Рішення № 84318806, 12.09.2019, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/628/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2019 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Стефанів Т. В.,

секретар судового засідання Максимів Н. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Беркут ЛТД"

до відповідача: Відділу будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Косівської районної державної адміністрації

про стягнення 3 % річних та інфляційних збитків у розмірі 1005336 грн 11 коп.

за участю:

від позивача: Атаманюк В. П.

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2 .

ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Беркут ЛТД" звернулося до суду з позовом до Відділу будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Косівської районної державної адміністрації про стягнення 3% річних та інфляційних збитків у розмірі 1005336 грн 11 коп. (189568 грн 95 коп. - 3% річних, 815767 грн 16 коп. - інфляційних збитків).

Заявлені позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача договірних зобов`язань, в частині здійснення плати за договорами підряду, внаслідок чого йому нараховано інфляційні збитки та 3 % річних. Стягнення заборгованості за підрядні роботи були предметом розгляду справ № 909/164/17 та № 909/332/17.

Ухвалою від 01.07.2019 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 22.07.2019.

22.07.2019 судом відкладено підготовче засідання на 22.08.2019 про що зазначено у протоколі судового засідання від 22.07.2019. Про дату та час розгляду справи сторони повідомлені в судовому засіданні, а також ухвалами-повідомленнями про судове засідання від 22.07.2019.

23.07.2019 до суду від відповідача надійшов відзив на позов вх. № 12735/19 від 22.07.2019, в якому просить відмовити в позові з тих підстав, що відповідач не отримував коштів для виконання судових рішень Господарського суду Івано-Франківської області.

Ухвалою суду від 22.08.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.09.2019.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав, вказав на відсутність достатніх коштів для погашення боргу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 21.03.2017 у справі № 909/164/17 позов ТОВ "Беркут ЛТД" до відповідача Відділу будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Косівської районної державної адміністрації про стягнення основного боргу 347000 грн 00 коп. задоволено. Стягнуто з Відділу будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Косівської районної державної адміністрації на користь ТОВ "Беркут ЛТД" основний борг в розмірі 347000 грн 00 коп. та судовий збір в розмірі 5205 грн 00 коп., про що 21.03.2017 видано відповідний наказ.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 05.05.2017 у справі № 909/332/17 позов ТОВ "Беркут ЛТД" до відповідача Відділу будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Косівської районної державної адміністрації про стягнення основного боргу 1758749 грн 00 коп. задоволено. Стягнуто з Відділу будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Косівської районної державної адміністрації на користь ТОВ "Беркут ЛТД" основний борг в розмірі 1758749 грн 00 коп. та судовий збір в розмірі 26381 грн 23 коп., про що 23.05.2017 видано відповідний наказ.

На даний момент судові рішення у наведених вище справах не виконано.

За прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачу нараховано 3% річних в сумі 189568 грн 95 коп. (за період прострочення з 19.04.2016 по 19.04.2019) та інфляційні втрати в сумі 815767 грн 16 коп. (за період прострочення з травня 2016 року по лютий 2019 року).

Позивач звертався до відповідача з листом-вимогою від 19.04.2019 про сплату 3% річних та інфляційних втрат. Цього ж дня лист-вимогу отримано представником відповідача, про що свідчить відповідна відмітка на ньому.

Відповідач повідомив позивача про той факт, що відділ являється розпорядником коштів бюджетів різних рівнів за умови виділення відповідних коштів, а оскільки кошти на погашення боргів перед ТОВ "Беркут ЛТД" не надходили немає можливості виконати рішення Господарського суду Івано-Франківської області (лист № 36/01-27 від 22.04.2019).

Суд вважає вимоги позивача частково обґрунтованими, враховуючи таке.

Із змісту ст. 11 ЦК України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з договору.

Рішеннями Господарського суду Івано-Франківської області у справах № 909/164/17 та № 909/332/17 стягнуто з відповідача на користь позивача борг, що виник внаслідок невиконання договорів підряду № 01/10, № 10/10, № 11/10, № 13/10, № 14/10, № 15/10, № 16/10 від 15.01.2010 та № 17/01 від 03.08.2010, який в сукупності становить 2105749 грн 00 коп. Як вказано в рішеннях, розрахунки за виконані роботи повинні здійснюватись не пізніше 01.04.2014 (по договорах № 01/10, № 10/10, № 11/10, № 13/10, № 14/10, № 15/10, № 16/10 від 15.01.2010) та не пізніше 01.03.2014 (по договору № 17/01 від 03.08.2010).

Частина 4 ст. 75 ГПК України вказує на те, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами ст. 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

Однак, якщо зобов`язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов`язки, в тому числі передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки зобов`язання щодо оплати за виконані роботи відповідачем не виконано, у позивача виникло право на нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму невиконаного зобов`язання. Зокрема, по договорах підряду № 01/10, № 10/10, № 11/10, № 13/10, № 14/10, № 15/10, № 16/10 від 15.01.2010 початком строку нарахування 3% річних та інфляційних втрат слід вважати 02.04.2014, по договору підряду № 17/01 від 03.08.2010 - 02.03.2014.

Судом перевірено розрахунки 3% річних та інфляційних втрат.

Перевіряючи правильність розрахунку інфляційних втрат судом взято до уваги наступне.

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (постанова Вищого господарського суду України від 01.02.2012 за № 52/30).

Згідно ст. 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Позивачем розраховано інфляційні втрати на суму основного боргу - 2105749 грн 00 коп., визначено чіткі періоди їх нарахування, з травня 2016 року по лютий 2019 року.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат, поданий позивачем, визнає його арифметично невірним, при цьому вказує таке.

Індекси інфляції, за період прострочки становлять: травень 2016 року - 100, 1 %, червень 2016 року - 99, 8 %, липень 2016 року - 99, 9%, серпень 2016 року - 99, 7 %, вересень 2016 року - 101, 8 %, жовтень 2016 року - 102, 8 %, листопад 2016 року - 101, 8 %, грудень 2016 року - 100, 9 %, січень 2017 року - 101, 1 %, лютий 2017 року - 101, 0 %, березень 2017 року - 101, 8 %, квітень 2017 року - 100, 9 %, травень 2017 року - 101, 3 %, червень 2017 року - 101, 6 %, липень 2017 року - 100, 2 %, серпень 2017 року - 99, 9 %, вересень 2017 року - 102, 0 %, жовтень 2017 року - 101, 2 %, листопад 2017 року - 100, 9 %, грудень 2017 року - 101, 0 %, січень 2018 року - 101, 5 %, лютий 2018 року - 100, 9 %, березень 2018 року - 101, 1 %, квітень 2018 року - 100, 8 %, травень 2018 року - 100, 0 %, червень 2018 року - 100, 0 %, липень 2018 року - 99, 3%, серпень 2018 року - 100, 0 %, вересень 2018 року - 101, 9 %, жовтень 2018 року - 101, 7 %, листопад 2018 року - 101, 4 %, грудень 2018 року - 100, 8 %, січень 2019 року - 101, 0 %, лютий 2019 року - 100, 5 %. Сукупний індекс інфляції за період з травня 2016 року по лютий 2019 року становить 135,47069767.

Враховуючи методику нарахування інфляційних втрат слід: 2105749 грн 00 коп. (сума боргу) х 135,47069767 (сукупний індекс інфляції)/100 - 2105749 грн 00 коп. (сума боргу) = 746923 грн 86 коп.

Отже, загальна сума інфляційних втрат, що підлягає до задоволення складає 746923 грн 86 коп. В частині заявленої вимоги про стягнення інфляційних втрат в сумі 68843 грн 30 коп. слід відмовити.

Судом перевірено розрахунок 3% за формулою: сума боргу * 3%/365 * кількість днів прострочення. Взято до уваги визначений позивачем період прострочення з 19.04.2016 по 19.04.2019, кількість днів прострочки 1096.

Отже, розрахунок 3 % річних наступний: 2105749 грн 00 коп. (сума боргу) * 3%/365 * 1096 (кількість днів прострочення) = 189690 грн 49 коп.

Враховуючи той факт, що суд не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог, 3% річних підлягає стягненню в сумі заявленій позивачем, а саме 189568 грн 95 коп.

Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене вище позов підлягає частковому задоволенню.

З урахуванням приписів ст. 129 ГПК України судовий збір слід покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам (стягнути з відповідача - 14047 грн 39 коп., залишити за позивачем - 1032 грн 65 коп.).

Керуючись ст. 2, 13, 42, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Беркут ЛТД" до відповідача Відділу будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Косівської районної державної адміністрації про стягнення 3 % річних та інфляційних збитків у розмірі 1005336 грн 11 коп. задоволити частково.

Стягнути з Відділу будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Косівської районної державної адміністрації (78600, Івано-Франківська область, Косівський район, м. Косів, майдан Незалежності, 11; ідентифікаційний код 34159750) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Беркут ЛТД" (78607, Івано-Франківська область, Косівський район, с. Смодна, вул. Незалежності, 53 А; ідентифікаційний код 32167246) 189568 грн 95 коп. (сто вісімдесят дев`ять тисяч п`ятсот шістдесят вісім грн 95 коп.) - 3% річних, 746923 грн 86 коп. (сімсот сорок шість тисяч дев`ятсот двадцять три грн 86 коп.) - інфляційних збитків, 14047 грн 39 коп. (чотирнадцять тисяч сорок сім грн 39 коп.) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення інфляційних збитків в сумі 68843 грн 30 коп. (шістдесят вісім тисяч вісімсот сорок три грн 30 коп.) відмовити.

Судовий збір в сумі 1032 грн 65 коп. (одна тисяча тридцять дві грн 65 коп.) залишити за позивачем

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до п. п. 17.5 п. 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 18.09.2019.

Суддя Т. В. Стефанів