Ухвала суду № 84313494, 13.09.2019, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/6118/19

Провадження № 2/442/1616/2019

УХВАЛА

п р о з а л и ш е н н я п о з о в н о ї з а я в и б е з р у х у

"13" вересня 2019 р. м. Дрогобич

Головуюча - суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області – Курус Р.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна в натурі,-

в с т а н о в и л а :

27.08.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить поділити в натурі між ним та ОСОБА_2 , житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою - АДРЕСА_1 , та земельну ділянку (розташовану по АДРЕСА_1 , площею - 0,0921 га, кадастровий номер - 4610600000:01:018:0204, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

28.08.2019 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області направлено запити в Відділ адресно-довідкової роботи Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області про отримання відомостей щодо реєстрації місця проживання відповідача, відповідь на який отримано 11.09.2019 року.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Порядок звернення до суду з позовною заявою урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, які передбачені, зокрема, в статті 175 ЦПК України.

Наслідком недотримання зазначених умов є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо цей недолік не буде усунуто у строк, установлений судом, – визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 185 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 177 ЦПК України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Так, позивачем ОСОБА_1 подано клопотання про зменшення розміру судового збору до 5 % розміру річного доходу (пенсії). В обґрунтування свого клопотання посилається на те, що ціна пред`явленого ним позову становить 612197,10 грн. (283567 грн. + 328630,10 грн.), оскільки вартість його частки (13/25) у праві власності на житловий будинок становить 283567 грн., а вартість частки (13/25) у праві власності на земельну ділянку (кадастровий номер -4610600000:01:018:0204) становить 631980,99 * 13/25 = 328630,10 грн. Відтак, сума судового збору становить - 6121,97 грн., що перевищує 5% від розміру його доходу (пенсії), оскільки його пенсія становить 1497 грн., річний розмір - становить 17964 грн., а 5% відповідає сумі 898,20 грн. Просить суд на підставі ч.2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» зменшити розмір судового збору до 5 % розміру річного доходу (пенсії).

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зважаючи, що положення статей ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи, а тому у кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Водночас підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути аргументовані.

Частиною 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Рішенням ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішенням ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64 визначено, що оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.

Відтак, перевіривши клопотання позивача про зменшення розміру судового збору та докази, які підтверджують наявність реального доходу (пенсії) ОСОБА_1 , приходжу до переконання про наявність підстав для зменшення судового збору до 5 % розміру річного доходу (пенсії), а саме до 898,20 грн., які позивачу слід сплатити в дохід держави, перерахувавши на наступний рахунок: Дрогоб. УК/м.Дрогобич/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) -38007496; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача 31216206013014; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу*;101;_ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом __ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області (назва суду, де розглядається справа).

Вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Частиною 2 зазначеної статті закріплено обов`язок суду та учасників судового процесу керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Отже, завданнями судочинства мають керуватися не лише суд, а й сторони.

Поряд з цим, ч. 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, з наведених норм вбачається, що позивач, звертаючись до суду з відповідною позовною заявою, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, зобов`язаний оформити таку у відповідності до вимог цивільного-процесуального кодексу, що сприятиме її своєчасному розгляду і вирішенню.

При таких обставинах дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення її недоліків.

Керуючись ст. ст. 175-177, 185 ЦПК України, суддя,

у х в а л и л а :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна в натурі, - залишити без руху.

Повідомити ОСОБА_1 про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та йому повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Курус Р.І.