Рішення № 84319175, 12.09.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2389/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Матящук Л.Р.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача -1 ОСОБА_2 ,

представника відповідача -2 Ковальчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру (далі – Держгеокадастр, відповідач-1), Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (далі – ГУ Держгеокадастру у Волинській області, відповідач -2) про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі в сумі 215448,29 грн. за період з 06.12.2017 по 31.07.2019.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09.08.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення засідання та виклику сторін відповідно до приписів статей 12, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (а.с. 1), а в подальшому за клопотанням відповідача-2 ухвалою суду від 30.08.2019 ухвалено розгляд справи проводити в судовому засіданні з викликом сторін (а.с. 50).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Волинського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 у справі № 803/1560/17 визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в частині звільнення ОСОБА_1 з роботи та поновлено на позивача на посаді заступника начальника ГУ Держгеокадастру у Волинській області з 03.11.2017, стягнуто з ГУ Держгеокадастру у Волинській області середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 21587,07 грн. Виконавчий лист про поновлення позивача на роботі звернуто до примусового виконання та 07.12.2018 відкрито виконавче провадження, однак рішення суду в частині поновлення позивача на роботі відповідачами на даний час не виконано.

Водночас, позивач зазначила, що розпорядженням Волинської обласної державної адміністрації від 13.06.2018 вона призначена на посаду начальника відділу земельних відносин обласної державної адміністрації, яку і займає по даний час.

За вказаних обставин, посилаючись на норми статті 236 Кодексу законів про працю України ОСОБА_1 просить стягнути з ГУ Держгеокадастру у Волинській області середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 06.12.2017 по 31.07.2019 в сумі 215448,29 грн.

Відповідач - 1 у відзиві на позов позовні вимоги заперечив та зазначив, що оскільки позивач на даний час працевлаштована на іншій посаді державної служби у Волинській обласній державній адміністрації, тому поновлення на посаді заступника начальника ГУ Держгеокадастру у Волинській області є неможливим та таким, що суперечить чинному законодавству.

Щодо розрахунки суми середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення зазначив про те, що відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку обчислення заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі – Постанова № 100) для обчислення заробітної плати усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахувань на податки. Проте, позивач помилково використала у своєму розрахунку заробітну плату, отриману у Волинській обласній державній адміністрації, з якої вже вирахувані податки і збори (67560,41 грн. + 137336,00 грн. = 204896,41 грн.), оскільки при розрахунку повинна була використовуватись сума коштів без утримання податків і зборів. Просить в задоволенні позову відмовити.

Відповідач - 2 у відзиві на позов позовні вимоги заперечив та зазначив, що вирішення питання щодо поновлення ОСОБА_1 на роботі покладається на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, а відтак ГУ Держгеокадастру у Волинській області не несе відповідальності за його невиконання. Поряд з цим зазначає, що факт звернення позивача із заявою щодо надіслання трудової книжки поштою та працевлаштування її на посаді державного службовця у Волинській обласній державній адміністрації свідчить про небажання ОСОБА_1 працювати у ГУ Держгеокадастру у Волинській області на посаді заступника начальника та про відсутність наміру поновлюватися на вказаній посаді. Також звертає увагу на те, що позивач звернулася до виконавчої служби щодо примусового виконання рішення суду від 05.12.2017 щодо її поновлення на роботі лише через рік після його проголошення, що свідчить про затягування часу з наміром в подальшому стягнути з відповідача значно більшу суму коштів за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі. Вважає, що позов є безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представники відповідачів в судовому засіданні щодо позову заперечили з підстав, наведених у відзивах, просили в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши думку позивача, представників відповідачів, дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.11.2017 №815-то “Про звільнення ОСОБА_1 ”, позивача звільнено з посади заступника начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області відповідно до пункту 3 частини першої статті 83 Закону України “Про державну службу” та пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України - за угодою сторін.

Не погоджуючись з таким наказом позивач оскаржила його в судовому порядку.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 у справі № 803/1560/17, позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.11.2017 №815-то “Про звільнення ОСОБА_1 ”; визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Волинській області №433-к від 03.11.2017 “Про оголошення наказу Держгеокадастру від 03.11.2017 №815-то “Про звільнення ОСОБА_1 ”, поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області з 03.11.2017; стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Волинській області в користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 21 581,07 грн. Постанову в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 21 581,07 грн. звернуто до негайного виконання (а.с. 5-11).

З матеріалів справи вбачається, що 11.12.2017 Волинським окружним адміністративним судом позивачу було видано виконавчі листи в частині, допущеній до негайного виконання.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2018 апеляційні скарги Держгеокадастру та ГУ Держгеокадастру у Волинській області задоволено частково, змінено пункт 4 резолютивної частини постанови Волинського окружного адміністративного суду від 05.12.2017, виклавши його в такій редакції: «Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області з 04.11.2017». В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін (а.с. 12-18).

07.12.2018 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Руденком В.В. за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 про примусове виконання виконавчого листа № 803/1560/17, виданого 11.12.2017 Волинським окружним адміністративним судом про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області з 03.11.2017, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 57853591 (а.с. 19-20).

Постанова суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області відповідачами на даний час не виконана.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що розпорядженням Волинської обласної державної адміністрації від 13.06.2018 № 53-ос ОСОБА_1 з 14.06.2018 призначено на посаду начальника відділу з питань земельних відносин обласної державної адміністрації як таку, що успішно пройшла конкурсний відбір (а.с. 28).

З довідок Волинської обласної державної адміністрації про доходи від 01.08.2019 № 18 та № 604/03.18/2-19 вбачається, що позивач за період з 14.06.2018 по 01.10.18 отримала 83925,97 грн. заробітної плати за роботу у Відділі з питань земельних відносин Волинської обласної державної адміністрації та за період з 02.10.2018 по 31.07.2019 в сумі 169129,28 грн. за роботу в Управлінні містобудування та архітектури Волинської обласної державної адміністрації (а.с. 29-30).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Частиною першою статті 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно з частиною першою статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Аналогічні положення були викладені у статті 256 КАС України, в редакції чинній до 15.12.2017.

Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання (частина друга статті 372 КАС України).

З аналізу наведеного випливає, що рішення, допущене судом до негайного виконання, в тому числі в частині, відповідач зобов`язаний виконати незалежно від пред`явлення його позивачем до примусового виконання та набрання таким судовим рішенням законної сили.

Відповідно до частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України (далі – КзпП України) при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Питання оплати вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника регламентовані КзпП України.

Так, згідно зі статтею 236 КзпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Вказана норма не містить жодних застережень, що власник або уповноважений ним орган може не відповідати за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Отже, з дня ухвалення рішення про поновлення позивача на роботі у відповідача виник обов`язок щодо його виконання.

Як встановлено судом, на виконання рішення суду від 05.12.2017 відповідачем-1 не було поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника ГУ Держгеокадастру у Волинській області.

Відтак період з 06.12.2017 по 31.07.2019 є часом затримки в поновленні ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області і який становить 411 днів.

ГУ Держгеокадастру у Волинській області за період з 06.12.2017 по 31.07.2019 в порушення вимог статті 236 КЗпП України середній заробіток за час затримки виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі виплачено не було.

Розрахунок середньомісячного заробітку розраховується згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Постанова № 100).

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Постанова №100, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 8 Постанова №100 передбачено, що для нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Відповідно до постанови Волинського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 1027,67 грн.

Таким чином, з врахуванням вимог статті 256 КзпП України та Постанови №100 за період з 06.12.2017 по 31.07.2019 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення позивача на роботі буде становити різницю в заробітку за час виконання роботи у Волинській обласній державній адміністрації в період з 14.06.2018 по 31.07.2019, а саме: 169317,12 грн. (411 робочих днів х 1027,67 грн. = 422372,37 грн. (заробіток, який би мала отримати позивач працюючи на посаді заступника начальника ГУ Держгеокадастру у Волинській області) - 83925,97 грн. (заробітна плата за роботу у Відділі з питань земельних відносин Волинської обласної державної адміністрації) – 169129,28 грн. (заробітна плата за роботу в Управлінні містобудування та архітектури Волинської обласної державної адміністрації), який підлягає до стягнення з ГУ Держгеокадастру у Волинській області на користь позивача, а не 216448,29 грн. як помилково обраховано позивачем.

Відтак позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення.

Крім того, суд не приймає до уваги твердження відповідача-2 про те, що факт отримання позивачем трудової книжки свідчить про відсутність наміру поновлюватись на посаді заступника начальника ГУ Держгеокадастру у Волинській області, оскільки саме на відповідача покладений обов`язок негайно виконати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 у даній справі в частині поновлення позивача на посаді незалежно від пред`явлення його позивачем до примусового виконання та набрання таким судовим рішенням законної сили.

Крім того, відповідачам було відомо про судове рішення у даній справі, проте, не вжито необхідних заходів для його виконання, у зв`язку з чим заперечення представників відповідачів щодо причин невиконання судового рішення судом до уваги не приймаються.

Щодо твердження відповідача-2 про затягування позивачем часу з приводу звернення до примусового виконання рішення суду з наміром отримання більшої суми коштів за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, то суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Отже, в разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник має право без обмежень будь-яким строком звернутись до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством.

Частиною першою статті 94 КЗпП України, так і частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

За змістом трудового законодавства, вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

На підставі вищевказаного суд зазначає, що звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі не обмежується будь-яким строком. А відтак позивач вправі звернутися до суду за захистом порушених своїх прав, свобод та законних інтересів з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі в будь-який час.

Разом з тим, суд не приймає до уваги твердження представника відповідача-2 про те, що питання щодо поновлення ОСОБА_1 на роботі віднесено до повноважень Держгеокадастру, а тому Головне управління Держгеокадастру у Волинській області не несе відповідальності за невиконання рішення суду про поновлення на роботі. Оскільки ОСОБА_1 працювала на посаді заступника начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, останній був відповідачем по справі 803/1560/17 та йому було відомо про винесене рішення суду.

При цьому, судом встановлено, що розрахунки по заробітній платі з позивачем проводило саме Головне управління Держгеокадастру у Волинській області. Відтак середній заробіток за час затримки виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 в справі № 803/1560/17 про поновлення на роботі підлягає до стягнення саме з Головного управління Держгеокадастру у Волинській області.

Щодо твердження відповідача-1 про те, що для обчислення заробітної плати усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахувань на податки, суд зазначає наступне.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної в постанові від 18.07.2018 у справі №359/10023/16, суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Останні підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення, внаслідок чого виплачена працівнику сума зменшується на суму податків і зборів.

Відтак, наведені у цьому рішенні суми, які підлягають стягненню на користь позивача, обраховані без віднімання сум податків та зборів.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 257, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Волинській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року в справі № 803/1560/17 про поновлення на роботі за період з 06 грудня 2017 року по 31 липня 2019 року включно в розмірі 169317,12 грн. (сто шістдесят дев`ять тисяч триста сімнадцять гривень 12 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Відповідач-1: Державна служба України з питань геодезії картографії та кадастру (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 30, код ЄДРПОУ 39411771).

Відповідач-2: Головне управління Держгеокадастру у Волинській області (43021, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Винниченка, 67, код ЄДРПОУ 39767861).

Суддя Р.С. Денисюк

Повний текст рішення складено 17 вересня 2019 року.