Рішення № 84328101, 17.09.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2019 року м. Житомир справа № 240/7870/19

категорія 109020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської міської ради Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову, на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування в частині рішення, -

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , у якій просить визнати протиправним та скасувати підпункт 1 додатку 6 пункту 8 рішення Житомирської міської ради від 23 квітня 2019 року № 1440 "Про розгляд клопотань юридичних осіб та суб`єктів земельних відносин".

В обґрунтування позовних вимог вказує, що на підставі договору купівлі-продажу від 04.10.2018 придбав у власність приміщення прохідної автостоянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому звернувся до Житомирської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під належним на праві власності нерухомим майном - прохідною автостоянки. Водночас, з онлайн-трансляції 47 сесії Житомирської міської ради, йому стало відомо, що на підставі підпункту 1 додатку 6 до рішення Житомирської міської ради від 23 квітня 2019 року «Про розгляд клопотань юридичних осіб та суб`єктів земельних відносин» Житомирською міською радою було надано в користування ОСОБА_2 на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 ,площею 0.4874 га (кадастровий номер 1810136300:03:025:0004), в межах якої знаходиться приміщення прохідної автостоянки ОСОБА_1 , в оренду строком на п`ять років. Отже, вказує, підпункт 1 додатку 6 пункту 8 рішення Житомирської міської ради від 23 квітня 2019 року №1440 безпосередньо стосується прав та законних інтересів позивача, оскільки врегульовує питання щодо земельної ділянки, на якій розмішений об`єкт, належний йому на праві власності. Вважає, що розгляд та прийняття оскаржуваного рішення відбулось з грубим порушенням Закону України «Про доступ до публічної інформації» та Регламенту Житомирської міської ради: проект оскаржуваного рішення не був оприлюднений на веб-сайті Житомирської міської ради, без будь-яких пояснювальних записок та довідкових матеріалів; проект оскаржуваного рішення не був предметом обговорення і фактично не обговорювався на пленарному засіданні депутатами міської ради; межі землекористування з ОСОБА_1 ОСОБА_2 не погоджувались; проект рішення Житомирською міською радою з метою обговорення не публікувалось; головуючим не було оголошено про прийняте рішення, що суперечить п.11 ст.25 Регламенту; юридичну експертизу проекту рішення, його змісту проведено не було. Також внаслідок недотримання порядку оприлюднення проекту підпункту 1 додатку 6 пункту 8 рішення Житомирської міської ради від 23 квітня 2019 року «Про розгляд клопотань юридичних осіб та суб`єктів земельних відносин» позбавлено можливості зацікавлених осіб, в тому числі ОСОБА_1 , взяти участь у його обговоренні, подати свої пропозиції до нього, в той час як статтею 3 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламентом Житомирської міської ради таке право громадянам гарантоване.

Ухвалою суду від 13.06.2019 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову, на стороні відповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою від 28.08.2019, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, суд перейшов у письмове провадження по даній справі.

10.07.2019 та 18.07.2019 Житомирська міська рада подала відзив на позовну заяву з доповненням до нього, в якому просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 Вказує, що рішенням сесії Житомирської міської ради № 1314 від 18.12.2018 «Про надання фізичним особам-підприємцям та громадянам дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» позивачу було відмовлено в наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на підставі відсутності нотаріальної згоди землекористування на вилучення земельної ділянки. 30.05.2019 ОСОБА_1 повторно звернувся із заявою про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 . На даний час спеціалістами департаменту містобудування та земельних відносин міської ради формується проект рішення відповідно до вимог чинного законодавства та Регламенту міської ради. Отже, твердження позивача щодо необізнаності, порушеного права та протиправного рішення сесії Житомирської міської ради є передчасним та таким, що не відповідає дійсності. Наголошує, що процедуру оприлюднення проекту рішення відповідачем порушено не було: 20.02.2018 на сайті Житомирської міської ради оприлюднений проект рішення «Про розгляд клопотань юридичних осіб», який в подальшому за рекомендацією постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування від 23.04.2019 № 1133/22 к-3 рекомендовано: «Назву проекту рішення «Про розгляд клопотань юридичних осіб» викласти в редакції "Про розгляд клопотань юридичних осіб та суб`єктів земельних відносин", а також проект рішення "Про розгляд клопотань юридичних осіб" було доповнено додатковими пунктами та додатками.

09.07.2019 до суду надійшло пояснення від третьої особи ОСОБА_2 . В поясненні останній зазначає, що у 2013 році ним був придбаний у власність торгівельний комплекс « Ялинка » облспоживспілки та асфальтне покриття в межах земельної ділянки площею 0,4974га по АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно (будинок готелю) від 24.12.2014 та витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.10.2013. На підставі клопотання від 03.04.2018 та наданих документів, рішенням Житомирської міської ради №1134 від 27.09.2018 ОСОБА_2 був наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки площею 0,4874 га по АДРЕСА_1 . При цьому на час розроблення вказаного проекту землеустрою ОСОБА_1 власником приміщення прохідної автостоянки за адресою АДРЕСА_1 не був і погодження з ним меж землекористування земельною ділянкою було неможливим. Земельна ділянка виділялась в межах розробленого проекту і приміщення прохідної автостоянки із земельною ділянкою, на якій вона розміщена, в межі розробленого проекту землеустрою не включалась, що підтверджується викопіюваннями з кадастрової карти та документами землеустрою. Крім того, доводи позивача щодо порушення положень Регламенту в частині підготовки проекту рішення з даного питання, оприлюднення, доведення до відома громадян, обговорення його із зацікавленими особами, громадськістю, без проведення юридичної експертизи проекту рішення його змісту є безпідставними, так як рішення було прийнято на сесії Житомирської міської ради більшістю голосів і будь-хто із депутатів міської ради не оскаржив його з мотивів порушення процедури прийняття. Не відповідають дійсності також посилання позивача щодо оприлюднення рішення Житомирської міської ради від 23 квітня 2019 року №1440, так як проект вказаного рішення був опублікований на офіційному веб-сайті Житомирської міської ради. З огляду на наведене, просить відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши надані в судових засіданнях пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 04.10.2018, зареєстрованого в реєстрі за № 1600 та витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.10.2018 № 140302522, ОСОБА_1 належить на праві власності об`єкт нерухомого майна: прохідна автостоянки, площею 12,4 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

23 квітня 2019 року на 47-й сесії 7-го скликання Житомирської міської ради прийнято рішення № 1440 «Про розгляд клопотань юридичних осіб та суб`єктів земельних відносин», пунктом 8 якого затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передано в користування земельні ділянки згідно з додатком 6.

У відповідності до підпункту 1 додатку 6 до рішення № 1440, ОСОБА_2 на підставі: клопотання від 13.03.2019, свідоцтва про право власності на нерухоме майно (будинок готелю) від 24.12.2014, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.10.2013, рішення про надання дозволу на складання проекту землеустрою від 27.09.2018 № 1134, - надано в оренду строком на 5 років для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури земельну ділянку кадастровий номер 1810136300:03:025:0004, площею 0.4874 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Одночасно ОСОБА_2 припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 0.4874 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до державного акту на право постійного користування землею від 28.03.1998 № 511.

Позивач, вважаючи вказане рішення в частині пп.1 додатку 6 п.8 неправомірним, звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, насамперед необхідно встановити порушення прав, свобод, інтересів ОСОБА_1 оскаржуваним рішенням.

Заперечуючи таке порушення, третя особа ОСОБА_2 зазначає, що на час розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою надання в оренду площею 0.4874 га по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 власником приміщення прохідної автостоянки за адресою АДРЕСА_1 не був і погодження з ним меж землекористування земельною ділянкою було неможливим, приміщення прохідної автостоянки із земельною ділянкою, на якій вона розміщена, в межі розробленого проекту землеустрою не включалась.

Проте суд не може погодитись із такими твердженнями третьої особи, зважаючи на наступне.

Згідно свідоцтва про право власності № 31535982 від 24.12.2014, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від від 24.12.2014 № 31536820, ОСОБА_2 є власником будинку готелю загальною площею 1556,4 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі рішення Житомирської міської ради №1134 від 27.09.2018 «Про надання фізичним особам-підприємцям та громадянам дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», ОСОБА_2 , згідно договору від 01.11.2018 № 173, розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою надання в оренду площею 0,4874 га по АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури.

Таким чином, на момент, коли було розпочато роботи з розроблення проекту землеустрою щодо відведення третій особі земельної ділянки в оренду площею 0,4874 га по АДРЕСА_1 за договором від 01.11.2018, а також на момент прийняття Житомирською міською радою оскаржуваного п.1 додатку 6 до п.8 рішення № 1440, позивач вже був власником прохідної автостоянки площею 12,4 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_1 (договір купівлі-продажу від 04.10.2018).

З врахуванням наведеного, ОСОБА_1 обґрунтовано вказує на те, що прийняте рішення Житомирської міської ради від 23 квітня 2019 року № 1440 "Про розгляд клопотань юридичних осіб та суб`єктів земельних відносин" безпосередньо стосується його прав та законних інтересів, пов`язаних із користуванням земельною ділянкою в АДРЕСА_1 .

При цьому, підставою для оскарження рішення Житомирської міської ради від 23 квітня 2019 року № 1440 позивачем є виключно дотримання процедури його прийняття відповідачем як суб`єктом владних повноважень в процесі здійснення владно-управлінських функцій.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Щодо аргументів позивача про протиправність рішення в частині від 23 квітня 2019 року № 1440 "Про розгляд клопотань юридичних осіб та суб`єктів земельних відносин" внаслідок порушення відповідачем порядку оприлюднення проекту рішення, слід зазначити наступне.

Згідно ч.1 та ч.2 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки (ч.11 ст.59).

Згідно частин 1,2,7 статті 3 Регламенту Житомирської міської ради, затвердженого рішенням Житомирської міської ради від 21.07.2016 №260 (далі - Регламент), засідання міської ради, постійних комісій, тимчасових контрольних та інших комісій, а також робочих груп є відкритими і гласними, крім випадків, передбачених законами України.

Відкритість засідань реалізується шляхом забезпечення вільного доступу для громадян України та представників засобів масової інформації, які бажають відвідати засідання ради.

Гласність діяльності ради також забезпечується через офіційне оприлюднення проектів рішень, пояснювальних записок та довідкових матеріалів до проектів рішень, поправок та пропозицій до них, а також висновків і рекомендацій постійних комісій, звітів тимчасових контрольних комісій шляхом обов`язкового розміщення на офіційному веб-сайті ради.

У відповідності до ч.1 ст.15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню тощо.

Частиною 3 зазначеної норми Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлений обов`язок щодо оприлюднення проектів нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблених відповідними розпорядниками, не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

У той же час, зважаючи на встановлене ч.1 ст.15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» виключення щодо оприлюднення прийнятих розпорядниками інформації внутрішньоорганізаційних актів індивідуальної дії, така вимога не може бути застосована і до необхідності завчасного за 20 робочих днів оприлюднення їх проектів.

До внутрішньоорганізаційних актів належать акти індивідуальної дії, які пов`язані з організацією роботи у структурі розпорядника інформації та стосуються виключно самого розпорядника, а також фізичних осіб, що перебувають з ним у трудових правовідносинах.

Водночас, рішення № 1440 «Про розгляд клопотань юридичних осіб та суб`єктів земельних відносин», пунктом 8 якого затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передано в користування земельні ділянки згідно з додатком 6, не є внутрішньоорганізаційним актом індивідуальної дії. Отже, проект такого рішення разом із додатком підлягав оприлюдненню відповідачем у відповідності із ч.3 ст.15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» не пізніш як за 20 робочих днів до дати його розгляду з метою прийняття.

Проте, як встановлено судом, проект рішення № 1440 «Про розгляд клопотань юридичних осіб та суб`єктів земельних відносин» в порушення зазначених норм та принципу гласності на офіційному веб-сайті відповідача оприлюднений не був.

Твердження Житомирської міської ради, що 20.11.2018 опубліковано проект оспорюваного рішення є безпідставним, оскільки останній взагалі не містив інформації щодо передачі в користування земельної ділянки ОСОБА_2 Більше того, прийняте рішення суттєво відрізняється від проекту рішення, опублікованого 20.11.2018, яке містить всього лише 3 пункти та 2 додатки.

Щодо аргументів позивача про протиправність рішення в частині від 23 квітня 2019 року № 1440 "Про розгляд клопотань юридичних осіб та суб`єктів земельних відносин" внаслідок недотримання відповідачем порядку підготовки проектів рішень на розгляд сесії.

У відповідності до ч.1-ч.5 ст.23 Регламенту, питання на розгляд ради вносяться з дотриманням процедури їх підготовки, визначеної цією статтею.

Проект рішення, що вноситься на розгляд ради, має бути погоджений протягом 10 робочих днів та завізований в такому порядку:

- ініціатором;

- виконавцем;

- відділом організаційного забезпечення депутатської діяльності;

- юридичним департаментом;

- керівниками інших структурних підрозділів (при потребі);

- заступниками міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради;

- секретарем міської ради.

При цьому, не виконання вимог щодо погодження у строк, встановлений цим пунктом, не може бути підставою для не включення проекту рішення до порядку денного чергової сесії Житомирської міської ради.

Візи проставляються на зворотній стороні першого примірника останнього аркуша проекту рішення. Якщо проект рішення має додатки, вони візуються авторами проекту. Віза включає особистий підпис, посаду та прізвище особи, яка візує документ.

Візування проекту рішення є обов`язковим. При наявності у того, хто візує, зауважень і пропозицій, вони викладаються на окремому аркуші, який зберігається разом з проектом рішення та у разі прийняття - з оригіналом рішення.

Частиною 5 цієї ж статті передбачено, що проекти рішень ради мають бути кваліфіковано підготовленими. До проекту рішення додається коротке об`єктивне обґрунтування, порівняльна таблиця змін, виклад окремих пунктів, додатків та тексту в цілому. Проект рішення повинен бути органічно пов`язаним і не допускати можливості подвійного тлумачення змісту. Обов`язковою складовою частиною рішення є заголовок, який стисло розкриває його зміст. Преамбула проекту рішення, крім мотивів та цілей його прийняття, повинна містити посилання на відповідний закон або нормативний акт, що регулюють предмет правовідносин, зазначених у рішенні.

Внесенню питання на розгляд пленарного засідання ради для прийняття рішення передує попередній розгляд цього проекту у постійних комісіях міської ради. Секретар міської ради забезпечує надання на розгляд постійних комісій необхідних матеріалів та явку відповідних спеціалістів для надання роз`яснень з порушених питань. Голова постійної комісії забезпечує вивчення та обговорення проектів рішень на найближчому засіданні постійної комісії (частина 9 статті 23).

Частиною 11 статті 23 Регламенту передбачено, що за результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії. Протоколи засідань комісії, висновки та рекомендації підписуються впродовж трьох робочих днів, але не пізніше моменту розгляду питань, що розглядались постійною комісією, на сесії.

Відповідачем жодних пояснень та доказів дотримання вказаних положень статті 23 Регламенту під час підготовки проекту рішення № 1440 в судових засіданнях та відзиві надано не було.

Проект рішення, опублікований відповідачем на офіційному веб-сайті 20.11.2018, не відповідає критеріям, встановленим ст.23 Регламенту, зокрема, щодо його погодження, візування, змістовного наповнення, яке б відповідало фактично прийнятому рішенню № 1440 з додатками до нього.

При цьому посилання представника відповідача на те, що проект рішення «Про розгляд клопотань юридичних осіб» розглядався в постійній комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування і нею надано рекомендації від 23.04.2019 № 1133/22 к-3 не може свідчити про дотримання вимог ч.9 та ч.11 ст.23 Регламенту в процедурі прийняття рішення № 1440.

Як видно із тексту рекомендації, підписаного головою комісії, проект рішення «Про розгляд клопотань юридичних осіб» рекомендовано:

1) доповнити п.5 текстової частини "5. Затвердити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та змінити цільове призначення земельних ділянок відповідно до додатку 5" та додатком 5:

- п.1 дод.5, АТ "Житомиробленерго", вул.І.Сльоти,52-а;

- п.2 дод.5, ПрАТ "Житомирський комбінат силікатних виробів", вул.Домбровського,18;

2) привести у відповідність нумерацію пунктів проекту рішення;

3) назву проекту рішення викласти в редакції "Про розгляд клопотань юридичних осіб та суб`єктів земельних відносин".

Проте, вказані рекомендації не містять інформації щодо інших пунктів та додатків, які наявні у оскаржуваному рішенні № 1440, в тому числі щодо надання в користування земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Житомир, проспект Миру, 50, ОСОБА_2 .

Отже, Житомирською міською радою не спростовано факту недотримання вищевказаних вимог Регламенту.

При цьому необхідно відзначити, що Регламент є документом, обов`язковим для виконання відповідачем під час здійснення процедур, врегульованих ним. Грубе порушення порядку підготовки проектів рішень на розгляд сесії, як складової прийняття такого рішення, свідчить про його протиправність, оскільки Житомирська міська рада діяла не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Також, відповідачем не спростовано порушення п.17 ст.23 та п.11 ст.25 Регламенту в частині дотримання строків забезпечення депутатів проектом рішення не пізніше, як за 8 календарних днів до початку пленарного засідання та обов`язку оголошення головуючим про прийняте рішення відповідно.

Враховуючи наведене у сукупності, суд вважає обгрунтованими посилання позивача на протиправність підпункту додатку 6 пункту 8 рішення Житомирської міської ради від 23 квітня 2019 року № 1440 "Про розгляд клопотань юридичних осіб та суб`єктів земельних відносин", з огляду на що він підлягає скасуванню.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення № 1440 в оскаржуваній частині, а тому позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із викладеним, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської міської ради.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Житомирської міської ради Житомирської області (майдан ім. С.П. Корольова, 4/2, м.Житомир,10014, код ЄДРПОУ 13576954), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову, на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) про визнання протиправним та скасування в частині рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати підпункт 1 додатку 6 пункту 8 рішення Житомирської міської ради від 23 квітня 2019 року № 1440 "Про розгляд клопотань юридичних осіб та суб`єктів земельних відносин".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова