Рішення № 84329315, 17.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 вересня 2019 року № 826/11086/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Каракашьяна С.К., суддів Григоровича П.О., Смолія І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовомОСОБА_1 як голови політичної партії «Весна»доМіністерства юстиції Українипровизнання протиправними дій, скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 як голова політичної партії «Весна» (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати дії Міністерства юстиції України в частині відмови в реєстрації політичної партії «Весна» незаконними;

- визнати наказ №342/5 від 05 лютого 2016 року про відмову в реєстрації політичної партії «Весна» незаконним;

- скасувати наказ №342/5 від 05 лютого 2016 року про відмову в реєстрації політичної партії «Весна»;

- зобов`язати Міністерство юстиції України видати наказ про реєстрацію Політичної партії «Весна»;

- зобов`язати Міністерство юстиції України провести державну реєстрацію політичної партії «Весна».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2016 відкрито провадження в адміністративній справі №826/11086/16.

У зв`язку з припиненням повноважень судді, в провадженні якого перебувала адміністративна справа та не була ним розглянута, справу було повторно розподілено між суддями.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.02.2017 прийнято справу до провадження, призначено по справі судове засідання.

Відповідно до Розпорядження від 10.10.2017 №4091, на підставі рішення зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017, з метою пришвидшення розгляду, адміністративну справу №826/11086/16 передано на повторний автоматичний розподіл справ між суддями.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2017 адміністративну справу №826/11086/16 передано судді Каракашьяну С.К.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.11.2017 прийнято справу до провадження, суд ухвали розглядати справу в складі колегії суддів під головуванням судді Каракашьяна С.К.

Позовні вимоги вмотивовані протиправністю відмови відповідача щодо реєстрації політичної партії, оскільки затверджений статут партії в повній мірі відповідає встановленим вимогам Закону України «Про політичні партії».

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав правомірності спірного наказу про відмову в реєстрації політичної партії, прийнятого на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачених законодавством України.

Справа розглянута в порядку письмового провадження, з огляду на наявне клопотання позивача, у відповідності до положень частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2015 року Протоколом №1 Установчого З`їзду політичної партії «Весна» прийнято рішення про створення політичної партії «Весна», затвердження статуту та програми Партії, обрання керівних та контролюючих органів, обрано головою партії - ОСОБА_1 .

В жовтні 2015 року статут партії з документами позивачем направлені на реєстрацію до Міністерства юстиції України.

З огляду на відмову в проведенні реєстрації політичної партії, на Позачерговому З`їзді партії прийнято рішення про внесення змін до установчих документів, які повторно направлені 16.12.2015 на реєстрацію до Міністерства юстиції України.

Згідно правового висновку щодо відповідності законодавству України установчих документів, поданих на реєстрацію Політичної партії «Весна» від 29.01.2016 встановлено, що установчі документи Партії не відповідають чинному законодавству, а сама: пунктам 8-1, 8-2 частини першої статті 8 Закону України «Про політичні партії в Україні».

Наказом Міністерства юстиції України від 05.02.2016 №342/5 відмовлено в реєстрації Політичної партії «Весна».

Вважаючи вказаний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

За приписами пункту 11 частини першої статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються засади утворення і діяльності політичних партій, інших об`єднань громадян, засобів масової інформації.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про політичні партії в Україні" від 05.04.2001 № 2365-III (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (далі також - Закон), право громадян на свободу об`єднання у політичні партії для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів визначається і гарантується Конституцією України. Встановлення обмежень цього права допускається відповідно до Конституції України в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей, а також в інших випадках, передбачених Конституцією України.

Політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян,

бере участь у виборах та інших політичних заходах (стаття 2 Закону).

Політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку (стаття 3 Закону).

Згідно зі статтею 7 Закону, політичні партії повинні мати програму. Програма політичної партії є викладом цілей та завдань цієї партії, а також шляхів їх досягнення.

На установчому з`їзді (конференції, зборах) політичної партії затверджуються статут і програма політичної партії, обираються її керівні і контрольно-ревізійні органи.

Діяльність політичної партії може здійснюватися лише після її реєстрації. Не допускається діяльність незареєстрованих політичних партій (стаття 10 Закону).

Відповідно до частин першої-третьої, тринадцятої, чотирнадцятої, статті 11 Закону, реєстрацію політичних партій здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань.

Для реєстрації політичної партії до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань разом з заявою подаються:

1) статут і програма політичної партії;

2) протокол установчого з`їзду (конференції, зборів) політичної партії із зазначенням дати і місця його проведення, кількості учасників, які проголосували за створення політичної партії;

4) відомості про склад керівних органів політичної партії;

5) платіжний документ, що посвідчує внесення реєстраційного збору;

6) назва та адреса банківської установи, в якій політична партія відкриватиме рахунки.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань здійснює реєстрацію політичної партії після перевірки поданих матеріалів.

У реєстрації політичної партії може бути відмовлено, якщо документи, подані для реєстрації політичної партії, не відповідають Конституції, цьому та іншим законам України.

