Ухвала суду № 84319383, 17.09.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

17 вересня 2019 р. Справа №200/11062/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

суддя Донецького окружного адміністративного суду Голубова Л.Б., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Костянтинівського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Костянтинівського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про зобов`язання прийняти та надати висновок щодо можливості або неможливості внесення змін до актового запису № 168 від 28.07.2000 року. Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач відмовив у видачі повторного свідоцтва про народження дитини у зв`язку із тим, що у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян є помилки. Також позивачу було роз`яснено, що відповідач не вносить зміни до реєстру, оскільки всі документи залишилися на тимчасово окупованій території, та рекомендовано для внесення змін звернутися до суду.

Розпорядженням від 12.09.2019 року № 395 проведено повторний автоматичний розподіл справ, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Толстолуцької М.М. За результатами повторного автоматичного розподілу вказаної судової справи, справу передано на розгляд судді Голубовій Л.Б.

Згідно частини 2 статті 171 Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вирішуючи питання відкриття провадження в адміністративній справі на підставі вказаної позовної заяви, суд виходить з такого.

Згідно частини 1 статті 22 Закону України від 01 липня 2010 року №2398-VI, в редакції Закону України № 2478-VIII від 03.07.2018 року «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (далі – Закон №2398-VI) внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Пунктом 1.1 розділу І «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання», затверджених наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 року № 96/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793, (далі – Правила) внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.

У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Згідно пункту 1.5 розділу І Правил заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, визначеному цими Правилами, шляхом їх формування та реєстрації за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, на яких заявники за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у них, проставляють власні підписи.

Пунктом 1.15 розділу І Правил визначено, що відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану може бути оскаржена в судовому порядку.

За приписами пункту 2.1 розділу ІІ Правил заява про внесення змін до актового запису цивільного стану за формою, наведеною в додатку 1, подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника при пред`явленні паспорта або паспортного документа. Громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території України, подають заяву про внесення змін до актового запису цивільного стану до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за межами цієї території на їх вибір. Громадяни України, які переселилися з тимчасово окупованої території України, подають заяву про внесення змін до актового запису цивільного стану до відділу державної реєстрації актів цивільного стану на їх вибір.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити громадянину в прийнятті та розгляді заяви про внесення змін (пункт 2.3 розділу ІІ Правил).

На підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку (пункт 2.12 розділу ІІ Правил).

Пленум Вищого адміністративного суду України в постанові від 29.09.2016 року № 12 «Про узагальнення практики вирішення адміністративними судами спорів, які виникають у зв`язку з відмовою органу державної реєстрації актів цивільного стану» роз`яснив, що як зазначено в абзаці 3 частини 1 статті 22 Закону №2398-VI, заявник має право оскарження відмови органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану у судовому порядку; така можливість прямо передбачена пунктом 1.15 Правил. Категорія справ, пов`язаних із спорами, що виникають у зв`язку з відмовою органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актових записів цивільного стану, є окремою категорією судових справ, яка має свої особливості. Об`єктом спору у таких справах є відповідний актовий запис цивільного стану, а безпосереднім предметом розгляду судами адміністративної юрисдикції - рішення відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану у формі висновку про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.

Позивачем поданий лист відповідача № 15.19-12/340 від 19.07.2019 року «Щодо надання роз`яснення» який ані за змістом, ані за формою не є висновком про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану (додаток 2 Правил). Даним листом відповідач надав роз`яснення позивачу, а не приймав рішення щодо спірного питання.

Згідно частини 1 статті 5 КАС Україні кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Разом з тим, відповідно пункту 4 частини 4 статті 169 КАС Україні позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не надав доказів звернення до відповідача для досудового врегулювання спору у випадках, в яких законом визначено обов`язковість досудового врегулювання.

Як зазначалося раніше, згідно статті 22 Закону №2398-VI внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав, а у разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану, такий висновок може бути оскаржений в судовому порядку.

Таким чином, Законом №2398-VI встановлена обов`язковість досудового врегулювання спору щодо внесення змін до актового запису цивільного стану.

