Рішення № 84319104, 17.09.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 вересня 2019 р. Справа № 120/2471/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 25 червня 2019 року звернувся до відповідача із заявою про перехід на інший вид пенсії - за віком за нормами Закону України "Про державну службу". Однак, рішенням від 19 липня 2019 року за №1802/Н-10 в призначені пенсії було відмовлено, у зв`язку з відсутністю 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби. Зокрема пенсійний фонд не зарахував до стажу державної служби позивача період його роботи на посаді секретаря парткому колгоспу ім. Коцюбинського с. Стрільники Шаргородського райкому Компартії України Вінницької області з 24 листопада 1986 року по 31 грудня 1989 року та час перебування на військовій службі в Збройних силах Радянського Союзу з 10 травня 1976 року по 11 травня 1978 року. На думку позивача, вказане рішення є незаконним та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 02.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені) в порядку статті 263 КАС України. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

19.08.2019 на адресу Вінницького окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просять відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на наступне.

Так, представник відповідача зауважив, що обов`язковою умовою для призначення пенсії відповідно до Закону № 889-VІІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону 889-VІІІ від 10.12.2015 і Прикінцевих та перехідних положень Закону, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Однак, на час звернення позивача до пенсійного фонду із заявою про переведення на інший вид пенсії, останній не досяг 62 річного віку, що є необхідною умовою для призначення пенсії згідно ст. 37 Закону 889-VІІІ від 10.12.2015.

Крім того, представник відповідача вказав, що форма поданої ОСОБА_1 заяви від 20.06.2019 про переведення на інший вид пенсії не відповідає вимогам, встановленим до відповідного типу заяв Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058 затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 встановлено обов`язкову процедуру прийняття рішення пенсійним органом, яка передбачає звернення особи за призначенням (переведенням на інший вид) пенсії із заявою встановленого зразка.

В свою чергу, Позивач звернувся до пенсійного фонду із заявою, яка є довільної форми та отримав відповідь відповідно до Закон України «Про звернення громадян» у встановлений строк.

З приводу мотивів неврахування до стажу державної служби період строкової служби позивача в армії з 10.05.1976 по 11 05.1978 відповідач зазначив, що статтею 25 Закону №3723-ХІІ від 19.12.1993 встановлено, що основними критеріями класифікації посад державних службовців є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу. Установлюються такі категорії посад державних службовців, зокрема: третя категорія - посади заступників керівників структурних підрозділів, завідувачів секторів, головних спеціалістів, експертів, консультантів Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України і Секретаріату Кабінету Міністрів України, заступників Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим, заступників голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а також голів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, начальників управлінь, самостійних відділів у складі міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, інші прирівняні до них посади.

Таким чином, на думку відповідача, період строкової служби позивача в армії з 10.05.1976 по 11 05.1978 не зараховується до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Також, на переконання сторони відповідача не належить до зарахування до стажу державної служби період роботи позивача з 24 листопада 1986 року по грудень 1989 року на посаді звільненого секретаря парткому колгоспу ім. Коцюбинського с. Стрільники, Шаргородського райкому Компартії України Вінницької області, як то зазначено в архівній довідці від 31.05.2019 №07-180/3 Державного архіву Вінницької області, оскільки в основному документі підтвердження трудової діяльності - трудовій книжці відповідний запис відсутній.

Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову виходячи з наступного.

Позивачу з 25.04.2018 призначена пенсія у відповідності до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

25.06.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення його на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ.

Рішенням ГУ ПФУ у Хмельницькій області від 19.07.2019 за №1802/Н-10 позивачу відмовлено у переведені на пенсію за віком відповідно до закону України "Про державну службу" у зв`язку із відсутністю необхідного 20-річного стажу державної служби, оскільки відсутні законодавчо визначені підстави для зарахування до стажу державної служби період його роботи секретарем парткому колгоспу ім. Коцюбинського та період проходження військової служби.

Позивач, не погоджуючись з вказаним рішення відповідача, оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

З 01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 (далі - Закон № 889-VIII).

Згідно Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889-VIII втратив чинність Закон України "Про державну службу" № 3723-XII (Відомості Верховної Ради України, 1993, № 52, статті 490 із наступними змінами, далі - Закон № 3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих положень Закону України "Про державну службу" №889 стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Відповідно до частини 1статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі, стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60% суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Тобто до 01.05.2016 право на пенсію державного службовця мали особи, які:

а) досягли певного віку (для чоловіків – 62 роки, для жінок – віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування") та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01.05.2016, відповідно до статті 90 Закону України "Про державну службу" №889 пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.

Так, пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Виходячи з системного аналізу вищевказаних положень Закону № 889-VIII та статті 37 Закону № 3723-XII суд зазначає, що із набранням чинності Закону № 889-VIII державні службовці втратили право на призначення спеціальних пенсії та отримали право на призначення пенсій на загальних підставах, тобто відповідно до положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Разом із тим, законодавцем передбачено виключення для тих осіб, які станом на 01.05.2016 (день набрання чинності Законом № 889-VIII) займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, або які мають не менш як 20 років стажу на таких посадах. Для такої категорії осіб збережено право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок (страхові внески).

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апарату, а також особливості правовідносин щодо призначення та перерахунку пенсій державним службовцям, оплати праці державних службовців встановлені Законом України "Про державну службу".

Основним критерієм, який визначає підстави для зарахування того чи іншого періоду роботи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу.

Згідно з пунктом 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283, до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах, зокрема, керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком.

