Ухвала суду № 84309130, 16.09.2019, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа №266/4536/19

Провадження№ 1-кп/266/490/19

УХВАЛА

про призначення судового розгляду

16 вересня 2019 року м. Маріуполь

Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Шишиліна О.Г.

за участю секретаря – Воропаєвої О.Є.

прокурора - Папакіца Ю.В.

обвинуваченого – ОСОБА_1

захисника – Басівського В.О,

в підготовчому судовому засіданні призначеного ухвалою від 10.09.2019 р. розглянув що надійшов від прокурора Приморського відділу Маріупольської місцевої прокуратури №1 Донецької області обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12019050770001529 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, із середньо-спеціальною освітою, не судимого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2

у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, запобіжний захід тримання під вартою до 16.09.2019р.,-

В С Т А Н О В И В :

Під час підготовчого судового засідання вирішено, що дане кримінальне провадження підлягає розгляду у Приморському районному суді м. Маріуполя Донецької області, судовий розгляд буде здійснюватись у відкритому судовому засіданні, підстав для повернення обвинувального акту не вбачається, підстав для закриття кримінального провадження не вбачається, клопотань про затвердження угоди не надходило, а тому кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду.

В підготовчому судовому засіданні прокурором заявлене клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб оскільки обвинувачений вчинив злочин за який передбачена відповідальність до 5 років позбавлення волі.

Судом встановлено, що на підставі ухвал слідчого судді Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19.07.2019р. обвинувачений утримується під вартою.

Захисник Басівський В.О., вказав, що заперечень з приводу призначення справи до розгляду не має, питання про запобіжний захід залишив на розсуд суду.

Обвинувачений в судовому засіданні вказав, що може перебувати під домашнім арештом за адресою проживання його бабусі та діда за адресом АДРЕСА_3 .

Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити або скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Оскільки поняття «обґрунтована підозра» у національному законодавстві не визначене, то, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд має враховувати позицію Європейського Суду з прав людини, відображену у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (пункті 175) відповідно до якого «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також див. рішення у справі «Кущ проти України», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).

Як вбачається з обвинувального акту формулювання обвинувачення містить інформацію, що вказує на те, що ОСОБА_1 дійсно при встановлених досудовим слідством обставинах міг вчинити інкримінований йому злочин.

Згідно ч.2 ст.194 КПК України суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Так, відповідно до ч.1 ст.184 КПК України клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу повинно містити зокрема: посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Суд констатує, що клопотання прокурора не відповідає вищезазначеним зазначеним вимогам, а саме не містить посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу та його обґрунтування у тому числі недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам.

У практиці ЄСПЛ визначено, що існування обґрунтованої підозри щодо скоєння заявником тяжкого злочину спочатку може виправдовувати тримання під вартою. Але Суд неодноразово зазначав, що тяжкість обвинувачення не може сама по собі бути виправданням тривалих періодів тримання під вартою (рішення у справі «Єчус проти Литви»). У своїх рішеннях ЄСПЛ звертає увагу на те, що тяжкість злочину, скоєного обвинуваченим, та ризик його ухилення від слідства залишаються єдиними підставами для відмови суду в задоволенні клопотань про звільнення. Проте згідно з п.3 ст.5 конвенції зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи й судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою, які мають бути чітко сформульовані (рішення від 21.12.2000 у справі «Яблонський проти Польщі», від 23.09.98 у справі «I.A. проти Франції», від 4.10.2001 у справі «Іловецький проти Польщі»). При цьому ЄСПЛ зазначає, що існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (рішення у справі «Смирнова проти Росії»). В усіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Як зазначено в п. 111-112 Рішення ЄСПЛ «Белеветський проти Росії» – обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції.

Як зазначено в Рішенні ЄСПЛ “Александер Макаров проти Росії” національні органи влади зобов`язані проаналізувати особисті обставини особи докладніше та навести на користь тримання її під вартою конкретні підстави, підкріплені встановленими в судовому засіданні доказами.

Суд вважає, що в наявності є обґрунтована підозра відносно ОСОБА_1 у причетності до скоєні злочину середньої тяжкості, яка випливає з обвинувального акту, а оцінювати докази на цій стадії судового процесу суд права не має.

На підтвердження своїх доводів прокурором надано ухвалу слідчого судді про обрання запобіжного заходу від 19.07.2019р., та ухвала суду від 24.01.2019р. про оголошення у розшук в іншій кримінальній справі. Інших доказів, що характеризують особу обвинуваченого та доказів обґрунтування наявних ризиків прокурором не надано.

Таким чином, суд констатує, що прокурором не доведено п.2, 3 ч.1 ст.194 КПК України, тому відповідно до ч.2 ст.194 КПК України суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу.

Згідно ч.3 ст.194 КПК України суд має право зобов`язати обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 314-317 КПК України суд

УХВАЛИВ:

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.185 КК України призначити до розгляду на 26.09.2019р. о 13:00 годині у відкритому судовому засіданні в приміщенні Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області.

Проведення судового розгляду кримінального провадження здійснювати суддею одноособово, з викликом у судове засідання сторін.

В задоволені клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовити.

Звільнити ОСОБА_1 в залі суду.

Зобов`язати обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду.

Суддя: Шишилін О. Г.