здійснено таке перерахування, згідно показань потерпілого ОСОБА_41, останній запропонував вимагачам здійснювати безготівкові розрахунки і надав доручення своєму підлеглому скласти список завідомо неіснуючого в Україні обладнання. Це було зроблено для того, щоб у майбутньому довести фіктивність відповідних правочинів, на підставі яких відбувалося таке перерахування грошових коштів. Натомість свідок ОСОБА_83, який є технічним директором ПрАТ «Запоріжзв'язоксвіс», повідомив, що він за дорученням потерпілого ОСОБА_41 складав відповідний список, але не в 2011 році, а ще в 2010 році, тобто до початку начебто вимагання. При цьому критерієм відбору техніки була їх найбільша потужність та вартість, а не відсутність в Україні. Тобто суд розцінює такі показання потерпілого ОСОБА_41 як спробу використати взаємовідносини, які вільно та без примусу склалися між ТОВ ВКФ «ГЮСС» і ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» та відповідними чотирма суб'єктами господарювання, в якості доказу винуватості особи на прізвище ОСОБА_42 та обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_9 Крім того, показання свідка ОСОБА_83 щодо складання списку найбільш потужного та дороговартісного обладнання, яке за його свідченнями не використовувалося ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс», може свідчити про можливу конвертацію безготівкових грошових коштів у готівкові, аніж підтверджувати слова потерпілого ОСОБА_41 Принаймні саме такий висновок зроблено в акті перевірки Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя від 21.01.2014 № 9/22-01/13626089 (т.14, а.с. 60-81; т.30, а.с. 45-87), а саме: «При цьому ТОВ ВКФ «ГЮСС» будь-яких фінансово-господарських взаємовідносин з вищевказаними підприємствами не мало, ніяких товарів та послуг на адресу ТОВ «ВКФ «ГЮСС» вказані підприємства не надавали. У зв'язку з вищевикладеним є підстави вважати, що вказані підприємства використовувались у незаконних схемах по конвертуванню грошових коштів у готівку». У такому випадку найбільш дороговартісне обладнання як предмет оренди могло бути використано саме для збільшення розміру орендних платежів і, відповідно, розміру конвертованих грошових коштів. Така позиція узгоджується з наведеними вище первинними бухгалтерськими та податковими документами. Таким чином, співставлення та аналіз зазначених вище показань потерпілого, свідка та податкових документів породжують сумнів у версії сторони обвинувачення щодо перерахування відповідних грошових коштів під примусом. Зважаючи на вищезазначене суд керується імперативними вимогами ч. 3 ст. 62 Конституції України, а також ч. 4 ст. 17 КПК України, і трактує наведені показання потерпілого ОСОБА_41 на користь обвинуваченої ОСОБА_10

Суд критично сприймає достовірність показань потерпілого ОСОБА_41 зважаючи на показання свідка ОСОБА_66, яка працюючи заступником голови наглядової ради ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс», займалася супроводом договірної діяльності між ТОВ ВКФ «ГЮСС» і ТОВ «Компанія ІС-2007», ТОВ «ТК Адженікс», ТОВ «ТД «Екотоп», ТОВ «Старт Альянс». Зокрема свідок зазначила, що вони припинили сплачувати 12 % з надходжень до КП «Водоканал» після того, коли їй на електронну адресу надійшов лист одного з названих підприємств про те, що більше сплачувати кошти не потрібно. Тобто, показання потерпілого ОСОБА_41 щодо того, що вони припинили сплачувати кошти після того, коли розміру перерахованих коштів стало достатньо для кваліфікації вимагання, вчиненого в особливо великих розмірах, прямо суперечить показанням свідка. Суд зазначає, що неузгодженість в показаннях ОСОБА_41 з показаннями свідка ОСОБА_83, з податковими документами та висновками експертів з показаннями свідка ОСОБА_66 ставить під сумнів свідчення потерпілого ОСОБА_41 щодо факту вимагання примусового перерахування коштів з рахунків КП «Водоканал» на рахунки ТОВ ВКФ «ГЮСС» і ТОВ «Компанія ІС-2007», ТОВ «ТК Адженікс», ТОВ «ТД «Екотоп», ТОВ «Старт Альянс». Керуючись ч. 3 ст. 62 Конституції України, ч. 4 ст. 17 КПК України, суд усі сумніви доведеності вини ОСОБА_10 тлумачить на користь обвинуваченої.

Щодо можливих PR-акцій з боку обвинуваченої ОСОБА_10, про які свідчив потерпілий ОСОБА_41, суд відзначає, що стороною обвинувачення не було надано судових рішень, якими би було визнано ту чи іншу інформацію, повідомлену обвинуваченою ОСОБА_10, такою, яка порочить честь і гідність потерпілого ОСОБА_41 або ділову репутацію його підприємств. Також не було надано самих недостовірних «замовних» матеріалів і доказів, які б підтверджували їх замовлення обвинуваченою ОСОБА_10 При цьому суд приймає до уваги ст. 34 Конституції України, згідно якої кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

З приводу показань потерпілого ОСОБА_41 про надіслання на електронну пошту обвинуваченої ОСОБА_10 файлу звірки сплати 12 %, суд зазначає, що такі показання не знайшли свого підтвердження.

Так, відносно самого факту знаходження офісу обвинуваченої ОСОБА_10 в одній будівлі з офісом особи на прізвище ОСОБА_42, обвинувачена ОСОБА_10 під час свого допиту заперечила свою провину в інкримінованому їй злочині і будь-які протиправні зв'язки з особами, які могли вимагати у потерпілого майно і вказала, що познайомилась з особою на прізвище ОСОБА_42 ще задовго до усіх подій, про які зазначив потерпілий ОСОБА_41, але не вела з ним спільних справ. При цьому у відповідній офісній будівлі, яка складається з багатьох офісів, вона офіційно винаймала офіс для своєї особистої діяльності. Також орендодавець надавав комплекс супутніх послуг офісного обслуговування (охорона, забезпечення технікою, меблями тощо). До неї в цей офіс дійсно приходив потерпілий ОСОБА_41 за його власною ініціативою по питанням реформи сфери житлово-комунального господарства. Стосовно показань потерпілого ОСОБА_41 про те, що обвинувачена ОСОБА_10 є головним спеціалістом від «офісу ОСОБА_42» з усіх комунальних питань, а також щодо того, що вона стала депутатом міськради посунувши 19 осіб, суд зазначає наступне. Надаючи такі показання, потерпілий ОСОБА_41 не послався при цьому на джерела такої інформації і не повідомив, що він особисто сприймав відповідні факти. У свою чергу, згідно ч. 5 ст. 95 КПК України, особа дає показання лише щодо фактів, які вона сприймала особисто, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. На думку суду зазначена вище інформація не є юридично значимою, не підтверджує і не спростовує будь яких фактів, які мають відношення до суті пред'явленого обвинувачення.

З приводу розірвання договорів з ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» на оренду нерухомості для облаштування пунктів приймання платежів від населення за житлово-комунальні послуги, які потерпілий ОСОБА_41 розцінив як тиск на нього з метою примусити до виплати коштів, суд зазначає наступне.

Стороною обвинувачення не було надано жодного з договорів на оренду нерухомості, який би засвідчив договірні відносини на оренду нерухомості між комунальними підприємствами та юридичними особами, як і документів, які б підтверджували розірвання таких договорів, а рівно й жодних доказів того, що таке розірвання договорів мало протиправний характер або було вчинено з порушенням норм ЦК (рішення суду про визнання таких фактів або інших доказів). Пунктом 3 ч.1 ст.3 та ст.627 ЦК України передбачена свобода укладення договору. Крім того, ані потерпілий ОСОБА_41, ані сторона обвинувачення не повідомили жодних відомостей, які би свідчили, що розірвання договорів оренди відбувалось з метою будь-якого тиску на потерпілого ОСОБА_41 та його підприємства, а також ініціації такого тиску обвинуваченою ОСОБА_10 або іншими особами. Приймаючи до уваги, що стороною обвинувачення не було надано достатніх і достовірних доказів винуватості ОСОБА_10 в інкримінованому їй злочині і, наявні ж у справі докази, спростовують фактичні обставини, зазначені в обвинувальному акті відносно ОСОБА_10 В суду немає підстав сумніватися в показаннях обвинуваченої ОСОБА_10 і трактувати наведені показання потерпілого окремо або в сукупностями з іншими доказами проти обвинуваченої ОСОБА_10 У зв'язку з вищезазначеним, суд не розцінює показання потерпілого ОСОБА_41 в якості доказу винуватості ОСОБА_10

Керуючись ч.3 ст. 62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК України, суд наявні сумніви щодо доведеності вини обвинуваченої ОСОБА_10 в інкримінованих їй злочинах, передбачених ч.4 ст. 189 КК, які слідують із встановлених в ході судового розгляду розбіжностей у показаннях потерпілого ОСОБА_41, свідків ОСОБА_83, ОСОБА_87 та податкових документів, тлумачить на користь обвинуваченої ОСОБА_10 Таким чином, оцінюючи представлені стороною обвинувачення докази на підтвердження вини ОСОБА_10 у інкримінованому їй злочині, а саме показання потерпілого ОСОБА_41, суд приходить до висновку, що вони ані самі по собі, ані в сукупності з іншими дослідженими судом доказами та обставинами, не підтверджують вчинення обвинуваченою ОСОБА_10 вимагання в особливо великих розмірах, вчиненого повторно, організованої групою, у скоєнні якого вона обвинувачується згідно обвинувального акту (за ч. 4 ст. 189 КК України).

Оцінюючи показання свідка ОСОБА_75, суд приходить до висновку, що він ані сам по собі, ані в сукупності з іншими дослідженими судом доказами та обставинами, не містить будь-яких відомостей про вчинення обвинуваченими ОСОБА_10 та ОСОБА_9 діянь, у вчиненні яких вони обвинувачуються згідно обвинувального акту (за ч. 4 ст. 189 КК України), а навпаки оцінює показання свідка ОСОБА_75 на користь обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_9 Це пов'язано з тим, що даний свідок не підтверджує зв'язок одного з підприємств, на адресу якого ТОВ ВКФ «ГЮСС» перераховувалися грошові кошти, які начебто вимагалися, з обвинуваченими ОСОБА_10 та ОСОБА_9 При цьому така можлива фіктивна діяльність ТОВ «Адженікс», яка слідує з показань свідка ОСОБА_75, узгоджується з можливою конвертацією грошових коштів з безготівкових у готівкові ТОВ ВКФ «ГЮСС».

З приводу посилання потерпілого ОСОБА_41 на сплату 100 тисяч доларів та 270 тис.грн. суд зазначає, що даний епізод не увійшов у склад обвинувачення. Крім того, потерпілим ОСОБА_41 не було названо, хто саме заплатив ці кошти, яким чином, кому саме і конкретно на чию вимогу. При цьому сам потерпілий ОСОБА_41 зазначив, що цей факт він довести не може. Крім того, з приводу вимоги особи на прізвище ОСОБА_57 сплачувати 15 % надходжень від комунальних підприємств суд зазначає, що даний епізод так само не увійшов у склад обвинувачення. При цьому не зазначено відношення даних епізодів до обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_9 Особа на прізвище ОСОБА_57 не є обвинуваченим у даній справі. У зв'язку із зазначеним, дані повідомлені потерпілим ОСОБА_41 обставини не відносяться до доведення інкримінованого ОСОБА_10 та ОСОБА_9 злочину згідно обвинувального акту (за ч. 4 ст. 189 КК України), а тому не приймаються судом в якості доказу винуватості останніх.

Відповідно до показань допитаних судом потерпілих та свідків сторони обвинувачення, суд приходить до висновку, що вони ані самі по собі, ані в сукупності з іншими дослідженими судом доказами та обставинами, не підтверджують вчинення обвинуваченими ОСОБА_10 та ОСОБА_9 діянь, у вчиненні яких вони обвинувачуються згідно обвинувального акту (за ч. 4 ст.189 КК України).

На підтвердження вини обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_9 стороною обвинувачення були надані документи і висновки експертів.

Так, прокурором надано суду документи щодо руху справи, деяких початкових процесуальних дій та листування з цього приводу, зокрема: постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 13.09.2012 року (т.13, а.с. 3); супровідний лист Управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Запорізькій області від 31.08.2012 року № 90/8-4800 (том 13, а.с. 4); супровідний лист Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ України від 10.08.2012 року № 13/10-9807 (т.13, а.с. 5); постанова старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України Никоненка В.С. про виділення матеріалів кримінальної справи для проведення додаткової перевірки від 10.08.2012 року (т.13, а.с. 6, 7); заява ОСОБА_41 про вчинення злочину від 29.08.2012 року (т. 13, а.с. 2); постанова старшого прокурора Прокуратури Запорізької області Сердюка Є.О. про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 08.10.2013 року (т.13, а.с. 8); постанова старшого прокурора відділу Прокуратури Запорізької області від 25.07.2014 року про виділення матеріалів досудових розслідувань в окреме провадження щодо ОСОБА_42 (т.34, а.с. 1); витяг з реєстру кримінального провадження № 12014080000000244 (т.34, а.с. 2); перелік виділених матеріалів кримінального провадження (т.34, а.с. 3-6); постанова прокурора прокуратури Запорізької області від 05.09.2014 про виділення матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_43 (т.34, а.с. 8); постанова старшого прокурора прокуратури Запорізької області від 25.07.2014 року про виділення матеріалів досудових розслідувань в окреме провадження щодо ОСОБА_42 (т.34, а.с. 9); протокол старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України ОСОБА_89 від 21.10.2013 про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, а саме ОСОБА_9 (т.36, а.с. 108-111); протокол старшого слідчого СУ ГУМВС України в Запорізькій області Незамая Я.О. від 19.08.2014 року про затримання ОСОБА_10 (том 36, а.с. 8-11); постанова старшого слідчого СУ ГУМВС України в Запорізькій області Незамая Я.О. від 31.07.2014 року про оголошення в розшук ОСОБА_10 (т.36, а.с. 1-3).

Суд зазначає, що дані документи можуть підтверджувати лише підстави початку даного кримінального провадження, його проведення тощо, тому ані самі по собі, ані в сукупності з іншими наданими стороною обвинувачення доказами, не містять будь-яких відомостей відносно того, чи вчиняли обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_9 діяння, у вчиненні яких вони обвинувачуються згідно обвинувального акту.

Прокурором надано суду матеріали щодо приналежності суб'єктів господарювання потерпілим, а також первинні та процесуальні документи відносно цього, зокрема:

- висновок експерта № 76 від 20.11.2013 року щодо, зокрема, належності певним особам підприємств групи компаній торгової марки «Хлібодар», а також вартості належних потерпілим ОСОБА_39, ОСОБА_40 та іншим особам акцій таких підприємств, з додатками (т.33, а.с. 61-69); зведений обліковий реєстр власників іменних цінних паперів ПАТ «Запорізький хлібозавод № 5» від 06.05.2011 № 9874-11855Оп (т.33, а.с. 28-31); зведений обліковий реєстр власників іменних цінних паперів ПАТ «Оріхівський хлібокомбінат» від 11.04.2011 року № 6856-2109Оп (т.33, а.с. 32-34); зведений обліковий реєстр власників іменних цінних паперів ВАТ «Бердянський хлібокомбінат» від 02.09.2011 року № 14866-18208Оп (т.33, а.с. 35-39); зведений обліковий реєстр власників іменних цінних паперів ПАТ «Запорізький хлібозавод № 3» від 13.04.2011 року № 7102-5684Оп (т.33, а.с. 40-42); зведений обліковий реєстр власників іменних цінних паперів ВАТ «Запорізький хлібокомбінат № 1» від 22.04.2011 № 8439 (т.33, а.с. 43-45); статут ТОВ «Колос» від 27.01.2009 року (т.33, а.с. 1-14); статут ТОВ «Агробізнес» від 16.05.2013 (т.33, а.с. 15-27); статут ВАТ «Запорізький хлібокомбінат № 1» від 20.10.2009 року (т.32, а.с. 74-89); статут ПАТ «Запорізький хлібозавод № 3» від 16.06.2010 року (т.32, а.с. 90-120); статут ПАТ «Запорізький хлібозавод № 5» від 16.06.2010 року (т.32, а.с. 121-153); статут ВАТ «Оріхівський хлібокомбінат» від 31.05.2011 року (т.32, а.с. 154-167); статут ПАТ «Бердянський хлібокомбінат» від 06.09.2011 року (т.32, а.с. 168-213); статут ТОВ «Данмар Інвест» від 13.09.2011 (т.32, а.с. 214-225); статут ТОВ «ММВ Інвест» від 30.09.2011 року (т.32, а.с. 226-241); виписка про стан рахунку в цінних паперах № 003183 (т.32, а.с. 242); виписка про стан рахунку в цінних паперах № 003216 (т.32, а.с. 243); іпотечний договір від 17.05.2010 року № 12/02-19/121/3 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та сільськогосподарським ТОВ «Дружба» (т.33, а.с. 84-89); договір застави № 12/02-19/121/2 від 17.05.2010 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та сільськогосподарським ТОВ «Дружба» (т.33, а.с. 90-95); статут сільськогосподарського ТОВ «Дружба» від 23.12.2011 (т.33, а.с. 70-83);

- постанова старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України Харкевича В.І. про призначення судово-економічної експертизи щодо розміру статутного капіталу ПАТ «Запоріжзв'язоксервіс», його власників і вартості 75 % статутного капіталу цього підприємства від 12.11.2013 року (т.14, а.с. 1, 2); супровідний лист Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру в Запорізькій області МВС України від 21.11.2013 року № 18/2-4204 «Про направлення висновку експерта» (т.14, а.с. 3); висновок експерта № 75 від 20.11.2013 року щодо розміру статутного капіталу ПАТ «Запоріжзв'язоксервіс», його власників і вартості 75 % статутного капіталу цього підприємства (т.14, а.с. 4-7).

Суд зазначає, що дані документи можуть підтверджувати лише сам факт наявності у власності потерпілих певного майна та його розмір, тому ані самі по собі, ані в сукупності з іншими наданими стороною обвинувачення доказами, не містять будь-яких відомостей відносно того, чи вчиняли обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_9 діяння, у вчиненні яких вони обвинувачуються згідно обвинувального акту (за ч. 4 ст. 189 КК України).

Прокурором надано суду первинні реєстраційні, бухгалтерські, податкові, господарські документи, а також висновки експертів щодо реєстрації та діяльності ТОВ «Компанія ІС-2007», ТОВ «ТК Адженікс», ТОВ «ТД «Екотоп», ТОВ «Старт Альянс», їх взаємовідносин з ТОВ ВКФ «ГЮСС» та ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс», а також процесуальні документи з цього приводу, зокрема:

- доручення старшого слідчого СУ ГУ МВС України в Запорізькій області Незамая Я.О. від 24.06.2014 року № 6/313 про отримання матеріалів реєстраційних справ ТОВ «Компанія ІС-2007», ТОВ «ТК Адженікс», ТОВ «ТД «Екотоп», ТОВ «Старт Альянс» (т.15, а.с. 1); протокол оперуповноваженого УБОЗ ГУ МВС України в Запорізькій області Азарова В.С. від 02.07.2014 року про вилучення реєстраційної справи ТОВ «Компанія ІС-2007» (т.15, а.с. 4-6); реєстраційна справа ТОВ «Компанія ІС-2007» (т.15, а.с. 7-113); протокол оперуповноваженого УБОЗ ГУ МВС України в Запорізькій області Азарова В.С. від 02.07.2014 про вилучення реєстраційної справи ТОВ «ТД Екотоп» (т.15, а.с. 116-118); реєстраційна справа ТОВ «ТД Екотоп» (т.15, а.с. 119-245); протокол оперуповноваженого УБОЗ ГУ МВС України в Запорізькій області Азарова В.С. від 02.07.2014 року про вилучення реєстраційної справи ТОВ «Старт Альянс» (т.16, а.с. 3-5); реєстраційна справа ТОВ «Старт Альянс» (т.16, а.с. 6-192); протокол оперуповноваженого УБОЗ ГУ МВС України в Запорізькій області Азарова В.С. від 02.07.2014 про вилучення реєстраційної справи ТОВ «Торгова Компанія «Адженікс» (т.16, а.с. 195-197); реєстраційна справа ТОВ «Торгова Компанія «Адженікс» (т.16, а.с. 198-240);

- доручення старшого слідчого СУ ГУ МВС України в Запорізькій області Войтенка В.В. від 22.10.2013 року № 6/8733 про встановлення та допиту засновників, посадових осіб, робітників, адрес, наявності майна, витребування інформації з податкової служби та пенсійного фонду відносно ТОВ «Компанія ІС-2007», ТОВ «ТК Адженікс», ТОВ «ТД «Екотоп», ТОВ «Старт Альянс» (т.17, а.с. 1, 2; т.18, а.с. 1, 2); лист УБОЗ ГУ МВС України в Запорізькій області від 15.11.2013 року № 90/7-6643 щодо виконання доручення від 22.10.2013 року № 6/8733 відносно ТОВ «Старт Альянс» (т.17, а.с. 3); матеріали нормативної справи з податкової служби, зокрема інформація податкової служби щодо засновників та керівників ТОВ «Старт Альянс», його рахунків у банківських установах, заяви про реєстрацію та реєстраційні документи в податковій службі, статути, податкова звітність (т.17, а.с. 4-281); лист УБОЗ ГУ МВС України в Запорізькій області від 07.11.2013 року № 90/7-6492 щодо виконання доручення від 22.10.2013 року № 6/8733 (т.18, а.с. 3); лист Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 25.10.2013 № 243/06/4дск щодо найманих працівників ТОВ «Компанія ІС-2007», ТОВ «ТК Адженікс», ТОВ «ТД «Екотоп», ТОВ «Старт Альянс» (т.18, а.с. 4-8); лист Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Запоріжжя від 31.10.2013 року № 8826/10/08-28-113 про надання інформації про керівників і засновників ТОВ «Компанія ІС-2007», ТОВ «ТК Адженікс», ТОВ «ТД «Екотоп» (т.18, а.с. 9); матеріали нормативної справи з податкової служби, зокрема заяви про реєстрацію та реєстраційні документи в податковій службі, податкова звітність (т.18, а.с. 10-197);

- доручення старшого слідчого СУ ГУ МВС України в Запорізькій області Войтенка В.В. від 30.10.2013 № 6/9024 щодо тимчасового доступу до документів, що становлять банківську таємницю ТОВ «Старт Альянс» (т.19, а.с. 1); протокол о/у УБОЗ ГУ МВС України в Запорізькій області Бастанжиєва О.С. від 08.11.2013 року про тимчасовий доступ до документів, що становлять банківську таємницю ТОВ «Старт Альянс» по рахунку № НОМЕР_15 (т.19, а.с. 5-8); документи, що становлять банківську таємницю ТОВ «Старт Альянс», а саме інформація про рух грошових коштів на банківському рахунку даного підприємства № НОМЕР_15 (т.19, а.с. 9-246; т. 20, а.с. 1-243; т.21, а.с. 1-249; т.22, а.с. 1-107); протокол о/у УБОЗ ГУ МВС України в Запорізькій області Бастанжиєва О.С. від 06.11.2013 року про тимчасовий доступ до виписки про рух коштів на банківському рахунку ТОВ «Старт Альянс» № НОМЕР_16 (т.22, а.с. 111-114); виписка з особового рахунку ТОВ «Старт Альянс» про рух грошових коштів на банківському рахунку НОМЕР_20 (т.22, а.с. 115-190); протокол о/у УБОЗ ГУ МВС України в Запорізькій області Бастанжиєва О.С. від 07.11.2013 року про тимчасовий доступ до виписки про рух коштів на банківському рахунку ТОВ «ТД Екотоп» НОМЕР_22 (т.22, а.с. 194-197); виписка з особового рахунку ТОВ «ТД Екотоп» про рух грошових коштів на банківському рахунку № НОМЕР_17 (т.22, а.с. 198-250; т.23, а.с. 1-73); протокол о/у УБОЗ ГУ МВС України в Запорізькій області Бастанжиєва О.С. від 06.11.2013 року про тимчасовий доступ до виписки про рух грошових коштів на банківському рахунку ТОВ «Торгова Компанія «Адженікс» НОМЕР_21 (т.23, а.с. 77-80); інформація про рух грошових коштів на банківському рахунку ТОВ «Торгова Компанія «Адженікс» № НОМЕР_18 (т.23, а.с. 81-196); протокол о/у УБОЗ ГУ МВС України в Запорізькій області Бастанжиєва О.С. від 06.11.2013 року про тимчасовий доступ до виписки про рух грошових коштів на банківському рахунку ТОВ «Компанія ІС-2007» № НОМЕР_19 (т. 23, а.с. 200-203); інформація про рух грошових коштів на банківському рахунку ТОВ «Компанія ІС-2007» НОМЕР_23 (т.23, а.с. 204-250; т.24, а.с. 1-114); лист УБОЗ ГУ МВС України в Запорізькій області від 23.01.2014 № 90/18-291 про часткове виконання доручення щодо тимчасового доступу до речей і документів ТОВ «Старт Альянс» (т.25, а.с. 4); протокол оперуповноваженого УБОЗ ГУ МВС України в Запорізькій області Снопова С.С. від 03.01.2014 року про тимчасовий доступ до речей і документів, згідно якого вилучено банківські документи ТОВ «Старт Альянс», а саме заяви, картки, листи, довідки, договори з додатками, запити, повідомлення, статутні та реєстраційні документи, довіреності, інформація, грошові чеки, виписки та інші документи, які стосуються взаємовідносин ТОВ «Старт Альянс» з банком ПАТ «ОТП Банк», а також його обслуговування в цьому банку (т.25, а.с. 6-10); банківські документи ТОВ «Старт Альянс», а саме заяви, картки, листи, довідки, договори з додатками, запити, повідомлення, статутні та реєстраційні документи, довіреності, інформація, грошові чеки, виписки та інші документи, які стосуються взаємовідносин ТОВ «Старт Альянс» з банком ПАТ ОТП Банк», а також його обслуговування в цьому банку (т.25, а.с. 11-289); лист старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України Харкевича В.І. від 29.11.2013 року № 13/9/1-1074/4д про надання інформації щодо наявності судової справи по факту банкрутства ТОВ «Старт Альянс» та надання копій матеріалів (т.26, а.с. 1); лист Господарського суду Запорізької області від 05.12.2013 року № 09-13-01/1304, згідно якого наявна справа про банкрутство ТОВ «Старт Альянс», з відмовою надати відповідні документи (т.26, а.с. 2, 3); протокол старшого оперуповноваженого з ОВС УДСКСЗ ГУ МВС України в Запорізькій області ОСОБА_96 від 09.12.2013 про тимчасовий доступ до речей і документів, згідно якого вилучено банківські документи ТОВ «Старт Альянс», а саме заяви, картки, листи, довідки, запити, повідомлення, статутні та реєстраційні документи, інформація та інші документи, які стосуються взаємовідносин ТОВ «Старт Альянс» з банком філія ЗРУ банк «Фінанси та кредит», а також його обслуговування в цьому банку (т.26, а.с. 8-11); банківські документи ТОВ «Старт Альянс», а саме заяви, картки, листи, довідки, запити, повідомлення, статутні та реєстраційні документи, інформація та інші документи і CD-диск, які стосуються взаємовідносин ТОВ «Старт Альянс» з банком філія ЗРУ банк «Фінанси та кредит», а також його обслуговування в цьому банку (т.26, а.с. 12-60); лист УБОЗ ГУ МВС України в Запорізькій області від 11.01.2014 року № 90/18-83 про часткове виконання доручення щодо доступу до речей і документів ТОВ «Старт Альянс» (т.26, а.с. 61); протокол оперуповноваженого УБОЗ ГУ МВС України в Запорізькій області Снопова С.С. від 30.12.2013 року про тимчасовий доступ до речей і документів, згідно якого вилучено банківські документи ТОВ «Старт Альянс», а саме заяви, картки, листи, довідки, договори з додатками, запити, повідомлення, статутні та реєстраційні документи, довіреності, інформація, грошові чеки, виписки та інші документи, які стосуються взаємовідносин ТОВ «Старт Альянс» з банком АТ «Укрсиббанк», а також його обслуговування в цьому банку (т. 26, а.с. 63-67); банківські документи ТОВ «Старт Альянс», а саме заяви, картки, листи, довідки, договори з додатками, запити, повідомлення, статутні та реєстраційні документи, довіреності, інформація, грошові чеки, виписки та інші документи, які стосуються взаємовідносин ТОВ «Старт Альянс» з банком АТ «Укрсиббанк», а також його обслуговування в цьому банку (т.26, а.с. 68-144); лист УБОЗ ГУ МВС України в Запорізькій області від 11.01.2014 року № 90/18-82 щодо часткового виконання доручення про тимчасовий доступ до речей і документів ТОВ «Торгова Компанія «Адженікс» (т.26, а.с. 148); протокол оперуповноваженого УБОЗ ГУ МВС України в Запорізькій області Снопова С.С. від 27.12.2013 року про тимчасовий доступ до речей і документів, згідно якого вилучено банківські документи ТОВ «Торгова Компанія «Адженікс», а саме заяви, картки, листи, довідки, договори з додатками, запити, повідомлення, статутні та реєстраційні документи, довіреності, інформація, грошові чеки, виписки та інші документи, які стосуються взаємовідносин ТОВ «Торгова Компанія «Адженікс» з банком ПАТ «МетаБанк», а також його обслуговування в цьому банку (т.26, а.с. 150-154); банківські документи ТОВ «Торгова Компанія «Адженікс», а саме заяви, картки, листи, довідки, договори з додатками, запити, повідомлення, статутні та реєстраційні документи, довіреності, інформація, грошові чеки, виписки та інші документи, які стосуються взаємовідносин ТОВ «Торгова Компанія «Адженікс» з банком ПАТ «МетаБанк», а також його обслуговування в цьому банку (т.26, а.с. 155-330); протокол оперуповноваженого УБОЗ ГУ МВС України в Запорізькій області Азарова В.С. від 27.06.2014 року про тимчасовий доступ до речей і документів, а саме до копій чеків на отримання готівкових грошових коштів ТОВ «Компанія ІС-2007», які знаходяться в регіональному відділенні АТ «ОТП Банк» у м. Запоріжжя (т.27, а.с. 2-4); протокол оперуповноваженого УБОЗ ГУ МВС України в Запорізькій області Снопова С.С. від 03.01.2014 року про тимчасовий доступ до речей і документів, згідно якого вилучено банківські документи ТОВ «Компанія ІС-2007», а саме заяви, картки, листи, довідки, договори з додатками, запити, повідомлення, статутні та реєстраційні документи, довіреності, інформація, грошові чеки, виписки та інші документи, які стосуються взаємовідносин ТОВ «Компанія ІС-2007» з банком регіональне відділення АТ «ОТП Банк» у м. Запоріжжя, а також його обслуговування в цьому банку (т.27, а.с. 6-10); доручення слідчого СГ ГУ МВС України в Запорізькій області Деркача С.К. б/н б/д про виїмку документів з інформацією про вхідні та вихідні телефонні дзвінки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_42, ОСОБА_43 у операторів мобільного зв'язку, а також виїмку документів, що становлять банківську таємницю відносно, зокрема, ТОВ «ТД Екотоп», ТОВ «Торгова Компанія «Адженікс», ТОВ «Компанія ІС-2007», ТОВ «Старт Альянс» (т.27, а.с. 11-13); копії чеків на отримання готівкових грошових коштів ТОВ «Компанія ІС-2007», які знаходяться в регіональному відділенні АТ «ОТП Банк» у м. Запоріжжя (т.27, а.с. 14, 15); лист УБОЗ ГУ МВС України в Запорізькій області від 11.01.2014 року № 90/18-84 щодо часткового виконання доручення про доступ до речей і документів ТОВ «Компанія ІС-2007» (т.27, а.с. 19); протокол оперуповноваженого УБОЗ ГУ МВС України в Запорізькій області Снопова С.С. від 27.12.2013 року про тимчасовий доступ до речей і документів, згідно якого вилучено банківські документи ТОВ «Компанія ІС-2007», а саме роздруківку руху грошових коштів, дискету з відповідною інформацією та документи про вилучення банківських документів у ПАТ «МетаБанк» (т.27, а.с. 21-23); роздруківки про рух грошових коштів, дискета з відповідною інформацією та документи про вилучення банківських документів у ПАТ «МетаБанк» відносно ТОВ «Компанія ІС-2007» (т.27, а.с. 24-215); лист УБОЗ ГУ МВС України в Запорізькій області від 11.01.2014 року № 90/18-81 про часткове виконання доручення про доступ до речей і документів відносно ТОВ «Компанія ІС-2007» (т.27, а.с. 219); протокол оперуповноваженого УБОЗ ГУ МВС України в Запорізькій області Снопова С.С. від 30.12.2013 року про тимчасовий доступ до речей і документів, згідно якого вилучено банківські документи ТОВ «Компанія ІС-2007», а саме заяви, картки, листи, довідки, договори з додатками, запити, повідомлення, статутні та реєстраційні документи, довіреності, інформація, грошові чеки, виписки та інші документи, які стосуються взаємовідносин ТОВ «Компанія ІС-2007» з банком АТ «Укрсиббанк», а також його обслуговування в цьому банку (т.27, а.с. 221-225); банківські документи ТОВ «Компанія ІС-2007», а саме заяви, картки, листи, довідки, договори з додатками, запити, повідомлення, статутні та реєстраційні документи, довіреності, інформація, грошові чеки, виписки та інші документи, які стосуються взаємовідносин ТОВ «Компанія ІС-2007» з банком АТ «Укрсиббанк», а також його обслуговування в цьому банку (т.27, а.с. 226-255); лист УБОЗ ГУ МВС України в Запорізькій області від 13.01.2014 року № 90/18-87 щодо часткового виконання доручення про тимчасовий доступ до речей і документів ТОВ «Компанія ІС-2007» (т.27, а.с. 259); протокол оперуповноваженого УБОЗ ГУ МВС України в Запорізькій області Снопова С.С. від 30.12.2013 року про тимчасовий доступ до речей і документів, згідно якого вилучено банківські документи ТОВ «Компанія ІС-2007», а саме заяви, картки, листи, довідки, договори з додатками, запити, повідомлення, статутні та реєстраційні документи, довіреності, інформація, виписки та інші документи, які стосуються взаємовідносин ТОВ «Компанія ІС-2007» з банком АТ «Райффайзен Банк Аваль», а також його обслуговування в цьому банку (т.27, а.с. 261-265); банківські документи ТОВ «Компанія ІС-2007», а саме заяви, картки, листи, довідки, договори з додатками, запити, повідомлення, статутні та реєстраційні документи, довіреності, інформація, виписки та інші документи, які стосуються взаємовідносин ТОВ «Компанія ІС-2007» з банком АТ «Райффайзен Банк Аваль», а також його обслуговування в цьому банку (т.27, а.с. 266-297); лист УБОЗ ГУ МВС України в Запорізькій області від 27.01.2014 року № 90/18-341 про часткове виконання доручення про тимчасовий доступ до речей і документів ТОВ «Екотоп» (т.28, а.с. 4); протокол оперуповноваженого УБОЗ ГУ МВС України в Запорізькій області Снопова С.С. від 03.01.2014 про тимчасовий доступ до речей і документів, згідно якого вилучено банківські документи ТОВ «Екотоп», а саме заяви, картки, листи, довідки, договори з додатками, запити, повідомлення, статутні та реєстраційні документи, довіреності, грошові чеки, інформація, виписки та інші документи, які стосуються взаємовідносин ТОВ «Екотоп» з банком регіональне відділення АТ «ОТП Банк» в м. Запоріжжя, а також його обслуговування в цьому банку (т.28, а.с. 6-12); банківські документи ТОВ «Екотоп», а саме заяви, картки, листи, довідки, договори з додатками, запити, повідомлення, статутні та реєстраційні документи, довіреності, грошові чеки, інформація, виписки, CD-диски та інші документи, які стосуються взаємовідносин ТОВ «Екотоп» з банком регіональне відділення АТ «ОТП Банк» в м. Запоріжжя, а також його обслуговування в цьому банку (т.28, а.с. 13-266; т.29, а.с. 1-260);

- журнали обліку відомостей по розрахункам ТОВ ВКФ «ГЮСС» та ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» з ТОВ «Компанія ІС-2007», ТОВ «ТК Адженікс», ТОВ «ТД «Екотоп», ТОВ «Старт Альянс», а також господарські договори, акти приймання-передач, податкові накладні, платіжні доручення, інші бухгалтерські документи тощо по взаємовідносинам між названими підприємствами, зокрема: договір оренди обладнання № 55 від 02.04.2012 року між ТОВ «Старт Альянс» та ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.14, а.с. 110-112); додаток № 1 до договору № 55 від 02.04.2012 року «специфікація» (т.14, а.с. 113); додаток № 2 до договору № 55 від 02.04.2012 року «акт прийому передачі обладнання за договором № 55 від 02.04.2012 року оренди обладнання» (т.14, а.с. 114); податкова накладна ТОВ «Старт Альянс» від 28.04.2012 № 708 (т.14, а.с. 115); податкова накладна ТОВ «Старт Альянс» від 31.05.2012 року № 693 (том 14, а.с. 116); акт № 280421 здачі-прийняття робіт (надання послуг) між ТОВ ВКФ «ГЮСС» та ТОВ «Старт Альянс» за квітень 2012 року (т.14, а.с. 117); акт № 310523 здачі-прийняття робіт (надання послуг) між ТОВ ВКФ «ГЮСС» та ТОВ «Старт Альянс» за травень 2012 року (том 14, а.с. 118); журнал-ордер і відомість по рахунку 631 ТОВ ВКФ «ГЮСС» за період 01.02.2008 - 31.07.2012 року (т.14, а.с. 119); договір № 010311 оренди обладнання від 01.03.2011 між ТОВ «Компанія ІС-2007» і ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.14, а.с. 238-240); додаток № 1 до договору № 010311 від 01.03.2011 «специфікація» (том 14, а.с. 241); додаток № 2 до договору № 010311 від 01.03.2011 року «акт прийому передачі обладнання за договором № 010311 від 01.03.2011 року оренди обладнання» (т.14, а.с. 242); додаткова угода від 01.08.2011 року до договору оренди обладнання №010311 від 01.03.2011 року (т.14, а.с. 243); додаткова угода від 29.09.2011 про розірвання договору № 010311 оренди обладнання (т.14, а.с. 244); додаток № 3 до договору № 010311 від 01.03.2011 року «акт прийому передачі обладнання за договором № 010311 від 01.03.2011 оренди обладнання» (т.14, а.с. 245); акт № ОУ-310803 здачі-прийняття робіт (надання послуг) між ТОВ ВКФ «ГЮСС» та ТОВ «Компанія ІС-2007» за серпень 2011 року (т.14, а.с. 246); податкова накладна ТОВ «Компанія ІС-2007» від 09.08.2011 № 71 (т.14, а.с. 247); акт № ОУ-290702 здачі-прийняття робіт (надання послуг) між ТОВ ВКФ «ГЮСС» та ТОВ «Компанія ІС-2007» за липень 2011 (т.14, а.с. 248); податкова накладна ТОВ «Компанія ІС-2007» від 11.07.2011 № 65 (т.14, а.с. 249); акт № ОУ-310502 здачі-прийняття робіт (надання послуг) між ТОВ ВКФ «ГЮСС» і ТОВ «Компанія ІС-2007» за травень 2011 (т.14, а.с. 250); податкова накладна ТОВ «Компанія ІС-2007» від 11.05.2011 № 47 (т.14, а.с. 251); акт № ОУ-300604 здачі-прийняття робіт (надання послуг) між ТОВ ВКФ «ГЮСС» і ТОВ «Компанія ІС-2007» за червень 2011 року (т.14, а.с. 252); податкова накладна ТОВ «Компанія ІС-2007» від 01.06.2011 № 66 (т.14, а.с. 253); акт № ОУ-300401 здачі-прийняття робіт (надання послуг) між ТОВ ВКФ «ГЮСС» і ТОВ «Компанія ІС-2007» за квітень 2011 (т.14, а.с. 254); податкова накладна ТОВ «Компанія ІС-2007» від 04.04.2011 № 3 (т.14, а.с. 255); акт № ОУ-310301 здачі-прийняття робіт (надання послуг) між ТОВ ВКФ «ГЮСС» і ТОВ «Компанія ІС-2007» за березень 2011 (т.14, а.с. 256); податкова накладна ТОВ «Компанія ІС-2007» від 09.03.2011 № 2 (т.14, а.с. 257); журнал-ордер і відомість по рахунку № 631 ТОВ ВКФ «ГЮСС» за період 01.02.2011 - 31.03.2012 (т.14, а.с. 258); договір № 62 від 01.04.2011 між ТОВ ВКФ «ГЮСС» і ТОВ «Торгова компанія «Адженікс» (т.14, а.с. 126, 127); додаток № 1 до договору № 62 від 01.04.2011 «перелік програмного забезпечення у відповідності до п. 1.1. договору № 62 від 01.04.2011 між ТОВ ВКФ «ГЮСС» і ТОВ «Адженікс» (том 14, а.с. 128); додаткова угода від 01.06.2011 до договору від 01.04.2011 № 62 між ТОВ ВКФ «ГЮСС» та ТОВ «Торгова компанія «Адженікс» (т.14, а.с. 129); додаткова угода від 29.09.2011 до договору № 62 від 01.04.2011 між ТОВ ВКФ «ГЮСС» і ТОВ «Торгова компанія «Адженікс» (т.14, а.с. 130); додаткова угода від 01.07.2011 до договору від 01.04.2011 № 62 між ТОВ ВКФ «ГЮСС» і ТОВ «Торгова компанія «Адженікс» (т.14, а.с. 131); акт № ОУ-310502 здачі-прийняття робіт (надання послуг) між ТОВ ВКФ «ГЮСС» і ТОВ «Торгова компанія «Адженікс» за травень 2011 (т.14, а.с. 132); акт № ОУ-300401 здачі-прийняття робіт (надання послуг) між ТОВ ВКФ «ГЮСС» і ТОВ «Торгова компанія «Адженікс» за квітень 2011 (том 14, а.с. 133); акт № ОУ-300602 здачі-прийняття робіт (надання послуг) між ТОВ ВКФ «ГЮСС» і ТОВ «Торгова компанія «Адженікс» за червень 2011 (т.14, а.с. 134); акт № ОУ-310802 здачі-прийняття робіт (надання послуг) між ТОВ ВКФ «ГЮСС» і ТОВ «Торгова компанія «Адженікс» за серпень 2011 (т.14, а.с. 135); акт № ОУ-290703 здачі-прийняття робіт (надання послуг) між ТОВ ВКФ «ГЮСС» і ТОВ «Торгова компанія «Адженікс» за липень 2011 (т.14, а.с. 136); податкова накладна ТОВ «Торгова компанія «Адженікс» від 11.07.2011 № 59 (т.14, а.с. 137); податкова накладна ТОВ «Торгова компанія «Адженікс» від 09.08.2011 № 78 (т.14, а.с. 138); податкова накладна ТОВ «Торгова компанія «Адженікс» від 01.08.2011 № 77 (т.14, а.с. 139); договір № 0107 про надання юридичних послуг від 01.07.2011 між ТОВ ВКФ «ГЮСС» і ТОВ «Торгівельна компанія «Адженікс» (т.14, а.с. 140-142); додаткова угода від 29.09.2011 про розірвання договору № 0107 від 01.07.2011 про надання юридичних послуг між ТОВ ВКФ «ГЮСС» і ТОВ «Торгівельна компанія «Адженікс» (т.14, а.с. 143); акт № ОУ-290702 здачі-прийняття робіт (надання послуг) між ТОВ ВКФ «ГЮСС» і ТОВ «Торгова компанія «Адженікс» за липень 2011 (том 14, а.с. 144); податкова накладна ТОВ «Торгова компанія «Адженікс» від 14.07.2011 № 60 (т.14, а.с. 145); акт № ОУ-310801 здачі-прийняття робіт (надання послуг) між ТОВ ВКФ «ГЮСС» і ТОВ «Торгова компанія «Адженікс» за серпень 2011 (т.14, а.с.146); податкова накладна ТОВ «Торгова компанія «Адженікс» від 09.08.2011 № 79 (т.14, а.с. 147); податкова накладна ТОВ «Торгова компанія «Адженікс» від 25.08.2011 № 80 (т.14, а.с. 148); видаткова накладна № 020802 від 02.08.2011 ТОВ «Торгова компанія «Адженікс» (т.14, а.с. 149); журнал-ордер і відомість по рахунку № 631 ТОВ ВКФ «ГЮСС» за період 01.02.2011 - 31.03.2012 (т.14, а.с. 150); договір № 133 оренди обладнання від 01.09.2011 між ТОВ ВКФ «ГЮСС» і ТОВ «ТД Екотоп» (т.14, а.с. 167-169); додаток № 1 до договору № 133 від 01.09.2011 «специфікація» (т.14, а.с. 170); додаток № 3 від 01.04.2012 до договору № 133 від 01.09.2011 «акт прийому передачі обладнання за договором № 133 від 01.09.2011 оренди обладнання» (т.14, а.с. 171); додаткова угода від 30.03.2012 про розірвання договору оренди обладнання № 133 від 01.09.2011 між ТОВ ВКФ «ГЮСС» і ТОВ «ТД Екотоп» (том 14, а.с. 172); додаток № 2 від 01.09.2011 до договору № 133 від 01.09.2011 «акт прийому передачі обладнання за договором № 133 від 01.09.2011 оренди обладнання» (т.14, а.с. 173); акт № 300914 здачі-прийняття робіт (надання послуг) між ТОВ ВКФ «ГЮСС» і ТОВ «ТД Екотоп» за вересень 2011 (т.14, а.с. 174); податкова накладна ТОВ «ТД Екотоп» від 30.09.2011 № 271 (т.14, а.с. 175); акт №311026 здачі-прийняття робіт (надання послуг) між ТОВ ВКФ «ГЮСС» і ТОВ «ТД Екотоп» за жовтень 2011 (т.14, а.с. 176); податкова накладна ТОВ «ТД Екотоп» від 20.10.2011 № 512 (т.14, а.с. 177); акт № 301115 здачі-прийняття робіт (надання послуг) між ТОВ ВКФ «ГЮСС» і ТОВ «ТД Екотоп» за листопад 2011 (т.14, а.с. 178); податкова накладна ТОВ «ТД Екотоп» від 21.11.2011 № 590 (том 14, а.с. 179); акт № 301213 здачі-прийняття робіт (надання послуг) між ТОВ ВКФ «ГЮСС» і ТОВ «ТД Екотоп» за грудень 2011 (том 14, а.с. 180); податкова накладна ТОВ «ТД Екотоп» від 14.12.2011 № 642 (том 14, а.с. 181); податкова накладна ТОВ «ТД Екотоп» від 20.12.2011 № 643 (т.14, а.с. 182); акт № 300301 здачі-прийняття робіт (надання послуг) між ТОВ ВКФ «ГЮСС» і ТОВ «ТД Екотоп» за березень 2012 (т.14, а.с. 183); акт № 310111 здачі-прийняття робіт (надання послуг) між ТОВ ВКФ «ГЮСС» і ТОВ «ТД Екотоп» за січень 2012 (т.14, а.с. 184); акт № 290201 здачі-прийняття робіт (надання послуг) між ТОВ ВКФ «ГЮСС» і ТОВ «ТД Екотоп» за лютий 2012 (т.14, а.с. 185); податкова накладна ТОВ «ТД Екотоп» від 19.01.2012 № 367 (т.14, а.с. 186); податкова накладна ТОВ «ТД Екотоп» від 14.02.2012 № 14 (т.14, а.с. 187); податкова накладна ТОВ «ТД Екотоп» від 16.03.2012 № 39 (т.14, а.с. 188); договір № 134 від 01.09.2011 між ТОВ ВКФ «ГЮСС» і ТОВ «ТД Екотоп» (т.14, а.с. 189-192); додаток № 1 до договору № 134 від 01.09.2011 між ТОВ ВКФ «ГЮСС» і ТОВ «ТД Екотоп» «Перелік програмного забезпечення у відповідності до п. 1.1. договору № 134 від 01.01.2011 між ТОВ ВКФ «ГЮСС» і ТОВ «ТД Екотоп»» (т.14, а.с. 193); додаткова угода від 30.12.2011 про розірвання договору № 134 від 01.09.2011 між ТОВ ВКФ «ГЮСС» і ТОВ «ТД Екотоп» (т.14, а.с. 194); акт № 300913 здачі-прийняття робіт (надання послуг) між ТОВ ВКФ «ГЮСС» і ТОВ «ТД Екотоп» за вересень 2011 (т.14, а.с. 195); податкова накладна ТОВ «ТД Екотоп» від 30.09.2011 № 270 (том 14, а.с. 196); акт № 311024 здачі-прийняття робіт (надання послуг) між ТОВ ВКФ «ГЮСС» і ТОВ «ТД Екотоп» за жовтень 2011 (т.14, а.с. 197); податкова накладна ТОВ «ТД Екотоп» від 13.10.2011 № 511 (т.14, а.с. 198); податкова накладна ТОВ «ТД Екотоп» від 20.10.2011 № 514 (том 14, а.с. 199); акт № 301113 здачі-прийняття робіт (надання послуг) між ТОВ ВКФ «ГЮСС» і ТОВ «ТД Екотоп» за листопад 2011 (т.14, а.с. 200); податкова накладна ТОВ «ТД Екотоп» від 17.11.2011 № 588 (т.14, а.с. 201); акт №301211 здачі-прийняття робіт (надання послуг) між ТОВ ВКФ «ГЮСС» і ТОВ «ТД Екотоп» за грудень 2011 (том 14, а.с. 202); податкова накладна ТОВ «ТД Екотоп» від 06.12.2011 № 641 (т.14, а.с. 203); договір № 135 про надання юридичних послуг від 01.09.2011 між ТОВ ВКФ «ГЮСС» і ТОВ «ТД Екотоп» (т.14, а.с. 204-206); додаткова угода від 30.12.2011 про розірвання договору про надання юридичних послуг № 135 від 01.09.2011 між ТОВ ВКФ «ГЮСС» і ТОВ «ТД Екотоп» (т.14, а.с. 207); акт № 300915 здачі-прийняття робіт (надання послуг) між ТОВ ВКФ «ГЮСС» і ТОВ «ТД Екотоп» за вересень 2011 (т.14, а.с. 208); податкова накладна ТОВ «ТД Екотоп» від 30.09.2011 № 272 (т.14, а.с. 209); акт № 311025 здачі-прийняття робіт (надання послуг) між ТОВ ВКФ «ГЮСС» і ТОВ «ТД Екотоп» за жовтень 2011 (том 14, а.с. 210); податкова накладна ТОВ «ТД Екотоп» від 12.10.2011 № 510 (том 14, а.с. 211); податкова накладна ТОВ «ТД Екотоп» від 20.10.2011 № 513 (т.14, а.с. 212); акт № 301114 здачі-прийняття робіт (надання послуг) між ТОВ ВКФ «ГЮСС» і ТОВ «ТД Екотоп» за листопад 2011 (т.14, а.с. 213); податкова накладна ТОВ «ТД Екотоп» від 17.11.2011 № 589 (т.14, а.с. 214); акт № 301212 здачі-прийняття робіт (надання послуг) між ТОВ ВКФ «ГЮСС» і ТОВ «ТД Екотоп» за грудень 2011 (т.14, а.с. 215); податкова накладна ТОВ «ТД Екотоп» від 20.12.2011 № 644 (т.14, а.с. 216); договір від 30.09.2011 про відступлення права вимоги № б/н/ЕК/впв між ТОВ ВКФ «ГЮСС» і ТОВ «ТД Екотоп» (т.14, а.с. 217); акт від 30.09.2011 зарахування зустрічних однорідних вимог між ТОВ ВКФ «ГЮСС» і ТОВ «ТД Екотоп» (т.14, а.с. 218); повідомлення про відступлення права вимоги від 30.09.2011 від ТОВ ВКФ «ГЮСС» на адресу ТОВ «Торгова компанія «Адженікс» (т.14, а.с. 219); повідомлення про відступлення права вимоги від 30.09.2011 від ТОВ ВКФ «ГЮСС» на адресу ТОВ «Компанія ІС-2007» (т.14, а.с. 220); журнал-ордер і відомість по рахунку № 631 ТОВ ВКФ «ГЮСС» за період 01.02.2011 - 31.03.2012 (т.14, а.с. 221); платіжне доручення № 233 від 09.03.2011 ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.14, а.с. 259); платіжне доручення № 392 від 04.04.2011 ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.14, а.с. 260); платіжне доручення № 549 від 11.05.2011 ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.14, а.с. 261); платіжне доручення № 673 від 01.06.2011 ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.14, а.с. 262); платіжне доручення № 874 від 11.07.2011 ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.14, а.с. 263); платіжне доручення № 1046 від 09.08.2011 ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.14, а.с. 264); платіжне доручення № 1200 від 08.09.2011 ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.14, а.с. 265); журнал-ордер і відомість по рахунку № 631 ТОВ ВКФ «ГЮСС» за період 01.03.2011 - 31.07.2012 (т.14, а.с. 266); платіжне доручення № 391 від 04.04.2011 ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.14, а.с. 151); платіжне доручення № 671 від 01.06.2011 ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.14, а.с. 152); платіжне доручення № 672 від 01.06.2011 ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.14, а.с. 153); платіжне доручення № 783 від 22.06.2011 ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.14, а.с. 154); платіжне доручення № 877 від 11.07.2011 ТОВ ВКФ ГЮСС (т.14, а.с. 155); платіжне доручення № 873 від 11.07.2011 ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.14, а.с. 156); платіжне доручення № 898 від 14.07.2011 ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.14, а.с. 157); платіжне доручення № 992 від 01.08.2011 ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.14, а.с. 158); платіжне доручення № 1051 від 09.08.2011 ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.14, а.с. 159); платіжне доручення № 1049 від 09.08.2011 ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.14, а.с. 160); платіжне доручення № 1109 від 25.08.2011 ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.14, а.с. 161); платіжне доручення № 1199 від 08.09.2011 ТОВ ВКФ «ГЮСС» (.14, а.с. 162); платіжне доручення № 1198 від 08.09.2011 ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.14, а.с. 163); платіжне доручення № 1258 від 19.09.2011 ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.14, а.с. 164); платіжне доручення № 1259 від 19.09.2011 ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.14, а.с. 165); журнал-ордер і відомість по рахунку № 631 ТОВ ВКФ «ГЮСС» за період 01.04.2011 - 31.07.2012 (том 14, а.с. 166); платіжне доручення № 524 від 28.04.2012 ТОВ ВКФ «ГЮСС» (том 14, а.с. 120); платіжне доручення № 763 від 15.06.2012 ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.14, а.с. 121); платіжне доручення № 773 від 25.06.2012 ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.14, а.с. 122); платіжне доручення № 774 від 25.06.2012 ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.14, а.с. 123); платіжне доручення № 798 від 04.07.2012 ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.14, а.с. 124); журнал-ордер і відомість по рахунку № 631 ТОВ ВКФ «ГЮСС» за період 01.04.2011 - 31.07.2012 (том 14, а.с. 125); платіжне доручення № 1392 від 12.10.2011 ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.14, а.с. 222); платіжне доручення № 1425 від 20.10.2011 ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.14, а.с. 223); платіжне доручення № 1424 від 20.10.2011 ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.14, а.с. 224); платіжне доручення № 1423 від 20.10.2011 ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.14, а.с. 225); платіжне доручення № 1394 від 13.10.2011 ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.14, а.с. 226); платіжне доручення № 1559 від 17.11.2011 ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.14, а.с. 227); платіжне доручення № 1560 від 17.11.2011 ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.14, а.с. 228); платіжне доручення № 1563 від 21.11.2011 ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.14, а.с. 229); платіжне доручення № 1702 від 06.12.2011 ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.14, а.с. 230); платіжне доручення № 1718 від 14.12.2011 ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.14, а.с. 231); платіжне доручення № 1756 від 20.12.2011 ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.14, а.с. 232); платіжне доручення № 1755 від 20.12.2011 ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.14, а.с. 233); платіжне доручення № 60 від 19.01.2012 ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.14, а.с. 234); платіжне доручення № 196 від 14.02.2012 ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.14, а.с. 235); платіжне доручення № 362 від 16.03.2012 ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.14, а.с. 236); журнал-ордер і відомість по рахунку № 631 ТОВ ВКФ «ГЮСС» за період 01.04.2011 - 31.07.2012 (т.14, а.с. 237); лист ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» від 14.11.2013 № 1826 щодо долучення до матеріалів кримінального провадження документів (т.14, а.с. 8) з додатками (т.14, а.с. 43-51); лист ТОВ ВКФ «ГЮСС» від 18.10.2013 № 0184 щодо долучення до матеріалів кримінального провадження документів (т.14, а.с. 9); опис копій документів ТОВ ВКФ «ГЮСС» від 17.10.2013 № 0182 (т.14, а.с. 10-12) з додатками (т.14, а.с. 13-42; том 13, а.с. 50-90);

- лист Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя від 07.11.2013 року № 4380/10/08-28-22-12 «Про надання інформації» щодо стану обліку та податкових перевірок ТОВ «ТД Екотоп», ТОВ «Компанія ІС-2007», ТОВ «ТК Адженікс» (т.14, а.с. 55); лист від 27.06.2014 № 2325/10/08-01-22-12-07 Головного управління Міндоходів у Запорізькій області «Про надання інформації» щодо податкових перевірок ТОВ «Компанія ІС-2007», ТОВ «Торгова компанія Адженікс», ТОВ «ТД Екотоп», ТОВ «Старт Альянс» (т.14, а.с. 56, 57); лист від 17.07.2014 №7608/10/08-28-22-12 Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя щодо неможливості проведення податкових перевірок ТОВ «Компанія ІС-2007», ТОВ «Торгова компанія Адженікс», ТОВ «ТД Екотоп» (т.14, а.с. 58); лист від 06.06.2014 № 313-43 старшого слідчого СУ ГУ МВС України в Запорізькій області Незамая Я.О. щодо призначення та проведення перевірок ТОВ «Компанія ІС-2007», ТОВ «Торгова компанія Адженікс», ТОВ «ТД Екотоп», ТОВ «Старт Альянс» та надання документів (т.30, а.с. 1); лист Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 20.06.2014 № 2204/10/08-01-22-12-07 про надання інформації стосовно неможливості проведення перевірок, вже проведених перевірок та надання актів перевірок, з додатками (т.30, а.с. 2-41); лист від 26.06.2014 № 313-42 старшого слідчого СУ ГУ МВС України в Запорізькій області Незамая Я.О. із запитом, чи проводилися податкові перевірки ТОВ ВКФ «ГЮСС» та ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс», а також про надання документів (т.30, а.с.42); лист Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 19.06.2014 № 2197/10/08-01-22-12-07 щодо неможливості проведення податкової перевірки ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» у зв'язку з його перебуванням на обліку в іншому регіоні (м. Київ), а також про надання інформації щодо проведеної податкової перевірки ТОВ ВКФ «ГЮСС» та надання відповідного акту (т.30, а.с. 43, 44); акт від 21.01.2014 №9/22-01/13626089 Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ВКФ «ГЮСС» з питань своєчасності та повноти сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Компанія ІС-2007», ТОВ «ТД Екотоп», ТОВ «ТК Адженікс», ТОВ «Старт Альянс» за період з 01.03.2011 по 30.06.2012», яким визначено виключити з податкового кредиту та валових витрати кошти по взаємовідносинам з названими підприємствами та донараховано відповідні податки (т.30, а.с. 45-87);

- постанова старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України Харкевича В.І. від 26.11.2013 про призначення судової економічної експертизи щодо обороту коштів на банківських рахунках ТОВ «Компанія ІС-2007», ТОВ «ТК Адженікс», ТОВ «ТД «Екотоп», ТОВ «Старт Альянс» (т.24, а.с. 115, 116); лист Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України в Запорізькій області від 30.12.2013 № 18/2-4924 про направлення висновку експерта № 82 від 30.12.2013 (т.24, а.с. 117); висновок експерта № 82 від 30.12.2012 щодо обороту коштів на банківських рахунках ТОВ «Компанія ІС-2007», ТОВ «ТК Адженікс», ТОВ «ТД «Екотоп», ТОВ «Старт Альянс», яким підтверджено факт перерахування грошових коштів з ТОВ ВКФ «ГЮСС» на адресу цих компаній. При цьому суд зауважує, що згідно даного висновку експерта, грошові кошти на адресу зазначених компаній надходили також і від ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс», а також у квітні 2011 грошові кошти були перераховані з рахунку ТОВ «ТК Адженікс» на рахунок ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» у сумі 49 692 грн. (т.24, а.с. 118-240).

