Рішення № 84331615, 04.09.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/4023/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.09.2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Бедьо В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Химинець О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , де заінтересована особа - Ужгородський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, про встановлення юридичного факту,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою, де заінтересована особа - Ужгородський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, про встановлення юридичного факту.

В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що згідно з рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 21.11.2008 року у справі № 2п-6481/08 ухвалено розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , укладений МВ РАЦС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської область 23.02.2008 року за актовим записом № 80.

На виконання вказаного рішення суду ОСОБА_1 проведено процедуру реєстрації розірвання шлюбу в ВРАЦС по м. Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, згідно з актовим записом № 393 від 09.12.2008 року, та видано відповідне свідоцтво про розірвання шлюбу від 13.05.2010 року серії НОМЕР_1 .

Заявник просить встановити факт дошлюбного прізвища - « ОСОБА_1 » з метою - на підставі встановленого факту рішенням суду провести реєстрацію зміни прізвища з шлюбного - « ОСОБА_1 » на своє власне з народження дошлюбне (дівоче) - « ОСОБА_1 ».

На підтвердження прізвища дошлюбного - « ОСОБА_1 » заявник наводить наступні письмові докази: свідоцтво про народження, видане повторне Ужгородським MB ДРВЦС ГТУЮ Закарпатської області від 26.03.2019 року серії НОМЕР_6, де зазначено, що за актовим записом № 1298 від 09.11.1978 року батьками: мати - ОСОБА_5 , батько - ОСОБА_6 , зареєстровано - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; свідоцтвом про шлюб, укладений МВ РАЦС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області 23.02.2008 року за актовим записом № 80, де зазначено, що шлюб укладає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з подальшим прізвищем чоловіка - « ОСОБА_1 ».

Щодо причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт заявник зазначає, що так як ініціатором розірвання шлюбу був колишній чоловік - позивач ОСОБА_2 , то не ставили питання про вибір прізвища в судовому порядку, не було предметом позовних вимог, досліджень в судовому порядку.

З метою зміни прізвища з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 », ОСОБА_1 26.03.2019 року звернулася в Ужгородський МВ ДРВЦС ГТУЮ Закарпатської області, де відмовили у зміні з « ОСОБА_1 » на «Петі» по причині наступного: наявне рішення суду 21.11.2008 року за № 2п-6481/08; свідоцтво про розірвання шлюбу від 13.05.2010 року серії НОМЕР_1 , де зазначено прізвище - « ОСОБА_1 », а тому потрібно звертатися в судовому порядку та на підтвердження видали повторно свідоцтво про народження від 26.03.2019 року з прізвищем - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зауважує, що згідно з вимогами ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення. Однак, ОСОБА_2 , позивач не ставив питання щодо зміну прізвища особи відповідача та й відповідач ОСОБА_1 не ставила питання про вибір прізвища, а відтак, не було предметом судового розгляду, то відповідно і не може бути предметом додаткового судового рішення.

Виходячи з вищевказаного, заявник вважає, що єдиним можливим варіантом зміни прізвища з шлюбного - « ОСОБА_1 » на дошлюбне в народженні, власне прізвище - « ОСОБА_1 », є встановлення відповідного факту, що має юридичне значення, що буле підставою для проведення щодо реєстрації в органах реєстрації актів цивільного стану зміни прізвища на дошлюбне - « ОСОБА_1 ».

Також зазначає, що згідно з характеристик ОСОБА_1 : з місця роботи Ужгородської спеціалізованої школи № 5 з поглибленим вивченням іноземних мов Ужгородської міської ради І-ІІІ ст., встановлено, що заявник, працює зі стажем 20 років, запроваджує нові методики навчання, користується повагою, авторитетом, заходів дисциплінарного впливу не піддавалась; з місця проживання Баранинською сільською радою Ужгородського району Закарпатської області констатовано, що до кримінальної, адміністративної чи іншої відповідальності не притягалася, є доброзичливою, комунікабельною, скарг від сусідів щодо порушення публічної безпеки не надходило.

