Ухвала суду № 84305617, 16.09.2019, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

УХВАЛА

(про залишення заяви без руху)

Справа №348/1858/19

16 вересня 2019 року м. Надвірна

Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Міськевич О.Я., вивчивши позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ «ПриватБанк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Однак позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Зокрема згідно вимог ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 4, 5, 7 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Однак в позивачем в порушення вказаних норм подано позовну заяву, не підписану представником позивача.

Також позивачем до позовної заяви не додано її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів.

Крім того позивачем не додано до позовної заяви всі докази, зазначені в переліку документів в позовній заяві.

Також до позовної заяви не додано довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача

Окрім цього до позовної заяви не долучено документ про сплату судового збору належної форми. При цьому, в матеріалах позовної заяви наявний бланк платіжного доручення № PROM0BВ36Х від 10.09.2019 р. про сплату судового збору в сумі 1921,00 грн., який не містить підпису уповноваженої особи та підтвердження про зарахування суми судового збору в дохід держави.

Як зазначено в п. 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, законодавством не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

При цьому в бланку позовної заяви зазначено, що документ сформований в системі «Електронний суд» 10.09.2019 р.

Слід зазначити, що відповідно до ч.ч. 1, 4 та ч. 8 ст. 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з п.п. 15. 1 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Відповідно до п. 15.15 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Так, 1 грудня 2018 року Державна судова адміністрація України опублікувала в газеті "Голос України" оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, тобто початок роботи даної системи повинен був бути з 1 березня 2019 року.

Однак, 1 березня 2019 року Державна судова адміністрація України, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 № 624/0/15-19, опублікувала повідомлення про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229 (6984) від 01.12.2018) про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, у зв`язку з необхідністю відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

Отже на даний час Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система роботу не розпочала, а тому до початку її функціонування в Україні всі документи мають подаватися до суду в паперовому вигляді з дотриманням норм ст.ст. 175, 177 ЦПК України, з власноручним підписом позивача чи його представника.

Окрім цього Європейський суд з прав людини у справі «Меньшакова проти України» (заява № 377/02, рішення від 8 квітня 2010 року) у пункті 53 зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdanev. The United Kingdom), пункт 57, Series A, № 93).

Як зазначив Верховний суд в постанові від 04.07.2019 року по справі №160/3341/19 саме Законом передбачено, що вимога про подачу процесуальних та інших документів у письмовому вигляді, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, здійснюється у паперовій формі.

Ця вимога переслідує легітимну мету, яка полягає в дотриманні процесуальних прав інших учасників справи, як то отримання копій письмових документів.

Крім того, не порушується принцип розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, тобто, відсутність процедури подачі документів в електронному вигляді до початку роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не позбавляє позивача можливості звернення до суду шляхом подання заяв та інших документів у письмовому вигляді.

З цих самих підстав колегія судів вважає, що не порушується принцип доступу до правосуддя.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вище наведене позовну заяву АТ КБ «ПриватБанк» слід залишити без руху.

На підставі наведеного, керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – залишити без руху.

Надати позивачу Акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У випадку, якщо вказані недоліки не буде усунуто у встановлений строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя Міськевич О.Я.