Ухвала суду № 84329342, 12.09.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

12 вересня 2019 р. Справа № 820/3313/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В,

при секретарі судового засідання Пройдак С.М.

у присутності

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Синюшко С.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову ОСОБА_2 (іпн. НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) зобов`язання вчинити певні дії без розгляду,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд стягнути з ГУНП у Харківській області середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017, відмовлено в задоволенні позову. Постановою ВС від 19.06.2019 судові рішення скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

В судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду з тих підстав, що позивачем пропущено строк на звернення до суду, оскільки про порушене право він дізнався у лютому 2017, тоді як з позовна заява подана до суду у серпні 2017

Представник позивача проти задоволення вказаного клопотання заперечував з тих підстав, що остаточний розрахунок з позивачем проведено у листопаді 2017 на підставі рішення суду, крім того зверненню до суду передував запит до відповідача про здійснення виплати належних позивачеві сум.

По суті заявленого клопотання суд зазначає наступне.

Частинами 1,3 ст.99 КАС України (в ред. на момент звернення до суду) визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні встановлено статтею 117 КЗпП України, згідно з приписами якої в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Отже, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Таким чином, відповідач є обмеженим строком для проведення повного розрахунку з позивачем, оскільки зважаючи на відсутність між сторонами спору щодо належної суми одноразової грошової допомоги при звільненні та враховуючи приписи статті 116 КЗпП України, такий розрахунок має бути проведений в день звільнення позивача зі служби або не пізніше наступного дня після пред`явлення ним вимоги про розрахунок у разі, якщо позивач в день звільнення не працював.

Судом встановлено, що позивач з 15.07.1993 р. по 06.11.2015 р. проходив службу в органах внутрішніх справ України, а з 07.11.2015 р. по 31.12.2016 р. в Національній поліції у спеціальному званні майора поліції, що підтверджується копією трудової книжки.

Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 30.12.2016 № 598 о/с позивача було звільнено зі служби в поліції з посади начальника Печенізького відділення поліції Чугуївського відділу поліції ГУНП в Харківській області за п. 2 (через хворобу) ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" з 31.12.2016 р.

Конституційний Суд України в рішенні від 22.02.2012 р. № 4-рп/2012 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу дійшов висновку, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Долученими до матеріалів справи документами встановлено, що 28.02.2017 р. ГУНП в Харківській області перерахувало на банківську картку позивача одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 185307.23 грн.

Проте суд звертає увагу на те, що остаточний розрахунок з позивачем проведено лише у листопаді 2017 року на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2017 року у справі 820/3551/17, коли позивачеві сплачено ненараховану частину грошової допомоги при звільненні у розмірі 58398.19 грн.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позивачем по справі не пропущено строки на звернення до суду, а отже клопотання відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.99 КАС України (в ред. до 15.12.2017), 240, 293-295 КАС України, суд

ухвалив

Клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду залишити без задоволення.

Ухвала окремо не оскаржується, зауваження на неї можуть бути викладені в апеляційній скарзі на остаточне рішення по справі.

У повному обсязі ухвала виготовлена 17.09.2019

Суддя Зоркіна Ю.В.