
Дата документу 18.09.2019
Справа № 334/6685/19
Провадження № 1-кс/334/3416/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2019 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: слідчого судді Козлової Н.Ю., при секретарі Манюхіні О.О., за участю слідчого Сидєльніков Ю.Ф., прокурора Побейвовк П.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Нікончик Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Ленінського райсуду м. Запоріжжя клопотання Слідчого Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Сидєльнікова Ю.Ф. та матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № №12019080050003229 від 16.09.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України про застосування запобіжного заходу підозрюваному:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українцю, громадянин України, уродженцю м. Запоріжжя, не одруженому, який малолітніх дітей на утриманні не має, маючий середню-спеціальну освіту, не працює, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , який в силу ст. 89 КК України раніше не судимий
у скоєні кримінального правопорушення за ч.2 ст.186 КК України
встановив:
15.09.2019 о 23:20 годині, ОСОБА_1 , знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_2 , маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, діючи, з корисливих мотивів, шляхом застосування насилля, яке виразилось в поштовху в спину потерпілої ОСОБА_2 , від чого остання впала на підлогу, відкрито з правого, заднього карману штанів викрав майно гр. ОСОБА_2 , а саме, мобільний телефон «Samsung Galaxy J» вартістю 1800 гривень 00 копійок, спричинивши матеріальний збиток на вказану суму.
Після чого ОСОБА_1 .. залишив місце вчинення злочину та отримав можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд.
Таким чином, своїми умисними діями, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.
16.09.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.
Причетність ОСОБА_1 до вчинення вказаного кримінального правопорушення доводиться зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: Протоколом допиту свідків, протоколом допиту потерпілої; протоколом огляду місця події; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 Усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і наступного покарання, підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового слідства, про що свідчить відсутність стійких соціальних зв`язків, тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 з метою ухилення від покарання за вчинений злочин, може без перешкод залишити м. Запоріжжя.
Крім того, згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування також встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
У зв`язку з вищевикладеним, на підставі ст. 176, ч. 2 ст. 177, ст. 178, ст. 183 КПК України, слідчий вважає, що при застосуванні до ОСОБА_1 запобіжного заходу, більш м`якого, ніж взяття під варту, запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, неможливо.
Слідчий у судовому засіданні підтримав своє клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 оскільки підозрюваний має реальну можливість сховатися від слідства або суду, чинити тиск на свідків, потерпілої таким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання слідчого.
Допитаний у якості підозрюваного ОСОБА_1 просив суд не застосовувати відносно нього запобіжний захід у вигляду тримання під вартою, а застосувати більш м`який запобіжний захід. Суду пояснив, що у нього не було умислу на викрадення телефону.
Захисник підозрюваного ОСОБА_1 адвокат Нікончик Н.В. просила суд відмовити у задоволенні клопотання, оскільки ОСОБА_1 має постійне місце проживання, не має наміру впливати на свідків або потерпілу. Адвокат доводила, що ОСОБА_1 має ряд тяжких захворювань, є інвалідом третьої групи на психічне захворювання. Він проживає разом з матір`ю та братами.
Вислухавши доводи та пояснення слідчого, думку прокурора, пояснення ОСОБА_1 та його захисника, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 є доведеним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає задоволенню в повному обсязі.
Як вбачається з доданих до клопотання матеріалів, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.186 КК України.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позицію ЄСПЛ, відображену, зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).
В наявності є обґрунтована підозра про вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.
Суд враховує, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Як відображено у рішеннях Європейського суду з прав людини, аргументи на користь і проти звільнення не можуть бути «загальними та абстрактними» (Boicenco v. Moldova (Бойченко проти Молдови) § 142; Khudoyorov v.Russia (Худойоров проти Росії), § 173), але повинні стосуватись специфічних фактів і особистих обставин заявника, які виправдовують його тримання під вартою Aleksanyan v. Russia (Алексанян проти Россії), § 179).
Обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 суд приходить до висновку, що при наявності обґрунтованої підозри, та міри покарання, яка йому може загрожувати, обвинувачений може переховуватися від суду, таким чином, суд приходить до висновку, що існує ризик втечі обвинуваченого та ухилення від правосуддя.
Також суд врахував практику ЄСПЛ, а саме те, що оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії), § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови) § 58).
На думку суду, зловживання ОСОБА_1 спиртними напоями його запальність, не можуть дати гарантії, що залишившись вдома, не буде вчинено нового злочину.
Слідчий суддя, при ухваленні рішення взяв до уваги пояснення матері підозрюваного ОСОБА_1 , яка пояснила, що він дійсно страждає на психічне захворювання та в момент розладу може вчинити будь який поступок. ЇЇ він не слухає, покидає будинок та їде у місто, де зустрічається з друзями.
Таким чином, суд вважає, що перебуваючи на свободі, ОСОБА_1 може вчинити новий злочин.
Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав: при обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, а враховуючи вищевикладене, є ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 буде переховуватися від органів досудового розслідування; особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні.
Вказані вище обставини у своїй сукупності свідчать про наявність обґрунтованих ризиків, які можуть вплинути на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та про неможливість застосування відносно нього більш м`якого запобіжного заходу.
Згідно ч.3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків передбачених цим Кодексом.
Враховуючи обставини кримінального провадження вважаю за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжних захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього ряд обов`язків.
Відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183-184, 193, 197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя -
УХВАЛИВ:
Клопотання слідчого Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Сидєльнікова Ю.В. погоджене з прокурором Запорізької місцевої прокуратури №3 Запорізької області Побейвовк П.В. про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, тобто з 16.09.2019 з 00 години 05 хвилин року до 15 листопада 2019 року включно.
Для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України визначити запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 17 000 (сімнадцяти тисяч) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок на депозитний рахунок: № 37319085001205, Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700. Призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , по справі № 1-кс/334/3416/19, ЄУН 334/6685/19.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися за межі населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками по справі.
Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 15 листопада 2019 року.
Роз`яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі ГУ «Запорізький слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ГУ «Запорізький слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Ленінського районного суду м. Запоріжжя.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого-судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: Н.Ю.Козлова
Судове рішення № 84339488, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 18.09.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 334/6685/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: