Ухвала суду № 84343589, 18.09.2019, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, inbox@fs.ko.court.gov.ua

1-кп/381/308/19

381/1743/19

У Х В А Л А

18 вересня 2019 року м. Фастів

Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді – Зебелян Н.В.,

з участю секретаря – Кушнір М.В.,

за участю: прокурора – Куц В.А.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого – Сікана Ю.Л.,

представника потерпілого ОСОБА_2 – адвоката Атаманюка Р.І.

розглянувши у кримінальному провадженні № 12019110330000043 від 26.03.2019 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19.08.2019 обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній Установі «Київський слідчий ізолятор» до 19 вересня 2019 року.

Станом на 18.09.2019 провадження у справі не завершене, а саме не допитані свідки, місце знаходження яких невідоме, згідно наданих суду документів, а участь їх у судовому засіданні прокурором не забезпечена.

Таким чином, на даний час не всі докази сторони обвинувачення досліджені, а саме не допитані свідки, обов`язок забезпечити участь яких згідно з ч.3 ст.23 та ч.2 ст.327 КПК України покладено на прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_1 тримається під вартою, починаючи з 23.03.2019.

19.07.2019 обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід втрачає свою дію.

У зв`язку з цим відповідно до ст.331 КПК України суд на обговорення учасників справи поставив питання про доцільність продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою.

Прокурор вважала за можливе продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому, оскільки підстави для зміни міри запобіжного заходу відсутні, враховуючи наявність ризиків передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та характеризуючі особу обвинуваченого дані.

Представник потерпілого думку прокурора підтримав.

Захисник та обвинувачений просили змінити запобіжний захід на домашній арешт у нічну пору доби з 22 год.00 хв. ночі до 06 год.00 хв. ранку. Свою позицію обґрунтовували тим, що і обвинувачений, і потерпілий у справі допитані та вивчені письмові докази, наміру впливати на свідків обвинувачений не має, вживає заходів за допомогою своєї сестри для відшкодування завданої здоров`ю потерпілого шкоди, бажає щоб суд об`єктивно встановив всі обставини даного кримінального правопорушення і обвинувачений готовий понести покарання за вчинений ним злочин, обставини якого визнає частково і в цьому щиро розкаюється. А також тим, що обвинувачений може продовжити працювати на свободі, проживати у свого товариша у м. АДРЕСА_1 за АДРЕСА_2 .

Заслухавши думку всіх учасників справи, суд зазначає наступне.

Відповідності до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного і виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не буде завершене до його спливу.

Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ст. 177 КПК України).

Як встановлено судом, ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні інкримінованого йому злочину, щодо нього також перебуває кримінальне провадження, яке розглядається Печерським районним судом м. Києва за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 та ч.3 ст.185 КК України.

На даний час у справі залишились лише не допитані свідки, місце знаходження яких невідоме, і які заявлені для допиту прокурором і участь у справі яких останнім всупереч вимог КПК України не забезпечена.

У зв`язку з цим, суд звертає увагу, що на даний час існує лише обґрунтована підозра (обвинувачення), що ОСОБА_1 вчинив інкримінований йому злочин, а також ризик можливого переховування його від суду з огляду на те, що ОСОБА_1 не має постійного місця проживання в межах територіальної юрисдикції Фастівського міськрайонного суду Київської області. Доказів існування інших ризиків судом не здобуто.

Разом з тим, на думку суду вказаний ризик не є достатньою підставою для продовження утримування обвинуваченого під вартою з огляду на те, що останній тримається під вартою з 23.03.2019, тобто вже майже півроку.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (п.219 Рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України) питання проте, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (див. рішення у справі "Єчюс проти Литви" (Jecius v. Lithuania), N 34578/97, п.93, ECHR 2000-IX). Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов`язковою і неодмінною умовою (sine qua non) належності її продовжуваного тримання під вартою. Але зі спливом певного часу така підозра перестає сама по собі бути виправданням для позбавлення особи свободи і судові органи повинні вмотивовувати свої рішення про продовження тримання її під вартою іншими підставами (див. рішення у справі "Яблонський проти Польщі" (Jabtoriski v. Poland), N 33492/96, п.80, від 21 грудня 2000 року). Крім того, такі підстави мають бути чітко зазначені національними судами і аргументи "за" і "проти" звільнення з-під варти не повинні бути "загальними й абстрактними" (див. рішення у справах "Іловецький проти Польщі" [Ilowiecki v. Poland), N 27504/95, п.61, від 4 жовтня 2001 року, та "Смирнова проти Росії" (Smirnova v. Russia), NN 46133/99 і 48183/99, п.63, ECHR 2003-IX).

Вирішуючи питання про доцільність подальшого утримування обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, суд звертає увагу, що тривалість цього провадження обумовлена неналежним виконанням стороною обвинувачення свого обов`язку із забезпечення тих доказів, про дослідження яких вона клопоче, а вданому випадку участь свідків для їх допиту. Неможливість виконання стороною обвинувачення покладених на неї КПК України обов`язків не може бути приводом для подальшого тривалого утримування обвинуваченої особи під варто, зважаючи на те, що КПК України закріплено принцип змагальності сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності їх перед судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність.

З огляду на це, керуючись ч.3 ст.331 КПК України, суд дійшов висновку, що обраний щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою слід змінити ні інший, не пов`язаний з триманням під вартою – особисте зобов`язання, поклавши на останнього обов`язки, передбачені ст.194 КПК України.

На підставі викладеного, з урахуванням думки учасників кримінального провадження, керуючись ст.ст. 331 ч.3, 177, 178, 179, 183, 350, 369-372, 392 КПК України та рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року за № 4-р/2019 у справі № 3-208/2018(2402/18), суд

ПОСТАНОВИВ:

Запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній Установі «Київський слідчий ізолятор», обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Долина, Долинського району, Івано-Франківської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_3 , громадянина України, з повною середньою спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, раніше судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, змінити на особисте зобов`язання строком на 60 днів.

Строк дії ухвали до 19 листопада 2019 року .

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися із м. Фастова без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених, згідно ухвали обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на прокурора Фастівської місцевої прокуратури Київської області.

Звільнити ОСОБА_1 з-під варти у залі суду негайно.

З урахуванням рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року за № 4-р/2019 у справі № 3-208/2018(2402/18) ухвала набирає законної сили з моменту з дня її проголошення та оскарженню не підлягає.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали. Обвинуваченому копія ухвали вручається негайно після її проголошення.

Суддя Н.В. Зебелян