Ухвала суду № 84339635, 18.09.2019, Якимівський районний суд Запорізької області

УХВАЛА

iменем України

Справа № 330/1209/19

1-кп/330/168/2019

"18" вересня 2019 р. смт.Якимівка Запорізької області

Суд Якимівського районного суду Запорізької області у відкритому судовому засіданні у складі суду -головуючого судді Гусарової В.В., за участі секретаря Колєдаєвої Л.І., за участі сторін: прокурора Якимнюк С.А., захисника Зубова О.В., Тимцясь Р.А., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 28 – ч.1 ст. 249, ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 191 КК та ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за ч.3 ст.28- ч.1 ст. 249 КК України та клопотання захисника про зміну способу та місця зберігання арештованого та вилученого майна.

в с т а н о в и в:

16.08.2019 року під час судового засідання захисник Тимцясь Р.А. заявив клопотання про зміну способу та місця зберігання арештованого майна. Відповідно до клопотання, в ході проведення досудового розслідування слідчим суддею Мелітопольського міськрайонного суду розглянуто клопотання слідчого Бойкова О. П. про накладення арешту на майно, що було вилучено у підозрюваного ОСОБА_2 .

Так, ще у вересні 2018 року, саме у ОСОБА_5 було вилучено : спеціалізований причеп марки «ПГ 02-Б, 2017 року реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та алюміневий човен ( водний транспортний засіб марки «Казанка 5м2 риболовна»,01.01.1982 р. випуску, серія ЯЗП № 0394-м, довжиною 4.5 м, шириною 1.65 м.), далі вказане майно було передане на зберігання на стаціонарний пост, який знаходиться між м.Мелітополь та с.Нове на трасі Харьків-Сімферопіль.

Суд ухвалив розглянути вказане клопотання після огляду речового доказу. Огляд був проведений під час виїзного судового засідання 12.09.2019 р.

Обвинувачений ОСОБА_2 та захисник Тимцясь Р.А. підтримали вказане клопотання та просили його задовольнити. Додатково захисник пояснив судові, що вказані речі знаходяться на зберіганні на майданчику і в зв`язку з тим, що находяться на відкритому повітрі - псуються, просить тільки змінити їх місце зберігання – передати їх на зберігання обвинуваченому ОСОБА_2 , який має можливість за своїм місцем проживання зберігати їх в належних умовах та додав, що причеп необхідний обвинуваченому для використання у побутових цілях ( перевозки будматеріалів та вуликів). При цьому обвинувачений ОСОБА_6 , що причеп належить його дружині, вони його придбали під час шлюбу, а човен належить ПП ОСОБА_7 ( про що надав відповідні документи у судовому засіданні), який дозволив в усному порядку йому користуватися човном. При цьому човен та причеп були вилучені у нього на трасі разом з водними біоресурсами. Вказані речі на відкритому повітрі псуються, човен потребує щорічному обробки для запоганю його псуванню.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечував. Зазначив, що відповідно до ст. 100 ч.2 КПК України вказаний човен та причеп є речовими доказами, був наданий стороні обвинувачення і повинен зберігатися у сторони обвинувачення, крім того відносно вказаних речей може бути застосована спеціальна конфіскація ( за умови, що власники майна знали про незаконні ( за позицією сторони обвинувачення) дії обвинуваченого ОСОБА_2

Обвинувачені, захисник Зубов О.В. просили задовольнити вказане клопотання та захисник звернув увагу суду на те, що обвинувачений, приймаючи на зберігання вказане майно, попереджається про кримінальну відповідальність за незаконні дії щодо вказаного майна, а тому не має підстав для сумнівів в тому, що обвинувачений не забезпечить його належне зберігання.

Розглянув матеріали заяви про часткове скасування арешту, суд дійшов висновку про те, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав :

У відповідності до ст.170 ч.1 КПК завданням арешту є запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

У відповідності до ст.173 ч.2 п.5 КПК України при вирішені питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

У відповідності до ст. 174 ч.1 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді, суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника і законного представника, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ст. 374 ч.4 КПК України у резулютивній частині вироку (судове рішення, в якому суд вирішує обвинувачення по суті) зазначається рішення щодо речових доказів…

Відповідно до ст. 174 ч.4 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Крім того, право власності володільця майна, гарантується ЦК України, Конституцією України , ст.1 Протоколу № 1 до Европейської Конвенції з прав людини..

У справі Раймондо проти Італії (Raimondo v. Italy, рішення 24.01.1994), в яких заявники скаржилася на контроль за використанням власності в зв`язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст.1 протоколу № 1, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань ( п.35).

Судом було встановлено, що зазначений причен та човен є речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні та його збереження необхідно до прийняття остаточного рішення по справі, з іншої сторони зберігання його на майданчику Мелітопольского ВП не забезпечує його повної схоронності, вказані речі належать особам, які не є обвинуваченим, крім того, причеп необхідний сім`ї обвинуваченого ОСОБА_8 для вирішення побутових потреб, а тому суд дійшов висновку про те, що клопотання в частині зміни місця та способу зберігання підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст.170 ч.1, 173 ч.2 п.5, 174 ч.1 КПК України суд

ухвалив :

1.Заяву захисника Тимцясь Р.А. щодо часткового скасування арешту майна - задовольнити.

2. Передати ОСОБА_2 , 1977 р.н., що мешкає АДРЕСА_1 :

- спеціалізований причеп марки «ПГ 02-Б» 2017 року реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , та алюміневий човен (водний транспортний засіб) марки «Казанка 5м2 риболовна»,01.01.1982 р. випуску, серія ВЗП № 0394-м, довжиною 4.5 м, шириною 1.65 м., який зберігається на підставі ухвали слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду в межах кримінального провадження №12018080140001602 від 17.05.2018р. на майданчику поста Мелітопольского ВП ГУНП в Запорізькій області 417 км траси Харків- Сімферополь біля с. Нового Мелітопольського району Запорізької області з подальшою забороною на їх відчуження, пошкодження, знищення та псування.

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , що знаходяться у сторони обвинувачення, зобов`язавши прокурора виконати ухвалу суду в цій частині.

3.Зобов`язати ОСОБА_2 , 1977 р.н забезпечити зберігання вищевказаних речей до набуття чинності вироку по даному провадженню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Гусарова В.В.

Обвинуваченому ОСОБА_2 роз`яснюється положення ст. 388 КК України:

Стаття 388. Незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації

1. Розтрата, відчуження, приховування, підміна, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт, із заставленим майном або майном, яке описано, чи порушення обмеження (обтяження) права користуватися таким майном, здійснене особою, якій це майно ввірено, а також здійснення представником банку або іншої фінансової установи банківських операцій з коштами, на які накладено арешт, -

караються штрафом від двохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо майна, яке підлягає конфіскації за рішенням суду, що набрало законної сили, -

караються штрафом від трьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Положення ст.388 КК України роз`яснені :