Рішення № 84328799, 17.09.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.003635

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження, без виклику сторін та проведення судового засідання) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Підгородецької сільської ради Сколівського району Львівської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач), від імені якого діє адвокат Яцишин А.В., 18.07.2019 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Підгородецької сільської ради Сколівського району Львівської області (далі - Підгородецька сільська рада, відповідач) з такими вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Підгородецької сільської ради щодо неприйняття рішення за результатами заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою від 28.02.2019 на земельну ділянку площею 0,2659 в с. Урич Сколівського району Львівської області;

- зобов`язати Підгородецьку сільську раду розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою від 28.02.2019 на земельну ділянку площею 0,2659 в с. Урич Сколівського району Львівської області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 повідомив, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27.12.2008 після смерті батька ОСОБА_2 успадкував житловий будинок та господарські будівлі, які знаходяться в АДРЕСА_1 . Позивач вказує, що поряд із зазначеним вище будинком розташована земельна ділянка площею 0,2659 га для ведення особистого селянського господарства, яка тривалий час (протягом життя) використовувалась його батьком, однак без оформлення правовстановлюючих документів. 28.02.2019 ОСОБА_1 звернувся до Підгородецької сільської ради із заявою, на підставі ст.ст. 118, 121, 122 Земельного кодексу України просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку загальною площею 0,2659 га для ведення особистого селянського господарства, яка межує із прибудинковою територію будинку та знаходиться АДРЕСА_1 . Оскільки відповідач у встановлений законом строк не прийняв жодного рішення за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 , тобто допустив протиправну бездіяльність, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою від 22.07.2019 суддя відкрив провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішив розглянути таку справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами з постановленням судового рішення 17.09.2019. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог.

19.08.2019 до суду надійшло пояснення Підгородецької сільської ради (а.с. 33). Щодо позовних вимог ОСОБА_1 сільська рада повідомила таке: гр. ОСОБА_3 , син ОСОБА_1 , звернувся до Підгородецької сільської ради із заявою від 28.02.2019 про надання безоплатно у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,21659 га. Між товариством з обмеженою відповідальністю «Інститут геоінформаційних систем» (Виконавець) та Підгородецькою сільською радою (Замовник) укладено договір на виконання проектно-пошукових робіт від 28.07.2016 № 08/05-2016п, відповідно до якого та додаткових угод до цього договору розробляється Генеральний план с. Урич Підгородецької сільської ради Сколівського району Львівської області. Вказує, що виконання робіт перебуває на стадії остаточного оформлення документації з переданням її для погодження архітектурно-містобудівною радою на сесії сільської ради. Відповідач стверджує, що ОСОБА_3 було усно роз`яснено, що сільська рада не заперечує у задоволення його заяви, проте остаточне рішення буде прийняте після затвердження Генерального плану села Урич .

Суд з`ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) є громадянином України, що підтверджується його паспортом громадянина України (а.с. 69-11); позивач є учасником наслідків ліквідації на Чорнобильській АЕС у 1986-1988 роках (категорія 2) (а.с.12).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27.12.2008, зареєстрованого в Спадковому реєстрі, ОСОБА_1 успадкував за покійним батьком ОСОБА_2 житловий будинок, господарські будівлі та споруди, котрі знаходяться в селі Урич Сколівського району Львівської області (а.с. 15, 16, 17-18).

28.02.2019 ОСОБА_1 звернувся до Підгородецької сільської ради із заявою (а.с. 8) про надання йому безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,2659 га, якою користувався багато років та котра межує з прибудинковою територією в АДРЕСА_1 . З посиланням на статті 118, 121, 122 Земельного кодексу України просив надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність згаданої земельної ділянки. В заяві ОСОБА_1 зазначив, що не отримував безоплатно у власність на території України земельних ділянок з таким цільовим призначенням. До цієї заяви додав графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; з відповідними особистими документами (копія паспорта).

Підгородецька сільська рада отримала цю заяву 28.02.2019 (вх.№36/02-19), проте жодного рішення щодо неї (про задоволення заяви, про відмову в задоволенні заяви, відкладення розгляду цього питання тощо) не прийняла. В наданих суду поясненнях відповідач стверджує, що ОСОБА_3 було усно роз`яснено, що сільська рада не заперечує щодо задоволення його заяви, проте остаточне рішення прийме після затвердження Генерального плану села Урич (а.с. 33).

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права:

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III (надалі - ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Статтею 35 ЗК України визначено, що громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Відповідно до п. б) ч. 1 статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни […] набувають права власності […] земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами […] здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (пункт в) частини третьої статті 116 ЗК України).

У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Отже, громадянин/ка України вправі на підставі закону отримати безоплатно земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара із земель державної/комунальної власності.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для … ведення особистого селянського господарства … у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови в наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (абзац перший частини сьомої статті 118 ЗК України).

Відповідно до статті 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин. За змістом положень статті 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або в користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Зокрема, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або в користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

При вирішенні цього спору суд застосовує наведені вище нормативні положення та керується такими мотивами:

Частиною шостою статті 118 ЗК України передбачений вичерпний перелік документів, які заявник повинен подати разом із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені законом, забороняється.

ОСОБА_1 є громадянином України, має право на безоплатне набуття права власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства. Позивач звернувся до органу місцевого самоврядування із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки з додатками, що відповідає вимогам ЗК України.

Частиною сьомою статті 118 ЗК України визначено, що відповідний орган місцевого самоврядування розглядає клопотання особи про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у місячний строк. При цьому норми цієї статті наводять два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу щодо розгляду такого звернення: а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

Підгородецька сільська рада отримала звернення ОСОБА_1 28.02.2019 та у встановлений законом місячний строк не прийняла жодного з передбачених законом рішень (задоволення/відмову в задоволенні клопотання), а отже - допустила протиправну бездіяльність.

Посилання відповідача на тривалий процес розробки Генерального плану села Урич не заслуговує на увагу, оскільки ця обставина не входить в предмет доказування у цій справі та не пояснює зволікання із розглядом клопотання позивача.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При вирішенні цього спору суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). В рішенні від 20.10.2011 по справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04), що набуло статусу остаточного 20.01.2012, ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування» в контексті мотивації органами місцевого самоврядування своїх рішень. Цей принцип зокрема «…передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб… Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси...».

Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає в ухиленні від прийняття у визначений законом строк одного із рішень, передбачених частиною сьомою статті 118 ЗК України, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання органу місцевого самоврядування розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.02.2019 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2659 га в с. Урич Сколівського району Львівської області у власність та прийняти рішення по суті звернення. З огляду на наведені вище висновки суду позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. З метою забезпечення реального виконання рішення суду суд вважає за необхідне встановити судовий контроль за виконанням цього рішення суду та зобов`язати відповідача подати звіт про його виконання. Для подання звіту суд встановлює строк - сорок календарних днів, що обчислюється з набрання цим рішенням суду законної сили. При цьому суд попереджає відповідача, що у разі неподання звіту суд розгляне питання про накладення штрафу (у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що дійшов до висновку про повне задоволення позову. Позивач надав суду письмові докази понесення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн., а саме: договір про надання правової допомоги від 05.07.2019 № 05/07-19, графік виконання робіт до договору від 05.07.2019 № 05/07-19, акт приймання - передачі від 09.07.2019, квитанція банку про перерахування коштів від 10.07.2019 (а.с. 21-27). Понесені позивачем витрати безпосередньо пов`язані з розглядом справи та не є очевидно неспівмірними зі складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт; відповідач не звертався до суду із заявою про зменшення розміру витрат на правничу допомогу. Тому суд на підставі приписів статті 139 КАС України, враховуючи обґрунтованість позовних вимог, стягує понесені позивачем витрати на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 9, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, 382, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Підгородецької сільської ради Сколівського району Львівської області, що полягає в неприйнятті рішення за заявою ОСОБА_1 від 28.02.2019 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2659 га в с. Урич Сколівського району Львівської області у власність для ведення особистого селянського господарства.

Зобов`язати Підгородецьку сільську раду Сколівського району Львівської області (82612, Львівська область, Сколівський район, село Підгородці; ідентифікаційний код 04370589) розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) від 28.02.2019 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2659 га в с. Урич Сколівського району Львівської області у власність для ведення особистого селянського господарства.

Встановити такий порядок та спосіб виконання рішення суду - Підгородецька сільська рада Сколівського району Львівської області у місячний строк з дати набрання цим рішенням суду законної сили повинна за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 прийняти одне із передбачених частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України рішень.

Встановити судовий контроль за виконанням цього рішення суду: зобов`язати Підгородецьку сільську раду Сколівського району Львівської області подати звіт про виконання цього рішення суду. Встановити строк для подання звіту - сорок календарних днів, що обчислюється з набрання цим рішенням суду законної сили. Попередити відповідача, що у разі неподання звіту суд розгляне питання про накладення штрафу (у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Підгородецької сільської ради Сколівського району Львівської області (82612, Львівська область, Сколівський район, село Підгородці; ідентифікаційний код 04370589) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді 6000 (шість тисяч) гривень витрат на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його підписання. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення.

Суддя Москаль Р.М.