Ухвала суду № 84333197, 18.09.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9657/19

Провадження № 1-кп/344/670/19

У Х В А Л А

18 вересня 2019 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді Зеленко О.В.,

з участю: секретаря Караїм Ю.В.,

прокурора Гринишина В.Д.,

захисника Якубчака О.Р.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 20.06.2019 обрано щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, а ухвалою суду від 08.08.2019, вказаний запобіжний захід продовжено до 04 жовтня 2019 року включно.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Прокурор в судовому засіданні подав письмове клопотання про продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 з посиланням на ризики, передбачені ст.177 КПК України, яке попередньо вручено обвинуваченому та захиснику Якубчаку О.Р.

Захисник заперечив щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки вважає, що прокурором не доведено ризиків, на які він посилається як на підставу для продовження застосування тримання під вартою, просив врахувати погіршення стану здоров`я обвинуваченого та змінити обвинуваченому запобіжний захід на більш м`який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронного засобу контролю.

Обвинувачений підтримав думку захисника.

Вислухавши сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження з цього приводу, в тому числі дані, що характеризують особу ОСОБА_1 , його вік, стан здоров`я, майновий стан, міцність соціальних зв`язків (розлучений, має на утриманні неповнолітню доньку), відсутність постійного місця роботи, наявність постійного місця проживання, репутацію обвинуваченого, що раніше судимий 08.09.2014 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч.2 ст.307, ч.2 ст.305, ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, суд враховує, що злочин, інкримінований обвинуваченому ОСОБА_1 (ч.2 ст.307 КК України) є тяжким, на даний час існують ризики, передбачені ст.177 КПК України щодо можливого незаконного впливу на свідків, що ще не допитувались під час судового розгляду, а також вчинення іншого кримінального правопорушення. Також, на переконання суду, виключно застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою здатен забезпечити запобігання ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду.

Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

Обставини, що слугували підставою застосування ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не змінилися, інших обставин, котрі давали б підстави до зміни чи скасування запобіжного заходу, судом не встановлено.

З наданих захисником обвинуваченого копій медичних документів вбачається, що ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в ОКЛ з приводу виразкової хвороби з 22.04.2003 до 30.04.2003 та з 12.04.2004 до 20.04.2004, тобто понад 15 років тому. Будь-яких актуальних даних щодо погіршення стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_1 суду не надано.

Крім того, суд зауважує, що щодо ОСОБА_1 запобіжний захід – тримання під вартою обрано 20.06.2019 з визначенням застави згідно ч.3 ст.183 КПК України у розмірі 57 630 гривень, яку може бути внесено як обвинуваченим, так і іншою особою в будь-який момент під час розгляду кримінального провадження, однак заставу не внесено.

За таких обставин суд вважає, що запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою доцільно продовжити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 331, 369-372, ч.2 ст.392 КПК України, суд, –

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 задовольнити. Застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_1 у виді тримання під вартою продовжити до 15 листопада 2019 року включно.

Копію ухвали для виконання направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань (№12) та вручити обвинуваченому і прокурору негайно після її оголошення, інші сторони мають право отримати її копію в суді.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Ухвалу може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя О. Зеленко