Рішення № 84319201, 18.09.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2260/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної фіскальної служби у Волинській області звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 49 893,26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач взятий на податковий облік, зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України (далі – ПК України). За відповідачем рахується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в сумі 100 465,50 грн. З врахуванням переплати в сумі 50 573,24 грн. загальна заборгованість ОСОБА_1 до бюджету становить 49 893,26 грн. Позивачем відповідачу була надіслана податкова вимога форми “Ф” №31936-17 від 04.09.2018. Проте, вказані заходи не спричинили погашення податкового боргу відповідачем. У зв`язку з чим, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 податковий борг в сумі 49 893,26 грн.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 26.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та вирішено судовий розгляд справи проводити без проведення судового засідання та виклику сторін.

Відповідач відзив на позов та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у встановлений судом строк не подав.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення з огляду на таке.

Пунктом 15.1 статті 15 ПК України встановлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

04.09.2018 у зв`язку з несплатою відповідачем податкового боргу, ГУ ДФС у Волинській області винесено податкову вимогу №31936-17 від 04.09.2018.

З матеріалів справи слідує, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в сумі 49 893, 26 грн.

Наявність податкового боргу підтверджується розрахунком сум податкового боргу, довідкою про наявність боргу, зворотнім боком облікової картки платника податків.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків – це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Штрафні санкції не сплачені відповідачем у визначеній статтею 57 ПК України строк.

Сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання, відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визнається податковим боргом.

Таким чином, визначені податковим органом і узгоджені, однак не сплачені суми штрафних санкцій набули статусу податкового боргу.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Станом на день розгляду справи податковий борг у сумі 49 893,26 грн. залишається непогашеним.

Позивач вживав заходи передбачені п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України з метою погашення податкового боргу, а саме: відповідачу було надіслано податкову вимогу форми “Ф” №31936-17 від 04.09.2018. Вказаний захід не спричинив погашення платником податків податкового боргу.

Згідно з пунктами 95.1, 95.3 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).

Оскільки за відповідачем рахується податковий борг, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, на час розгляду справи доказів про сплату вказаної заборгованості в добровільному порядку відповідачем суду не надано, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ГУ ДФС у Волинській області про стягнення податкового боргу в сумі 49 893,26 грн. підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 205, 229, 243, 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг в розмірі 49 893 (сорок дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто три) гривні 26 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач: Головне управління ДФС у Волинській області, код ЄДРПОУ 39400859, адреса: 43010, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 4.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя Ю.Ю. Сорока