Рішення № 84328856, 18.09.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.003610

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Державної казначейської служби України про визнання неправомірними дій, визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Державної фіскальної служби України, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Державної казначейської служби України, в якому просить:

- визнати неправомірними дії Державної фіскальної служби України та Офісу великих платників податків ДФС України щодо відмови у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції відповідно до Закону України «Про міліцію» (в редакції від 13.02.2015 року);

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 03.06.2019 року №17432/7/99-99-04-04-02-17 щодо відмови у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України «Про міліцію» (в редакції від 13.02.2015 року);

- зобов`язати Державну фіскальну службу України та Офіс великих платників податків ДФС України здійснити нарахування і виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» (в редакції від 13.02.2015 року) в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що наказом Державної фіскальної служби України від 12.12.2016 року №3976-о його було звільнено з податкової міліції у запас за пунктом 64 підпунктом «б» «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» з посади старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу внутрішньої безпеки Офісу великих платників податків ДФС з 21 грудня 2016 року.

Відповідно до висновків Львівського обласного центру медико-соціальної експертизи №1 від 22.12.2016 року, позивачу встановлено III групу інвалідності, причиною інвалідності є захворювання пов`язане з проходженням служби в ОВС.

Відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 22.12.2016 року ступінь втрати професійної працездатності позивача становить 45 відсотків.

Зазначає, що 06 березня 2019 року у відповідності до норм затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850 «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» звернувся до Офісу великих платників податків ДФС України із заявою (рапортом) та необхідними документами про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності та втратою працездатності.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 03.06.2019 року №17432/7/99-99-04-04-02-17 позивачу було відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги та зазначено, що Державна фіскальна служба України розглянула матеріали щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності та повертає матеріали, оскільки колишнім працівникам податкової міліції, інвалідність яким встановлено після втрати чинності Законом України від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ «Про міліцію», проводити розрахунок та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності законні підстави відсутні; виплата та розрахунок одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності пенсіонерам податкової міліції після втрати чинності Законом України «Про міліцію» здійснюється на виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Таке рішення відповідача позивач вважає протиправним, оскільки Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23.12.2015 року №900-VІІІ, який набрав чинності з 29.12.2015 року, доповнено пункт 15 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» абзацом третім, яким передбачено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Крім того, зазначає, що в оскаржуваному рішенні відповідача від 03.06.2019 року Державна фіскальна служба України не заперечує право отримання позивачем одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю, що настала в період проходження ним служби в податковій міліції у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, проте пов`язує її отримання з ухваленням судовим органом відповідного рішення.

У зв`язку з вищенаведеним адміністративний позов просить задоволити в повному обсязі.

У поданій відповіді на відзив позивач додатково зазначає, що питання виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника податкової міліції законодавчо урегульоване саме нормами пункту 15 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» та статтею 23 Закону України «Про міліцію».

Також вказує про те, що розгляд заяви (рапорта) позивача та прийняття рішення про призначення йому одноразової грошової допомоги повинна здійснювати Державна фіскальна служба України, а не Міністерство внутрішніх справ України про що зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву, оскільки саме вона є головним розпорядником бюджетних коштів Державної фіскальної служби України.

Позиція відповідача - Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказує, що статтею 356 Податкового кодексу України передбачено, що держава гарантує правовий і соціальний захист осіб рядового і начальницького складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-33 Закону України «Про міліцію». 07.11.2015 року втратив чинність Закон України «Про міліцію», а тому проводити виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності та втратою працездатності колишнім працівникам податкової міліції законні підстави відсутні. Крім цього, постанова Кабінету Міністрів України №707 від 12.05.2007 року, якою було затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції прийнята відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» та статті 26 Закону України «Про державну податкову службу України», які втратили чинність.

Зазначає, що механізм підготовки та розгляду документів для призначення одноразової грошової допомоги, що підлягає виплаті працівнику податкової міліції у зв`язку із встановленням інвалідності, передбачений Порядком №707 від 12.05.2007 року та Методичними рекомендаціями щодо порядку прийому, оформлення документів для виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника податкової міліції, які затверджені наказом Державної фіскальної служби України №735 від 29.11.2013 року.

За наслідками розгляду документів працівника податкової міліції щодо виплати одноразової грошової допомоги податковий орган приймає відповідне рішення. За умови достатності підстав та документів для виплати одноразової грошової допомоги складається відповідний висновок про призначення такої допомоги, який затверджується першим заступником Голови ДФС України та подається до регіонального підрозділу ДФС України, в якому проходив службу працівник податкової міліції, для проведення виплати. За відсутності передбачених законодавством підстав для виплати одноразової грошової допомоги податковий орган приймає рішення про відмову у виплаті такої допомоги працівнику податкової міліції. При цьому, повернення матеріалів без розгляду можливе лише у випадку неналежного оформлення документів.

Зі змісту листа Офісу великих платників податків №775/К/28-10-04-03-18 від 13.06.2019 року слідує, що заява позивача про виплату одноразової грошової допомоги, разом з долученими до неї документами була направлена до ДФС України, висновок щодо можливості виплати такої допомоги від ДФС України до Офісу великих платників податків ДФС не надходив.

Також відповідач вказує, що постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2015 року №850 затверджено Порядок умови призначення та виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції. Ця постанова та Закон України від 02.07.2015 року №580 «Про національну поліцію» не поширюється на працівників податкової міліції.

Крім цього, відповідно до пункту 2 статті 97 Закону України «Про національну поліцію» порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС.

Відтак, відсутні правові підстави для виплати одноразової грошової допомоги по інвалідності працівникам податкової міліції, звільненим зі служби.

У зв`язку з наведеним, у задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі.

Відповідачем - Державною фіскальною службою України відзиву на позовну заяву не подано.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Державна казначейська служба України пояснень щодо позову або відзиву не подала.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 19 липня 2019 року відкрито спрощене провадження без повідомлення сторін та залучено Державну казначейську службу України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

ОСОБА_1 проходив службу в органах податкової міліції на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу внутрішньої безпеки Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Наказом Державної фіскальної служби України від 12.12.2016 року №3976-о підполковника податкової міліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу внутрішньої безпеки Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби звільнено з податкової міліції Державної фіскальної служби України у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за пунктом 64 підпунктом «б» (через хворобу) «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» з 21 грудня 2016 року.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №359242 від 22.12.2016 року ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ, строком до 01 січня 2018 року, з подальшим переоглядом групи інвалідності 21.12.2017 року .

Відповідно до довідки КЗ ЛОР «Львівського обласного центру медико-соціальної експертизи» про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА №002392 від 22.12.2016 року ОСОБА_1 встановлено 45% ступеня втрати професійної працездатності.

Відповідно до довідки Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» № 4в13796/19 від 14.02.2019 року ОСОБА_1 не подавав заяв щодо виплати страхової суми та не отримував від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» страхову суму по Договору про закупівлю послуг з обов`язкового соціального страхування.

06.03.2019 року позивач звернувся до Офісу великих платників податків ДФС із заявою (рапортом) в якій просив провести виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що йому встановлено третю групу інвалідності пов`язаної з періодом проходження служби в податковій міліції.

Рішенням Державної фіскальної служби України №17432/7/99-99-04-04-02-17 від 03.06.2019 року матеріали щодо розгляду виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності повернуто до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби без виплати з посиланням на втрату чинності Закону України «Про міліцію» та відсутністю для цього правових підстав.

Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Предметом спору у даній справі є оцінка наявності чи відсутності правових підстав для виплати одноразової грошової допомоги позивачу, як колишньому працівнику податкової міліції, якому встановлено інвалідність по захворюванню, яке пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ у зв`язку із втратою чинності Закону України «Про міліцію».

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 356.1 статті 356 Податкового кодексу України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Відповідно до частини шостої статті 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Закон України «Про міліцію» втратив чинність 07 листопада 2015 року у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII.

Пунктом 15 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №850).

Пунктом 2 Порядку № 850 передбачено, що особам, які до набрання чинності Законом України від 13 лютого 2015 р. № 208-VIII «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 707.

Як слідує з матеріалів справи та підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №359242 інвалідність ІІІ групи позивачу встановлена 22.12.2016 року, тобто після набрання чинності Законом України від 13 лютого 2015 року № 208-VIII «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» та Порядком № 850, відтак, за позивачем, як колишнім працівником податкової міліції, якому встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги на умовах передбачених Законом України «Про міліцію» та Порядком №850.

Вказана позиція суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 07 березня 2018 року у справі №464/5571/16-а, від 19 квітня 2018 року у справі №822/31/18, від 20 травня 2019 року у справі №405/704/17.

З урахуванням наведеного суд вважає безпідставними та такими, що ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм чинного законодавства доводи відповідача про те, що у зв`язку з втратою з 07.11.2015 року чинності Законом України «Про міліцію» відсутні правові підстави для проведення виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності та втратою працездатності колишнім працівникам податкової міліції, оскільки такі твердження у повному обсязі спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та вищевказаними нормами права.

Крім того, суд зазначає, що з наявної в матеріалах справи копії листа Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 13.06.2019 року №775/К/28-10-04-03-18 Про розгляд заяви слідує, що заяву позивача від 11.03.2019 року без номеру (вх. Офісу великих платників №342/14 від 11.03.2019) щодо проведення виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням третьої групи інвалідності опрацьовано та направлено на розгляд до Державної фіскальної служби України. Проте, матеріали щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності та втратою працездатності були повернуті за вих. № 17432/7/99-99-04-04-02-17 від 03.06.2019 року про що вказаним листом від 13.06.2019 року №775/К/28-10-04-03-18 Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби повідомив позивача.

Разом з тим, спірним рішенням Державної фіскальної служби України №17432/7/99-99-04-04-02-17 від 03.06.2019 року матеріали щодо розгляду виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності повернуто до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби без виплати.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги про визнання неправомірними дій Державної фіскальної служби України та Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо відмови у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги позивачу у зв`язку з інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції відповідно до Закону України «Про міліцію» (в редакції від 13.02.2015 року) та визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України від 03.06.2019 року №17432/7/99-99-04-04-02-17 щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України «Про міліцію» (в редакції від 13.02.2015 року) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відтак, враховуючи те, що судом визнано протиправним та скасовано рішення Державної фіскальної служби України від 03.06.2019 року №17432/7/99-99-04-04-02-17 щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України «Про міліцію» (в редакції від 13.02.2015 року), суд з метою відновлення прав, свобод та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, вважає за необхідне зобов`язати Державну фіскальну службу України та Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до квитанцій № 29 від 17.07.2019 року, № 30 від 17.07.2019 року, № 31 від 17.07.2019 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2305,20 грн., відтак, за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 слід стягнути 2305,20 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державної фіскальної служби України (Львівська пл. 8, м. Київ, 04053), Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (вул. Дегтярівська, 11-г, м. Київ, 04119), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Державної казначейської служби України (вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601) про визнання неправомірними дій, визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задоволити повністю.

Визнати неправомірними дії Державної фіскальної служби України та Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції відповідно до Закону України «Про міліцію».

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 03.06.2019 року №17432/7/99-99-04-04-02-17 щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України «Про міліцію».

Зобов`язати Державну фіскальну службу України та Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (Львівська пл. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 2305,20 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII "Перехідні положення" цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 18.09.2019 року.

Суддя Клименко О.М.