Реєструючі органи, зазначені у частині п`ятій цієї статті, приймають рішення про реєстрацію обласних, міських, районних організацій або інших структурних утворень політичної партії, передбачених статутом партії, протягом 10 днів з дня надходження письмової заяви від них, завіреної керівним органом політичної партії.

На момент виникнення спірних правовідносин, рішення стосовно реєстрації політичних партій та їх структурних утворень приймались відповідно до Порядку підготовки та оформлення рішень щодо легалізації об`єднань громадян та інших громадських формувань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 08.07.2011 року №1828/5 (далі також - Порядок).

Відповідно до пункту 4 Порядку, легалізація (реєстрація) громадських формувань полягає у проведенні правової експертизи установчих документів на їх відповідність Конституції та іншим актам законодавства України, а у випадках, передбачених законодавством, також статуту (положенню) громадського формування, прийнятті рішення про легалізацію (реєстрацію) громадського формування, занесенні відомостей до відповідного реєстру та присвоєнні реєстраційного номера, видачі свідоцтва (крім громадських формувань, яким законодавством не передбачено видачу свідоцтва) або довідки.

Згідно з пунктом 8 Порядку, Мін`юст та його територіальні органи (далі - легалізуючий орган), зобов`язані у строк, визначений законами України та іншими актами законодавства України, прийняти одне з таких рішень про легалізацію (реєстрацію) громадського формування; про відмову в легалізації (реєстрації) громадського формування.

Рішення, зазначені у пункті 8 цього Порядку, приймаються в межах установленого строку виключно на підставах, встановлених законами, а також прийнятими на їх виконання актами Кабінету Міністрів України та наказами Мін`юсту України. Такі рішення оформляються наказами, до яких додається правовий висновок щодо відповідності законодавству України установчих документів, поданих на легалізацію (реєстрацію) (пункт 9 Порядку).

Рішення легалізуючого органу оформлюється у вигляді наказу, який підписує Міністр юстиції/керівник відповідного територіального управління юстиції. Невід`ємною частиною наказу є правовий висновок (пункт 13 Порядку).

Як вбачається з матеріалів справи, наказом від 05.02.2016 №342/5 Міністерством юстиції України відмовлено в реєстрації Політичної партії «Весна».

На обґрунтування правомірності спірного наказу, відповідач посилається на правовий висновок від 29.01.2016, відповідно до якого правовою експертизою встановлено, що установчі документи Партії не відповідають чинному законодавству, а саме: нова редакція статуту Партії не містить порядку здійснення внутрішньопартійного фінансового контрою (аудиту) за надходженнями і витратами політичної партії, її місцевих організацій, а також порядку утворення (призначення на посаду та звільнення з посади), повноважень та терміну повноважень органів чи посадових осіб, відповідальних за здійснення такого контролю (аудиту); порядку залучення аудиторської фірми для проведення зовнішнього незалежного фінансового аудиту звітності про доходи, майно, витрати і фінансові зобов`язання політичної партії, її місцевих організацій.

Так, 8 жовтня 2015 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання і протидії політичній корупції» № 731-VIII, який у відповідності до пункту 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» набув чинності з дня, наступного за днем його опублікування (26.11.2015р.).

Відповідно до положень вищезазначеного Закону статтю 8 Закону України «Про політичні партії в Україні» було викладено у іншій редакції, зокрема, пункт 8 викладено "8) джерела матеріальної та фінансової підтримки політичної партії, її місцевих організацій, порядок здійснення витрат політичної партії".

Також пункт 8 статті 8 було доповнено пунктами 8-1 та 8-2 такого змісту:

8-1) порядок здійснення внутрішньопартійного фінансового контролю (аудиту) за надходженнями і витратами політичної партії, її місцевих організацій, а також порядок утворення (призначення на посаду та звільнення з посади), повноваження і термін повноважень органів чи посадових осіб, відповідальних за здійснення такого контролю (аудиту);

8-2) порядок залучення аудиторської фірми для проведення зовнішнього незалежного фінансового аудиту звітності про доходи, майно, витрати і фінансові зобов`язання політичної партії, її місцевих організацій".

Щодо не дотримання позивачем вказаних пунктів статті 8 Закону України "Про політичні партії в Україні", суд зазначає наступне.

Як вбачається з нової редакції статуту, пунктами 5.17- 5.27 передбачено:

Вищим контрольно-ревізійним органом Партії є Центральна контрольно-ревізійна комісія Партії.

Центральна контрольно-ревізійна комісія, контрольно-ревізійні комісії обласних та місцевих партійних організацій, на відповідному рівні здійснюють наступні функції:

здійснюють контроль за дотриманням членами Партії, партійними організаціями, їх керівними органами та посадовими особами положень Статуту та інших внутрішніх документів Партії;

контролюють виконання рішень керівних органів Партії та керівних органів обласних, місцевих та Первинних осередків Партії;

перевіряють виконання бюджету та фінансових планів Партії, цільове використання коштів та майна Партії.

Центральна контрольно-ревізійна комісія Партії здійснює загальне керівництво та методичне забезпечення діяльності контрольно-ревізійних органів Партії нижчого рівня.

Кількісний та персональний склад Центральної контрольно-ревізійної комісії визначається З`їздом Партії, контрольно-ревізійних комісій обласних та місцевих партійних організацій- Конференціями відповідних організацій. Ревізор Первинного осередку Партії обирається його Зборами.

Діяльність контрольно-ревізійних комісій організують їх голови. Голова Центальної контрольно-ревізійної комісії обирається З`їздом Партії, Голови контрольно- ревізійних комісій партійних організацій - конференціями відповідних організацій. За необхідності контрольно-ревізійні комісії можуть обирати зі свого складу заступників голів, що відповідають за певну сферу діяльності контрольно-ревізійної комісії.

Строк повноважень членів контрольно-ревізійних органів усіх рівнів становить 2 роки. Повноваження членів контрольно-ревізійних комісій зберігаються до обрання відповідними органами їх нового складу. Одна й та сама особа може обіймати посаду члена контрольно-ревізійного органу (ревізора) необмежену кількість разів.

Центральна контрольно-ревізійна комісія Партії підзвітна З`їзду Партії, а у період між З`їздами - Голові та Політичній Раді Партії. Контрольно-ревізійні комісії обласних та місцевих партійних організацій підзвітні Конференціям відповідних партійних організацій, ревізор Первинного осередку Партії - його Зборам.

Голова та члени Центральної контрольно-ревізійної комісії мають право брати участь у засіданнях Політичної Ради Партії із правом дорадчого голосу, а також є учасниками З`їзду Партії за посадою.

Голови та члени контрольно-ревізійних комісій місцевих партійних організацій є учасниками Конференцій цих організацій за посадою.

Контрольно-ревізійні комісії проводять перевірки фінансово-господарської діяльності Партії та її структурних утворень не рідше 1 (одного) разу на рік і подають звіт про результати проведених перевірок на розгляд органів, яким вони підзвітні.

Центральна контрольно-ревізійна комісія звітує про результати проведених перевірок на кожному черговому, а у разі включення відповідного питання до порядку денного, і на позачерговому З`їзді Партії.

Отже, нова редакція статуту містить порядок здійснення внутрішньопартійного фінансового контролю (аудити) за надходженнями і витратами політичної партії, її місцевих організацій, що відповідає пункту 8-1 частини першої статті 8 Закону України "Про політичні партії в Україні".

Щодо відповідності пункту 8-2 Закону України "Про політичні партії в Україні", суд погоджується з правовим висновком від 29.01.2016, згідно якого нова редакція статуту Партії не містить порядку залучення аудиторської фірми для проведення зовнішнього незалежного фінансового аудиту звітності про доходи, майно, витрати і фінансові зобов`язання політичної партії, її місцевих організацій, з огляду на наступне.

З аналізу статуту Партії позивача вбачається, що остатній містить лише загальні посилання щодо залучення аудиторської фірми для проведення зовнішнього незалежного фінансового аудиту, а саме пункт 5.27: «Контрольно-ревізійні комісії Партії можуть залучати до своєї роботи незалежних експертів (аудиторів) у порядку, передбаченому цим Статутом, Положенням про контрольно-ревізійні комісії та іншими внутрішніми документами Партії».

Так, відповідно до пунктів 2-5 частини першої статті 8 Закону України «Про політичні партії» статут має містити перелік статутних органів політичної партії, порядок їх утворення, їхні повноваження і термін цих повноважень; порядок вступу до політичної партії, зупинення припинення членства в ній; порядок створення, загальну структуру та повноваження обласних, міських, районних організацій політичної партії та її первинних осередків.

Проте, статутом передбачено, що Контрольно-ревізійні комісії Партії можуть залучати до своєї роботи незалежних експертів (аудиторів) у порядку, передбаченому цим Статутом, Положенням про контрольно-ревізійні комісії та іншими внутрішніми документами Партії.

Однак, в самому статуті такий порядок не передбачений.

Більше того, оскільки при перевірці відповідності законодавству України установчих документів не здійснюється перевірка і не подаються уповноваженій особі на перевірку інші документи (зокрема посилання на Положення про контрольно-ревізійні комісії та інші внутрішні документи), то встановити чи будуть їх норми відповідати чи суперечити Статуту та положенням чинного законодавства не вбачається можливим, а тому, такі посилання в статуті є неприпустимими.

Відтак, статут не містить умов, передбачених пунктом 8-2 Закону України "Про політичні партії в Україні", а щодо посилань позивача, що законодавство не містить чіткого визначення та порядку утворення та залучення аудиторської фірми для проведення зовнішнього аудиту, суд зазначає, що у разі наявності посилань на регламентацію певних відносин іншими документами та положеннями, що прийматимуться політичною партією, такі положення б мали бути подані на реєстрацію або статут мав би містити умову щодо неможливості суперечення таких додаткових документів статуту та Закону України «Про політичні партії».

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 як голови політичної партії «Весна» відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Головуючий суддя С.К. Каракашьян

Судді П.О. Григорович

І.В. Смолій