Рішення № 84294388, 16.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 вересня 2019 року № 640/9577/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадженні, без виклику сторін, адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків

фінансових послуг

про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі по тексту - відповідач, Нацкомфінпослуг) про визнання протиправною та скасування постанови від 10 травня 2019 року №303/609/15-3/9-П.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно вимагалась інформація, не передбачена вимогами законодавства, а вимога відповідача оформлена з порушеннями чинного законодавства, а отже у позивача були відсутні підстави для її виконання. Крім того, відповідачем порушено процедуру притягнення позивача до відповідальності за правопорушення на ринку фінансових послуг.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

08 липня 2019 року через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що спірна постанова винесена ним у відповідності до вимог чинного законодавства у зв`язку з неподанням позивачем витребуваної інформації.

У відповіді на відзив, поданій 15 липня 2019 року, позивачем зазначено, що позивач не вчиняв жодних порушень, а надіслана відповідачем для заповнення форма не передбачена вимогами законодавства.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до вимоги від 15 березня 2019 року №1514/15-8 щодо надання інформації у зв`язку з тим, що до Нацкомфінпослуг надходять численні звернення громадян щодо врегулювання відносин з позивачем, ТОВ «Споживчий центр» зобов`язано надати протягом 10 днів з дня отримання вказаної вимоги документи та інформацію згідно переліку.

Листом від 05 квітня 2019 року вих. №369 у відповідь на вимогу щодо надання інформації позивачем подано до Нацкомфінпослуг документи та інформацію, а також зазначено стосовно пункту 1 вимоги, що, оскільки нормами законодавства не передбачено обов`язку фінансової установи складати та подавати звітність відповідно додатку №1 до вимоги, у зв`язку з тим, що заповнення зазначеної форми потребує значної кількості часу, позивач надає інформацію згідно додатку 1 до вимоги по 672 кредитним договорам, яку встиг підготувати; зазначено про відсутність обов`язку надавати запитувану інформацію та про її надання.

23 квітня 2019 року відповідачем складено акт про неподання інформації ТОВ «Споживчий центр», в якому зафіксовано, що станом на дату складання акту позивачем не надано на вимогу Нацкомфінпослуг інформацію за встановленою у додатку 1 до вимоги формою за період з 01 вересня 2018 року по 28 лютого 2019 року. Отже, позивачем на вимогу відповідача надано інформацію та документи не в повному обсязі, що свідчить про вчинення ТОВ «Споживчий центр» зазначеного у п.2 ч.1 ст.41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», в частині неподання інформації.

Постановою від 10 травня 2019 року №303/609/15-3/9-П «Про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг» за вчинення ТОВ «Споживчий центр» правопорушення, зазначеного у п.2 ч.1 ст.41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» в частині неподання інформації, на підставі ст. 39, п.3 ч.1 ст.40, п.2 ч.1 ст.41, ч.1 ст.42 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 17 000,00 грн.

Не погоджуючись з винесеною постановою від 10 травня 2019 року №303/609/15-3/9-П, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг встановлені Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

У відповідності до частини першої статті 3 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» відносини, що виникають у зв`язку з функціонуванням фінансових ринків та наданням фінансових послуг споживачам, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України з питань регулювання ринків фінансових послуг, а також прийнятими згідно з цими законами нормативно-правовими актами.

Частиною першою статті 21 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачається, що державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється, крім інших, національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» Нацкомфінпослуг, у межах своєї компетенції, у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення.

Відповідно до статті 39 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

Пунктом 3 частини першої статті 40 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати такий захід впливу як накладення штрафу в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону.

Відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» порядок та умови застосування заходів впливу встановлюються законами України та нормативно-правовими актами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Згідно пункту 2 частини першої статті 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації - у розмірі від 100 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, положеннями статті 42 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що штрафи, передбачені статтею 41 цього Закону, накладаються Головою, іншими членами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, а також уповноваженими комісією посадовими особами після розгляду матеріалів, що засвідчують факт правопорушення.

Про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 41 цього Закону, уповноваженою особою, яка його виявила, складається акт, який разом з поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи чи фізичної особи - підприємця та документами, що стосуються справи, протягом трьох днів надсилається посадовій особі, яка має право накладати штраф.

Посадові особи національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, визначені у частині першій цієї статті, приймають рішення про накладення штрафу протягом 30 днів після надходження документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті. Рішення про накладення штрафу оформляється постановою, що надсилається учаснику ринків фінансових послуг.

Розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20 листопада 2012 року №2319, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 року за №2112/22424, відповідно до пунктів 1, 10 частини першої статті 28, статей 39 - 42 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», підпунктів 4, 40 пункту 4, пункту 13 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року №1070, затверджено Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги (далі по тексту - Положення № 2319).

Відповідно до пункту 1.1 Положення № 2319 це Положення розроблене відповідно Законів України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про страхування», «Про кредитні спілки», «Про недержавне пенсійне забезпечення», інших законів та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року №1070, з метою встановлення порядку та умов застосування заходів впливу за порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг (далі - заходи впливу), та забезпечення захисту прав споживачів фінансових послуг.

Це Положення визначає порядок провадження у справах про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг (далі - справи про правопорушення), механізм прийняття рішень Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Нацкомфінпослуг) про застосування заходів впливу та їх оскарження.

Норми цього Положення не застосовуються до правовідносин, що виникають відповідно до Законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та «Про ліцензування видів господарської діяльності».

Дія цього Положення не поширюється на застосування Нацкомфінпослуг заходів впливу за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року № 913.

Норми цього Положення не застосовуються до правовідносин, пов`язаних із накладенням Нацкомфінпослуг штрафів за невиконання (неналежне виконання) вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».

Порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення та накладення адміністративних стягнень у Нацкомфінпослуг визначається Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та накладення адміністративних стягнень в Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженою розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 16 грудня 2010 року №969, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 18 березня 2011 року за № 372/19110.

Оскільки правовідносини між сторонами виникли відповідно до положень Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», до них застосовуються вимоги Положення №2319.

Згідно пунктів 1.4 - 1.8 Положення №2319 заходи впливу застосовуються в порядку, визначеному цим Положенням.

Нацкомфінпослуг як колегіальний орган або уповноважені особи Нацкомфінпослуг обирають і застосовують заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення законодавства про фінансові послуги, враховуючи наслідки порушення та застосування таких заходів.

Нацкомфінпослуг, уповноважені та посадові особи Нацкомфінпослуг в межах своїх повноважень зобов`язані в кожному випадку виявлення порушення законодавства про фінансові послуги вжити всіх необхідних заходів для документального закріплення факту такого порушення, всебічно, повно та об`єктивно дослідити обставини справи про правопорушення, а також своєчасно прийняти рішення за справою про правопорушення та застосувати передбачені законодавством заходи впливу.

Рішення у справі про правопорушення повинно бути законним та обґрунтованим. Рішення повинно ґрунтуватися лише на тих доказах, які були досліджені під час розгляду справи про правопорушення. Доказами в справі про правопорушення є будь-які фактичні дані, отримані в установленому законом порядку, що свідчать про наявність чи відсутність порушення законодавства про фінансові послуги, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розгляд справ про правопорушення здійснюється виключно Нацкомфінпослуг або уповноваженими особами Нацкомфінпослуг у межах своїх повноважень.

Відповідно до п.1.11, 1.12 Положення №2319 посадова особа Нацкомфінпослуг при виявленні порушення законодавства про фінансові послуги, за яке застосовується захід впливу, складає акт про правопорушення.

Належним чином оформлені акт про правопорушення, рішення Нацкомфінпослуг або уповноваженої особи Нацкомфінпослуг про результати розгляду справи про правопорушення вважається надісланим особі, якщо їх надіслано поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі під підпис.

Згідно п.2.1, 2.4 Положення №2319 Нацкомфінпослуг може застосовувати такі заходи впливу: накладати штрафи в розмірах, передбачених статтею 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Рішення про накладення штрафної санкції (штрафу) на особу за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг, приймається у вигляді постанови уповноваженої особи Нацкомфінпослуг. Постанова повинна містити: дату та номер постанови, місце її складання; прізвище, ім`я та по батькові, посаду уповноваженої особи Нацкомфінпослуг; відомості про особу (повне найменування юридичної особи, місцезнаходження, код за ЄДРПОУ); зміст виявленого порушення законодавства про фінансові послуги; норму законодавства про фінансові послуги, яку порушено особою; розмір застосованої штрафної санкції (штрафу); посилання на дату і номер акта про правопорушення, в якому зафіксовано порушення; рахунок, на який повинна бути перерахована сума штрафу, та строк, протягом якого особа повинна повідомити про це Нацкомфінпослуг; строк, протягом якого особа зобов`язана повідомити Нацкомфінпослуг про добровільне виконання або про відмову від добровільного виконання постанови; посаду, прізвище та підпис уповноваженої особи Нацкомфінпослуг; відбиток печатки Нацкомфінпослуг.

Штрафні санкції (штрафи) накладаються Головою Нацкомфінпослуг та керівниками самостійних структурних підрозділів або особами, які їх заміщують, за напрямами здійснення нагляду за окремими ринками фінансових послуг.

Відповідно до п. 4.1 - 4.3 Положення №2319 провадження у справі про правопорушення є обов`язковою передумовою застосування заходів впливу, передбачених підпунктами 1 - 9 пункту 2.1 розділу ІІ цього Положення.

Виявлені посадовими особами Нацкомфінпослуг факти порушення законодавства про фінансові послуги викладаються в акті про правопорушення із зазначенням доказів (документів, даних та інформації), що підтверджують факт вчинення порушення законодавства про фінансові послуги, та з посиланням на відповідну норму закону та/або іншого нормативно-правового акта. Акт про правопорушення, складений посадовою особою Нацкомфінпослуг, повинен містити документи, дані та інформацію, які підтверджують факт вчинення порушення законодавства про фінансові послуги. Такі документи, дані та інформація долучаються до акта про правопорушення.

Днем початку провадження у справі про правопорушення є дата складання посадовою особою Нацкомфінпослуг акта про правопорушення. Акт про правопорушення складається та підписується в двох примірниках не пізніше 15 робочих днів з дати виявлення порушення законодавства про фінансові послуги.

Згідно п.4.5, 4.7 - 4.14 Положення №2319 Нацкомфінпослуг як колегіальний орган приймає рішення про застосування заходів впливу, передбачених підпунктами 1, 2, 4 - 9 пункту 2.1 розділу ІІ цього Положення, протягом 60 календарних днів з дня порушення провадження у справі про правопорушення.

Постанова про накладення штрафних санкцій, передбачених статтею 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», приймається уповноваженою особою Нацкомфінпослуг протягом 30 календарних днів після отримання нею акта про правопорушення та документів, які стосуються справи про правопорушення.

Акт про правопорушення повинен містити: дату та номер; прізвище, ім`я та по батькові, посаду посадової особи Нацкомфінпослуг, яка склала акт про правопорушення; відомості про особу (повне найменування юридичної особи, місцезнаходження, код за ЄДРПОУ); опис виявленого порушення законодавства про фінансові послуги; норму закону або іншого нормативно-правового акта, який порушено особою; підпис посадової особи Нацкомфінпослуг, яка склала акт про правопорушення; відбиток печатки Нацкомфінпослуг. До акта про правопорушення долучаються пояснення керівника або уповноваженого представника особи, інші документи, що стосуються справи про правопорушення (далі - матеріали про правопорушення).

Примірник акта про правопорушення надсилається особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі під підпис не пізніше п`яти днів з дати його складання з повідомленням про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення.

Керівник або уповноважений представник особи має право подати на розгляд справи про правопорушення письмові пояснення (заперечення) разом із документами, на яких вони ґрунтуються. Письмові пояснення в обов`язковому порядку долучаються до матеріалів справи про правопорушення.

У випадку розгляду справ про правопорушення, за які передбачено застосування заходів впливу, визначених підпунктами 1, 2, 4 - 9 пункту 2.1 розділу ІІ цього Положення, член Нацкомфінпослуг відповідно до розподілу обов`язків подає матеріали про правопорушення до Нацкомфінпослуг як колегіального органу для розгляду справи про правопорушення. Повідомлення особи про розгляд справи про правопорушення надсилається особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі під підпис не пізніше ніж за десять робочих днів до дати розгляду справи про правопорушення.

Уповноважена особа Нацкомфінпослуг при підготовці справи про правопорушення, за яке передбачено застосування заходу впливу, визначеного підпунктом 3 пункту 2.1 розділу ІІ цього Положення, до розгляду повинна, зокрема, перевірити, чи дотримані вимоги законодавства при складанні акта про правопорушення; перевірити своєчасність повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення.

Уповноважена особа Нацкомфінпослуг вирішує питання, передбачені у пункті 4.11 цього розділу, визначає дату, час та місце розгляду справи про правопорушення, про що повідомляється особа рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати розгляду справи про правопорушення або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі під підпис.

Керівник або уповноважений представник особи при розгляді справи про правопорушення має право: знайомитися з усіма матеріалами, які є у справі про правопорушення; бути присутнім при розгляді справи про правопорушення; надавати пояснення (у тому числі письмові), заявляти клопотання по суті виявленого порушення.

Відсутність керівника або уповноваженого представника особи в разі якщо про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення він був повідомлений згідно з вимогами пунктів 4.11 та 4.13 цього розділу, не може бути підставою для відкладення розгляду справи про правопорушення.

За результатами розгляду справи про правопорушення Нацкомфінпослуг або уповноважена особа Нацкомфінпослуг приймає одне з таких рішень: про застосування заходу впливу; про закриття справи про правопорушення.

Так, матеріалами справи підтверджено, що спірною постановою від 10 травня 2019 року №303/609/15-3/9-П «Про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг» за вчинення ТОВ «Споживчий центр» правопорушення, зазначеного у п.2 ч.1 ст.41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» в частині неподання інформації, на підставі ст. 39, п.3 ч.1 ст.40, п.2 ч.1 ст.41, ч.1 ст.42 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 17 000,00 грн.

При цьому, відповідачем порушено порядок притягнення позивача до відповідальності шляхом прийняття спірної постанови, встановлений Положенням №2319, шляхом невжиття всіх необхідних заходів для документального закріплення факту такого порушення, всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи про правопорушення. Так, відповідачем не складено акт про правопорушення, як наслідок, відсутні докази його надіслання позивачу; спірна постанова не містить такого обов`язкового реквізиту, як посилання на дату і номер акта про правопорушення, в якому зафіксовано порушення.

Суд зазначає, що провадження у справі про правопорушення є обов`язковою передумовою застосування заходів впливу, передбачених підпунктами 1 - 9 пункту 2.1 розділу ІІ Положення №2319. Проте, відповідачем виявлені факти порушення законодавства про фінансові послуги не зафіксовано в акті про правопорушення із зазначенням доказів (документів, даних та інформації), що підтверджують факт вчинення порушення законодавства про фінансові послуги, та з посиланням на відповідну норму закону та/або іншого нормативно-правового акта.

Крім того, Нацкомфінпослуг не надано позивачу можливість надати пояснення та інші документи, що стосуються справи про правопорушення.

Суд зазначає, що недотримання відповідачем зазначених процесуальних вимог нівелює право особи, яка притягується до відповідальності, на захист її прав та інтересів та, як наслідок, зумовлює незаконність рішення контролюючого органу, прийнятого за результатами розгляду справи про правопорушення, здійсненого поза межами визначеного положеннями чинного законодавства вимогами.

З огляду на викладене, враховуючи те, що провадження у справі про правопорушення здійснено поза межами правового поля під час здійснення всіх необхідних заходів для документального закріплення факту такого порушення, всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи про правопорушення та оформлення результатів здійснення таких заходів, що, у свою чергу, нівелює наслідки здійснення провадження у справі про правопорушення у вигляді прийнятої постанови.

При цьому, судом не приймаються до уваги доводи позивача про відсутність підстав для виконання надісланої відповідачем вимоги у зв`язку з оформленням її з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки матеріалами справи підтверджено, що, незважаючи на позицію ТОВ «Споживчий центр» про незаконність вимоги, її було виконано шляхом часткового надання документів.

В спростування доводів відповідача щодо відсутності обов`язку надсилання акту про неподання інформації та відсутності обов`язку запрошення позивача до участі при розгляді оскаржуваної постанови суд зазначає, що Положенням №2319 передбачено певну процедуру, яка передує застосуванню штрафних санкцій, як, зокрема, складання акта, в якому фіксуються порушення вимог законодавства, надіслання його підприємству з метою отримання від нього пояснень та доказів, здійснення всіх необхідних заходів для документального закріплення факту такого порушення, всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи про правопорушення та оформлення результатів здійснення таких заходів. Оскільки відповідачем порушено процедуру притягнення ТОВ «Споживчий центр» до відповідальності, в останнього була відсутня можливість спростувати викладені у спірній постанові порушення та надати відповідні докази та пояснення у повному обсязі на вимогу органу

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій шляхом прийняття спірної постанови від 10 травня 2019 року №303/609/15-3/9-П, тому така постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем не доведено правомірність оскаржуваної постанови.

Керуючись вимогами статей 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 10 травня 2019 року №303/609/15-3/9-П.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, код ЄДРПОУ 37356833) з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 3, код ЄДРПОУ 38062828), за рахунок бюджетних асигнувань, судові витрати за сплату судового збору в розмірі 1 921,00 грн ( одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова