Вирок № 84322156, 18.09.2019, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/5438/17

н\п 1-кп/490/730/2017

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2019 року м. Миколаїв Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Мамаєвої О.В., за участю секретаря Малявіної Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Миколаєва обвинувальний акт, складений за результатами досудового розслідування кримінального провадження№ 12017150020002029, за обвинуваченням: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Костянтинівка, Арбузинського району, Миколаївської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України,

З участю сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення: прокурор Цибух Т.І;

сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

08 травня 2017 року, близько о 01:30 год., ОСОБА_1 , перебував у приміщені супермаркету «АТБ», який розташований за адресою: місто Миколаїв, проспект Центральний 154, де у нього виник злочинний намір, направлений на таємне заволодіння чужим майном із метою власного незаконного збагачення. Перебуваючи у приміщенні вказаного супермаркету, 08.05.2017 року, приблизно о 01:37 год., реалізуючи свій злочинний намір, скориставшись тим, що присутні у магазині люди на нього увагу не звертали, шляхом вільного доступу, взяв з торгівельної полиці жіночі кросівки «apт.GT-129969», вартістю 231,20 грн. які одразу взув, а своє взуття заховав під вітрину. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, ОСОБА_1 , пройшовши повз каси супермаркету «АТБ» та не розрахувавшись, намагався покинути приміщення супермаркету, але не встиг у зв`язку із тим, що був затриманий працівником магазину ОСОБА_3 , таким чином ОСОБА_1 не довів свій злочинний намір до кінця з причин, що не залежали від його волі. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні за викладених вище обставин злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, винним себе визнав повністю та повідомив, що дійсно за викладених в обвинувальному акті обставини, він намагався вчинити крадіжку жіночих кросівок. Викрадене взув, та скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, намагався залишити магазин. У вчиненому щиро кається. Оскільки фактичні обставини справи не оспорюються учасниками судового провадження, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також суд роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Таким чином, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні злочину за викладених вище обставин. Наведені вище дії ОСОБА_1 стороною обвинувачення правильно кваліфіковано за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні покарання обвинуваченій суд відповідно дост.65 КК України враховує характер і ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, особу обвинуваченого, а саме те, що він є раніше не судимим в силу ст. 89 КК України, те, що він вчинив умисний злочини середньої тяжкості, має певне місце проживання, не одружений, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, не перебуває на обліку у лікаря нарколога, як обставини, що пом`якшують покарання суд враховує щире каяття, обставини, що обтяжують покарання судом не встановлено. З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України покарання у вигляді штрафу, яке вважає таким, що відповідає особі обвинуваченого і тяжкості вчиненого ним злочину. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів. Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні. Цивільний позов не заявлявся. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.367-368, 370, 371, 373, 374, 377 КПК України,-

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопоуршення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити обвинуваченому і прокурору.

Суддя О.В. Мамаєва