Рішення № 84336529, 17.09.2019, Петрівський районний суд Кіровоградської області

Справа №: 400/831/19

Провадження № 2-а/400/11/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2019 року

Петрівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Колесник С. І.

при секретарі -Проценко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про визнання дій незаконними та скасування постанови про адміністративне правопорушення від 19.06.2019 року серії АР №835573, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи це тим, що 19.06.2019 року відповідачем по справі відносно нього було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 835573. Зі змісту постанови вбачається, що 19.06.2019 року поліцейським патрульної поліції - посаду, спеціальне звання, та П.І.Б. особи, яка розглядала справу прочитати неможливо, якої області взагалі не зазначено - винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч.3 ст.122 КУпАП відносно позивача і накладено штраф в розмірі 510 гривень. Оскаржувана постанова мотивована тим, що 19.06.2019 року, о 15 годині 46 хвилин, позивач, керуючи транспортним засобом HYNDAI TUGSON, державний номерний знак НОМЕР_1 , населений пункт прочитати не є можливим, рухався зі швидкістю 101 км/годину, перевищив швидкість на 51 км/годину, чим порушив п.12.4 далі нерозбірливо Правил дорожнього руху України.

Позивач вважає постанову необгрунтованою, та такою що не відповідає нормам чинного адміністративного законодавства та підлягає скасуванню, виходячи з наступного: оскаржувана постанова заповнена всупереч Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395; в супереч вимогам ст.251 КУпАП відповідач не надав при розгляді справи докази скоєння правопорушення, зокрема відеозапис події, фотокартки тощо; розглянувши справу на місці відповідач позбавив позивача можливості скористатися у повному обсязі своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП;при розгляді справи відповідачем не були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність, не було також з`ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також інші обставини, тому позивач був змушений звернутись до суду із зазначеним позовом.

У судове засідання позивач не з`явився, своєю заявою просив слухати справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, своєю заявою прохав розглядати справу без його участі, а також подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив вимоги адміністративного позову у повному обсязі та просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої заперечення представник відповідача вмотивував тим, що 19.06.2019 року інспектором роти 4 батальйону 3 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Черкащенко Іваном Сергійовичем, винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.122 КУпАП, про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., в якій зазначено, що водій керуючи транспортним засобом HYUNDAI TUCSON, державний номерний знак НОМЕР_1 , в Дніпропетровській обл.. Дніпровському р-н., с. Миколаївка, по вул. Магістральна, в районі будинку 2, рухався в населеному пункті зі швидкістю 101 км/год., перевищивши швидкість на 51 км/год, чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху. Швидкість зафіксована приладом Трукам № 00657. Інспектором патрульної поліції при розгляді справи та винесені оскаржуваної постанови були дотримані всі процесуальні моменти передбачені КУпАП, Законом України «Про Національну поліцію» та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395. Вчинення позивачем інкримінованого правопорушення підтверджується фотознімком здійсненим сертифікованим приладом TruCam LTI 20/20 № ТС000314, на якому зафіксовано перевищення швидкості та відповідним відеозаписом з приладу TruCam, що додані до матеріалів справи. Також зазначив, що визнання дій посадової особи щодо складання постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності незаконними або визнання постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності неправомірною чинним законодавством не передбачено, а відтак позовні вимоги в частині визнання дій посадової особи протиправними повинні бути залишені без розгляду за непідсудністю.

Дослідивши матеріали адміністративного позову та докази, наявні у матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Зі змісту копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 835573, вбачається, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. за порушення ч.3 ст.122 КУпАП. Постанова мотивована тим, що позивач 19.06.2019 року о 15:46 год. керував транспортним засобом HYUNDAI TUCSON, державний номерний знак НОМЕР_1 , в Дніпропетровській обл.. Дніпровському р-н., с. Миколаївка, по вул. Магістральна, 2а, рухався в населеному пункті зі швидкістю 101 км/год., перевищивши швидкість на 51 км/год, чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху (а.с.8).

Поняття адміністративного правопорушення викладено в ч. 1 ст. 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п. 1.3, 1.9. ПДР, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до вимог п.п. «б» п.12.9 ПДР, водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6, 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.

Згідно з п. 12.4 ПДР, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених ч. 2 цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписуючих засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Крім того, зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтею 283 КУпАП. У ній, зокрема, необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, надана відповідачем копія відеозапису не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 24.01.2019 по справі № 592/5576/17.

Відповідачем, з метою обґрунтування прийнятого рішення, долучено до матеріалів справи диск з відеозаписом адміністративного правопорушення вчиненого позивачем та фотознімок зафіксовані лазерним вимірювачем TRU CAM LTI 20/20 (як зазначено у відзиві на позовну заяву).

Проте, зі змісту оскаржуваної постанови встановлено, що відповідачем не зазначено належним чином, що до постанови додається відеозапис правопорушення та фотознімок зафіксованих саме лазерним вимірювачем TRU CAM LTI 20/20 із зазначенням серійного номеру, мається лише запис «Відеозапис трукам 000314». Крім того у відзиві на позовну заяву представник відповідача спочатку зазначає, що швидкість зафіксована приладом «Трукам № 00657», а потім - приладом «TruCam LTI 20/20 № ТС000314». (а.с.8, 26-32).

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що наданий відповідачем диск із відеозаписом та фотознімком не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Також суд зазначає, що з фотознімку, зафіксованого приладом Serial № ТС000314, який надано відповідачем, вбачається, що місце фіксації швидкості є АДРЕСА_2 однак в оскаржуваній постанові зазначена адреса: АДРЕСА_2 а.

Інших доказів на підтвердження факту порушення позивачем вимог ПДР відповідачем суду не надано.

Окрім того, у відзиві на позовну заяву представник відповідача надавав заперечення, щодо позовної вимоги в частині визнання дій посадової особи протиправними, однак як вбачається із змісту самого адміністративного позову, така позовна вимога позивачем заявлена не була.

Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд дійшов висновку про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП, а тому оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.

Стосовно позовної вимоги про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що оскаржувана постанова серії АР № 835573 від 19.06.2019 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.122 КУпАП підлягає скасуванню, та з урахуванням положень ч. 3 ст. 286 КАС України та п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Згідно ч. 4 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Керуючись ст. ст. 77, 205, 242-246, 250, 286 КАС України, ст. ст. 126,251, 283, 288, 293 КУпАП, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 835573 від 19.06.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. - скасувати та провадження по справі про адміністративне провадження закрити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду через Петріський районний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17 вересня 2019 року.

Суддя (підпис)

З оригіналом вірно

Суддя Петрівського районного суду С.І.Колесник