Рішення № 84310061, 16.09.2019, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/1396/19

Провадження № 2/306/586/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2019 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого-судді Уліганинця П.І.

за участю секретаря судового засідання Пецко Ж.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб 23.09.2010 року у Ланівській сільській раді Стрийського району Львівської області, про що було зроблено актовий запис за № 6. Від перебування у шлюбі у них народилася двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне життя з відповідачем не склалося, причиною розірвання шлюбу є різні погляди на життя, шлюбні відносини припинено, не ведуть спільного господарства, сім`я існує тільки формально. Подальше подружнє життя позивач вважає неможливим, а тому просить шлюб розірвати, дітей залишити проживати разом з нею.

В судове засідання сторони не з”явилися.

Позивач надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує, наполягала на їх задоволенні. Незаперечує щодо заочного розгляду справи та постановлення судом заочного рішення (а.с. 22).

Відповідач в судове засідання повторно не з”явився, по невідомим суду причинам, хоча був своєчасно та належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, відповідно до ст. 128 ЦПК України, відзиву на позов суду не надав (а.с. 16, 21).

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, суд розглядає справу на підставі наявних у справі даних чи доказів у разі повторної неявки в судове засідання відповідача повідомленого належним чином. За правилами ст. 280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, у разі неявки в судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з”явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовну заяву належить задовольнити зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що 23.09.2010 року у Ланівській сільській раді Стрийського району Львівської області, актовий запис за № 6 між сторонами було зареєстровано шлюб (а.с. 5).

Від даного шлюбу у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 6-7).

Згідно із ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обовязки у шлюбі та сім`ї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Згідно ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

П.10 постанови ПВСУ за №11 від 21.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" визначено, що проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітніх дітей та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи, що подружжя не має бажання зберегти сім`ю, яка існує формально, суд вважає, що примирення між сторонами є неможливим, позовні вимоги необхідно задовольнити, шлюб розірвати.

Правила ст. 113 СК України передбачають право особи, яка змінила своє прізвище у зв”язку з реєстрацією шлюбу, після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Таким чином шлюбне прізвище позивача “ ОСОБА_5 ” після розірвання шлюбу необхідно залишити без змін.

Щодо визначення місця проживання дитини суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.60 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

За правилами ст.ст. 155, 161 СК України, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини і якщо мати та батько, які проживають окремо не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

За ст. 11 ЗУ Про охорону дитинства, сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ст. 14 вказаного Закону, діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Декларація прав дитини від 20 листопада 1959 року містить принцип 6, за яким малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виключні обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю. Тобто перевага надається матері.

Конвенція про права дитини, виходячи із рівності прав матері та батька, статтею 9 проголосила правило, за яким дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

При вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають значення.

З огляду на вищевикладене, оцінивши докази у їх сукупності, суд погоджується з тим, що проживання дитини разом з позивачем відповідатиме її інтересам, оскільки між дитиною та матір`ю в ранньому віці існує тісний зв`язок, розірвання якого може призвести до негативного впливу на розвиток дитини, спричинити стресові ситуації, пов`язані зі зміною звичного їй режиму проживання.

За таких обставин дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 необхідно залишити проживати разом з позивачем ОСОБА_1 .

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що проживання дитини з матір`ю не позбавляє батька права брати участь у вихованні дитини, її утриманні, а також можливості вільно спілкуватися з нею.

Керуючись ст. ст. 12, 18, 76, 81, 113, 128, 133, 134, 137, 141, 223, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 24, 104, 105, 110, 112, 113, 115 Сімейного кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 - з а д о в о л ь н и т и.

Шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканкою АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканцем АДРЕСА_2 , 23.09.2010 року у Ланівській сільській раді Стрийського району Львівської області, актовий запис № 6 - р о з і р в а т и.

Шлюбне прізвище позивача “ ОСОБА_5 ” після розірвання шлюбу залишити без змін.

Рішення суду про розірвання шлюбу, після набрання ним законної сили направити до Свалявського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області для проставлення відмітки в актовому записі про шлюб № 6, складеному 23.09.2010 року у Ланівській сільській раді Стрийського району Львівської області та для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з їхньою матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканця АДРЕСА_2 1 536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. загальну суму судового збору на користь держави у особі Державної судової адміністрації України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача: 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача № 31211256026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд — якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Свалявський районний суд.

ОСОБА_6 І.Уліганинець

16.09.2019 року