Ухвала суду № 84326579, 18.09.2019, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/6365/19

(1-кп/199/474/19)

УХВАЛА

18.09.2019 мвсто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Щербини-Почтовик І.В.,

секретаря судового засідання - Савлюка Д.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12019040000000183 від 27.02.2018 відносно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 286 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор - Філь О.І.

обвинувачений - ОСОБА_1

захисник - Хейлик В.В.

ВСТАНОВИВ:

Свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 будучи завчасно належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, без поважних причин не прибули у судове засідання.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про привід свідків.

Захисник Хейлик В.В., а також обвинувачений ОСОБА_1 , не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, вважає, що клопотання прокурора є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що відповідно до ч. 1 ст. 327 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом свідок, суд має право постановити ухвалу про привід свідка.

Таким чином, є всі підстави для винесення ухвали про привід свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , - в судове засідання, оскільки останні, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду кримінального провадження, не з`явилися до суду без поважних причин, не повідомили суд про причини свого неприбуття.

Разом з тим, суд звертає увагу на порушення ч. 4 ст. 143 КПК України, оскільки посадова особа яка виконувала попередню ухвалу суду про здійснення приводу свідків, - не повернула ухвалу до суду з письмовим поясненням причин її не виконання.

Крім вказаного, у судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту. В обґрунтування клопотання прокурор посилався на те, що ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 липня 2019 року застосовано відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 27 вересня 2019 року включно. На думку сторони обвинувачення, вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними доказами, а саме: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, висновком комісійної судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_4 , висновком комплексної судово-автотехнічної та фототехнічної експертизи, показами свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , протоколами проведених слідчих експериментів за участю свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , протоколами допиту свідка ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8

Тобто на думку прокурора на теперішній час встановлені ризики передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Захисник заперечував проти клопотання прокурор, вказавши проте, що ОСОБА_1 не ухилявся від слідчого чи суду, а запобіжний захід не є пропорційним і позбавляє його підзахисного можливості працювати та утримувати родину, зокрема дитину 2015 р.н., він має постійне місце проживання, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем роботи. Тому просив суд обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав позицію захисника, просив застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час, надавши можливість працювати та забезпечувати себе та свою родину.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження в межах заявленого прокурором клопотання про продовження строку запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту, приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 177 КПК України, метою і підставами застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування відповідно до ухвали слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 30 липня 2019 року,застосовано відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 27 вересня 2019 року включно.

Судом, знов таки з Реєстру матеріалів досудового розслідування встановлено, що 29.07.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення відповідальність за який передбачена ч.2 ст. 286 КК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Так, виходячи з системного аналізу норм ч. 3 ст. 199 КПК України, та ст. 184 КПК України, до клопотання про застосування запобіжних заходів додаються:

1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання;

2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу;

3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.

Всупереч наведеному, прокурором до клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_1 не долучено жодних матеріалів, якими прокурор обґрунтовував доводи клопотання. Крім вказаного, прокурором не наведено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігти вказаним у клопотанні ризикам.

Разом з тим, суд враховуючи наявність підозри відносно ОСОБА_1 та наявних у розпорядженні суду матеріалів кримінального провадження, з урахуванням допитаних в суді потерпілого та свідків, приходить до висновку про доцільність застосувати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 15.11.2019 з забороною залишати житло за адресою: будинок АДРЕСА_1 у період з 21:00 години до 06:00 години.

Даного висновку суд, дійшов з огляду на практику Європейського суду з захисту прав людини, де йдеться про те, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватись в світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бакчиєв проти Молдови).

Керуючись ст.ст. 110, 140, 142, 143, 177, 181, 184, 199 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання прокурора Філь О.І. - задовольнити.

Доставити приводом в судове засідання, призначене на 08.30 годину 18 вересня 2019, за адресою: вул. Новоселівська, 9, місто Дніпро, свідків:

1) ОСОБА_2 , проживає у АДРЕСА_2 ;

2 ) ОСОБА_3 , проживає у будинку АДРЕСА_4

Виконання ухвали доручити: СВ розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

Зобов`язати прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції і підтримання державного обвинувачення прокуратури Дніпропетровської області Філь О.І., - відповідно до ч. 3 ст. 23 КПК України здійснити контроль за явкою свідків.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 4 ст. 143 КПК України у разі неможливості здійснення приводу особа, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, повертає її до суду з письмовим поясненням причин не виконання.

2.Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - задовольнити частково.

Застосувати обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 15.11.2019 з забороною залишати житло за адресою: будинок АДРЕСА_1 у період з 21:00 години до 06:00 години та покладенням на нього обов`язків строком до 15.11.2019 включно:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

2) не відлучатися в нічний час доби з місця проживання за адресою: будинок АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання та роботи;

4) утриматися від спілкування в будь-якій формі зі свідками;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвалу передати для виконання начальнику Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків, використовувати електронні засоби контролю.

Ухвала набирає чинності негайно та оскарженню не підлягає.

Суддя: І.В. Щербина-Почтовик