Ухвала суду № 84344260, 18.09.2019, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/1983/19

Провадження по справі № 2/635/1837/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2019 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Бобко Т.В.,

секретар судового засідання – Ус Ю.В.

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Харківського нотаріального округу Харківської області Шило Ірина Вікторівна, Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, про визнання правочину удаваним та недійсним, скасування державної реєстрації права власності,-

В с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом шляхом пред`явлення позовної заяви до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Харківського нотаріального округу Харківської області Шило І.В., Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, яким просить визнати договір дарування частки недобудованого житлового будинку №252 від 17 травня 2016 року, укладений у смт Покотилівка Харківського району Харківської області між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , який був посвідчений приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Шило І.В. – удаваним правочином та визнати цей договір недійсним на підставі ч.5 ст.203 ЦК України із застосуванням наслідків недійсності; визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на 2/3 частини недобудованого житлового будинку АДРЕСА_1 , готовністю 84%, загальною площею 186 кв.м., житловою площею 89,30 кв.м. з відповідною частиною господарських будівель та споруд, яка була здійснена приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Шило І.В.; визнати протиправним та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №14616017 від 17 травня 2016 року про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на 2/3 частини недобудованого житлового будинку АДРЕСА_1 , готовністю 84%, загальною площею 186 кв.м., житловою площею 89,30 кв.м., з відповідною частиною господарських будівель та споруд, який був внесений та зареєстрований приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Шило І.В.

Після відкриття провадження у справі, представник позивача Мироненко І.С., яка діє на підставі ордеру, виданого відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_5 або третім особам організовувати, проводити та здійснювати заходи, роботи зі зміни будівельно-технічного стану домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі розбирання на будівельні матеріали, проведення перепланування, реконструкції або переобладнання, знищення або зміни систем комунікацій, передачу в оренду, позичку, надання доступу до домоволодіння треті особам для проживання та користування, будь-яких інших дій, спрямованих на зміну будівельно-технічного стану вищевказаного домоволодіння; накладення арешту на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та заборони ОСОБА_5 відчужувати, передавати в оренду або іншим чином користуватися зазначеним домоволодінням. В обґрунтування заяви представник позивача посилалася на те, що домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 неодноразово було предметом спору між сторонами, відповідачами постійно вчинялися відносно позивача протиправні дії, а саме: відповідачі вчинили удаваний правочин, незаконно передали ОСОБА_5 2/3 зазначеного будинку, чинять перешкоди позивачу у користуванні спільним майном, роблячи його непридатним для проживання її та її трьох неповнолітніх дітей. Наразі спірний будинок в результаті протиправних дій ОСОБА_5 зазнав суттєвих змін. Так, ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що є незаконним співвласником спірного будинку, не зважаючи на дію заборони суду на вжиття заходів спрямованих на зміну будівельно-технічного стану будинку, розбирання будинку на будівельні матеріали, проведення перепланування, реконструкції та переобладнання, знищення або зміни систем комунікацій, вчинила наступні протиправні дії: самовільно здійснила перепланування будинку, змінила його житлову площу, систему опалення та газопостачання, демонтувала в 1/3 частині будинку вікна, двері, опалення, газопостачання, світло, водопостачання, підлогу; в прибудові літ. «А-1» демонтувала підлогу, вікна, двері, штукатурку; частину будинку, де розташовані кухня 1-3 та кімната 1-2 зробила непридатною для проживання, а в іншій частині будинку здійснює ремонтні роботи; самовільно змінила замки від вхідних дверей будинку. На прохання позивача припинити протиправні дій, ОСОБА_5 не реагує і надалі продовжує у спірному будинку ремонтні роботи, чим порушує права позивача на користування будинком. Представник позивача вважає, що у випадку не забезпечення позову у спосіб, який вона просить, позивач може залишитися без житла.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову може бути подана після відкриття провадження у справі.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Оскільки викладені в заяві обставини та надані заявником докази є достатніми для розгляду заяви про забезпечення позову, заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи, що відповідає вимогам ст. 153 ЦПК України.

Враховуючи, що розгляд заяви про забезпечення позову відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має право звернутися до суду.

Ч. 1 ст. 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема заборона вчиняти певні дії, заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору та накладення арешту на майно.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову для нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності має здійснюватись судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Як вбачається зі змісту витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №156856516 від 19 лютого 2019 року та даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 18 вересня 2019 року, ОСОБА_5 належить на праві приватної власності 2/3 частки житлового будинку готовністю 84% з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 17 травня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Шило І.В. за реєстровим №252.

Враховуючи ту обставину, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, в разі його задоволення, а також не забезпечити ефективний захист оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, а також те, що належна ОСОБА_5 2/3 частка житлового будинку готовністю 84% з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 є предметом спору, виходячи з принципу обов`язковості рішень суду, передбаченого ст. 124 Конституції України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи, що між сторонами дійсно виник спір, суд прийшов до висновку та вважає за необхідне задовольнити заяву про забезпечення позову шляхом встановлення заборони відповідачу ОСОБА_5 або будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо відчуження 2/3 частки житлового будинку готовністю 84% з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить відповідачу ОСОБА_5 . При цьому, суд відмовляє в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії щодо відчуження іншої частини житлового будинку готовністю 84% з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки вона не є предметом спору.

Щодо вимог представника позивача забезпечити позов шляхом заборони ОСОБА_5 або третім особам організовувати, проводити та здійснювати заходи, роботи зі зміни будівельно-технічного стану домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі розбирання на будівельні матеріали, проведення перепланування, реконструкції або переобладнання, знищення або зміни систем комунікацій, передачу в оренду, позичку, надання доступу до домоволодіння третім особам для проживання та користування, будь-яких інших дій, спрямованих на зміну будівельно-технічного стану вищевказаного домоволодіння; накладення арешту на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та заборони вчиняти дії щодо передачі в оренду або іншим чином користування зазначеним домоволодінням, суд не вбачає підстав для їх задоволення з наступних підстав.

При вирішенні питання про забезпечення позову, виходячи із правових положень, зазначених судом вище, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів забезпечення позову. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову для нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності має здійснюватись судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Суд, з метою недопущення порушень прав жодної із сторін, вважає достатнім забезпечення позову шляхом заборони вчиняти відповідачу та іншим особам дії щодо відчуження спірного майна, оскільки такий вид забезпечення позову у повній мірі гарантує виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог та не потребує застосування додаткових видів забезпечення позову, в тому числі шляхом накладення арешту та заборони користування зазначеним будинком.

Жодних доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову у виді встановлення заборони ОСОБА_5 або третім особам організовувати, проводити та здійснювати заходи, роботи зі зміни будівельно-технічного стану домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі розбирання на будівельні матеріали, проведення перепланування, реконструкції або переобладнання, знищення або зміни систем комунікацій, передачу в оренду, позичку, надання доступу до домоволодіння третім особам для проживання та користування, будь-яких інших дій, спрямованих на зміну будівельно-технічного стану вищевказаного домоволодіння може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, представником позивача не надано, всі доводи останньої з цього приводу ґрунтуються лише на її припущеннях. Доводи представника позивача про те, що ОСОБА_5 самовільно здійснила перепланування будинку, змінила його житлову площу, систему опалення та газопостачання, демонтувала в 1/3 частині будинку вікна, двері, опалення, газопостачання, світло, водопостачання, підлогу; в прибудові літ. «А-1» демонтувала підлогу, вікна, двері, штукатурку; частину будинку, де розташовані кухня 1-3 та кімната 1-2 зробила непридатною для проживання, а в іншій частині будинку здійснює ремонтні роботи; самовільно змінила замки від вхідних дверей будинку також не підтверджені жодними доказами.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Відповідно до положень ст. 154 ЦПК України, суд не застосовує зустрічне забезпечення.

Керуючись ст.ст. 149-151, 247 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Харківського нотаріального округу Харківської області Шило Ірина Вікторівна, Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, про визнання правочину удаваним та недійсним, скасування державної реєстрації права власності – задовольнити частково.

Заборонити ОСОБА_5 та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо відчуження нерухомого майна – 2/3 частки житлового будинку готовністю 84% з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 17 травня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Шило І.В. за реєстровим №252.).

У задоволенні іншої частини заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову– відмовити.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Харківської області протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Строк пред`явлення до виконання ухвали про забезпечення позову – три роки.

Стягувач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Боржник: ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ..

Суддя Т.В. Бобко