Ухвала суду № 84315620, 11.09.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2019 Справа №607/13167/19

Номер провадження 1-кп/607/1194/2019

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Ломакіна В.Є.

при секретарі с/з Пушкар С.М.

за участю прокурора Жука І.О.

захисника Дубчака С.П.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі кримінальне провадження №12019210180000979 від 24 березня 2019 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області знаходиться кримінальне провадження №12019210010000979 від 24 березня 2019 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 186 КК України.

В судовому засідання прокурор подав клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 60 днів. Своє клопотання мотивує тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисних корисливих злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, та під час не відбутого умовно-дострокового покарання знову вчинив новий умисний корисливий злочин, що свідчить про стійку протиправну поведінку останнього, у зв`язку з чим продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме – ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, та ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, а жоден з інших більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Дубчак С.П. заперчив проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою його підзахисного. Просив змінити запобіжний захід, застосований до ОСОБА_1 , на домашній арешт, посилаючись на те, що ризики, зазначені у клопотанні прокурора, не підтверджені, докази вчинення його підзахисним злочину відсутні, та не обґрунтовано, що інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти наявним ризикам.

Обвинувачений ОСОБА_1 проти задоволення клопотання прокурора заперечив, підтримав клопотання свого захисника.

Потерпіла ОСОБА_2 підтримала клопотання прокурора.

Суд, заслухавши думки учасників судового провадження, вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід продовжити строк тримання під вартою, виходячи з наступного.

Відповідно до ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 травня 2019 року, під час досудового розслідування була встановлена наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на потерпілих у кримінальному провадженні, у зв`язку із чим до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

В подальшому строк застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження продовжувався ухвалою суду від 22 липня 2019 року та закінчується 19 вересня 2019 року о 23 год. 59 хв.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно ч.ч. 3, 5 ст. 199 КПК України, якою суд керується в силу ч. 2 ст. 331 КПК України, суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою суд також враховує засаду верховенства права, закріплену у ст. 8 КПК України та практику Європейського суду з прав людини, яка у відповідності до вимог ч. 2 зазначеної статті підлягає обов`язковому застосуванню під час кримінального провадження. Так, у п. 219 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року (заява № 42310/04) Суд зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу. Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов`язковою і неодмінною умовою (sinequanon) належності її продовжуваного тримання під вартою.

Суд оцінює тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у злочині, у вчиненні якого він обвинувачується; наявність двох епізодів злочинної діяльності; те, що обвинувачений ніде не працює, хоча є особою працездатного віку, не одружений, утриманців немає, стан його здоров`я та міцність соціальних зв`язків останнього, а також те, що він раніше судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, та новий умисний корисливий злочин вчинив під час не відбутого умовно-дострокового покарання.

Таким чином, наявні достатні підстави вважати, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, не зникли.

Вищевикладені обставини кримінального провадження свідчать про те, що тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 є виправданим заходом, оскільки є чіткі ознаки того, що перебуваючи на волі обвинувачений може ухилитися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому справжній інтерес суспільства полягає у забезпеченні законності та запобігання порушенню прав осіб, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права обвинуваченого ОСОБА_1 на свободу.

Таким чином, з урахуванням викладених обставин та особи ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку обвинуваченого та запобігти вищевикладеним ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 на строк, що не перевищує 60 днів – до 23.59 год. 10 листопада 2019 року.

У зв`язку із цим, суд вважає, що клопотання захисника про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на домашній арешт до задоволення не підлягає.

Окрім того, враховуючи неявку потерпілої ОСОБА_3 в судове засідання, судове засідання з розгляду даного кримінального провадження необхідно відкласти.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 369, 371 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 23 год. 59 хв. 10 листопада 2019 року

В задоволенні клопотання захисника Дубчака С.П. про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт обвинуваченому ОСОБА_1 – відмовити.

Судове засідання кримінального провадження №12019210180000979 від 24 березня 2019 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, відкласти до 16 год. 30 хв. 02 жовтня 2019 року, про що повідомити учасників.

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження та направити начальнику Чортківської УВП УДПСУ в Тернопільській області (№ 26), для відому.

Головуючий суддяВ. Є. Ломакін