На підставі викладеного, заявник просить суд ухвалити рішення та встановити юридичний факт, що має значення, приналежності власного, дошлюбного в народженні прізвища - « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » громадянці України « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Заявник у судове засідання не з`явилася, при цьому подала до суду заяву від 01.08.2019 року, згідно з якою просить розгляд справи не перекладати на інший термін, зазначивши, що позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.

Представник заявника ОСОБА_9 подав до суду заяву від 04.09.2019 року, згідно з якою просить справу розглянути без їх участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримують та просять задовольнити.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомлено.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Ужгородським РВ УМВС України в Закарпатській області 26.05.2008 року, заявник ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , є уродженкою м. Ужгород Закарпатської області.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого повторно Ужгородським МВ ДРАЦС ГТУЮ Закарпатської області 26.03.2019 року, таке видано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , де її батьком значиться ОСОБА_6 , а матір`ю - ОСОБА_5 .

З свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Ужгородського міського управління юстиції Закарпатської області 23.02.2008 року, вбачається, що 23.02.2008 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрували шлюб, про що в Книзі реєстрації шлюбів 23.02.2008 року зроблено відповідний актовий запис за № 80. Прізвища після реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_2 , дружини - ОСОБА_1 .

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.11.2008 року (справа № 2п-6481/08) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, позов задоволено та шлюб, зареєстрований 23.02.2008 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Ужгородського міського управління юстиції за актовим записом № 80, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , розірвано.

13.05.2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області видано свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 між чоловіком ОСОБА_2 та дружиною ОСОБА_1 , про що в книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний запис за № 393 від 09.12.2008 року. Після реєстрації розірвання шлюбу присвоєно прізвища: йому - ОСОБА_2 , їй - ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а згідно зі ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 1 ст. 315 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно із роз`ясненнями, наведеними у п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства. Заяви про встановлення із зазначених підстав факту належності особі вироку або рішення суду, квитка про членство в об`єднанні громадян, військового квитка, посвідчення до ордена або медалі, паспорта, чи свідоцтв, що їх видають органи реєстрації актів громадянського стану, та інших документів, що посвідчують особу, не підлягають розгляду в порядку, передбаченому главою 37 ЦПК, оскільки ці питання вирішуються органом, який видав документ. Судами також не встановлюється тотожність особи.

З контекстного аналізу зазначених норм та роз`яснень Верховного Суду України слідує, що не можуть бути встановлені у порядку окремого провадження тотожності осіб, а також імені, по батькові та прізвища осіб, по-різному записаних у документах. Тобто, при розгляді цих справ суд встановлює саме належність особі документа, а не тотожність осіб, які неоднаково названі у різних документах.

Враховуючи наведене, оскільки заявник у поданій заяві просить встановити тотожність особи - приналежності власного, дошлюбного в народженні прізвища - « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » громадянці України « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 »., і заявлена нею вимога судовому розгляду в окремому провадженні не підлягає, суд приходить до переконання, що у задоволенні вимог заяви слід відмовити.

Разом з тим, суд зазначає, що порядок зміни прізвища громадянином України регулюється Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Порядком розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по-батькові фізичної особи, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року № 915 (зі змінами та доповненнями), Правилами державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, котрі затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року № 52/5 (зі змінами та доповненнями) та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Згідно з висновком, викладеним у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 року № 12 «Про узагальнення практики вирішення адміністративними судами спорів, які виникають у зв`язку з відмовою органу державної реєстрації актів цивільного стану», з урахуванням того, що орган державної реєстрації актів цивільного стану є державним органом - суб`єктом владних повноважень, уповноваженим здійснювати державну реєстрацію актів цивільного стану, яка має публічно-правову природу, спір щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану за заявою особи слід кваліфікувати як публічно-правовий спір, що належать до адміністративної юрисдикції.

Керуючись ст.ст. 13, 76-81, 259, 263-265, 268, 273, 293, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , де заінтересована особа - Ужгородський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, про встановлення юридичного факту - відмовити.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Ужгородський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, код ЄДРПОУ 25999022, що знаходиться за адресою: вул. Небесної Сотні, 5, м. Ужгород, Закарпатська область.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області В.І. Бедьо