Оскільки позивачем не надано доказів звернення до відповідача для досудового врегулювання спору, позовна заява підлягає поверненню.

Крім того, суд не приймає до уваги лист відповідача № 15.19-12/340 від 19.07.2019року «Щодо надання роз`яснення» як доказ досудового врегулювання спору щодо внесення змін до актового запису цивільного стану. Оскільки, зазначений лист ані за змістом, ані за формою не є висновком про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану (додаток 2 Правил). Більш того, із зазначеного листа слідує, що відповідач не тільки не приймав відповідного рішення (висновок), а навіть незаконно відмовив у прийнятті до розгляду заяви позивача про внесення змін у до актового запису, про що позивачеві було зазначено в ухвалі Донецького окружного адміністративного суду від 14.08.2019 року у справі № 200/9931/19-а.

Таким чином, суд зазначає, що позивачу необхідно звернутися до будь-якого (на свій власний розсуд) відділу державної реєстрації актів цивільного стану з заявою про внесення змін до актового запису, як передбачено пунктом 2.1 «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання» та отримати саме висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або відмову в цьому, як передбачено ч. 1 ст. 22 Закону України №2398-VI.

Відповідно до пункту 4 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не надав доказів звернення до відповідача для досудового врегулювання спору у випадках, в яких законом визначено обов`язковість досудового врегулювання, або на момент звернення позивача із позовом не сплив визначений законом строк для досудового врегулювання спору.

З урахуванням вищенаведеного, оскільки відсутні докази досудового врегулювання спору є підстави для його повернення, суд повертає подану заяву позивачу та застосовує законодавчі приписи пункту 4 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно з положеннями ч. 5, 6, 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Суд також вважає за необхідне зазначити наступне, у разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Перелік способів захисту цивільних прав та інтересів наведений у ч. 2 ст. 16 ЦК України. Так, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Цей перелік не є вичерпним, оскільки суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2.13.1 Правил № 96/5 підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є зокрема, рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану.

Вирішуючи питання про юрисдикцію спору, суд зазначає, що у справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану.

Перелік особистих немайнових прав, які встановлені Конституцією України, ЦК України та іншим законом, не є вичерпним (ч. 3 ст. 270 ЦК України).

Позивач звернувся до суду для захисту права на забезпечення органом державної влади особистого немайнового права (ч. 1 ст. 273 ЦК України) на відображення достовірної інформації про дату проведення державної реєстрації народження, по батькові дитини, прізвище матері в актовому записі.

Суд зазначає, що у позовній заяві відсутні доводи за ч. 2 ст. 2 КАС України, яким надано відмову позивачу у внесенні змін в актовий запис про народження дитини.

Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що об`єктом перевірки судом у цій справі не є дотримання відповідачем процедури розгляду звернення позивача про внесення змін до актового запису про народження дитини № 168 та оцінка правомірності дій з відмови у задоволенні цього звернення, а встановлення обставин, що підтверджують або спростовують факт дати проведення державної реєстрації народження, по батькові дитини, прізвища матері в актовому записі і залежно від встановлених обставин вирішення питання про неправильність актового запису та зобов`язання відповідача внести зміни до цього запису.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина 1 статті 293 ЦПК України).

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються в порядку, передбаченому главою 6 розділу IV ЦПК України.

Аналогічна позиція зазначена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 425/2737/17, від 23.01.2019 року у справі № 807/45/17 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2019 у справі № 466/1150/18.

Крім того, суд повідомляє позивача про статтю 45 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Відповідно до ч. 1 даної статті учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 2 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Згідно ч. 3 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Відповідно до ч. 4 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

У зв`язку з чим, суд попереджає позивача про неприпустимість зловживання процесуальними правами, а саме подання позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Керуючись пунктом 4 частини 4 статті 169, статтями 248, 256, 293, 294, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Костянтинівського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачеві без розгляду разом з усіма доданими до неї документами.

Повний текст ухвали складено та підписано 17 вересня 2019 року.

Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтями 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Л.Б. Голубова