Рішення № 84293868, 22.08.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 серпня 2019 року № 640/5057/19

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі судді Мазур А.С., при секретарі судового засідання Узерчук О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом ОСОБА_1

до Головного інспектора будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області Коваля Володимира Анатолійовича

третя особа Відділ містобудування та архітектури Бучанської міської ради

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_3

від відповідача - не з`явився

від третьої особи - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного інспектора будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області Коваля Володимира Анатолійовича, в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати рішення №3 від 30.01.2019 про скасування дії містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки від 12.09.2016 №42-м, прийняте головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Ковалем Володимиром Анатолійовичем; визнати протиправним та скасувати рішення №4 від 30.01.2019 про скасування дії містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки від 12.09.2016 №43-м, прийняте головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Ковалем Володимиром Анатолійовичем; визнати протиправним та скасувати рішення №2 від 30.01.2019 року про скасування дії містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки від 12.09.2016 №41-м, прийняте головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Ковалем Володимиром Анатолійовичем.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2019 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку підготовчого засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.07.2019 закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.01.2019 головним інспектором будівельного нагляду Інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно- будівельної інспекції у Київській області Ковалем В.А. за наслідками проведеної позапланової перевірки було прийнято оскаржувані рішення, а саме: №3 про скасування містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки від 12.09.2016 №42-м; №4 про скасування містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки від 12.09.2016 №43-м; №2 про скасування містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки від 12.09.2016 №41-м. Підставою для їх прийняття стало виявлення відповідачем порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час видачі містобудівних умов і обмежень на забудову земельної ділянки відділом містобудування та архітектури виконавчого комітету Бучанської міської ради від 12.09.2017 №41-м, 42-м, 43-м. Позивач вважає оскаржувані рішення протиправними, оскільки, детальний план території був затверджений рішенням сесії Бучанської міської ради №536-12-VII від 23.06.2016, яке в свою чергу не було визнано незаконним у судовому порядку, крім того, позивач вважає, що висновки про невідповідність детального плану території вимогам планувальної організації та параметрам забудови виходять за межі предмета архітектурно-будівельного нагляду. Також, детальний план передбачає розміщення окремих багатоквартирних житлових будинків, а не їх житлового комплекс, як протиправно визначив відповідач. Також позивач зазначив, що план зонування території не потребує спеціального зонального погодження, а відтак порушення вимог закону в цій частині не було.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши, що за результатами звернень громадської організації «Стоп Корупції», відповідачем було проведено позапланову перевірку Відділу містобудування та архітектури Бучанської міської ради щодо законності видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок. При проведенні перевірки, останнім було встановлено численні порушення містобудівної документації місцевого рівня, у зв`язку з чим, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області було скасовано дію прийнятих об`єктом нагляду рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності.

У відповіді на відзив, позивач проти відзиву заперечив та зазначив, що поданий відзив не спростовує протиправності оскаржуваних рішень.

Відповідач у додаткових поясненнях до відзиву зазначив, що вході здійснення заходу державного архітектурно-будівельного нагляду було встановлено, що, зокрема, містобудівні умови та обмеження від 12.09.2016 № 41-м, 42-м, 43-м були надані відділом на частини об`єкту, а не на житловий комплекс багатоквартирних житлових будинків з лінійними об`єктами інженерно-транспортної інфраструктури в цілому, що не відповідає вимогам п. 4.2 загальних положень ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013«Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва» (проектування об`єкта будівництва, до складу якого входить декілька окремих будинків, будівель, споруд або лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, потрібно здійснювати на підставі вихідних даних, у тому числі містобудівних умов і обмежень, на об`єкт будівництва. Крім того, в складі наданих для перевірки матеріалів містобудівних умов і обмежень на забудову земельної ділянки від 12.09.2016 № 41-м, 42-м, 43-м та містобудівного розрахунку відсутнє спеціальне зональне погодження.

Третя особа у своїх поясненнях зазначила, що містобудівні умови та обмеження є чинним до завершення будівництва незалежно від зміни замовника, у зв`язку з чим, відповідачем протиправно було скасовано містобудівні умови та обмеження, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

23.06.2016 рішенням Бучанської міської ради №536-12- VII затверджено детальний план території, орієнтованою площею 55,0 га для розміщення садибної, багатоквартирної забудови середньої поверховості та громадської забудови з об`єктами соціальної інфраструктури в межах вулиць Лесі Українки, Вишнева, Петра Дорошенка, Степана Бандери, Нове Шосе в м. Буча, Київської області, розроблений ПП «Ладопроект».

12.09.2016 відділом містобудування та архітектури видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №41-м, №42-м, №43-м

На підставі договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 23.01.2017 року, позивач набув у власність об`єкти незавершеного будівництва готовністю 8%, що розташовані по АДРЕСА_6 , у складі трьох недобудованих багатоквартирних житлових будинків, проектна документація щодо яких була розроблена на підставі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки від 12.09.2016 №42-м, №43-м, №41-м., виданих Відділом містобудування та архітектури Виконавчого комітету Бучанської міської ради.

10.10.2018 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області надійшла скарга Громадської організації «Стоп Корупції» щодо порушення вимог містобудівного законодавства.

05.11.2018 Державною архітектурно будівельною інспекцією України на підставі звернення Громадської організації «Стоп Корупції» видано наказ №1387 про проведення позапланової перевірки відділу містобудування та архітектури Бучанської міської ради.

05.11.2018 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на підставі наказу Державної архітектурно будівельної інспекції України №1387 від 05.11.2018 видано направлення на проведення позапланової перевірки .

19.12.2018 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області за результатами проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час видачі містобудівних умов і обмежень на забудову земельної ділянки, виданих відділом містобудування та архітектури виконавчого комітету Бучанської міської ради від 12.09.2016 №41-м, 42-м, 43-м видано акт перевірки, яким встановлено, що об`єктом нагляду під час провадження містобудівної діяльності, не враховано вимоги чинного містобудівного законодавства, вимоги чинної містобудівної документації на місцевому рівні - Генерального плану міста Буча Київської області, затвердженого рішенням Бучанської міської ради за № 2124-67-VI від 17.03.2015 , плану зонування території міста Буча Київської області, затвердженого рішенням Бучанської міської ради 2. VI від 30.04. 2015, детального плану території орієнтовною площею 55.0 га. Для садибної, багатоквартирної забудови середньої поверховості та громадської забудови з об`єктами соціальної інфраструктури в межах вулиць Лесі Українки, Петра Дорошенка, Степана Бандери, шосе в м. Буча Київської області, затверджений рішенням сесії Бучанської міської ради №536-12- V від 30.04.2015, вимоги державних будівельних норм, стандартів і правил (ДБН 360-92 **«Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»), та маючи п: відмови у наданні містобудівних умов та обмежень прийнято рішення про надання містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки від 12.09.2016 № 41-м. 42-м. 43-м - вихідних даних на проектування об`єкту будівництва, чим порушено вимоги ДБН 360-92**«Містобудування, і забудова міських і сільських поселень», ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва», вимоги «Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-, господарства України» від 07.07.2011 № 109, вимоги ст.13 Закону України «Про архітектурну діяльність» та вимоги ст.5, ч.2 cт.6, cт. 17, cт. 18, cт. 19, cт. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Під час перевірки не надано доступ до матеріалів містобудівних умов і обмежень земельної ділянки (внесення змін) за адресою: АДРЕСА_6, чим порушено вимоги пп. 3 п. 8 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Україні від 19.08.2015 № 698 та вимоги ч. 3 ст.41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

30.01.2019 у зв`язку із наявністю порушень ДБН 360-92**«Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», ДСТУ-Н Б В,1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва», вимоги «Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст», затвердженого наказом Міністерства Зонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України» від 07.07.2011 № 109, вимоги cт.13 Закону України «Про архітектурну діяльність», та вимоги ст.5, ч.2 ст.6, cт. 17, cт. 18, cт. 19, cт. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» видано рішення №2 про скасування дії містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки від 12.09.2016 №41-м, №3 про скасування дії містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки від 12.09.2016 №42-м; №4 про скасування дії містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки від 12.09.2016 №43-м.

Вважаючи вказані рішення протиправними, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд виходить з наступного.

Згідно статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач оскаржує акт індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, яким було скасовано дію містобудівних умов та обмежень, чим було порушено речове право останнього на забудову земельної ділянки.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02. 2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI),

Відповідно до ч. 1 ст. 41-1 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 41-1 Закону №3038-VI з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду.

Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №698 від 19.08.2015 року (далі - Порядок №698).

У відповідності до п. 2 Порядку №698 нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі (далі - головні інспектори будівельного нагляду) шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Пунктом 4 Порядку №698 передбачено, що з метою здійснення нагляду головні інспектори будівельного нагляду перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами.

Відповідно до п.5 Порядку №698 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Аналогічні приписи передбачені також п. 6 ч. 4 ст. 41-1 Закону №3038-VI, згідно якого державні інспектори мають право скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства.

Отже, з вищевказаного слідує, що головними інспекторами будівельного нагляду може бути проведено державний архітектурно-будівельний нагляд, шляхом проведення планової перевірки дотримання об`єктами нагляду вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно вимог ст. 41 Закону №3038-VI позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Порядком №698 визначено, що підставами для проведення позапланової перевірки є обґрунтоване звернення фізичної чи юридичної особи про порушення їх прав, визначених законодавством, об`єктом нагляду під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності.

Так, підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення їх прав суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

В той же час, суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи (ст. 4 Закону №3038-VI)

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення позапланової перевірки стала скарга Громадської організації «Стоп корупції» від 05.10.2018 №460/05-10-2018 щодо порушення відділом містобудування та архітектури Бучанської міської ради, як об`єктом нагляду містобудівного законодавства під час надання містобудівних умов і обмежень №14-м, №42-м, №43-м, так, за результатами перевірки, відповідачем було встановлено невідповідність детального плану території генеральному плану м. Буча.Однак, суд проаналізувавши вказані висновки, зазначає слідуюче.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону №3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону №3038-VI план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та (лягає стратегічній екологічній оцінці.

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

У свою чергу, відповідно до ч. 1, п.п. 1-4 ч. 4, ч. 8 ст. 19 Закону №3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, означених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці. Детальний план території визначає: принципи планувально-просторової організації забудови; червоні лінії та лінії регулювання забудови; функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території.

Детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.

Отже, системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що детальний план території є видом містобудівної документації, положення якого узгоджуються із генеральним планом населеного пункту та деталізують положення щодо планувальної структури і функціонального призначення території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації частини населеного пункту, не замінюють функціонального зонування його територій, що відповідає вимогам статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Крім того, позивач посилався на те, що відповідач вийшов за межі перевірки, оскільки компетенція останнього поширюється на здійснення перевірки щодо дотримання об`єктом нагляду вимог містобудівного законодавства, а не діяльності органів місцевого самоврядування щодо затвердження детального плану.

Як вбачається із матеріалів справи, направлення на проведення перевірки стосувалося відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Бучанської міської ради, як об`єкту нагляду, в той час як, встановлені в акті від 19.12.2018 порушення стосуються невідповідності детального плану вимогам планувальної організації та параметрам забудови території, визначеним генеральним планом міста Буча Київської області.

Згідно з підпунктом "б" частини першої статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження: 1) надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності"; 2) організація роботи, пов`язаної зі створенням і веденням містобудівного кадастру населених пунктів; 3) здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу; 4) здійснення контролю за забезпеченням надійності та безпечності будинків і споруд незалежно від форм власності в районах, що зазнають впливу небезпечних природних і техногенних явищ та процесів; 5) організація охорони, реставрації та використання пам`яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників; 6) вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування; 7) здійснення державного контролю за дотриманням договірних зобов`язань забудовниками, діяльність яких пов`язана із залученням коштів фізичних осіб у будівництво багатоквартирних житлових будинків.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 698 основними завданнями нагляду є:

1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність", органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності;

2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об`єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів;

3) притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.

Отже, з вказаного вбачається, що до повноважень інспектора архітектурно-будівельного контролю не входить здійснювати перевірку правомірності затвердження органами місцевого самоврядування містобудівної документації, що, в свою чергу, свідчить про протиправність дій останнього.

Щодо встановлення відповідачем факту видачі містобудівних умов і обмежень на частини об`єкту будівництва, а не на житловий комплекс багатоповерхових житлових будинків з лінійними об`єктами інженерно-транспортної інфраструктури, то суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. З ч. 1 ст. ст. 4 Закону №3038-VI, об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно- транспортної інфраструктури.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону №3038-VI, режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 26 Закону №3038-VI, забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Як вбачається з викопіювання з Детального плану території, затвердженого рішенням сесії Бучанської міської ради №536-12-VII від 23.06. 2016 , передбачено розміщення окремих житлових будинків, які позначені на експлікації цифрою 1.4., а не житлового комплексу.

Так, ч. 4 ст. 32 Закону №3038-VI визначено, що до складу комплексу (будови) можуть належати об`єкти, будівництво яких здійснюється за єдиною проектно-кошторисною документацією.

Відповідно до п. 3.8. ДБН А.2.2-3:2014 „Склад та зміст проектної документації на будівництво", комплекс (будова) - сукупність будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, об`єднаних цільовим призначенням, зведення яких здійснюється, як правило, за єдиною проектною документацією.

Отже, як слідує зі змісту ч. 4 ст. 32 Закону №3038-VI та п. 3.8. ДБН А.2.2-3:201 кваліфікуючою ознакою «комплексу (будови)» є будівництво декількох об`єктів за єдиною проектною документацією, в той час, як детальним планом щодо вказаного об`єкту будівництва передбачено саме розміщення окремих житлових будинків.

Щодо встановлення відсутності спеціального зонального погодження, то суд зазначає наступне.

Пунктом 9 ч.1 ст. 1 Закону № 3038-VI визначено, що план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Зональне погодження проводиться: на стадії набуття земельних ділянок фізичними та юридичними особами із земель комунальної та державної власності; на стадії узгодження власниками об`єктів нерухомого майна та земельних ділянок намірів забудови та затвердження містобудівних умов і обмежень.

Так, планом зонування території міста Буча, одним із допустимих видів використання зони центрів районного значення (Г-2-1п) є будівництво «окремих багатоквартирних житлових будинків з житловими зміщеннями у верхніх поверхах та розміщенням на нижніх поверхах об`єктів ділового, культурного, комерційного використання (за умови обов`язкового розроблення детального плану території)».

Детальний план території, на підставі якого видавались містобудівні умови і обмеження, був розроблений в порядку передбаченому законом, в тому числі був розглянутий та погоджений містобудівною радою, що відображено у протоколі засідання архітектурно-містобудівної ради відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Бучанської міської ради №1 від 22.06.2016. Отже, факт погодження детального плану території, яким передбачені види використання території, які зонінгом визначені як «допустимі види забудови», фактично і є спеціальним зональним погодженням, тому висновки акту перевірки щодо відсутності такого погодження є необґрунтованими.

Крім того, як встановлено судом в ході розгляду адміністративної справи, замовником містобудівної документації, в тому числі зонінгу був не позивач, а громадянин ОСОБА_2 , з яким позивача пов`язуть договірні відносини щодо вказаної земельної ділянки.

Згідно ч. 8 ст. 29 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Крім того, суд звертає увагу відповідача, що скасування рішення об`єкта нагляду є крайнім заходом, спрямованим на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності. Цей захід застосовується лише у випадках, коли у контролюючого органу відсутні інші можливості до забезпечення дотримання вимог у сфері містобудівної діяльності, зокрема, у випадку неможливості усунення виявлених порушень під час або після проведення перевірки.

Пунктом 32 Порядку № 698 встановлено, що рішення об`єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень. У разі зупинення дії рішення об`єкт нагляду вживає заходів щодо усунення порушень, зазначених у рішенні про зупинення, та про результати повідомляє головному інспектору будівельного нагляду, який прийняв таке рішення.

Пунктом 29 Порядку № 698 визначено, що у разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, яке може бути усунуто, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Тобто, рішення об`єкта нагляду, яке порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, зупиняється, і лише у випадку неможливості усунення виявлених порушень - воно скасовується.

Вказані висновки також узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 11.04.2018 по справі №821/3/17 (провадження К/99901/2449/17).

В той же час, відповідачем одразу було застосовано такий привентивний захід, як скасування рішення щодо видачі містобудівних умов та обмежень, без надання можливості усунути виявлені, на їх думку, порушення, що в свою чергу, призвело до порушення прав позивача.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що підставою для проведення позапланової перевірки стала скарга Громадської організації «Стоп корупції» від 05.10.2018 №460/05-10-2018 щодо порушення відділом містобудування та архітектури Бучанської міської ради, як об`єктом нагляду містобудівного законодавства під час надання містобудівних умов і обмежень №14-м, №42-м, №43-м.

При цьому, орган державної влади, отримавши скаргу, повинен перевірити її зміст та встановити чи є заявник особою, якій належать права, свободи або законні інтереси, з приводу яких було подане звернення, встановити взаємозв`язок порушеного права із діяльністю об`єкту нагляду та встановити матеріально-правовий інтерес останнього.

Як було встановлено судом, Громадська організація «Стоп корупції» є громадською організацією, діяльність якої спрямована на захист прав та інтересів її членів, при цьому, зі змісту поданої скарги не вбачається, які конкретно виражені права, свободи або інтереси членів останньої були порушені відділом містобудування та архітектури Бучанської міської ради при видачі оскаржуваних рішень, при цьому відповідачем не було надано суду жодних пояснень з приводу порушених прав Громадської організації «Стоп корупції», на підставі звернень якої була проведена перевірка.

При цьому, суд звертає увагу, що чинним законодавством встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Порушення вимог закону щодо процедури та порядку проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої перевірки.

Положеннями ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1). Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (ч.2).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У справі "Беєлер проти Італії" (рішення від 05.01.2000) Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні статті 1 частині 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Також, у рішенні від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав» проти України" Європейський суд з прав людини наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати "справедливий баланс" між інтересами особи і суспільства.

Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо зацікавлена особа несе індивідуальний і надмірний тягар (рішення у справі "Спорронг і Леннрот проти Швеції" від 23.09.1982 року).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності оскарженого рішення, у зв`язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

У відповідності до п. 1,3 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно вимог ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , іпн. НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення №3 від 30.01.2019 про скасування дії містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки від 12.09.2016 №42-м, прийняте головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Ковалем Володимиром Анатолійовичем.

Визнати протиправним та скасувати рішення №4 від 30.01.2019 про скасування дії містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки від 12.09.2016 №43-м, прийняте головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Ковалем Володимиром Анатолійовичем.

Визнати протиправним та скасувати рішення №2 від 30.01.2019 року про скасування дії містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки від 12.09.2016 №41-м, прийняте головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Ковалем Володимиром Анатолійовичем.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , іпн. НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області (01133, м. Київ, бул. Л. Українки, 26) судові витрати зі сплати судового збору 2305 (дві тисячі триста п`ять) грн. 20 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено: 16.09.2019

Суддя А.С. Мазур