Рішення № 84300518, 12.09.2019, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Ізмайлов І. К.

Справа № 644/7203/18

Провадження № 2/644/684/19

12.09.2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2019 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Ізмайлова І.К.

секретарів - Яковлевої М.М., Задорожного П.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 644/7203/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Харківська міська рада про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

за участі у судовому засіданні представника позивачки - ОСОБА_3

в с т а н о в и в :

В вересні 2018 року позивачка ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_2 .

В обґрунтування позову зазначила, що разом з членами своєї сім`ї, у кількості 4-х осіб проживає у 2-х кімнатній неприватизованій квартирі АДРЕСА_1 .

В квартирі зареєстрований колишній чоловік ОСОБА_2 , шлюб з яким розірвано в 2013 році. Після розірвання, шлюбу ОСОБА_2 деякий час мешкав у квартирі, а з грудня 2016 року забрав усі особисті речі та почав проживати у іншому місці.

Нею неодноразово вживались заходи для позасудового врегулювання спору однак відповідач категорично відмовляється.

З січня 2017 року відповідач жодного разу не з`являвся у квартирі, не сплачує комунальні платежі, в утриманні житла участі не бере, особистих речей в квартирі не має, квартирою не цікавиться.

Відповідач зловживає алкогольними напоями, порушує житлові обов`язки та житлові права, порушує правила користування житловим приміщенням, за час свого проживання неодноразово руйнував квартиру та меблі, приводив нетверезі компанії, завдаючи моральних страждань перебуванням у квартирі сторонніх осіб, порушуючи встановлені санітарні та технічні умови, моральні засади суспільства.

Вона за власні кошти привела квартиру в нормальні санітарні для проживання неповнолітніх дітей умови та сплачує комунальні послуги, зробила капітальний та проводить поточні ремонти квартири.

ОСОБА_2 не проживає у квартирі вже близько 2-х років, не сплачує комунальних послуг, не проводить поточний ремонт, за час його не проживання утворилися борги

В зв`язку з наведеним і просила визнати ОСОБА_2 , таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Представник позивачки в судовому засіданні позов підтримала, зазначивши, що на даний час у квартирі проживає позивачка, дочка ОСОБА_4 , двоє дітей від іншого шлюбу та без реєстрації новий чоловік. Відповідач з грудня 2016 року не проживає і його місцезнаходження невідомо.

Відповідач ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно шляхом розміщення оголошення на сайті «Судова влада», у судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив.

Третя особа: Харківська міська рада у письмових поясненнях заперечувала проти задоволення позову, зазначивши, що вважає позов безпідставним, необґрунтованим.

Позивачка, звертаючись до суду не надала належних, допустимих та достатніх письмових доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог, які можуть бути прийняті судом на підтвердження факту не проживання особи за місцем мешкання протягом певного часу. Не надано належних доказів, які б підтверджували право користування спірною квартирою, яка належить на праві власності територіальній громаді міста Харкова, зокрема не надано договору найму чи ордеру на жиле приміщення.

Не з`ясовано причини відсутності відповідача понад встановлені строки, які в разі їх поважності можуть бути продовженими судом.

Не наведено доказів щодо фактичного місцезнаходження відповідача, та доказів які б встановлювали причини відсутності відповідача у спірній квартирі, зокрема відомостей із закладів соціального захисту населення щодо визнання ОСОБА_2 непрацездатною особою, знаходження її в установі соціальної допомоги чи перебування у місцях обмеження чи позбавлення волі, а також не надано інформації щодо місця роботи ОСОБА_2 тощо.

Визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, квартирою АДРЕСА_1 , порушить його конституційне право на житло, що закріплено у статті 47 Конституції України.

29 жовтня 2018 року ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши обставини справи, суд доходить наступних висновків:

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Згідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, в спірна квартира належить територіальній громаді м. Харкова, особовий рахунок відкрито на ОСОБА_2 ,в квартирі зареєстровані наймач ОСОБА_2 з 1996 року, дочка ОСОБА_4 з 2007 року, інший родич ОСОБА_1 з 2007 року, син дружини ОСОБА_5 з 2014 року та дочка дружини ОСОБА_6 з 2016 року, що підтверджується довідкою з місця проживання виданою 18.05.2018 р. дільницею № 51 КП «Жилкомсервіс» (а.с. 14)

29 липня 2013 року рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 13)

23.11.2013 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 укладено шлюб, в зв`язку з чим ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_1 . (а.с. 7)

Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Згідно ч. 1 ст. 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

За ч. 2 ст. 71 ЖК України якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 своєї постанови № 2 від 12.04.1985 р. «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», що у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Позивачкою суду не надано письмових доказів про не проживання відповідача у спірній квартирі та відсутності його особистих речей (акту про не проживання), як і не надано інших письмових доказів які б свідчили про не проживання відповідача у квартирі без поважних причин.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що позивачка доводиться їй кумою, в квартирі вона буває часто, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 жили погано, ОСОБА_2 нічого в квартирі не робив, до розлучення ОСОБА_1 зробила в квартирі ремонт, були придбані меблі та техніка, після розлучення ОСОБА_2 покинув спірну квартиру, а ОСОБА_1 викинула його особисті речі. На цей час у спірній квартирі проживає ОСОБА_1 її дочка ОСОБА_4 , новий чоловік ОСОБА_1 та двоє їх дітей.

За клопотанням позивачки також факт не проживання у спірній квартирі відповідача підтвердив її брат ОСОБА_12

Показання зазначених осіб, не доводять причин відсутності відповідача у спірній квартирі, а показання свідка ОСОБА_11 прямо вказує на те, що відповідач свої речі залишив у квартирі, однак їх викинула позивачка.

Посилання позивачки про неможливість вирішення спору у позасудовий спосіб у зв`язку з непогодженням відповідача свідчить про обізнаність позивачки про місцезнаходження відповідача, однак не зазначила будь яких даних про засоби зв`язку з ним.

Отже на підставі наданих доказів суд не може дійти висновку про доведеність факту не проживання відповідача без поважних причин у спірній квартирі, оскільки позивачем не надано відповідних та допустимих доказів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд не вбачає передбачених у наведених нормах цивільного процесуального права законних підстав для того, щоб взяти до уваги посилання позивачки на зловживання відповідачем алкогольними напоями, порушення житлових права, правил користування житловим приміщенням, руйнування квартири та меблів, порушення встановлених санітарних та технічних норм, не сплату ним комунальних послуг, та не проживання у квартирі більше 2-х років без поважних причин.

В іншому випадку таке сприяння судом у здійсненні однієї із сторін своїх прав призведе до легітимізації зловживанням стороною правом на подання доказів, що є неприпустимим, оскільки за своїм змістом є порушенням передбаченого у ст. 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" права на справедливий судовий розгляд в контексті такого його елемента, як правова визначеність, а також - до порушення конституційної засади судочинства: рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, ст. 129 Конституції України.

В даному випадку суд не може розцінювати зазначені в позові доводи, без надання відповідних доказів, як належні докази.

Виходячи з того, що при зверненні до суду позивачем не надано належних та допустимих доказів, суд не вважає можливим задовольнити позовні вимоги за їх недоведеністю, що не позбавляє права на повторне звернення до суду з вимогами на підставі нового доказу, який є іншою підставою позову.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 82, 141, 229, 247, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,-

в и р і ш и в :

ОСОБА_1 в задоволенні позову про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається відповідно до п.15.5 розділу VІІІ перехідних положень ЦПК України: апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвали суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 17.09.2019 р.

Позивач - ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Третя особа - Харківська міська рада - 61200, м. Харків майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ № 04059243;

Суддя: