Рішення № 84294060, 16.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 вересня 2019 року № 640/10811/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовомЦентрального територіального управління капітального будівництвадо треті особи про Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 1. Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІНПРОЕКТ» 2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло - Капітал» визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Центральне територіальне управління капітального будівництва (далі - ЦТУКБ, позивач) з адміністративним позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач), у якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо встановлення у пункті 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва «Завершення будівництва житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення» №3489/0/7-1-19 від 12 лютого 2019 року, виданих відповідачем ЦТУКБ, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №207 від 25 лютого 2019 року гранично допустимої висотності - умовна висота 26,5 ? h ? 13,5 метрів;

- зобов'язати відповідача внести зміни у пункт 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва «Завершення будівництва житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення» №3489/0/7-1-19 від 12 лютого 2019 року, виданих відповідачем ЦТУКБ, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №207 від 25 лютого 2019 року в частині визнання гранично допустимої висотності, зазначивши умовну висоту у відповідності до Містобудівного розрахунку об'єкту «Будівництво житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення на вул. Січових Стрільців, 59 у Шевченківському районі м. Києва», розробленого Товариством з обмеженою відповідальністю «САНГРІЯ - М» у 2017 році.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідно до рішення Київської міської ради (далі - КМР) від 15 липня 2004 року №419-24/1829 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею», із змінами і доповненнями, внесеними рішенням КМР від 14 червня 2007 року №803/1464 затверджено проект відведення ЦТУКБ земельної ділянки для будівництва житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення на вул. Січових Стрільців, 59 у Шевченківському районі м. Києва та передано ЦТУКБ у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку загальною площею 0,96 га. У відповідності до вказаного рішення, 06 вересня 2005 року укладено Договір оренди земельної ділянки, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) 08 вересня 2005 року за №91-6-0084, реєстровий номер 637. В подальшому, відповідно до Угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 12 квітня 2016 року, укладеної між КМР та ЦТУКБ, строк оренди продовжено на 5 років.

Також, позивач зазначив, що 01 жовтня 2015 року між ЦТУКБ та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІНПРОЕКТ» (далі - ТОВ «БУДІНПРОЕКТ») укладено Договір про будівництво житлового комплексу по вул. Артема, 59 у Шевченківському районі м. Києва.

Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища видано ЦТУКБ Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №503/0/18/009-11 від 17 січня 2011 року.

19 квітня 2016 року Державною архітектурно - будівельною інспекцією України (далі - ДАБІ України) видано ЦТУКБ дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ 115161100202 на виконання будівельних робіт із будівництва житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення на вул. Січових Стрільців, 59 у Шевченківському районі м. Києва.

Історико - містобудівним обґрунтуванням об'єкті будівництва житлового комплексу по вул. Артема, 59 (Січових Стрільців) у Шевченківському районі м. Києва, розробленим Київським науково - методичним центром по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій, погодженим начальником Головного управління охорони культурної спадщини, передбачено, що висоту проектованого житлового комплексу слід обмежити 15/16/26 поверхами з можливим влаштуванням мансард.

Відповідно до Містобудівного розрахунку об'єкту «Будівництво житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення на вул. Січових Стрільців, 59 у Шевченківському районі м. Києва», розробленого Товариством з обмеженою відповідальністю «САНГРІЯ - М» (далі - ТОВ «САНГРІЯ - М») у 2017 році допустима поверховість до 26 поверхів, що відповідає умовній висоті до 72,6 метрів.

Позивач посилається на те, що законність наведених Містобудівних умов та обмежень від 17 січня 2011 року №503/0/18/009-11, відповідно до яких здійснювалось будівництво за проектною документацією, встановлена рішеннями судів.

Усупереч зазначеному, відповідач видав ЦТУКБ Містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва «Завершення будівництва житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення» №3489/0/7-1-19 від 12 лютого 2019 року, затверджені наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №207 від 25 лютого 2019 року у пункті 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» визначено гранично допустиму висотність - умовна висота 26,5 ? h ? 13,5 метрів.

Позивач вважає, що безпідставне зазначення відповідачем у Містобудівних умовах та обмеженнях №3489/07/1-19 від 12 лютого 2019 року для завершення будівництва значно менших параметрів ніж у Містобудівних умовах та обмеженнях №503/0/18/009-11 від 17 січня 2011 року, які слугували вихідними даними для початку будівництва та його реалізації порушує його права, як замовника будівництва, а також права інших учасників будівництва та інвесторів - юридичних та фізичних осіб.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2019 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали для надання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, або заяву про визнання позову.

Кріт того, зазначеною ухвалою було залучено до участі у справі ТОВ «БУДІНПРОЕКТ» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло - Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Житло - Капітал»).

Відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі 03 липня 2019 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, проте своїм правом не скористався, відзив на позовну заяву суду не надав, у зв'язку з чим, з огляду на приписи частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства, суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Крім того, треті особи ТОВ «БУДІНПРОЕКТ» та ТОВ «ФК «Житло - Капітал» також своїм правом на подання письмових пояснень по суті спору не скористались, незважаючи на їх обізнаність про відкриття провадження в адміністративній справі.

Відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Київської міської ради від 15 липня 2004 року №419-24/1829 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» затверджено проект відведення земельної ділянки Центральному спеціалізованому будівельному управлінню для ведення будівництва житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом, дошкільним дитячим закладом та з вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення на вул. Артема, 59 у Шевченківському районі м. Києва.

Передано Центральному спеціалізованому будівельному управлінню зобов'язано, за умови виконання пункту 1.1 цього рішення, в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку для будівництва житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом, дошкільним дитячим закладом та з вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення на вул. Артема, 59 у Шевченківському районі м. Києва загальною площею 0,96 га, у тому числі:

- площею 0,88 га - за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 29 листопада 1948 року №37;

- площею 0,07 га - за рахунок земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 18 липня 1977 року №1011/34 «Про відведення додаткової земельної ділянки військовій частині 32536 під розширення території»;

- площею 0,01 га - за рахунок земель міської забудови.

Пунктом 1.1 вказаного рішення Центральне спеціалізоване будівельне управління зобов'язано:

1.1.1 виконувати обов'язки землекористувача відповідно до вимог статті 96 Земельного кодексу України;

1.1.2 у місячний термін замовити у Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою;

1.1.3 забезпечити вільний доступ для прокладання нових, реконструкції та експлуатації існуючих інженерних мереж та споруд, розміщених у межах земельної ділянки;

1.1.4 питання відшкодування відновлюючої вартості зелених насаджень (акт обстеження зелених насаджень від 18 грудня 2003 року №402) та інші майново - правові питання вирішувати в установленому порядку;

1.1.5 питання пайової участі вирішити відповідно до рішення Київради від 27 лютого 2003 року №271/431 «Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури міста Києва»;

1.1.6 передати Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київради (КМДА) 10 % загальної площі житлового комплексу (крім службової) на підставі пункту 41 рішення КМР від 18 грудня 2003 року №267/1142 «Про бюджет міста Києва»;

1.1.7 виконати вимоги, викладені в листах Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 28 листопада 2003 року №19-3430 головного державного санітарного лікаря м. Києва від 07 серпня 2003 року №5805, управління охорони навколишнього природного середовища від 28 серпня 2003 року №119/04-4-10/431, Головного управління охорони культурної спадщини та реставраційно - відновлювальних робіт від 22 вересня 2003 року №5482;

1.1.8 проектом будівництва передбачити місця постійного зберігання автотранспорту (крім відкритих автостоянок) у кількості, не меншій за кількість квартир у цьому комплексі;

1.1.9 проектом будівництва передбачити будівництво дитячого дошкільного закладу.

06 вересня 2005 року між Київською міською радою (Орендодавцем) та Центральним спеціалізованим будівельним управлінням (Орендарем) укладено Договір оренди земельної ділянки, відповідно до пунктів 1.1 та 2.1 якого, Орендодавець, на підставі пункту 1 рішення КМР від 15 липня 2004 року за №419-24/1829 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею», за Актом приймання - передачі передає, а Орендар приймає в оренду земельну ділянку площе.0,9645 га, цільове призначення - для будівництва житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом та з вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення, кадастровий номер - 8000000000:91:165:0018.

За приписами пункту 3.1 Договору, останній укладено строком на 5 років.

Рішенням Київської міської ради від 14 червня 2007 року №803/1464 внесено зміни і доповнення до рішенням Київської міської ради від 15 липня 2004 року №419-24/1829 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею», а саме: у тексті рішення слова «Центральному спеціалізованому будівельному управлінню» замінено словами «ЦТУКБ», слова «дошкільним дитячим закладом» виключено.

Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА за замовлення ЦТУКБ видано Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки для проектування будівництва житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення на вул. Артема, 59 у Шевченківському районі м. Києва від 17 січня 2011 року №503/0/18/009-11, пунктом 8 якого передбачено визначення граничної висоти будівлі з урахуванням висновків історико - містобудівного обґрунтування, відповідно до нормативно - правових актів, у тому числі рішень міських органів влади щодо обмеження висоти об'єктів будівництва у межах центрального історичного ареалу м. Києва, з урахуванням розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12 травня 2006 року №817 «Про захист історико - культурного середовища та припинення хаотичної забудови історичної частини м. Києва».

Термін дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки визначено до завершення будівництва житлового комплексу з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення на вул. Артема, 59, у Шевченківському районі м. Києва.

У подальшому, між ЦТУКБ та ТОВ «БУДІНПРОЕКТ» укладено Договір про будівництво житлового комплексу по вул. Артема, 59 у Шевченківському районі м. Києва від 01 жовтня 2015 року за умовами якого сторони зобов'язались збудувати об'єкт згідно з проектно - кошторисною документацією за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Артема, 59. Для реалізації цього Договору ЦТУКБ передає, а ТОВ «БУДІНПРОЕКТ» приймає частину функцій замовника.

Об'єктом забудови, згідно змісту пункту 3.1 Договору, є земельна ділянка за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Артема, 59, площею. 0,9645 га (кадастровий номер: 8000000000:91:165:0018).

Також, у відповідності до пункту 4.1 Договору, ТОВ «БУДІНПРОЕКТ» приймає на себе виконання частини функцій замовника будівництва об'єкта, зокрема, отримання вихідних даних на проектування, розроблення та погодження проектно - кошторисної документації, забезпечення будівництва проектно - кошторисною документацією, оформлення в установленому законодавством порядку дозвільних документів на будівництво об'єкту.

12 квітня 2016 року між КМР (Орендодавцем) та ЦТУКБ (Орендарем) укладено Угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки, за пунктом 1 якого поновлено на 5 років договір оренди земельної ділянки, посвідчений Щербаковим В.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 06 вересня 2005 року, за реєстровим №637 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 08 вересня 2005 року за №91-6-00481, зі змінами, внесеними договором про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки, визнаного укладеним за рішенням Господарського суду міста Києва від 17 червня 2008 року №23/176, зареєстрованим Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 26 грудня 2008 року №91-6-00829.

19 квітня 2016 року ДАБІ України видано замовнику - ЦТУКБ дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ 115161100202 на «Будівництво житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом та з вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення по вул. Артема, 59 у Шевченківському районі м. Києва.

За висновками історико - містобудівного обґрунтування щодо об'єкта будівництва житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом, дошкільним дитячим закладом та з вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення, виконаного Київським науково - методичним центром по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій Головного управління охорони культурної спадщини,виходячи з місця розташування ділянки проектування, висотних характеристик її безпосереднього архітектурного оточення та вимог Генерального плану міста до висотності споруд в центральному історичному ареалі міста, висоту проектованого житлового комплексу слід обмежити 15/16/26 поверхами з можливим влаштуванням мансард. При цьому, в об'ємно - просторовому вирішенні прийнятим є варіант секційного будинку з каскадним розташуванням об'ємів та поступовим наростанням висоти секцій в глибину кварталу.

На замовлення ТОВ «БУДІНПРОЕКТ» у 2017 році ТОВ «САНГРІЯ-М» було розроблено містобудівний розрахунок «Будівництво житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення на вул. Січових Стрільців, 59, у Шевченківському районі м. Києва, у відповідності до якого допустима поверховість житлового комплексу становить 26 поверхів.

Відповідно до експертного звіту щодо розгляду проектної документації до Проекту «Будівництво житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом та з вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення по вул. Артема, 59 у Шевченківському районі м. Києва. Коригування» від 08 серпня 2017 року №1322-4299-17/УЕБ, виконаного Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрекспертиза в будівництві» на замовлення ЦТУКБ, за результатами розгляду проектної документації і зняття зауважень встановлено, що зазначена документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об'єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших мало мобільних груп населення; санітарного та епідеміологічного благополуччя населення; охорони праці; екології; пожежної безпеки; техногенної безпеки; енергозбереження і може бути затверджена в установленому порядку з наведеними технічними показниками.

Крім того, з додатку до вказаного експертного звіту вбачається, що об'єктом будівництва є монолітно - каркасний 15, 16 та 26 поверховий житловий будинок, клас А, умовною висотою 72,6 метрів.

11 лютого 2019 року, на виконання вимог пункту 5 розділу V «Прикінцеві положення» Закону №3038-VI, позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу Містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки щодо об'єкта «Завершення будівництва житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом та вбудованим приміщенням для побутового обслуговування населення на вул. Січових Стрільців, 59, у Шевченківському районі м. Києва».

Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) були надані позивачу Містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва «Завершення будівництва житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення» №3489/0/7-1-19 від 12 лютого 2019 року, затверджені наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №207 від 25 лютого 2019 року, пунктом 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» встановлено умовну висоту будівлі 26,5 ? h ? 13,5 метрів.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду за захистом своїй прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 Положення про Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) затвердженого Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації 27 січня 2011 року №90 встановлено, що Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковується Київському міському голові, підзвітний та підконтрольний Київській міській раді, а з питань виконання функцій державної виконавчої влади - Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Підпунктом 6.43 пункту 6 зазначеного Положення встановлено, що Департамент відповідно до визначених галузевих повноважень виконує такі завдання, зокрема, надає містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки.

Правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій і спрямований на забезпечення сталого розвитку населених пунктів з урахуванням громадських і приватних інтересів встановлювались Законом України «Про планування і забудову територій» від 20 квітня 2000 року №1699-III (тут і далі - Закон №1699-III, у редакції, чинній на момент видачі містобудівних умов і обмежень від 17 січня 2011 року №503/0/18/009-11).

Відповідно до статті 27 Закону №1699-III фізична чи юридична особі, яка подала заяву (клопотання) про намір забудови на земельній ділянці, що перебуває у її власності або користуванні, має право на одержання вихідних даних для проектування об'єкта містобудування.

Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки; технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта містобудування; завдання на проектування.

Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки надаються в порядку, встановленому статтями 23 і 24 цього Закону.

Згідно з частиною 9 статті 27 Закону №1699-III вихідні дані об'єкта містобудування є чинними до завершення будівництва цього об'єкта, але не менше двох і не більше п'яти років.

Замовник має право звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, а також до осіб, які надали технічні умови, з проханням продовжити строк дії вихідних даних. Рішення про продовження чи не продовження строку дії вихідних даних приймається на підставі мотивованого висновку спеціально уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури.

Порядок надання вихідних даних для проектування об'єкта містобудування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з Порядком надання вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року №489 (тут і далі - Порядок №489, у редакції, чинній на момент видачі містобудівних умов і обмежень від 17 січня 2011 року №503/0/18/009-11) містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс містобудівних і архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів містобудування, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до пункту 23 Порядку №489 містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки та технічні умови чинні до завершення будівництва об'єкта, але не менш як два і не більш як п'ять років.

Таким чином, для здійснення проектування об'єкта будівництва, а також отримання у подальшому дозволу на будівництво, замовнику необхідне отримання містобудівних умов та обмежень.

Матеріалами справи встановлено, що будівництво житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення на вул. Січових Стрільців, 59 у Шевченківському районі м. Києва, здійснювалось на підставі дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ 115161100202, виданого 19 квітня 2016 року ДАБІ України та відповідно до проектної документації, розробленої на підставі Містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки від 17 січня 2011 року №503/0/18/009-11.

У відповідності до листа Комунальної організації «Інститут Генерального плану м. Києва» виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 25 січня 2018 року №11-79, отримані у 2011 році містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки відповідають вимогам чинного Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони до 2020 року.

За умовами проектної документації на спірний об'єкт будівництва, останній є 15, 16 та 26 поверховим житловим будинком, класу А, умовною висотою 72,6 метрів.

Відповідність проектної документації вихідним даним на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об'єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших мало мобільних груп населення; санітарного та епідеміологічного благополуччя населення; охорони праці; екології; пожежної безпеки; техногенної безпеки; енергозбереження; можливість її затвердження в установленому законом порядку, а також щодо встановлення умовної висоти будівництва на рівні 72, 6 метрів підтверджена експертними звітами, наявними у матеріалах справи від 23 березня 2016 року №0141-2548-16/УЕБ та від 08 серпня 2017 року №1322-4299-17/УЕБ, виконаного Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрекспертиза в будівництві» на замовлення ЦТУКБ.

Таким чином, відповідність вихідних даних на проектування, зокрема, Містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки від 17 січня 2011 року №503/0/18/009-11 вимогам законодавства та Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони до 2020 року, а також відповідність проектної документації вихідним даним, підтверджується усіма вище наведеними документами, що містяться у матеріалах справи, у зв'язку з чим, у суду відсутні підстави для сумніву у їх законності та правомірності прийняття.

Окрім цього, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2018 року у справі №826/3448/17, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року та постановою Верховного Суду від 02 серпня 2019 року, у задоволенні вимог позивача до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третьою особою у якому виступало Центральне територіальне управління капітального будівництва Міністерства оборони України про визнання Містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки для проектування будівництва житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення на вул. Артема, 59 у Шевченківському районі м. Києва від 17 січня 2011 року №503/0/18/009-11 нечинними відмовлено.

Зі змісту вказаного рішення суду вбачається правомірність видачі вказаних вище містобудівних умов і обмежень.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У той же час, суд зазначає, що 17 лютого 2011 року Верховною радою України був прийнятий Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI, який визначає правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України (далі - Закон №3038-VI).

Відповідно до частин 2 та 3 статті 29 Закону №3038-VI фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

4) витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об'єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Згідно з положеннями частин 5, 6, 7, 8 статті 29 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження містять:

1) назву об'єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об'єкта;

2) інформацію про замовника;

3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні;

4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах;

5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки;

6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону);

7) мінімально допустимі відстані від об'єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд;

8) планувальні обмеження (охоронні зони пам'яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об'єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони);

9) охоронні зони об'єктів транспорту, зв'язку, інженерних комунікацій, відстані від об'єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.

Перелік зазначених умов є вичерпним.

Надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.

Відомості про надані містобудівні умови та обмеження підлягають внесенню до реєстру містобудівних умов та обмежень, який веде відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури.

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника.

Крім того, пунктом 5 розділу V «Прикінцеві положення» Закону №3038-VI передбачалось, що вихідні дані для проектування, експертні висновки до проектно-кошторисної документації на будівництво об'єктів, експертні висновки до проектів містобудівної документації, отримані до набрання чинності цим Законом, є чинними протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Як підтверджується матеріалами справи, 11 лютого 2017 року позивач на виконання вимог пункту 5 розділу V «Прикінцевих положень» Закону №3038-VІ з метою завершення будівництва звернувся до відповідача за отриманням нових Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, а саме:

- нотаріально засвідченою копією документа на право власності;

- ситуаційним планом (схемою) щодо місцезнаходження земельної ділянки;

- викопіюванням з топографо - геодезичного плану М 1:2000;

- актуальним черговим кадастровим планом;

- фото фіксацією земельної ділянки (з оточенням);

- містобудівним розрахунком з техніко - економічними показниками запланованого об'єкта будівництва;

- нотаріально засвідченими відомостями про державну реєстрацію (свідоцтво про державну реєстрацію, виписку з ЄДРПОУ, статут).

За результатами розгляду заяви позивача, з урахуванням вимог частини 5 статті 29 Закону №3038-VI щодо обов'язкового зазначення у містобудівних умовах і обмеженнях гранично допустимої висотності будинків, будівель та споруд у метрах Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) позивачу були надані Містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва «Завершення будівництва житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення» №3489/0/7-1-19 від 12 лютого 2019 року, затверджені наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №207 від 25 лютого 2019 року, пунктом 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» яких встановлено умовну висоту будівлі 26,5 ? h ? 13,5 метрів.

При цьому, підстав для зменшення умовної висоти житлового комплексу у спірному акті індивідуальної дії відповідачем не зазначено, посилання на будь - які нормативно - правові акти відсутні, як і не надано жодних пояснень щодо підстав прийняття ним такого рішення.

Позивач вважає такі дії відповідача порушенням принципів належного урядування, правової визначеності, а також справедливої рівноваги між інтересами публічними та приватними.

Суд зазначає, що оскаржувані Містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва є актом індивідуальної дії, тобто таким документом, що стосується конкретних осіб у сфері публічно-правових відносин та породжує конкретні адміністративно - правові відносини, обумовлені цим актом.

Обов'язковою ознакою правового акту індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень є створення ним юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її юридичний обов'язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 стосовно тлумачення частини 2 статті 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина 2 статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 розтлумачив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простіш легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

При цьому, особа на власний розсуд визначає чи порушені її права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об'єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки саме цієї особи у сфері публічно-правових відносин.

З цього випливає, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів особи, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо особа не довела факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Для звернення до суду за захистом охоронюваного законом інтересу особа повинна мати легітимні очікування вчинення стосовно неї певних дій з боку іншого суб'єкта відповідно до заснованого на законі дозволу.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права чи охоронюваного законом інтересу, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має стосуватися суб'єктивних прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Вказана позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 05 лютого 2019 року у справі №9901/645/18 (провадження №П/9901/645/18), від 15 травня 2018 року у справі №9901/428/18 (провадження №11-236заі18) та від 04 червня 2019 року у справі №200/10765/18-а (провадження №11-181заі19).

Суд зазначає, що до прийняття відповідачем оскаржуваного рішення будівельні роботи здійснювалися на підставі проектної документації, розробленої у відповідності до Містобудівних умов і обмежень від 17 січня 2011 року №503/0/18/009-11, якою встановлювалась умовна висота житлового комплексу 72,6 мерів.

Згідно з умовами пункту 1.1 Договору №28/03/16-2 управителя із забудовником від 28 березня 2016 року, укладеного між ТОВ «БУДІНПРОЕКТ» (Забудовник) та ТОВ «ФК «Житло - Капітал» (Управитель), забудовник зобов'язується на замовлення Управителя організувати виготовлення та затвердження у встановленому порядку проектно - кошторисної документації, організувати спорудження об'єкта будівництва на підставі цієї проектно - кошторисної документації, ввести його в експлуатацію та передати об'єкт інвестування довірителям в порядку та в строки, встановлені уим Договором та правилами ФББ, а Управитель зобов'язується своєчасно здійснювати фінансування обсягу підтвердженого замовлення на будівництво за рахунок залучених до ФФБ коштів Довірителів на умовах, визначених цим Договором та правилами ФФБ.

У відповідності до довідки ТОВ «ФК «Житло - Капітал» №01-06/06/19 від 06 червня 2019 року ТОВ «ФК «Житло - Капітал», що на підставі Договору №28/03/16-2 від 28 березня 2016 року виступає Управителем Фонду фінансування будівництва ЖК «ПОКРОВА» Житловий комплекс для військовослужбовців з підземним паркінгом та з вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення по вул. Січових Стрільців, 59 (Артема) у Шевченківському районі м. Києва (кадастровий номер: 8000000000:91:165:0018), інформує щодо залучення коштів при реалізації об'єктів інвестування станом на 06 червня 2019 року:

- реалізовано 121 об'єкт інвестування;

- залучено коштів в сумі 178 833 339, 46 грн.;

- обсяг об'єктів інвестування в метрах квадратних становить 6 543, 78 кв.м.

Аналізуючи зазначене, суд вважає, що позивач, здійснюючи дії щодо отримання дозвільних документів на будівництво житлового комплексу та здійснюючи реалізацію будівництва, залучаючи до вказаних дій певне коло осіб, інвесторів та коштів, розраховував на отримання у подальшому певних матеріальних благ.

Під визначенням матеріальне благо слід розуміти матеріальні умови життєдіяльності, які здатні забезпечити достаток, матеріальне благополуччя, задовольнити матеріальні інтереси. Такі умови створюються шляхом використання відповідних властивостей майна.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, у справах «Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії» від 29 листопада 1991 року заява № 12742/87 (Pine Valley Developments Ltd and Others v. Ireland) Європейський суд з прав людини констатував, що поняття «майно» в розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод охоплює поняття «правомірні очікування» тобто законні сподівання вчиняти певні дії відповідно до виданого державними органами дозволу.

З довідки ТОВ «ФК «Житло - Капітал» №01-06/06/19 від 06 червня 2019 року вбачається, що станом на 06 червня 2019 року реалізовано 121 об'єкт інвестування, тобто встановлення у спірних Містобудівних умовах і обмеженнях №3489/0/7-1-19 від 12 лютого 2019 року меншої умовної висоти об'єкта будування ніж була встановлена проектною документацією на підставі якої здійснювалось будівництво житлового комплексу, призведе до втрати певних матеріальних благ, як позивачем, так і осіб, які є інвесторами будівництва.

З огляду на зазначене, у суду наявні підстави стверджувати про порушення діями відповідача, які полягають у встановленні в спірних Містобудівних умовах та обмеженнях меншої умовної висоти житлового комплексу, прав позивача на законні очікування стосовно вчинення ним дій відповідно до виданого дозволу.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У Рішенні Конституційного Суду України від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010 вказано, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, в якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ вислів «згідно із законом» вимагає, по-перше, щоб оскаржуваний захід мав певне підґрунтя у національному законодавстві; він також стосується якості закону, про який йдеться, вимагаючи, щоб він був доступний для зацікавленої особи, яка, окрім того, повинна мати можливість передбачити наслідки його дії щодо себе, та відповідав принципові верховенства права (пункт 84 рішення ЄСПЛ від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України», заява № 21722/11, пункт 155 рішення ЄСПЛ від 29 квітня 2003 року у справі «Полторацький проти України», заява № 38812/97).

ЄСПЛ також відзначав, що верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (пункт 50 рішення ЄСПЛ від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України», заяви № 23759/03 та № 37943/06).

У даній справі встановлено, що підставою для видачі відповідачем спірних Містобудівних умов та обмежень слугувало прийняття 17 лютого 2011 року Верховною радою України Закону №3038-VI, пунктом 5 розділу V «Прикінцевих положень» якого обмежувався строк дії Містобудівних умов і обмежень, виданих до моменту набрання ним чинності.

Таким чином, у зв'язку із закінченням строку дії Містобудівних умов і обмежень від 17 січня 2011 року №503/0/18/009-11, у позивача виникла необхідність в отриманні нових містобудівних умов та обмежень.

Аналізуючи викладене, логічним висновком має бути те, що за принципами закріпленими в Конституції України, а також у рішеннях ЄСПЛ, прийняття Закону №3038-VI не повинно обмежити або звузити існуючий у позивача зміст та обсяг прав, які він мав до моменту вступу в дію вказаного Закону. Крім того, позивач має право мати можливість передбачити наслідки його дії щодо себе.

Таким чином, відповідач, за результатами виконання позивачем вимог пункту 5 розділу V «Прикінцевих положень» Закону №3038-VI, видаючи нові Містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва «Завершення будівництва житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення» №3489/0/7-1-19 від 12 лютого 2019 року, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №207 від 25 лютого 2019 року та вказуючи у них меншу умовну висоту житлового комплексу на рівні 26,5 ? h ? 13,5 метрів, обмежив існуючий на той момент обсяг прав позивача, тобто його право на будівництво житлового комплексу з умовною висотою 72, 6 метрів.

Суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, не надавши суду відзив на позовну заяву, доводів позивача, викладених у позовній заяві не спростував.

Крім того, в силу положень частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, суд кваліфікує неподання відповідачем відзиву на позов без поважних причин, як визнання позову.

Таким чином, зважаючи на приписи частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що відповідач діяв поза межами повноважень та у спосіб, що визначених Конституцією та законами України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимоги позивача про визнання протиправними дії відповідача щодо встановлення у пункті 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва «Завершення будівництва житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення» №3489/0/7-1-19 від 12 лютого 2019 року, виданих відповідачем ЦТУКБ, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №207 від 25 лютого 2019 року гранично допустимої висотності - умовна висота 26,5 ? h ? 13,5 метрів.

У той же час, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Таким чином, враховуючи всі обставини встановлені під час розгляду даної справи, з метою належного та ефективного способу захисту прав, свобод та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, з метою відновлення порушених прав позивача, а також забезпечення його виконання та виключення необхідності наступних звернень до суду, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача внести зміни у пункт 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва «Завершення будівництва житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення» №3489/0/7-1-19 від 12 лютого 2019 року, виданих відповідачем ЦТУКБ, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №207 від 25 лютого 2019 року в частині визнання гранично допустимої висотності, зазначивши умовну висоту у відповідності до Містобудівного розрахунку об'єкту «Будівництво житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення на вул. Січових Стрільців, 59 у Шевченківському районі м. Києва», розробленого Товариством з обмеженою відповідальністю «САНГРІЯ - М» у 2017 році.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Центрального територіального управління капітального будівництва (код ЄДРПОУ 34578571, адреса: 03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 28-а) задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо встановлення у пункті 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва «Завершення будівництва житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення» №3489/0/7-1-19 від 12 лютого 2019 року, виданих відповідачем Центральному територіальному управлінню капітального будівництва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №207 від 25 лютого 2019 року гранично допустимої висотності - умовна висота 26,5 ? h ? 13,5 метрів.

3. Зобов'язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) внести зміни до пункту 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва «Завершення будівництва житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення» №3489/0/7-1-19 від 12 лютого 2019 року, виданих відповідачем Центральному територіальному управлінню капітального будівництва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №207 від 25 лютого 2019 року в частині визнання гранично допустимої висотності, зазначивши умовну висоту у відповідності до Містобудівного розрахунку об'єкту «Будівництво житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення на вул. Січових Стрільців, 59 у Шевченківському районі м. Києва», розробленого Товариством з обмеженою відповідальністю «САНГРІЯ - М» у 2017 році.

4. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 26345558, адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32) на користь Центрального територіального управління капітального будівництва (код ЄДРПОУ 34578571, адреса: 03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 28-а) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 842, 00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.М. Погрібніченко