Рішення № 84329082, 10.09.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/2250/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання - Пуленко М.І.,

представника позивача - Портянко С.П.,

представника відповідача - Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України - Демченко С.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, стягнення коштів.

В С Т А Н О В И В:

26 червня 2019 року Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (надалі також - позивач, ПАТ "Укртатнафта") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (надалі також - відповідач), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (надалі також - відповідач2), відповідно до якого просить:

- визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України щодо не підготовки та не направлення до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві висновку про повернення надміру сплачених ПАТ "Укртатнафта" авансових внесків з додатку на прибуток;

- визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України щодо не приведення інтегрованої картки платника з податку на прибуток у відповідність до постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2018 № 816/349/18;

- зобов`язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України привести у відповідність інтегровану картку платника з податку на прибуток у відповідність до постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2018 № 816/349/18 та відобразити суму нарахованої та списаної за рахунок переплати пені в розмірі 1522831,00 грн, замість 2387528,27 грн;

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" надміру сплачені грошові зобов`язання з авансових внесків по податку на прибуток у розмірі 35671957,25 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав про наявні переплату з податку на прибуток у розмірі 65314950,06 грн. Переплата підтверджена відповідно до листа від 10.01.2017 № 1698/10/28-10-07-02-14 Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України у розмірі 70551685,08 грн. Неодноразово позивач звертався до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про зарахування такої переплати в рахунок сплати акцизного податку на електронний рахунок, проте контролюючим органом жодних дій не вчинено. За результатами розгляду звернення ПАТ "Укрататнафта" з вимогою про повернення переплати у розмірі 35750898,05 грн на розрахунковий рахунок грошовими коштами, відповідачем у телефонному порядку повідомлено про загублення копій платіжних доручень, підтверджуючих сплату авансових платежів, у зв`язку з чим платником надано копії останніх. Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України проведено часткове зарахування згідно наведеного у позові переліку. Станом на 25.06.2019 рахується переплата у розмірі 65314950,06 грн, що не враховує рішення суду у справі № 816/349/18, яким визнано правомірним нарахування пені у сумі 1522831 грн, замість 2387528,27 грн, визначених контролюючим органом. Листом від 12.12.2018 вих. № 13-7876 позивач звертався до контролюючого органу з вимогою привести у відповідність картку платника податку на прибуток з урахуванням такого рішення суду, однак станом на дату звернення до суду із цим позовом розбіжність не усунута. Враховуючи допущену Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України бездіяльність позивач просить зобов`язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України привести у відповідність інтегровану картку платника з податку на прибуток у відповідність до постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2018 № 816/349/18 та відобразити суму нарахованої та списаної за рахунок переплати пені в розмірі 1522831,00 грн, замість 2387528,27 грн, а також стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" надміру сплачені грошові зобов`язання з авансових внесків по податку на прибуток у розмірі 35671957,25 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

22 липня 2019 року засобами електронного зв`язку до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на відсутність документа для здійснення коригування ІКП в ручному режимі шляхом скасування сум пені та відновлення переплати на підставі рішення суду. З метою дотримання вимог Наказу №422 з урахуванням рішення суду у справі №816/349/18 Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України направлено 24.06.2019 року листа до Державної фіскальної служби України для надання методологічної та практичної допомоги, відповідь на який не надійшло. Крім того, наголошував, що авансові внески з податку на прибуток ПАТ "Укрататнафта" сплачені у 2013-2015 роках, в той час коли уточнюючі розрахунки подано в 2016 році, а тому переплата, яка обліковується в інтегрованій картці платника податків не є надміру сплаченими грошовими зобов`язаннями, у зв`язку з тим, що остання утворена за рахунок подання уточнюючих податкових декларацій, а не за рахунок перерахування коштів в рахунок сплати грошових зобов`язань. Наполягав на відсутності підстав для встановлення судового контролю /а.с. 171-174, т. 1/.

23 липня 2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, відповідно до якого представник відповідача2 просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на не порушення останнім прав позивача та відсутності відомостей про надходження висновку Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про повернення надмірно сплачених авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 35671957,25 грн на користь позивача /а.с. 204-207, т. 1/.

13 серпня 2019 року до суду надійшла відповідь на відзив Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, відповідно до якої представники позивача наводять аргументи у спростування доводів викладених у відзиві. Позивач у відповіді на відзив наголосив, що Рішення суду у справі № 816/349/18 є обов`язковим до виконання для відповідача, а вчинені ним дії не покликані на фактичне виконання останнього. Крім того, зауважив, що Податковий кодекс України не містить визначення "переплати", поза як сам факт наявності переплати відповідачем не заперечується /а.с. 1-4, т.2/.

Відповідач не скористався своїм правом на надання заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до інтегрованої картки ПАТ "Укртатнафта" станом на 16.05.2016 обліковувалась переплата з податку на прибуток у розмірі 65314950,06 грн. Переплата підтверджена відповідно до листа від 10.01.2017 № 1698/10/28-10-07-02-14 Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України у розмірі 70551685,08 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2015 у справі № 816/3871/15, що залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016, адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення переплати - задоволено повністю. Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної Казначейської служби у м. Києві на користь Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (поточний рахунок 2600305700111 в ПАТ КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 00152307, адреса - 39610, вул. Свіштовська, 3, м. Кременчук), надміру сплачені грошові зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 30507690 (тридцять мільйонів п`ятсот сім тисяч шістсот дев`яносто) гривень 08 (вісім) копійок. Стягнуто з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (код ЄДРПОУ 00152307) витрати по сплаті судового збору у розмірі 560 (п`ятсот шістдесят) гривень 28 (двадцять вісім) копійок /а.с. 142-146, т. 1/.

За результатами неодноразових звернень проведено наступні зарахування такої переплати:

-19.08.2019 зараховано в рахунок переплати 10503488грн податку на прибуток, зарахованого згідно уточнюючої декларації за І півріччя 2016 рік;

- 09.11.2016 зменшено раніше проведене нарахування податку на прибуток в сумі 10503448 грн згідно нової уточнюючої декларації за І півріччя 2016 рік;

- 19.11.2016 зараховано в рахунок переплати 9000 грн податку на прибуток, зарахованого згідно уточнюючої декларації за 9 місяців 2016 року;

- 19.11.2016 зараховано в рахунок переплати 270 грн самостійно нарахованих штрафних санкцій в розмірі 3% за уточнюючою декларацією;

- 05.01.2017 зараховано в рахунок переплати 2000 грн податку на прибуток, нарахованого згідно уточнюючої декларації за 9 місяців 2016 року;

- 05.01.2017 зараховано в рахунок переплати 60 грн самостійно нарахованих штрафних санкцій в розмірі 3% за уточнюючою декларацією;

- 08.02.2017 зменшено раніше проведене нарахування податку на прибуток в сумі 9000 грн податку на прибуток, нарахованого згідно уточнюючої декларації за 9 місяців 2016 року;

- 08.02.2017 зменшено раніше проведене нарахування податку на прибуток в сумі 2000 грн податку на прибуток, нарахованого згідно уточнюючої декларації за 9 місяців 2016 року;

- 19.02.2017 зараховано в рахунок переплати 1180737 грн податку на прибуток, зарахованого згідно декларації за 2016 рік;

- 25.04.2017 зменшено раніше проведене нарахування податку на прибуток в сумі 1180737грн згідно уточнюючої декларації за 2016 рік;

- 31.07.2017 зараховано в рахунок переплати податкове зобов`язання з податку на прибуток 2779205,95 грн, що стало узгодженим згідно постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017 по справі №816/1352/16;

- 31.07.2017 Офісом великих платників самостійно здійснено нарахування пені з податку на прибуток в сумі 2387528,27 грн та одночасно зараховано її в рахунок переплати;

- 03.05.2019 зараховано в рахунок переплати суму 78940,80 грн податкового зобов`язання з податку на додану вартість, що було проведено на виконання листа ПАТ "Укртатнафта" від 29.03.2019 вих.№13-2610.

При цьому, відповідно до рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2018 у справі № 816/349/18, що залишено без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2018, адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (вул. Свіштовська, 3, м. Кременчук, Полтавська область, 39610, ідентифікаційний код 00152307) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (вул. Дегтярівська, 11г, м. Київ, 04119, ідентифікаційний код 39440996) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (вул. Дегтярівська, 11г, м. Київ, 04119, ідентифікаційний код 39440996) щодо нарахування в інтегрованій картці Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" з податку на прибуток приватних підприємств 31 липня 2017 року пені в частині 864697 грн. 27 коп. (вісімсот шістдесят чотири тисячі шістсот дев`яносто сім гривень двадцять сім копійок). Зобов`язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (вул. Дегтярівська, 11г, м. Київ, 04119, ідентифікаційний код 39440996) здійснити коригування в інтегрованій картці Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" з податку на прибуток приватних підприємств шляхом вилучення нарахованої 31 липня 2017 року пені в частині 864697 грн. 27 коп. (вісімсот шістдесят чотири тисячі шістсот дев`яносто сім гривень двадцять сім копійок). В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (вул. Дегтярівська, 11г, м. Київ, 04119, ідентифікаційний код 39440996) на користь Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (вул. Свіштовська, 3, м. Кременчук, Полтавська область, 39610, ідентифікаційний код 00152307) витрати зі сплати судового збору в розмірі 12970 грн. 46 коп. (дванадцять тисяч дев`ятсот сімдесят гривень сорок шість копійок) /а.с. 136-141, т. 1/.

Так, станом на 25.06.2019 рахується переплата у розмірі 65314950,06 грн, що не враховує рішення суду у справі № 816/349/18, яким визнано правомірним нарахування пені у сумі 1522831 грн, замість 2387528,27 грн, визначених контролюючим органом.

Листом від 12.12.2018 вих. № 13-7876 позивач звертався до контролюючого органу з вимогою привести у відповідність картку платника податку на прибуток з урахуванням такого рішення суду, однак станом на дату звернення до суду розбіжність не усунута /а.с. 71-73, т. 1/.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку вимозі позивача визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України щодо не підготовки та не направлення до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві висновку про повернення надміру сплачених ПАТ "Укртатнафта" авансових внесків з додатку на прибуток, суд виходив з наступного.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), надміру сплачені грошові зобов`язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Порядок повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань встановлений статтею 43 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 43.1 статті 43 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Відповідно до пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Положеннями пунктів 43.4, 43.5 статті 43 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що обов`язковою умовою для подання Інспекцією органу, що здійснює казначейське обслуговування, висновку про повернення коштів, є подання платником податків податковому органу заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

У справі, що розглядається, суди встановили, що право на повернення сум грошових зобов`язань з податку на прибуток виникло у ПАТ «Укртатнафта» на підставі сплачених авансових внесків з податку на прибуток, факт сплати яких відповідачем не заперечується та підтверджений долученими до матеріалів справи завіреними копіями платіжних доручень /а.с. 21-56, т. 1/.

Позивач неодноразово звертався з заявами про зарахування такої переплати на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів /а.с. 57-67, т. 1/.

Всупереч викладеному, відповідачем такі звернення не розглянуті.

Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 був затверджений Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, який (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та діє станом на момент розгляду даного спору) визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі).

Згідно абзаців 1, 2 пункту 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов`язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Пунктом 12 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що органи Казначейства здійснюють процедури із забезпечення виконання документів, зазначених у пунктах 5 - 8 цього розділу, в такому порядку: 1) за наявності поточних надходжень на відповідних рахунках за надходженнями орган Казначейства протягом п`яти робочих днів після дня отримання подання (заяви та подання) перераховує кошти на рахунок одержувача одноразово на загальну суму або частковими сумами; 2) у разі недостатності або відсутності поточних надходжень на відповідних рахунках за надходженнями для здійснення повернення відповідний орган Казначейства не пізніше ніж через п`ять робочих днів після дня отримання подання (заяви та подання) надсилає звернення для підкріплення коштами цих рахунків, зокрема, за платежами, що належать державному бюджету, - до Казначейства України.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм та із врахування встановленого права ПАТ «Укртатнафта» на повернення наявної у нього суми надміру сплаченого податку на прибуток підприємств, яка повинна була бути зарахована на банківський рахунок останнього, а також невиконання відповідачем покладеного на нього законодавством обов`язку щодо подання до органу Казначейства висновку про повернення надміру сплаченого податку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

При цьому обираючи належний захист свого порушеного права, позивач просить суд стягнути кошти з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" надміру сплачені грошові зобов`язання з авансових внесків по податку на прибуток у розмірі 35671957,25 грн, надаючи оцінку чому, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошував, що поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як «майнові права», а отже, як «майно» (див. mutatis mutandis рішення у справі «Бейелер проти Італії» від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)).

За певних обставин «легітимне очікування» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «легітимне очікування», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35)).

ЄСПЛ у рішенні у справі «Інтерсплав проти України» від 09 січня 2007 року зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява № 803/02, § 31-32). ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували «справедливий баланс» між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).

Оскільки податкове законодавство передбачає право позивача на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені, позивач у цій справі має майновий інтерес щодо відшкодування відповідних сум з бюджету у розмірі 35671957,25 грн., які охоплюються поняттям «майно» в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Ураховуючи наведене та з огляду на те, що такий спосіб захисту прав позивача, як зобов`язання контролюючого органу надати відповідний висновок не призведе до ефективного відновлення права платника податків, суд дійшов висновку про те, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України на його користь відповідних сум.

Аналогічна позиція неодноразово викладена Великою Палатою Верховного Суду, у тому числі у справі №826/7380/15 та у справі №802/2366/17-а.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Надаючи оцінку вимозі позивача визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України щодо не приведення інтегрованої картки платника з податку на прибуток у відповідність до постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2018 № 816/349/18, суд виходив з наступного.

02 лютого 2018 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо нарахування в інтегрованій картці ПАТ "Укртатнафта" з податку на прибуток пені в сумі 2387528 грн. 27 коп.; зобов`язання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби здійснити коригування даних інтегрованої картки платника ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" з податку на прибуток та скасувати нараховану пеню в розмірі 2387528 грн. 27 коп.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2018 у справі № 816/349/18, що залишено без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2018, адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (вул. Свіштовська, 3, м. Кременчук, Полтавська область, 39610, ідентифікаційний код 00152307) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (вул. Дегтярівська, 11г, м. Київ, 04119, ідентифікаційний код 39440996) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (вул. Дегтярівська, 11г, м. Київ, 04119, ідентифікаційний код 39440996) щодо нарахування в інтегрованій картці Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" з податку на прибуток приватних підприємств 31 липня 2017 року пені в частині 864697 грн. 27 коп. (вісімсот шістдесят чотири тисячі шістсот дев`яносто сім гривень двадцять сім копійок). Зобов`язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (вул. Дегтярівська, 11г, м. Київ, 04119, ідентифікаційний код 39440996) здійснити коригування в інтегрованій картці Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" з податку на прибуток приватних підприємств шляхом вилучення нарахованої 31 липня 2017 року пені в частині 864697 грн. 27 коп. (вісімсот шістдесят чотири тисячі шістсот дев`яносто сім гривень двадцять сім копійок). В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (вул. Дегтярівська, 11г, м. Київ, 04119, ідентифікаційний код 39440996) на користь Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (вул. Свіштовська, 3, м. Кременчук, Полтавська область, 39610, ідентифікаційний код 00152307) витрати зі сплати судового збору в розмірі 12970 грн. 46 коп. (дванадцять тисяч дев`ятсот сімдесят гривень сорок шість копійок) /а.с. 136-141, т. 1/.

Листами від 12.12.2018 вих. № 13-7876 та від 26.12.2018 №13-8885 позивач звертався до контролюючого органу з вимогою привести у відповідність картку платника податку на прибуток з урахуванням такого рішення суду, однак станом на дату звернення до суду розбіжність не усунута, що Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України станом на дату розгляду справи не спростовано /а.с. 71-76, т.1/.

Надаючи оцінку викладеному. Суд зазначає наступне.

Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року N 422, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 р. за N 751/28881 визначено організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) / надалі по тексту - Порядок №422/.

Відповідно до положень пункту 1 ст.1 розділу ІІ Порядку №422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Розділом VII Порядку №422 врегульовано механізми перенесення до ІКП результатів адміністративного та/або судового оскарження рішень органів ДФС та методи контролю достовірності відповідних показників.

Відповідно до пункту 2 ст.1 такого Розділу встановлено, що визначення первинних показників в інформаційній системі органів ДФС, яка призначена для збереження, обробки та надання користувачам інформації про стан розгляду справ у судах за участю органу ДФС, на підставі яких здійснюється зв`язок з відповідними показниками підсистем, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

Первинними документами, на підставі яких вносяться первинні показники до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, є:

ухвала суду про відкриття провадження;

ухвала про забезпечення позову;

ухвала суду про відкриття апеляційного провадження;

ухвала суду про відкриття касаційного провадження;

ухвала суду касаційної інстанції про зупинення виконання рішення;

рішення суду, прийняте по суті, що набрало законної сили (перша інстанція, апеляційна чи касаційна інстанція, Верховний Суд України).

До первинних показників належать такі дані первинних документів:

учасники процесу (тип учасника, податковий номер або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), найменування або П. І . Б. учасника, код органу ДФС реєстрації учасника, тип сторони);

номер та дата ухвали про відкриття провадження;

номер та дата ухвали про забезпечення позову;

номер та дата рішення суду, прийнятого по суті;

сума позову;

сума, визначена рішенням суду, що набрало законної сили.

До базового запису про порушення провадження у справі в інформаційну систему органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, приєднуються оскаржені документи, що внесені в інформаційну систему органів ДФС, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи шляхом встановлення зв`язку із відповідними записами зазначеної підсистеми (перенесення атрибутів документів, суміжних до інформаційної системи, яка відображає результати судового оскарження).

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про належне нормативне регулювання та реальну можливість відповідача привести у відповідність інтегровану картку платника з податку на прибуток у відповідність до постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2018 № 816/349/18 та відобразити суму нарахованої та списаної за рахунок переплати пені в розмірі 1522,831,00 грн, замість 2387528,27 грн.

При цьому твердження представника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про листування з Державною фіскальною службою України щодо надання методологічної та практичної допомоги, суд вважає неналежним доказом вжиття заходів з метою відображення сум нарахованої та списаної за рахунок переплати пені в розмірі 1522,831,00 грн, замість 2387528,27 грн.

Фактично таке листування розпочато лише 24.06.2019 (дата відповідного листа), тобто станом на дату звернення позивач за захистом порушеного права до суду із позовом, що розглядається, тоді як рішення суду у справі № 816/349/18 набрало законної сили набагато раніше, а саме: 06.08.2018.

Таким чином суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог ПАТ «Укрататнафта» в цій частині та визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України щодо не приведення інтегрованої картки платника з податку на прибуток у відповідність до постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2018 у справі № 816/349/18, а також зобов`язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України привести у відповідність інтегровану картку платника з податку на прибуток у відповідність до постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2018 у справі № 816/349/18 та відобразити суму нарахованої та списаної за рахунок переплати пені в розмірі 1522831,00 грн, замість 2387528,27 грн.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно із частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на вищезазначені висновки суду позов підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги про зобов`язання відповідача в установлений судом строк з дня набрання рішенням суду законний сили подання звіту про виконання судового рішення, суд дійшов такого висновку.

Згідно з частиною першою статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За змістом наведеної норми встановлення обов`язку суб`єкта владних повноважень подати до суду звіт про виконання судового рішення є правом суду, що розглядає справу, та може застосовуватись у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що відповідач буде ухилятись чи навмисно затягувати виконання судового рішення.

У даній справі відповідні обставини відсутні, а тому суд не знаходить підстав для застосування заходів судового контролю.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, враховуючи задоволення позову, на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати, сплачені позивачем за подання цього позову.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (вул. Свіштовська, 3, м. Кременчук, Полтавська область, 39610, ідентифікаційний код 00152307) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (вул. Дегтярівська, 11г, м. Київ, 04119, ідентифікаційний код 39440996), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (вул. Терещенківсська, 11-А, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 37993783) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, стягнення коштів - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України щодо не підготовки та не направлення до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві висновку про повернення надміру сплачених ПАТ "Укртатнафта" авансових внесків з додатку на прибуток.

Визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України щодо не приведення інтегрованої картки платника з податку на прибуток у відповідність до постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2018 у справі № 816/349/18.

Зобов`язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України привести у відповідність інтегровану картку платника з податку на прибуток у відповідність до постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2018 у справі № 816/349/18 та відобразити суму нарахованої та списаної за рахунок переплати пені в розмірі 1522831,00 грн (Один мільйон п`ятсот двадцять дві тисячі вісімсот тридцять одна гривня 00 копійок), замість 2387528,27 грн (Два мільйони триста вісімдесят сім тисяч п`ятсот двадцять вісім гривень двадцять сім копійок).

Стягнути кошти з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (вул. Терещенківсська, 11-А, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 37993783) на користь Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (вул. Свіштовська, 3, м. Кременчук, Полтавська область, 39610, ідентифікаційний код 00152307) надміру сплачені грошові зобов`язання з авансових внесків по податку на прибуток у розмірі 35671957,25 грн (Тридцять п`ять мільйонів шістсот сімдесят одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят сім гривень двадцять п`ять копійок).

Відмовити у задоволенні клопотання про встановлення судового контролю.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (вул. Дегтярівська, 11г, м. Київ, 04119, ідентифікаційний код 39440996) на користь Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (вул. Свіштовська, 3, м. Кременчук, Полтавська область, 39610, ідентифікаційний код 00152307) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 24973,00 грн (Двадцять чотири тисячі дев`ятсот сімдесят три гривні 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 18 вересня 2019 року.

Суддя І.Г. Ясиновський