Ухвала суду № 84294471, 16.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 вересня 2019 року м. Київ № 640/17253/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Товариства з обмеженою відповідальністю "НФ Трейдінг Україна"до Офісу великих платників податків Державної фіскальної службипро визнання протиправною та скасування вимоги,-В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НФ Трейдінг Україна" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2, код ЄДР: 37883328) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.07.2019 № Ю-521-17.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

В порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві не зазначено ідентифікаційного коду Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в ЄДР.

Також, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позовній заяві позивач просить суд відстрочити йому сплату судового збору до завершення розгляду справи по суті, яке обґрунтоване накладенням арешту на кошти позивача.

Між тим, вказане клопотання суд вважає безпідставним, оскільки, по-перше, позивачем не надано жодних доказів того, що за результатами розгляду справи по суті позивач сплатить судовий збір, по-друге, позивачем не надано жодних доказів вчинення позивачем дій спрямованих на зняття арешту з його коштів.

Більш того, ст. 8 Закону України "Про судовий збір" визначає перелік осіб, яким може бути, зокрема, відстрочено сплату судового збору, до переліку яких позивач не відноситься.

Відтак, клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає, з огляду на що в порушення вимог ч. 3 ст. 161 КАС України, позивачем не надано доказів сплати судового збору.

Між тим, позивач оскаржує вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.07.2019 № Ю-521-17, якою позивачу нараховано недоїмку у розмірі 277 409,47 грн.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 4 161,14 грн. (1,5% від 277 409,47 грн.)

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу 4 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком органу доходів і зборів суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку (абзацу 5 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування").

При цьому, як видно з позовної заяви позивач користався процедурою адміністративного оскарження, зокрема, оскаржив спірну вимогу до ДФС України.

Натомість рішенням ДФС України про результати розгляду скарг, від 22.08.2019 № 40587/6/99-99-4-05-02-25, скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржувану вимогу, без змін.

Таким чином, зважаючи на те, що позивач скористався процедурою адміністративного оскарження, вимога про сплату боргу повинна бути оскаржена до суду з дотриманням строків, визначених частиною 4 статті 25 Закону № 2464-VI, тобто протягом 10 календарних днів.

Вказаний правовий висновок, узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеного у постанові від 06.08.2019 у справі № 480/106/19 (провадження №К/9901/16500/19).

Як видно з матеріалів справи, рішення ДФС України № 40587/6/99-99-4-05-02-25 прийнято 22.08.2019, натомість до суду з даним позовом, позивач звернувся лише 09.09.2019, тобто поза межами десятиденного строку звернення до суду.

За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

При цьому, заяви про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду позовна заява не містить, а також доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску суду також не надано.

Відтак, позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом із обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.

Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) заяви із визначенням у ній ідентифікаційного коду Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в ЄДР;

2) оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у розмірі 4 161,14 грн.;

3) заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом із обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "НФ Трейдінг Україна" у задоволенні клопотання про відстрочення від сплати судового збору.

2. Позовну заяву залишити без руху.

3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

4. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.А. Кармазін