Ухвала суду № 84302482, 17.09.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/12388/19

Провадження №: 2/755/5166/19

УХВАЛА

про відкриття провадження

"17" вересня 2019 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гаврилова О.В., вивчивши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) про визнання майна особистою приватною власністю,-

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю.

Згідно заявлених позовних вимог позивач просить суд визнати квартиру АДРЕСА_1 особистою приватною власністю ОСОБА_1 .

Вимоги позиву обґрунтовані тим, що сторони перебували у шлюбу з 26 липня 2013 року, який 21 травня 2019 року було розірвано. 29 березня 2017 року між ОСОБА_1 та

ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» укладено попередній договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 . 10 липня 2018 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Авісто» було укладено договір купівлі-продажу квартири за адресою:

АДРЕСА_1 . Право власності на зазначену квартирою зареєстровано за позивачем. Після розлучення сторони не дійшли згоди щодо належності спірної квартирі позивачу на праві власності, оскільки відповідач вважає спірну квартиру спільною сумісною власністю, як придбану в період шлюбу. Позивач вважає, що спірна квартира належить йому на праві особистої приватної власності, оскільки квартира придбана на кошти подаровані позивачеві його матір`ю -

ОСОБА_3 , за договором дарування грошових коштів від 06 січня 2017 року, про що відповідач була обізнана та поставила на договорі напис «погоджуюсь». За рахунок подарованих позивачеві коштів 05 квітня 2017 року позивачем здійснена повна оплата за договором купівлі-продажу квартири. Посилаючись на те, що спірна квартира не є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, а належить позивачу на праві особистої приватної власності, оскільки ним самостійно повністю проведена оплата ціни квартири та всіх витрат, пов`язаних з її придбанням, за рахунок подарованих йому коштів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

09 серпня 2019 року вказану позову заяву було передано в провадження судді

Гаврилової О.В. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 14 серпня 2019 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків не більше ніж десять днів з дня отримання позивачем копії ухвали.

16 вересня 2019 року від представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 до суду надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви шляхом долучення документів.

Вивчивши зміст позовної заяви та додатки долучені до неї, приходжу до висновку, що позивачем виконані вимоги суду, викладені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, позовна заява відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, віднесена до предметної, суб`єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції Дніпровського районного суду м. Києва. Підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження у справі, відсутні.

Позовну заяву слід розглядати в порядку цивільного судочинства.

З урахуванням вимог ст.ст.19, 189, ч. 3 ст. 274 ЦПК України, суд приходить до висновку, що дана справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

На підставі викладеного, керуючись статями 19, 128, 175,177,187,189-191, 193, 259-261, 274, 353 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Відкрити провадження в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю.

Розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Призначити підготовче засідання на 31 жовтня 2019 року на 09 годину 30 хвилин, яке відбудеться у приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва (м. Київ, вул. Сергієнка, 3,

каб. 43).

В судове засідання викликати учасників справи.

Роз`яснити відповідачу право на подання відзиву на позовну заяву в строк, що не може перевищувати 15 днів з дня вручення копії даної ухвали. Відзив на позовну заяву повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, до відзиву додаються докази, що підтверджують обставини, на яких гуртуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, відповідач зобов`язаний надіслати позивачеві копію відзиву та доданих до нього документів. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частин третьої - п`ятої ст. 178 ЦПК України, в якій позивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частин третьої - п`ятої ст.178 ЦПК України, в якому відповідач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

Роз`яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (відзиву на позовну заяву (відзив); відповіді на відзив, заперечення) є їхнім правом. У разі ненадання учасником справи заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Копії ухвали невідкладно направити учасникам справи.

Відповідачу направити копію позовної заяви з додатками.

Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет http://dn.ki.court.gov.ua.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду у зв`язку з порушенням правил підсудності протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: