Ухвала суду № 84338729, 16.09.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/18041/19

н/п 1-кс/953/11291/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова у складі: слідчого судді - Божко В.В., вивчивши клопотання прокурора прокуратури Харківської області молодшого радника юстиції Клименка Вячеслава Олександровича про арешт майна у кримінальному провадженні № 22019000000000022 від 30.01.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204 КК України, -

в с т а н о в и в :

12.09.2019 до Київського районного суду м.Харкова надійшло клопотання прокурора, в якому він просить накласти арешт на майно (згідно наведеного у клопотанні переліку), що було вилучено в ході огляду приміщення ТОВ «АЛЬТЕРНАТІВ ЕНЕРДЖІ СОРСЕС КОМПАНІ» (код 39974165), що знаходиться за адресами: Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Піщана, буд. 22 та Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Піщана, буд. 22-А, літ. «Б-1», «В-2».

Слідчий суддя, вивчивши клопотання прокурора приходить до висновку про необхідність повернення даного клопотання прокурору для усунення недоліків з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Проте, з клопотання прокурора про арешт майна та доданих до нього документів не зрозуміло, який вид арешту майна (у вигляді заборони або обмеження права на відчуження, розпорядження та/або користування майном) прокурор просить застосувати в даному випадку.

Крім того, прохальна частина клопотання містить перелік вилученого майна, який стороною обвинувачення не конкретизований, а саме не зрозуміло, що саме міститься в скляних ємностях, чи мають вони відношення до кримінального провадження.

При цьому копії документів, на які прокурор просить накласти арешт, також є не конкретизованими.

Так, не конкретизація вилученого майна, об`єктивно позбавляє слідчого суддю можливості надання судження доцільності його арешту для досягнення дієвості кримінального провадження у відповідності до ч.1 ст.131 КПК України та унеможливлює доведення прокурором того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання в права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора та що може бути виконане завдання для виконання якого прокурор звертається із клопотанням.

Крім того, відповідно до вимог ч.1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею за участю власника майна.

Однак, прокурором не зазначено в клопотанні контактні дані власника майна (номеру телефону, адреси електронної пошти), з урахуванням визначеного ст. 172 КПК України стислого строку розгляду клопотання, що виключає надіслання повідомлення поштою, фактично позбавляє слідчого суддю можливості дотримання вимог ст. 22, 24-28, 172 КПК України.

При цьому, відповідно до ч.5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Так, 05.09.2019 року до Київського районного суду м. Харкова направлено клопотання про накладення арешту на майно, вилучене 03.09.2019 року в ході проведення огляду та оглянуто 04.09.2019.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 06.09.2019 року, вказане клопотання повернуто прокурору для усунення недоліків та встановлено строк у 72 години з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків, яке фактично отримано прокурором 09.09.2019 року о 15 год. 20 хв.

12.09.2019 року до Київського районного суду м. Харкова після усунення недоліків повторно направлено клопотання про накладення арешту на майно.

Однак, прокурор, звернувшись повторно з клопотанням про арешт майна, в прохальній частині клопотання не ставить питання про поновлення пропущеного строку.

Разом з тим, відсутність клопотання про поновлення пропущеного строку не є безумовною підставою для відмови у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, оскільки відповідно до вимог ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні такого клопотання лише тоді, коли особа, яка його подала, не доведе необхідності такого арешту, а також наявності ризиків, передбачених абзацом другим ч. 1 ст. 170 КПК України.

Вказані підстави позбавляють слідчого суддю в повній мірі дослідити докази, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання та прийняти рішення по справі.

Розглядаючи клопотання слідчого або прокурора, слідчий суддя, суд повинні з`ясувати, чи відповідає таке клопотання вимогам ст. 171 КПК України, а частиною 3 ст. 172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без дотримання вимог ст. 171 цього Кодексу, зокрема із порушенням строків звернення, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Слідчий суддя за таких обставин приходить до висновку про необхідність повернення клопотання про арешт майна прокурору для усунення недоліків, надавши для цього строк протягом 72 годин з моменту отримання копії цієї ухвали.

При повторному зверненні з клопотанням про арешт майна прокурору необхідно усунути вказані недоліки, та навести необхідне обґрунтування такого арешту.

Слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити прокурору право звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, відповідно до вимог ст. 171 КПК України у встановленому порядку.

На підставі викладеного і керуючись ст. 170-172, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора прокуратури Харківської області молодшого радника юстиції Клименка Вячеслава Олександровича про арешт майна у кримінальному провадженні № 22019000000000022 від 30.01.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204 КК України, повернути прокурору прокуратури Харківської області молодшому раднику юстиції Клименку В.О. для усунення недоліків, що зазначені у цій ухвалі протягом сімдесят двох годин з моменту отримання копії даної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя - Божко В.В.