Суд зазначає, що дані документи можуть підтверджувати лише сам факт існування таких господарюючих суб'єктів, як ТОВ «Компанія ІС-2007», ТОВ «ТК Адженікс», ТОВ «ТД «Екотоп», ТОВ «Старт Альянс»; окремі факти їх діяльності, зокрема зняття з їх рахунків готівкових коштів; факт відносин між ними та ТОВ ВКФ «ГЮСС» і ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс»; перерахування останніми підприємствами названим чотирьом суб'єктам господарювання грошових коштів у відповідному розмірі; перерахування грошових коштів ТОВ «ТК Адженікс» на адресу ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс», а також зарахування зустрічних однорідних вимог між ТОВ ВКФ «ГЮСС» і ТОВ «ТД Екотоп». У випадку надання суду доказів, які безпосередньо вказували б на те, що обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_9 вчинили діяння, у вчиненні яких вони обвинувачуються такі матеріали могли б мати значення для справи в частині доведення того, що факт перерахування грошей дійсно відбувся і потерпілому завдано шкоду, і це впливало б на кваліфікуючу ознаку злочину за ч. 4 ст. 189 КК України, а саме завдання потерпілому шкоди в особливо великих розмірах (за умови проведення відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України обов'язкової експертизи визначення розміру завданих матеріальних збитків). Однак такі докази винуватості обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_9 стороною обвинувачення в матеріали справи не надано.

При цьому, суд зазначає, що розцінює названі документи на користь обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_9, оскільки згідно таких документів вони не входили до складу засновників або посадових осіб названих чотирьох суб'єктів господарювання, а також вони не вчиняли дії, направлені на зняття готівкових коштів з їх рахунків. Дана обставина також додатково підтверджує те, що обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_9 не мають відношення до перерахування грошових коштів, які за версією обвинувачення вимагалися.

Тому вищезазначені документи ані самі по собі, ані в сукупності з іншими наданими стороною обвинувачення доказами, не містять будь-яких відомостей відносно того, чи вчиняли обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_9 діяння, у вчиненні яких вони обвинувачуються згідно обвинувального акту (за ч. 4 ст.189 КК України).

Стороною обвинувачення надано суду висновок експерта №82 від 30.12.2012 року, згідно якого встановлено обсяги надходження на банківські рахунки ТОВ «Компанія ІС-2007», ТОВ «ТК Адженікс», ТОВ «ТД «Екотоп», ТОВ «Старт Альянс» грошових коштів, та обсяги їх списання. При цьому до висновку додано додатки - таблиці, з яких вбачається період надходження або списання грошових коштів та їх розмір, а також можна встановити контрагентів зазначених суб'єктів господарювання, по операціям з якими відбувалися відповідні надходження та списання грошей. Проте з такого висновку суд не може встановити, яку загальну суму перерахувало ТОВ ВКФ «ГЮСС» на адресу ТОВ «Компанія ІС-2007», ТОВ «ТК Адженікс», ТОВ «ТД «Екотоп», ТОВ «Старт Альянс», оскільки цього прямо не вказано ані в самому висновку, ані в додатках до нього. Тому суд зазначає, що окрім того, що не доведена вина згідно обвинувального акту обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_9 (за ч. 4 ст. 189 КК України), також сторона обвинувачення не довела і твердження обвинувачення та слова потерпілого ОСОБА_41 про загальний розмір грошових коштів, перерахованих з ТОВ ВКФ «ГЮСС» на адресу ТОВ «Компанія ІС-2007», ТОВ «ТК Адженікс», ТОВ «ТД «Екотоп», ТОВ «Старт Альянс». Це у свою чергу, впливало б на кваліфікацію діянь за ч. 4 ст. 189 КК України, якби вони доводились у даній справі. У свою чергу, відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України, звернення саме слідчим або прокурором до експерта для визначення розміру матеріальних збитків є обов'язковим. Факт ненадання стороною обвинувачення такого висновку експерта суд додатково трактує на користь обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_9 за інкримінованим їм згідно обвинувального акту злочином (за ч. 4 ст. 189 КК України).

Прокурором надано суду господарські договори, бухгалтерські та податкові документи, листування, інші документи по взаємовідносинам між комунальними підприємствами та ТОВ ВКФ «ГЮСС», від операцій з яких сплачувались дванадцять відсотків, які нібито вимагалися, зокрема:

- договір № 010 на виконання робіт від 01.06.2008 року між КП «Водоканал» та ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.13, а.с.9-14); додаткова угода № 4 від 04.04.2012 до договору на виконання робіт № 010 від 01.06.2008 між КП «Водоканал» та ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.13, а.с.15, 16); додаток № 2 до додаткової угоди № 4 до договору № 10 від 01.06.2008 «калькуляція» (т.13, а.с.17); додаткова угода № 1 до договору на виконання робіт № 010 від 01.06.2008 між КП «Водоканал» і ТОВ ВКФ «ГЮСС» від 25.06.2010 (т.13, а.с. 18); додаткова угода № 2 до договору на виконання робіт № 010 від 01.06.2008 між КП «Водоканал» та ТОВ ВКФ «ГЮСС» від 30.12.2010 (т.13, а.с. 19); додаткова угода № 3 до договору на виконання робіт № 010 від 01.06.2008 між КП «Водоканал» та ТОВ ВКФ «ГЮСС» від 01.07.2011 (т.13, а.с. 20); калькуляція від 01.01.2011 до договору № 010 від 01.06.2008 (т.13, а.с. 21); калькуляція до договору № 010 від 01.06.2008 (том 13, а.с. 22-26); технічне завдання ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.9, а.с. 27-31); протокол оперативної наради від 29.04.2011 по питанню змін взаємовідносин між КП «Водоканал» і Концерном «МТМ» (т.13, а.с. 32, 33); телеграма ТОВ ВКФ «ГЮСС» від 17.06.2013 № 0103 (том 13, а.с. 34); направлення ТОВ ВКФ «ГЮСС» від 17.06.2013 (т.13, а.с. 35); договір № 077 від 01.10.2009 на виконання робіт між Концерном «МТМ» та ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.13, а.с. 42-49; т.13, а.с. 91-98); договір № 011 від 01.06.2008 на виконання робіт між КП «Водоканал» і ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.13, а.с. 36-38); додаткова угода № 2 від 30.12.2010 до договору на виконання робіт № 011 від 01.06.2008 між КП «Водоканал» і ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.13, а.с. 39); додаткова угода від 01.07.2011 до договору на виконання робіт № 011 від 01.06.2008 між КП «Водоканал» і ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.13, а.с. 40); додаткова угода № 1 до договору на виконання робіт № 011 від 01.06.2008 між КП «Водоканал» і ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.13, а.с. 41); додаткова угода № 1 від 01.02.2010 до договору на виконання робіт № 077 від 01.10.2009 між Концерном «МТМ» і ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.13, а.с. 99, 100); калькуляція ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.13, а.с. 101); лист від 25.03.2010 № 0064 ТОВ ВКФ «ГЮСС» щодо направлення підписаного примірника додаткової угоди (т.13, а.с. 102); додаток № 1 до додаткової угоди № 1 від 01.02.2010 до договору № 77 від 01.10.2009 «калькуляція» (т.13, а.с. 103); додаткова угода № 2 від 17.05.2010 до договору на виконання робіт № 077 від 01.10.2009 між Концерном «МТМ» та ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.13, а.с. 104, 105); калькуляція ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.13, а.с. 106); додаткова угода № 3 від 30.12.2010 до договору на виконання робіт № 077 від 01.10.2009 між Концерном «МТМ» і ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.13, а.с. 107, 108); додаток № 1 від 30.12.2010 до додаткової угоди № 3 від 30.12.2010 до договору на виконання робіт № 077 від 01.10.2009 «Протокол погодження договірної ціни» між ТОВ ВКФ «ГЮСС» і Концерном «МТМ» (т.13, а.с. 109); додаткова угода № 4 від 01.07.2011 до договору на виконання робіт № 077 від 01.10.2009 між Концерном «МТМ» і ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.13, а.с. 110, 111); додаток № 1 від 01.07.2011 до додаткової угоди № 4 від 01.07.2011 до договору на виконання робіт № 077 від 01.10.2009 «Протокол погодження договірної ціни» між Концерном «МТМ» і ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.13, а.с. 112); додаткова угода № 5 від 28.10.2011 до договору на виконання робіт № 077 від 01.10.2009 між Концерном «МТМ» та ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.13, а.с. 113); додаток №1 від 28.10.2011 до додаткової угоди № 5 від 28.10.2011 до договору № 77 від 01.10.2009 «Калькуляція» (том 13, а.с. 114); додаткова угода № 6 від 30.12.2011 до договору на виконання робіт № 077 від 01.10.2009 між Концерном «МТМ» і ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.13, а.с. 115); протокол від 28.08.2012 робочої наради з питань передачі серверного обладнання та баз даних за участю Концерну «МТМ» та ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.13, а.с. 116-118); додаткова угода № 7 від 25.12.2013 до договору на виконання робіт № 077 від 01.10.2009 між Концерном «МТМ» і ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.13, а.с. 119-121); додаток № 1 до договору на виконання робіт № 077 від 01.10.2009 «Формат вивантаження бази даних» (т.13, а.с. 122-131).

Суд розцінює ці документи як такі, що підтверджують факт взаємовідносин між господарюючими суб'єктами, утім ані самі по собі, ані в сукупності з іншими наданими стороною обвинувачення доказами, не містять будь-яких відомостей відносно того, що саме з цих операцій сплачувалися відповідні кошти і не підтверджують обвинувачення ОСОБА_10 та ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, що їм інкримінуються.

Суд зазначає, що стороною обвинувачення не було надано суду висновку експерта, який би підтверджував твердження обвинувачення та показання потерпілого ОСОБА_41 про те, що ТОВ ВКФ «ГЮСС» перераховувало на адресу ТОВ «Компанія ІС-2007», ТОВ «ТК Адженікс», ТОВ «ТД «Екотоп», ТОВ «Старт Альянс» дійсно 12 % від надходжень по взаємовідносинам з комунальними підприємствами, на які він посилався.

Прокурором надано суду документи щодо пересування певних осіб, встановлення їх номерів телефонів, вхідних і вихідних дзвінків, матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, а також процесуальні документи щодо цього, зокрема:

- лист Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 13.12.2013 року № 0.254-14358/0/15-13, щодо надання інформації про перетин державного кордону України рядом осіб (т.33, а.с. 158-160); лист старшого слідчого в ОВС СУ ГУ МВС України в Запорізькій області від 01.11.2012 року № 6/9671 ОСОБА_21 про витребування інформації щодо перетинання державного кордону ОСОБА_39, ОСОБА_42 та ОСОБА_9 (т.35, а.с.225); лист Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 27.11.2012 року № 0.254-15637/0/15 про перетинання державного кордону ОСОБА_39, ОСОБА_42 та ОСОБА_9 (т.35, а.с. 226-228); лист Бердянського прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління від 28.07.2014 року № 51/701 про виконання доручення та надання інформації щодо перетину державного кордону України ОСОБА_40, з додатком (т.35, а.с. 222-224); лист Бердянського прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління від 28.07.2014 року № 51/703 про виконання доручення та надання інформації щодо перетину державного кордону України ОСОБА_43, з додатком (т.35, а.с. 218-221); лист Бердянського прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління від 28.07.2014 року № 51/704 про виконання доручення та надання інформації щодо перетину державного кордону України ОСОБА_39, з додатком (т.35, а.с. 214-217); лист Бердянського прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління від 28.07.2014 року № 51/700 про виконання доручення та надання інформації щодо перетину державного кордону України ОСОБА_10, з додатком (т.35, а.с. 212, 213); лист Бердянського прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління від 28.07.2014 року № 51/706 про виконання доручення та надання інформації щодо перетину державного кордону України ОСОБА_9, з додатком (т.35, а.с. 206, 207);

- рапорт щодо встановлення номерів мобільних телефонів (т.36, а.с. 77);

- лист СУ ГУ МВС України в Запорізькій області від 17.12.2013 року № 6/10839 про направлення матеріалів, які містять інформацію про вхідні та вихідні дзвінки ОСОБА_42, з додатками (т.30, а.с. 147); лист УБОЗ ГУ МВС України в Запорізькій області від 13.12.2013 року № 90/7-7138 про надання матеріалів виконання доручення (т.30, а.с. 148); протокол оперуповноваженого УБОЗ ГУ МВС України в Запорізькій області ОСОБА_97 від 13.12.2013 року про тимчасовий доступ до речей і документів, а саме до інформації про зв'язок мобільного номера НОМЕР_49 з наданням телекомунікаційних послуг, з'єднань, тривалості, маршрутів передачі, IMEI та місць знаходження абонента, з додатками та CD-диском (т.30, а.с. 149-153); протокол огляду слідчим СГ СУ ГУ МВС України в Запорізькій області Шепель А.М. від 25.07.2014 року, згідно якого оглянуто оптичний диск з інформацією про вхідні та вихідні дзвінки і повідомлення, з додатком-роздруківкою (т.30, а.с. 154-193);

- лист старшого прокурора відділу Прокуратури Запорізької області Блажко К.С. від 13.08.2014 року № 04/2/4-2357-13 про направлення розсекречених матеріальних носіїв інформації, отриманих в результаті проведення негласних слідчих розшукових дій (т.30, а.с. 194); постанова старшого прокурора відділу Прокуратури Запорізької області Блажко К.С. від 13.08.2014 року щодо забезпечення збереження матеріалів негласних слідчих розшукових дій (т.30, а.с.195,196); протокол оперуповноваженого УБОЗ ГУ МВС України в Запорізькій області Азарова В.С. від 04.07.2014 року про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем), а саме телефону НОМЕР_24, який на думку сторони обвинувачення використовувала ОСОБА_10 (т.30, а.с. 197); лист старшого прокурора відділу Прокуратури Запорізької області Блажко К.С. від 07.08.2014 № 04/2/4-2357-13 про направлення та зберігання розсекречених матеріальних носіїв інформації, отриманих в результаті проведення негласних слідчих розшукових дій (т.30, а.с. 198); постанова старшого прокурора відділу Прокуратури Запорізької області Блажко К.С. від 07.08.2014 року про збереження отриманої під час проведення негласних слідчих розшукових дій інформації (том 30, а.с. 199, 200); диск DVD-R «інв. 465 від 10.10.13 року ОСОБА_99.» (т.30, а.с. 201); доручення старшого слідчого СУ ГУ МВС України в Запорізькій області Незамая Я.О. від 29.08.2014 року № 6/313-148 про складення стенограми аудіозаписів, які знаходяться на оптичних носіях інформації (т.30, а.с. 202); лист УБОЗ ГУ МВС України в Запорізькій області від 03.09.2014 року № 90/7-4529 про виконання доручення № 6/313-148 (т.30, а.с. 203); лист УБОЗ ГУ МВС України в Запорізькій області від 03.09.2014 року № 90/7-4530, в якому зазначається про направлення запиту до ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя (т.30, а.с. 204); стенограми телефонних розмов ОСОБА_10 по телефону № НОМЕР_43 (т.30, а.с. 205-217); лист Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13.09.2015 року № 1-кп/331/58/15 до Апеляційного суду Запорізької області про надання інформації щодо ухвали слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області № 08-5280 відносно негласних слідчих розшукових дій (т.12, а.с. 104); лист Апеляційного суду Запорізької області від 19.10.2015 року № 08/32 щодо надання інформації про ухвалу Апеляційного суду Запорізької області про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному проваджені №12013080000000204 (т.12, а.с. 110); заява ОСОБА_10 до Апеляційного суду Запорізької області від 25.08.2015 року про надання для ознайомлення та виготовлення виписки ухвали Апеляційного суду Запорізької області, якою було надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно неї (т.12, а.с. 111); лист Апеляційного суду Запорізької області від 01.09.2015 року № 4184/01-14/15 про неможливість надання для ознайомлення ухвали слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області, якою надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні (т.12, а.с. 112); ухвала Апеляційного суду Запорізької області від 02.11.2015 року щодо надання дозволу на використання в кримінальному провадженні № 12013080000000202 результатів негласної слідчої (розшукової) дії, а саме протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж оператором мобільного зв'язку «Київстар» з номеру НОМЕР_43, який належить ОСОБА_10 та оптичного носія інформації (диску) DVD № 465н/т від 10.10.2013 року (т.34, а.с. 10, 11), лист Запорізького апеляційного суду від 19.03.2019 № 22/6 щодо постановлення ухвали № 08-5280т про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (т.49, а.с. 180).

З приводу наданих прокурором матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій суд зазначає, що ухвалою Комунарського районного суду Запорізької області від 19.03.2019 по даній кримінальній справі (т.51, а.с.121,122), такі матеріали було визнано очевидно недопустимими.

Тому, керуючись ч.2 ст.86 КПК України суд не досліджує матеріали наданих прокурору та зазначених вище негласних слідчих розшукових дій та не посилається на них при ухваленні рішення.

Досліджені в судовому засіданні матеріали, що містять інформацію про телефонні номери, якими користувалися обвинувачена ОСОБА_10 та особа на прізвище ОСОБА_42, і, які підтверджують лише факт їх знайомства, який обвинуваченою ОСОБА_10 не заперечує, про пересування обвинувачених та потерпілих ані самі по собі, ані в сукупності з іншими наданими стороною обвинувачення доказами, не свідчать про вчинення обвинуваченими ОСОБА_10 та ОСОБА_9 діянь, у вчиненні яких вони обвинувачуються згідно обвинувального акту (за ч. 4 ст. 189 КК України).

Прокурором надано суду господарські договори між підприємствами групи компаній «Хлібодар» та комунальними підприємствами м. Запоріжжя, позовні заяви про стягнення заборгованості комунальними підприємствами з групи компаній «Хлібодар», судові рішення з цього приводу, податкові повідомлення-рішення про донарахування податкових зобов'язань цим підприємствам тощо. Зокрема суду надано: позовна заява КП «Водоканал» від 18.07.2013 року № 7012 про стягнення з ПАТ «Запорізький хлібозавод № 5» заборгованості за безоблікове водокористування (т.33, а.с. 128-132); відзив ПАТ «Запорізький хлібозавод № 5» від 31.07.2013 року № 01/719 на позовну заяву КП «Водоканал» (т.33, а.с. 133-135); рішення Господарського суду Київської області від 01.04.2014 року по справі № 911/28/57/13 про часткове задоволення позову КП «Водоканал» (т.33, а.с. 136-141); податкове повідомлення-рішення від 05.10.2010 року про донарахування ВАТ «Оріхівський хлібокомбінат» податку на додану вартість (том 33, а.с. 96); податкове повідомлення-рішення від 05.10.2010 року про нарахування ВАТ «Оріхівський хлібокомбінат» податку на прибуток (т.33, а.с. 99); рішення Державної податкової інспекції у Оріхівському районі Запорізької області від 10.12.2010 року №4316/10/23-012 про результати розгляду первинної скарги ВАТ «Оріхівський хлібокомбінат», яким скаргу задоволено та скасовано податкові повідомлення-рішення (т.33, а.с. 100-115); позовна заява КП «Водоканал» від 12.08.2013 року № 8524 про стягнення заборгованості з ПАТ «Запорізький хлібокомбінат № 1» (т.33, а.с. 122-124); відзив ПАТ «Запорізький хлібокомбінат № 1» від 19.09.2013 року № 653 на позовну заяву КП «Водоканал» (т.33, а.с. 125-127); податкове повідомлення-рішення від 13.07.2010 року про донарахування ДП «ДП Агросервіс 2000» податку на прибуток (т.33, а.с. 97); податкове повідомлення-рішення від 13.07.2010 року про донарахування ДП «ДП Агросервіс 2000» податку на додану вартість (т.33, а.с. 98); рішення від 26.11.2010 року № 5427/10/25-90 Державної податкової адміністрації в Запорізькій області про результати розгляду повторної скарги ДП «Агросервіс 2000», яким скасовано податкові повідомлення-рішення (т.33, а.с. 116-121).

Суд зазначає, що стороною обвинувачення не надано жодного доказу, який би свідчив про протиправний зв'язок обвинуваченої ОСОБА_10 та ОСОБА_9 особисто або в якості учасника організованої групи з названими комунальними підприємствами, державними органами та їх посадовими особами, а також що цей зв'язок було фактично використано з метою тиску на групу компаній «Хлібодар» або потерпілого ОСОБА_39 та ОСОБА_40 чи інших осіб.

Тому ці документи ані самі по собі, ані в сукупності з іншими наданими стороною обвинувачення доказами, не містять будь-яких відомостей відносно того, чи вчиняли обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_9 діяння, передбачені ч. 4 ст. 189 КК України).

Прокурором надано суду відповіді ряду підприємств, пов'язаних з потерпілим ОСОБА_39, про те, що ОСОБА_43 ніколи не був їх працівником, зокрема: лист сільськогосподарського ТОВ «Дружба» від 06.08.2012 року № 204 (т.33, а.с.142); лист ПАТ «Запорізький хлібокомбінат № 1» від 07.08.2012 року № 548 (т.33, а.с.143); лист ПАТ «Запорізький хлібозавод № 3» від 06.08.2012 року № 771 (том 33, а.с.144); лист ПАТ «Запорізький хлібозавод № 5» від 06.08.2012 року № 05/663 (т.33, а.с.145); лист ПАТ «Бердянський хлібокомбінат» від 06.08.2012 року № 2 року 57 (т.33, а.с.146); лист ВАТ «Оріхівський хлібокомбінат» від 06.08.2012 року № 288 (т.33, а.с. 147); лист ТОВ «ДП Агросервіс 2000» від 06.08.2012 року № 23 (т.33, а.с. 148).

Проте суд зазначає, що дані документи ані самі по собі, ані в сукупності з іншими наданими стороною обвинувачення доказами, не містять будь-яких відомостей відносно того, чи вчиняли обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_9 діяння, у вчиненні яких вони обвинувачуються згідно обвинувального акту (за ч. 4 ст. 189 КК України) та містять інформацію відносно сторонньої по відношенню до обвинувачених особи.

Прокурором надано суду процесуальні документи та листування, згідно яких встановлювалася приналежність майна певним особам, вилучалося певне майно, оглядалося, передавалася для проведення експертиз та на зберігання, виявлялося певне майно, приєднувалося до матеріалів кримінального провадження в якості доказів, передавалося на зберігання, а також протоколи обшуків і відеозаписи цього, зокрема:

- інформаційні довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно №10700451 та № 10700166 від 11.10.2013 року щодо майна, належного ОСОБА_10, разом із супровідним листом щодо них (т.33, а.с.179-183); інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 10696668 від 11.10.2013 року щодо майна, належного ОСОБА_9, разом з супровідними листами щодо цієї довідки (т.36, а.с. 157); лист Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Запоріжжя та Запорізького району УДАІ ГУ МВС України в Запорізькій області від 06.11.2013 року № 10/13-2597 про наявність зареєстрованих транспортних засобів за ОСОБА_9, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_10 (т.34, а.с.134, 135; т.36, а.с. 173); лист Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Запоріжжя та Запорізького району УДАІ ГУ МВС України в Запорізькій області від 30.07.2014 року № 10/13-2496 про наявність зареєстрованого транспортного засобу за ОСОБА_10 (т.34, а.с. 136); витяг про реєстрацію в держаному реєстрі обтяжень рухомого майна № 45030103 від 29.08.2014 року щодо арешту легкового автомобіля, державний номер НОМЕР_4, марки Chevrolet Nubira, 2004 року випуску (т.34, а.с. 164); ухвала слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19.08.2014 року по справі №335/9640/14-к про накладення арешту на автомобіль Chevrolet Nubira, державний номер НОМЕР_4, кузов НОМЕР_25, який зареєстровано за ОСОБА_10 (т.34, а.с. 163); лист старшого слідчого СУ ГУ МВС України в Запорізькій області Незамая Я.О. від 02.06.2014 року № 6/313-38 (т.34, а.с. 17); лист УБОЗ ГУ МВС України в Запорізькій області від 03.12.2013 № 90/7-6943 щодо направлення матеріалів виконаного доручення відносно автотранспорту, що знаходиться у користуванні ОСОБА_42 та його родичів, з додатками (т. 38, а.с. 161-168); лист УДАІ в Запорізькій області від 19.06.2014 року № 10/4-3012 про надання інформації щодо певних транспортних засобів, з додатками (т.38, а.с. 158-160); лист УДАІ в Запорізькій області від 14.07.2014 року №10/К-3478 про надання інформації щодо реєстрації певних транспортних засобів, з додатком (т.38, а.с. 156, 157); інформаційна довідка з реєстру прав власності на нерухоме майно № 14488757 від 12.12.2013 року відносно майна ОСОБА_9 (т.36, а.с. 177); інформаційна довідка з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 15.10.2013 № 10931229 щодо нерухомого майна ОСОБА_100 (т.51, а.с. 16); лист Запорізької філії ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України від 05.11.2013 року № 03-05/рвд/1728 про надання інформації з Єдиного державного реєстру довіреностей та Державного реєстру правочинів стосовно певних осіб, зокрема ОСОБА_42 та ОСОБА_9, з додатками (т.38, а.с. 76-82); лист УБОЗ ГУ МВС України в Запорізькій області від 17.12.2013 року № 90/7-7180 про направлення матеріалів виконання доручень (т.35, а.с. 252); лист Запорізької філії ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України від 16.12.2013 року № 05-05/єрд/1969 про надання інформації з Єдиного реєстру довіреностей, з додатками (т.38, а.с. 69-75); рапорт оперуповноваженого УБОЗ ГУ МВС України в Запорізькій області ОСОБА_101 б/д б/н про встановлення автомобілів, на яких пересуваються певні особи, зокрема ОСОБА_42, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_43 (том 49, а.с. 217, 218); лист слідчого ГСУ МВС України Христьяна Д.О. від 22.11.2013 року № 26/4-7136 про витребування інформації, яка підтверджує придбання певних транспортних засобів (т.50, а.с. 174); лист Центру № 1 надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м.Запоріжжя та Запорізького району УДАІ ГУ МВС України в Запорізькій області, б/д №18/13-2850, про надання копій документів щодо реєстрації певних транспортних засобів, з додатками (т.50, а.с. 175-210); лист СГ ГСУ України Христьяна Д.О. від 27.11.2013 року № 26/4-7288 про витребування документів, що підтверджують придбання транспортного засобу (т.50, а.с. 211); лист ПАТ «Дніпропетровськ-Авто» від 04.12.2013 року № 863 про надання копій документів, що підтверджують придбання транспортного засобу, з додатками (т.50, а.с. 212-225); лист ПАТ «Дніпропетровськ-Авто» від 04.12.2013 року № 862 про надання копій документів, що підтверджують придбання транспортного засобу, з додатками (т.50, а.с. 226-240); лист СГ ГСУ України Христьяна Д.О. від 28.11.2013 № 26/4-7291 про витребування документів, що підтверджують придбання транспортного засобу (т.50, а.с.241); документи щодо придбання транспортного засобу (т.50, а.с. 242-248); лист СГ ГСУ України Христьяна Д.О. від 27.11.2013 № 26/4-7286 про витребування документів, що підтверджують придбання транспортного засобу (т.50, а.с. 249); документи щодо придбання транспортного засобу (т.50, а.с. 250, т.51, а.с. 1-3); лист СГ ГСУ України Христьяна Д.О. від 02.12.2013 № 26/4-7345 про витребування документів, що підтверджують придбання транспортного засобу (т.51, а.с. 4); документи щодо придбання транспортного засобу (т.51, а.с. 5-8); документи щодо реєстрації транспортних засобів (том 51, а.с. 12-15); лист УДАІ в Запорізькій області від 06.11.2013 № 10/4-5916 щодо власників транспортних засобів (том 51, а.с. 17); лист УДАІ в Запорізькій області від 06.12.2013 № 10/4-6576 про надання копій документів щодо реєстрації транспортних засобів, з додатками (т.51, а.с. 18-66); протокол слідчого - заступника начальника відділу ГСУ МВС України ОСОБА_38 від 04.12.2013 тимчасового доступу до речей і документів, а саме виписок про рух коштів по картковим рахункам, відкритих на ім'я ОСОБА_9 в КБ «Приватбанк» № НОМЕР_13 і № НОМЕР_14 та ОСОБА_103 в КБ «Приватбанк» № НОМЕР_26, № НОМЕР_27 і № НОМЕР_28 з додатками (т.36, а.с. 87-105); лист старшого слідчого СУ ГУ МВС України в Запорізькій області Незамая Я.О. від 17.07.2014 № 6/313-95 із запитом про надання інформації про наявність нерухомого майна у ОСОБА_10 (т.36, а.с. 18); рапорт щодо виконання доручення про встановлення номерів телефонів ОСОБА_10 та ОСОБА_43 (т.36, а.с. 74); лист Державної податкової інспекції в Комунарському районі м. Запоріжжя від 03.09.2014 № 55/101/08-27-18-013 щодо надання інформації слідчим органам про відсутність на обліку в інспекції ОСОБА_42 як фізичної особи-підприємця (т.36, а.с. 163); лист Головного управління Міндоходів в Запорізькій області від 10.12.2013 № 3606/10/08-01-18-03-13 щодо надання інформації про доходи громадян, вказаних у запиті, з додатком (т.36, а.с. 164-168; т.36, а.с. 79-83); лист Головного управління Міндоходів в Запорізькій області від 22.11.2013 № 3359/10/08-01-18-03-13 щодо надання інформації про займання керівних посад та участі в складі засновників фізичних осіб згідно переліку в запиті, з додатком (т.36, а.с. 169-171); лист Управління громадської безпеки ГУ МВС України в Запорізькій області б/д № 8/3- про надання інформації щодо реєстрації зброї та пристроїв на певних осіб, в тому числі пістолету «Форт-10р» за ОСОБА_10 (т.49, а.с. 214-216, т.51, а.с. 10, 11); лист Управління громадської безпеки ГУ МВС України в Запорізькій області від 25.10.2013 № 8/3-1681 щодо зареєстрованої зброї за ОСОБА_103 та ОСОБА_42 (том 51, а.с.9);

- протокол обшуку старшого слідчого в ОВС СУ ГУ МВС України в Запорізькій області Діденко О.М. від 21.10.2013, проведеного за адресою: АДРЕСА_8, в ході якого, зокрема, у ОСОБА_10 вилучено мобільний телефон Apple 5, білий корпус, ІМЕЙ НОМЕР_30, а також Apple 5, чорний корпус, ІМЕЙ НОМЕР_29 (т.34, а.с. 30-39); протокол обшуку старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУ МВС України в Запорізькій області Шляніна І.В. від 21.10.2013, проведеного за адресою: АДРЕСА_8, в ході якого, зокрема, вилучено речі з офісу ОСОБА_10: флеш-карти пам'яті Transcend 8 Gb, три аркуші паперу з записами, чорна сумка для ноутбука, ноутбук Apple s/n # W893252R642 в корпусі металево-сірого кольору, флеш-карта Transcend 8 Gb сріблястого кольору, блокнот «Репортер» з рукописними записами в обкладинці синього кольору, диктофон «Olympus» в корпусі сірого кольору № 200336113, флеш-картка пам'яті Transcend 8 Gb чорна, флеш-картка пам'яті Take MS фіолетова, флеш-картка пам'яті Transcend 8 Gb чорна, флеш-картка пам'яті Silicon Power 32 Gb (т.34, а.с. 40-48); протокол огляду слідчого СГ СУ ГУ МВС України в Запорізькій області Дудки О.П. від 03.07.2014, згідно якого оглянуто вилучену під час обшуків техніку, зокрема вилучений з офісу ОСОБА_10, розташованого у АДРЕСА_8, ноутбук Apple s/n # w893252R642, разом диском, в якому мається відеозапис огляду предметів (т/49, а.с. 206-213); протокол обшуку старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУ МВС України в Запорізькій області Шляніна І.В. від 22.10.2013, проведеного за адресою: АДРЕСА_8 (т.34, а.с. 49); протокол обшуку заступника начальника відділу СУ ГУ МВС України в Запорізькій області Манжари О.В. від 21.10.2013, проведеного за адресою: АДРЕСА_8 (т.34, а.с. 50-54); протокол обшуку старшого слідчого криміналіста СУ ГУ МВС України в Запорізькій області Оніщенка А.С. від 21.10.2013, проведеного за адресою: АДРЕСА_8 (т.34, а.с. 55-58); протокол обшуку старшого слідчого в ОВС СУ ГУ МВС України в Запорізькій області Єрємєєва О.В. від 22.10.2013, проведеного за адресою: АДРЕСА_8 (т.34, а.с. 59-64); протокол огляду слідчого СВ ЗМУ ГУ МВС України в Запорізькій області Пекния Д.М. від 24.10.2013, яким оглянуто речі, вилучені за адресою: АДРЕСА_8 (т.34, а.с. 65, 66); постанова старшого слідчого в ОВС СУ ГУ МВС України в Запорізькій області Діденко О.М. від 24.10.2013 року про визнання речовими доказами та їх зберігання (т.34, а.с. 67, 68); квитанція № 131 про отримання речових доказів на зберігання (т.34, а.с. 69); протокол обшуку слідчого СУ ГУ МВС України в Запорізькій області Лазаренка М.Г. від 05.11.2013 з диском DVD-RW, проведеного в автомобілі Шевроле Нубіра, належного ОСОБА_10, розташованого за адресою: АДРЕСА_8, в результаті якого нічого не виявлено (т.34, а.с. 137-140); протокол обшуку старшого слідчого СВ ЗМУ ГУ МВС України в Запорізькій області Четиріна О.Д. від 22.10.2013, проведеного в автомобілі Mersedes Benz Gl-350, державний номер НОМЕР_5, розташованого за адресою: АДРЕСА_8, яким користувалася ОСОБА_10, в ході якого вилучено: документи сесії міської ради в обкладинці в двох екземплярах, договір оренди нежитлового приміщення, акт № 09-0000019 здачі-приймання робіт, акт № 09-0000020 здачі-приймання робіт, акт № 09-0000038 здачі-приймання робіт, акт № 09-0000003 здачі-приймання робіт, акт № 09-0000029 здачі-прийняття робіт, акт прийому автомобіля по якості та комплектації, договір № 0352623056 купівлі-продажу автомобіля, пістолет з написом «Форт-10р» з магазином та п'ятьма патронами (т.34, а.с. 125-128); протокол обшуку старшого слідчого СУ ГУ МВС України в Запорізькій області Незамая Я.О. від 21.10.2013, проведеного за адресою: АДРЕСА_27, з додатками (т.35, а.с. 8-23); протокол огляду від 22.10.2013 старшого слідчого СУ ГУ УМВС України в Запорізькій області Калініченка Д.Ю., згідно якого оглянуто сейфи у приміщенні за адресою: АДРЕСА_27 (т.35, а.с. 24-26); протокол обшуку старшого слідчого в ОВС України в Запорізькій області Петренка С.Г. від 22.10.2013, проведеного за адресою: АДРЕСА_25 (т.35, а.с. 37-51); протокол огляду старшого слідчого СУ ГУ МВС України в Запорізькій області Калініченка Д.Ю. від 22.10.2013, згідно якого оглянуто сейф, вилучений з будинку за адресою: АДРЕСА_25 (т.35, а.с. 52-54); протокол огляду старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУ МВС України в Запорізькій області Петренка С.Г. від 02.12.2013, згідно якого оглянуто речі, вилучені з будинку за адресою: АДРЕСА_25 (т.35, а.с. 55-99); протокол огляду старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУ МВС України в Запорізькій області Петренка Н.Г. від 29.10.2013, згідно якого оглянуто речі, вилучені за адресою: АДРЕСА_25 (т.35, а.с. 100-176); протокол обшуку слідчого СВ ЗМУ ГУ МВС України в Запорізькій області Гарбуз П.В. від 24.10.2013, проведеного за адресою: АДРЕСА_5, з додатком у вигляді диску, згідно якого було вилучено: полімерний пакетик з кусочками речовини білого кольору, пістолет чорного кольору ИМ 55 М air pistol виробництва Росія з маркуванням НОМЕР_40, мисливський патронтаж з мисливськими патронами у кількості 24 шт. та 5 мисливських патронів окремо, 12 калібру, касета miniDV Panasonic чорного кольору в футлярі, довідка ЗРУ КБ Приватбанк на ОСОБА_37, квитанція № НОМЕР_41, копія свідоцтва на реєстрацію транспортного засобу автомобіля Мерседес Бенс, державний номер НОМЕР_7 на ОСОБА_37, копія свідоцтва на право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_5, на ім'я ОСОБА_112, копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за вищевказаною адресою на ім'я ОСОБА_112, копія техпаспорту на житловий будинок за вищевказаною адресою, копія свідоцтва про укладення шлюбу, свідоцтва про народження, копія кредитної картки на аркуші формату А4, копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Мерседес Бенс, державний номер НОМЕР_8, на ім'я ОСОБА_113, копія плану меж земельної ділянки з кадастровим номером 2322181600:05:001:0201 та державного акту на землю на ім'я ОСОБА_112, копія свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_50, копія свідоцтва про народження ОСОБА_112, копія паспорту ОСОБА_37, копія довідки іпн ОСОБА_37, довідка ТОВ «Експрес Авіа» на адресу ОСОБА_37, виписка по рахунку клієнта ОСОБА_37 (том 35, а.с. 183-188); протокол обшуку слідчого СВ ЗМУ ГУ МВС України в Запорізькій області Гєворкяна А.А. від 22.10.2013, згідно якого проведено обшук за адресою: АДРЕСА_6, в ході якого було вилучено: Samsung № 1437 s/n ZYZM93KB600114N ноутбук в корпусі чорного кольору та зарядний пристрій, планшетний комп'ютер Ipad s/n DNPGVN2DF16C в корпусі кольору металік, мобільний телефон Samsung P980 IMEI НОМЕР_31 в корпусі білого кольору з квітами на задній панелі та флеш-карта microSD 2 Gb, нетбук Apple s/n C02G3MXIDGID в корпусі сталевого кольору та зарядний пристрій до нього, відеокамера Panasonic M-#V-GS11GC, s/n F4SA12960 в корпусі сірого кольору з касетою формату miniDV, відеокасета формату miniDV, флеш-накопичувач SPSilicon Power 4Gb, мобільний телефон Nokia 6275i, cod НОМЕР_51 в корпусі сіро-чорного кольору, чотири DVD диска, п'ятнадцять CD дисків, копії розписок у кількості вісім штук про отримання ОСОБА_114 у ОСОБА_115 грошових коштів, копія договору займу 2 арк 1/1, доповнення до договору на 1 арк, блокнот з записом рукописним текстом в обгортці сірого кольору, грошові кошти іноземної валюти Євро в загальній сумі 5 295 (п'ять тисяч двісті дев'яносто п'ять) Євро, грошові кошти іноземної валюти долари США на загальну суму 10 205 (десять тисяч двісті п'ять) доларів США, дозвіл на зброю на ім'я ОСОБА_116 № НОМЕР_33 у кількості 2 шт., дозвіл на зброю на ім'я ОСОБА_116 № НОМЕР_34, дозвіл на зброю на ім'я ОСОБА_116 № НОМЕР_32, ніж мисливський загальною довжиною 33 сантиметри, довжина леза 18 сантиметрів, патрони калібру 9 мм у кількості 40 шт. з жовтою гільзою, патрони Gameload RIO 100 у кількості 25 шт., патрони Gameload RIO 20 у кількості 26 шт., патрони Gameload С16 у кількості 24 шт., патрони Magnum у кількості 25 шт., патрони у кількості 8 шт. калібру 7,62, рушниця № НОМЕР_35 чорного кольору, рушниця № НОМЕР_36 року з дерев'яною рукояткою, даний протокол з додатком у вигляді диску (т.33, а.с. 184-188); протокол обшуку старшого слідчого СУ ГУ МВС України в Запорізькій області Дудки Р.В. від 25.10.2013, згідно якого проведено обшук автомобіля Фольксваген Мультиван, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, 31 (т.33, а.с. 220-222); протокол огляду старшого слідчого СУ ГУ МВС України в Запорізькій області Сіроуха Р.І. від 25.10.2013, згідно якого оглянуто речі, вилучені з автомобіля Фольксваген Мультиван (т.33, а.с. 223); протокол огляду старшого слідчого СУ ГУ МВС України в Запорізькій області Дудки Р.В. від 26.10.2013, з диском, згідно якого оглянуто речі, вилучені з автомобіля Фольксваген Мультиван (т.33, а.с. 224-227); протокол обшуку старшого слідчого в ОВС СУ ГУ МВС України в Запорізькій області від 09.07.2014, згідно якого проведено обшук за адресою: АДРЕСА_8 (т.34, а.с. 165-167); протокол огляду слідчого СУ ГУ МВС України в Запорізькій області Христьяна Д.О. від 19.07.2014, згідно якого проведено огляд речових доказів, вилучених у ході обшуків. У тому числі в даному протоколі описано вміст вилученої під час обшуків за адресою: АДРЕСА_8, карти пам'яті «Silicon Power», в якій виявлено деякі матеріали даного кримінального провадження (т.34, а.с. 171-206); протокол оперуповноваженого УБОЗ ГУ МВС України в Запорізькій області Єременка А.М. від 15.08.2014 тимчасового доступу до виписок руху коштів на банківських рахунках ОСОБА_42, з додатками (т.38, а.с. 87-149); протокол оперуповноваженого УБОЗ ГУ МВС України в Запорізькій області Азарова В.С. від 15.08.2014 тимчасового доступу до виписок руху грошових коштів по банківським рахункам на ім'я ОСОБА_42, з додатком (т.49, а.с. 235-237); лист УБОЗ ГУ МВС України в Запорізькій області від 20.08.2014 № 90/18-4331 про надання матеріалів виконаного доручення, з додатками (т.38, а.с. 83-86); ухвала Печерського районного суду м. Києва від 07.11.2013 №757/24427/13-к про накладення арешту на грошові кошти які знаходяться на карткових рахунках № НОМЕР_13 та № НОМЕР_14, відкритих на ім'я ОСОБА_9, іпн НОМЕР_9, ІНФОРМАЦІЯ_10, у ПАТ КБ Приватбанк (МФО 305299, розташованому за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50) (т.36, а.с. 106); ухвала Печерського районного суду м. Києва від 20.12.2013 по справі № 757/28012/13-к про накладення арешту на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_11, а саме на квартиру АДРЕСА_1 (т.36, а.с. 178-180); протокол слідчого СГ СУ ГУ МВС України в Запорізькій області Єрмаченкової Ю.В. від 20.08.2014 про проведення обшуку ОСОБА_10 (т.36, а.с. 12); DVD-R «Обшук АДРЕСА_8 21.10.13 Манжара О.В. № 1» та DVD-R «Обыск АДРЕСА_8 21.10.13 Манжара О.В. 0» (т.11, а.с. 77); DVD-R «АДРЕСА_8 ОСОБА_147 00 21.10.2013», DVD-R «АДРЕСА_8 ОСОБА_147 01 21.10.13», DVD-R «АДРЕСА_8 ОСОБА_147 02 21.10.13», DVD-R «АДРЕСА_8 ОСОБА_147 03 21.10.13», DVD-R «АДРЕСА_8 ОСОБА_147 04 21.10.13», DVD-R «Обыск АДРЕСА_8 22.10.13 Манжара О.В. № 5», DVD-R «Обыск АДРЕСА_8 21.10.13 Манжара О.В. № 2», DVD-R «Обыск АДРЕСА_8 21.10.13 Манжара О.В. № 3, 4, 6» (том 11, а.с. 80, 81); DVD-R «АДРЕСА_8 ОСОБА_163 0 22.10.13», DVD-R «АДРЕСА_8 ОСОБА_163 1 22.10.13», DVD-R «АДРЕСА_8 ОСОБА_163 2 22.10.13», DVD-R «АДРЕСА_8 ОСОБА_147 06 21.10.13», DVD-R «АДРЕСА_8 ОСОБА_147 05 21.10.13», DVD-R «АДРЕСА_8 ОСОБА_147 07 21.10.13», DVD-R «АДРЕСА_8 ОСОБА_147 08 21.10.13», DVD-R «АДРЕСА_8 ОСОБА_147 09 21.10.13», DVD-R «АДРЕСА_8 ОСОБА_147 10 21.10.13», DVD-R «АДРЕСА_8 ОСОБА_147 12 21.10.13», DVD-R «АДРЕСА_8 ОСОБА_147 11 21.10.13», DVD-R «АДРЕСА_8 ОСОБА_147 13 21.10.13» (том 11, а.с. 86); DVD-R «АДРЕСА_8 ОСОБА_148 3 21.10.13», DVD-R «АДРЕСА_8 ОСОБА_148 1, 2 21.10.13», DVD-R «АДРЕСА_8 ОСОБА_148 5 21.10.13», DVD-R «АДРЕСА_8 ОСОБА_148 4 21.10.13» (том 11, а.с. 87); DVD-R «АДРЕСА_8 ОСОБА_163 3 22.10.13», DVD-R «АДРЕСА_8 ОСОБА_163 4, 5 22.10.13», DVD-R «АДРЕСА_8 ОСОБА_163 6 22.10.13», DVD-R «Обыск на АДРЕСА_27 Незамай № 2 21.10.13», DVD-R «Обыск на АДРЕСА_27 Незамай № 1 21.10.13», DVD-R «Обыск на АДРЕСА_27 Незамай № 3 21.10.13», DVD-R «Обыск на АДРЕСА_27 Незамай № 4 21.10.13» (т.11, а.с. 105);

- постанова старшого слідчого СУ ГУ МВС України в Запорізькій області Войтенка В.В. від 22.10.2013 про визнання речовим доказом вилученого в ході особистого обшуку ОСОБА_9 мобільного телефону «Iphone», грошових коштів в сумі 550 грн., 900 доларів США (т.36, а.с. 125); квитанція про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження, № 132, а саме 550 грн. та 900 доларів США (т.36, а.с. 126); постанова старшого слідчого ГСУ МВС України Харкевича В.І. від 25.12.2013 про приєднання предметів та документів до матеріалів досудового розслідування як речових доказів, вилучених під час обшуків автомобілів Мерседес, Лексус, Шевроле, Фольксваген, зокрема, реєстраційні документи, мобільні телефони, ключ, автомобіль (т.35, а.с. 204-206); постанова старшого слідчого ГСУ МВС України Харкевича В.І. від 25.12.2013 про приєднання предметів та документів до матеріалів досудового розслідування як речових доказів, вилучених у ході обшуку приміщення будинку АДРЕСА_6 та прилеглій до нього території, а саме зарядні пристрої, мобільні телефони, відеокамера, відеокасета, флеш-накопичувач, DVD та CD диски, блокнот, дозвільні документи (т.33, а.с. 192-194); постанова старшого слідчого ГСУ МВС України Харкевича В.І. від 25.12.2013 про приєднання предметів та документів до матеріалів досудового розслідування як речових доказів, вилучених у ході обшуку приміщень за адресою: АДРЕСА_8, а саме дерев'яна палиця, маски, ключі, брелоки, пульти, монітори, диски, полімерні бирки, телефони, записні книжки, радіостанція, карти, коробки зі стартових пакетів, дерев'яна підставка, гранули чорного кольору, скретч-карти, пластикові пробірки, реєстраційні номери автомобілів, факсиміле підпису, мандат, посвідчення та дозвільні документи, фотокартки, зарядні пристрої, навушники, партійний квиток, клавіатури, комп'ютерні миші, дисководи, usb-адаптер, шнури (т.34, а.с. 70-73); постанова старшого слідчого ГСУ МВС України Харкевича В.І. від 25.12.2013 про приєднання предметів та документів до матеріалів досудового розслідування як речових доказів, вилучених у ході обшуку приміщення за адресою: АДРЕСА_5, а саме касета mini DV (т.35, а.с. 191, 192); квитанція № 020307 від 27.12.2013 про прийняття речових доказів, а саме речових доказів згідно восьми постанов від 25.12.2013 (т.35, а.с. 193); постанова слідчого СГ ГСУ МВС України Колесникова О.А. від 25.12.2013 про приєднання як речових доказів до матеріалів кримінального провадження предметів та документів, вилучених під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_27, а саме гвинтівка та бита (т.35, а.с. 31, 32); постанова слідчого СГ ГСУ МВС України Колесникова О.А. від 25.12.2013 про приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів, вилучених під час проведення огляду автомобіля Фольксваген Мультиван, а саме патрони (т.35, а.с. 202, 203); постанова слідчого СГ ГСУ МВС України Колесникова О.А. від 25.12.2013 про приєднання як речових доказів до матеріалів кримінального провадження предметів та документів, вилучених під час проведення обшуку за адресою АДРЕСА_6, а саме: рушницю «Benelli» моделі «M2» зав. № НОМЕР_44 - стволова коробка/НОМЕР_45 - ствол, макет масогабаритний гвинтівки Мосіна зр. 1891/1930рр ЛБ 8732/ЛБ 8132, 112 патронів (36 патронів використані в ході дослідження) (том 33, а.с. 195, 196); постанова слідчого СГ ГСУ МВС України Колесникова О.А. від 25.12.2013 про приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів, вилучених під час проведення обшуку в будинку та інших володіннях за адресою: АДРЕСА_5, а саме пістолет моделі «Иж- 53М», заводський НОМЕР_46, 15 патронів (14 патронів було використано при виконанні судової балістичної експертизи) (т.35, а.с. 194, 195); постанова слідчого СГ ГСУ МВС України Колесникова О.А. від 25.12.2013 про приєднання як речових доказів до матеріалів кримінального провадження предметів та документів, вилучених під час обшуків за адресами: АДРЕСА_8 та АДРЕСА_6, а саме ножі (т.33, а.с. 197); постанова старшого слідчого в ОВС СУ ГУ МВС України в Запорізькій області Діденко О.М. від 24.10.2013 про визнання речовими доказами грошових коштів, вилучених під час обшуку за адресою: АДРЕСА_27 (т. 35, а.с. 27-29); квитанція № 125 про передання на зберігання грошових коштів (т.35, а.с. 30); постанова старшого слідчого в ОВС СУ ГУ МВС України в Запорізькій області Діденко О.М. від 25.10.2013 про визнання речовими доказами та їх зберігання відносно грошових коштів, вилучених з будинку за адресою: АДРЕСА_6, а саме 5 295 (п'ять тисяч двісті дев'яносто п'ять) Євро та 10 095 (десять тисяч дев'яносто п'ять) доларів США (т.33, а.с. 189, 190); квитанція № 130 про передання на зберігання грошових коштів, а саме 5 295 (п'ять тисяч двісті дев'яносто п'ять) Євро та 10 095 (десять тисяч дев'яносто п'ять) доларів США (т.33, а.с. 191); постанова старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України Харкевича В.І. від 25.12.2013 про приєднання речей до матеріалів досудового розслідування як речових доказів, а саме ручних годинників марки «Bovet» в металевому корпусі сріблястого кольору, поверхня оборотної сторони годинника прозора, на оборотній поверхні корпусу годинника маються надписи «…Bovet…Au750…D501…#019466…», ремінець годинника шкіряний, лицьова частина чорного кольору, оборотна частина бежевого кольору, а також марки «FRANCVILA» в металевому корпусі жовтого кольору, поверхня оборотної сторони годинника прозора, на оборотній поверхні корпусу годинника маються надписи «…FRANCVILA…750…13/88…», ремінець годинника шкіряний, лицьова частина темно-коричневого кольору, оборотна частина світло-коричневого кольору, на металевій частині ремінця маються надписи «…FRANCVILA…750…», вилучених під час затримання у ОСОБА_9 та ОСОБА_42 (т.36, а.с.127, 128); постанова старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України Харкевича В.І. від 25.12.2013 про приєднання предметів та документів до матеріалів досудового розслідування як речових доказів, а саме вилученого автомобіля «Chevrolet Nubira», державний номер НОМЕР_4, що належить на праві власності ОСОБА_10 (т.34, а.с. 142); протокол слідчого СГ СУ ГУ МВС України в Запорізькій області Христьяна Д.О. від 29.08.2014 огляду транспортного засобу, а саме автомобіля «Chevrolet Nubira», державний номер НОМЕР_4 (т.34, а.с.143-152); протокол слідчого СУ ГУ МВС України в Запорізькій області Христьяна Д.О. від 22.07.2014 огляду речей, вилучених під час обшуку речей за адресою: АДРЕСА_2 (т.34, а.с. 153-156); постанова слідчого СГ СУ ГУ МВС України в Запорізькій області Христьяна Д.О. від 22.07.2014 про приєднання предметів та документів до матеріалів досудового розслідування як речових доказів, а саме деяких речей, вилучених під час особистого огляду ОСОБА_42 та ОСОБА_9, обшуку за адресами: АДРЕСА_6, АДРЕСА_8, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, готельного комплексу Інтурист (т.34, а.с. 157-159); постанова старшого слідчого СУ ГУ МВС України в Запорізькій області Незамая Я.О. від 11.08.2014 про приєднання предметів та документів до матеріалів досудового розслідування як речових доказів, вилучених за адресою: АДРЕСА_8 (т.34, а.с. 124); квитанція № 159 про отримання на зберігання речей (т.34, а.с. 160-162); протокол слідчого СГ СУ ГУ МВС України в Запорізькій області Христьяна Д.О. від 30.07.2014 огляду речей, а саме Фольксваген Мультиван, а також речей, вилучених з автомобіля Мерседес Бенс, та речей, вилучених за адресами: АДРЕСА_25, АДРЕСА_8, АДРЕСА_5 (т.33, а.с. 236-268).

Під час судових засідань судом оглянуто усі вказані документи і оптичні носії інформації.

Суд зазначає, що вказані документи та оптичні носії інформації можуть підтверджувати лише підстави проведення відповідної процесуальної дії та фіксувати їх результати. У випадку винайдення під час вказаних обшуків тих речей і документів, які вказували б на винуватість ОСОБА_10 та ОСОБА_9 в інкримінованих їм вимаганням за ч.4 ст. 189 КК України, що суд має в першу чергу встановити відповідно до п.1 ч. 1 ст. 368 КПК України, вказані документи та оптичні носії інформації могли б мати значення для справи в частині законності отримання відповідних доказів. Однак суд зазначає, що такі речі і документи ні в приміщеннях, які ОСОБА_10 та ОСОБА_9 займали, ні під час особистих обшуків не знайдені та не вилучались. Стороною обвинувачення до матеріалів справи такі докази не залучено.

Також суд відносно виявленої під час обшуків інформації з матеріалів даного кримінального провадження зазначає наступне. Так, 19.07.2014 року слідчим СУ ГУ МВС України в Запорізькій області Христьяном Д.О. оглянуто карту пам'яті Silicon Power, яку вилучено під час обшуку 09.07.2014 за адресою: АДРЕСА_8 (т.34, а.с. 171-179). Згідно даного протоколу на вказаному накопичувачі виявлено деякі матеріали даного кримінального провадження. На думку прокурора, дані матеріали свідчать про наявність у ОСОБА_42 корупційних зв'язків в органах влади, оскільки закрита інформація з кримінального провадження вийшла за межі правоохоронних органів та опинилася на флеш-накопичувачі у сторонньому автомобілі.

У свою чергу, у висновку службового розслідування від 01.10.2014 р.(том 9, а.с. 2-11) зазначено: «Крім цього, 09.07.2014 року під час проведення обшуку в приміщенні офісу, розташованого за адресою: АДРЕСА_8 в салоні автомобіля «Тойота Лендкрузер», номерний знак НОМЕР_10 знайдено та вилучено флеш-карту «Silicon Power» об'ємом 4 Gb. Під час огляду вказаної флеш-карти встановлено, що в її пам'яті знаходиться папка під назвою «для ОСОБА_109» у якій є дві папки під назвами «1» та «ОСОБА_42». При відкритті папки «1» у ній наявна: відсканована фото-таблиця до протоколу огляду від 02.12.2013 (всього 188 фото), на якій зображено майно, що було вилучено 22.10.2013 за місцем мешкання ОСОБА_42 Оригінал вказаної таблиці знаходиться в матеріалах кримінального провадження у томі № 15, а.с. 3-45, 54-124; папка під назвою «список», в якій знаходиться один текстовий документ з назвою «1». При відкритті текстового документу в ньому відображено перелік майна, на яке накладено арешт та яке було вилучено у ході проведення обшуків в кримінальному провадженні. Оригінал вказаного переліку знаходиться в матеріалах провадження том № 21, а.с. 223-247. Вказаний лист з переліком складений слідчим ГСУ МВС Харкевичем В.І. та адресований прокурору Малюку Б.В. В папці «ОСОБА_42», знаходяться наступні текстові документи з назвами: «ОСОБА_42», «ОСОБА_42 справка-план», «ОСОБА_42», а також два Excel файли: «Тендера 1» та «Тендера». У файлі під назвою «ОСОБА_42» знаходиться довідка, щодо злочинної діяльності ОСОБА_42 на 3 аркушах. В текстовому файлі під назвою: «ОСОБА_42 справка-план» знаходиться довідка, щодо пропозицій до покращення стану розслідування кримінального провадження № 12013080000000236 на 5 аркушах, рапорт, щодо злочинної діяльності ОСОБА_42 на 4 аркуша та ін… Встановити за яких обставин флеш-карта у пам'яті якої виявлено електронний вигляд матеріалів кримінального провадження № 12013080000000202 потрапила до автомобіля родини ОСОБА_42 у ході досудового розслідування не надалося можливим».

Таким чином, матеріалами вказаного службового розслідування від 01.10.2014 року (том 9, а.с. 2-11) не встановлено факту протиправного витоку інформації з матеріалів кримінальної справи, а також прокурором під час розгляду даної справи не надано суду відповідних доказів. При цьому ОСОБА_42 був підозрюваним у даній кримінальній справі, а тому він та його захист міг мати законний доступ до його матеріалів. Поряд з цим відповідна інформації вилучена не у обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_9, а у інших осіб, за дії яких обвинувачені по даній справі не несуть відповідальність.

Прокурор посилається на те, що у обвинувачених та інших осіб було знайдено вогнепальну зброю, засоби подавлення радіоелектронних засобів тощо.

З приводу вилученої під час обшуків вогнепальної зброї, засобів подавлення радіоелектронних засобів тощо, суд зазначає, що стороною обвинувачення не надано доказів того, що зброя, яка мала б відношення до обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_9, знаходилася у них або використовувалася ними незаконно. Не надано стороною обвинувачення з цього приводу і відповідних вироків суду. Також суду не надано доказів відношення інших зазначених вилучених об'єктів до обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_9

Поряд з цим суд зазначає, що згідно протоколу обшуку старшого слідчого СВ ЗМУ ГУ МВС України в Запорізькій області Четиріна О.Д. від 22.10.2013 року, проведеного в автомобілі Mersedes Benz Gl-350, державний номер НОМЕР_5, розташованого за адресою: АДРЕСА_8, виявлено, зокрема, пістолет «Форт-10р» з магазином та п'ятьма патронами (т.34, а.с. 125-128). У свою чергу, відповідно до названого вище листа Управління громадської безпеки ГУ МВС України в Запорізькій області б/д № 8/3- про надання інформації щодо реєстрації зброї та пристроїв на певних осіб, за ОСОБА_10 офіційно зареєстровано пістолет «Форт-10р» (т.49, а.с. 214, 215). При цьому згідно висновку експерта від 29.10.2013 року № 288/ЗТ (т.51, а.с. 93-97) щодо пістолету «Форт-10р», вилученого з автомобіля «Mercedes-Benz» GL 350, державний номер НОМЕР_5, розташованого за адресою: АДРЕСА_8, цей пістолет призначений для стрільби патронами несмертельної дії, слідів переробки не виявлено. Таким чином, даний пістолет «Форт-10р» з магазином та п'ятьма патронами, вилучений з автомобіля Mersedes Benz Gl-350, державний номер НОМЕР_5, який був розташований за адресою: АДРЕСА_8, офіційно зареєстрований за ОСОБА_10 і володіння ним є законним та відповідає праву особи на самозахист.

Відносно пістолету, вилученого за місцем мешкання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_5, суд зазначає наступне. Згідно протоколу обшуку слідчого СВ ЗМУ ГУ МВС України в Запорізькій області Гарбуза П.В. від 24.10.2013 року (т.35, а.с. 183-188), проведеного за адресою: АДРЕСА_5, за цією адресою вилучено, зокрема, пістолет чорного кольору ИМ 55 М air pistol. У свою чергу, згідно висновку експерта від 19.11.2013 року № 333/ЗТ (т.51, а.с. 67-74), даний пістолет не відноситься до вогнепальної зброї, а відноситься до категорії пружинно-поршневої пневматичної зброї калібру 4,5 мм, слідів переробки не виявлено. Таким чином, вилучений пістолет не відноситься до категорії вогнепальної зброї.

Щодо зброї, вилученої в інших осіб, суд зазначає, в матеріали справи прокурором надано протоколи обшуків, під час яких вилучено дозволи на зброю, а також надано листи відповідних установ, в яких зазначається про реєстрацію дозволів та офіційне володіння зброєю певних осіб, про що зазначалося вище. Це, у свою чергу, відповідає правилам придбання та володіння зброєю. Поряд з цим, обвинувачені не несуть відповідальність за дії інших осіб, які володіють незареєстрованою зброєю.

Тому вказані вище документи ані самі по собі, ані в сукупності з іншими наданими стороною обвинувачення доказами, не містять будь-яких відомостей відносно того, чи вчиняли обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_9 діяння, у вчиненні яких вони обвинувачуються згідно обвинувального акту (за ч. 4 ст. 189 КК України).

Прокурором надано суду документи щодо огляду певних накопичувачів інформації, зокрема:

- протокол огляду слідчого СГ СУ ГУ МВС України в Запорізькій області Шепеля А.М. від 01.09.2014 року (т.34, а.с. 83-100), згідно якого оглянуто зовнішній накопичувач на жорстких магнітних дисках «Seagate», «Model: SRD00F1», серійний номер «S/N: NA47PS73», ємністю 1 TB. На вказаному диску, згідно цього протоколу огляду, за шляхом: «Диск:\131-КТ\Data\LapTop_4\Doc\Razdel_2\Users\ОСОБА_162\Desktop\ГОРОД виявлено, роздруковано та додано до протоколу огляду наступні файли із вказанням їх дат: «01.07.2013 13:11 28.06.13Инспекция по защите прав потребителей.docx», «18.06.2013 18:17 messagepart.xlxl», «01.10.2013 17:11 аренда-отчет-01.10.13.xlsx», «08.06.2013 14:51 записка НКФРУ - копия.doc», «23.05.2013 12:52 записка НКФРУ.doc», «10.06.2013 15:29 Обращение об изменениях в системе приёма коммунальных платежей г. Запорожья 10.06.13.doc», «01.10.2013 17:09 Помещения ЗСС 01.10.13.docx», «25.06.2013 14:18 Про віднесення операцій з надання послуг з переказу грошових коштів.docx», «18.06.2013 19:34 Процедура истребования имущества по договорам ссуды и аренды.docx», «25.06.2013 12:56 Ситуация с ЗСС 25.06.13.docx», «25.06.2013 14:13 Справка о почтовых услугах.docx», «25.06.2013 22:41 Справка.docx». Названий накопичувач на жорстких магнітних дисках є додатком до висновку експерта № 131-КТ від 22.08.2014 року (т.50, а.с. 56-69). Згідно цього висновку, експертом оглянуто комп'ютерну техніку, зокрема ноутбук Apple s/n W893252R642. Інформацію з даного комп'ютера, як зазначено у вказаному висновку експерта, записано на зовнішній накопичувач, який оглянуто згідно зазначеного протоколу. У свою чергу, відповідно до протоколу обшуку старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУ МВС України в Запорізькій області Шляніна І.В. від 21.10.2013 (т.34, а.с. 40-48), саме такий ноутбук і з таким серійним номером вилучено в офісі ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_8;

- протокол огляду слідчого СГ СУ ГУ МВС України в Запорізькій області Шепеля А.М. від 08.08.2014 року (т.34, а.с.101-123), згідно якого оглянуто зовнішній накопичувач на жорстких магнітних дисках «Seagate», «Model: SRD00F1», серійний номер «S/N: NA47PS73», ємністю 1 TB. Згідно даного протоколу огляду, на диску за шляхом «Диск:\126-КТ\Data\F_17\Doc\Razdel_1\ЗСС» виявлено, роздруковано та додано до протоколу огляду наступні файли: «Приложение № 1.doc», «Приложение № 2.doc», «Справка_ЗСС.docx», а також за шляхом «Диск:\126-КТ\Data\F_17\Doc\Razdel_1\Юристы_план действий» винайдено, роздруковано та додано до протоколу огляду наступні файли: «Замеч-план противодейств-ЗСС-27.01.2013.doc», «План действий по ЗСС.doc». Названий накопичувач на жорстких магнітних дисках є додатком до висновку експерта № 126-КТ від 24.07.2014 (т.50, а.с. 1-17). Згідно цього висновку, експертом оглянуто 43 USB-накопичувача та 2 флеш-накопичувача. Згідно постанови старшого слідчого СУ ГУМВС України в Запорізькій області Незамая Я.О., на яку мається посилання в даному висновку експерта, дані накопичувачі були вилучені під час обшуків 21.10.2013 за адресою: АДРЕСА_27, в автомобілі «Lexus LX 570», державний номер НОМЕР_11, який було розташовано за вказаною адресою, а також за адресою: АДРЕСА_8. Інформацію з даних накопичувачів, згідно висновку експерта, записано на зовнішній накопичувач, який оглянуто згідно даного протоколу огляду. При цьому, як вбачається з протоколу огляду, слідчим було роздруковано та додано до протоколу інформацію з накопичувача №17. У свою чергу, у висновку експерта накопичувачем під № 17 є «Trancend 16 GB Ultra Speed». У той же час, згідно протоколу обшуку старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУ МВС України в Запорізькій області Шляніна І.В. від 21.10.2013 (том 34, а.с. 40-48), в офісі ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_8, такий накопичувач не вилучався. При цьому стороною обвинувачення не було надано доказів того, що досліджений накопичувач знаходився у володінні та користуванні обвинувачених ОСОБА_10 або ОСОБА_9 Додатково слід зазначити, що надані обвинуваченням докази взагалі не дають змогу ідентифікувати власника вказаного накопичувача № 17;

- протокол огляду слідчого СГ СУ ГУ МВС України в Запорізькій області Шепеля А.М. від 17.07.2014 року (т.33, а.с. 215-219), згідно якого оглянуто оптичний диск DVD+R 16x білого кольору марки «Verbatium» - який, як вказано в протоколі, є додатком до висновку експерта № 18-489 від 06.12.2013 року (т.33, а.с.198-214). При цьому у файлі Samsung.rar, розташованого на вказаному диску, виявлено два однакові за змістом файли під назвою і з вказанням їх дати «11.08.2012 20:49 Документ Microsoft Word.docx» та «11.08.2012 21:01 ЗСС.docx». Такий файл роздруковано та додано до протоколу огляду. При цьому згідно значеного висновку експерта № 18-489 від 06.12.2013, слідчим на дослідження було надано, зокрема ноутбук Samsung s/n ZYZM93KB600114N. Виявлену на ноутбуці Samsung інформацію, як вказано в висновку експерта, записано на оптичний диск, який згідно названого протоколу було оглянуто слідчим. При цьому відповідно до протоколу обшуку слідчого СВ ЗМУ ГУ МВС України в Запорізькій області Гєворкяна А.А. від 22.10.2013 року (т.33, а.с. 184-188), такий ноутбук Samsung і з таким серійним номером було вилучено з помешкання обвинуваченої ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_6.

На думку сторони обвинувачення вказані файли, знайдені в тому числі на носіях інформації, якими користувалася обвинувачена ОСОБА_10, свідчать про здійснення тиску на підприємства потерпілого ОСОБА_41 шляхом блокування їх діяльності з метою вимагання грошових коштів.

Однак суд, дослідивши кожний із вказаних документів, не погоджується з висновками сторони обвинувачення з огляду на таке. Виходячи зі змісту досліджених документів, суд прийшов до висновку про те, що вони не містять будь-яких відомостей про вчинення будь-якими особами тиску чи інших неправомірних дій щодо потерпілого ОСОБА_41, його підприємств або інших осіб. Виявлені документи містять лише певну юридичну інформацію, зокрема правовий аналіз певних подій та явищ, взаємовідносини з державними органами, статистичну інформацію та статті з мережі Інтернет. При цьому наявність такої інформації на комп'ютері будь-якої особи відповідає частині 2 ст. 34 Конституції України, згідно якої кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір. Тому прийняття судом таких матеріалів в якості доказів винуватості обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_9 суперечило б змісту досліджених документів, фактичним обставинам справи, а також вказаній нормі.

Поряд з цим, виявлена інформація не містить підписів або будь-якої іншої інформації про їх авторів, зокрема, відсутні електронні підписи, фотокопії підписів або хоча б текстове найменування автора документа. Поряд з цим, сторона обвинувачення не надала суду доказів, які б свідчили про те, що обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_9 самі створили вказані вище файли, або це зробили на їх замовлення інші особи і надали їм, або на їх прохання їм надали вже готові файли.

Також суд зазначає, що файли, додані до протоколу огляду від 17.07.2014 року та 01.09.2014 року, датовані після факту начебто вимагання та після завершення сплати коштів від ТОВ ВКФ «ГЮСС» на адресу ТОВ «Компанія ІС-2007», ТОВ «ТК Адженікс», ТОВ «ТД «Екотоп», ТОВ «Старт Альянс». При цьому дата файлів, доданих до протоколу огляду від 08.08.2014 року, взагалі не вказана, і обвинуваченням не надано доказів дати їх створення. Таким чином, обвинуваченням не доведено того, що виявлені файли були створені до моменту або під час вимагання з метою використання інформації з них для тиску на потерпілих у даному кримінальному провадженні, а наявна інформація свідчить про протилежне. За таких умов дана обставина також свідчить про те, що винайдена інформація не підтверджує факт вимагання, яке інкримінується обвинуваченим ОСОБА_10 та ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 189 КК України.

З зазначеного протоколу огляду від 01.09.2014 року зокрема, суд враховує обставину несанкціонованого доступу до вилученого в офісі обвинуваченої ОСОБА_10 комп'ютеру по АДРЕСА_8. в м.Запоріжжя. Саме з даного комп'ютера за версією обвинувачення оглянуто інформацію вказаним протоколом від 01.09.2014 року Так, судом у судовому засіданні було оглянуто протокол обшуку старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУ МВС України в Запорізькій області Шляніна І.В. від 21.10.2013 року (т.34, а.с. 40-48), проведеного за адресою: АДРЕСА_8, в ході якого, з офісу ОСОБА_10 вилучено ноутбук Apple s/n # W893252R642 в корпусі металево-сірого кольору, який опечатано у валізу чорного кольору. При цьому судом у судовому засіданні було оглянуто диски (т.11, а.с. 80, 81) з відеозаписом цього обшуку 21.10.2013 року по АДРЕСА_8. в м.Запоріжжя, в офісі обвинуваченої ОСОБА_10 З відеозапису вбачається, що в чорну валізу було запаковано один зазначений ноутбук. Поряд з цим, судом у судовому засіданні було оглянуто протокол слідчого СГ СУ ГУ МВС України в Запорізькій області Дудки О.П. від 03.07.2014 року (т.49, а.с.206-213), згідно якого оглянуто вилучену під час вказаного обшуку техніку, зокрема вилучений з офісу ОСОБА_10, розташованого у АДРЕСА_8, ноутбук Apple s/n # W893252R642. Також судом оглянуто відеозапис цього огляду вилучених предметів (т.49, а.с. 213). З даного відеозапису вбачається, що із запакованої валізи разом із ноутбуком Apple s/n # W893252R642 слідчі дістали ще декілька ноутбуків. При цьому при запечатуванні вказаного ноутбуку під час вилучення у момент обшуку такі ноутбуки були відсутні. У свою чергу, сторона обвинувачення не надала доказів, з яких вбачалося б перепакування вказаного вилученого ноутбуку. Тому маються підстави вважати, що до цього комп'ютеру було здійснено несанкціонований доступ. Тому, незалежно від наведеного, а також з урахуванням інших сумнівів у якості доказів, дана обставина виключає можливість посилання на будь-яку інформацію, яка в ньому знаходиться і яка є додатком до зазначеного вище протоколу огляду від 01.09.2014 року. При цьому суд також керується вимогами ч. 3 ст. 62 Конституції України, а також ч. 4 ст. 17 КПК України, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Також при оцінці якості доказів, наданих стороною обвинувачення, суд враховує сам факт пошкодження і неналежного зберігання стороною обвинувачення речових доказів під час проведення досудового розслідування. Окрім іншого, було пошкоджено ноутбук Apple, а саме такий ноутбук було вилучено в кабінеті обвинуваченої ОСОБА_10 в офісному приміщенні по АДРЕСА_8. Зазначені обставини підтверджуються витребуваним судом за клопотанням сторони захисту висновком службової перевірки від 13.08.2014 року за результатами розгляду доручення Генеральної прокуратури України (т.8, а.с. 170-177, 191-198), надісланого суду супровідним листом Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України від 19.05.2015 року № 19/18-5816 (т.8, а.с. 170, 190) та висновком від 01.10.2014 року службового розслідування за фактами неналежного зберігання, пошкодження та втрати речових доказів у кримінальному провадженні № 12013080000000202, а також проведення перевірки інформації про причетність до цього ГСУ, ДНДЕКЦ, СУ ГУМВС України в Запорізькій області (том 9, а.с. 2-11), надісланого суду супровідним листом від 25.05.2015 року № 13/4/1-1127 Головного слідчого управління МВС України (т.9, а.с.1). Тому дана обставина додатково ставить під сумнів наведений вище протокол огляду від 01.09.2014 року з додатками. У зв'язку з чим у даному випадку суд також відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК України трактує такий сумнів на користь обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_9

З приводу протоколу огляду від 08.08.2014 року, що стороною обвинувачення взагалі не надано доказів того, що виявлена інформація зберігалася на накопичувачах, належних обвинуваченим ОСОБА_10 та ОСОБА_9

Прокурором надано суду протокол від 08.07.2014 року слідчого СГ СУ ГУ МВС України в Запорізькій області Дудки О.П. огляду предмету (документів) з додатками, яким зафіксовано огляд наданого свідком ОСОБА_56 ноутбуку HP Pavilion dv3 s/n CNU1100R0B (т.14, а.с.52-54). Так, оглядом виявлено в електронній поштовій скриньці ІНФОРМАЦІЯ_14 у папці «відправлені» електронний лист з таблицею на адресу ІНФОРМАЦІЯ_12 з темою «для ОСОБА_78».

За версією сторони обвинувачення, зазначений вище документ є файлом звірки 12 %, які сплачувалися від ТОВ ВКФ «ГЮСС» на вимогу обвинуваченої ОСОБА_10 та який ОСОБА_56 на вимогу потерпілого ОСОБА_41 надіслала у вересні 2011 року на електронну поштову скриньку обвинуваченої ОСОБА_10 Однак суд зазначає, що даний файл не містить інформації щодо призначення цих цифр, а також їх виміри. Крім того, як вже зазначалося вище, стороною обвинувачення не було надано висновку експерта, який би підтверджував, що наведені в таблиці дані дійсно складають сплачені вимагачам 12 % від надходжень на адресу ТОВ ВКФ «ГЮСС» коштів від комунальних підприємств. Поряд з цим, стороною обвинувачення не надано доказів того, що обвинувачена ОСОБА_10 дійсно вимагала надіслання їй такого файлу і очікувала його, а також те, що він фактично надійшов на її електронну поштову скриньку і вона ним скористалася або мала змогу ним скористатися.

Додатково слід зазначити, що прокурором відповідно до ст. 23 КПК України не надано суду для огляду сам комп'ютер, з якого начебто направлявся зазначений файл. У даному випадку суд зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 23 КПК України, не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться, зокрема, в речах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду. У зв'язку з цим суд додатково до сказаного вище посилається на дану ч. 2 ст. 23 КПК України і відхиляє вказаний доказ сторони обвинувачення, який містився в речі, а саме на зазначеному комп'ютері, який прокурором суду не було надано і який суд не досліджував.

Не було надано також стороною обвинувачення і висновку експерта, який би підтверджував, що такий файл дійсно було направлено на електронну поштову скриньку обвинуваченої ОСОБА_10, а не збережено локально на комп'ютері ОСОБА_56 без реального відправлення такого файлу, а також те, що зазначений файл реально надійшов до адресата.

У зв'язку із зазначеним, цей документ ані сам по собі, ані в сукупності з іншими наданими стороною обвинувачення доказами, не містить будь-яких відомостей відносно того, чи вчиняли обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_9 діяння, у вчиненні яких вони обвинувачуються згідно обвинувального акту (за ч. 4 ст. 189 КК України).

Прокурором надано суду комп'ютерно-технічні, балістичні, трасологічні висновки експертів, а також листи з цього приводу, зокрема:

- висновок експерта від 01.11.2013 року № 304/ЗТ щодо вилучених в автомобілі Фольксваген Мультиван набоїв, разом із супровідним листом від 11.11.2013 року № 18/2-3998 (т.51, а.с. 82-85); висновок експерта № 293/ЗТ від 25.10.2013 року щодо зброї та боєприпасів, вилучених за адресою: АДРЕСА_8, разом з супровідним листом від 01.11.2013 року № 18/2-3918 та довідкою про витрати на проведення експертизи (т.50, а.с. 169-173); висновок експертів № 301/ЗТ від 01.11.2013 року щодо зброї та боєприпасів, вилучених за адресою: АДРЕСА_25, разом із супровідним листом від 20.12.2013 року № 18/2-4730 та довідкою про витрати на проведення експертизи (т.50, а.с. 111-168); висновок експерта № 294/ЗТ від 28.10.2013 року щодо зброї та патронів, вилучених за адресою: АДРЕСА_6, разом із супровідним листом від 08.11.2013 року № 18/2-3988 та довідкою про витрати на проведення експертизи (т.51, а.с. 86-92); висновок експерта № 288/ЗТ від 29.10.2013 року щодо пістолету «Форт-10р», вилученого з автомобіля «Mercedes-Benz» GL 350, державний номер НОМЕР_5, розташованого за адресою: АДРЕСА_8, згідно якого цей пістолет призначений для стрільби патронами несмертельної дії, разом із супровідним листом від 31.10.2013 року № 18/2-3894 та довідкою про витрати на проведення експертизи (т.51, а.с. 93-97); висновок експерта № 290/ЗТ від 28.10.2013 року щодо зброї, магазину та патронів, вилучених в автомобілі Мерседес Бенс, розташованого за адресою: АДРЕСА_8, разом із супровідним листом від 30.10.2013 № 18/2-3879 та довідкою про витрати на проведення експертизи (т.51, а.с 98-102); висновок експерта № 289/ЗТ від 29.10.2013 року щодо зброї та магазину з патронами, вилучених з автомобіля Мерседес Бенс, розташованого за адресою: АДРЕСА_27, разом із супровідним листом від 30.10.2013 року № 18/2-3880 та довідкою про витрати на проведення експертизи (т.51, а.с.103-107); висновок експерта № 296/ЗТ від 30.10.2013 щодо зброї та патронів, вилучених з будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_25, разом із супровідним листом від 30.10.2013 року № 18/2-3887 та довідкою про витрати на проведення експертизи (т.51, а.с. 108-115); висновок експерта № 303/ЗТ від 08.11.2013 року щодо зброї, вилученої з будинку за адресою: АДРЕСА_25 (т.50, а.с. 104-110); висновок експерта № 333/ЗТ від 19.11.2013 року щодо зброї та набоїв, вилучених за адресою: АДРЕСА_5, разом із супровідним листом від 20.11.2013 № 18/2-4175 та довідкою про витрати на проведення експертизи (т.51, а.с. 67-74); висновок експерта № 176-КТ від 18.12.2013 року щодо майна, вилученого з автомобіля Мерседес Бенс, розташованого за адресою: АДРЕСА_8, разом із довідкою про витрати на проведення експертизи (т.51, а.с. 75-81); висновок експерта № 131-КТ від 22.08.2014 року щодо техніки, вилученої за адресою: АДРЕСА_8, зокрема щодо вилученого з офісу ОСОБА_10, розташованого у АДРЕСА_8, ноутбуку Apple s/n # w893252R642 (т.50, а.с. 56-69); висновок експерта № 130-КТ від 18.08.2014 щодо техніки, вилученої за адресою: АДРЕСА_8 (том 50, а.с. 50-55); висновок експерта № 129-КТ від 25.07.2014 щодо майна, вилученого під час обшуку автомобіля Лексус, за адресою: АДРЕСА_27, та техніки, вилученої за адресою: АДРЕСА_8 (т.50, а.с. 23-27); висновок експерта № 132-КТ від 29.07.2014 щодо техніки, вилученої за адресою: АДРЕСА_8 (т.50, а.с.18-22); висновок експерта № 126-КТ від 24.07.2014 щодо техніки, вилученої за адресою: АДРЕСА_27, з автомобіля Лексус за цією ж адресою, та техніки, вилученої за адресою: АДРЕСА_8 (т.50, а.с. 1-17); висновок експерта № 120-КТ від 30.07.2014 щодо техніки, вилученої за адресою: АДРЕСА_8, разом із довідкою про витрати на проведення експертизи (т.49, а.с. 238-248); висновок експерта № 121-КТ від 23.07.2014 щодо техніки, вилученої за адресою: АДРЕСА_27, разом із довідкою про витрати на проведення експертизи (т.50, а.с. 28-35); висновок експерта № 124-КТ від 01.09.2014 щодо техніки, вилученої за адресою: АДРЕСА_27, разом із довідкою про витрати на проведення експертизи (т.50, а.с. 82-103); висновок експерта № 123-КТ від 05.09.2014 щодо техніки, вилученої за адресою: АДРЕСА_27 та АДРЕСА_8 (т.50, а.с. 36-49); висновок експерта № 122-КТ від 04.09.2014 щодо техніки, вилученої за адресою: АДРЕСА_27, разом із довідкою про витрати на проведення експертизи (т.50, а.с. 76-81); висновок експерта № 133-КТ від 05.09.2014 щодо техніки, вилученої за адресою: АДРЕСА_8, разом із довідкою про витрати на проведення експертизи (т.50, а.с. 70-75); висновок експерта № 128-КТ від 03.09.2014 щодо дисків, вилучених за адресою: АДРЕСА_27 та по АДРЕСА_8, разом із довідкою про витрати на проведення експертизи (том 49, а.с. 219-234); висновок експерта № 18-437 від 01.11.2013 щодо телекомунікаційних систем, обладнання та засобів, вилучених з автомобіля Фольксваген Мультіван, разом із супровідним листом (т.33, а.с. 230-235); висновок експерта № 18-489 від 06.12.2013 щодо техніки, як зазначено в ньому, вилученої з будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_6, зокрема ноутбуку Apple із серійним номером C02G3HXYDJYD, а також ноутбуку Samsung № 1437 s/n ZYZM93KB600114N, разом із супровідним листом та диском (том 33, а.с. 198-214); висновок експерта № 127-КТ від 06.08.2014 щодо техніки, вилученої за адресою: АДРЕСА_8, разом із супровідним листом (т.34, а.с. 74-82).

У зазначених висновках експертів вказано про дослідження вилучених органом досудового розслідування речей.

У свою чергу, винайдені та вилучені речі та інформація ані самі по собі, ані в сукупності з іншими наданими стороною обвинувачення доказами, не містять будь-яких відомостей відносно того, чи вчиняли обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_9 діяння, у вчиненні яких вони обвинувачуються згідно обвинувального акту (за ч. 4 ст. 189 КК України).

Так, зокрема, прокурор посилається на те, що у обвинувачених та інших осіб було знайдено вогнепальну зброю, засоби подавлення радіоелектронних засобів тощо.

З приводу вилученої під час обшуків вогнепальної зброї, засобів блокування радіоелектронних пристроїв тощо, суд зазначає, що стороною обвинувачення не надано доказів того, що зброя, яка мала б відношення до обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_9, знаходилася у них або використовувалася ними незаконно. Не надано стороною обвинувачення з цього приводу і відповідних вироків суду. Також суду не надано доказів відношення інших зазначених вилучених об'єктів до обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_9 особисто або в складі організованої групи. Поряд з цим суд зазначає, що відповідно до висновку експерта № 18-437 від 01.11.2013 року (т.33, а.с.230-235), відповідний комплекс «ПЕЛЕНА-7М2», який було виявлено в автомобілі Фольксваген Мультиван, призначений для захисту від радіокерованих вибухових пристроїв, а також для захисту технічної інформації. Тому даний комплекс призначений для захисту особи та інформації, а не для нападу, що повністю узгоджується з правом будь-якої особи на особисту та інформаційну безпеку.

Згідно з висновку експерта № 18-489 від 06.12.2013 року (т.33, а.с.198-214), експерту було надано на дослідження ноутбук Apple із серійним номером C02G3HXYDJYD, який, як вказано в даному висновку, було вилучено за твердженням слідчого під час обшуку в будинку обвинуваченої ОСОБА_10 за адресою АДРЕСА_6. Проте, згідно протоколу обшуку слідчого СВ ЗМУ ГУ МВС України в Запорізькій області Гєворкяна А.А. від 22.10.2013 року (т.33, а.с.184-188), було вилучено ноутбук Apple із серійним номером C02G3HXIDGID. Тобто, серійні номери вказаних ноутбуків не співпадають і досліджено було не той ноутбук, який було вилучено безпосередньо за вказаною адресою.

За наслідком дослідження вказаних висновків експертів суд зазначає, що вони ані самі по собі, ані в сукупності з іншими наданими стороною обвинувачення доказами, не містять будь-яких відомостей відносно того, чи вчиняли обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_9 діяння, у вчиненні яких вони обвинувачуються згідно обвинувального акту (за ч.4 ст.189 КК України).

Прокурором надано суду матеріали щодо розмови голови наглядової ради ПАТ «Запорізький хлібозавод № 5» ОСОБА_59 з ОСОБА_43, зокрема:

- постанова старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України Кулабухова А.Ю. від 06.08.2012 року про проведення виїмки аудіозапису розмови ОСОБА_59 та ОСОБА_43 (т.33, а.с.149,150); протокол виїмки старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України Кулабухова А.Ю. від 06.08.2012 року, яким вилучено аудіозапис розмови між ОСОБА_43 та ОСОБА_59, що міститься на оптичному носії - диску TDK CD-R 80, з додатком компакт-диск TDK CD-R 80 блакитного кольору, в якому міститься файл MP 3 111012_100548_003033 із звукозаписом розмови між ОСОБА_121 та ОСОБА_43 (т.33, а.с.151-153); постанова старшого слідчого СУ ГУМВС України в Запорізькій області Войтенка В.В. від 29.10.2013 року про приєднання предметів та документів до матеріалів досудового розслідування як речових доказів, а саме вилученого 06.08.2012 року оптичного носія-диску TDK CD-R 80 блакитного кольору, на якому міститься аудіозапис між ОСОБА_59 та ОСОБА_43 (т.33, а.с.154); протокол огляду речового доказу старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління МВС України Никоненка В.С. від 14.09.2012 року (т.33, а.с.155-157).

Однак суд зазначає, що досліджений доказ не відповідає вимогам ст.86 КПК України та визнає його недопустимість, з огляду на наступне.

Так, в рішенні Конституційного Суду України від 20.10.2011 року по справі №1-31/2011 зазначено: «Системний аналіз положень Кодексу та Закону дає підстави стверджувати, що... використання засобів для отримання фактичних даних повинно відбуватися виключно з дотриманням прав і свобод людини і громадянина, у передбачених законом випадках та у відповідному процесуальному порядку особами або підрозділами, які уповноважені здійснювати оперативно-розшукову діяльність. Недотримання Конституції України та порушення особами, уповноваженими здійснювати оперативно-розшукову діяльність, вимог Кодексу, Закону, інших законів України при одержанні фактичних даних є підставою для визнання зібраних у такий спосіб доказів недопустимими... Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення статті 62 Конституції України спрямовані на забезпечення прав і свобод людини і громадянина. Тому положення першого речення частини третьої цієї статті «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом» слід розуміти так, що обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних... одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності». Також відповідно до ст.23 КПК України суду не було надано для огляду сам пристрій, за допомогою якого його було записано. Тому, виходячи із зазначеного, відповідно до ст.ст.86 та 89 КПК України, суд визнає такий доказ сторони обвинувачення недопустимим.

Також суд зазначає, що даний доказ сторони обвинувачення стосується особи на прізвище ОСОБА_43. Проте, дана особа не є обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні. У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення. У зв'язку з цим, у межах даного кримінального провадження суд не має правових підстав давати оцінку діям вказаної особи і робити щодо нього будь-які висновки.

Тому вказані матеріали ані самі по собі, ані в сукупності з іншими наданими стороною обвинувачення доказами, не містять будь-яких відомостей відносно того, чи вчиняли саме обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_9 діяння, у вчиненні яких вони обвинувачуються згідно обвинувального акту (за ч.4 ст.189 КК України) та містять інформацію відносно сторонньої по відношенню до обвинувачених особи. У зв'язку із зазначеним суд зазначає, що вказані документ та диск із відеозвукозаписом ані самі по собі, ані в сукупності з іншими наданими стороною обвинувачення доказами, не підтверджують вчинення обвинуваченими ОСОБА_10 та ОСОБА_9 діянь, у вчиненні яких вони обвинувачуються згідно обвинувального акту (за ч. 4 ст. 189 КК України).

Прокурор надав суду протокол огляду від 15.09.2012 року (т.49, а.с. 204), яким оглянуто відеозвукозапис слідчої дії - додаткового допиту свідка ОСОБА_59 від 15.09.2012 року, а також диск цього відеозвукозапису (т.49, а.с. 205).

Суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Прокурором надано суду матеріали щодо родинних зв'язків певних осіб та їх номерів телефонів, зокрема:

- рапорт щодо встановлення родинних зв'язків обвинуваченої ОСОБА_10 (т.36, а.с.75); рапорт щодо встановлення номерів мобільних телефонів ОСОБА_42, ОСОБА_9, ОСОБА_43, ОСОБА_10 (т.36, а.с.76).

Суд зазначає, що у вказаних матеріалах відсутні будь-які прямі або опосередковані відомості про вчинення будь-якими особами вимагання або інших злочинів.

Тому ці документи ані самі по собі, ані в сукупності з іншими наданими стороною обвинувачення доказами, не містять будь-яких відомостей відносно того, чи вчиняли обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_9 діяння, у вчиненні яких вони обвинувачуються згідно обвинувального акту (за ч. 4 ст. 189 КК України).

Прокурором надано суду інформацію з мережі Інтернет та процесуальні документи з цього приводу, зокрема: протокол огляду слідчого ГСУ МВС України Христьяна Д.О. від 03.12.2013 року з додатками (статті з мережі Інтернет), згідно якого зафіксовано огляд мережі Інтернет за пошуковим критерієм «ОСОБА_42» та знайдено відповідну інформацію (т.35, а.с. 196-201).

З цього приводу суд зазначає, що в даному випадку інформація з мережі Інтернет не є джерелом доказів у відповідності до ч.2 ст.84 КПК України, оскільки вона не є першоджерелом, безпосередньо в якому зафіксовано певні події та явища. Проаналізовані судом статті є особистою думкою певних осіб, дані про яких сторона обвинувачення не надала суду і яких не було допитано в суді в якості свідків. Особа не може нести відповідальність за особисту думку інших осіб. Крім того, названа інформація стосується особи, яка не є обвинуваченим у даному кримінальному провадженні і його протиправний зв'язок з обвинуваченими ОСОБА_10 та ОСОБА_9 стороною обвинувачення не доведено під час судового розгляду справи.

Таким чином, вказані матеріали ані самі по собі, ані в сукупності з іншими наданими стороною обвинувачення доказами, не містять будь-яких відомостей відносно того, чи вчиняли обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_9 діяння, у вчиненні яких вони обвинувачуються згідно обвинувального акту (за ч. 4 ст. 189 КК України).

Прокурором надано суду доручення старшого слідчого СУ ГУ МВС України в Запорізькій області Незамая Я.О. від 23.06.2014 року № 6/313 про отримання інформації від телерадіокомпаній та газет м. Запоріжжя щодо замовлення реклами (т.30, а.с. 88); лист УБОЗ ГУ МВС України в Запорізькій області від 26.06.2014 року № 90/7-3453 щодо виконання доручення № 6/313-59, з додатками - рапортами, запитами та листами телерадіокомпаній та газет, згідно яких ТОВ «Старт Альянс», ТОВ «Торгова Компанія «Адженікс», ТОВ «ТД Екотоп» та ТОВ «Компанія ІС-2007» не замовляли у них рекламні послуги в інтересах ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» та ТОВ ВКФ «ГЮСС» (т.30, а.с. 89-121, 136-143).

Стороною обвинувачення не встановлено жодного зв'язку обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_9 з ТОВ «Компанія ІС-2007», ТОВ «Торгова Компанія «Адженікс», ТОВ «Екотоп», ТОВ «Старт Альянс». Тому факт реального виконання чи невиконання укладених між вказаними підприємствами господарських договорів є виключно їх внутрішніми відносинами в межах цивільного та господарського законодавства.

Таким чином, вказані матеріали ані самі по собі, ані в сукупності з іншими наданими стороною обвинувачення доказами, не містять будь-яких відомостей відносно того, чи вчиняли обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_9 діяння, у вчиненні яких вони обвинувачуються згідно обвинувального акту (за ч. 4 ст. 189 КК України).

Прокурором надано суду характеризуючи обвинувачених матеріали, зокрема:

- довідкова інформація щодо судимості ОСОБА_9 (т.36, а.с. 131-133); характеристики ОСОБА_9 (т.36, а.с.136, 137); довідкова інформація щодо перебування на обліку у нарколога та психіатра відносно ОСОБА_9 (т.36, а.с.138-143); лист Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 01.11.2013 року № 249/06/диск щодо надання інформації відносно місць роботи та нарахованої заробітної плати (доходу) перелічених у запиті громадян, з додатком відносно ОСОБА_9, ОСОБА_10 та інших (т.36, а.с. 159-162, 78); довідка про відсутність судимостей ОСОБА_10 (т.36, а.с.30,31); довідка про відсутність ОСОБА_10 на обліку у нарколога (т.36, а.с.32); довідка про відсутність ОСОБА_10 та ОСОБА_9 на обліку в психіатричній лікарні (т.36, а.с.33); довідка з Єдиної абонентської служби Центру обслуговування абонентів № 14/1029 від 30.07.2014 року про склад сім'ї ОСОБА_10 (т.36, а.с.35); інформаційна довідка відносно ОСОБА_10 щодо її сім'ї (т.36, а.с.34); побутова характеристика ОСОБА_10 від 30.07.2014 № 371 (т.36, а.с.35); довідка про місце реєстрації ОСОБА_10 (т.36, а.с. 36); довідка про склад сім'ї ОСОБА_122 (батько ОСОБА_10.) (т.36, а.с. 37); характеристика Виконавчого комітету Малокатеринівської селищної ради від 10.12.2013 року № 647 на ОСОБА_10 (т.36, а.с. 38); довідка Управління державної міграційної служби України Запорізької області від 29.07.2014 року № 2301/01-6453 щодо місця реєстрації ОСОБА_10 та наявності закордонного паспорту (т.36, а.с. 39-41); лист виконавчого комітету Запорізької міської ради від 15.11.2013 року № 16948/02-17/01, з додатками, додатковий лист цієї установи від 21.11.2013 року № 16948/02-17/09, з додатками, а також лист даної установи від 18.12.2013 року № 18772/02-17/09, з додатками, якими надається інформація та документи відносно обрання ОСОБА_10 депутатом Запорізької міської ради, виконуваних нею функцій, а також характеризуючи матеріали на неї (т.36, а.с. 42 - 73).

Суд зазначає, що вказані матеріали є такими, що характеризують обвинувачених і не містять в собі ніякої прямої або опосередкованої інформації про вчинення ними вимагання.

Також судова колегія зазначає, що прокурор посилається, зокрема, на матеріали органів пенсійного фонду, а також на матеріали щодо майна ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 і вказує, що рівень їх доходів не відповідає знайденому в них майну. Це, у свою чергу, на думку прокурора, в комплексі підтверджує злочинний характер отриманого ними у 2010 - 2013 роках доходу.

Однак суд не погоджується з огляду на таке. Співставлення рівня доходів та витрат особи потребує спеціальних економічних знань, тому відповідно до ст.242 КПК України призначення відповідної експертизи для вирішення цього питання є обов'язковим. Крім того, для такої експертизи необхідна експертна оцінка виявленого у обвинувачених майна. При цьому такі експертні дослідження мають проводитись окремо по кожній особі відносно їх особистого майна. Крім того, на підтвердження своєї позиції прокурор мав надати докази, які достеменно свідчили б про злочинний характер походження коштів, за які було придбано те чи інше майно. Суд зазначає, що перевищення рівня витрат над офіційним рівнем доходів не свідчить про отримання таких доходів саме внаслідок злочинної діяльності у вигляді вимагання або внаслідок вчинення інших злочинів. У контексті цього слід повністю виключити отримання легальних доходів, але які не декларуються, за що передбачена інша відповідальність, не пов'язана з вимаганням. Крім того, потрібно ретельно перевіряти та виключити вірогідність придбання майна обвинуваченими за кредитні або займані кошти тощо, для чого потрібно в рамках відповідних експертних досліджень проводити повний аудит джерел доходів та витрати відповідних осіб. Однак прокурором усіх зазначених висновків експертів та інших вказаних доказів надано не було, зокрема не було надано і доказів того, що виявлене майно отримано саме внаслідок тієї злочинної діяльності, яка інкримінується обвинуваченим.

Тому такі матеріали ані самі по собі, ані в сукупності з іншими наданими стороною обвинувачення доказами, не містять будь-яких відомостей відносно того, чи вчиняли обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_9 діяння, у вчиненні яких вони обвинувачуються згідно обвинувального акту (за ч. 4 ст. 189 КК України).

Прокурор надав суду документи щодо погроз потерпілому ОСОБА_39 та ОСОБА_41, зокрема:

- протокол огляду місця події від 24.10.2013 року, складений старшим слідчим СУ ГУМВС України в Запорізькій області Войтенком В.В., а саме телефону з SMS-повідомленням від абонента за НОМЕР_12, в якому потерпілому ОСОБА_41 висунуто вимогу припинити давати свідчення (т.49, а.с.184,185); рапорт від 31.10.2013 року оперуповноваженого УБОЗ ГУ МВС України в Запорізькій області ОСОБА_123 щодо виконання доручення, згідно якого власника номера телефону № НОМЕР_47 встановити не вдалося (т.49, а.с.186); ухвала слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30.10.2013 року по справі №335/11198/13-к про тимчасовий доступ до речей і документів щодо вилучення у оператора ПрАТ «МТС» роздруківок вхідних та вихідних телефонних дзвінків, місця знаходження абонента № НОМЕР_47 (т.49, а.с.187,188); протокол тимчасового доступу до речей і документів від 05.11.2013 з додатком, складений о/у УБОЗ ГУ МВС України в Запорізькій області, щодо виконання ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 30.10.2013 року по справі №335/11198/13-к (т.49, а.с.189-192); лист УБОЗ ГУ МВС України в Запорізькій області від 13.12.2013 № 90/7-7137 щодо направлення виконання доручення (т.49, а.с.193) з додатками (т.49, а.с.194, 195);

- протокол огляду місця події від 24.10.2013 року з додатками, складений старшим слідчим СУ ГУ МВС України в Запорізькій області Войтенком В.В., а саме телефону з SMS-повідомленням від абонента НОМЕР_12, в якому потерпілому ОСОБА_39 висловлено вимогу припинити давати свідчення (т.49, а.с.196-198); заява ОСОБА_39 про забезпечення відносно нього заходів безпеки в межах кримінального провадження від 21.10.2013 року (т.49, а.с.199); постанова про здійснення відносно ОСОБА_39 заходів безпеки в межах кримінального провадження від 21.10.2013 року (т.49, а.с.201,202) разом із супровідним листом без дати № 6 (т.49, а.с.200); супровідний лист спеціальної окремої роти судової міліції «Грифон» ГУ МВС України в Запорізькій області від 22.10.2013 року № 52/646 про здійснення спеціальних заходів безпеки СРСМ «Грифон» ГУМВС України в Запорізькій області відносно ОСОБА_39 (т.49, а.с.203).

Суд зазначає, що вказані документи, зокрема вимоги, вказані в SMS-повідомленнях, виходять за рамки пред'явленого обвинуваченим ОСОБА_10 та ОСОБА_9 обвинувачення, оскільки там йде мова про необхідність припинити давати свідчення по невизначеній справі. При цьому надані матеріали не містять жодних даних про особу, яка таку погрозу висловлювала, хоча органи слідства й намагалися встановити таких осіб. Тому ці документи ані самі по собі, ані в сукупності з іншими наданими стороною обвинувачення доказами, не містять будь-яких відомостей відносно того, чи вчиняли обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_9 діяння, у вчиненні яких вони обвинувачуються згідно обвинувального акту (за ч. 4 ст. 189 КК України).

В судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_41 надав суду:

- документ під назвою «відкриття матеріалів» від 11.11.2015 року (т.34, а.с. 7), роздруківку з сайту Запорізької міської ради з інформацією про склад та функціональну направленість постійної комісії з питань життєзабезпечення міста, роздруківку з сайту Запорізької міської ради з інформацією про склад та функціональну направленість постійної комісії з питань соціального та економічного розвитку, бюджету і фінансів, роздруківку з сайту Запорізької міської ради зі звітом постійної комісії Запорізької міської ради з питань життєзабезпечення міста, роздруківку з сайту Запорізької міської ради з інформацією про результати виборів депутатів Запорізької міської ради (т.38, а.с. 57-68).

За позицією представника потерпілого ОСОБА_41, представлений ОСОБА_10 проект реформи житлово-комунального господарства не входив до її компетенції, як члена постійної комісії з питань життєзабезпечення міста та постійної комісії з питань соціального та економічного розвитку, бюджету і фінансів.

Суд з цього приводу зазначає, що обвинувачена ОСОБА_10, запропонувала міській владі як депутат міської ради концепцію реформування житлово-комунального господарства, а її практичним втіленням, після колективного схвалення концепції, займалися відповідні робочі групи та посадові особи. У свою чергу, депутат міської ради не обмежений у своїй ініціативі пропонувати міській владі прийняття тих чи інших рішень членством у тій чи іншій комісії. Поряд з цим діяльність житлово-комунального господарства неможлива без відповідного фінансування. У свою чергу, центральне місце в запропонованій ОСОБА_10 концепції реформування житлово-комунального господарства та її основна мета полягали в оптимізації та скороченні видатків комунальних підприємств з метою недопущення росту тарифів та ефективної діяльності цих підприємств, що повністю узгоджується з функціональним направленням комісії, до складу якої входила ОСОБА_10

Також потерпілий ОСОБА_41 під час свого допиту посилався на те, що обвинувачена ОСОБА_10 стала депутатом Запорізької міської ради замість інших 19-ти осіб, які після їх обрання депутатами склали свої повноваження.

З цього приводу суд зазначає, що стороною обвинувачення надано в матеріали справи документи, згідно яких обвинувачену ОСОБА_10 було офіційно обрано депутатом Запорізької міської ради, вона мала відповідні повноваження і виконувала обов'язки депутата. При цьому в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про протиправність обрання ОСОБА_10 депутатом Запорізької міської ради.

Також суд зазначає, що в будь-якому випадку в наданих представником потерпілого ОСОБА_41 матеріалах відсутні будь-які прямі або опосередковані відомості про вчинення обвинуваченими ОСОБА_10 та ОСОБА_9 інкримінованих їм діянь.

Таким чином, оцінюючи надані з боку обвинувачення документи, речові докази та висновки експертів, суд приходить до висновку, що вони ані самі по собі, ані в сукупності з іншими дослідженими судом доказами та обставинами, не містять будь-яких відомостей про вчинення обвинуваченими ОСОБА_10 та ОСОБА_9 діянь, у вчиненні яких вони обвинувачуються згідно обвинувального акту (за ч.4 ст.189 КК України).

Стороною захисту обвинуваченої ОСОБА_10 представлено суду свої докази, зокрема показання самої обвинуваченої ОСОБА_10 і документи:

- лист Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 14.09.2015 року № 12665/02-17/09 про направлення Жовтневому районному суду м. Запоріжжя матеріалів щодо реформи житлово-комунального господарства м. Запоріжжя (т.38, а.с.1,2); рішення від 29.12.2010 року №18 Запорізької міської ради «Про затвердження програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства м. Запоріжжя на 2010-2014 роки» з додатками (т.38, а.с.3-38); розпорядження від 07.12.2011 року № 759р Запорізького міського голови «Про створення робочої групи з питань реформування і розвитку житлово-комунального господарства м.Запоріжжя» (т.38, а.с.39,40); розпорядження від 23.12.2011 року №795р Запорізького міського голови «Про внесення змін до розпорядження міського голови від 07.12.2011 року № 759р «Про створення робочої групи з питань реформування і розвитку житлово-комунального господарства м. Запоріжжя» (том 38, а.с. 41); розпорядження від 11.01.2012 року № 2р Запорізького міського голови «Про внесення змін до складу робочої групи з питань реформування і розвитку житлово-комунального господарства м. Запоріжжя» (т.38, а.с. 42); розпорядження від 20.09.2012 року № 490р Запорізького міського голови «Про створення робочої групи з питань передачі баз даних» (том 38, а.с. 43); витяг зі стенограми 50 чергової сесії Запорізької міської ради шостого скликання від 10.09.2014 року, в якому зафіксовано звіт першого заступника міського голови ОСОБА_74 з доповіддю «Про хід реалізації з питань реформування житлово-комунального господарства у м. Запоріжжі» (том 38, а.с. 44-49); рішення від 26.06.2012 року № 51 Запорізької міської ради «Про внесення змін до рішення міської ради від 29.12.2010 року № 18 «Про затвердження програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства м. Запоріжжя на 2010-2014 роки», з додатками (т.38, а.с. 50-56);

- адвокатський запит від 02.09.2014 року № 02, щодо надання документів відносно реформи житлово-комунального господарства та діяльності комунальних підприємств (т.37, а.с.131); лист Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 19.09.2014 року №12795/02-20/03 про надання інформації на адвокатський запит, а саме документи щодо реформи житлово-комунального господарства та діяльності комунальних підприємств (т.37, а.с. 1-3); лист Антимонопольного комітету України від 29.04.2013 року № 156-29/07-4364 про результати розгляду звернення відносно монопольного положення, зокрема, ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» (т.37, а.с. 4-6); протокол наради з питання врегулювання взаємовідносин між комунальними підприємствами - надавачами житлово-комунальних послуг та ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» від 24.07.2012 року відносно вартості послуг ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» з приймання і перерахування коштів споживачів та супровід бази даних комунальних підприємств та пропозиції щодо способів врегулювання ситуації, затверджений Запорізьким міським головою (т.37, а.с. 7, 8); протокол наради з питання врегулювання взаємовідносин між комунальними підприємствами - надавачами житлово-комунальних послуг та ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» від 07.08.2012 року відносно виконання протоколу наради від 24.07.2012 з питання взаємовідносин між комунальними підприємствами та ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс», затверджений Запорізьким міським головою (т.37, а.с. 9); розпорядження Запорізького міського голови від 20.09.2012 року № 490р про створення робочої групи з питань передачі баз даних (т.37, а.с. 10); протокол наради з питань забезпечення передачі бази даних від ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» до МКП «Основаніє» від 10.08.2012 року, затверджений директором департаменту житлового господарства та розподілу житлової площі (том 37, а.с. 11, 12); протокол наради з проблемних питань щодо передачі баз даних, які знаходяться в розпорядженні ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» та ТОВ «ГЮСС» до комунальних підприємств «Основаніє», «Водоканал», «МТМ», затверджений першим заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради 13.09.2012 року (т.37, а.с. 13, 14); протокол № 2 наради з проблемних питань щодо передачі баз даних, які знаходяться в розпорядженні ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» та ТОВ «ГЮСС» до комунальних підприємств «Основаніє», «Водоканал», «МТМ», затверджений першим заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради (т.37, а.с. 15, 16); протокол № 3 наради з проблемних питань щодо передачі баз даних, які знаходяться в розпорядженні ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» та/або ТОВ «ГЮСС» до комунальних підприємств «Основаніє», «Водоканал», Концерн «МТМ», затверджений першим заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради 21.09.2012 року (т.37, а.с. 17-20); протокол № 4 наради з проблемних питань щодо передачі баз даних, які знаходяться в розпорядженні ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» та ТОВ «ГЮСС» до комунальних підприємств «Основаніє», «Водоканал», Концерн «МТМ», затверджений першим заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради 01.10.2012 року (т.37, а.с. 21, 22); протокол № 5 наради з проблемних питань щодо передачі баз даних, які знаходяться в розпорядженні ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» та ТОВ «ГЮСС» до комунальних підприємств «Основаніє», «Водоканал», Концерн «МТМ», затверджений першим заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради 08.10.2012 року (т.37, а.с. 23-25); протокол № 6 наради з проблемних питань щодо передачі баз даних, які знаходяться в розпорядженні ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» та ТОВ «ГЮСС» до комунальних підприємств «Основаніє», «Водоканал», Концерн «МТМ», затверджений першим заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради 11.10.2012 року (т.37, а.с. 26, 27); протокол № 7 наради з проблемних питань щодо передачі баз даних, які знаходяться в розпорядженні ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» та ТОВ «ГЮСС» до комунальних підприємств «Основаніє», «Водоканал», Концерн «МТМ», затверджений першим заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради 19.10.2012 року (т.37, а.с. 28, 29); рішення Запорізької міської ради від 27.03.2013 року № 46 про звернення депутатів Запорізької міської ради до державних та правоохоронних органів (т.37, а.с. 30-38); лист Департаменту економічного розвитку Запорізької міської ради від 14.08.2012 року № 1043/1 про витребування інформації щодо економічного обґрунтування вартості програмного продукту, пов'язаного із забезпеченням платежів за житлово-комунальні послуги та вартості послуг з перерахування грошових коштів (т.37, а.с.39); лист Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 16.08.2012 року № 03-20/02214 про витребування інформації щодо економічного обґрунтування вартості програмного продукту, пов'язаного із забезпеченням платежів за житлово-комунальні послуги та вартості послуги з перерахування грошових коштів (т.37, а.с. 40); лист Департаменту економічного розвитку Запорізької міської ради від 21.08.2012 року № 1072 про витребування інформації щодо економічного обґрунтування вартості програмного продукту, пов'язаного із забезпеченням платежів за житлово-комунальні послуги та вартості послуги з перерахування грошових коштів (т.37, а.с.41); лист ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» від 22.08.2012 року № 1151 щодо надання інформації щодо економічного обґрунтування вартості програмного продукту, пов'язаного із забезпеченням платежів за житлово-комунальні послуги та вартості послуг з перерахування грошових коштів, а також надання проекту технічного завдання щодо передачі бази даних (т.37, а.с. 42-50); лист Департаменту економічного розвитку Запорізької міської ради від 31.08.2012 року № 1121 щодо вартості послуг ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» (т.37, а.с. 51); рішення Запорізької міської ради від 29.12.2010 року № 18 «Про затвердження програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства м. Запоріжжя на 2010-2014роки», з додатками (том 37, а.с. 52-88); доповідь першого заступника Запорізького міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_74 про хід реалізації заходів з реформування житлово-комунального господарства м. Запоріжжя (т.37, а.с. 89-101).

- адвокатський запит від 01.09.2014 року № 01/09/14-1 до телерадіокомпанії «Алекс» про надання відеосюжетів випусків новин (т.37, а.с. 128); лист телерадіокомпанії «Алекс» від 03.09.2014 року № 01-1/118 про надання відеосюжетів випусків новин, з додатком CD-диск (т.37, а.с. 129, 130); адвокатський запит захисника від 22.09.2014 року №22/09/2014-1 про надання програми реформування системи житлово-комунального господарства авторства ОСОБА_10 (т37, а.с. 157); лист помічника депутата Запорізької міської ради ОСОБА_10 - від 23.01.2015 року, про надання програми реформування системи житлово-комунального господарства авторства ОСОБА_10, з додатком (т.37, а.с. 158, 159); рішення Господарського суду Запорізької області від 11.02.2015 року по справі № 908/5307/14 про відмову в задоволенні позову ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» щодо оскарження рішення Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.09.2014 року № 43-рш у справі № 02/42-13, яким визнано, що ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» за підсумками діяльності у 2011 - І півріччі 2014 роках займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з приймання готівкових платежів від фізичних осіб за житлово-комунальні послуги (т.37, а.с. 160-177); постанова Вищого господарського суду України від 21.07.2015 по справі № 908/5307/14, якою залишено в силі рішення Господарського суду Запорізької області від 11.02.2015 року по справі № 908/5307/14 (т.37, а.с. 178-184); лист Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 11.11.2014 року № 15797/01-23 про надіслання копій листів на адвокатський запит, з додатками (т.13, а.с. 132-134); договір про пересилку поштових переводів між Концерном «Міські теплові мережі» та Закритим акціонерним товариством «Запоріжзв'язоксервіс» від 12.02.2007 року № 12/02-2007, з додатками (т.13, а.с. 135-163); договір про поштовий перевід між концерном «Міські теплові мережі» та закритим акціонерним товариством «Запоріжзв'язоксервіс» від 20.12.2007 № 0049/12-2007, з додатками (т.13, а.с. 164-178); договір на виконання робіт між концерном «Міські теплові мережі» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЮСС» від 01.10.2009 року № 077, з додатками (т.13, а.с. 179-201); договір про надання послуг між концерном «Міські теплові мережі» та приватним акціонерним товариством «Запоріжзв'язоксервіс» від 03.03.2014 № 057/1-14, з додатками (том 13, а.с. 202-211); договір між концерном «Міські теплові мережі» та закритим акціонерним товариством «Запоріжзв'язоксервіс» від 30.01.2009 року № 018/01-09, з додатками (т.13, а.с. 212-220); договір між концерном «Міські теплові мережі» та закритим акціонерним товариством «Запоріжзв'язоксервіс» від 30.01.2009 року №017/01-09, з додатками (т.13, а.с. 221-243).

Також у матеріалах справи міститься коротка анотація до програми по впровадженню реформи житлово-комунального господарства, авторства, як в ній зазначено, ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» (т.51, а.с.150-159). Досліджений зміст даного документу підтверджує показання обвинуваченої ОСОБА_10

Судова колегія зазначає, що усі зазначені документи в своїй сукупності, а також показання свідка ОСОБА_74, підтверджують показання обвинуваченої ОСОБА_10 Зокрема, підтверджується та позиція, що обвинувачена ОСОБА_10 була ініціатором реформи житлово-комунального господарства, втілення окремих положень якої призвело до залучення в процес прийому платежів від населення за житлово-комунальні послуги за прямими договорами інших суб'єктів господарювання, аніж тільки підприємство потерпілого ОСОБА_41 - ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс». Таке допущення нових учасників господарських відносин на ринок приймання платежів від населення за житлово-комунальні послуги в м.Запоріжжі відповідає конкурентним ринковим умовам, які діють в Україні. При цьому такі суб'єкти господарювання почали надавати послуги за нижчою ставкою, аніж назване підприємство потерпілого ОСОБА_41

Так, зокрема, сторона захисту стверджує, що ОСОБА_10 була ініціатором реформи житлово-комунального господарства у м. Запоріжжі. Дана обставина підтверджується такими документами: програмою реформування системи житлово-комунального господарства авторства ОСОБА_10 (т.37, а.с.158,159); доповіддю першого заступника Запорізького міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_74 про хід реалізації заходів з реформування житлово-комунального господарства м. Запоріжжя (т.37, а.с. 89-101), а також витягом зі стенограми 50 чергової сесії Запорізької міської ради шостого скликання від 10.09.2014, в якому зафіксовано звіт першого заступника міського голови ОСОБА_74 з доповіддю «Про хід реалізації з питань реформування житлово-комунального господарства у м. Запоріжжі» (т.38, а.с. 44-49). При цьому в названому звіті ОСОБА_74 прямо зазначено: «В ноябре 2011 года на заседании депутатской комиссии по вопросам жизнеобеспечения депутатом городского совета ОСОБА_78 было озвучена концепция реформирования жилищно-коммунального хозяйства области. Тогда на заседании была поддержана эта концепция всеми депутатами и всеми присутствующими на этом заседании комиссии. В декабре месяце распоряжением городского головы была создана рабочая группа с представителями всех фракций Запорожского городского совета, которая отрабатывала практические шаги по реализации концепции. И были подготовлены конкретные мероприятия, которые на протяжении месяца обсуждались депутатами с общественными организациями, с руководителями коммунальных предприятий, была выработана общая единая позиция каким образом развиваться дальше». Ту обставину, що ОСОБА_10 ініціювала реформування житлово-комунального господарства, а також те, що вона мала позитивні наслідки, під час допиту в суді підтвердив сам свідок ОСОБА_74 Крім того, робоча група, про яку йде мова в доповіді, була створена згідно розпорядження від 07.12.2011 №759р Запорізького міського голови «Про створення робочої групи з питань реформування і розвитку житлово-комунального господарства м. Запоріжжя» (том 38, а.с. 39, 40). Далі, в процесі реформування житлово-комунального господарства, згідно показань ОСОБА_10, виникла практична та нагальна необхідність повернути місту належну йому базу даних абонентів - платників за житлово-комунальні послуги, яку фактично контролювало підприємство потерпілого ОСОБА_41, оскільки без них вона не могла функціонувати. Суд зауважує, що потерпілий ОСОБА_41 під час свого допиту зазначив, що без їх участі неможливо було нараховувати платежі користувачам комунальних послуг. У зв'язку з цим Запорізька міська влада почала роботу по поверненню цієї бази даних комунальним підприємствам, що підтверджується, окрім іншого, розпорядженням від 20.09.2012 № 490р Запорізького міського голови «Про створення робочої групи з питань передачі баз даних» (том 37, а.с. 10; том 38, а.с. 43), а також відповідними зазначеними вище протоколами нарад з проблемних питань щодо передачі баз даних, які знаходяться в розпорядженні ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» та ТОВ «ГЮСС» до комунальних підприємств «Основаніє», «Водоканал», «МТМ» (том 37, а.с.13-29) і відеозаписами засідань (том 37, а.с. 130). Також ОСОБА_10 зазначила, що в кінцевому підсумку ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» не передало базу даних комунальним підприємствам, що узгоджується із зазначеними розпорядженнями і протоколами. У зв'язку з цим міська влада організувала відтворення власної бази даних, що дозволило напряму підключити фінансові установи до бази даних та приймати платежі від населення за житлово-комунальні послуги за 0,5 %, про що також зазначено у вказаній доповіді ОСОБА_74 (т.37, а.с. 89-101; том 38, а.с. 44-49), а також підтверджено ним особисто під час його допиту в суді в якості свідка. Це, у свою чергу, позбавило ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» становища, при якому без його волі та волі його власників, інші суб'єкти господарювання не могли на ринкових умовах напряму підключатися до бази даних абонентів та конкурувати між собою по вартості послуг. Суд у даному випадку додатково зазначає, що названим вище рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.02.2015 по справі № 908/5307/14 про відмову в задоволенні позову ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» щодо оскарження рішення Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.09.2014 року №43-рш у справі № 02/42-13, визнано, що ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» за підсумками діяльності у 2011 - І півріччі 2014 роках займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з приймання готівкових платежів від фізичних осіб за житлово-комунальні послуги (т.37, а.с. 160-177). Постановою Вищого господарського суду України від 21.07.2015 року по справі № 908/5307/14 залишено в силі рішення Господарського суду Запорізької області від 11.02.2015 по справі №908/5307/14 (т.37, а.с. 178-184). Надання можливості іншим суб'єктам господарювання на рівних ринкових умовах надавати свої послуги у сфері приймання платежів від населення за житлово-комунальні послуги, за твердженням ОСОБА_10, стало причиною для потерпілого ОСОБА_41 обмовляти її. Суд зазначає, що така позиція узгоджується із зазначеними вище документами. При цьому ставка за приймання платежів від населення за житлово-комунальні послуги ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» на рівні від 2 % до 2,4 % підтверджується, окрім зазначених судових рішень, також вказаними вище договорами з одним з комунальних підприємств (том 13, а.с. 135-243), а також їх власним розрахунком, наданим супровідним листом ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» від 22.08.2012 року № 1151 (т.37, а.с. 42-50). При цьому вказані договори підтверджують зменшення ставки ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» за приймання платежів з 2 % - 2,4 % до 0,5 %. Поряд з цим, сам потерпілий ОСОБА_41 зазначив, що з його підприємством договори на приймання платежів від населення за житлово-комунальні послуги не розривалися. Суд зазначає, що це свідчить про те, що їх діяльність ніким не блокувалася і не блокується, на відміну від зазначеного в обвинувальному акті. Також слід зазначити, що міська влада виступала з пропозицією до ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» переглянути ставку за свої послуги, що підтверджується, зокрема, протоколом наради з питання врегулювання взаємовідносин між комунальними підприємствами - надавачами житлово-комунальних послуг та ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» від 24.07.2012 року відносно вартості послуг ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» з приймання і перерахування коштів споживачів та супровід бази даних комунальних підприємств та пропозиції щодо способів врегулювання ситуації, затверджений Запорізьким міським головою (т.37, а.с. 7, 8).

Також суд враховує надані стороною захисту обвинуваченої ОСОБА_10 наступні матеріали:

- витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відносно засновників та посадових осіб ТОВ «Компанія ІС-2007», ТОВ «ТД Екотоп», ТОВ «ТК Адженікс», ТОВ «Старт Альянс» (т.37, а.с. 143-154), згідно яких, за позицією сторони захисту, підтверджується, що обвинувачена ОСОБА_10 та ОСОБА_9 не пов'язані з названими суб'єктами господарювання.

