Ухвала суду № 84318798, 16.09.2019, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/976/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16.09.2019 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шіляк М.А., розглянувши заяву КП "Завод Нафтохім" (вих. №б/н від 30.08.2019; вх. № 17501/19 від 10.09.2019) про забезпечення позову у справі

за позовом: КП "Завод Нафтохім"

до відповідача: ПП "Вторпласт"

про стягнення заборгованості в сумі 61 802,54 грн,

без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Колективне підприємство "Завод Нафтохім" звернулося до суду з позовом до ПП "Вторпласт" про стягнення заборгованості в сумі 61 802,54 грн.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області 13.09.2019 постановлено позовну заяву КП "Завод Нафтохім" (вих. №б/н від 30.08.2019; вх. № 17501/19 від 10.09.2019) залишити без руху.

Одночасно з позовною заявою, позивач просить накласти арешт на майно та рахунки відповідача в межах позовних вимог, зазначаючи безпідставне ухилення відповідача від виконання зобов"язань, визнання відповідача, що він не буде погашати заборгованість.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього кодексу заходів забезпечення позову.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення

відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Суд звертає увагу позивача, що згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Сам факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем та нарахованих сум пені та витрат на зведення стіни не є встановленим і підлягає доведенню під час вирішення справи по суті. Водночас такий факт не є єдиною та достатньою підставою для вжиття судом заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та рахунки відповідача.

Твердження позивача про те, що відповідач не буде погашати заборгованість, не доведені позивачем належними та допустимими доказами.

З огляду на вищевикладене суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову, що має наслідком відмову у задоволенні відповідної заяви.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 77, 136, 137, 139, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

в задоволенні заяви КП "Завод Нафтохім" (вих. №б/н від 30.08.2019; вх. № 17501/19 від 10.09.2019) про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та у строк, визначені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 18.09.2019.

Суддя М.А. Шіляк