
1Справа № 335/10256/19 1-кс/335/6406/2019
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2019 року м.Запоріжжя
Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя Апаллонова Ю.В., за участю секретаря Жечевої А.В., прокурора Фененко А.В., слідчого СВ Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Люшня І.І., підозрюваного ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя, клопотання слідчого СВ Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Люшня І.І., погоджене з прокурором Запорізької місцевої прокуратури №2 Фененко А.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12019080060002094 від «02» вересня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК відносно:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженеця м. Запоріжжя, який має середню освіту, офіційно не працевлаштований, не одружений, не має на утримані малолітніх дітей, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
09 грудня 2011 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України за вчинення якого було обрано покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки з випробувальним строком на 2 роки;
28 березня 2013 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, за ч. 2 ст. 186, ст. 69 КК України за вчинення якого було обрано покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 71 КК України приєднати до вироку 09.12.2011 року, визначити позбавлення волі на 3 роки 1 місяць;
23 вересня 2015 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, за ч. 3 ст. 185, 75 КК України за вчинення якого було обрано покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки з випробувальним строком на 3 роки;
03 березня 2016 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя, за ч. 2 ст. 185 КК України за вчинення якого було обрано покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст. 71 КК України приєднати до вироку 23.09.2015 року, визначити позбавлення волі на 3 роки 6 місяців. На підставі ч. 5 ст. 75 КК України зарахувати в строк в період з 21.01.2016 року до вступу вироку в законну силу. 07.05.2019 року звільнився по відбуттю покарання.
В С Т А Н О В И В:
В ході досудового розслідування встановлено, що 02 вересня 2019 року, приблизно о 10 годині 20 хвилин, ОСОБА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, знаходячись в приміщені ДК «Орбіта», розташованого по вул. Лермонтова, 9 в м. Запоріжжі, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав зі столу мобільний телефон марки «Айфон 7», в корпусі чорного кольору, в якому була встановлена сім – карта оператора мобільного зв`язку «Київстар», яка матеріальної цінності потерпілому не представляє, після чого, зник з місця скоєння злочину.
Таким чином, ОСОБА_2 спричинив матеріальний збиток потерпілому ОСОБА_3 на загальну суму 6000 гривень 00 копійок.
Своїми умисними діями, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
09 вересня 2019 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Вина ОСОБА_2 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме:
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 від 02.09.2019;
- протоколом огляду відео запису від 02.09.2019;
- протоколом огляду предмета (мобільного телефону) від 09.09.2019;
Таким чином, ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.
Під час проведення досудового слідства, вивчено особу ОСОБА_2 та зібрано характеризуючий матеріал відносно останнього. Так, ОСОБА_2 , неодноразово (6 разів) притягався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів. Більшість кримінальних правопорушень, вчинених ОСОБА_2 , є корисливими злочинами.
Крім того, 12 червня 2019 року до підозрюваного ОСОБА_2 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
13 червня 2019 року після внесення застави з ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» ОСОБА_2 був звільнений з під варти.
Після чого, 29 липня 2019 року до підозрюваного ОСОБА_2 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
14 серпня 2019 року після внесення застави з ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» ОСОБА_2 був звільнений з під варти.
На теперішній час ОСОБА_2 офіційно не працевлаштований, не має офіційного джерела доходу.
Викладене свідчить про те, що ОСОБА_2 , на шлях виправлення та перевиховання не став. Повністю обґрунтованим та реальним є ризик того, що знаходячись на свободі, ОСОБА_2 , буде продовжувати вчиняти умисні злочини, а жоден з більш м`яких запобіжний заходів не зможе запобігти цьому.
ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, вчиненому під час застави, що унеможливлює звільнення його від відбування покарання в порядку ст. 75 КК, що створює ризик того, що підозрюваний зможе ухилитися від органу досудового розслідування чи суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Досудовим розслідуванням встановлено, що підозрюваний ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до п`яти років. Орган досудового розслідування приходить до висновку що ОСОБА_2 усвідомлюючи, що буде нести кримінальну відповідальність, та покарання у вигляді позбавлення волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, що є ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, ОСОБА_2 обізнаний про місце роботи потерпілого та з метою ухилитись від кримінальної відповідальності може шляхом залякувань або вмовлянь незаконно впливати на них, що є ризиком, передбаченим п.3 ч.1 ст. 177 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 не працевлаштований, систематично вчиняє корисливі злочини, що дає підстави вважати, що скоєння крадіжок є єдиним його джерелом прибутку. Данні обставини вказують, на те, що ОСОБА_2 може вчинити інше кримінальне правопорушення, що є ризиком, передбаченим п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Крім того, про неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, таких як особисте зобов`язання, передбаченого п.1 ч.1 ст. 176 КПК України, свідчить тяжкість вчиненого ОСОБА_2 кримінального правопорушення.
Неможливість обрання до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, передбаченого п.2 ч.1 ст. 176 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_2 не має стійких соціальних зв`язків, які би заслуговували довіру, та поручились за виконання ОСОБА_2 покладених на нього обов`язків. Окрім того, на теперішній час, звернень з клопотаннями до слідчого судді про особисту поруку не надходило.
Про неможливість обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді застави свідчить те, що підозрюваний не працевлаштований, не має джерела доходу, та обґрунтовано підозрюється у вчиненні корисливого злочину.
Обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який передбачений п. 4 ч.1 ст. 176 КПК України не забезпечить в повній мірі виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, оскільки ОСОБА_2 порушив покладені раніше на нього судом обов`язки. Залишаючись на волі ОСОБА_2 з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового слідства або суду, тим самим порушивши вказаний запобіжний захід.
Відповідно до п. 3 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`яти років.
Жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам.
Орган досудового слідства вважає, що систематичне скоєння ОСОБА_2 злочинів на протязі тривалого часу, ігнорування ним норм моралі складених в суспільстві, відсутність бажання до виправлення та залишення злочинного шляху надають останньому характер суспільно небезпечної особи.
У зв`язку з цим, з метою захистити громадян і суспільство від злочинних посягань, та з метою присікти злочинну діяльність ОСОБА_2 слідство приходить до висновку, про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів
У судовому засіданні слідчий у повному обсязі підтримала клопотання та посилалась на обставини, які у ньому були викладені, додавши, що обґрунтованість підозри підтверджується наявними у кримінальному провадженні допустимими доказами.
Прокурор в судовому засіданні стверджувала, що вжиття більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою для підозрюваного, з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують.
Підозрюваний ОСОБА_2 проти задоволення клопотання заперечував, зазначивши що не переховується від слідства та суду та буде виконувати покладені на нього обов`язки.
Вислухавши доводи та пояснення слідчого, підозрюваного, доводи прокурора щодо неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, і дослідивши матеріали справи в їх сукупності, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що 02.09.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, за №12019080060002094.
Стаття 192 КПК України передбачає право слідчого, за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Клопотання слідчого, погоджене із прокурором Запорізької місцевої прокуратури №2 Фененко А.В. оформлене відповідно до вимог ст.184 Кримінального процесуального кодексу України.
До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження. В клопотанні є підпис підозрюваного щодо вручення копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також копій матеріалів.
09.09.2019 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу – тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
У судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, наявними у справі допустимими доказами.
Статтею 176 КПК України передбачено, що одним із запобіжних заходів є тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров`я, майновий стан підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 раніше судимий, в тому числі за вчинення злочинів проти власності, підозрюється у скоєнні злочину, який згідно зі ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, за який законом передбачено покарання до п`яті років.
Крім того, 12 червня 2019 року до підозрюваного ОСОБА_2 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. 13 червня 2019 року після внесення застави з ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» ОСОБА_2 був звільнений з під варти. Після чого, 29 липня 2019 року до підозрюваного ОСОБА_2 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. 14 серпня 2019 року після внесення застави з ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» ОСОБА_2 був звільнений з під варти.
На теперішній час ОСОБА_2 офіційно не працевлаштований, не має офіційного джерела доходу.
Викладене свідчить про те, що ОСОБА_2 , на шлях виправлення та перевиховання не став.
Вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпечність злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 на думку слідчого судді дають підстави для висновку, що існують з боку підозрюваного ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, а також доведеність слідчим і прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання та застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому наявність характеризуючих даних про особу підозрюваного ОСОБА_2 зокрема те, що останній підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, раніше судимий, не має джерела доходу, непрацевлаштований, не має стійких соціальних зв`язків підтверджують наявність зазначених вище ризиків.
При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_2 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.
Частиною 4 статті 183 КПК України передбачений вичерпний перелік, коли суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні. Зі змісту зазначеної норми вбачається, що до ОСОБА_2 який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, необхідно застосувати заставу у розмірі, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п.2. ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 його особу, суд вважає за можливе обрати заставу у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Керуючись ст.ст.3, 176, 177, 178, 182, 183, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
У Х В А Л И В :
Клопотання слідчого СВ Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Люшні Інни Іванівни погоджене з прокурором Запорізької місцевої прокуратури №2 Фененко Анастасією В`ячеславівною про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12019080060002094 від 02 вересня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України відносно ОСОБА_2 – задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 14.11.2019 року включно, який обчислювати з 16.09.2019 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Строк тримання під вартою ОСОБА_2 обчислюється з моменту його фактичного затримання –16 вересня 2019 року.
Строк дії ухвали слідчого судді закінчується 14 листопада 2019 року.
ОСОБА_2 або заставодавець мають право у будь-який момент протягом строку дії ухвали внести заставу у розмірі 38420 гривень у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: № 37319085001205, ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, призначення платежу застава (в призначенні платежу необхідно вказувати: П. ОСОБА_4 сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа).
У разі внесення вказаної застави на ОСОБА_2 покладаються наступні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, у час, визначений вказаним слідчим;
- не відлучатися з м.Запоріжжя без дозволу слідчого, який проводе досудове розслідування, прокурора чи суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, який проводить досудове розслідування, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
- здати за наявності на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон;
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копії ухвали для її виконання направити начальникові Запорізького слідчого ізолятору Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області, керівнику Запорізької місцевої прокуратури № 2 та начальнику СВ Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП України в Запорізькій області.
Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її проголошення.
На ухвалу слідчого судді про застосування запобіжного заходу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.
Слідчий суддя Ю.В. Апаллонова
Судове рішення № 84312302, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 16.09.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 335/10256/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: