Ухвала суду № 84331501, 08.07.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6608/19

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 липня 2019 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , подану в особі уповноваженого представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку,-

встановив:

ОСОБА_1 , в особі уповноваженого представника ОСОБА_2 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку.

У контексті права на справедливий суд, визначеного ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя перевіряє чи подана вона з додержанням норм чинного законодавства, а саме статей 175-177 ЦПК України.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Водночас, позовна заява подана з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України, а саме: позовна заява не містить зазначення доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обгрунтовує позовні вимоги, зокрема відсутнє посилання на докази, документи, що підтверджують право власності на нерухоме майно;зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно ст. 176 ч.1 п.2 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на майно - вартістю майна.

Таким чином, зазначена позивачем ціна позову повинна бути підтверджена відповідними доказами - вартістю нерухомого майна дійсною на час подання позову до суду. Ціна позову не підтверджена грошовою оцінкою спірного нерухомого майна, та у матеріалах справи відсутні докази дійсної вартості спірного нерухомого майна.

У звязку з чим неможливо встановити дійсний розмір ціни позову, а відтак і перевірити правильність і повноту сплаченого позивачем при зверненні до суду із позовом розміру судового збору.

Позивачем вказані норми при зверненні до суду не дотримано.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України в п.12 постанови №20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» (з наступними змінами та доповненнями) вартість спірного майна у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, визначається за погодженням сторін, а при його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за якою майно може бути продане в даному населеному пункті або місцевості.

Від ціни позову залежить розмір судового збору, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду.

Таким чином, для встановлення ціни позову позивачу необхідно надати докази, які підтверджують дійсну вартість нерухомого майна .

Оскільки з матеріалів справи неможливо визначити дійсну вартість спірного майна на час подачі позову, позивачу необхідно надати суду відомості про грошову вартість спірного нерухомого майна для підтвердження зазначеної ціни позову.

Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобовязаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частиною 5 ст.95 ЦПК України визначено, що учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Позивачем вказані норми не дотримано, а саме подано письмові докази в їх копіях, частина яких належним чином не засвідчені.

Стаття 177 ЦПК України встановлює, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Статтями 3 і 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI визначено об`єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, -у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Суд звертає увагу позивача, що за змістом ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 1921 гривні 00 копійок.

Оскільки в матеріалах справи відсутній актуальний звіт про оцінку вартості спірного майна, а відтак визначити точну ціну позову не вбачається можливим. Визначення ціни позову це обовязок, а не право позивача, тому останньому слід визначити ціну позову за правилами ст.176 ЦПК України та надати докази сплати судового збору у відповідному розмірі.

Таким чином позивачу слід сплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з врахуванням обставин викладених вище.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів УК у м.Ужгороді /м.Ужгород/ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача 31212206007002; Код класифікації доходів бюджету 22030101.

При цьому належним доказом сплати судового збору є фінансовий документ: платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. Також фінансовий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплено печаткою установи з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору - згідно наданих Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду Цивільних і кримінальних справ розяснень у постанові №10 від 17.10.2014 №10 "Про застосуваннясудами законодавства про судові витрати у цивільних справах ".

Слід зазначити, що дотримання вимог ст. 175 ЦПК України при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду на предмет перевірки позову та долучених до нього матеріалів і недопущення відкриття провадження, призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на чому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, « .... де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без усунення наведених вище недоліків, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням вимог ст.ст. 175,177 ЦПК України та зазначених недоліків.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, не сплачено судовий збір, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 258-260 ЦПК України, суддя,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 , подану в особі уповноваженого представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в строк, що не перевищує п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца