Рішення № 84297445, 13.09.2019, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 428/3432/19

н.п. 2-а/415/238/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2019 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Фастовця В.М.,

за участю секретаря судового засідання Гавриленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області ДПП рядового поліції Довбиша Євгенія Анатолійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову серії ВР № 345903 від 14.03.2019 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, провадження у справі закрити та стягнути судові витрати понесені в зв`язку з наданням правової допомоги.

Позивач у судове засідання не з`явився, причини його неявки суду невідомі, про явку до суду на 13.09.2019 був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Клопотань та заяв про відкладення розгляду адміністративної справи до суду не надходило.

Відповідач у судове засідання не з`явився, надав до суду клопотання, в якому просить адміністративний позов розглянути за його відсутності та долучити до справи відеозапис події.

У судовому засіданні встановлено, що 14 березня 2019 р. відповідачем відносно позивача протиправно було складено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВР № 345903, за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. У вказаній постанові зазначено, що ОСОБА_1 , 14.03.2019 об 11 год. 25 хв. в м. Сєвєродонецьку по вулиці Курчатова, 6, керуючи транспортним засобом Volkswagen Polo д.н.з. НОМЕР_1 не виконав вимоги дорожнього знаку 3.34. «Зупинку заборонено», чим порушив п.8.4. «в» ПДР України.

Задовольняючи позов, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 2 ч.3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Такими обставинами у справах про накладення адміністративних стягнень є, зокрема, докази вчинення особою адміністративного правопорушення.

Суд наголошує на тому, що перевірці у такому випадку підлягають дії суб`єкта владних повноважень саме під час прийняття рішення та врахування ним усіх обставин також саме на час прийняття рішення.

Підтвердження наявності таких обставин на час прийняття рішення зазвичай закріплене у відповідних процедурах, що регламентовані законними та підзаконними актами, дотримання яких і дія у межах яких є обов`язком суб`єкта владних повноважень згідно ст.19 Конституції України.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками…, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Порядок дослідження і закріплення доказів у справах про адміністративне правопорушення регламентується наступними нормами КУпАП.

Ст.279 ч.2 - … посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Ст.252 КУпАП - посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Окрім того, приписи ст.7 ч.1-3 КУпАП визначають, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.77 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З оскаржуваної постанови вбачається, що до неї не надано жодного доказу вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення, та відсутні відомості про технічний засіб, на який провадився відеозапис.(а.с.12).

На диску наданого відповідачем до суду з відеозаписом від 14 березня 2019 року, не містяться відомості про вчинення позивачем правопорушення, а лише відображають процесуальну послідовність винесення постанови про адміністративне правопорушення.

З наведеного випливає, що у суду відсутні докази того, що на час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача відповідач приймав оскаржуване рішення з дослідженням доказів, а не на підставі тільки візуального спостереження за дотриманням позивачем ПДР.

Аналогічна позиція викладена і у постанові ВС від 26 квітня 2018 р. у справі №338/1/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/73700340).

Таким чином, на час розгляду адміністративної справи відносно позивача були відсутні будь-які фактичні дані, які встановлювали наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Тому позов підлягає задоволенню, а провадження в адміністративній справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП закриттю.

Вирішуючи питання про судові витрати, а саме, витрати на правничу допомогу адвоката, суд виходить з того, що відповідно до частин 1, 3 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями ч. 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Про наявність витрат, пов`язаних з оплатою послуг адвоката, зазначено в позовній заяві (а.с. 1-9).

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу в розмірі 1600 грн. позивачем надано: акт надання послуг від 20.03.2019, рахунок-фактура № 3 від 20.03.2019 та рекомендації щодо застосування рекомендованих ставок адвокатського гонорару, затверджені рішенням Ради адвокатів Харківської області № 17 від 21.03.2018.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 6 ст. 134 КАС України встановлено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу заявлених однією стороною тільки за відповідним клопотанням іншої сторони, у разі його обґрунтованості.

Відповідач був належним чином повідомлений про перебування даного позову в провадженні суду, шляхом надіслання на його адресу копії ухвали про відкриття провадження разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами, своїх заперечень щодо розміру заявлених витрат на правничу допомогу не надав, тому суд не має підстав оцінювати ці витрати стосовно їх співмірності з наданими послугами.

Разом з тим, оскільки до розміру витрат увійшла оплата участі адвоката у судовому засіданні, а розгляд справи відбувся без нього, суд зменшує розмір витрат, які підлягають стягненню, до 1000 грн. реально понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката.

Згідно ч. 1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на вимоги діючого законодавства, оцінюючи наявні у справі докази, суд вважає, що на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 1000 грн., що були фактично сплачені ним за правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 243-246, 268-270, 286КАС України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 до поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області ДПП рядового поліції Довбиша Євгенія Анатолійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову серії ВР № 345903 від 14.03.2019 поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області ДПП рядового поліції Довбиша Євгенія Анатолійовича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу у сумі 255 грн.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції України ( ЕДРПОУ 37991110) на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 судові витрати за професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн.

Рішення може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду через Лисичанський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Суддя: