Ухвала суду № 84311511, 13.09.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 13.09.2019

Справа № 937/7591/19

1-кс/937/5171/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

слідчого судді - Урупи І.В.

за участі:

секретаря судового засідання – Литвиненко В.Є.,

прокурора —Щербини О.О.

підозрюваного — ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваного – адвоката Медвідь Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі клопотання старшого слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Абаджяна А.Б. у кримінальному провадженні ЄРДР № 12019080140002549 від 11.09.2019 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук, Полтавської області, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, неодруженого, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , такого, що має судимості,

- 12.06.2014 Крюковським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч.3 ст.15 ч.1 ст.185 КК України, призначено покарання 120 годин громадських робіт;

-07.11.2014 Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ст.75, ч.1 ст.185 КК України, призначено покарання 1 рік 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;

-16.04.2015 Крюковським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч.4 ст.70, ч.2 ст.185 КК України, призначено покарання 2 роки 2 місяці позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.71, ст.72 КК України до вироку приєднано покарання 1 місяць позбавлення волі за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07.11.2014 та за вирокомКрюковського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12.06.2014 і визначено покарання 2 роки 3 місяці позбавлення волі;

-15.07.2015 Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч.4 ст.70, ч.2 ст.125 КК України, призначено покарання 1 рік 2 місяці обмеження волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України до вироку приєднано покарання за вироком ОСОБА_2 районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16.04.2015 і визначено покарання 2 роки 3 місяці позбавлення волі;

-24.11.2015 Комсомольським міським судом судом Полтавської області за ч.4 ст.70, ч.2 ст.185 КК України, призначено покарання 2 роки позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України до вироку приєднано покарання 3 місяці позбавлення волі за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15.07.2015 і визначено покарання 2 роки 3 місяці позбавлення волі;

-15.03.2019 Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ст.75, ч.2 ст.185 КК України, призначено покарання 1 рік обмеження волі з іспитовим строком 1 рік,

що підозрюється у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.199, ч.2 ст.199 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання старшого слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Абаджяна А.Б. погоджене прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Щербиною О.О.у кримінальному провадженні ЄРДР № № 12019080140002549 від 11.09.2019 рокупро застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 підозрюється в тому, що у період часу з 10.09.2019 до 11.09.2019 займався придбанням, зберіганням з метою збуту, а також збутом підробленої національної валюти України у виді банкнот.

ОСОБА_1 підозрюється в тому, що 10.09.2019, в денний час, знаходячись на території ринку в м. Запоріжжі, ОСОБА_1 , маючи умисел на придбання, зберігання з метою збуту, а також збут підробленої національної валюти України у виді банкнот, придбав підроблену національну валюту України у виді банкнот номіналом 500 грн. в загальній кількості 15 шт. на загальну суму 7500 грн., з яких серію СС4159137 мали сім банкнот, серію ВБ1353347 мали п`ять банкнот, серію ХБ1937953 мали 3 банкноти, залишивши вказані банкноти на зберігання при собі з метою подальшого збуту.

ОСОБА_1 підозрюється в тому, що 11.09.2019, о 22 год. 45 хв., в приміщенні Мелітопольського ВП ГУНП по вул. Гетьманській 83 в м. Мелітополі співробітниками поліції під час складання протоколу про затримання підозрюваного у вчиненні злочину ОСОБА_1 на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України було проведено обшук підозрюваного ОСОБА_1 , з сумки якого було вилучено вищевказану придбану ОСОБА_1 підроблену національну валюту України у виді банкнот номіналом 500 грн. в загальній кількості 10 шт. на загальну суму 5000 грн., з яких серію НОМЕР_1 мали чотири банкноти, серію ВБ1353347 мали три банкноти, серію ХБ1937953 мали 3 банкноти, які ОСОБА_1 зберігав з метою збуту при собі до моменту їх вилучення.

ОСОБА_1 підозрюється в тому, що продовжуючи злочинні дії, переслідуючи єдиний умисел на збут підробленої національної валюти України у виді банкнот, 11.09.2019, в денний час, знаходячись в приміщенні магазину «Простор» по вул. Героїв України 48 в м. Мелітополі, завідомо знаючи, що наявна у нього національна валюта України у виді банкнот являється підробленою, з корисливих спонукань під приводом розрахунку за придбаний товар банкнотою НБУ номіналом 500 грн.,збувпрацівнику магазина «Простор» вищевказану підроблену банкноту НБУ номіналом 500 грн. серії СС4159137.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у придбанні, зберіганні з метою збуту, а також у збуті підробленої національної валюти України у виді банкнот, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України.

Крім того ОСОБА_1 підозрюється в тому, що 11.09.2019, в денний час, знаходячись в приміщенні магазину «Яблунька» по пр. Б. Хмельницького 48 А в м. Мелітополі, маючи умисел на збут підробленої національної валюти України у виді банкнот,діючи повторно, завідомо знаючи, що наявна у нього національна валюта України у виді банкнот являється підробленою, з корисливих спонукань під приводом розрахунку за придбаний товар банкнотою НБУ номіналом 500 грн.,збувпрацівнику магазина «Яблунька» вищевказану підроблену банкноту НБУ номіналом 500 грн. серії СС4159137.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у збуті підробленої національної валюти України у виді банкнот, вчиненому повторно,тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України.

Крім того ОСОБА_1 підозрюється в тому, що 11.09.2019, в денний час, знаходячись в приміщенні магазину «Простор» по пр. Б. Хмельницького 53 в м. Мелітополі, маючи умисел на збут підробленої національної валюти України у виді банкнот,діючи повторно, завідомо знаючи, що наявна у нього національна валюта України у виді банкнот являється підробленою, з корисливих спонукань під приводом розрахунку за придбаний товар банкнотою НБУ номіналом 500 грн.,збувпрацівнику магазина «Простор» вищевказану підроблену банкноту НБУ номіналом 500 грн. серії ВБ1353347.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у збуті підробленої національної валюти України у виді банкнот, вчиненому повторно,тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України.

Крім того ОСОБА_1 підозрюється в тому, що 11.09.2019, в денний час, знаходячись в приміщенні магазину «Простор» по пр. 50-річчя Перемоги 32/2 в м. Мелітополі, маючи умисел на збут підробленої національної валюти України у виді банкнот,діючи повторно, завідомо знаючи, що наявна у нього національна валюта України у виді банкнот являється підробленою, з корисливих спонукань під приводом розрахунку за придбаний товар банкнотою НБУ номіналом 500 грн.,збувпрацівнику магазина «Простор» вищевказану підроблену банкноту НБУ номіналом 500 грн. серії СС4159137.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у збуті підробленої національної валюти України у виді банкнот, вчиненому повторно,тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України.

Крім того 11.09.2019, приблизно о 17 год. 00 хв., знаходячись в приміщенні тютюнового кіоску по пр. 50-річчя Перемоги 25 в м. Мелітополі, ОСОБА_1 , маючи умисел на збут підробленої національної валюти України у виді банкнот,діючи повторно, завідомо знаючи, що наявна у нього національна валюта України у виді банкнот являється підробленою, з корисливих спонукань під приводом розрахунку за придбаний товар банкнотою НБУ номіналом 500 грн.,збувпрацівнику тютюнового кіоску вищевказану підроблену банкноту НБУ номіналом 500 грн. серії ВБ1353347.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у збуті підробленої національної валюти України у виді банкнот, вчиненому повторно,тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України.

11.09.2019, о 17 год. 10 хв., у зв`язку з тим, що безпосередньо після вчинення злочину очевидець та сукупність ознак на тілі, одязі вказують на те що, саме ОСОБА_1 щойно вчинив злочин, його було затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні вищевказаного злочину у сфері господарської діяльності.

12.09.2019 ОСОБА_1 було вручене письмове повідомлення про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.199, ч.2 ст.199 КК України.

Підозра відносно підозрюваного ОСОБА_1 зокрема, обґрунтована наступними доказами, зібраними під час досудового розслідування: протоколами огляду грошових коштів від 11.09.2019; протоколами затримання підозрюваного з особистим обшуком від 11.09.2019, протоколами допиту свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , поясненнями ОСОБА_1 , протоколами впізнання.

Враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.199, ч.2 ст.199 КК України, за вчинення яких передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, які він вчинив будучи звільненим від відбування покарання з іспитовим строком, є особою, що має судимості, не працює, то є достатні підстави вважати, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення, та з метою ухилення від кримінального покарання - переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Таким чином, слідчий вважає, що існують наступні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_1 може:

1)переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

2)вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вважаю, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:

При обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість злочину, а також мешкання підозрюваної особи за межами Запорізької області, є ризик того, що ОСОБА_1 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні.

Відсутність осіб, які заслуговують на довіру, а також те, що сам ОСОБА_1 , не працює та не має джерела доходу, унеможливлює застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий вважає, що запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, неможливо при застосуванні до ОСОБА_1 запобіжного заходу більш м`якого, ніж тримання під вартою.

На підставі ст. 107 КПК України здійснюється фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів. Відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання.

Підозрюваний в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, свою причетність до скоєння злочинів не визнав.

Захисник підозрюваного адвокат Медвідь Є.М. в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України та необґрунтованість підозри.

Прокурор Щербина О.О. просила задовольнити клопотання та обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на обґрунтованість підозри та доведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши учасників процесу, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як слідує із наданих суду матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у скоєнні вищезазначених злочинів.

Згідно з п.5 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує: вагомість наявних доказів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу, на які посилався слідчий в клопотанні, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, а також конкретні обставини кримінального правопорушення.

З наданих слідчому судді матеріалів вбачаться, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисних тяжких злочинів, передбачених ч.1 ст.199, ч.2 ст.199 КК України, за вчинення одного з яких передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна, що підтверджується наступними доказами: протоколом огляду грошових коштів від 11.09.2019; протоколом затримання підозрюваного з особистим обшуком від 11.09.2019, протоколами допиту свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , протоколами впізнання.

ОСОБА_1 , будучи особою, яка має судимості, підозрюється у вчиненні тяжких умисних корисливих злочинів в період звільнення від відбування покарання з іспитовим строком, офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів не має, стійкі соціальні зв`язки відсутні, а тому є достатні підстави вважати, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення, та з метою ухилення від кримінального покарання переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що свідчить про наявність існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Запобігти ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, неможливо при застосуванні до ОСОБА_1 запобіжного заходу більш м`якого, ніж тримання під вартою.

Таким чином, вважаю, що існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_1 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя вважає, що запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України неможливо, при застосуванні до нього запобіжного заходу, більш м`якого, ніж тримання під вартою.

При обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість злочину, а також мешкання підозрюваної особи за межами Запорізької області, є ризик того, що ОСОБА_1 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні.

Відсутність осіб, які заслуговують на довіру, а також те, що сам ОСОБА_1 , не працює та не має джерела доходу, унеможливлює застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Оскільки встановлені ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного на даний час існують слідчий суддя вважає, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого.

Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.199, ч.2 ст.199 КК України, які віднесено до категорії тяжких злочинів, наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України встановлено в судовому засіданні, та враховані всі данні про особу підозрюваного, а тому вважаю, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та виконання нею процесуальних обов`язків.

Отже, застосування тримання під вартою, незважаючи на презумпцію невинуватості, з урахуванням серйозності висунутої підозри, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на даному етапі є адекватним превентивним заходом, а тому відносно ОСОБА_1 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , а саме у скоєнні умисних тяжких злочинів, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 50 розмірівпрожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати до прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні ЄРДР № 12019080140002549.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183,192, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Абаджяна А.Б. у кримінальному провадженні ЄРДР № 12019080140002549 від 11.09.2019 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів в Запорізькому СІЗО.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання, а саме з 17 год. 10 хв. 11 вересня 2019 року до 17 год. 10 хвилин 09 листопада 2019 року.

Строк дії ухвали визначити тривалістю до 17 год. 10 хвилин 09 листопада 2019 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 50розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 96050 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок № рахунку 37319085001205 відкритий ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 820172 отримувач платежу ТУ ДСА в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, призначення: обов`язково зазначати інформацію про ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні ЄРДР № 12019080140002549 .

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 17 год. 10 хвилин 09 листопада 2019 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її оголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Слідчий суддя: