Рішення № 84294017, 16.09.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2019 року Чернігів Справа № 620/1978/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доУправління поліції охорони в Чернігівській областіпровизнання незаконним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом Управління поліції охорони в Чернігівській області (надалі також - відповідач), в якому просить:

- визнати незаконним рішення відповідача щодо непроведення розрахунку і виплати одноразової грошової допомоги при звільненні та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку;

- зобов`язати відповідача провести нарахування і виплату одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що отримання поліцейським одноразової грошової допомоги при звільненні з Національної поліції України не залежить від від наявності в останнього права на пенсію, а єдиною значимою обставиною для отримання такої виплати є наявність вислуги 10 років і більше.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.07.2019 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

Ухвалою суду від 19.07.2019 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та, зокрема, надано відповідачу для подання відзиву на позов або заяви про визнання позову 15-дений строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Вищезазначену ухвалу суду від 19.07.2019 представник відповідача особисто отримав 27.08.2019 (а. с. 36), однак правом на подання відзиву на позов не скористався, що відповідно до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України кваліфіковано судом як визнання позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 проходив службу на посаді поліцейського - водія взводу реагування батальйону Управління поліції охорони в Чернігівській області.

Наказом Управління поліції охорони в Чернігівській області від 31.05.2019 № 139 о/с позивач був звільнений зі служби в поліції за власним бажанням. Станом на день звільнення стаж служби ОСОБА_1 у поліції складав 12 років 1 місяць 5 днів (а. с. 9).

Позивач 14.06.2019 звернувся із заявою до Управління поліції охорони в Чернігівській області, в якій просив нарахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу при звільненні, а також нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (а. с. 7).

Управління поліції охорони в Чернігівській області листом від 01.07.2019 № 36-я/43/45/01-2019 відмовило ОСОБА_1 у задоволенні його вимог (а. с. 8).

Вважаючи відмову відповідача протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2018 № 580-VIII (надалі також - Закон України «Про Національну поліцію»).

Відповідно до ст. 102 Закону України «Про Національну поліцію» пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1999 № 2262-ХІІ (надалі також - Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб») особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до п. 10 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 № 393 (надалі також - постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Системний аналіз вищезазначених положень законодавства дає підстави суду дійти висновку, що отримання поліцейським одноразової грошової допомоги при звільненні з Національної поліції України не залежить від наявності в останнього права на пенсію, а єдиною значимою обставиною для отримання такої виплати є наявність вислуги 10 років і більше.

Як встановлено судом, наказом Управління поліції охорони в Чернігівській області від 31.05.2019 № 139 о/с ОСОБА_1 був звільнений зі служби в поліції за власним бажанням. Станом на день звільнення стаж служби ОСОБА_1 у поліції складав 12 років 1 місяць 5 днів (а. с. 9).

Отже, зважаючи на викладене вище, Управління поліції охорони в Чернігівській області було зобов`язане виплатити позивачу при звільненні одноразову грошову допомогу в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Крім того, відповідно до ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно зі ст. 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Оскільки ОСОБА_1 , усупереч ст. 116 Кодексу законів про працю України, у день звільнення не отримав від Управління поліції охорони в Чернігівській області належну йому одноразову грошову допомогу в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, то відповідно до ст. 117 Кодексу законів про працю України відповідач повинен виплатити позивачеві його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд дійшов висновку, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності своїх дій, у той час як позивач навів достатньо обставин на підтвердження позовних вимог, а відтак позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. 72-74, 77, 139,159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати незаконним рішення Управління поліції охорони в Чернігівській області, викладене в листі від 01.07.2019 3 36-я/43/45/01-2019, щодо непроведення розрахунку і виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Зобов`язати Управління поліції охорони в Чернігівській області провести ОСОБА_1 нарахування й виплату одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Управління поліції охорони в Чернігівській області, вул. І. Франка, 4-А, м. Чернігів, 14021, код ЄДРПОУ 40109021.

Дата складення повного рішення суду - 16.09.2019.

Суддя Ю. О. Скалозуб