- договір оренди нежитлового приміщення від 01.09.2012 року, згідно якого ОСОБА_10 офіційно винаймала офісне приміщення у ТОВ «Укрбудформат» за адресою: АДРЕСА_8 (т.36, а.с. 84-86);

- скарга ОСОБА_10 в державні і правоохоронні органи від 04.09.2014 року (т.37, а.с. 113-117); клопотання захисника ОСОБА_10 - від 04.09.2014 року до Орджонікідзевскього районного суду м. Запоріжжя про тимчасовий доступ до речей і документів (т.37, а.с. 121, 122); клопотання захисника ОСОБА_10 від 04.09.2014 року про проведення процесуальних дій та призначення експертизи (т.37, а.с. 123-127); характеристика ОСОБА_10, разом із супровідним листом від 25.07.2015 № 15160/02-23/02 (т.37, а.с. 185, 186); довідка ВКК № 234 відносно ОСОБА_124 (т.37, а.с. 187); довідка Центру обслуговування абонентів № 593 від 22.09.2015 року щодо складу сім'ї ОСОБА_10 (т.37, а.с. 188); звернення ОСОБА_10 до генерального прокурора України від 17.02.2015 (т.37, а.с. 190-191); скарга ОСОБА_10 заступнику генерального прокурора України від 14.07.2015 (т.37, а.с. 194-195); звернення ОСОБА_10 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 22.07.2015 року (т.37, а.с. 198-201); звернення ОСОБА_10 до генерального прокурора України від 10.12.2014 (т.37, а.с. 204-206); заява ОСОБА_10 Президенту України від 10.12.2014 року (т.37, а.с. 208-210); відкритий лист ОСОБА_10 від 25.12.2014 року з документами про його направлення (т.37, а.с. 211-219);

- подяка ОСОБА_10 (т.37, а.с. 137); довідка ВКК № 83 відносно ОСОБА_124 (том 37, а.с.138); характеристика на ОСОБА_10 депутатів Запорізької міської ради від 19.09.2014 року (т.37, а.с.139-142); лист ТОВ «Візус» від 02.09.2014 року №382 щодо стану здоров'я ОСОБА_10 (т.37, а.с. 132, 133); виписний епікриз відносно ОСОБА_10 від 22.08.2014 року № 13031 (том 37, а.с. 134); лист КУ «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги м. Запоріжжя» від 22.08.2014 року № 992/01-08 (т.37, а.с. 135); довідка щодо стану здоров'я ОСОБА_10 від 22.08.2014 року (т.37, а.с. 136) - в якості характеризуючих матеріалів ОСОБА_10;

Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, що вимагає ухвалення такого рішення судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК, з наведенням належних та достатніх мотивів його ухвалення.

Оцінка наданих суду доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження. При цьому кожен доказ не має наперед встановленої сили оцінюється з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Виходячи з вищезазначених засад суд, надавши оцінку всім показанням допитаних в судовому засіданні потерпілих та свідків, оцінивши надані з боку як обвинувачення, так і захисту документи, речові докази та висновки експертів, прийшов до висновку, що вони ані самі по собі, ані в сукупності з іншими дослідженими судом доказами та обставинами, не підтверджують вчинення обвинуваченими ОСОБА_10 та ОСОБА_9 діянь, передбачених ч.4 ст. 189 КК, які інкриміновані їм, а саме вимоги передачі чужого майна чи права на майно, вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, вчинене повторно, організованою групою, щодо потерпілих ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41

Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з положеннями ст.17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Надаючи оцінку всім доказам винуватості ОСОБА_10 та ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих злочинів, передбачених ч.4 ст.189 КК України у їх сукупності, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої необхідно оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України») та враховувати якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (рішення у справі «Вєренцов проти України»).

За таких обставин, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, оцінивши докази в їх сукупності приходить до висновку, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано безсумнівних достатніх доказів винуватості обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України.

Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності в межах пред'явленого обвинувачення, суд приходить до переконання про недоведеність того, що вказані кримінальні правопорушення вчинені обвинуваченими ОСОБА_10 та ОСОБА_9, у зв'язку з чим визнає їх невинуватими в інкримінованих їм злочинах і на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України ухвалює в цій частині виправдовувальнй вирок

Наданий прокурором суду обвинувальний акт містить у першу чергу посилання на вимагання безпосередньо з боку особи на прізвище ОСОБА_42 та безпосередню участь у цьому особи на прізвище ОСОБА_43

При цьому допитані потерпілі також прямо вказували на даних осіб у зазначеному контексті, слова яких підтверджували деякі з допитаних свідків.

Поряд з цим, обвинувальний акт містить обвинувачення відносно ОСОБА_10 та ОСОБА_9 При цьому в даному кримінальному провадженні обвинувачення ОСОБА_42 та ОСОБА_43 не висунуте.

У свою чергу, відповідно до ч.1 ст.337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання, чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа.

Крім того, в узагальненні Верховного Суду України «Про якість складання й оформлення судових рішень у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення» від 01.08.2004 року зазначено: «У деяких випадках, формулюючи обвинувачення, суди зазначають у мотивувальній частині вироку прізвище особи, справу щодо якої виділено в окреме провадження у зв'язку з її розшуком тощо. Але виходячи з принципу презумпції невинуватості в обвинувальному вироку не слід вказувати конкретні прізвища осіб, вину яких не доведено».

У зв'язку з цим, у межах даного кримінального провадження суд не має правових і фактичних підстав давати оцінку діям осіб на прізвище ОСОБА_42 та ОСОБА_43, а також стверджувати про наявність чи відсутність самого факту вимагання з боку цих осіб, які не є обвинуваченими в даному кримінальному провадженню, навіть не називаючи конкретних прізвищ. Зазначення таких даних у цьому вироку без проведення повного і всебічного досудового розслідування та судового провадження і, відповідно, без врахування позиції та доказів сторони захисту цих осіб, порушило б принцип презумпції невинуватості (ч. 1 ст. 62 Конституції України), змагальності сторін (п. 15 ч. 1 ст. 7, ст. 22 КПК України), право особи на захист (п. 13 ч. 1 ст. 7, ст. 20 КПК України), принцип всебічного розгляду справи (ст. 94 КПК України) та низку інших принципів кримінального судочинства.

Щодо до обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_9 слід зазначити, що при ухваленні даного вироку суд, відповідно до ст. 9 КПК України, керується та неухильно додержується вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також приймає своє рішення з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Зокрема, ухвалюючи цей вирок, суд виходить з принципу, закладеного в ст.3 Конституції України, згідно якого людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Також, окрім іншого, суд керується положеннями ч. 3 ст. 62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК України, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

При цьому суд враховує положення ст. 2 КПК України, згідно якої завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Також суд керується вимогами ст. 370 КПК України, згідно якої судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Надаючи оцінку обставинам справи та наданим учасниками кримінального провадження доказам, суд діє відповідно до, зокрема, ст. 94 КПК України, згідно якої суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Крім того, здійснюючи викладений у даному вироку детальний аналіз кожної обставини справи і кожного доказу окремо та у взаємному зв'язку, суд враховує положення узагальнення Верховного Суду України від 01.08.2004 року «Про якість складання й оформлення судових рішень у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення», згідно якого: «Суду належить дати аналіз усіх зібраних у справі доказів, тобто всіх фактичних даних, які містяться в показаннях свідків, потерпілих, підсудних, у висновку експерта та інших джерелах доказів, які підтверджують чи спростовують обвинувачення… В основу вироку можуть бути покладені лише достовірні докази, досліджені у судовому засіданні… Висновки суду щодо оцінки доказів належить викласти у вироку в точних і категоричних судженнях, які б виключали сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Прийняття одних і відхилення інших доказів судом повинно бути обов'язково мотивованим у вироку».

Виходячи зі змісту названих вище ст.ст. 94 та ст. 370 КПК України, суд ухвалює рішення на підставі взаємного зв'язку належних, допустимих та достовірних доказів, яких достатньо для прийняття відповідного рішення.

При цьому частиною 2 ст. 62 Конституції України передбачено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Натомість частиною 2 ст. 17 КПК України імперативно встановлено, що саме сторона обвинувачення зобов'язана довести винуватість особи поза розумним сумнівом.

На рівні з ч. 2 ст. 8 та ч. 5 ст. 9 КПК України статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV передбачено, що суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У свою чергу, у сучасній практиці Європейського суду з прав людини наголошується на тому, що суд, відповідно до його прецедентної практики, при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Зокрема, даний принцип застосовано у таких рішеннях Європейського суду з прав людини:

- від 14.02.2008 року по справі «Кобець проти України» (заява № 16437/04), у пункті 43 якого зазначено: «Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (див. вищенаведене рішення у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою»;

- від 21.07.2011 року по справі «Коробов проти України» (заява № 39598/03), у пункті 65 якого зазначено: «Суд також повторює, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, Series А заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту»;

- від 20.09.2012 року по справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява №387/03), у пункті 53 якого зазначено: «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів».

Окрім того, Європейський суд з прав людини у своїй правозастосовній діяльності наголошує на необхідності оцінки якості доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність.

Такі положення закріплені, зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 11.04.2013 року по справі «Вєренцов проти України» (заява № 20372/11), у пункті 86 якого зазначено: «Враховується також якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (див. рішення у справі «Яллох проти Німеччини» (Jalloh v. Germany) [ВП], заява № 54810/00, п. 96, ECHR 2006ІХ)».

Також органом досудового розслідування ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України - вимога передачі чужого майна чи права на майно, вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав та законних інтересів потерпілого, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, за наступних обставин.

Так, у період часу з вересня 2010 року по березень 2012 року ОСОБА_42, діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, за попередньою змовою з ОСОБА_9, достовірно знаючи, що ОСОБА_126, який є головою наглядової Ради Приватне акціонерне товариство «Мелітопольський м'ясокомбінат», співвласником ряду підприємств, яким належить контрольний пакет акцій ПАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат», та володіє майновими правами на вказане підприємство, через спільних знайомих, а саме ОСОБА_127, ОСОБА_128, ОСОБА_129, ОСОБА_130, повторно, виказав ОСОБА_126 вимогу передати йому та ОСОБА_9 всі майнові права на ПАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат» та на Національний клуб - Ресторан «Запорізька Січ», що належить підприємству ТОВ «Твердиня», співвласником якого також є ОСОБА_126

У разі відмови ОСОБА_126 виконувати їх незаконні вимоги, ОСОБА_42 через спільних знайомих, а саме ОСОБА_127, ОСОБА_128, ОСОБА_129, ОСОБА_130 висловлював погрози вчинити насильницькі дії та дії, що загрожували обмеженням прав, свобод та законних інтересів ОСОБА_126 та його близьких родичів, шляхом кримінального переслідування, проведення перевірок контролюючими органами та перешкоджання у його підприємницькій діяльності.

ОСОБА_126, сприймаючи можливість втілення у реальність погроз ОСОБА_42 та ОСОБА_9, уникав особистої зустрічі з ними.

03 березня 2012 року, приблизно о 15 годині, ОСОБА_42, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, за попередньою змовою з ОСОБА_9, знаходячись у приміщенні Національного клубу - Ресторану «Запорізька Січ», за адресою: м. Запоріжжя, вул. Будинок відпочинку, 42, повторно, особисто висунув ОСОБА_126 незаконну вимогу передати всі майнові права на Публічне акціонерне товариство «Мелітопольський м'ясокомбінат», статутний капітал якого відповідно до висновку експерта № 86 від 24.12.2013 р. складав 29 610 000 гривень, та всі майнові права на «Національний клуб - Ресторан «Запорізька Січ», вартість якого відповідно до звіту Запорізької торгово-промислової палати ОЦ-89 від 20.12.2013 р. складала 20 396 061 гривень, а всього на загальну суму 50 006 061,00 гривень.

У разі невиконання вказаних вимог, ОСОБА_42 та ОСОБА_9 почали висловлювати ОСОБА_126 погрози вчинити насильницькі дії та дії, що загрожували обмеженням прав, свобод та його законних інтересів та його близьких родичів.

Не бажаючи виконувати незаконні вимоги ОСОБА_42 та ОСОБА_9, сприймаючи реальну можливість втілення їх погроз, ОСОБА_126 прийняв заходи щодо особистої охорони себе та своїх близьких родичів.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства злочинів, передбачених ч.2 ст. 189 КК України не визнав та пояснив, що ніяких протиправних дій щодо вимоги передачі чужого майна чи права на майно, вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав та законних інтересів потерпілого не вчиняв.

На підтвердження винуватості ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України стороною обвинувачення в судовому засіданні були допитані:

Потерпілий ОСОБА_126 суду показав, що працює на посаді голови наглядової ради ПАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат». З обвинуваченим ОСОБА_9 знайомий з часу зустрічі в ресторані «Запорізька січ» у 2012 році, з обвинуваченою ОСОБА_10 не знайомий. Так, потерпілий разом з компаньйонами в кількості близько 10 чоловік є засновниками та власниками контрольного пакета акцій ряду підприємств м. Запоріжжя та м. Мелітополь, таких як ПАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат», ТОВ «Агропромислова компанія», ТОВ «Торговий дім «Вакула», ПрАТ «Мелавтотранс», ТОВ «Мелагрострой», санаторій «Нива», ресторан «Запорізька січ» та деяких інших. Він з компаньйонами володіє 85% акцій м'ясокомбінату та всіма 100% часток інших підприємств. Протягом останніх 20 років вони займаються бізнесом у сфері вирощування с/г продукції, виробництва м'яса та м'ясопродуктів, а також їх реалізацією. Мають свої оптову та роздрібну мережі. Влітку 2010 року вони стикнулися з деякими проблемами, у ЗМІ з'явилися статті негативного характеру відносно засновників та керівників їх підприємств. Ці статті носили масовий характер, їх звинувачували у виробництві неякісної продукції, рейдерських захопленнях підприємств, вимагали порушення кримінальних справ. Це була свого роду атака, яка мала характер пропаганди. Вони почали з'ясовувати, від кого виходить ця атака та врешті з'ясували, що всі ці заходи фінансуються та керуються з одного центру - офісу ОСОБА_42 Цю людину потерпілий раніше не знав, знайомим з ним не був. Остаточна мета цих заходів стала зрозумілою пізніше, десь у вересні 2010 року, коли на підприємствах масово з'явилися перевіряючі, розпочалися масові перевірки різних контролюючих органів. Перевіряючим була поставлена задача виявити побільше порушень та виписати великі штрафи. Ці штрафи досягали 20 млн. грн. На підставі матеріалів перевірок порушувались кримінальні справи відносно керівників та службових осіб підприємств, вилучались документи. Працівники перевіряючих органів натякали, що питання необхідно вирішувати в офісі ОСОБА_42 Близько місяця-двох робота підприємств була майже паралізована. У цій ситуації ОСОБА_126 дав доручення керівнику служби безпеки ОСОБА_131 зустрітися з людьми, які можуть володіти інформацією про причини того, що відбувалося, а також спробувати зустрітися з ОСОБА_42 та з'ясувати, яку мету вони переслідують. Вже тоді були попередні дані, що нібито офіс ОСОБА_42 збирає певні кошти з підприємств і що податкові перевірки є початковим етапом висунення вимог про передачу грошей. Після зустрічі ОСОБА_131 з людьми, близькими до ОСОБА_42, з'ясувалось, що в облдержадміністрації є людина на прізвище ОСОБА_129, який є помічником губернатора та представляє в адміністрації інтереси ОСОБА_42 Після декількох зустрічей з ОСОБА_129, ОСОБА_131 повідомив, що для того, щоб зупинити перевірки необхідно віддати гроші в сумі 200-300 тис. доларів. Через декілька тижнів після чергової зустрічі, ОСОБА_129 повідомив ОСОБА_131, що мав розмову з ОСОБА_42 та що ситуація ускладнилась і тепер необхідно передати контрольний пакет акцій декількох підприємств, а саме ПАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат» та ресторану «Запорізька січ». Оскільки такі умови для потерпілого та інших засновників були неприйнятними, подальші перемовини та зустрічі вони зупинили. Всього за період вересень-грудень 2010 року ОСОБА_131 зустрівся з ОСОБА_129 4-5 разів. Після цього перевірки продовжувались і далі, працівників підприємств викликали на допити. Приблизно у цей період відбувся внутрішній конфлікт з одним із співзасновників - ОСОБА_130 Йому належала частина прав в ТОВ «Агропромислова компанія», ТОВ «Торговий дім «Вакула» та ПрАТ «Мелавтотранс». В результаті конфлікту, який мав особистий характер, засновники вирішили відсторонити ОСОБА_130 від посад, які він займав у холдингу та дати йому можливість протягом року зайняти більш правильну позицію у відношенні до колективу. Конфлікт відбувся у серпні-вересні 2010 року, а вже у жовтні-листопаді ОСОБА_131 повідомив ОСОБА_126, що володіє інформацією про те, що ОСОБА_130 почав з'являтися в офісі ОСОБА_42, у зв'язку з чим можуть виникнути додаткові проблеми. Приблизно в листопаді 2010 року відбулася зустріч з ОСОБА_130, на якій були присутні також ОСОБА_126, ОСОБА_131 та інший акціонер ОСОБА_133 Під час зустрічі ОСОБА_130 підтвердив, що був у ОСОБА_42, сказав, що знає про проблеми на підприємствах, він би не хотів, щоб ці проблеми стосувались і його особисто і тому він хоче вийти зі складу засновників та взяти при цьому свої долю в 20% на цих підприємствах. В листопаді-грудні 2010 року з ОСОБА_130 відбулося 3-4 зустрічі, на яких були узгоджені деталі його виходу. Приблизно 10-11 січня 2011 року на зустрічі засновників та основних акціонерів холдингу ОСОБА_130 повідомив, що черговий раз зустрічався з ОСОБА_42 та останній сказав, що умови виходу ОСОБА_130, які були узгоджені раніше, є неприйнятними. На питання чому саме ОСОБА_42 визначає умови виходу ОСОБА_130 останній відповів, що ОСОБА_42 вважає, що має необмежені права в регіоні. Також ОСОБА_130 повідомив, що з метою врегулювання проблемних питань на підприємствах ОСОБА_42 знову таки пропонує передати активи ПАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат» та ресторану «Запорізька січ», а ОСОБА_130 в рахунок своїх 20% хоче взяти не окремі об'єкти тих підприємств, де він є засновником, а хоче забрати арматурний завод, офіс по вул. Грязнова у м. Запоріжжі та санаторій «Нива», тобто ті підприємства, до яких він офіційно не мав жодного відношення. Не досягнувши компромісу з цих питань вони попрощались з ОСОБА_130 і в подальшому виключили його зі складу засновників деяких із підприємств. У 2011-2013 роках перевірки та кримінальні провадження продовжились, тиск посилювався. Приблизно в кінці 2011 року друг потерпілого, ОСОБА_128, повідомив, що зустрічався з ОСОБА_9 і ОСОБА_42 і останній рекомендує потерпілому зустрітися та передати раніше оговорене майно. Потерпілий відмовився. На початку 2012 року про необхідність зустрічі з ОСОБА_42 потерпілому також повідомив ОСОБА_127, який перед цим мав зустріч з ОСОБА_9 та ОСОБА_42 03 березня 2012 року така зустріч відбулася у ресторані «Запорізька січ», на ній були присутні ОСОБА_126, ОСОБА_127, ОСОБА_42 та ОСОБА_9 На зустрічі ОСОБА_42 знову таки висунув вимогу про передачу майна та знову пригрозив проблемами у разі відмови. ОСОБА_9 також час від часу приймав участь у розмові, нагадував ОСОБА_42 деякі цифри, назви підприємств, також розповідав про силу їх хлопців-охоронників, підтримував погрози ОСОБА_42 Потерпілий знову відмовився виконувати висунуті вимоги. 05 березня 2012 року у ресторані «Рибацький стан» ОСОБА_127 було вбито. З того часу потерпілий постійно користується послугами особистої охорони. Взагалі потерпілому відомо, що ОСОБА_9 був «правою рукою» ОСОБА_42, він відповідав за організацію охорони, за силову підтримку, здійснення тиску на осіб, з якими ОСОБА_42 вів перемовини. У ОСОБА_9 в підпорядкуванні було близько 30 осіб, які були фізично підготовлені, частково спортсменів, частково працівників охоронних структур, які постійно тренувалися, для них було закуплене дороге обладнання, у т.ч. бронежилети та зброя. На цей час потерпілий оцінює шкоду, завдану спільними незаконними діями ОСОБА_42 та ОСОБА_9 в сумі 2 млн. доларів, порівну кожним. Вважає, що саме ОСОБА_9 був ініціатором вимог та погроз щодо їх холдингу. Цивільний позов не заявляв.

Свідок ОСОБА_131 суду пояснив, що з 2010 року почав працювати головою ревізійної комісії ПАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат», крім того відповідав за питання безпеки підприємства. Керівником підприємства є ОСОБА_126 З вересня 2010 року на підприємствах, що входили до складу холдингу м'ясокомбінату почались масові перевірки різних контролюючих органів. Явно було видно, що ці перевірки мали організований та замовний характер. Паралельно почали порушуватись кримінальні справи відносно службових осіб підприємств. З різних джерел свідку стало відомо, що ініціатива вказаних перевірок виходить від ОСОБА_42. При цьому ОСОБА_42 раніше ніякого відношення до м'ясокомбінату не мав. Ці перевірки тривали протягом 2010-2011 років. В кінці 2010 - на початку 2011 року свідка вивели на особу на прізвище ОСОБА_129, який знаходився в облдержадміністрації та виступав посередником між владою та ОСОБА_42 В результаті зустрічей з ОСОБА_129, їх було 7-8, останній повідомив, що проблеми на підприємствах будуть доти, доки вони не вирішать їх грошима. Озвучувались суми в 300, 400 тис. доларів. На одній з останніх зустрічей було сказано, що гроші вже не цікавлять, а необхідно віддати ПАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат» та ресторан «Національний клуб «Запорізька Січ». Уся ця інформація була доведена до ОСОБА_126, після чого було вирішено на зазначені умови не йти, а захищати свої права. 03.03.2012 у ресторані «Запорізька Січ» відбулася зустріч ОСОБА_42, ОСОБА_9, ОСОБА_126 та ОСОБА_127 Свідок на ній присутнім не був, а знаходився неподалік. До цієї зустрічі він ОСОБА_9 не знав. Тривала зустріч 30-40 хвилин, після чого ОСОБА_42 з ОСОБА_9 поїхали. На скільки було відомо свідку, ОСОБА_9 на той час керував службою безпеки ОСОБА_42. Після зустрічі ОСОБА_126 повідомив, що вказані особи знову вимагають віддати м'ясокомбінат та ресторан. Порадившись, знову було прийнято рішення відстоювати свою власність. Через два дні було скоєно напад на ОСОБА_127, в результаті чого останній помер. Ще до початку масових перевірок на підприємствах, в серпні 2010 року, з ОСОБА_130, який був одним з акціонерів, стався конфлікт. Було прийнято рішення про відсторонення його від керівництва підприємствами. Далі свідку стало відомо, що ОСОБА_130 почав спілкуватися з ОСОБА_42 Приблизно у січні 2011 року на одній із зустрічей ОСОБА_130 висловив вимогу про передачу йому 60% активів підприємств, пояснюючи це тим, що частину від цього він повинен передати ОСОБА_42 У період тиску на підприємства з боку ОСОБА_42, приблизно протягом півроку охорону підприємств здійснювало управління державної охорони, після цього були укладені договори з приватними ліцензованими охоронними фірмами. Як саме здійснювалась охорона ОСОБА_42 та його офісу та чи здійснювалася вона взагалі, свідку невідомо. Свідок розцінює дії ОСОБА_42 як вимагання. ОСОБА_126 сприймав погрози ОСОБА_42 реально.

Свідок ОСОБА_136 суду пояснив, що протягом 2010-2012 років працював охоронцем у спецпідрозділі міліції «Титан», який забезпечував охорону осіб. У вказаний період свідок за договором, укладеним з управлінням охорони здійснював особисту охорону потерпілого ОСОБА_126 03.03.2012 свідок як охоронець ОСОБА_126 супроводжував останнього до ресторану «Запорізька січ». Під час перебування у ресторані свідок бачив там ОСОБА_128, ОСОБА_131 та ОСОБА_127 До ресторану на зустріч з ОСОБА_126 прибули ОСОБА_42 та ОСОБА_9 Останній супроводжував ОСОБА_42, забезпечуючи його охорону. До «хатинки», приміщення, де відбулася зустріч, зайшли ОСОБА_42, ОСОБА_9, ОСОБА_126 та ОСОБА_127 Під час самої зустрічі свідок присутнім не був, а знаходився неподалік, контролюючи обстановку. Зустріч тривали близько 30 хвилин. Про що була розмова свідок не чув.

Свідок ОСОБА_137 суду пояснив, що в 2010-2011 роках був членом наглядової ради ПАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат» та входив до складу ради директорів холдингу підприємств, бенефіціарами яких були ОСОБА_126, ОСОБА_130 та інші особи. У серпні 2009 року між ОСОБА_126 та ОСОБА_130 відбувся конфлікт. У вересні 2010 року на нараді було прийнято рішення відсторонити ОСОБА_130 від управління підконтрольних йому підприємств, на яких він займав керівні посади. На нараді, яка відбулася у січні 2011 року ОСОБА_130 висунув вимогу про передачу йому 60% активів усіх підприємств, що належать головному бенефіціару ОСОБА_126, з метою розподілити їх наступним чином: 20% залишити собі, а 40% передати ОСОБА_42 Колектив зборів засудив таку позицію ОСОБА_130, на що останній пригрозив їм проблемами, зазначивши, що вони не знають з ким зв'язалися. У випадку не виконання своїх вимог ОСОБА_130, маючи підтримку ОСОБА_42, обіцяв відібрати всі активи підприємств. ОСОБА_130, крім прізвища ОСОБА_42, інших прізвищ не повідомляв.

Свідок ОСОБА_138 суду пояснила, що працює метрдотелем в Національному клубі «Запорізька січ». 03.03.2012 в обідній час у вказаному закладі відбулася зустріч їх засновників, серед яких також були ОСОБА_127 та ОСОБА_131 До них на зустріч прибув ОСОБА_42, якого вона впізнала в обличчя. Обвинувачений ОСОБА_9 також був з ним. ОСОБА_42 пробув на зустрічі недовго, після чого поїхав. Про що саме йшлося на зустрічі вона не знає та ніхто їй про це не повідомляв.

Свідок ОСОБА_139 суду показав, що працює на Мелітопольському м'ясокомбінаті на посаді голови правління. Вказаний комбінат входить до складу холдингу підприємств. Свідок також є співзасновником підприємств, які входять до складу холдингу. Іншими співзасновниками є ОСОБА_126, ОСОБА_133, ОСОБА_140, ОСОБА_137, ОСОБА_130, ОСОБА_155. Приблизно раз на тиждень вони збираються на робочу нараду. Приблизно у вересні 2010 року між ОСОБА_126 та ОСОБА_130 стався конфлікт. Було прийняте рішення тимчасово відсторонити ОСОБА_130 від управління підприємством. Пізніше на підприємстві почались безпідставні перевірки різних контролюючих органів, почали порушуватись кримінальні справи. Через деякий час ОСОБА_130, якому належало близько 20% активів підприємств, на одній із зустрічей став вимагати передати йому 60% всіх активів, при цьому він погрожував, що у разі невиконання цієї вимоги у підприємств будуть проблеми, оскільки він звернувся до ОСОБА_42 При цьому з його слів 40% повинні перейти ОСОБА_42 за послуги останнього. Погрози ОСОБА_130 свідок сприймав реально. Чи зустрічався хтось із співвласників з ОСОБА_42, свідку невідомо. ОСОБА_42 він ніколи не бачив. Особисто йому ніхто не погрожував.

Свідок ОСОБА_140 суду показав, що працює на посаді заступника голови правління ПАТ «Мелітопольский м'ясокомбінат». Це підприємство входить до складу холдингу. Приблизно у серпні-вересні 2010 року між ОСОБА_126 та ще одним засновником, ОСОБА_130, стався конфлікт. Було прийнято рішення тимчасово відсторонити ОСОБА_130 від управління підприємством. На початку 2011 року, коли свідок знаходився у відпустці, відбулася зустріч засновників, на якій ОСОБА_130 висловив вимогу про передачу йому активів в розмірі більше половини, хоча на той час йому належало 20%. При цьому він погрожував, що за ним стоїть ОСОБА_42 та у випадку невиконання цих умов будуть порушені кримінальні справи та будуть створені інші проблеми. В 2011 році на підприємствах холдингу почались перевірки податкової та інших органів. Перевірки контролюючих органів були надуманими та безпідставними та на думку свідка мали замовний характер. На скільки відомо свідку ОСОБА_126 зустрічався з ОСОБА_42, результат цієї зустрічі свідку не відомо.

Свідок ОСОБА_141 суду показав, що є засновником ряду підприємств, крім нього співзасновниками є ОСОБА_126, ОСОБА_130, ОСОБА_139, ОСОБА_140, ОСОБА_137, ОСОБА_155. Наприкінці літа 2010 року між ОСОБА_126 та ще одним, ОСОБА_130, стався конфлікт у зв'язку з неправильними діями останнього. На зборах учасників було прийнято рішення тимчасово відсторонити ОСОБА_130 від управління підприємством. Далі, на початку 2011 року ОСОБА_130 з'явився на зустріч засновників та заявив про те, що йому необхідно віддати частину бізнесу, а саме 60 %. На питання чому він вимагає так багато, останній повідомив, що він звернувся до поважної на той час людини - ОСОБА_42 (на той час свідок з різних джерел вже знав хто такий ОСОБА_42.), який 20% залишить ОСОБА_130, а 40 % перейде йому. При цьому у випадку незгоди ОСОБА_130 пригрозив проведенням перевірок, кримінальними справами. На пропозицію ОСОБА_130 засновники не погодились. Через деякий час почали порушуватись кримінальні справи за надуманими підставами, паралельно почали проводитись перевірки різних контролюючих органів, це все тривало протягом 2011-2013 років. Зі слів працівників підприємств, на яких проходили перевірки та які супроводжували перевіряючи, свідку відомо, що перевіряючи казали, що всі питання необхідно вирішувати в «офісі». На той час всі розуміли, що при цьому мається на увазі. Приблизно в березні-квітні 2012 року ОСОБА_126 та ОСОБА_127 зустрічалися з ОСОБА_42 Хто ще був присутнім на зустрічі зі сторони ОСОБА_42, свідку невідомо. Зі слів ОСОБА_126 на зустрічі ОСОБА_42 поставив ультиматум: або віддайте те, що озвучив ОСОБА_130, або заберемо все. Також свідок повідомив, що на його телефон та телефон його дружини надходили дзвінки з різних незнайомих номерів, але трубку вони не брали. Пізніше передзвонювали на ці номери, але вони були відключені. З цього свідок зробив висновки, що це були дзвінки з погрозами. Крім прізвища ОСОБА_42 ОСОБА_130 інших осіб, які будуть допомагати йому не називав. ОСОБА_9 та ОСОБА_10 свідку не відомі.

Відповідно до ч.1 ст. 191 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Частиною 2 ст. 91 КПК України встановлено, що доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Оцінивши показання потерпілого ОСОБА_126 в частині ролі ОСОБА_9 в процесі його розмови з ОСОБА_42, під час якої останній висловив вимогу передачі майна, суд приходить до висновку, що в них не міститься достатня та достовірна інформація, яка би дозволила стверджувати про виконання ОСОБА_9 об'єктивної сторони вимагання. Зокрема, в показаннях відсутні відомості про те яким саме чином (в який спосіб) обвинувачений ОСОБА_9 підтримував погрози ОСОБА_42

Оцінюючи показання ОСОБА_126, суд також враховує ту обставину, що останній начебто зі страху за своє здоров'я та життя після того як відмовився виконувати вимоги ОСОБА_42 та після того як 05 березня 2012 року у ресторані «Рибацький стан» було вбито ОСОБА_127 звернувся до послуг охорони. Між тим з матеріалів кримінального провадження вбачається, що на вказаний момент потерпілий постійно користувався послугами особистої охорони після укладення договору № 08-13410 від 07.12.2011 року на забезпечення особистої безпеки фізичних осіб ТОВ «Агропромислова компанія» спеціальним підрозділом міліції охорони «Титан» щодо себе. Тому на зустрічі з ОСОБА_42 та ОСОБА_9 його супроводжував охоронець, зокрема й до ресторану «Запорізька січ».

Відомості про те, що потерпілому ОСОБА_126 відомо, що ОСОБА_9 був «правою рукою» ОСОБА_42, відповідаючи за організацію охорони, за силову підтримку, здійснення тиску на осіб, з якими ОСОБА_42 вів перемовини, в підпорядкуванні якого знаходилось близько 30 осіб, які були фізично підготовлені (спортсмени, працівників охоронних структур), які постійно тренувалися, для них було закуплене доровартісне обладнання, у т.ч. бронежилети та зброя оцінюються судом критично. Так, в матеріалах кримінального провадження стороною обвинувачення не надано будь яких доказів, які би підтверджували припущення ОСОБА_126, про те, що ОСОБА_9 виконував вищеозначену функцію, не встановлено звідки йому відома інформація про створення та функціонування такої озброєної групи, не наведено переконливих доказів того, що саме ОСОБА_9 був ініціатором вимог та погроз щодо їх холдингу.

Натомість з показань як потерпілого ОСОБА_126, а також свідка ОСОБА_136 простежується, що обвинувачений ОСОБА_9 здебільшого супроводжував ОСОБА_42 під час його зустрічей, виконуючи охоронні функції, чим і пояснюється його присутність практично на всіх зустрічах ОСОБА_42 та за місцем розташування офісу останнього за адресою: АДРЕСА_27, та АДРЕСА_8.

В показаннях інших допитаних в суді свідків не міститься жодної інформації з приводу вказаної вище діяльності ОСОБА_9, як і інформації, яка би розцінювалася як доказ винуватості ОСОБА_9 в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.2 ст. 189 КК України, вчиненому по відношенню до ОСОБА_126

Крім показань потерпілого та свідків суд дослідив у судовому засіданні наступні письмові докази:

- статут Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м'ясокомбінат» від 01.12.2011 року, згідно якого статутний капітал товариства складає 29 610 000грн, який поділений на 630 000 штук простих іменних акцій;

- висновок судово-економічної експертизи № 86 від 24.12.2013 року, згідно якого статутний капітал ПАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат» становить 29 610 000 грн. Статутний капітал товариства розподілений на 630 000 штук простих іменних акцій номінальної вартістю 47 грн. кожна. Сумою 100% акцій в статутному капіталі ПАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат» станом на 01.04.2012 року є 29 610 000грн

- статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Твердиня» від 14.12.2012 року, згідно якого учасниками даного товариства є ПАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат» та ПрАТ «Агропромислова компанія» з відповідно 35,6468 % статутного капіталу та 64,3532 % статутного капіталу;

- звіт ОЦ-89 від 20.12.2013 року про незалежну оцінку майна, а саме: будівлі та споруд ресторану - національного клубу «Запорізька Січ», які належать ТОВ «Твердиня», згідно якого вартість об'єкту складає 20 396 061 грн.;

- акт № 1267/23/00443513 від 25.10.2010 року про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ВАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат», згідно якого встановлені порушення ст. 8, 13 та 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. З, 8, 17, 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та інше;

- акт № 1486/23/00443513 від 16.12.2010 року про результати невиїзної документальної перевірки ВАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.07.2008 року до 30.06.2009 року, згідно якого знову були виявлені порушення ст. 8, 13 та 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»;

- акт № 2819/23/00443513 від 25.10.2011 року про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ВАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат», згідно висновків якого у діяльності підприємства знову були виявлені аналогічні порушення діючого податкового законодавства;

- акт № 92 від 16 березня 2012 року перевірки додержання ПАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат» законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, під час проведення якої були виявлені численні порушення вимог діючого законодавства та приписом, винесеним за наслідками даної перевірки, якими підтверджуються показання потерпілого ОСОБА_126 про проведення на підприємстві перевірок контролюючими органами;

- податкові повідомлення-рішення щодо нарахування штрафних санкцій ПАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат» за наслідками проведених перевірок;

- договір № 08-13410 від 07.12.2011 року на забезпечення особистої безпеки фізичних осіб ТОВ «Агропромислова компанія» спеціальним підрозділом міліції охорони «Титан» щодо ОСОБА_126;

- відомості Головного управління Міндоходів і зборів у Запорізькій області про порушення кримінальних справ щодо посадових осіб ПАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат» та скасування таких постанов судом;

- довідки засобів масової інформації про те, що статті, що дискримінують керівництво ПАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат» та голову наглядової ради ПАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат» ОСОБА_126;

- супровідний лист Головного Управління Міндоходів у Запорізькій області №1341/10/08-01-22-06-10 від 16.04.2014 року «Про надання інформації»;

- акт № 1267/23/00443513 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 25.10.2010 року ВАТ «Мелітопольский м'ясокомбінат»;

- акт № 2819/23/00443513 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 25.10.2011 року ВАТ «Мелітопольский м'ясокомбінат»;

- акт № 1486/23/00443513 про результати невиїзної документальної перевірки ВАТ «Мелітопольский м'ясокомбінат» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.07.2008 року по 30.06.2009 року від 16.12.2001 року;

- податкові повідомлення-рішення;

- службова записка № 5/7/23-311 Мелітопольської ОДПІ від 12.01.2011 року;

- лист начальника ВПМ Мелітопольскої ОДПІ № 14/26-31 від 25.01.2011 року щодо відмови в порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб;

- договір № 08-13410 від 07.12.2011 року на забезпечення особистої безпеки фізичних осіб з додатками, та відомості про правовий стан «особи»;

- матеріали оскарження постанов про порушення кримінальних справ відносно посадових осіб ВАТ «Мелітопольский м'ясокомбінат»;

- доручення ст. слідчого СУ ГУМВС України в Запорізькій області в порядку ст.40 КПК України про доручення щодо встановлення фактів, які дискримінують керівництво ПАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат»;

- матеріали виконаного доручення;

- доручення начальника відділу СУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_142 від 12.11.2013 року про проведення слідчих (розшукових) дій та матеріали виконання доручення;

- довідка про вартість нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_26;

- Статут ТОВ «Твердиня»;

- рішення Господарського суду Запорізької області у справі № 14/334 від 27.12.2005 року про визнання за ТОВ «Твердиня» права власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_26 та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно;

- постанова ст. слідчого СУ ГУМВС України в Запорізькій області Незамая Я.О. про призначення експертизи з оцінки нерухомого майна від 02.12.2013 року та доповідь № ОЦ-89 про незалежну оцінку майна з додатками;

- постанова ст. слідчого СУ ГУМВС України в Запорізькій області Незамая Я.О. про призначення експертизи з оцінки нерухомого майна від 02.12.2013 року;

Оцінивши, як докази у даному кримінальному провадженні, надані документи та висновок експерта № 86 від 24.12.2013 року стосовно оцінки статутного капіталу ПАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат» та звіт № 89 «Про незалежну оцінку майна» - Ресторану національний клуб «Запорізька Січ», суд дійшов висновку що не міститься жодної інформації з приводу вказаної вище діяльності ОСОБА_9, як і інформації, яка би розцінювалася як доказ винуватості ОСОБА_9 в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.2 ст. 189 КК України, вчиненому по відношенню до ОСОБА_126 Всі ці документи є інформативними щодо вартості суб'єктів господарювання, але жодним чином не підтверджують участь ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Дії ОСОБА_9 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч.2 ст.189 КК України (вимагання), а саме вимога передачі чужого майна та права на майно з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, обмеження прав та законних інтересів потерпілого, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до ч.2 ст.28 КК України злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення. Суб'єктивна сторона характеризується лише прямим умислом, корисливими мотивом та корисливою метою. Об'єктивна сторона вимагання виражається у незаконній вимозі передачі чужого майна, тобто діяння виявляється лише в активній поведінці винного.

Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту. Зі змісту обвинувального акту вбачається, що обвинувачення викладене таким чином, що передачу чужого майна та права на майно з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, обмеження прав та законних інтересів потерпілого, фактично від потерпілого ОСОБА_126 вимагала інша особа, діючи з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, за попередньою змовою з ОСОБА_9

Оцінюючи показання потерпілого ОСОБА_126, показання свідків обвинувачення та свідків захисту, показання обвинуваченого ОСОБА_9 у сукупності зібраних та наданих суду доказів з точки зору достатності та їх взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що вимогу про передачу чужого майна та права на майно з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, обмеження прав та законних інтересів потерпілого, від ОСОБА_126 вимагала інша особа, стороною обвинувачення не надано інших достатніх та достовірних доказів того, що ОСОБА_9 вчинював дії, що складають об'єктивну сторону вимагання, суб'єктивну сторону, зокрема й те, яким мотивом він при цьому керувався та яку мету переслідував.

Керуючись ст. 62 Конституції України, ч.4 ст.17 КПК України суд усі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_9 тлумачить його користь.

Відповідно до ч.3 ст.373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Враховуючи, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, беручи до уваги, що стороною обвинувачення не надані будь-які докази відносно дій ОСОБА_9, колегія суддів вважає не доведеною винуватість ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК - вимога передачі чужого майна чи права на майно з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, обмеження прав та законних інтересів потерпілого, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.373 КПК України колегія судів постановляє в цій частині виправдовувальний вирок щодо ОСОБА_9 за даним епізодом обвинувачення в зв'язку з недоведеністю його вини у вчиненні інкримінованого злочину.

Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_9 пред'явлено обвинувачення у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України (вимагання), а саме вимога передачі чужого майна та права на майно з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, обмеження прав та законних інтересів потерпілого, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб за наступних обставин.

Так, 21 жовтня 2013 року, приблизно о 15 годині 20 хвилин, ОСОБА_42 діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, за попередньою змовою із ОСОБА_9, знаходячись біля приміщення аптеки, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Шевченко, 16, повторно, погрожуючи насильством ОСОБА_39 та його близьким родичам, вимагав щоб останній відмовився від своїх свідчень на досудовому слідстві наданих ним у кримінальному провадженні щодо факту вимагання ОСОБА_42 майна та права на майно та передав йому через ОСОБА_9 100 тисяч доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України станом на 21.10.2013 року становило 799300,00 грн.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства злочинів, передбачених ч.2 ст. 189 КК України не визнав та пояснив, що ніяких протиправних дій щодо вимоги передачі чужого майна чи права на майно, вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав та законних інтересів потерпілого не вчиняв.

На підтвердження винуватості ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України стороною обвинувачення в судовому засіданні було допитано потерпілого ОСОБА_143, який вказав, що пам'ятає випадок восени 2012 року, коли він виходив з аптеки по бул. Шевченка у м.Запоріжжі і до нього на автомобілі «Мерседес» під'їхали ОСОБА_42 та ОСОБА_9 та сказали, що він винен їм 100 тис. доларів та щоб він до завтра віддав їм цю суму, інакше до нього буде застосоване фізичне насильство. Цей випадок став «останньою краплею» і потерпілий звернувся із заявою до правоохоронних органів.

Відповідно до ст. 91 КПК України в кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат та ін.

Разом з тим, суд звертає увагу, що в обвинувальному акті та в показах потерпілого ОСОБА_39 містяться розбіжності щодо часу вчинення події, про яку йдеться в обвинувальному акті, адже в ньому вказано на 21 жовтня 2013 року, приблизно о 15 годині 20 хвилин, між тим як сам потерпілий в показаннях вказує на осінь 2012 року. Стороною обвинувачення не надано жодних інших доказів (показання свідків, речові докази, документи, висновки експертів), які би свідчили про подію кримінального правопорушення, зокрема його час, та винуватість у ній ОСОБА_9 Таким чином, пред'явлене ОСОБА_9 обвинувачення у вчиненні вимагання передачі чужого майна та права на майно з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, обмеження прав та законних інтересів потерпілого, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб визнано судом недоведеним.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.373 КПК України колегія судів в цій частині постановляє виправдовувальний вирок щодо ОСОБА_9 за даним епізодом обвинувачення в зв'язку з недоведеністю його вини у вчиненні кримінального правопорушення.

При ухваленні вироку відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики ЄСПЛ» суд вважає за необхідне застосувати Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику ЄСПЛ як джерела права.

Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86)

Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", суд, призначаючи покарання, повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченим, зважаючи на те, що життя людини, згідно зі ст. 3 Конституції України, є найвищою соціальною цінністю, кожна людина має невід'ємне право на життя і ніхто не може свавільно позбавити її життя, а серед злочинів проти особи вбивство становить особливу небезпеку, з урахуванням обставин справи та особи обвинуваченого, колегія суддів, відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також те, що згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Так, обвинувачений ОСОБА_9 вину у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК, визнав частково, у вчинені злочину, передбаченого п.7 ч.2 ст. 115 КК не визнав, щиро не розкаявся, за місцем мешкання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не одружений, раніше не судимий.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_9 відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України справедливим та домірним покаранням буде обмеження волі в межах визначеної цією статтею санкції. За вчинення злочину, передбаченого п.7 ч.2 ст.115 КК України досягнення цілей покарання, зокрема виправлення та запобігання вчиненню ним нових злочинів щодо ОСОБА_9 буде досягнуто при призначенні покарання в межах санкції цієї норми передбачає найбільш суворий вид покарання - довічне позбавлення волі, яке згідно зі ст. 64 КК України призначається лише у випадках спеціально передбачених цим Кодексом, і за умови, що суд не вважає за можливе застосувати позбавлення волі на певний строк. Враховуючи всі обставини справи, особу винного, обтяжуючі обставини, відсутність пом'якшуючих обставин суд приходить до висновку про можливість досягнення цілей покарання при призначенні ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі на певний строк межах визначеної цією статтею санкції.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_9 колегією суддів не встановлено підстав для застосування ст.ст.69,75 КК України.

Остаточне покарання за сукупністю злочинів, передбачених ч.1 ст. 296 КК та п.7 ч.2 ст. 115 КК України суд призначає з урахуванням вимог ч.1 ст.70 КК України .

Водночас суд зауважує, що призначене покарання відповідає позиції ЄСПЛ, викладеної у рішеннях по справах «Бакланов проти Росії» від 09.06.2015 року та «Фрізен проти Росії» від 24.03.2015 року, в яких ЄСПЛ зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних свобод особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У рішенні по справі «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 року ЄСПЛ вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановити новий додатковий обов'язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтири для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.

Щодо застосування ч. 5 ст. 72 КК України при зарахуванні обвинуваченому в строк відбування покарання строку попереднього ув'язнення, суд виходить з правової позиції, викладеної у Постанові ВС від 13.03.2018 року у справі №440/853/17.

Так, Верховний Суд зазначив, що у випадку, коли станом на 20 червня 2017 року особа мала право на застосування до неї положень, передбачених ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону України № 838-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року, відповідно до ч. 2 ст. 5 КК відсутні підстави для застосування відносно неї положень Закону України № 2046-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» 18 травня 2017 року, яким погіршуватиметься становище цієї особи.

Таким чином, суд вважає за необхідне зарахувати в строк відбування обвинуваченому ОСОБА_9 покарання період його попереднього ув'язнення, а саме з 26 листопада 2006 року до 04 липня 2007 року включно, та 06 жовтня 2016 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

При вирішенні питання про відшкодування матеріальної шкоди на користь потерпілих суд враховує положення ч. 5 ст. 128 КПК України, згідно якої суд, якщо процесуальні відносини у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, може застосувати норми Цивільного процесуального кодексу України, за умови, якщо вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Щодо цивільних позовів потерпілих ОСОБА_39 на суму 4 080 000 грн. та генерального директора ТОВ виробничо-комерційної фірми «ГЮСС» ОСОБА_41 на суму 369812грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.129 КПК України у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.

Враховуючи, що обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підлягають виправданню за ч.4 ст.189 КК України в зв'язку із недоведеністю їх вини у вчиненні кримінального правопорушення, суд вважає необхідним цивільний позов ТОВ «ВКФ «ГЮСС» про стягнення з відповідачів ОСОБА_10 та ОСОБА_9 матеріальної шкоди в розмірі 369 812грн залишити без розгляду.

В матеріалах справи міститься позовна заява (уточнена) потерпілого ОСОБА_39 від 25.12.2014 року до ОСОБА_42 та ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 2 080 000 грн. та моральної шкоди в розмірі 2 000 000 грн. При цьому, в матеріалах справи міститься заява потерпілого ОСОБА_39 від 16.04.2015 року, в якій він повідомляє, що до обвинувачених претензій матеріального і морального характеру не має. Також, під час допиту потерпілий ОСОБА_39 зазначив, що він підтримує свої позовні вимоги до особи на прізвище ОСОБА_42, а до обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 претензій не має. Також відсутність позовних вимог до обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_9 підтвердив у судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_39 У зв'язку із зазначеним, відповідно до п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд закриває провадження в частині позовних вимог потерпілого ОСОБА_39 до обвинуваченого ОСОБА_9

Стосовно позовних вимог до ОСОБА_42 суд зазначає, що оскільки останній не є обвинуваченим у даному кримінальному провадженні, тому подання такого позову потерпілим ОСОБА_39 у даній справі є передчасним.

Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Процесуальні витрати згідно матеріалів кримінального провадження складаються з: витрат на залучення експерта для проведення експертизи холодної зброї в сумі 341,45 грн. (т. 6 а.с. 116); витрат на залучення експерта для проведення дактилоскопічної експертизи в сумі 238,32 грн. (т. 6 а.с.136); витрати на залучення експерта для проведення експертизи комп'ютерної техніки та програмних продуктів в сумі 2960,00 грн. (т.7 а.с.16); витрати на залучення експерта для проведення комп'ютерно-технічної експертизи в сумі 1182,72 грн (т. 7 а.с. 77); витрати на залучення експерта для проведення молекулярно-генетичної експертизи в сумі 5 884,00 грн. (т. 8 а.с. 72); витрати на залучення експерта для проведення молекулярно-генетичної експертизи в сумі 1 765,20 грн. (т. 8 а.с. 90); витрати на залучення експерта для проведення молекулярно-генетичної експертизи в сумі 1323,90 грн. (т. 8 а.с. 100), тому суд вирішує про стягнення з обвинуваченого - ОСОБА_9 зазначених витрат на користь держави.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.100, 370, 373, 374 КПК України, -

У Х В А Л И Л А:

ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених п.7 ч.2 ст.115 та ч.1 ст.296 КК України та призначити покарання:

- за ч.1 ст.296 КК України у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки

- за п.7 ч.2 ст.115 КК України у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років;

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання, остаточно призначити ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_9 обчислювати з моменту його затримання, тобто з 21 жовтня 2013 року до набрання вироком законної сили.

Зарахувати ОСОБА_9 до строку призначеного покарання строк попереднього ув'язнення із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з 26 листопада 2006 року до 04 липня 2007 року включно, та з 21 жовтня 2013 року до 16 вересня 2019 року включно у порядку, передбаченому ч.5 ст. 72 КК України.

Звільнити ОСОБА_9 з-під варти в залі суду, як особу що повністю відбула призначене покарання.

На підставі п.2 ч.1 ст. 373 КПК України визнати невинуватим ОСОБА_9, у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, а саме незаконне придбання з метою збуту наркотичних засобів, а також незаконний збут наркотичних засобів та виправдати його.

Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_9 у вчиненні

злочину, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України - закрити.

На підставі п.2 ч.1 ст. 373 КПК України визнати невинуватим ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 189 КК України (вимагання), а саме у вимозі передачі чужого майна чи права на майно, вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, вчинене повторно, організованою групою та виправдати його;

Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 189 КК України - закрити.

На підставі п.2 ч.1 ст. 373 КПК визнати невинуватим ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.189 КК України (вимагання), а саме у вимозі передачі чужого майна чи права на майно з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав та законних інтересів потерпілого, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб та виправдати його.

Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України - закрити.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави процесуальні витрати в загальному розмірі 13 695 гривень 59 копійок (тринадцять тисяч шістсот дев'яносто п'ять гривень п'ятдесят дев'ять копійок), з них: витрат на залучення експерта для проведення експертизи холодної зброї - 341 гривня 45 копійок (триста сорок одна гривня сорок п'ять копійок); витрат на залучення експерта для проведення дактилоскопічної експертизи - 238 гривень 32 копійки (двісті тридцять вісім гривень тридцять дві копійки); витрати на залучення експерта для проведення експертизи комп'ютерної техніки та програмних продуктів - 2 960 гривень 00 копійок (дві тисячі дев'ятсот шістдесят гривень нуль-нуль копійок); витрати на залучення експерта для проведення комп'ютерно-технічної експертизи - 1182 гривні 72 копійки (одна тисяча сто вісімдесят дві гривні сімдесят дві копійки); витрати на залучення експерта для проведення молекулярно-генетичної експертизи - 5 884 гривні 00 копійок (п'ять тисяч вісімсот вісімдесят вісім гривень нуль-нуль копійок); витрати на залучення експерта для проведення молекулярно-генетичної експертизи - 1 765 гривень 20 копійок (одна тисяча сімсот шістдесят п'ять гривень двадцять копійок); витрати на залучення експерта для проведення молекулярно-генетичної експертизи - 1323 гривні 90 копійок (одна тисяча триста двадцять три гривні дев'яносто копійок).

На підставі п.2 ч. 1 ст. 373 КПК України визнати невинуватою ОСОБА_10, у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 189 КК України (вимагання), а саме у вимозі передачі чужого майна чи права на майно, вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, вчинене повторно, організованою групою та виправдати її;

Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 189 КК України - закрити.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_10 - скасувати

Цивільний позов ТОВ ВКФ «ГЮСС» про стягнення з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 матеріальної шкоди в розмірі 369 812 грн. - залишити без розгляду;

Провадження відносно цивільного позову ОСОБА_39 до ОСОБА_42 та ОСОБА_9 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 2 080 000 грн. та моральної шкоди в розмірі 2 000 000 - закрити;

Скасувати арешт, накладений згідно ухвали Печерського районного суду м.Києва від 07.11.2013 року № 757/24427/13-к на грошові кошти, які знаходяться на карткових рахунках № НОМЕР_13 та № НОМЕР_14, відкритих на ім'я ОСОБА_9 у ПАТ КБ Приватбанк (МФО 305299, розташованому за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50);

Скасувати арешт ухвали Печерського районного суду м. Києва від 20.12.2013 року по справі № 757/28012/13-к на квартиру АДРЕСА_4, яка належить на праві власності ОСОБА_9;

Скасувати арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19.08.2014 року по справі №335/9640/14-к на автомобіль Chevrolet Nubira, державний номер НОМЕР_4, кузов НОМЕР_25, який зареєстровано за ОСОБА_10;

Речові докази:

- 4 ДВД диски, 15 СД дисків, блокнот, біологічні зразки крові ОСОБА_9, касету mini DV - знищити;

- речі потерпілих ОСОБА_12, ОСОБА_14 - знищити;

- швабру вилучену під час огляду в «Кроу-бар» - знищити;

- ніж, поміщений до спеціального пакету експертної служби №0629347, вилучений 26.11.2006 року - знищити;

- жорсткий диск видеосервера системи спостережння, вилучений у приміщенні нічного клубу «Кроубар» - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- оптичний диск TDK CD-R 80 блакитного кольору з аудіозаписом розмови між ОСОБА_59 та ОСОБА_43 - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- кофта та туфлі,чоловічий гаманець що були вилучені 26.11.2006 року - повернути ОСОБА_9;

- мобільний телефон «Iphone», а також грошові кошти в сумі 550 грн. і 900 доларів США, дозвіл на право зберігання та носіння зброї № НОМЕР_37 на ім'я ОСОБА_9; посвідчення міжнародного водійського клубу № НОМЕР_48 на ім'я ОСОБА_9; посвідчення міжнародної дипломатичної місії № НОМЕР_38 на ім'я ОСОБА_9; пластикова карта «Приватбанк» НОМЕР_39 на ім'я ОСОБА_156; пластикова карта «Приватбанк» № ОСОБА_157 на ім'я ОСОБА_156; зажим для грошових коштів з металу жовтого та білого кольору, зі вставкою у вигляді букви «Д», на якому міститься напис «Made in France S.T. Dupont Paris»; гаманець для кредитних карток синього кольору, на якому міститься напис «ETRO» - повернути ОСОБА_9;

- ручний годинник марки «FRANCVILA» в металевому корпусі жовтого кольору, поверхня оборотної сторони годинника прозора, на оборотній поверхні корпусу годинника маються надписи «…FRANCVILA…750…13/88…», ремінець годинника шкіряний, лицьова частина темно-коричневого кольору, оборотна частина світло-коричневого кольору, на металевій частині ремінця маються надписи «…FRANCVILA…750…» вилучений 21.10.2013 року в ході особистого обшуку під час затримання ОСОБА_9 - повернути за належністю;

- полімерний пакетик з кусочками речовини білого кольору; пістолет чорного кольору ИМ 55 М air pistol виробництва Росія з маркуванням НОМЕР_40; мисливський патронтаж з мисливськими патронами у кількості 24 шт. та 5 мисливських патронів окремо, 12 калібру; касета miniDV Panasonic чорного кольору в футлярі; довідка ЗРУ КБ Приватбанк на ОСОБА_37; квитанція № НОМЕР_41; копія свідоцтва на реєстрацію транспортного засобу автомобіля «Mercedes Benz», державний номер НОМЕР_7 на ОСОБА_37; копія свідоцтва на право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_5, на ім'я ОСОБА_112; копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за вищевказаною адресою на ім'я ОСОБА_112; копія техпаспорту на житловий будинок за вищевказаною адресою; копія свідоцтва про укладення шлюбу; свідоцтво про народження; копія кредитної картки на аркуші формату А4; копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «Mercedes Benz», державний номер НОМЕР_8 на ім'я ОСОБА_113; копія плану меж земельної ділянки з кадастровим номером 2322181600:05:001:0201 та державного акту на землю на ім'я ОСОБА_112; копія свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_42; копія свідоцтва про народження на ім'я ОСОБА_112; копія паспорту ОСОБА_37; копія довідки іпн ОСОБА_37; довідка ТОВ «Експрес Авіа» на адресу ОСОБА_37; виписка по рахунку клієнта ОСОБА_37 вилучені під час обшуку, проведеного 24.10.2013 року - повернути ОСОБА_9;

- мобільний телефони Apple 5, білий корпус, ІМЕЙ НОМЕР_30, мобільний телефон Apple 5, чорний корпус, ІМЕЙ НОМЕР_29 вилучені відповідно до протоколу обшуку від 21.10.2013 року - повернути ОСОБА_10;

- флеш-карти пам'яті Transcend 8 Gb; три аркуші паперу з записами; чорна сумка для ноутбука; ноутбук Apple s/n # W893252R642 в корпусі металево-сірого кольору; флеш-карта Transcend 8 Gb сріблястого кольору; блокнот «Репортер» з рукописними записами в обкладинці синього кольору; диктофон «Olympus» в корпусі сірого кольору № 200336113; флеш-картка пам'яті Transcend 8 Gb чорна; флеш-картка пам'яті Take MS фіолетова; флеш-картка пам'яті Transcend 8 Gb чорна; флеш-картка пам'яті Silicon Power 32 Gb вилучені відповідно до протоколу обшуку від 21.10.2013 року - повернути ОСОБА_10.

- пістолет з написом «Форт-10р»; магазин та п'ять патронів; документи сесії міської ради в обкладинці в двох екземплярах; договір оренди нежитлового приміщення; акт № 09-0000019 здачі-приймання робіт; акт № 09-0000020 здачі-приймання робіт; акт № 09-0000038 здачі-приймання робіт; акт № 09-0000003 здачі-приймання робіт; акт № 09-0000029 здачі-прийняття робіт; акт прийому автомобіля по якості та комплектації; договір № НОМЕР_6 купівлі-продажу автомобіля вилучені відповідно до протоколу обшуку від 22.10.2013 року - повернути ОСОБА_10;

- грошові кошти іноземної валюти Євро в загальній сумі 5 295 (п'ять тисяч двісті дев'яносто п'ять) Євро та грошові кошти іноземної валюти долари США на загальну суму 10 205 (десять тисяч двісті п'ять) доларів США, ноутбук Samsung №1437 s/n ZYZM93KB600114N в корпусі чорного кольору та зарядний пристрій; планшетний комп'ютер Ipad s/n DNPGVN2DF16C в корпусі кольору металік; мобільний телефон Samsung P980 IMEI НОМЕР_31 в корпусі білого кольору з квітами на задній панелі та флеш-карта microSD 2 Gb; нетбук Apple s/n C02G3MXIDGID в корпусі сталевого кольору та зарядний пристрій до нього; відеокамера Panasonic M-#V-GS11GC, s/n F4SA12960 в корпусі сірого кольору з касетою формату miniDV; відеокасета формату miniDV; флеш-накопичувач SPSilicon Power 4Gb; мобільний телефон Nokia 6275i, cod НОМЕР_51 в корпусі сіро-чорного кольору; чотири DVD диски; п'ятнадцять CD дисків; ніж мисливський загальною довжиною 33 сантиметри, довжина леза 18 сантиметрів; патрони калібру 9 мм у кількості 40 шт. з жовтою гільзою; патрони Gameload RIO 100 у кількості 25 шт.; патрони Gameload RIO 20 у кількості 26 шт.; патрони Gameload С16 у кількості 24 шт.; патрони Magnum у кількості 25 шт.; патрони у кількості 8 шт. калібру 7,62; рушниця № НОМЕР_35 чорного кольору; рушниця № НОМЕР_36 року з дерев'яною рукояткою; копії розписок у кількості вісім штук про отримання ОСОБА_114 у ОСОБА_115 грошових коштів; копія договору займу 2 арк 1/1; доповнення до договору на 1 арк; блокнот з записом рукописним текстом в обгортці сірого кольору; дозвіл на зброю на ім'я ОСОБА_116 № НОМЕР_33 у кількості 2 шт.; дозвіл на зброю на ім'я ОСОБА_116 № НОМЕР_34; дозвіл на зброю на ім'я ОСОБА_116 № НОМЕР_32 - повернути ОСОБА_10:

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим, які перебувають під вартою, в той же строк з моменту вручення вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Головуючий суддя Е.Г. СТОМАТОВ

Судді Р.С. ХОЛОД

І.Й. НАУМОВА