У зазначеному додатку міститься перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, періоди роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби, до яких віднесено серед іншого, виконавчі комітети місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управління, самостійні відділи, інші структурні підрозділи.

Суд зазначає, що згідно відомостей архівної Довідки Державного архіву Вінницької області від 31 травня 2019 року за №07-180/3 позивач в період з 24 листопада 1986 року по грудень 1989 року працював на посаді звільненого секретаря парткому колгоспу ім. Коцюбинського с. Стрільники Шаргородського райкому Компартії України Вінницької області, отримував зарплату та відпустки у наведених в довідці розмірах.

В свою чергу, відповідно до записів в трудовій книжки від 21.04.1958 позивач в період з 01.09.1984 по 29.06.1987 обіймав посаду «председатель исполкома Слобод-Ярышевского сельського Совета Могилев-Подольского района Винницкой ОСОБА_2 », а в період з 01.07.1987 по 02.04.1995 обіймав посаду голови колгоспу ім. «Петровського», який в 19.02.1993 було ліквідовано та створено КСТП «Вікторія» с. Політанки.

Таким чином, відомості про посади які обіймав позивач у в період з листопада 1986 по грудень 1987 року, що містяться в архівній довідці та трудовій книжці, є суперечливими.

Зважаючи на відповідні протиріччя в наданих позивачем документах суд враховує, що відповідно до Постанови КМУ від 12.08.1993 № 637 із змінами і доповненнями основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а відтак саме відомості останньої слід враховувати при обчисленні стажу державної служби позивача.

Таким чином, оскільки трудова книжка містить записи, згідно яких позивач у періоди з 01.09.1984 по 29.06.1987 та з 01.07.1987 по 02.04.1995 обіймав посади, які не відносяться до категорій посад державних службовців, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно не зарахував період з 24 листопада 1986 року по грудень 1989 року до стажу державної служби.

В свою чергу, надаючи оцінку твердженням сторони відповідача щодо відсутності підстав для зарахування до стажу державної служби час проходження військової служби, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" військова служба зараховується до стажу роботи незалежно від місця її проходження.

Положеннями частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" передбачено, що час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з пунктом 1 статті 8 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Пунктом 3 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 встановлено, що до стажу державної служби включаються, зокрема, час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.

Таким чином, з наведених положень слідує, що час проходження військової служби зараховується громадянам до загального трудового стажу, до стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в період з 10.05.1976 по 11.05.1978 проходив службу в лавах армії, що підтверджується записами в трудовій книжці та військовим квитком.

Отже, твердження відповідача, що служба в армії не зараховується до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до ЗУ "Про державну службу" №889-VII є необґрунтованими, оскільки позивач проходив службу в лавах армії з 10.05.1976 по 11.05.1978, що свідчить про те, що згідно пункту 8 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" №889-VIII вказаний період має бути зарахований до стажу державної служби на підставі Порядку обчислення стажу державної служби № 283.

Також, відповідно до записів трудової книжки позивача, останній в період з 15.08.1975 по 03.05.1976 обіймав посаду піонервожатого Бабчинецької восьмирічної школи №2; з 04.05.1976 по 03.05.1978 проходив службу в лавах армії; з 17.08.1982 по 01.09.1984 обіймав посаду директора Слобада-Яришівської восьмирічної школи; з 01.09.1984 по 29.06.1987 обіймав посаду «председатель исполкома Слобод-Ярышевского сельського Совета Могилев- ОСОБА_3 »; з 01.07.1987 по 02.04.1995 обіймав посаду голови колгоспу ім. «Петровського», який в 19.02.1993 було ліквідовано та створено КСТП «Вікторія» с. Політанки; з 01.11.1998 по 01.02.2000 обіймав посаду помічника-консультанта народного депутата України ОСОБА_4 ; з 27.08.2000 по 19.04.2019 обіймав посаду директора Шаргородського центру зайнятості.

Таким чином, згідно відомостей трудової книжки позивача, з урахуванням вищенаведених висновків суду, стаж державної служби позивача станом на 01.05.2016 становив 19 років 9 місяців 5 днів. Отже, станом на час набрання чинності Закону України "Про державну службу" №889-VIII, позивач не мав 20 річного стажу державної служби, а відтак не мав права на пенсію відповідно до статті 37 Закону №3723-XII.

Крім того, визначаючись щодо заявлених позовних вимог суд враховує, що згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12) та на час звернення до відповідача з заявою про переведення на пенсію за віком (вх. №1802/Н-10 від 25.06.2019) відповідно до положень статті 37 Закону №3723-XII, не досяг 62-х річного віку, досягнення якого, згідно положень вказаної статті Закону, є необхідним для отримання даного виду пенсі.

З огляду на викладене суд констатує, що позивач при звернені до відповідача з заявою про переведення на пенсію за віком (вх. №1802/Н-10 від 25.06.2019) не відповідав двом з трьох необхідних критеріїв для призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, а саме: не досяг 62-х річного віку та не мав 20-ти років стажу державної служби станом на 01.05.2016.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями частини 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи відсутність судових витрат у даній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахування до стажу державної служби час проходження ним військової служби в Збройних силах Радянського Союзу з 10.05.1976 по 11.05.1978.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області зарахувати до стажу роботи державної служби ОСОБА_1 час проходження ним військової служби в Збройних силах Радянського Союзу з 10.05.1976 по 11.05.1978.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 13322403)

Повний текст рішення виготовлено та підписано: 17.09.2019

Суддя /підпис/ Жданкіна Наталія Володимирівна

Згідно з оригіналом:

Суддя:

Секретар: