Вирок № 84304538, 16.09.2019, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 531/979/19

Провадження №1-кп/550/119/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2019 року смт Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді - Михайлюк О.І.,

за участю секретарів судового засідання - Шукевич Н.В., Байрачної Н.В.,

за участю прокурорів - Лифарь В.Г., Хатьонки В.В., Крихтенка А.О.,

потерпілої - ОСОБА_1 ,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

захисника - Жолонка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.03.2019р. за №12019170180000143 по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Коржиха Карлівського району Полтавської області, громадянина України, освіта середня, неодруженого, не працюючого, військовозобов`язаного, жителя: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-28.10.2016 року Київським районним судом м. Полтави за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- 31.05.2018 року Карлівським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

22 березня 2019 року близько 02 години ОСОБА_2 , реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, спільно з особою, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, шляхом відчинення кватирки одного з вікон житлового будинку домогосподарства ОСОБА_3 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , з подальшим відчиненням вхідних дверей з середини, проникли до приміщення вказаного житлового будинку, звідки умисно, таємно, повторно з корисливих спонукань, користуючись відсутністю господаря та тим, що їх ніхто не бачить, вчинили крадіжку ЖК - телевізора марки «Akai LEA-32 М12М" в корпусі чорного кольору вартістю 1500 грн та ЖК - телевізора марки Mystery MTV-3231 LT22» в корпусі чорного кольору вартістю 3000 грн, що належать потерпілій ОСОБА_1 .

В подальшому ОСОБА_2 та особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, реалізували здобуте злочинним шляхом майно місцевому жителю смт Сахновщина ОСОБА_4 , як своє власне майно, а отримані кошти витратили на власні потреби, таким чином розпорядились викраденим майном у повному обсязі на власний розсуд, чим спричинили потерпілій ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 4500 грн.

Таким чином, своїми умисними діями, що виразилися в таємному викраденні чужого майна - крадіжці, вчиненій повторно, групою осіб, поєднаній з проникненням в житло, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, кваліфікуючою ознакою якого є вчинення кримінального правопорушення, повторно, групою осіб, поєднаного з проникненням в житло.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав частково та дав показання, в яких зазначив, що вночі 22 березня цього року, він разом з особою, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, приїхали до останнього до дому в с. Куми звідки пішли в село Коржиха гуляти та мали на меті придбати алкоголь.

ОСОБА_2 зазначив, що їх знайомий ОСОБА_5 проживає по сусідству із жінкою, в якою вони з особою, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, хотіли придбати горілку. ОСОБА_2 зазначив, що він часто бував в будинку ОСОБА_5 , оскільки раніше жив в селі Коржиха. В останнє був в гостях у ОСОБА_5 на початку 2018 року після Нового року.

Обвинувачений вказав, що він, разом з особою, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, вирішили зайти до ОСОБА_5 за цигарками. ОСОБА_2 вказав, що особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, зайшов у двір господарства ОСОБА_5 , щоб просити цигарок, оскільки вони так домовились між собою, що ОСОБА_2 в той час буде гукати сусідку, що жила поряд, щоб придбати горілку, так як остання не відчиняла двері, а особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, буде йти за цигарками до ОСОБА_5 . Однак, ОСОБА_5 в той час не було вдома.

Обвинувачений ОСОБА_2 зазначив, що він перебував за двором господарства ОСОБА_5 та сидів на лавочці, коли почув якийсь гуркіт. Як потім вияснилось, особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, відчинив вікно будинку вказаного господарства. Далі ОСОБА_2 зайшов у двір та помітив, що вдома нікого не було, а в той час особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, вже відчинив вхідні двері будинку. Після чого обвинувачений ОСОБА_2 піднявся на поріг будинку і особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, відчинив вхідні двері будинку і передав ОСОБА_2 телевізор, а потім і сам вийшов через вхідні двері будинку з іншим телевізором. Вони забрали вищезазначені телевізори і пішли з території господарства ОСОБА_5 . В подальшому, вранці наступного дня, продали викрадені речі в с. Сахновщина громадянину ОСОБА_4 , як своє власне майно.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 у своїх показаннях зазначив, що попередньої змови між ним та особою, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, на вчинення крадіжки не було, а умисел на її скоєння виник тоді, коли особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, передав йому телевізор, тобто в момент, коли вони знаходились на території господарства ОСОБА_5 . Також обвинувачений вказав, що у житловий будинок він взагалі не заходив та в житловому будинку відсутні його відбитки пальців.

Не зважаючи на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, його вина підтверджується сукупністю зібраних під час кримінального провадження та безпосередньо досліджених під час судового розгляду наступними доказами.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 дала показання, в яких зазначила, що обвинуваченого ОСОБА_2 вона знає особисто, так як проживали з ним раніше по сусідству. Потерпіла зазначила, що на даний час проживає в іншому населеному пункті, а у будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , де сталася дана крадіжка, проживає її донька, яка зараз знаходиться на заробітках у Чехії. ОСОБА_1 зазначила, що її донька тримає птицю, зокрема курей, і треба було постійно поратися по господарству. Ще до вчинення зазначеної крадіжки, у середу ввечері її чоловік поїхав до вказаного домогосподарства доньки, а у п`ятницю того ж тижня її внук ОСОБА_5 приїхав до неї і сказав, що двері будинку відчинені і телевізори, що були в середині приміщення, відсутні. Потерпіла зазначила, що викрадені телевізори були придбані раніше донькою у м. Карлівці. 26.03.2019 року один з викрадених телевізорів потерпілій повернули працівники поліції, а одного викраденого телевізора так і немає по цей день.

Окрім показань потерпілої, вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується дослідженими судом письмовими доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження:

- даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 23.03.2019 року, в якому зазначено, що потерпіла ОСОБА_1 звернулася із заявою по факту крадіжки належного майна, а саме ЖК - телевізорів;

- даними протоколу огляду місця події з фото таблицею від 23.03.2019 року, під час якого оглянуто господарство за адресою вул. АДРЕСА_2 , де виявлено відсутність двох ЖК - телевізорів в корпусі чорного кольору;

- даними протоколу огляду місця події з фото таблицею від 25.03.2019 року, під час якого громадянин ОСОБА_4 добровільно видав телевізор марки «AKAI» в корпусі чорного кольору;

- висновком експерта №486 від 05.04.2019р. згідно якого, слід папілярного узору пальця руки найбільшим розміром по вісях 27х21 мм на відрізку липкої прозорої стрічки найбільшим розміром сторін 48х36 мм, вилучений з поверхні підвіконника з внутрішньої сторони кімнати №2 (місце проникнення), належить особі, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження;

- висновком експерта №627 від 04.04.2019 року, згідно якого ринкова вартість ЖК - телевізора марки «Akai LEA-32М12М» в корпусі чорного кольору з діагоналлю екрана 80 см станом на момент проведення експертизи (04.04.2019 року) може становити 1500,00 грн;

- даними протоколу слідчого експерименту з фото таблицею до нього від 15.05.2019 року за участю ОСОБА_2 та його захисника Жолонка О.В., яким встановлювалися обставини скоєння ОСОБА_2 крадіжки ЖК - телевізорів з домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого ОСОБА_2 показав місце скоєння злочину, вказав як саме він спільно з собою, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, проникли на територію домогосподарства та до будинку, а також місця в будинку, де знаходились викрадені телевізори.

Суд вважає безпідставними посилання сторони захисту про визнання протоколу слідчого експерименту з фото таблицею до нього від 15.05.2019 року неналежним та недопустимим доказом, оскільки у відповідності до ст.ст. 85, 86 КПК України дані, що містить протокол слідчого експерименту, підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та отримані у порядку, встановленому КПК України.

Суд критично ставиться до посилань обвинуваченого про те, що під час проведення слідчого експерименту та складення відповідного протоколу з фото таблицею до нього від 15.05.2019 року працівники поліції здійснювали на нього тиск та показували, як саме треба стати та куди показувати рукою, оскільки відсутні будь-які докази на підтвердження вказаних обставин. Суд зазначає, що слідчий експеримент проводився за участі ОСОБА_2 та його захисника Жолонка О.В. У судовому засіданні захисник не підтвердив факту здійснення тиску на його підзахисного з боку працівників поліції під час слідчого експерименту. Крім того, суд враховує, що протокол слідчого експерименту від 15.05.2019р. був підписаний обвинуваченим та його захисником без зауважень та доповнень, скарги на дії працівників поліції стороною захисту не подавались. Щодо твердження обвинуваченого про те, що він часто бував в гостях у будинку ОСОБА_5 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , та знав де в будинку знаходилися телевізори суперечать показанням самого обвинуваченого, який під час допиту вказав, що в останнє в гостях у ОСОБА_5 він був на початку 2018 року після Нового року, а кримінальне правопорушення вчинене 22 березня 2019. Тому, суд вважає необґрунтованими наведені обвинуваченим обставини.

Суд також критично ставиться до показань обвинуваченого про те, що він не проникав до будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки дані показання обвинуваченого спростовуються доказами, дослідженими під час судового розгляду кримінального провадження, а саме - даними протоколу слідчого експерименту з фото таблицею до нього від 15.05.2019 року під час якого обвинувачений вказав місця в будинку де знаходились викрадені телевізори.

Вищезазначені показання обвинуваченого суд розцінює як обраний спосіб захисту з метою спотворення реальних обставин вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.

Таким чином, розглянувши кримінальне провадження в межах пред`явленого ОСОБА_2 обвинувачення, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у пред`явленому обвинуваченні у вчинені злочину, передбаченому ч. 3 ст. 185 КК України, а саме в таємному викраденні чужого майна - крадіжці, вчиненій повторно, групою осіб, поєднаній з проникненням в житло, є повністю доведеною.

Суд зазначає, що пред`явлене ОСОБА_2 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за попередньою змовою з особою, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, не знайшло підтвердження в матеріалах кримінального провадження під час судового розгляду з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 28 КК України злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.

Суд зазначає, що домовитись про спільне вчинення злочину заздалегідь - означає дійти згоди щодо його вчинення до моменту виконання його об`єктивної сторони. Таким чином, ця домовленість можлива на стадії до готування злочину, а також у процесі замаху на злочин. Як випливає із ч. 2 ст. 28 КК України, домовленість повинна стосуватися спільності вчинення злочину (узгодження об`єкта злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення, змісту виконуваних функцій тощо). Така домовленість може відбутися у будь-якій формі - усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій тощо.

Під час судового розгляду даного кримінального провадження встановлено, що умисел на вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 183 КК України, у ОСОБА_2 виник раптово, після того, як обвинувачений ОСОБА_2 разом з особою, відносно якої відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, переконались, що вдома і на території домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , нікого не було. В подальшому вони проникли до будинку та викрали ЖК - телевізори. Докази того, що ОСОБА_2 заздалегідь, до того як він спільно з особою, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження прийшов до домогосподарства ОСОБА_3 , знав про те, що в будинку нікого нема, в матеріалах кримінального провадження відсутні.

Тобто, намір вчинити зазначений злочин та його безпосередня реалізація у даному випадку не були відділені деяким проміжком часу.

Стороною обвинувачення не доведено, що до моменту скоєння злочину ОСОБА_2 спільно з особою, відносно якої відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, обговорювали питання про вчинення злочину, домовлялися про спільність своїх дій, розподіл ролей, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, обвинуваченим ОСОБА_2 було вчинено групою осіб без попередньої змови, тобто двома виконавцями, які утворили групу для спільного вчинення злочину без попередньої домовленості між собою, а діяли спонтанно, ситуативно об`єднали свої зусилля для досягнення загального злочинного результату. При цьому проста форма співучасті передбачає кримінальну відповідальність кожного із співучасників незалежно від виконання кожним із них всіх елементів об`єктивної сторони інкримінованого злочину, оскільки співвиконавство без попередньої змови передбачає усвідомлення кожного із співучасників того, що він спільно з іншими (іншою) особами вчиняє один і той же злочин.

Враховуючи вищевикладене, кваліфікуюча ознака кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, «за попередньою змовою» є недоведеною та підлягає виключенню з обвинувачення.

Судом не встановлено будь-яких обставин для перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_2 , а так само обставин, які б виключали злочинність його діяння, або були б підставою для звільнення від кримінальної відповідальності.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд керується ст.ст.50, 65 КК України, якими визначено, що суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів.

У відповідності до класифікації злочинів, визначеної ст. 12 КК України, злочин, вчинений ОСОБА_2 , передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, є тяжким злочином Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що згідно довідки-характеристики Дар - Надеждинської сільської ради ради Сахновщинського району Харківської області №21 від 26.03.2019 року ОСОБА_2 характеризується посередньо; згідно довідки Карлівської ЦРЛ Полтавської області № 269 від 26.03.2019р. та довідки Санховщинської ЦРЛ №01-09/264 від 28.03.2019 року ОСОБА_2 на обліку у лікаря - нарколога та лікаря - психіатра не перебуває.

Обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_2 у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 , передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, наявність пом`якшуючих обставин та відсутність обтяжуючих покарання обставин, а також те, що злочин вчинено під час іспитового строку суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Крім того, оскільки ОСОБА_2 був раніше засуджений 31.05.2018р. вироком Карлівського районного суду Полтавської області за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, а інкримінований йому злочин за ч. 3 ст. 185 КК України скоїв у період звільнення від відбування покарання з випробуванням, тому суд остаточно призначає йому покарання відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, застосовуючи принцип часткового складання призначених покарань.

Цивільні позови не заявлялися.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Ухвалою слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області від 11.04.2019р. ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів - до 10.06.2019р. Ухвалою Чутівського районного суду Полтавської області від 06.06.2019р. було продовжено дію запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_10 у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів - до 05.08.2019р. Ухвалою Чутівського районного суду Полтавської області від 25.07.2019р. було продовжено дію запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_10 у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів - до 22.09.2019р.

Враховуючи, що суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_2 не можливе без ізоляції від суспільства та необхідність призначення до відбування ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, з огляду на те, що ОСОБА_2 раніше судимий за корисливі злочини, суд вважає, що існують ризики, передбачені п.п.1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 необхідно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 368, 369, 370, 373, 374, 395 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченому ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового складання покарань за даним вироком та за попереднім вироком Карлівського районного суду Полтавської області від 31.05.2018р., остаточно призначити ОСОБА_2 до відбування покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з 11.04.2019р.

Стягнути з ОСОБА_2 та на користь держави 786 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування витрат на залучення експертів.

Після набрання вироком законної сили речові докази по справі:

- ЖК - телевізор марки «Akai LEA-32 М12М" в корпусі чорного кольору, переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_1 , вважати повернутим, як їй належний.

До набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду через Чутівський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя О. І. Михайлюк