Постанова № 84324837, 18.09.2019, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. 25 Серпня, 192, м. Болград, Одеська область, 68702, тел. /факс: (04846) 4-31-21,

e-mail: inbox@bg.od.court.gov.ua, web:https://bg.od.court.gov.ua, код ЄДРПОУ: 02897690

18.09.2019

Справа № 497/1294/19

Провадження № 3/497/448/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2019 року Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кравцової А.В.,

секретар судового засідання - Бекметова Х.В.,

за участю: прокурора Корець О.О.,

особи, що притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Болград з фіксуванням процесу матеріали про адміністративне правопорушення, що надійшли 22.08.2019 року з управління захисту економіки в Одеській області департаменту захисту економіки Національної Поліції України відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с.Криничне Болградського району Одеської області, з вищою освітою, що обіймає посаду головного державного соціального інспектора Управління соціального захисту населення Болградської РДА Одеської області, зі слів – українську розуміє, не одружена, має трьох дітей, яких виховує сама, перебуває у декретній відпустці по догляду за сином ІНФОРМАЦІЯ_2 . народження, проживає за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ,

- що притягується до адміністративної відповідальності за ст.172-6 ч.1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

15.08.2019 року оперуповноваженим Міжрайонного відділу №3 УЗЕ в Одеській області ДЗЕ Національної поліції України Долапчі О.О. був складений протокол про адміністративне правопорушення №676, згідно якого ОСОБА_1 , обіймаючи посаду головного державного соціального інспектора УСЗН Болградської РДА Одеської області, та, будучи, відповідно до пункту «в» частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», – суб`єктом інкримінованого їй адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією: у порушення вимог статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», без поважних причин, несвоєчасно подала щорічну електронну декларацію за 2018 рік, – тобто після встановленого періоду щорічного декларування (який встановлений до 01.04.2019 року), а саме, – подала та опублікувала на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції свою щорічну декларацію за 2018 рік – як суб`єкта декларування, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування – лише 01.04.2019 року о 01.30 годині, – чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судовому засіданні прокурор підтримав позицію, викладену у протоколі та в матеріалах справи, зауваживши, що адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення (ч.3ст.38 КУпАП), та пояснила, що датою виявлення даного правопорушення є 15.08.2019 року – складання протоколу про адміністративне правопорушення з метою притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1ст.172-6 КУпАП після виявлення факту несвоєчасного подання нею декларації.

ОСОБА_1 свою вину у вчиненні корупційного правопорушення не визнала, та, стверджуючи, що вона не визнає себе винною, пояснила, що їй потрібно було зібрати багато довідок про доходи своєї родини, оскільки вона проживає з батьком і матір`ю, які мають доходи і власність, потім своєчасно намагалася подати декларацію в електронному виді, але не змогла це зробити своєчасно з незалежних від її волі причин – вона забула, що дія її ЕЦП закінчилася у лютому місяці, робила кілька спроб подати декларацію з тим електронним підписом (ключем), але навіть увійти до сайту НАЗК не змогла – ані з домашнього комп`ютера, ані з робочого. Потім з`ясувалося, що в неї невідповідний електронний ключ, проте вона не змогла відразу поїхати до м.Ізмаїл, де робився її попередній ключ, безкоштовно, оскільки сама виховує трьох дітей, наймолодшому з яких на той час ще не виповнилося й року, він часто хворів, тому вона змушена була звернутися до територіального органу ДФС в м.Болград і лише 28.03.2019року отримала нового ключа, заплативши 200грн.

Потім, 29, 30 і 31 березня 2019 року вона з домашнього комп`ютера робила спроби подати декларацію, їй допомагав найстарший син, школяр, але заповнена декларація не відправлялася, відбивала помилку червоним кольором, тому довелося зробити багато спроб відправити цю декларацію, і лише після опівночі з 31 березня на 01 квітня 2019 року, приблизно о пів-на-першу годину ночі їй вдалося це зробити.

Крім того, твердження представника правоохоронного органу, що складав протокол та прокурора про те, що в неї було три місяці щоб подати декларацію, спростовуються наявними обставинами: з офіційної інформації, розміщеної ДФС на сайті, вона дізналася, що Інформація про доходи за останній звітний період надається через 50 днів після його закінчення – тобто, після 19 лютого. Про це прямо було вказано у заяві щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків.

Тому для подання декларації залишається менше, ніж півтори місяці, і саме в цей час в неї часто хворіли діти, з молодшим вона лікувалася стаціонарно, що підтверджується довідкою, та й наймолодша дитина ні з ким не залишається вдома без неї, а брати її з собою вона не могла. І саме тому вважає, що не подала декларацію своєчасно виключно з поважної причини і вина її в цьому відсутня, оскільки наміру на скоєння правопорушення вона не мала, вона дійсно робила спроби подати декларацію у встановлений Законом період, і не з її вини не змогла цього зробити своєчасно.

Прокурор у судовому засіданні, вважаючи обставини, викладені у протоколі, такими, що доводять наявність вини у бездіяльності ОСОБА_1 – неподання нею своєчасно декларації, та кваліфікацію її дій вірною, просила визнати її винною у скоєнні правопорушення і, за наявності зазначених підстав, що є обґрунтованими і підтвердженими доказами – притягнути її до адміністративної відповідальності в межах санкції статті ч.1ст.172-6 КУпАП, за якою вона обвинувачується.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши надані суду документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У відповідності до положень ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З наведеного вбачається, що ОСОБА_1 дійсно не могла увійти до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що пов`язано з закінченням строку дії її цифрового підпису, вона зверталася до ДФС в м.Болград і отримала новий ключ, що підтверджується наданою суду довідкою, а також поважність причин неотримання своєчасно нового ЕЦП пов`язана з наявністю в ОСОБА_1 малолітньої дитини до року та ще двох інших дітей, які проживають з нею і перебувають на її утриманні і піклуванні, що підтверджується довідкою Криничненської сільської ради, дослідженої в ході судового засідання.

Твердження ОСОБА_1 про те, що вона вчиняла належні дії, які були спрямовані на своєчасне подання нею електронної декларації за 2018 рік до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування – у встановлені Законом строки, – нічим не спростоване, та підтверджується додатком до повідомлення НАЗК від 10.04.2019р. про послідовність її дій, з якого вбачається, що вона дійсно останній раз почала заповнювала форму декларації на сайті НАЗК 31.03.2019р. о 23:09, декілька разів поверталася до початкової дії, переглядала її (усього список зі 135 її дій), та остаточно подала декларацію 01.04.2019р. о 01:30:44 (а.с.13-15).

Частиною першою статті 172-6 КУпАП, передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно примітки до ст.172-6 КУпАП, суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частини першої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до п.9 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією – це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч.1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Рішенням НАЗК від 10.06.2016 №2 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» визначено, що система подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування розпочинає свою роботу в два етапи: на другому етапі розпочинає свою роботу з 00 годин 00 хвилин 01 січня 2017 року для всіх інших суб`єктів декларування та декларацій (повідомлень), передбачених Законом.

У зв`язку з набранням чинності 30.03.2017 Закону України від 23.03.2017 №1975-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб», було доповнено розділ XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» пунктом 5-1, згідно з яким продовжено до 1 травня 2017 року строк подання щорічної декларації для осіб, які відповідно до цього Закону подають таку декларацію вперше.

Про вищезазначені вимоги ЗУ «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 , обіймаючи посаду, що пов`язана з юридичною діяльністю – наданням правової допомоги, а також особою, що подавала декларації про доходи у паперовому варіанті за попередні роки, була достеменно обізнана, що підтверджується поясненнями її самої.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що:

- державний орган – це орган державної влади, в тому числі колегіальний державний орган, інший суб`єкт публічного права, незалежно від наявності статусу юридичної особи, якому згідно із законодавством надані повноваження здійснювати від імені держави владні управлінські функції, юрисдикція якого поширюється на всю територію України або на окрему адміністративно-територіальну одиницю;

- правопорушення, пов`язане з корупцією – це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;

- суб`єкти декларування – це особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пунктах 4 і 5 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Як встановлено в ході судового засідання судом, ОСОБА_1 є держслужбовцем, посадовою особою установи, організаційно-правова форма якої є державною. Тому вбачається, що ОСОБА_1 є суб`єктом декларування. Факт несвоєчасного подання нею декларації про доходи за 2018 рік підтверджений як її власними поясненнями суду, так і дослідженими матеріалами і доказами.

Проте, статтею 172-6 КУпАП передбачено притягнення до відповідальності за несвоєчасне подання саме без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Причини, на які послалася у судовому засіданні ОСОБА_1 як на поважні – що завадили їй своєчасно, протягом трьох місяців у встановлений Законом строк – подати декларацію про її доходи за минулий, 2018 рік, – підтверджені наданими суду і дослідженими в ході судового засідання доказами. Незважаючи на те, що ОСОБА_1 , як особа, що мала бути проінформованою особою, уповноваженою на здійснення функцій держави, - її безпосереднім керівником за місцем роботи, незважаючи на перебування її у декретній відпустці, – щодо своєчасної перевірки свого електронного ключа для подання декларації, цей факт не виключає її право почати подавати декларацію починаючи з останньої хвилини строку, встановленого Законом – до 23:59 години 31.03.2019р.

Як вбачається з інформації офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції та з матеріалів справи, декларація ОСОБА_1 була опублікована в Єдиному державному реєстрі декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік – лише 01.04.2019 року, а спроби щодо подання декларації ОСОБА_1 зафіксовані у довідці з додатком НАЗК, починаючи з 31.03.2019р.

Крім того, ОСОБА_1 не була на момент подання нею зазначеної декларації офіційно попереджена щодо обов`язку подання щорічної декларації, оскільки суду доказів на підтвердження таких відомостей не надано, що є складовою притягнення до відповідальності особи, в разі виявлення правопорушення.

Об`єктивними ознаками складу зазначеного адміністративного правопорушення є активна форма його прояву – несвоєчасне подання без поважних причин декларації, тобто подання декларації поза строком, встановленим законом.

Згідно ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративне правопорушення складається з Кодексу України про адміністративні правопорушення та законів України.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З огляду на це орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення, має довести в діях особи намір, умисел на несвоєчасне подання декларації.

Однак, відповідним органом не надано суду належного доказу на підтвердження в діях ОСОБА_1 умислу, направленого на вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП – лише довідка щодо послідовності її дій на подання декларації, згідно якої декларація за 2018 рік дійсно подана нею лише через годину після настання 01.04.2019р., а почала подавати її ОСОБА_1 31.04.2019р. о 23:09 (а.с.13-15), що не спростовує її твердження про те, що вона намагалася подати декларацію своєчасно, мала намір це зробити і вчиняла щодо цього дії, але на сайт з середини березня 2019року увійти не могла через зазначені нею причини, тому судом визнається, що несвоєчасне подання ОСОБА_1 декларації відбулося з поважних на те причин.

Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Особу може бути визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, в тому числі пов`язаного з корупцією, виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто, за наявності усіх необхідних елементів об`єктивних та суб`єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення, - у сукупності.

Отже, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 подала декларацію суб`єкта декларування, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік несвоєчасно через поважні причини, які підтверджені належними доказами, дослідженими судом під час розгляду справи, що узгоджуються між собою, а тому вина ОСОБА_1 у навмисному скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1ст.172-6 КУпАП, – не доведена в повному обсязі доказами і поясненнями, і тому ОСОБА_1 не підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ст.172-6 ч.1 КУпАП, до того ж наслідки правопорушення вже усунені шляхом подання ОСОБА_1 декларації найближчим часом, як тільки вона змогла це зробити – лише через годину після закінчення строку подання.

Згідно положень статті 38ч.2 КУпАП, в разі, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш, ніж через три місяці з дня вчинення правопорушення, а адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією - може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, тому провадження у даній справі закриттю не підлягає у зв`язку з закінченням тримісячного строку притягнення особи до відповідальності – оскільки справа розглянута своєчасно, усі обставини з`ясовані, докази досліджені, і суд дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності вини в діях (бездіяльності) ОСОБА_1 , виходячи з вищенаведених висновків і доказів.

Керуючись ст.62 Конституції України, ст.ст.9-11,33, 172-6ч.1, 221, 268, 279, 280, 283-285, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-6 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, стосовно якої вона ухвалена, або її законним представником, – до Апеляційного суду Одеської області через Болградський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя А.В. Кравцова