Ухвала суду № 84301809, 10.09.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/15435/19

Провадження № 1-кс/752/8426/19

У Х В А Л А

Іменем України

10.09.2019 року Голосіївський районний суд міста Києва

у складі слідчого судді - Шкірай М.І.

за участю секретаря - Бондар І.Ю.

за участю захисника - Лещенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні подану в порядку п.7 ч.1 ст. 303 КПК України скаргу захисника Дорошенка Костянтина Костянтиновича в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на постанову від 09.08.2019 року слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, Згіблова С.О. про відмову в задоволенні клопотання захисника Дорошенка К.К. про проведення слідчої дії, поданого в рамках кримінального провадження №42018000000000677 від 23.03.2018 року, слідчий суддя,

Встановив

В провадження слідчого судді надійшла вказана скарга захисника Дорошенка К.К., в обґрунтування якої він посилається на невідповідність постанови слідчого Згіблова С.О. від 09.08.2019 року вимогам ст. 110 КПК України через відсутність належного обґрунтування відмови в задоволенні клопотання захисника про допит свідка ОСОБА_2 Посилається, що зазначена постанова свідчить про невиконання слідчим передбачених ст. 2 КПК України завдань кримінального провадження щодо забезпечення повного та неупередженого розслідування у кримінальному провадженні №42018000000000677 від 23.03.2018 року.

Зазначає, що відповідно до вимог ч.1, ч.2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або на перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, а підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Статтею 65 КПК України передбачено, що свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.

Посилається, що у кримінальному провадженні №42018000000000677 від 23.03.2018 року ОСОБА_1 25.07.2019 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України. За описаних у повідомленні про підозру обставин, ОСОБА_1 , будучи процесуальним керівником у кримінальному провадженні № 12016100040015285 від 05.11.2016 року, нібито отримав від ОСОБА_3 неправомірну вигоду за сприяння у призначенні судом покарання, не пов'язаного із реальним позбавленням волі.

Однак, не враховано усіх обставин, які відбувалися. Так, 13.04.2017 року, після судового засідання, коли ОСОБА_3 звернувся до прокурора Коцюруби Є.В., останній подав рапорт керівнику Київської місцевої прокуратури № 4 Тимошенку М.П. про вчинення відносно нього ( ОСОБА_1 ) ОСОБА_3 провокації злочину. ОСОБА_4 наклав резолюцію на рапорті ОСОБА_1 та надав вказівку заступнику керівника прокуратури Ясю О.О. внести відомості до ЄРДР за викладеним у рапорті фактом. У свою чергу ОСОБА_5 наклав резолюцію на вказаному рапорті та надав вказівку прокурору прокуратури Анпілоговій Б .Ю. внести відомості до ЄРДР за викладеним у рапорті фактом.

Наводить, що дані обставини підтверджуються рішенням КДКП №191-дп-19 від 19.06.2019 року «Про накладення на прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 міста Києва ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення».

Вказує, що даний рапорт прокурора Коцюруби Є.В. безпосередньо пов'язаний із епізодом, який розслідується у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_1 . На думку адвоката, це свідчить про ймовірну помсту ОСОБА_3 за відмову допомогти у звільненні від кримінальної відповідальності та про те, що ОСОБА_1 інформував керівництво про спроби ОСОБА_3 надати йому неправомірну вигоду, що має значення для повного та неупередженого розслідування кримінального провадження за підозрою ОСОБА_1

Зазначає, що рапорт Коцюруби Є.В. від 13.04.2017 року був зареєстрований в Київській місцевій прокуратури № 4. Допит заступника керівника вказаної прокуратури Яся О.О. як свідка, який накладав відповідну резолюцію на рапорті, надасть змогу з'ясувати, де наразі знаходиться вказаний рапорт та які дії були вчинені прокуратурою за даним рапортом щодо неправомірних, на думку адвоката, дій ОСОБА_3 Саме для встановлення, чи мало місце підбурювання з боку ОСОБА_3 , є необхідність в допиті ОСОБА_2 як свідка.

В судовому засіданні адвокат Лещенко О.В. у повному обсязі підтримав доводи скарги захисника Дорошенка К.К.

Про час і місце розгляду скарги повідомлявся слідчій Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, Згіблов С.О. Судом отримано лист за підписом слідчого Хоменка В.Б. (входить до складу слідчої групи у даному кримінальному провадженні) про розгляд скарги у відсутність слідчого Згіблова С.О., який перебуває у відпустці. Клопотань про відкладання розгляду скарги не надійшло. Відповідно до ч.3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого не є перешкодою для розгляду скарги.

Заслухавши пояснення та дослідивши залучені до скарги матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення скарги захисника Дорошенка К.К.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому розслідуванні може бути оскаржено рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено в задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.

Захисник Дорошенко К.К. є належним суб'єктом оскарження постанови слідчого Згіблова С.О., оскільки вказаною постановою відмовлено у задоволенні його клопотання про проведення слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадженні №42018000000000677 від 23.03.2018 року.

Передбачений ч. 1 ст. 304 КПК України строк подання скарги - протягом 10 днів з моменту прийняття рішення, який починається з дня отримання особою копії рішення слідчого, захисником Дорошенком К.К. дотримано.

Встановлено, що в рамках кримінального провадження №42018000000000677 від 23.03.2018 року ОСОБА_1 25.07.2019 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

З тексту повідомленої підозри вбачається, що за версією органу досудового розслідування, у прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_1 не пізніше березня 2018 року виник намір отримати неправомірну вигоду від ОСОБА_3 за вчинення дій в його інтересах - сприяння у призначені судом покарання, не пов`язаного із реальним позбавленням волі. В подальшому, 18.05.2018 року, із залученням до схеми дій з отримання неправомірної вигоди інших осіб, ОСОБА_1 була отримана неправомірна вигода у сумі 2000 доларів СЩА, які були залишені ОСОБА_3 у визначеному заздалегідь місці, після розмови між ОСОБА_1 та ОСОБА_3

Є слушними доводи захисника Дорошенка К.К. про невідповідність оскаржуваної постанови слідчого Згіблова С.О. від 09.08.2019 року вимогам ст. 110 КПК України.

З тексту вказаної постанови вбачається, що в ній міститься лише формальне посилання на те, що події, на які посилається у своєму рапорті від 13.04.2017 року ОСОБА_1 на адресу керівника Київської місцевої прокуратури № 4 Тимошенка М .П. , не є предметом дослідження кримінального провадження №42018000000000677, а тому у органу досудового розслідування відсутні підстави вважати, що заступник керівника прокуратури ОСОБА_5 є свідком у вказаному кримінальному провадженні.

Такий висновок слідчого є хибним, зважаючи на те, що ОСОБА_1 поставлену у провину отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 , а у рапорті ОСОБА_1 від 13.04.2017 року, як стверджує сторона захисту, йдеться про первинні дії ОСОБА_3 , пов'язані із пропозицією надати ОСОБА_1 неправомірну вигоду, яка в подальшому й була отримана ОСОБА_1 за версією органу досудового розслідування.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Частиною 2 ст. 22 КПК України встановлено, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частиною 3 ст. 93 КПК України визначено, що сторона захисту, потерпілий здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

У п. 134 Рішення ЄСПЛ «Геннадій Науменко проти України», п. 168 рішення у справі «Айдин проти Туреччини», п. 75 «Афанасьєв проти України», п. 207 рішення у справі «Ічаба проти Швейцарії» вказано, що засіб правового захисту відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод («Право на ефективний засіб правового захисту») повинен бути ефективним на практиці, як і в теорії, у тому сенсі, що користуванню засобами захисту не повинно чинитися перешкод діями або бездіяльністю органів влади держави.

На підставі викладеного, слідчий суддя вважає, що перевірка викладених у клопотанні захисника Дорошенка К.К. тверджень щодо подання ОСОБА_1 керівництву Київської місцевої прокуратури № 4 рапорту від 13.04.2017 року про неправомірні дії ОСОБА_3 та вчинені подальші дії щодо вказаного рапорту, шляхом допиту свідка ОСОБА_2 - заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 4, сприятиме становленню важливих обставин у кримінальному провадженні №42018000000000677 від 23.03.2018 року, повному та неупередженому розслідуванню.

За такого, оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Разом з тим, не ґрунтується на законі вимога скарги про встановлення строку для проведення допиту свідка ОСОБА_2 - 7 днів з моменту постановлення ухвали, оскільки у ст. 114 КПК України, на положення якої в цій частині посилається адвокат, йдеться про право суду встановити розумний процесуальний строк у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом. Проте, КПК України не передбачає граничного строку проведення допиту свідка.

Також відсутня потреба дублювати в ухвалі вимоги закону - ч.6 ст. 223 КПК України щодо умов проведення слідчої (розшукової) дії, що здійснюється за клопотанням сторони захисту.

Керуючись ст.ст. 303-306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

Ухвалив

Скаргу захисника Дорошенка Костянтина Костянтиновича - задовольнити.

Постанову від 09.08.2019 року слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, Згіблова С.О. про відмову в задоволенні клопотання захисника Дорошенка К.К. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 від 08.08.2019 року про проведення слідчої дії, поданого в рамках кримінального провадження №42018000000000677 від 23.03.2018 року - скасувати.

Зобов'язати слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, Згіблова С.О. або іншого слідчого зі складу слідчої групи в даному кримінальному провадженні провести допит як свідка ОСОБА_2 , який працює на посаді заступника керівника Київської місцевої прокуратури №4.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Слідчий суддя