Вирок № 84298992, 17.09.2019, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/96/18

Провадження № 1-кп/545/29/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.09.2019р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Кіндяк І.С.,

з участю секретаря Радченко В.О.,

прокурора Андрущенко С.С.,

захисника Маліченко Д.В.,

представника потерпілої особи Литовченка А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтава обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 120171703000001223 від 13.11.2017р., по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Жуки Полтавського району Полтавської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, малолітніх дітей на утриманні не маючого, офіційно не працюючого, інвалідом не являється, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 21.03.2000 року Шишацьким районним судом Полтавської області за ст.ст. 44, 212 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки; із застосуванням ст. 46-1 КК України відстрочити виконання вироку на 2 роки, звільнити із зала суду на підписку;

- 16.01.2001 року Полтавським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 140 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік; на підставі ст. 43 КК України приєднати покарання у вигляді 1 року 3 місяців позбавлення волі за вироком Шишацького районного суду Полтавської області від 21.03.2000 року за ст.ст. 44, 212 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки, засуджений до 2 років З місяців позбавлення волі, ВТК загального режиму;

- 17.01.2002 року Полтавським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 42, ч. З ст. 185, ч. 2 ст. 229-6 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки; за ч. З ст. 42 КК України приєднати 1 рік позбавлення волі за вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 16.01.2001 року за ч. 1 ст. 140 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі, остаточно вважати засудженим до 4 років позбавлення волі;

- 13.04.2005 року Київським районним судом м. Полтава за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 357 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки; приєднати 1 місяць позбавлення волі за вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 17.01.2002 року ч. 1 ст. 42, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 229-6 КК України до 4 років позбавлення волі, остаточно вважати засудженим до 3 років 1 місяця позбавлення волі;

- 28.10.2010 року Полтавським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік; на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнити з іспитовим строком 2 роки;

- 28.10.2011 року Полтавським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки; на підставі ст. 71 КК України приєднати 3 місяця позбавлення волі за вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 28.10.2010 року за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнити з іспитовим строком 2 роки, остаточно вважати засудженим до 4 років 3 місяців позбавлення волі; умовно-достроково звільнений 18.07.2014 року, невідбутий строк 1 рік 3 місяця 10 днів.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Жуки Полтавського району Полтавської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, офіційно не працюючого, інвалідом не являється, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ст. 360 КК України, -

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_1 маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення злочину проти власності, за попередньою змовою із ОСОБА_2 13.11.2017 р., близько 05 год. 00 хв., діючи умисно, таємно, ОСОБА_1 повторно, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , де розташований напіввідкритий колодязь телефонної каналізації ПАТ «Укртелеком», через який проходить кабельна лінія зв`язку, яка являє собою сукупність кабелів зв`язку, розподільчих шаф та колодязів телефонної каналізації, шляхом вільного доступу до колодязя телефонної каналізації шляхом зрізання кабелів з метою подальшого їх викрадення, пошкодили кабельну лінію зв`язку підприємства, чим порушили встановлений порядок забезпечення інформаційного обміну за допомогою засобів електричного зв`язку.

З вказаного моменту сталося тимчасове припинення міського та міжміського зв`язку для 37 абонентів фіксованого зв`язку та 1 інтернет абонента, внаслідок чого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 привели вказану кабельну лінію зв`язку на певний час у непридатний за її цільовим призначенням стан, тобто неможливість використовувати лінії і засоби зв`язку за їх цільовим призначенням, тобто для передачі, випромінювання або прийому знаків, сигналів, інших повідомлень.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення злочину проти власності, за попередньою змовою із ОСОБА_2 13.11.2017 р., близько 05 год. 00 хв., діючи умисно, таємно, ОСОБА_1 повторно, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом вільного доступу до колодязя ПАТ «Укртелеком», шляхом витягування та зрізання викрали кабель зв`язку ТПП 50x2x0,5, довжиною 70 м., згідно балансової довідки вартістю 2937,02 грн., який належить ПАТ «Укртелеком», чим завдав матеріального збитку підприємству на вказану суму. Викраденим майном обвинувачені розпорядилися на власний розсуд.

Дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати,

- за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб,

- за ст. 360 КК України, як пошкодження кабельної лінії зв`язку, що спричинило тимчасове припинення зв`язку.

Дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати,

- за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб,

- за ст. 360 КК України, як пошкодження кабельної лінії зв`язку, що спричинило тимчасове припинення зв`язку.

В судовому засіданні ОСОБА_1 дав покази, що в ніч на 13.11.2017 р. він вийшов пішки з м. Полтави в напрямку свого проживання в с. Жуки Полтавського району і коли доходив до с. Сем`янівка Полтавського району Полтавської області дуже втомився, тому рішив подзвонити своєму знайомому ОСОБА_3 , щоб той його підвіз на велосипеді.

Коли йшов по дорозі то побачив люк з якого виднілися кабелі, він рішив, що вини нічиї, пошкоджені і рішив їх забрати, так як він йшов з роботи у нього з собою був інструмент, ніж, кусачки та інше, витягнувши приблизно 70 м., він порізав та обчистив кабелі і пішов зустрічати ОСОБА_4

Зустрівшись з ОСОБА_2 ОСОБА_1 нічого йому не сказав про кабелі а відійшов до туалету, щоб зібрати кабелі і через деякий час до нього підійшов ОСОБА_3 , і тут їх затримали місцеві жителі, які викликали поліцію.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 дав покази, що 13.11.2017 р. близько 04 год. 00 хв. подзвонив його знайомий ОСОБА_1 , який попросив підвезти останнього додому, так як він пішки йшов з м. Полтава і біля Сем`янівка, Полтавського району дуже втомився, ОСОБА_3 , погодився на дану пропозицію , одягнувся, взяв велосипед і поїхав йому назустріч.

Приїхавши в с. Сем`янівка, Полтавського району ОСОБА_2 зустрівся з ОСОБА_1 йти пішки і ОСОБА_1 відлучився до таулету, так як останній тривалий час не виходив, він пішов подивитися, залишивши велосипед у дороги, коли зайшов у кущі , біля закинутої ферми, побачив ОСОБА_1 біля нього бали кабелі, вже почищені та порізані і в даний час їх затримали місцеві жителі та визвали поліцію.

Про те, що ОСОБА_1 , викрав кабелі він нічого не знав і той йому нічого про це не повідомляв.

У судовому засіданні представник потерпілої особи пояснив, що викрадення та пошкодження кабелю зв`язку ТПП 50x2x0,5, довжиною 70 м. ПАТ «Укртелеком», завдано збитку, згідно балансової довідки вартістю на суму 2 937,02 грн., а також упущену вигоду на суму 191,20 грн., всього на загальну суму 3 128,22 грн., тому просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та стягти солідарно з обвинувачених вказану суму.

Всупереч позиції обвинуваченого ОСОБА_2 що він не скоював даних злочинів, з огляду на зібрані по справі докази, суд вважає, що вина обвинувачених: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є доведеною повністю і підтверджується показами як самих обвинувачених, потерпілої сторони, свідків та матеріалами справи в їх сукупності, а також наступними доказами, а саме:

- показами свідка ОСОБА_5 яка в судовому засідання показала, що близько 04 год. 00 хв. її чоловікові зателефонував на мобільний телефон його знайомий ОСОБА_1 , і вони про щось домовлялися, потім чоловік одягнувся і пішов з хати, про що вини говорили вона не чула;

- показами свідка ОСОБА_6 який в судовому засіданні показав, що близько 04 год. 00 хв. 13.11.2017 р. їхав по селу на велосипеді і побачив силуети двох осіб, які в кущах щось робили, так як у них в селі здійснюються крадіжки майна та худоби подзвонив братові ОСОБА_7 , щоб брат ще комусь подзвонив на допомогу і він разом з братом, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підійшли двох чоловіків і побачили порізані та почищені кабелі, затримали їх та визвали поліцію;

- показами свідка ОСОБА_7 пояснив, що йому після 04 год. 00 хв. 13.11.2017 р. подзвонив брат ОСОБА_6 , який повідомив про двох осіб, які щось крадуть, попросив зателефонувати ще комусь за допомогою, щоб їх затримати. Він подзвонив ОСОБА_8 , щоб той також комусь подзвонив, розповів що сталося, коли вчотирьох підійшли до чоловіків побачили, що у них порізані та почищені кабелі, тоді їх затримали та визвали поліцію;

- показами свідка ОСОБА_8 який в судовому засіданні показав, що йому після 04 год. 00 хв. 13.11.2017 р. подзвонив ОСОБА_7 , який повідомив, що його брат бачив двох осіб в кущах, попросив зателефонувати ще комусь, щоб їх затримати. Він подзвонив ОСОБА_9 , розповів що сталося, попросив про допомогу, коли вчотирьох підійшли до чоловіків побачили, що у них порізані та почищені кабелі, тоді їх затримали та визвали поліцію;

- показами свідка ОСОБА_9 який в судовому засіданні показав, що йому після 04 год. 00 хв. 13.11.2017 р. подзвонив ОСОБА_8 , який повідомив, що брати ОСОБА_6 бачили двох осіб в кущах, хочуть їх затримати, попросив про допомогу, коли вчотирьох підійшли до чоловіків побачили, що у них порізані та почищені кабелі, тоді їх затримали та визвали поліцію;

- рапортом про отримання повідомлення про вчинення кримінального правопорушення(т. 1 а.с. 178);

- протоколом огляду від 13.11.2017р. (т. 1 а.с. 179-183);

- протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.11.2017р. (т. 1 а.с. 184-185), від 15.11.2017р. (т. 1 а.с. 186-187), від 15.11.2017р. (т. 1 а.с. 188-189), від 15.11.2017р. (т. 1 а.с. 190-191), від 15.11.2017р. (т. 1 а.с. 192-193), від 15.11.2017р. (т. 1 а.с. 194-195), від 15.11.2017р. (т. 1 а.с. 196-197), від 15.11.2017р. (т. 1 а.с. 198-199), від 15.11.2017р. (т. 1 а.с. 202);

- заявою про вчинення кримінального правопорушення від 16.11.2017р. (т. 1 а.с. 200);

- довідка про вартість викраденого від 15.11.2017р. (т. 1 а.с. 201);

- акт № 264 встановлення викрадення, знищення та/або зловмисного пошкодження ЛКС від 15.11.2017р. ;

- протокол огляду місця події від 20.11.2017р. (т. 1 а.с. 203-204);

- рапорт про умисне пошкодження майна від 27.11.2017р. (т. 1 а.с. 205);

- протокол огляду предмету від 03.01.2018р. (т. 1 а.с. 210);

- висновком експерта № 10 від 04.01.2018р. (т. 1 а.с. 211-214);

- довідкою від 27.12.2017р. (т. 1 а.с. 215);

- характеризуючими матеріалами на особу обвинуваченого ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 216-229);

- характеризуючими матеріалами на особу обвинуваченого ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 230-231);

- постановою про визнання речовими доказами та про приєднання речових доказів від 13.11.2017 (т. 1 а.с. 232),

Окрім цього суд не бере до уваги покази ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про вчинення крадіжки за попередньою змовою між собою, так як на місці злочину їх затримали разом, в сумці для інструменту було дві пари рукавичок для роботи, окрім цього з показів самих обвинувачених коли вони зустрілися то йшли разом , а не поїхали на велосипеді, так як втомився ОСОБА_1 , тому суд вважає їхні покази своєрідною лінією захисту для уникнення кримінальної відповідальності саме: як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб.

Таким чином, викладеними доказами вину ОСОБА_12 та ОСОБА_2 у вчинених кримінальних правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 185 та ст. 360 КК України повністю доведено, як на досудовому слідстві, так і в суді.

Відповідно до статті 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Стаття 86 КПК України визначає, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом, а у свою чергу недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

В судовому засіданні досліджені відеозаписи слідчих експериментів з обвинуваченими та протоколи слідчих експерименти, а саме:

- протокол проведення слідчого експерименту від 13.12.2017р. з участю ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 205-207);

- протокол проведення слідчого експерименту від 13.12.2017р. з участю ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 208-209).

З протоколів проведення слідчого експерименту та відеозаписів вбачається, що слідчі дії проводилися з порушенням норм КПК України, так не було залучено понятих при проведенні слідчих дій, не зазначено спеціаліста який проводив відео зйомку, прилад на яких знімалися дані слідчі дії.

За даних обставин, суд вважає докази по справі, проведення слідчого експерименту та протоколи проведення слідчого експерименту з обвинуваченими від 13.12.2017 р., визнати недопустимими, так як які проведені з порушенням норм КПК України.

Обираючи покарання обвинуваченим суд виходить із положень ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинувачених та обставини, що обтяжують та пом`якшують їх покарання.

За місцем проживання обвинувачені характеризується задовільно.

Обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 , передбачені ст. 66 КК України, під час досудового розслідування є визнання своєї вини у скоєному.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_1 , передбачені ст. 67 КК України, під час досудового розслідування, відсутні.

Обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_2 ,передбачені ст. 66 КК України, є утримання неповнолітньої дитини.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_2 , передбачені ст. 67 КК України, відсутні.

Враховуючи конкретні обставини скоєних кримінальних правопорушень, осіб обвинувачених, суд приходить до висновку про призначення їм покарання у межах санкцій інкримінованих статей, а саме: ч. 2 ст. 185 та ст. 360 КК України.

Обвинувачені здорові, працездатні, примусового лікування не потребують.

Цивільний позов потерпілої особи, суд вважає залишити без розгляду, так як останнім не надано розрахунку , щодо вартості викраденого майна, а саме:

- невідомо з якого розрахунку виходила потерпіла сторона за спричинення матеріальної шкоди за викрадення кабелю зв`язку ТППеп50х2х50, довжиною 70 м. на суму 2 937,02 грн., так як не надано самого розрахунку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369-371, 373-374 КПК України, суд ,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ст. 360 КК України і призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України - 2 (два) роки обмеження волі;

- за ст. 360 КК України - 1 (один) рік обмеження волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, остаточне покарання, ОСОБА_1 визначити за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 2 (двох) років обмеження волі.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ст. 360 КК України і призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України - 2 (два) роки обмеження волі;

- за ст. 360 КК України - 1 (один) рік обмеження волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, остаточне покарання, ОСОБА_2 визначити за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 2 (двох) років обмеження волі.

До набрання вироком чинності, заходи забезпечення кримінального провадження щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не застосовувати.

Речові ДОКАЗИ по справі, а саме: велосипед, сумка з інвентарем, кабель в ізоляції, кабель без ізоляції , ніж, секатор, рукавички, шпатель, - повернути власникам.

Цивільний позов ПАТ «Укртелеком» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок злочину, - залишити без розгляду, роз`яснивши право на звернення з позовною заявою в порядку цивільного судочинства.

Відповідно вимогам ч. 6 ст. 376 КПК України учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд на протязі 30 днів з моменту проголошення.

Суддя Полтавського районного суду І.С. Кіндяк