Рішення № 84328681, 18.09.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2019 року м.Кропивницький Справа № 340/1884/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (25006, вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 39393501) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1. (надалі - позивач) звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.03.2019р.:

- №00000481403 на суму 17000 грн.;

- №00000491403 на суму 15620,45 грн.;

- №000005011403 на суму 16494 грн.;

- №0000511403 на суму1,00 грн.

Ухвалою суду від 01.08.2019р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 22.08.2019р.

22.08.2019р. розгляд справи було відкладено до12.09.2019р. (а.с.99).

Представниками сторін подано заяви про розгляд справи за їх відсутності у зв`язку з чим та відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України подальший розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів (а.с.116,117).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що посадовими особами відповідача з 13 лютого 2019р. була проведена фактична перевірка за дотриманням норма законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку проведення розрахункових операцій, ведення касових операцій, обігу підакцизних товарів та наявності ліцензій, патентів, свідоцтв в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», який належить позивачеві та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 За результатами проведення перевірки було складено акт на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Зазначаючи про протиправність дій відповідача позивач вказує на відсутність підстав для її проведення оскільки, відповідачем допущено процедурні порушення на стадії початку проведення перевірки, а саме, наказ про проведення перевірки від 13.02.2019р. №235 не містить підстав для її проведення, які визначені ст. 80 ПК України, містить адресу проведення перевірки відмінну від дійсної адреси місця знаходження магазину, а також його невручення до початку проведення перевірки.

Також позивач вказує, що висновки відповідача щодо несвоєчасного оприбуткування готівки на підставі фіскальних чеків надрукованих на наступний робочий день, замість в день їх фактичного надходження, здійснені без урахуванням тієї обставини, що оприбуткування здійснювалось не в день її фактичного надходження, у зв`язку з виходом з ладу реєстратора розрахункових операцій, що підтверджується довідками сервісного центру.

Щодо застосування штрафної санкції за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії , позивач вказує, що у зв`язку з закінченням терміну дії попередньої ліцензії 09.07.2018р., вона завчасно, звернулась до відповідача із відповідною заявою, але нова ліцензія була видана із початком строку дії з 12.07.2018р., а не 09.07.2018р., що стало підставою для висновку про здійснення торгівлі алкогольними напоями в період з10.07.2018р. по 12.07.2018р.

Зазначаючи про протиправність застосування штрафної санкції в розмірі 1,00 грн. за проведення розрахункової операції без застосування РРО позивач вказує, що роздруківка фіскального чеку не була здійснена через відміну розрахункової операції, що не зумовлює виникнення обов`язку з роздруківки чеку.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.

13.08.2018р. відповідачем подано відзив на адміністративний позов вимоги якого не визнаються з тих підстав, що прийняття оскаржуваних рішень обумовлено порушенням позивачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 29.12.2017р. №148 та на підставі Указу Президента України від 12.06.1995р. №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (а.с.95).

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд приходить до висновку , що позов належить задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до пунктів 20.1.10 та 20.1.11 п. 20.1. ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право: здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів;

проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.

Згідно п. 75.1., 75.1.3 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до пунктів 80.1. та 80.4. ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу на проведення перевірки від 13.02.2019р. №235 та направлень на перевірку від 13.02.2019р. №№227, 228, 229 посадовими особами відповідача була проведена фактична перевірка господарської одиниці в якій позивачем здійснюється господарська діяльність з питання дотриманням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій та наявності патентів і ліцензій, свідоцтв (а.с.18, 103-105).

Як вбачається зі змісту вказаних наказу та направлень, підставою для проведення перевірки вказано п.п. 80.2.5. п. 80.2. ст. 80 ПК України. При цьому суд зазначає, що положення ст. 80 ПК України не покладають обов`язку на представників контролюючих органів, пред`являти докази на підтвердження підстав для проведення перевірки.

Направлення від 13.02.2019р. №№227, 228, 229 та наказ на проведення перевірки від 13.02.2019р. №235 було вручено безпосередньо позивачеві, що підтверджується її особистою розпискою на примірниках направлень.

Вказані обставини повністю спростовують доводи позивача щодо відсутності підстав для проведення фактичної перевірки та невручення наказу до початку її проведення, адже пункти 80.1. та 80.4. ст. 80 ПК України чітко передбачають, що контрольна розрахункова операція може бути проведена перед початком фактичної перевірки, а тому контрольна розрахункова операція ще не є свідченням початку перевірки.

До початку проведення перевірки посадовими особами відповідача проведено контрольну розрахункову операцію на загальну суму 125,50 грн. про що складено відповідний акт від 13.02.2019р. та якими зафіксовано, що при проведенні розрахунків реєстратор розрахункових операцій не використовувався, розрахунковий документ не видавався, що також спростовує доводи позивача про відміну розрахункової операції (а.с.108).

Результати фактичної перевірки оформлені актом від 13.02.2019р. №12/11/11/РРО/2540418489. Актом перевірки зафіксовано, що позивачем використовується у своїй діяльності реєстратор розрахункових операцій МІНІ Т-400МЕ (а.с.19-22).

Згідно розділу 3 Акту встановлено порушення:

- п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - проведення розрахунків без застосування РРО та без видачі розрахункового документа встановлено форми;

- абз. 14 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» - реалізація алкогольних напоїв без ліцензії на право роздрібної торгівлі вказаними напоям;

- п. 2.6. розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 та п. 11 розділу ІІ Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 29.12.2017р. №148 - відсутність оприбуткування готівки в день її одержання в повній сумі.

У зв`язку з виявленими порушеннями відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 05.03.2019р.:

- №00000511403, яким до позивача на підставі п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1,00 грн. (а.с.27);

- №00000491403, яким до позивача на підставі абз. 1 п. 1 Указу Президента України від 12.06.1995р. №436/95 застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 15620,45 грн. (а.с.25);

- №00000501403, яким до позивача на підставі абз. 1 п. 1 Указу Президента України від 12.06.1995р. №436/95 застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 16494 грн. (а.с.26);

- №00000481403, яким до позивача на підставі абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 17000 грн. (а.с.24).

Надаючи правову оцінку правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач здійснюючи розрахункову операцію 13.02.2019р. на суму 125,50 грн. не застосовував реєстратор розрахункових операцій та відповідно не видав фіскальний чек, при цьому доводи позивача, про відміну розрахункової операції є неспроможними, оскільки вони жодним чином не підтверджені та спростовуються примірником акту проведення контрольної розрахункової операції (а.с.108). Таким чином, суд не знаходить підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.03.2019р. №00000511403.

Згідно п. 11 розділу ІІ Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 29.12.2017р. №148 готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.

Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (КОРО - у разі її використання).

Оприбуткуванням готівки в касах суб`єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

Оприбуткування та облік фізичними особами - підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат (або книгах обліку доходів) у порядку, визначеному Податковим кодексом України.

Аналогічні вимоги щодо необхідності оприбуткування готівки містив п. 2.6. розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (в редакції чинній до 05.01.2018р.).

В ході перевірки позивача встановлено, що:

- готівкові кошти за 12.01.2017 року в сумі 1068,80 грн. оприбутковані 13.01.2017 р. на підставі Z- звіту № 555;

- готівкові кошти за 29.08.2017 року в сумі 793,40 грн. оприбутковані 30.08.2017 р. на підставі Z - звіту №781;

- готівкові кошти за 04.09.2017 року в сумі 906,70 грн. оприбутковані 05.09.2017 р. на підставі Z-звіту № 787;

- готівкові кошти за 14.10.2017 року в сумі 529,90 грн. оприбутковані 15.10.2017 р. на підставі Z-звіту № 827.

- готівкові кошти за 19.11.2018 року в сумі 1176,60 грн. оприбутковані 20.11.2018 р. на підставі Z-звіту № 1188;

- готівкові кошти за 12.12.2018 року в сумі 1130,70 грн. оприбутковані 13.12.2018 р. на підставі Z-звіту № 1208;

- готівкові кошти за 19.12.2018 року в сумі 816,70 грн. оприбутковані 20.12.2018 р. на підставі Z-звіту № 1214 (а.с.39-70).

Разом з тим, суд зазначає про протиправність вказаних висновків, оскільки відповідачем не враховано, що в періоди коли оприбуткування готівкових коштів відбувалось не в день їх надходження, а на наступний день, реєстратор розрахункових операцій, який використовується позивачем, перебував у сервісному центрі у зв`язку з його ремонтом.

Вказані обставини підтверджено письмовими доказами наданими на вимогу суду сервісним центром ЦСО ТОВ «Каллісто Модуль» (а.с.78,84).

Зокрема з наданих Довідок про опломбування реєстратора розрахункових операцій №34 від 13.01.2017, №103 від 30.08.2017, №104 від 05.09.2017, №108 від 15.10.2017, №93 від 20.11.2018, №123 від 20.12.2018, вбачається, що в періоди коли позивачем оприбуткування готівкових коштів відбувалось не в день їх надходження, а на наступний день, реєстратор розрахункових операцій перебував в сервісному центрі на обслуговуванні (а.с.85-90).

Згідно ст. 5 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

Суд зазначає, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження того, що в період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій, відповідачем здійснювались розрахункові операції без його застосування та без застосування розрахункової книжки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 05.03.2019р. №00000491403 на суму 15620,45 грн. та №000005011403 на суму 16494 грн.; прийнято без врахування всіх обставин справи, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.03.2019р. №00000481403, яким до позивача на підставі абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 17000 грн. суд зазначає наступне.

Згідно ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання громадського харчування; ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Відповідно до ч. 14 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Як вбачається з п. 2.2.9. акту перевірки позивача встановлено, що 10.07.2018р. позивачем здійснено реалізацію алкогольних напоїв (пиво) в період відсутності ліцензії на право здійснення діяльності з роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Вказана обставина позивачем не заперечується, натомість зазначається, що відсутність ліцензії 10.07.2018р. пов`язана з протиправними діями відповідача, оскільки позивач завчасно, до закінчення терміну дії попередньої ліцензії який становив 09.07.2018р., звернувся із заявою про її видачу, але замість видачі ліцензії з терміном дії з 09.07.2018р., ліцензія була видана з терміном дії з 12.07.2018р.

Разом з тим, суд зазначає, що вказані доводи є безпідставними та такими, що суперечать зібраними у справі доказами.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 03.07.2018р. подала до відповідача власноручно написану заяву про видачу ліцензії, самостійно визначивши термін її дії з 12.07.2018р. (а.с.110).

Розпорядженням відповідача від 05.07.2018р. №310-р прийнято рішення про видачу ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами суб`єктам господарювання, в т.ч. і позивачеві (а.с.111-114).

Копія ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями №002099, яка видана позивачеві містить строк дії ліцензії з 12.07.2018р. по 12.07.2019р., тобто саме той строк про який зазначив позивач у заяві про видачу ліцензії, а тому доводи позивача є безпідставними, а податкове повідомлення-рішення від 05.03.2019р. №00000481403 є правомірним та скасуванню не підлягає.

Таким чином, зібрані у справі докази частково спростовують доводи позивача викладені у позовній заяві.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.03.2019р. №00000481403 на суму 17000 грн. та №0000511403 на суму1,00 грн. є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги позивача задоволені на 65% (49115,45 - 100%, 32114,45 - 65%), а тому судові витрати мають бути відшкодовані позивачеві в розмірі 499,46 грн. (768,40 х 65%).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 246, 382, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.03.2019р. №00000491403 на суму 15620,45 грн. та №000005011403 на суму 16494 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 499,46 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39393501).

Копію рішення суду направити учасникам справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник