Рішення № 84329114, 18.09.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/2062/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання - Пуленко М.І.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Матірної Н.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В:

10 червня 2019 року ОСОБА_2 (надалі також - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області (надалі також - відповідач) у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог /а.с. 64-69/, просив: вивизнати протиправним та скасувати рішення УДМС України в Полтавській області від 24.05.2019 №174143000 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання;

зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про обмін посвідки на тимчасове проживання в Україні від 14.05.2019 за №174143000.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на невідповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства. За твердженням позивача, ним своєчасно та у повному обсязі надані до органу міграції усі необхідні документи з метою заміни посвідки на тимчасове проживання в Україні з огляду на воз`єднання з сім`єю та закінченням строку дії попередньої посвідки. Звертав увагу на те, що він народився на території Сирійської Арабської Республіки у місті-поселенні Дар`а у сім`ї палестинських біженців, а його особу підтверджено документом, виданим Міністерством внутрішніх справ Сирійської Арабської Республіки.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 відкрито провадження у цій справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідач позов не визнав. У відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 34-39/. При цьому посилався на правомірність та обґрунтованість спірного рішення. Зауважив, що позивачем разом із заявою від 14.05.2019 не надано документа про належність до громадянства Сирійської Арабської Республіки.

12.07.2019 судом одержані письмові пояснення УДМС України в Полтавській області на позов, у яких представник відповідача наголошувала на тому, що позивачем до заяви від 14.05.2019 додано копію проїзного документа палестинського біженця, який не підтверджує набуття ним громадянства Сирійської Арабської Республіки /а.с. 80-86/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову /а.с. 136-137/.

23.07.2019 судом одержані додаткові пояснення до заяви про уточнення позовних вимог, у яких представник відповідача звертала увагу на те, що надані позивачем разом із заявою про уточнення позовних вимог копії документів свідчать про його належність до біженців із Палестини. Водночас, за твердженням представника відповідача, докази набуття позивачем громадянства Сирійської Арабської Республіки у матеріалах справи відсутні /а.с. 139-141/.

09.08.2019 судом одержано письмові пояснення, у яких представник відповідача звертала увагу на те, що у проїзному документі позивача вказано код ХХВ, що відповідно до рекомендації Міжнародної організації цивільної авіації ІКАО Doc 9303 позначає біженця згідно визначення у статті 1 Конвенції 1951 року, що стосується статусу біженця, зміненої Протоколом 1967 року /а.с. 150-151/.

13.08.2019 судом одержано письмові пояснення, у яких представник позивача звертав увагу на те, що Порядком №322 не передбачено подання документа на підтвердження належності заявника до громадянства будь-якої країни, а тому доводи представників відповідача про відсутність у позивача громадянства Сирійської Арабської Республіки не свідчать про правомірність спірного рішення /а.с. 162-164/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні 18.09.2019 представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, наполягала на відмові у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши вступне слово представника позивача та пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місто Дар`а, Сирійська Арабська Республіка у 2010 році прибув в Україну з метою навчання.

31.08.2017 Шевченківським районним у місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та громадянкою України ОСОБА_8 , що підтверджено копіями свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , НОМЕР_2 /а.с. 102, 103/.

15.06.2018 УДМС України в Полтавській області на підставі заяви позивача від 7.08.2018 видано ОСОБА_2 посвідку на тимчасове проживання в Україні НОМЕР_5 терміном дії до 15.06.2019 /а.с. 8/. Підставою для оформлення цієї посвідки визначено воз`єднання сім`ї з громадянами України.

14.05.2019 позивач звернувся до Шевченківського районного відділу у м. Полтаві УДМС України в Полтавській області із заявою-анкетою №174143000 про видачу нової посвідки про тимчасове проживання в Україні з огляду на возз`єднання сім`ї з громадянином України (на підставі шлюбу) /а.с. 41/. У цій заяві службовцем органу міграції зазначено про те, що позивач є громадянином Сирійської Арабської Республіки.

24.05.2019 УДМС України в Полтавській області ухвалене рішення про відмову в оформленні та видачі посвідки на тимчасове проживання ОСОБА_2 на підставі пп. 6 п. 61 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2018 №322 /а.с. 56/. Дане рішення відповідач мотивував посиланням на те, що позивачем до заяви від 14.05.2019 не надано документа на підтвердження його належності до громадянства Сирійської Арабської Республіки.

Не погодившись з цим рішенням органу міграції, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню суб`єкта владних повноважень та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, а також порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України урегульовано Законом України від 22.09.2011 №3773-VI "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (надалі - Закон №3773-VI).

За змістом пункту 18 частини першої статті 1 Закону №3773-VI посвідка на тимчасове проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.

Згідно з частиною чотирнадцятою статті 4 Закону №3773-VI іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз`єднання сім`ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій - тринадцятій цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання дозволу на імміграцію.

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 5 Закону №3773-VI підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною чотирнадцятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства і документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України, дійсний поліс медичного страхування.

Отже, іноземці та особи без громадянства набувають право на тимчасове проживання в Україні у разі укладення шлюбу з громадянином України. Факт перебування на території України на законних підставах у цьому випадку підтверджується посвідкою на тимчасове проживання.

За приписами пунктів 2, 4, 5 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2018 №322 (надалі - Порядок №322) посвідка виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Посвідка видається строком на один рік. Посвідка видається протягом 15 робочих днів з дати прийняття документів від іноземця або особи без громадянства.

Підпунктом 3 пункту 7 Порядку №322 визначено, що обмін посвідки здійснюється у разі закінчення строку дії посвідки.

Пунктами 16, 17 Порядку №322 передбачено, що документи для оформлення посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обміну подаються до державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, центру надання адміністративних послуг (далі - уповноважений суб`єкт) та територіальних органів / територіальних підрозділів ДМС за місцем проживання іноземця або особи без громадянства. Документи для оформлення посвідки подаються не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення встановленого строку перебування в Україні.

Пунктами 21, 22 Порядку №322 визначено, що працівник територіального органу / територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта під час приймання документів від іноземця або особи без громадянства перевіряє повноту поданих іноземцем або особою без громадянства документів, зазначених у пунктах 32, 33 і 39 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства, своєчасність їх подання, наявність підстав для оформлення та видачі посвідки, наявність відмітки про перетинання державного кордону чи продовження строку перебування або наявність документа, що підтверджує законність перебування іноземця або особи без громадянства в Україні, звіряє відомості про іноземця або особу без громадянства, зазначені в паспортному документі іноземця або документі, що посвідчує особу без громадянства, з даними, що містяться в заяві-анкеті.

У разі виявлення факту подання документів не в повному обсязі або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган / територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб`єкт інформують іноземця або особу без громадянства про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням іноземця або особи без громадянства відмова надається у письмовій формі.

У разі відповідності поданих документів вимогам цього Порядку працівник територіального органу / територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта з використанням електронного цифрового підпису та із застосуванням засобів Реєстру формує заяву-анкету (в тому числі здійснює отримання біометричних даних, параметрів). Реєстрація заяви-анкети здійснюється із застосуванням засобів Реєстру під час її формування.

Згідно з пунктом 39 Порядку №322 для оформлення у зв`язку із втратою або викраденням посвідки, її обміну іноземець або особа без громадянства подають такі документи: 1) посвідку, що підлягає обміну (крім випадків втрати та викрадення); 2) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства; 3) переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку; 4) документи, що підтверджують обставини, у зв`язку з якими посвідка підлягає обміну (крім випадків, передбачених підпунктами 3 і 4 пункту 7 цього Порядку); 5) документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника (у разі подання документів законним представником); 6) документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати.

Іноземець або особа без громадянства під час подання документів пред`являють працівникові територіального органу / територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта оригінали документів, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 6 цього пункту.

До заяви-анкети додаються оригінали документа, зазначеного у підпункті 3 цього пункту, і документа, що підтверджує сплату адміністративного збору, та копії документів, зазначених у підпунктах 1, 2 і 5 цього пункту, та документа про звільнення від сплати адміністративного збору, засвідчені працівником територіального органу / територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта шляхом проставлення відмітки "Згідно з оригіналом" та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.

Оригінали документів, зазначених у підпунктах 1, 2 і 5 цього пункту, та документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертаються іноземцеві або особі без громадянства.

Відповідно до пункту 40 Порядку №322 у разі коли обмін посвідки здійснюється у зв`язку із закінченням строку її дії, додатково подаються документи, зазначені у пункті 33 цього Порядку.

Як визначено підпунктом 11 пункту 33 Порядку №322, крім документів, зазначених у пункті 32, залежно від категорії іноземців та осіб без громадянства, визначених статтею 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", подаються: для іноземців або осіб без громадянства, які прибули в Україну з метою возз`єднання сім`ї з особами, які є громадянами України, або які під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій - тринадцятій статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", уклали шлюб з громадянами України: документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу / територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта шляхом проставлення відмітки "Згідно з оригіналом" та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати; паспорт громадянина України, з яким іноземець перебуває у шлюбі, який подається особисто громадянином України. Оригінал документа повертається громадянину України, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу / територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта шляхом проставлення відмітки "Згідно з оригіналом" та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.

Згідно з пунктом 42 Порядку №322 рішення про оформлення, обмін посвідки приймається територіальним органом / територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації іноземця або особи без громадянства, перевірки поданих ними документів та у разі відсутності підстав для відмови в її оформленні.

Відповідно до підпункту 6 пункту 61 Порядку №322 територіальний орган / територіальний підрозділ ДМС відмовляє іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки, у разі, коли іноземцем або особою без громадянства подано не в повному обсязі або з порушенням строків, визначених пунктами 17 і 18 цього Порядку, документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі посвідки.

Системно аналізуючи наведені вище положення чинного законодавства у їх взаємозв`язку з фактичними обставинами цієї справи, суд зауважує, що у спірних відносинах позивачем ініційовано адміністративну процедуру обміну посвідки на тимчасове проживання в Україні з огляду на закінчення строку її дії.

Відповідачем у межах даного провадження не заперечується факт перебування позивача на території України на законних підставах, а також укладення шлюбу між позивачем та громадянкою України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Так само, орган міграції не заперечує, що заяву про обмін посвідки на тимчасове проживання позивачем подано завчасно, у межах строків, визначених пунктом 17 Порядку №322.

Суд враховує, що позивачу вперше видано посвідку на тимчасове проживання в Україні з підстави возз`єднання з сім`єю внаслідок укладення шлюбу з громадянином України 15.06.2018, рішення про що ухвалене УДМС України в Полтавській області.

Отже, у спірних відносинах питання про обмін посвідки з огляду на закінчення строку її дії розглядалось тим самим органом, що видав таку посвідку вперше.

За результатами розгляду заяви позивача від 14.05.2019 УДМС України в Полтавській області 24.05.2019 ухвалене рішення про відмову у видачі позивачу посвідки на тимчасове проживання в Україні. Відмову орган міграції мотивував посиланням на відсутність в матеріалах особової справи позивача документа на підтвердження набуття ОСОБА_2 громадянства Сирійської Арабської Республіки.

Оцінюючи правомірність такої відмови УДМС України в Полтавській області, суд виходить з того, що суб`єкт владних повноважень у питаннях, які стосуються основоположних прав людини, як-то право на сімейне життя та вільне визначення місця проживання, зобов`язаний діяти послідовно та у належний спосіб.

Мотивуючи правомірність відмови у видачі позивачу посвідки на тимчасове проживання в Україні представник відповідача посилалась на такі обставини.

Заявником до заяви від 14.05.2019 додано документ, що підтверджує його особу НОМЕР_3 разом з перекладом на українську мову /а.с. 42-43, 44-45/. За змістом перекладу, цей документ є проїзним документом палестинського біженця та не містить інформації про наявність у позивача громадянства Сирійської Арабської Республіки /а.с. 44-45/.

З цього приводу позивач у судовому засіданні зазначив, що він народився у м. Дар`а на території Сирійської Арабської Республіки у сім`ї палестинських біженців. На підтвердження цих доводів позивач надав копії дубліката витягу щодо реєстрації палестинських арабів , виданого Головним управлінням у справах палестинських біженців-арабів Міністерства соціальних питань та праці Сирійської Арабської Республіки /а.с. 70-72/, свідоцтва про народження /а.с. 73-75/, виписки /а.с. 76-78/.

Зі змісту цих документів встановлено, що ОСОБА_2 є палестинцем, що народився на території Сирійської Арабської Республіки.

Загальновідомим є факт, що Держава Палестина (Палестинська автономія) є арабським протодержавним утворенням, частково визнаною державою, що перебуває у стані створення з 1948 року. Палестинські біженці отримують значний пакет державних послуг на території Сирійської Арабської Республіки, однак не набувають громадянства Сирії, хоча мають ті самі права, що й громадяни.

Повертаючись до питання правомірності відмови відповідача у видачі ОСОБА_2 посвідки на тимчасове проживання в Україні, суд зауважує, що в силу положень пунктів 32, 39 Порядку №322 заявник має надати до заяви про отримання / обмін посвідки паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства.

За змістом пункту 16 частини першої статті 1 Закону №3773-VI паспортний документ іноземця - документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в`їзд або виїзд з держави і визнається Україною.

Отже, паспортний документ іноземця не має бути виключно паспортом, що підтверджує набуття особою громадянства тієї чи іншої держави.

Натомість, такий документ має бути виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН.

Суд зазначає, що наданий позивачем на підтвердження особи документ НОМЕР_3 виданий Департаментом імміграції та паспортної служби Міністерства внутрішніх справ Сирійської Арабської Республіки та містить напис такого змісту: "Департамент імміграції та паспортної служби Міністерства внутрішніх справ Сирійської Арабської Республіки вимагає від працівників уряду Сирійської Арабської Республіки та його представників за кордоном, і просить будь-яку іншу владу, що працює в ім`я Сирійської Арабської Республіки та від спеціальних служб, дозволити власникові цього паспорта вільне переміщення і надавати йому необхідну допомогу та увагу" /а.с. 44/.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що наданий позивачем разом із заявою від 14.05.2019 документ НОМЕР_3 є паспортним документом іноземця у розумінні, вжитому у Законі №3773-VI та Порядку №322.

Доводи відповідача про те, що цей документ не підтверджує набуття ОСОБА_2 громадянства Сирійської Арабської Республіки у контексті даного спору суд визнає безпідставними, адже Закон №3773-VI та Порядок №322 не вимагають надання особою виключно документа про громадянство задля отримання чи обміну посвідки на тимчасове проживання в Україні.

Насамкінець суд акцентує увагу на тому, що спірні відносини стосуються обміну посвідки на тимчасове проживання з огляду на закінчення строку її дії.

Матеріалами справи підтверджено, що вперше посвідку НОМЕР_5 на тимчасове проживання з підстави возз`єднання з сім`єю внаслідок укладення шлюбу з громадянином України позивачу видано УДМС України в Полтавській області 15.06.2018 /а.с. 8/ на підставі заяви від 7.06.2018 /а.с. 91-92/, до якої було додано копію того самого паспортного документа НОМЕР_3 /а.с. 93-94/.

Стосовно посилань представника відповідача на те, що у перекладі паспортного документа НОМЕР_3, наданому позивачем разом із заявою від 7.06.2018, зазначено, що цей документ є паспортом, а не проїзним документом палестинського біженця (як про це зазначено у перекладі, наданому разом із заявою від 14.05.2019), суд зазначає, що позивач у будь-якому разі не може нести відповідальність за повноту та достовірність перекладу його документів на українську мову, оскільки особою, відповідальною за розгляд та перевірку наданих документів, є орган міграції.

Водночас суд звертає увагу на те, що переклад паспортного документа в обох випадках здійснено одним і тим самим перекладачем ( Захарченко-Марійчук Євгенією Олександрівною ) та він не містить вказівки на те, що позивач є громадянином Сирійської Арабської Республіки. Натомість відомості про громадянство позивача в обох випадках були вказані у відповідній графі заяви-анкети службовцем органу міграції.

А оскільки рішення про видачу позивачу посвідки на тимчасове проживання від 15.06.2018 ухвалене органом міграції на підставі тих самих документів, що були надані ОСОБА_2 разом із заявою від 14.05.2019, відмінність перекладу паспортного документа на українську мову (в частині зазначенні в одному перекладі назва документу "паспорт", а в іншому - "проїзний документ палестинського біженця), на переконання суду, не є достатньою підставою для відмови заявнику у здійсненні обміну такої посвідки з огляду на закінчення строку її дії. Крім того, суд ще раз наголошує, що жоден із перекладів не містить інформації, що позивач є громадянином Сирійської Арабської Республіки, в той час, як відповідач самостійно, при оформленні та видачі першої посвідки на проживання від 15.06.2018, визначив позивача як громадянина Сирійської Арабської Республіки та, відповідно, безпідставно вказує про необхідність подання позивачем документу про його належність до громадянства Сирійської Арабської Республіки під час звернення позивача із заявою про обмін посвідки у зв`язку із закінченням терміну дії першої посвідку, яку видав той самий міграційний орган.

При цьому суд виходить з того, що позивачем дотримано вище наведені вимоги Порядку №322 в частині ініціювання обміну посвідки, а відповідачем не встановлено обставин, що у достатній мірі свідчили б про відсутність підстав для видачі ОСОБА_2 такої посвідки на новий строк.

Посилання відповідача на відсутність у матеріалах особової справи позивача документа, що підтверджував би набуття ним громадянства Сирійської Арабської Республіки суд визнає неприйнятними, адже надання саме такого документа Порядком №322 не вимагається.

Для розгляду питання про обмін посвідки на тимчасове проживання з огляду на закінчення строку її дії наявність у особи громадянства будь-якої держави чи статусу біженця, або ж віднесення її до осіб без громадянства, не є визначальним, адже основною умовою є законність перебування особи на території України.

У цій справі відповідач не заперечує, що ОСОБА_2 на момент звернення до органу міграції із заявою від 14.05.2019 перебував на території України на законних підставах.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення компетентним державним органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання суб`єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Відповідач, стверджуючи про правомірність відмови у видачі ОСОБА_2 посвідки на тимчасове проживання в Україні на новий строк, не довів, що така відмова ґрунтувалась на вимогах закону (адже посилання відповідача на приписи підпункту 6 пункту 61 Порядку №322 судом визнаються занадто формалізованими), переслідувала легітимну мету, а також була необхідною у демократичному суспільстві.

Натомість, суд враховує, що позивач має зареєстроване місце проживання на території України, створив сім`ю з громадянкою України, стосовно нього відсутні будь-які відомості про вчинення дій, які суперечили б інтересам безпеки України чи охорони громадського порядку, здоров`я і захисту прав та інтересів громадян України тощо.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що оспорювана відмова у формі рішення УДМС України в Полтавській області від 24.05.2019 становила неправомірне втручання у права та законні інтереси позивача, а тому це рішення належить визнати протиправним та скасувати, а позов в цій частині - задовольнити.

Окрім того, суд, з метою відновлення порушених прав та інтересів позивача, вважає за необхідне зобов`язати УДМС України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 14.05.2019 №174143000 про обмін посвідки на тимчасове проживання в Україні з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, судові витрати позивача зі сплати судового збору у розмірі 1536,80 грн належить компенсувати йому за рахунок бюджетних асигнувань УДМС України в Полтавській області.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 139, 241-246, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області від 24 травня 2019 року про відмову в оформленні та видачі посвідки на тимчасове проживання громадянину Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_2 .

Зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 14 травня 2019 року №174143000 про обмін посвідки на тимчасове проживання в Україні з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 37829297; вул. Пушкіна, 63, м. Полтава, Полтавська область, 36039) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ; АДРЕСА_2 ) судові витрати у розмірі 1536,80 грн (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 18 вересня 2019 року.

Суддя І.Г. Ясиновський