Рішення № 84319580, 18.09.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.09.2019Справа № 910/9252/19Господарський суд міста Києва у складі судді Турчин С.О. розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

За позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

до Фізичної особи-підприємця Лєснікова Олександра Андрійовича

про стягнення 148 996,74 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Лєснікова Олександра Андрійовича про стягнення 148996,74 грн. заборгованості за кредитним договором № б/н від 19.02.2018

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов кредитного договору № б/н від 19.02.2018 в частині повного та своєчасного повернення кредиту.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/9252/19, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

15.08.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У поданому відзиві відповідач визнав позовні вимоги частково на суму 84 333,33 грн., оскільки за твердженням відповідача, останнім погашено заборгованість за кредитом на суму 115 666,67 грн. Також у відзиві на позовну заяву відповідачем заявлено клопотання про відстрочку виконання рішення на 12 місяців.

Крім того, 15.08.2019 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін з проведенням судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2019 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи з викликом учасників справи.

02.09.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач заперечує щодо доводів, викладених у відзиві та заперечує проти відстрочки виконання рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

19.02.2018 між Публічним акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" (назву якого змінено на Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк") (далі - банк) та Фізичною особою-підприємцем Лєсніковим Олександром Андрійовичем (далі - позичальник) через систему інтернет-клієнт-банкінгу із використанням електронного цифрового підпису була підписана анкета-заява про приєднання до розділу 3.2.8 Умов та правил надання банківських послуг "КУБ" (далі - Умови).

За умовами п. п. 1.1-1.4 зазначеної анкети-зяви банком і відповідачем були погоджені істотні умови кредитного договору, а саме: розмір кредиту - визначається банком, вказується в профайлі позичальника на сайті kub.pb.ua; строк кредиту - 12 місяців з дати видачі коштів; проценти (комісія) за користування кредитом - 2 % в місяць від початкового розміру кредиту; порядок погашення заборгованості за кредитом - щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів. Укладання кредитного договору здійснюється в порядку, визначеному розділом 3.2.8 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідно до кредитного договору, позивач надав відповідачу кредитні кошти у сумі 200000,00 грн., що підтверджується випискою з рахунку відповідача.

Згідно з випискою з банківського рахунку боржника отриманий кредит відповідач повернув частково, а саме 21.03.2018- 16 666,67 грн., 29.08.2018 - 3059,19 грн., 01.10.2018 - 24205,07 грн., 22.11.2018 - 7072,33 грн. Залишок заборгованості становить 148 996,74 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що у зв`язку із порушенням Фізичною особою-підприємцем Лєсніковим Олександром Андрійовичем (відповідач) зобов`язань за договором від 19.02.2018 в частині повернення суми кредиту, у відповідача наявна заборгованість за кредитом у розмірі 148 996,74 грн.

Оскільки у відповідача наявна заборгованість за договором від 19.02.2018, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 148996,74 грн. заборгованості за кредитом.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування, тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно із ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Таким чином, шляхом приєднання відповідача до Умов та правил надання банківських послуг (анкета-заява про приєднання до розділу 3.2.8 Умов та правил надання банківських послуг "Кредит КУБ") між сторонами було укладено кредитний договір.

Як встановлено судом вище, у анкеті-заяві про приєднання від 19.02.2018 сторони погодили істоті умови кредитного договору.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 3.2.8.1 Умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту "кредит Куб" для фінансування поточної діяльності клієнта, в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків, комісії та ін. винагород в обумовлені цим договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в заяві про приєднання по умов та правил надання банківських послуг (далі заява), а також в системі Приват24.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1.5 заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" від 19.02.2018 визначено порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів.

На виконання умов кредитного договору від 19.02.2018 АТ КБ "ПРИВАТБАНК" перерахувало на поточний рахунок відповідача кредитні кошти у сумі 200000,00 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою.

Перерахування коштів також не заперечується відповідачем у відзиві.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Як встановлено судом, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за договором з повернення кредиту частинами у встановлені договором строки, у зв`язку з чим банк звернувся до суду з вимогою про повернення частини кредиту, що залишилась.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на дату звернення до суду за відповідачем обліковується заборгованість за кредитом у розмірі 148 996,74 грн. (200 000,00 грн. - 16 666,67 - 3059,19 - 24205,07 - 7072,33 = 148 996,74 грн.), що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Частково заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що заборгованість за кредитом становить 84 333,33 грн. На підтвердження свої доводів відповідач долучив фотокопії документів під назвою «Вхідний платіж».

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача, викладені у відзиві, з огляду на наступне.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч. 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно із ч. 4-5 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Надані відповідачем фотокопії документів під назвою «Вхідний платіж» не засвідчені жодним чином, а тому не приймаються судом як належні та допустимі докази по справі на підтвердження здійснення відповідачем часткових оплат.

Крім того, як вбачається з долученого позивачем до матеріалів позовної заяви розрахунку заборгованості за кредитним договором, платежі, про які зазначає відповідач, враховані банком в рахунок погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією та пенею.

Враховуючи вищезазначене, оскільки факт наявності у Фізичної особи-підприємця Лєснікова Олександра Андрійовича заборгованості за кредитним договором від 19.02.2018, належним чином доведений, документально підтверджений, позичальником не спростований, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 148 996,74 грн. заборгованості за кредитом є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Згідно із частиною 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про відстрочення виконання рішення на 12 місяців, то суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до частин 3 та 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Приписами ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Обставини, на які відповідач посилається в обґрунтування необхідності відстрочення виконання рішення, а саме: вжиття заходів щодо відновлення бізнесу, не є, на переконання суду, такими, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Суд зазначає, що заявником не надано суду жодного доказу на підтвердження існування виняткових обставин, що можуть бути підставами для відстрочення виконання рішення суду, зокрема, наявності доказів, що підтверджують неможливість його виконання або обумовлюють наявність ускладнень під час виконання судового акту.

З огляду на встановлені вище судом обставини, з урахуванням принципів розумності та справедливості, оскільки рішення суду є обов`язковим до виконання та має бути виконане, суд не вбачає правових підстав для відстрочення виконання рішення суду у даній справі.

З урахуванням наведеного суд відмовляє у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Лєснікова Олександра Андрійовича про відстрочення виконання рішення на 12 місяців.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Лєснікова Олександра Андрійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за кредитом у сумі 148 996,74 грн. та 2234,95 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Лєснікова Олександра Андрійовича про відстрочення виконання рішення на 12 місяців.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18.09.2019.

Суддя С.О. Турчин