Ухвала суду № 84311556, 12.09.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 12.09.2019

Справа №320/5630/19

Провадження 1-кс/937/5164/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«12» вересня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольського міськрайонний суд Запорізької області в складі:

слідчого судді - Колодіної Л.В., за участі секретаря – Арифової Л.А.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Гриник А.О. (у режимі відеоконференції з Військовою прокуратурою Херсонського гарнізону)

слідчого ТУ ДБР – Гавриленко М.М.

підозрюваного – ОСОБА_1 ,

розглянувши клопотання слідчого Третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі Басюка В.І. погоджене з прокурором військової прокуратури Херсонського гарнізону Південного регіону України підполковника юстиції Гриник А.О. у кримінальному провадженні №42019230270000076 від 25 червня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Каховка Херсонської обл., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, раніше не судимого, військовослужбовця військової служби за контрактом, механіка-радіотелефоніста 1-го відділення командно-штабних машин Р-145БМ радіовзводу центру зв`язку командного пункту польового вузла зв`язку військової частини А1736, солдата,

В С Т А Н О В И В:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого Третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі Басюка В.І. погоджене з прокурором військової прокуратури Херсонського гарнізону Південного регіону України підполковника юстиції Гриник А.О., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №42019230270000076 від 25 червня 2019 року за ч.4 ст.407 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі перебуває провадження внесене 25 червня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019230270000076, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва у даному кримінальному провадженні здійснюється військовою прокуратурою Херсонського гарнізону Південного регіону України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом командира військової частини А1736 від 09.04.2019 за №61-РС солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу цієї ж військової частини, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду механіка-радіотелефоніста 1-го відділення командно-штабних машин Р-145БМ радіовзводу центру зв`язку командного пункту польового вузла зв`язку цієї ж військової частини.

Будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, солдат ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1 – 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою.

З часу видання ВО Президента України, Головою Верховної ради України Указу «Про часткову мобілізацію» №303/2014 від 17.03.2014 року, до цього часу на території України, згідно ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ст. 1 Закону України «Про оборону України», почав діяти особливий період, тобто період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Всупереч зазначених вимог, старший солдат ОСОБА_1 , достовірно знаючи статутні обов`язки, передбачені законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.

Так, відповідно до розпорядку дня військовослужбовців за контрактом у військовій частині А1736, військовослужбовці у нічний час перебувають за місцем фактичного проживання та прибувають на службу до розташування військової частини (або до визначеного місця служби) на 08 годину робочого дня, а саме на ранкове шикування особового складу військової частини. Ці вимоги були доведені та достовірно відомі солдату ОСОБА_1

Проте, проходячи військову службу за контрактом та будучи забезпечений речовим, грошовим, продовольчим та іншими видами забезпечення, солдат ОСОБА_1 , діючи умисно, в порушення статутних вимог, в умовах особливого періоду, 17 травня 2019 року, о 08 годині, не з`явився вчасно на службу без поважних причин на ранкове шикування особового складу до розташування військової частини А1736, яка дислокується в м. Нова Каховка Херсонської області та ухиляється від військової служби до теперішнього часу.

В період з 17 травня 2019 року по теперішній час солдат ОСОБА_1 без поважних причин обов`язки військової служби не виконує, до військової частини безпідставно не прибуває, проводячи час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для з`явлення у військову частину, за наявності реальної можливості для цього.

Таким чином, військовослужбовець військової служби за контрактом військової частини А1736 солдат ОСОБА_1 , за викладених вище обставин, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 4 ст. 407 КК України - нез`явлення військовослужбовцем (крім строкової служби) вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

Вказане підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження, копії яких надаються до клопотання, а саме: актом службового розслідування по факту не виходу на службу солдата ОСОБА_1 від 28.05.2019 року затвердженого командиром військової частини А1736; протоколом допиту свідка ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебуває на посаді старшого пожежного 2 відділення військової частини А1736; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебуває на посаді коменданта військового містечка військової частини А1736. іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

08.07.2019 у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками ч. 4 ст. 407 КК України, шляхом направлення поштою на відоме місце реєстрації та проживання.

24.07.2019 ОСОБА_1 особисто повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.

31.07.2019 постановою слідчого підозрюваного ОСОБА_1 оголошено в розшук.

06.08.2019 року ухвалою слідчого судді мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області №320/5630/19 надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_1 з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

12.09.2019 року постановою слідчого кримінальне провадження відновлено на підставі ч. 1 ст. 282 КПК України.

11.09.2019 року, о 15 год. 24 хв., на виконання ухвали Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області №320/5630/19 від 06.08.2019 про дозвіл на затримання з метою приводу, у порядку ст. 191 КПК України солдат ОСОБА_1 був затриманий співробітниками карного розшуку Каховського відділу поліції ГУНП в Херсонській області.

Вивченням особи підозрюваного встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Каховка Херсонської обл., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , українць, громадянинин України, з середньою освітою, одружений, раніше не судимий, військовослужбовець військової служби за контрактом, механіка-радіотелефоніст 1-го відділення командно-штабних машин Р-145БМ радіовзводу центру зв`язку командного пункту польового вузла зв`язку військової частини А1736, солдат.

Необхідність обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю наступних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які можуть настати, якщо щодо підозрюваного не буде застосовано такий запобіжний захід.

Санкція частини 4 статті 407 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років та відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України зазначене кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких.

Метою та підставами застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 , може здійснити вищезазначені дії.

Незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Так, встановлено, що після вчинення вказаного кримінального правопорушення продовжує рахуватись у військовій частині (перебуває у розпорядженні командира), у якій має можливість вплинути на співслужбовців, неправдиві показання яких можуть зашкодити проведенню об`єктивного та неупередженого досудового розслідування даного кримінального провадження.

Наведені обставини свідчать про можливість незаконного впливу

на свідків та інших учасників кримінального провадження, шляхом застосування до останніх методів залякування, методів фізичного та морального впливу використовуючи своє становище, тобто може вчинити інші злочини.

Переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Враховуючи, що підозрюваний вже 4 місяці незаконно ухиляється від проходження військової служби, тобто переховується від командування військової частини, органів досудового розслідування, особу підозрюваного, який схильний до вчинення кримінальних правопорушень, існує ризик того, що перебуваючи на волі останній може виїхати за межі країни або іншим чином переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, що у подальшому, у разі визнання його судом винним у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, унеможливить притягнення останнього до встановленої законом кримінальної відповідальності.

Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

З 17.05.2019 по теперішній час підозрюваний незаконно без поважних причин та, не маючи на те вагомих підстав відсутній у військовій частині, проводить час на власний розсуд, чим вчиняє триваючий тяжкий злочин, передбачений ч. 4 ст. 407 КК України.

Підозрюваний притягувався до кримінальної відповідальності: у 2011 році за ч.1 ст. 286 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн.

Більше того, підозрюваний на даний час проживає на значній відстані від органу досудового розслідування та суду за місцем вчинення ним злочину (Херсонська область), а тому обрання відносно нього іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з обов`язком не відлучатися з місця проживання, створить передумови для його подальшого переховування від органів досудового розслідування або суду.

Крім того, враховуючи, те, що Херсонська область має адміністративну межу з тимчасово-окупованою територію АРК, підозрюваний може перейти на вказану територію, де буде у подальшому переховуватись від органу досудового розслідування.

З аналогічних міркувань, враховуючи, що на території Донецької та Луганської областей наразі проходить операція об`єднаних сил, тривають бойові дії, частина територій не підконтрольна владі та правоохоронним органам України, існують обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний, розуміючи невідворотність та тяжкість покарання, яке йому загрожує за вчинений злочин, а також те, що закон його фактично вже «пробачив» - надавав штраф у розмірі 3400 грн. - у 2011 році за ч.1 ст. 286 КК України, може перейти на вказану територію, де тривалий час буде у подальшому переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Крім того, наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме – відповідно до показів свідків – підозрюваний ОСОБА_1 характеризується з негативної сторони. Також потрібно зазначити, ОСОБА_1 систематично не з`являється на виклики слідчого Третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі для допиту у якості підозрюваного та переховувався від досудового розслідування. Окрім того, існують підстави вважати можливим виїзд підозрюваного за кордон у зв`язку з його розшуком та таким чином ухилитися від слідства, затягувати хід або перешкодити досудовому розслідуванню.

Більше того, після скоєння кримінального правопорушення, підозрюваний ОСОБА_1 не вживає жодних заходів для з`явлення у військову частину, а також до правоохоронних або інших державних органів чи органів військового управління, за наявності реальної можливості для цього.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав: при обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, а також той факт, що підозрюваний проживає в іншому регіоні, систематично не з`являвся на виклики слідчого та прокурора, а також те що він переховувався від досудового розслідування, є ризик того, що останній. буде і далі переховуватися від органів досудового розслідування; особисту поруку неможливо застосувати у зв`язку з відсутністю осіб, яких слідство вважає такими, що заслуговують на довіру і які б могли поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 (всі перелічені та обґрунтовані вище ризики) та ст. 178 КПК України, такі як: п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України – провина ОСОБА_1 у вчиненні злочину доводиться вагомими доказами (перелічені вище); п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України – злочин у якому підозрюється ОСОБА_1 , належить до категорії тяжких; п. 3 ч. 1 ст. 178 КПК України – вік та стан здоров`я ОСОБА_1 (підозрюваний не є неповнолітнім чи особою похилого віку, стан здоров`я дозволяє перебувати в умовах слідчого ізолятору); п. 4 ч. 1 ст. 178 КПК України – підозрюваний розлучений; п. 5 ч. 1 ст. 178 КПК України – з 17 травня 2019 року і теперішній час ухиляється від військової служби та виконання своїх службових обов`язків; п. 6 ч. 1 ст. 178 КПК України – з показів свідків підозрюваний ОСОБА_4 зарекомендував себе як недисциплінований та невідповідальний військовослужбовець;

Зазначені вище факти свідчать про неможливість запобігання вказаним ризикам і застосування більш м`якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1 .

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання та просили суд його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечував відносно задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив суд обрати більш м`який запобіжний захід, оскільки у нього на утриманні знаходиться маленька дитина та дружина.

На підставі ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження здійснюється за допомогою технічних засобів. Крім того, відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд вважає, що в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - слід відмовити та обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з наступних підстав.

Судом встановлено, що кримінальне правопорушення (злочин) зареєстровано у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №42019230270000076 внесеного 25 червня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.

Як вбачається із наданих в судовому засіданні матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, який було скоєно за вищевказаними обставинами.

Слідчий суддя вважає, що така міра запобіжного заходу, як домашній арешт та належний контроль з боку органів внутрішніх справ забезпечить належну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 2ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з вимогами Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою» подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту повинно бути мотивованим і містити підстави для обрання такого запобіжного заходу.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Murrey v. the United Kingdom»). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»).

При вирішенні питання запропонованого запобіжного заходу належить оцінити у сукупності всі інші обставини, що відповідно до положень ст. 178 КПК України враховуються судом при обранні запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Частина ч. 2 ст. 194 КПК України, передбачає обов`язок слідчого судді, суду постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті, а саме: наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня («Панченко проти Росії»). Ризик втечі має оцінюватися факторами, пов`язаними з характером особи, її моральністю, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови»).

Відповідно ч.4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи те, що під час розгляду клопотання прокурором не надано доказів про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених в клопотанні (п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України), то слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання;2) особиста порука;3) застава;4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

Матеріалами справи встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 , раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, по місцю проживання характеризується задовольно, має на утриманні маленьку дитину та дружину. Крім того, суд враховує той факт, що ОСОБА_1 на теперішній час перебуває на посаді військовослужбовця військової служби за контрактом, механіка-радіотелефоніст 1-го відділення командно-штабних машин Р-145БМ радіовзводу центру зв`язку командного пункту польового вузла зв`язку військової частини А1736.

Аналізуючи вищевикладені обставини, дані про особу підозрюваного, міцність соціальних зв`язків, наявність родини та утриманців, слідчий суддя приходить до висновку, що дієвим заходом процесуального примусу попереджувального характеру, застосованим до підозрюваного ОСОБА_1 , може бути домашній арешт у певний період доби, а саме: з 22:00 години до 06:00 години наступного дня, строком на два місяці, без застосування електронних засобів контролю, із покладенням на підозрювану обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання слідчого Третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі Басюка В.І. погоджене з прокурором військової прокуратури Херсонського гарнізону Південного регіону України підполковника юстиції Гриник А.О. у кримінальному провадженні №42019230270000076 від 25 червня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, за місцем його мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , з забороною залишати місце мешкання у певний період доби, а саме: з 22:00 години до 06:00 години наступного дня, строком на два місяці, без застосування електронних засобів контролю.

Звільнити підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з під варти в залі суду негайно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

-не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту для виконання направити Каховському ВП ГУНП в Херсонській області за адресою: 74800, Херсонська область, Каховка, вул. Мелітопольська, 153.

Строк дії ухвали визначити тривалістю до 12.11.2019 року включно.

Зобов`язати Каховський ВП ГУНП в Херсонській області негайно поставити на облік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч.5 ст. 181 КПК України працівники органу поліції, з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань. Крім того, у разі невиконання покладених на неї цією ухвалою обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора військової прокуратури Херсонського гарнізону Південного регіону України підполковника юстиції Гавриленко М.М.

Копію ухвали негайно вручити підозрюваному та надіслати для контролю за виконанням прокурору військової прокуратури Херсонського гарнізону Південного регіону України підполковнику юстиції Гавриленко М.М.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена, шляхом подачі на неї апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, в спрощеному порядку, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії цієї ухвали.

Повний текст ухвали оголошено 13.09.2019 року о 08 годині 30 хвилин.

Слідчий суддя : Л.В. Колодіна