Ухвала суду № 84329643, 17.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення заяви про забезпечення позову

17 вересня 2019 року м. Київ № 640/11836/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., розглянувши заяву про забезпечення позову у справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також - позивач, заявник) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі також - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.05.2019 року №Ф-55585-17 на суму 4360,94 грн. винесену Головним управлінням ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Через канцелярію суду 16.09.2019 року позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу - Головному управлінню Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267), виписувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) відносно позивача на підставі сумнівних даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачем зазначено, що після оскарження Вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.05.2019 року №Ф-55585-17 на суму 4360,94 грн. до суду, про що було повідомлено відповідача, останнім виписано додаткову Вимогу від 08.05.2019 року №Ф-55585-17 на суму 3 442, 88 грн. та направлено до Державної виконавчої служб, зазначивши у цій Вимозі неправдиву інформацію про набрання нею законної сили 31.05.2019 року.

Як зазначено у заяві, після надання позивачем розголосу цього факту, відповідачем вдвічі відкликано Вимогу з підрозділу Державної виконавчої служби.

03.09.2019 року, не зважаючи на розгляд справи у порядку адміністративного судочинства, відповідачем знову винесено Вимогу під №Ф-55585-17 на суму 2 524, 82 грн.

З огляду на те, що відповідач не чекає на рішення суду у справі №640/11836/19, а, на думку позивача, намагається стягнути з позивача неіснуючий борг частинами, позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову.

Відповідно до пункту другого частини третьої статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Статтею 152 КАС України передбачено вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову.

Частиною першою статті 152 КАС України визначено, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:

1) найменування суду;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Частиною третьою статті 152 КАС Украйни передбачено, що у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності кожного з цих заходів.

Частиною четвертою статті 152 КАС України встановлено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З огляду на вищевикладене, дослідивши заяву про забезпечення позову судом встановлено, що заява про забезпечення позову не відповідає вищевказаним вимогам з наступних підстав.

По-перше, у позовній заяві позивачем визначено відповідача Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980), в той час, як просить застосувати заходи забезпечення позову до відповідача - Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267), зазначаючи, що «Головне управління Державної податкової служби у м. Києві раніше було Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві».

Водночас, відповідно до матеріалів справи процесуального правонаступництва на момент розгляду цієї заяви про забезпечення позову не вирішувалося.

Зокрема, із змісту заяви про забезпечення позову судом встановлено, що позивачем не дотримано вимог частини третьої статті 152 КАС України, а саме не обґрунтовано доцільності вжиття судом кожного з визначених позивачем заходів забезпечення позову.

Зокрема, на обґрунтування заяви про забезпечення позову жодного доказу не долучено.

Крім того, вказані позивачем обставини є підставою для звернення до адміністративного суду із позовом, проте не можуть слугувати обставинами, які обґрунтовують необхідність забезпечення адміністративного позову у справі №640/11836/19, оскільки не стосуються предмету позову цієї справи.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.

При цьому, частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною сьомою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

Оскільки судом встановлено, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог пунктів 2, 4, 5 статті 152 цього Кодексу, тому така заява підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Керуючись статтями 150 - 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

У Х В А Л И В:

Заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 повернути без розгляду.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена у порядку статей 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Маруліна