Рішення № 84328221, 10.09.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2019 року № 320/3228/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Власюк К.Ф., за участю: представника позивача - Самойленка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Шляхово-будівельне управління №41" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Публічне акціонерне товариство «Шляхово-будівельне управління №41» звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області та просить суд визнати протиправним та скасувати рішення від 27.03.2019 №0052685406/876 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) внеску.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 позовну заяву залишено без руху, у зв`язку з несплатою судового збору та надано строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1921,00 грн.

До суду 02.07.2019 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви та надано платіжне доручення №228 від 02.07.2019 на суму 1921,00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.07.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

На обґрунтування свої позовних вимог позивач зазначив, що ГУ ДФС у Київській області винесено рішення №0052685406/876 від 27.03.2019 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску, яким на позивача накладено штраф у розмірі 4309,50 грн., у зв`язку з несплатою єдиного внеску з 21.07.2018 по 20.03.2019 та нараховано пеню у розмірі 1894,64 грн. позивач дане рішення податкового органу вважає протиправним та таким, яке прийняте з порушенням норм чинного законодавства, оскільки позивачем вчасно виконане зобов`язання по сплаті єдиного соціального внеску, хоча кошти зараховані на інший рахунок.

Відповідач 23.08.2019 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити, у зв`язку з тим, що рішення №0052685406/876 від 27.03.2019 прийняте податковим органом правомірно та у відповідності до чинного законодавства. Також, відповідач зазначив, що позивачем невірно заповнено платіжні доручення, у наслідок чого не зараховані сплаченні кошти до інтегрованої картки платника, що призвело до виникнення боргу, а в подальшому нараховані штрафні санкції та пеня за несплату або несвоєчасну несплату єдиного соціального внеску за період з 21.07.20118 по 20.03.2019.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідачів належним чином повідомленні про час та дату судового засідання (що підтверджується рекомендованими повідомленнями, які містяться в матеріалах справи), у судове засідання не з`явились, про причину неявки суд не повідомили та не надали жодних документів до суду.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Публічне акціонерне товариство «Шляхово-будівельне управляння №41» зареєстроване за адресою: вул. Київська, 31, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область. Види діяльності: код КВЕД 42.11 будівництво доріг і автострад (основний); код КВЕД 77.32 надання в оренду будівельних машин і устаткування; код КВЕД 49.41 вантажний автомобільний транспорт; код КВЕД 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; код КВЕД 71.12 діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; код КВЕД 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 17.04.2019 отримав поштою рішення ГУ ДФС у Київській області №0052685406/876 від 27.03.2019 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Відповідно до рішення № 0052685406/876 від 27.0.3.2019 на ПАТ "Шляхово-будівельне управління №41" накладено штраф у розмірі 4309,50 грн. у зв`язку з несплатою єдиного внеску з 21.07.2018 по 20.03.2019 та нараховано пеню у розмірі 1894,64 грн.

Надалі, позивач не погоджуючись з рішенням від 27.03.2019 №0052685406/876 про застосування штрафних санкцій, а також підставами його винесення, користуючись своїм правом на адміністративне оскарження рішенням від 27.03.2019, звернувся з скаргою від №30 від 14.05.2019 до Державної фіскальної служби України в якій просив скасувати оскаржуване рішення.

В подальшому, Державною фіскальною службою України прийнято рішення №26671/6/99-99-11-05-02-25 від 11.06.2019 про залишення скарги без розгляду.

Судом встановлено, що позивач на виконання свого обов`язку з нарахування та сплати Єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове держане соціальне страхування, сплатив на розрахунковий рахунок 31419698010358, МФО 899998 в Державну казначейську службу України, код одержувача: 38738300, отримувач: Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів Київської області грошові кошти у сумі 16381,20 грн., а саме частинами:

- за червень в сумі 4095,30 грн. (платіжне доручення № 242 від 20.07.2018);

- за липень в сумі 4095,30 грн. (платіжне доручення № 277 від 17.08.2018);

- за серпень в сумі 4095,30 грн. (платіжне доручення № 320 від 19.09.2018);

- за вересень в сумі 4095,30 грн. (платіжне доручення № 370 від 18.10.2018).

Після отримання оскаржуваного рішення, позивачем з`ясовано, що ним помилково була сплачена сума податку на ЄСВ на невірні рахунки у зв`язку зміною розрахункових рахунків на інші.

Надалі, позивач направив листи №22 від 18.04.2019 та №23 від 18.04.2019 до Києво-Святошинського районного управління ГУ ДФС у Київській області в яких просив помилкового сплачені грошові кошти на р/р НОМЕР_1 , МФО 899998 в Державну казначейську службу України, код одержувача: 38738300, отримував: Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів Київської області у сумі 16381,20 грн. перерахувати на р/р 37190201021013, МФО 821018 в ГУ Державної казначейської служби України у Київській області, код одержувача: 39471029, отримувач: Києво-Святошинське ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, а у разі неможливості перерахувати помилкового сплачені грошові кошти на зазначені реквізити, повернути кошти на реквізити ПАТ «Шляхово-будівельне управління №41» для наступного перерахунку до державного бюджету.

Проте, податковим органом відповідь на листи №22 від 18.04.2019 та №23 від 18.04.2019 не надана.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням ГУ ДФС у Київській області, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню ГУ ДФС у Київській області, суд зазначає наступне.

Спірні відносини регулюються Законом України №2464-VI від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями, далі - Закон №2464).

Відповідно з п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Виходячи з приписів ч.1 ст.4 Закону №2464, платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Отже, ПАТ "Шляхово-будівельне управління №41" за своїм правовим статусом відповідає поняттю платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.6 Закону №2464, Платник єдиного внеску зобов`язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Приписами п.1 ч.1ст.7 Закону №2464 встановлено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами .

Згідно з ч.12 ст.9 Закону №2464, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.13 Закону №2464, органи доходів і зборів мають право застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Також, згідно з п.19-1.1 ст.19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи виконують такі функції:

- здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків;

- контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів;

- забезпечують достовірність та повноту обліку платників податків та платників єдиного внеску, суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням;

- забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів.

Відповідно до п. п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування зобов`язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний соціальний внесок.

Згідно п. 8 ст. 9 Закону № 2464, платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Частиною 11 ст. 9 Закону № 2464 визначено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Бюджетним кодексом України визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України. її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

Статтею 45 Бюджетного кодексу України визначено. що податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету} (за винятком установ України, які функціонують за кордоном). Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з Положенням про рух коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 12.02.2016 №54 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.03.2016 за №330/28460) (далі - Положення), у відповідності до пункту 1 розділу II якого (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) ДФС та її територіальні органи відкривають в органах Казначейства бюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування» (далі - рахунок 3719) для зарахування та розподілу страхових коштів.

У відповідності до ч. 6 ст. 9 Закону №2464-VI для зарахування єдиною внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейською обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку не бюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиною внеску.

За змістом пунктів 1-3 розділу III Положення страхові кошти, що сплачуються страхувальниками, зараховуються на рахунки 3719, відкриті на ім`я територіальних органів ДФС в управліннях (відділеннях) Казначейства й на кінець операційного дня перераховуються Головними управліннями Казначейства на відповідні рахунки 3719 головних управлінь ДФС з подальшим перерахуванням на відповідні рахунки 3719, відкриті на ім`я ДФС в Казначействі.

Страхові кошти, акумульовані на рахунках 3719 ДФС, об 11 год. 00 хв. наступного операційного дня розподіляються автоматично за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до визначених Законом пропорцій (у відсотках) та перераховуються за призначенням - на рахунки, відкриті в Казначействі за балансовим рахунком 3717 «Рахунки державних позабюджетних фондів» на ім`я фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування.

Як визначено п. 1 ч. 10 ст. 9 Закону №2464-VI, днем сплати єдиною внеску вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Крім цього п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 №2346-111 визначено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Рішенням Верховного Суду по справі №805/1949/17-а від 14.05.2019 визнано неправомірним рішення ДФС про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Також, існує аналогічну позиція Верховний Суду від 26.04.2019 у справі №805/1023/16-а. зазначивши, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для формування та направлення позивачу спірної вимоги, оскільки позивач у вказаний періоді за законом був звільнений від обов`язків платника єдиного внеску щодо своєчасного його нарахування та сплати, а орган доходів і зборів позбавлений можливості застосовувати заходи впливу та стягнення до такого платника в період його звільнення від виконання обов`язків, встановлених ч. 2 ст. 6 Закону №2464.

Отже, суд дійшов висновку, що помилка позивача не свідчить про несплату необхідної суми єдиного соціального внеску у визначений законодавством строк та не спричинила настання жодних негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету та держави в цілому, оскільки страхові кошти в подальшому у будь-якому разі підлягали перерахуванню на відповідні рахунки 3719 відкриті на ім`я ДФС в казначействі. До того ж, згодом така помилка самостійно виявлена платником, який вжив відповідні заходи щодо спрямування коштів за належністю. Також, позивачем повторно сплачено Єдиний соціальний внесок у розмірі 16381,20 грн. на актуальні банківські реквізити відповідача.

Крім того, суд вважає, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету в строк, встановлений п. 57.1 ст. 57 ПК України, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів.

Згідно ч. 2 другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності своїх рішень, а тому останні підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 1921,00 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Київській області підлягають судові витрати у сумі 1921, 00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 139, 143, 194, 205, 239, 242, 244, 245, 246, 250 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №0052685406/876 від 27.03.2019 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) внеску.

3. Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. на користь Публічного акціонерного товариства "Шляхо-будівельне управління №41" за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 16 вересня 2019 р.